Оподаткування спадщини отриманої фізичною особою - нерезидентом від фізичної особи – резидента

Об’єкти спадщини оподатковуються за ставками, визначеними в п.167.1 ст.167 ПКУ, для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента (пп.174.2.3 п.174.2 ст.174 Кодексу).

Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у п.167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за  цивільно-правовими договорами (п.167.1 ст.167 Кодексу).

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п.164.6 ст.164 Кодексу щодо доходів, зазначених в абзаці. першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Підпунктом 174.3 ст.174 ПКУ передбачено, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців - нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини.

Враховуючи вищевикладене, фізична особа - нерезидент, яка отримала спадщину (подарунок) від фізичної особи – резидента, зобов’язана сплатити податок на доходи фізичних осіб до нотаріального оформлення успадкованого (подарованого) об’єкта, за ставкою 15% та/або 17% в залежності від розміру бази оподаткування в календарному місяці.

                                                                     Державний нотаріус Другої державної

                                                                     нотаріальної контори Харківського району

                                                                      Харківської області Радіонова Т.І.

Неповна зайнятість: зарахування стажу

Із 1 січня поточного року законодавчо гарантовано зарахування повного місяця страхового стажу для призначення пенсії застрахованій особі навіть за умови її неповної зайнятості

На підприємствах дуже поширеною є практика переведення працівників на роботу в режимі неповного робочого дня. Водночас їм відповідним чином зменшують заробітну плату, відтак - розмір пенсійних відрахувань. До 1 січня 2015 року така ситуація негативно впливала на формування страхового стажу працівника.

Адже

-          якщо сума заробітку у відповідно відпрацьованих місяцях є нижчою за мінімальний розмір заробітної плати, то в страховий стаж для призначення пенсії ці місяці роботи зараховують не в повному обсязі, а пропорційно сплаченим внескам;

-          знижений розмір отримуваної заробітної плати у зазначений період призведе до зниження коефіцієнта заробітку й відповідно- до зменшення розміру пенсії;

-           якщо працівник зайнятий на роботах зі шкідливими й важкими умовами праці, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, то неповна зайнятість може позбавити його права на пільгове пенсійне забезпечення ( наприклад право на пенсії за Списками №1 і №2 мають лише працівники, зайняті на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці повний робочий день).

Із 1 січня 2015 року набув чинності Закон України від 28.12.2014р. №77-VIII „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов”язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці”, яким внесено зміни, зокрема, у Закон України від 08.07.2010р. № 2464 „ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов”язкове державне соціальне страхування” (далі- Закон № 2464) і Кодекс законів про працю України.

Для роботодавців (платників зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 Закону № 2464) визначено, що коли заробітна плата працівника, крім винагороди за цивільно- правовими договорами, не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, установленої в законодавстві на місяць, за який нараховують заробітну плату (дохід) за умови, що наймана особа відпрацювала повний робочий місяць, то суму єдиного внеску обчислюють як добуток розміру мінімальної заробітної плати, установленої в законодавстві на місяць, за який нараховують заробітну плату (дохід), і ставки єдиного внеску, установленого для відповідної категорії платника.

У разі якщо особа у звітному місяці пропрацювала два тижні, а решту часу перебувала на лікарняному, то у звітності відображають фактично нараховану заробітну плату за відпрацьований час. За умови, що заробітна плата за відпрацьований час менше за мінімальну, питання небхідності донарахування сум єдиного внеску має бути розглянуто одночасно з нарахуванням сум допомоги у зв”язку з тимчасовою втратою працездатності.

Таким чином, з 1 січня законодавчо гарантовано зарахування повного місяця страхового стажу для призначення пенсії застрахованій особі навіть за умови її неповної зайнятості.

Звертаємо Вашу увагу!

Відповідно до статті 6 Закону України „ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов”язкове державне соціальне страхування”, платник єдиного внеску зобов”язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок; пред”явити на вимогу застрахованої особи, на користь якої він сплачує єдиний внесок, повідомлення про взяття на облік як платника єдиного внеску та надавати інформацію про сплату єдиного внеску, зокрема у письмовій формі.

Управління Пенсійного фонду України  

в Харківському районі Харківської області 

Крок на зустріч інтеграції ромів в українське суспільство як ознака демократичної правової держави

Нині Україна стала на шлях демократизації в рамках інтеграції в міжнародну спільноту. Варто усвідомити, що претендуючи на звання правової європейської країни, жодні репресивні геноцидні  чи авторитарні методи у вирішенні питань державного значення неприпустимі. Дуже актуальним на цьому фоні виступає питання про інтеграцію ромської національної меншини в українське суспільство, адже захист національних меншин — одна з найактуальніших проблем сучасності.

Основною відмінністю від більшості національних меншин є те, що роми не мають власної державності - це і приводить до того, що ромська національна меншина є найбільш соціально вразливою національною меншиною на всіх територіях свого проживання, до яких належить і Україна. За різними оцінками, у світі проживає близько 10–12 мільйонів ромів, в Україні – 47 917. Проте, за неофіційними даними, в нашій державі налічується від 120 до 400 тисяч представників цього народу.

На декларативному рівні окреслене питання вирішується наступним чином: відповідно до ст. 1 Закону України “Про національні меншини” Усі громадяни України користуються захистом держави на рівних підставах. При забезпеченні прав  осіб,  які належать  до  національних меншин, держава виходить з того, що вони  є  невід'ємною частиною  загальновизнаних прав людини. Правовий статус представників ромської національної меншини визначено у міжнародному та національному законодавстві України. Основні з них: Конституція України, Цивільний кодекс України, Сімейний кодекс України, Кодекс законів про працю України, Закони України "Про національні меншини в Україні" та велика кількість галузевих законів (“Про освіту”, "Про свободу совісті та релігійні організації" і багато інших), окрім того, Загальна декларація прав людини, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права, Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, Конвенція про дискримінацію в галузі праці і занять, Конвенція про запобігання злочинові геноциду і покарання за нього, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Європейська соціальна хартія (переглянута), Рамкова конвенція Ради Європи про захист національних меншин, Європейська хартія регіональних мов або мов меншин, Конвенція про права дитини.

Особливу увагу варто звернути на те, що 8 квітня 2013 року Президент України  підписав указ про створення Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року задля адаптації до європейського законодавства. Основними завданнями з реалізації Стратегії є сприяння правовому, соціальному захисту ромів, сприяння їх зайнятості, підвищення освітнього рівня, забезпечення охорони здоров’я ромів, поліпшення житлово-побутових умов ромів, задоволення культурних та інформаційних потреб ромів. Реалізація Стратегії дасть змогу:

створити умови для виконання рекомендацій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України; забезпечити інтеграцію в українське суспільство ромської національної меншини; запобігти дискримінації ромів; підвищити освітній рівень ромів; поліпшити стан здоров'я ромів; поліпшити житлово-побутові умови ромів; забезпечити сприяння зайнятості ромів; розв'язати проблеми, пов'язані з отриманням ромами документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство, свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану;забезпечити збереження та розвиток культурної самобутності ромів.

Будемо сподіватися, що всі ці кроки влади нарешті призведуть до того, що явище масового порушення прав ромів, нехтування правами людини, приниження людської честі та гідності зникне взагалі.

В.о. начальника Люботинського міського управління юстиції 

                                                                 В.М. Кожуріна

Корупція – це використання особою, наданих їй службових повноважень та пов’язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди. Розгорнуте визначення містить ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції».

Корупційним правопорушенням вважається умисне діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 4 цього Закону, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність.

Згідно з цим Законом, до суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення відносяться:

1) особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:
а) Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр України, віце-прем’єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор України, Голова Національного банку України, Голова Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

б) народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад;

в) державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування, та інші.
Повний перелік визначений в частині першій статті 4 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції».

Види корупції:

- Хабарництво: отримання особою в будь-якому вигляді винагороди (хабара) за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої  їй влади чи службового становища;

- Розкрадання:  умисне незаконне обернення певним способом чужого майна на свою користь або користь інших осіб із корисливих мотивів з використанням посадового становища;

- Шахрайство: поведінка, націлена на обман або введення в оману приватної або юридичної особи з метою особистої вигоди або вигоди третьої сторони;

- Вимагання: примушування приватної або юридичної особи сплатити гроші або надати інші цінності в обмін на певні дії або бездіяльність;

- Зловживання:  зловживання владою або посадовим становищем, перевищення влади або посадових повноважень та інші посадові злочини, що вчиняються для задоволення корисливих чи інших особистих інтересів або інтересів інших осіб;

- Кумівство: перевага у наданні грошових коштів або іншого майна, переваг, пільг, послуг, нематеріальних активів наближеним особам, родичам, ін.

- Інше: використання інформації, одержаної під час виконання посадових обов’язків, у корисливих чи інших особистих інтересах, необґрунтована відмова у наданні відповідної інформації, несвоєчасне її надання, надання недостовірної чи неповної службової інформації; неправомірне втручання з використанням посадового становища у діяльність інших державних органів чи посадових осіб з метою перешкоджання виконанню ними своїх повноважень чи домагання прийняття неправомірного рішення.

Корупційні діяння можуть бути вчинені також в інших формах, у тому числі в таких, що потребують додаткового визначення законодавством.

Ознаками корупційних діянь є:

- безпосереднє заподіяння шкоди авторитету чи іншим охоронюваним законом інтересам держави;

- наявність у особи умислу на вчинення дій (бездіяльність), які об’єктивно завдають шкоду охоронюваним законом інтересам держави;

- використання особою свого становища всупереч інтересам держави;

- корислива мета або інша зацікавленість особи;

- незаконне одержання особою благ (матеріальних та нематеріальних), послуг, переваг.

За вчинення корупційних правопорушень особи, зазначені вище, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності в установленому законом порядку.

Відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, у триденний строк з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили, притягнення до цивільно-правової відповідальності, накладення дисциплінарного стягнення заносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, що формується та ведеться Міністерством юстиції України.

Державний нотаріус Другої державної

нотаріальної контори Харківського району

Харківської області Радіонова Т.І.

Відповідно до вимог статті 90 Земельного кодексу України власник земельної ділянки має право передавати земельну ділянку в оренду.

Згідно зі статтею 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частинами першою та п’ятою статті 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» визначено вичерпний перелік істотних умов договору оренди землі. Відсутність у  договорі  оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору   оренди,   а   також  для  визнання  договору  недійсним відповідно до закону.

Таким чином, Законом України «Про оренду землі» встановлено вичерпний перелік підстав для визнання договору оренди недійсним.

Окремо зазначаємо, що в період з 2008 до 2010 років реєстрація правовстановлюючих документів на земельні ділянки здійснювалася Центром державного земельного кадастру згідно з Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 № 174, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.07.2003 за № 641/7962.

 З 2011 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 за № 1021 «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі» (зі змінами), що діяла до 01.01.2013, відповідними повноваженнями були наділені територіальні органи Держземагентства за місцем розташування земельної ділянки.

Відповідно до статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути достроково розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно зі статтею 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за  рішенням  суду  в  разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього  Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки,  а також на підставах,  визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

 З 01.01.2013 набрали чинність Закон України «Про Державний земельний кадастр», постанова Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру», зміни до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

 З прийняттям зазначених нормативних актів повноваження щодо державної реєстрації прав на земельні ділянки та скасування державної реєстрації цих прав не розповсюджуються на компетенцію органів земельних ресурсів України.

Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон).

Положеннями статті 2 Закону визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно – офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Завідувач Другою державною

нотаріальною конторою

Харківського району

Харківської області

Н.В.Омельницька

     Комп’ютерна система відтепер розподілятиме виконавчі документи між державними виконавцями без участі чиновників залежно від їх завантаженості.  Якщо у відділі державної виконавчої служби відкрито виконавче провадження про стягнення з боржника коштів, виконавчі документи щодо цього боржника автоматично розподіляються системою на державного виконавця, який веде дане провадження.    

    Згідно з новим Порядком, виконавчі документи, які надходять до відділу, опрацьовуються відповідальною особою, яка визначена начальником відділу, і реєструються у системі в день їх надходження. Система самостійно формує Журнал реєстрації документів про відкриття виконавчого провадження, Журнал обліку виконавчих проваджень, які передані державному виконавцеві, та обкладинку виконавчого провадження. Запровадження системи автоматичного розподілу виконавчих документів унеможливлює корупційні прояви при розподілі виконавчих документів. Крім того, автоматичний розподіл проваджень збалансує навантаження між державними виконавцями та забезпечить можливість рівного доступу державних виконавців на право одержати винагороду за своєчасне повне виконання виконавчих документів.                                        

     До початку діяльності відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України положення вказаного Порядку поширюється на відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

Юрій Редько, в.о. начальника Люботинського міського

управління юстиції Харківської області

  Основною метою всіх реформ, які проводяться у Міністерстві юстиції, є покращення умов отримання адміністративних послуг для громадян і бізнесу. Мін’юст сьогодні став першим міністерством, яке запроваджує он-лайн сервіси із отримання послуг нашими підприємцями через Інтернет, без черг і хабарів, в режимі он-лайн.                                                                                                                                                       

   За словами Міністра юстиції України Павла Дмитровича Петренка, віднині українці зможуть зареєструвати компанію, отримати і роздрукувати електронні виписки, витяги або довідки прямо на сайті, не виходячи з дому.Створено можливість створити запит на отримання документа за максимально розширеною кількістю критеріїв пошуку. Шукати можна за назвою компанії, за її засновниками, за директорами. Так само в режимі он-лайн громадянин може отримати історичну довідку за всіма реєстраційними діями, які відбувалися в компанії з моменту її створення.Для отримання довідки не потрібно жодних електронних цифрових підписів чи інших ідентифікаторів. Достатньо лише сплатити послугу власною банківською карткою.                                                                                 

    «Вартість отримання документа становитиме 45,68 грн. Ще 3 гривні у вигляді комісії сплачується Ощадбанку. Загальна сума за проведення операції – 48,68 грн. Це 75% від вартості паперового аналогу», — повідомив Павло Петренкона засіданні Кабінету Міністрів України.                                                                                                            Кожному документу буде присвоєно унікальний ідентифікаційний код. Банкір чи представник іншої установи зможе легко перевірити його достовірність, ввівши присвоєний номер на сайті. Громадянину не потрібно повторно отримувати документ і повторно платити кошти. Сформовані виписка, витяг чи довідка протягом року зберігатимуться в  архіві Мін’юсту.                                                                     

   Відповідною послугою може скористатися кожен українець, витративши лише кілька хвилин і не відвідуючи державних органів.

Юрій Редько, в.о. начальника Люботинського

міського управління юстиції Харківської області

МАЙНОВІ   ВІДНОСИНИ

Питання правового регулювання  майнових відносин в сім’ї, і в першу чергу  в шлюбі , завжди є актуальними. Суспільство  розвивається постійно  і безперервно, і відповідно  погляди  на права  і обов’язки подружжя  також змінюються. Особисті подружні  відносини ,звичайно, не піддаються правовому  регулюванню  в такій мірі, як відносини  майнові.

Перелік майна ,що є особистою приватною власністю кожного  з подружжя, наведений  у ст.ст.57,58 Сімейного кодексу України.

Таким майном  зокрема є :

- майно , набуте   до шлюбу;

- майно ,набуте за час  шлюбу, але  на підставі  договору  дарування  або в порядку  спадкування ;

- майно набуте за час шлюбу , але  за кошти , які належали їй, йому особисто.

- речі індивідуального користування , у тому  числі  коштовності, навіть тоді ,коли вони придбавались  за рахунок  спільних коштів

- премії ,нагороди  за особисті заслуги ;

- кошти, одержані  як відшкодування  за втрату ( пошкодження ) речі ,яка була  особистою приватною власністю, відшкодування  завданої шкоди ;

- приплід, дохід ( дивіденди) від речі ,яка належала одному із подружжя;

- частка  у спільному  майні ,яка відповідає особистому внеску  того із подружжя ,хто її здійснив.

Проте  у будь –якому випадку  розпорядження  майном ( навіть особистим )  має здійснюватися  з урахуванням  інтересів сім’ї ,зокрема дітей.

Дружина та  чоловік мають  рівні права на  володіння , користування  і розпорядження  придбаним за час зареєстрованого шлюбу  майном ,  якщо  інше не встановлено  домовленістю  між ними . Для укладання  одним із подружжя  договорів  щодо розпорядження  спільним майном, яке потребує нотаріального посвідчення і ( або ) державної реєстрації ,згода другого з подружжя  має бути  викладена  письмово  і нотаріально  засвідченою.

В житті непоодинокими  є  випадки ,коли  подружжя  розриває шлюб , але  спільне майно  з тих чи інших причин  не ділить.

Право подружжя на поділ майна ,яке належить йому на праві  спільної сумісної власності регулюється  ст.69 Сімейного кодексу України. Поділ такого майна  можливий  лише  за взаємною  згодою подружжя .

            Чи можна  вирішити  питання  про  розпорядження  спільним  майном  подружжя, набутого  у період  знаходження  в зареєстрованому шлюбі , без згоди ( у відповідній формі)  другого з подружжя ? Без припинення  права  спільної  сумісної власності –ні?

Чи можна вирішити  це  ж питання  без згоди  колишнього  другого з подружжя? Відповідь міститься  у ст.68 СК України, де зазначено: « Розірвання  шлюбу  не припиняє права спільної сумісної власності  на майно, набуте за час шлюбу» Тобто ,сам по собі факт припинення  шлюбних відносин не припиняє  спільності на  набуте  у шлюбі майно, а тим  більше  не припиняє право  власності  будь - кого із подружжя  на таке майно.

Таким чином ,позбавити  громадянина  майна  тільки  з тих  підстав ,що шлюб ним  розірвано , не можна .І хибною  є точка зору громадян ( у тому числі і окремих юристів ) ,які вважають , що  по закінченню  трьох річного строку з моменту  розірвання  шлюбу  другий  з подружжя  втрачає  будь - які права  щодо набутого  у шлюбі майна.

Згідно ст. 369 Цивільного кодексу України , де зазначено , що правочин щодо розпорядження  спільним майном , вчинений  одним  із співвласників , може  бути  визнаний судом недійсним за позовом  іншого співвласника у разі  відсутності  у співвласника ,який вчинив  правочин ,необхідних повноважень. Відсутність заяви ( письмової, нотаріально засвідченої –коли того вимагає закон )  і є підтвердженням  відсутності  у відчужувача (того,хто підписує договір) тих самих необхідних повноважень.

Якщо  між подружжям  не досягнуто згоди  про  добровільний  розподіл  майна ,поділ здійснюється  у судовому  порядку  із застосуванням  правил, викладених у ст.ст.70-71 Сімейного кодексу України .

                                                                                Державний нотаріус Другої державної  нотаріальної контори

Харківського району Харківської області

                                                                                 Радіонова Т.І.

Мешканець м. Люботин своїми діями вчинив замах на працівників міліції

26.04.2015 мешканець м. Люботин, 1957 р.н., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, після сварки з сусідом, який і викликав міліцію, використовуючи мисливську рушницю, на яку не має передбаченого Законом дозволу, почав відстрілюватися в бік співробітників ВМ (м. Люботин) Харківського РВ (з обслуговування Харківського району та м. Люботин) ГУМВС України в Харківській області, які прибули на виклик та перебували у черговому нараді у складі слідчо-оперативної групи.

Затримати «горе-стрілка» вдалося лише співробітникам Батальйону міліції громадської безпеки особливого призначення ГУМВС України в Харківській області.

Відомості про вказаний злочин внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст. 348 КК України – замах на вбивство працівника правоохоронного органу у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків.

Також, під час досудового розслідування було встановлено, що вказаний громадянин перебуває у розшуку згідно ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України – умисне спричинення легких тілесних ушкоджень.

За погодженням з Харківською міжрайонною прокуратурою вказаному громадянину, 1957 р.н., повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ст. 348 КК України.

Санкція вказаної статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від 9 до 15 років.

У зв’язку з тим, що відносно вказаного громадянина Жовтневим РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру, останньому обрано запобіжний захід у вигляді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку.

Наразі триває досудове розслідування, проводиться ряд судових експертиз, у тому числі стаціонарна судово-психіатрична експертиза.

Прокурор Харківської міжрайонної прокуратури, юрист 2 класу

Н.Коваленко

Виплата компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників,

призваних на військову службу за призовом під час мобілізації.

  Статтею 119 Кодексу законів про працю України  передбачено  гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов'язків.Так, на час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку. Працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу" і "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.                                               

   За працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.                                                             

    За працівниками, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форми власності, більше ніж на один рік. Тож,  04 березня 2015 р. Кабінет Міністрів України постановою №105 затвердив  Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. Відповідно до затвердженого Порядку виплату працівникам середнього заробітку буде здійснювати підприємство, компенсацію підприємствам витрат на виплату середнього заробітку працівникам буде здійснювати Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі обласним департаментам соціального захисту, які, в свою чергу, перераховують їх до районних (міських) управлінь, а вони –  підприємствам.  У Порядку також визначено порядок подання документів, на підставі яких буде здійснюватися компенсація. Крім того, зазначається, що обчислення середнього заробітку працівників здійснюватиметься відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 р. № 100. Виплата компенсації проводиться підприємствами, установами, організаціями у строки, визначені статтею 115 Кодексу законів про працю України. Оподаткування, нарахування і сплата єдиного соціального внеску на компенсацію проводяться відповідно до Податкового кодексу України і Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.         

Юрій Редько, в.о. начальника Люботинського міського

управління юстиції Харківської області

У пенсійному законодавстві зміни

   Пенсійне законодавство України зазнало змін, так 01 квітня цього року  набув чинності Закон України  №213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення". Закон стосується порядку призначення пенсій за віком на пільгових умовах і за вислугу років, а також виплати пенсій працюючим пенсіонерам. Зокрема, Законом встановлено:  

— поступове підвищення пенсійного віку на 5 років для жінок, яким призначаються пенсії за віком на пільгових умовах, пенсії за вислугу років;                                                            

— збільшення страхового стажу, необхідного для призначення таких пенсій, і для чоловіків, і для жінок — на 5 років. Крім того, для окремих категорій на 5 років збільшуються вимоги щодо необхідного стажу вислуги років;                                                 

— перерахунок пенсій у разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, незалежно від факту роботи пенсіонера;  

— обмеження виплати пенсії працюючим пенсіонерам. У період роботи пенсіонера буде виплачуватися пенсія в розмірі 85 %, але не менше розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Норма буде діяти до 1 січня 2016 року. Слід відзначити, що Законом не обмежені пенсії для працюючих чорнобильців, працівників металургійної та хімічної промисловості, державних органів, органів місцевого самоврядування тощо, які є: інвалідами I і II групи; інвалідами війни III групи; учасниками бойових дій, у тому числі учасниками АТО; членами сімей загиблих (померлих) учасників бойових дій.

   Також набули чинності Закон України № 214-VIII "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо посадових осіб органів доходів і зборів" та Закону № 215-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо посадових осіб контролюючих органів". Крім того, скасовано виплату одноразової допомоги (за рахунок коштів Фонду соцстраху з подальшим стягненням цієї суми з винних осіб) сім'ям у разі загибелі посадової особи зазначених органів, а також самим посадовим особам у разі заподіяння ним під час виконання службових обов'язків важких, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

  Юрій Редько, в.о. начальника Люботинського міського

управління юстиції Харківської області

Міністерство юстиції України запроваджує електронні он-лайн сервіси у сфері державної реєстрації

  Міністерство юстиції запроваджує нові стандарти надання реєстраційних послуг - з квітня отримати усі необхідні дані у вигляді витягів, довідок чи виписок можна буде в електронній формі, не виходячи з дому. Саме про це повідомив Міністр юстиції Павло Дмитрович Петренко,  презентуючи електронні сервіси у сфері державної реєстрації в Кабінеті Міністрів. Після запровадження нових електронних сервісів, громадянам не потрібно буде витрачати час у чергах, знаходити посередників серед державних службовців, щоб отримати ту чи іншу довідку. Всі ці сервіси можна буде отримати через Інтернет у себе вдома чи на роботі, зайшовши на сайт Міністерства юстиції України і оплативши цю послугу своєю платіжною карткою.                                                                    

   За  словами Павла Дмитровича, згідно з прийнятими законодавчими актами усі сформовані електронною системою документи матимуть такий самий офіційний статус, як і їх паперові аналоги з підписом і печаткою реєстратора.  Кожному електронному документу буде присвоєно унікальний номер. За ним в електронній системі можна буде віднайти оригінал документу, якщо цього буде вимагати банк чи якась інша установа. Строк дії сформованого документа і його унікального номера буде визначений Мін′юстом. На сьогодні триває дискусія з цього приводу, пропонуються варіанти від 3 до шести місяців. Також,  Міністр юстиції України  також зауважив, що замовлення щодо формування необхідного документу з реєстру підприємств можна буде робити по максимально розширеному переліку для пошуку: назві компанії, інформації про засновників, інформації про директорів, по відповідному коду. «Ми розраховуємо на те, що більшість із 1,3 млн довідок, які стосувалися реєстрації і ведення бізнесу, наші громадяни будуть отримувати не в реєстраційних службах, а через електронні сервіси», - зазначив Павло Петренко. В Міністерстві юстиції сподіваються, що таким чином вдасться ліквідувати черги, знищити побутову корупцію і прибрати всі перепони і негатив, які створюються державою для підприємців. Що стосується реєстрації прав на нерухомість, то процедура буде  схожа з попередньою. Громадянину треба перший раз прийти і подати пакет документів щодо реєстрації нерухомості. А потім через 5 чи 14 днів прийти й забрати ці документи. Ще однією ініціативою стане надання нотаріусам права проводити реєстрацію договорів оренди земельних ділянок сільгосппризначення, починаючи з квітня місяця. Завдяки цьому нововведенню вдасться зняти черги в усіх аграрних регіонах, що особливо актуально під час посівної кампанії і переоформлення величезної кількості договорів. Міністр юстиції України також повідомив, що Уряд прийняв розпорядження, яким зобов’язав усі органи державної виконавчої влади використовувати інформацію з реєстрів і повторно не вимагати від громадян цю інформацію. Зазначені реформи мають відобразитися на позиції України в рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business.

Юрій Редько, в.о. начальника Люботинського міського

управління юстиції Харківської області

Підписано Закон України №191-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)”

   Президент України Петро Порошенко підписав Закон України №191-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)”. Зазначений Закон був  ухвалений Верховною Радою України 12 лютого поточного року. Головною метою Закону є дерегуляція господарської діяльності, приведення законодавства в окремих сферах у відповідність до правового поля ЄС, що дає можливість Україні підвищити позицію у рейтингу Doing Business. Цим Законом спрощується процедура започаткування та ведення господарської діяльності, скорочуються дозвільні і погоджувальні процедури, зменшується вплив державних органів на діяльність суб’єктів господарювання, підвищується рівень захисту прав інвесторів, удосконалюється механізм фінансування діяльності органів Державної реєстраційної служби. Закон стосується інтересів центральних та місцевих органів виконавчої влади, які є органами ліцензування, та може позитивно вплинути на розвиток регіонів, знизить ризики вчинення корупційних правопорушень, позитивно вплине на ринок праці, оскільки закон спрямований на розширення свободи підприємницької діяльності. Як очікується,  реалізація Закону, забезпечить адаптацію законодавства України, що регулює здійснення адміністративних процедур (надання адміністративних послуг), пов’язаних із одержанням суб’єктами господарювання прав на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності, до законодавства Європейського Союзу, а також базового законодавства України, що регулює відносини у сфері дозвільної системи. Передбачені Законом скорочення функцій та оптимізація процедур адміністративного регулювання господарської діяльності мають на меті сприяння створенню кращих умов для ведення бізнесу в Україні та підвищенню рівня захисту суб’єктів господарювання. Таким чином, буде забезпечено скорочення функцій та удосконалення процедур адміністративного регулювання економіки, запроваджено прозорі і єдині правила для всіх суб’єктів економічної діяльності та умови для підвищення рівня їх захисту. 

Юрій Редько, в.о. начальника Люботинського міського

управління юстиції Харківської області

Повноваження нотаріусів щодо державної реєстрації речових прав, похідних від права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення

25 березня 2015 року набув чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення повноважень нотаріусів та особливостей реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення” внесено зміни до Закону України “Про нотаріат” щодо функцій нотаріуса, а також розширені повноваження нотаріусів у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Вказаним Законом нотаріусам надано можливість державної реєстрації речових прав, похідних від права власності, на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, нотаріусом незалежно від нотаріального посвідчення договору, на підставі якого виникає таке право, а також визначені особливості державної реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки сільсь-когосподарського призначення, право власності на які виникло та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року. Державна реєстрація прав на землі сільськогосподарського призначення проводиться нотаріусом за місцем розташування земельної ділянки або у межах відповідної області, де розташована така земельна ділянка. Державна реєстрація похідного речового права на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, право власності на яку виникло та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року, здійснюється одночасно з державною реєстрацією права власності на таку земельну ділянку (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав) на підставі заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, поданої власником чи набувачем відповідного похідного права, або уповноваженою ними особою. У разі звернення власника (його представника) з метою реєстрації права власності та іншого речового права на таку земельну ділянку подається дві заяви: про державну реєстрацію права власності та про державну реєстрацію іншого речового права. При цьому до заяв додаються правовстановлювальні документи, витяг з державного земельного кадастру (у разі відсутності у правовстановлю-вальному документі кадастрового номеру), правочин, що встановлює інше речове право на земельну ділянку та належним чином засвідчені їх копії, а також інші документи згідно вимог Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Після проведення державної реєстрації прав формується два витяги — про державну реєстрацію права власності та про державну реєстрацію іншого речового права. У разі звернення за державною реєстрацією іншого речового права на земельну ділянку сільськогосподарського призначення набувача такого права, нотаріусу подається одна заява про державну реєстрацію похідного речового права.

При цьому закон не вимагає подання у цьому випадку оригіналів правовстановлювальних документів на земельну ділянку. При перевірці документів, поданих для державної реєстрації іншого речового права на земельну ділянку, відмінного від права власності, зокрема договору оренди, нотаріус повинен перевірити правильність його складання.  До того ж слід звернути увагу на те, що у цьому випадку законом не встановлені вимоги до документів, викладених на двох і більше аркушах, що подаються для державної реєстрації прав, щодо необхідності їх прошивання у спосіб, що унеможливлює їх роз'єднання без порушення цілісності, та нумерації аркушів.  

Завідувач Другою держнотконторою

Харківського району Харківської області

Омельницька Н.В.

В порядку чинного законодавства України житлово-комунальні організації, що надають відповідні послуги, звертаються до суду з позовними заявами про стягнення боргів в судовому порядку.

Після набрання рішенням, яке ухвалив суд, законної сили, вони подаються до органів державної виконавчої служби - для примусового стягнення. Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і винести постанову про відкриття виконавчого провадження. Відповідно до вимог статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" у постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до 7 днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення - буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

За час виконання вказаних рішень судів, з метою стягнення заборгованості, державними виконавцями перевіряється майновий стан боржників шляхом отримання офіційних документів з органів, що реєструють право власності на нерухоме майно та транспортні засоби, а також шляхом огляду наявного майна за місцем мешкання боржника. Крім того, встановлюються джерела отримання боржником доходів.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для погашення усього розміру заборгованості, на виявлене таким чином майно накладається арешт з метою подальшого його вилучення та реалізації за допомогою  системи електронних торгів арештованого майна (СЕТАМ). Боржник в даному випадку має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення.

Якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

З огляду на викладене вбачається, що державний виконавець під час виконання рішень суду про стягнення боргів за житлово-комунальні послуги вживає заходи примусового виконання, визначені Законом України "Про виконавче провадження",  в тому числі,  арешту та вилучення майна, стягнення заборгованості з заробітної плати та інших доходів боржників та інші.

Беручи до уваги зазначене боржникам наголошується на своєчасну сплату боргів за спожиті житлово-комунальні послуги з метою недопущення застосування до останніх заходів примусового стягнення.

Начальник відділу державної виконавчої служби

Люботинського МУЮ Харківської області

                                                                         Я.В. Іськів 

У Мін’юсті представили результати роботи СЕТАМ за півроку

Міністерство юстиції України підсумувало піврічну роботу системи електронних торгів арештованим майном (СЕТАМ ) та презентувало низку змін у її роботі. За словами першого заступника міністра юстиції України Наталії Севостьянової, наразі у системі уже оприлюднено 49 тисяч лотів на загальну суму близько 5,5 млрд грн. Перший заступник міністра підкреслила, що станом на січень у СЕТАМ проведено 38,5 тисяч аукціонів. «І якщо ми зробимо статистику за півроку, то ми бачимо, що середня вартість збільшувалася на 12%», - відзначила вона.

Наталія Севостьянова підкреслила, що такі цифри свідчать про позитивну практику роботи СЕТАМ, адже раніше вартість лотів, виставлених на продаж, тільки знижувалася. І в результаті вони передавалися особам, які були зацікавлені придбати задешево лише окремі категорії товарів - такі як нерухомість та автомобілі.

За словами першого заступника міністра, протягом півроку в роботі СЕТАМ було виявлено низку технічних недоліків, зокрема, перевантаженість самої процедури проведення аукціону. Наразі ці недоліки усунуто, процедура спрощується і будь-який громадянин за бажанням може взяти участь в такому аукціоні.

Перший заступник голови Державної виконавчої служби Агія Ахундова в свою чергу презентувала основні зміни до порядку проведення електронних торгів, які мають на меті удосконалення самої системи. За її словами, мова йде про підвищення якості представлення інформації на сайті. Також буде спрощено порядок реалізації майна, вартість якого не перевищує 100 неоподаткованих мінімумів (1700 грн). Крім того, запроваджується новий порядок торгів із застосуванням особливої ставки, а використання електронного цифрового підпису стає необов’язковим. Скорочується і процедура оформлення документів переможцю торгів. «Ми прогнозуємо, що за рахунок цих змін у нас збільшиться обсяг реалізації майна як мінімум у 4 рази», - сказала вона.                                                                                   

Грузинський експерт Хатія Шелія, що консультує Мінюст у питаннях реформування системи виконання судових рішень, додала, що електронний аукціон є дієвим механізмом в реалізації арештованого майна. За її словами, електронні торги суттєво знижують ризики корупційних проявів, це знижує тиск боржника за рахунок зменшення його боргових зобов’язань завдяки вищій ціні продажу лотів, а також пришвидшує пошук потенційних покупців і створює здорову конкуренцію між ними.

Начальник відділу державної виконавчої служби Люботинського міського управління юстиції

   Іськів Я.В. 

 Порядок та правові наслідки оголошення фізичної особи померлою

      Підставою оголошення фізичної особи померлою є презумпція її смерті.

      Оголошення фізичної особи померлою має на меті врегулювання такого фактичного стану, коли відсутність, у визначених законодавством України випадках, учасника правовідносин унеможливлює врегулювання відносин, що були встановлені між сторонами. А це означає, що панування ситуації невпевненості гальмує, як і прийняття рішення (наприклад, про укладення договору купівлі-продажу з новим покупцем), так і здійснення дальших правочинів.

Натисніть "Читати далі"

ПОСТАНОВА від 4 березня 2015 р. № 105 Київ

Про затвердження Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям

у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом

під час мобілізації, на особливий період

Завантажити повну версію документу: postanova.rar [11.01 Kb] (cкачувань: 14)

ПОРЯДОК ЗВЕРНЕННЯ ЗА ЖИТЛОВОЮ СУБСИДІЄЮ!

1. Кому призначається субсидія

Субсидія призначається одному із членів домогосподарства, який зареєстрований у житловому приміщенні і на якого відкрито особовий рахунок на оплату житлово-комунальних послуг.

Право на отримання житлових субсидій мають домогосподарства, у яких витрати на оплату житлово-комунальних послуг виходячи із соціальної норми житла та соціальних нормативів користування послугами перевищують розмір визначеного обов’язкового платежу.

 2. Куди і як подаються документи

З питання призначення житлової субсидії необхідно звернутися до управління праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.

Документи для призначення субсидії можуть бути надіслані до місцевого управління праці та соціального захисту населення поштою.

У сільській місцевості приймання заяв з необхідними документами для призначення субсидій здійснюють уповноважені особи, які визначаються виконавчими органами сільських і селищних рад.

3. Перелік документів для призначення субсидії

-  спрощена заява (за встановленою формою на 1 арк);

- спрощена декларація про доходи і витрати осіб, зареєстрованих у  житловому приміщенні (за встановленою формою на 1 арк).

Всі інші відомості, що необхідні для призначення житлових субсидій (про забезпеченість громадян житловою площею та комунальними послугами) надають організації, які надають ці послуги, на запит органів соціального захисту населення.

Інформацію про доходи для призначення житлової субсидії органи соціального захисту населення будуть отримувати у порядку обміну від Державної фіскальної служи та Пенсійного фонду.

4. Термін призначення житлової субсидії

Субсидія на оплату житлово-комунальних послуг призначатиметься на 12 місяців з місяця звернення за її призначенням.

Для призначення житлової субсидії застосовуватимуться доходи за попередній календарний рік без урахування сплачених податків.

Після закінчення терміну отримання субсидії органи соціального захисту населення здійснюватимуть розрахунок субсидії на наступний період автоматично.

Для цього вони збиратимуть необхідну інформацію без звернення громадянина і протягом двох місяців з початку нового періоду прийматимуть рішення щодо призначення (непризначення) субсидії цим домогосподарствам та письмово інформують про прийняте рішення громадян, які зверталися.

5. Відповідальність заявника за надані відомості для призначення субсидії

Всі члени домогосподарства дають згоду на обробку персональних даних про сім’ю, доходи, витрати, що необхідні для призначення житлової субсидії.

У разі зміни обставин, які можуть вплинути на отримання житлової субсидії (зміни у складі зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб, зміни у переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання, виконавців житлово-комунальних послуг, про купівлю товарів або оплату послуг) заявник зобов’язується у місячний термін повідомити орган соціального захисту населення.

Якщо подано неповні чи недостовірні відомості про доходи та витрати зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб може бути відмовлено в призначенні субсидії або припинено її надання. У такому разі заявник зобов’язується повернути надміру перераховану (виплачену) суму субсидії у подвійному розмірі.

6. Набрання чинності змін до програми субсидій

Зміни до порядку призначення житлових субсидій набувають чинності і будуть застосовуватись при наданні субсидій з 1 травня 2015 року.

При цьому норма щодо доставки до кожного домогосподарства спрощених форм заяви та декларації для звернення за призначенням субсидії (у квітні та жовтні 2015 року) набирає чинності з моменту опублікування.

При виникненні будь-яких питань щодо порядку та умов надання житлової субсидії звертатись до управління соціального захисту населення:   м. Люботин,     вул.  Радянська, 26,  кім. 5  або  за  телефоном «гарячої лінії» - 741-16-06. 

Відділ субсидій та

адресних соціальних допомог

Зміни в пенсійному законодавстві з 1 квітня 2015 року

З 1 квітня 2015 року набуває чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» прийнятий 02.03.2015 року (далі – Закон № 213), тому в пенсійному законодавстві України відбулись тимчасові зміни в частині виплати пенсій працюючим пенсіонерам у період з 01.04.2015 року по 31 грудня 2015 року та зміни в частині необхідного стажу роботи для призначення пенсій на пільгових умовах та за вислугу років, а також передбачено поступове збільшення на 5 років пільгового пенсійного віку жінкам, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Зміни у пенсійному законодавстві в частині виплати пенсій працюючим пенсіонерам не застосовуються незалежно від факту роботи, посади, на якій працюють пенсіонери, та виду пенсії і Закону, згідно з яким вона призначена для інвалідів   І та ІІ груп;   інвалідів війни ІІІ групи;   учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється чинність пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Пенсії призначені згідно Законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій та статус суддів", "Про судову експертизу", “Про Національний банк України", “Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про статус народного депутата України", "Про дипломатичну службу", "Про Кабінет Міністрів України", “Про пенсійне забезпечення”, “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Положення про помічника – консультанта народного депутата, Митного кодексу тимчасово з 01.04.2015 року по 31 грудня 2015 року:

не виплачуються в період роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про судоустрій і статус суддів" (крім інвалідів І та ІІ груп; інвалідів війни ІІІ групи; учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється чинність пункту 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»),

виплачуються у розмірі 85 відсотків призначеного розміру пенсії, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму для непрацездатних в період роботи на інших посадах/роботах (крім інвалідів І та ІІ груп; інвалідів війни ІІІ групи; учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється чинність пункту 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та осіб, яким пенсії призначені згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб").

Пенсії, призначені згідно Закону України «Про наукову та науково – технічну діяльність» тимчасово з 01.04.2015 року по 31 грудня 2015 року у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії згідно законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про судоустрій і статус суддів», “Про наукову і науково-технічну діяльність ” (крім інвалідів І та ІІ груп; інвалідів війни ІІІ групи; учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється чинність пункту 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») виплачується в розмірі 85 відсотків розміру пенсії, яка обчислена відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тобто з урахуванням статті 47 цього Закону, а у період роботи на інших посадах/роботах – 85 відсотків призначеної наукової пенсії.

Зазначений порядок виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом застосовується незалежно від часу призначення пенсії.

Вищевказаний порядок виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, застосовується до пенсій, розмір яких перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність та виплата пенсій здійснюється у розмірі 85 відсотків призначеного розміру пенсії, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, що складає 1423,50 грн.

Після звільнення з роботи виплата пенсій призначених відповідно до вищевказаних законів поновлюється.

Обмеження щодо виплати пенсії, щомісячного довічного грошового утримання, передбачені цим Законом, не застосовуються протягом особливого періоду до пенсій, щомісячного довічного грошового утримання, що призначені особам, які проходять військову службу або перебувають на посадах у силових структурах перелічених у пункті 3 Прикінцевих положень цього Закону або беруть участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об’єктів у разі захоплення, відбитті спроб насильницького заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою; до пенсій, щомісячного довічного грошового утримання, що призначені відповідно до законів України "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", на період виконання особами, яким вони призначені, повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради юстиції.

Після завершення особливого періоду виплата пенсій таким особам здійснюється згідно із законодавством.

До Закону України «Про пенсійне забезпечення» внесено наступні зміни:

Статтю 13 викладено у новій редакції, яка передбачає, що працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах та - за списком № 2 - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Тобто збільшується поступово до 2024 року пільговий пенсійний вік для жінок, що працювали за списком №1 з 45 до 50 років  та жінок, що працювали за списком №2 з 50 до 55 років. Необхідний для призначення пенсії стаж роботи в шкідливих умовах залишено без змін. Поетапно на 6 місяців за рік збільшується необхідний загальний страховий стаж роботи. Пільговий пенсійний вік для жінок визначається в залежності від дати народження особи.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими - за списком № 1 та шкідливими за списком № 2 умовами праці передбаченого зазначеною статтею, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи  пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Також внесено зміни до пунктів «в» - «з», статті 13 в частині поступового збільшення необхідного загального страхового стажу роботи та пільгового пенсійного  віку для жінок.

Статтю 14 змінено в частині призначення пенсії при наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків та 7 років 6 місяці у жінок, а саме передбачено, що за кожний повний рік таких робіт пенсійний вік встановлений статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, знижується на 1 рік.

До пунктів «а» - «г» статті 54 та до пунктів «а» - «ж» статті 55  Закону України «Про пенсійне забезпечення» внесено зміни щодо поступового збільшення на 5 років до 2024 року необхідного загального страхового стажу роботи, а для окремих категорій працівників - стажу, необхідного для признання пенсії за вислугу років, та пільгового пенсійного віку для жінок.

До Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” внесено зміни у частину третю статті 42 згідно з якими у період з 01.04.2015 року по 31 грудня 2015 року у разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність буде проведено перерахунок пенсії, розмір якої обчислено відповідно до статті 28 цього Закону з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму незалежно від того працює пенсіонер чи ні.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 28 лютого 2015 р. № 106

Київ

Про удосконалення порядку
надання житлових субсидій

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.

2. Затвердити згідно з додатками 1, 2 форми бланків:

заяви про призначення житлової субсидії;

декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії.

3. Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, Міністерству енергетики та вугільної промисловості разом з Міністерством інфраструктури забезпечити до 15 квітня та до 1 листопада 2015 р. виготовлення підприємствами, що надають послуги з газопостачання, електропостачання та централізованого опалення, бланків заяви про призначення житлової субсидії та декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, і доставку їх споживачам.

4. Особам, які отримували житлову субсидію протягом опалювального періоду 2014/15 року, субсидія на наступний період призначається на підставі раніше поданих документів.

5. Збільшити граничну чисельність працівників структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних, районних державних адміністрацій згідно з додатком 3.

Міністерству фінансів під час опрацювання змін до Державного бюджету України на 2015 рік передбачити відповідні видатки на утримання додаткової чисельності зазначених працівників.

6. Ця постанова набирає чинності з 1 травня 2015 року, крім пункту 3, який набирає чинності з дня опублікування.

 Прем’єр-міністр України                                                                                    А. ЯЦЕНЮК

 Інд. 21

Завантажити Постанова та Зміни: postanova-kmu-106.doc [115.5 Kb] (cкачувань: 22)

   З метою забезпечення переведення національної економіки на функціонування в умовах особливого періоду, мобілізаційного розгортання Збройних Сил України, Указом Президента від 30.01.2015 №40/2015 «Про додаткові заходи щодо забезпечення проведення часткової мобілізації у 2015 році» поставлено ряд задач держорганам, зокрема: Кабміну — опрацювати питання щодо законодавчого врегулювання порядку виїзду за кордон громадян України, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та за результатами внести в установленому порядку відповідні пропозиції. А також розробити та внести на розгляд ВРУ законопроект щодо унормування питань звільнення з військової служби під час мобілізації військовослужбовців з метою забезпечення ротації особового складу; генштабу ЗСУ — ужити заходів щодо укомплектування військових комісаріатів військовослужбовцями з відповідним рівнем фахової підготовки, зокрема з питань мобілізації та опрацювати питання підвищення ефективності органів військового управління, насамперед шляхом їх доукомплектування офіцерами запасу; Міноборони України разом з СБУ за участі Генпрокуратури — ужити невідкладних заходів щодо недопущення порушень законодавства України при проведенні мобілізації, зокрема щодо протидії можливим проявам корупції у військових комісаріатах. Обласним, Київській міській державним адміністраціям: - невідкладно організувати інформаційне супроводження заходів мобілізації із залученням місцевих медійних ресурсів, оприлюднення інформації стосовно осіб, які протидіють або саботують проведення мобілізаційних заходів; подати Кабінету Міністрів України інформацію про об’єкти, які потребують термомодернізації, а також паливно-енергетичний баланс регіону; активізувати роботу з керівниками підприємств, установ, організацій усіх форм власності щодо сприяння заходам мобілізації, зокрема уточнення мобілізаційних планів; у місячний строк організувати при місцевих державних адміністраціях роботу інформаційних центрів для інформування осіб, які постраждали під час виконання обов'язків військової служби (службових обов’язків), та членів їх сімей, а також членів сімей загиблих військовослужбовців і працівників правоохоронних органів про їх права та гарантії реалізації таких прав в Україні, залучивши до такої роботи представників громадських організацій, насамперед громадських організацій ветеранів; забезпечити здійснення перевірки правомірності взяття на облік внутрішньо переміщених осіб та призначення їм відповідних соціальних виплат.

В.о. начальника Люботинського

міського управління юстиції

Ю. Редько

   Міністерство юстиції спільно з міжнародними партнерами провело аудит структури міністерства та його органів управління. Проведений аналіз засвідчив низьку ефективність роботи системи юстиції.

  Головними причинами цього є: відсутність мотивації через низьку заробітну плату; бюрократія та побутова корупція; надлишкова кількість керівників відносно загальної кількості персоналу (1 керівник на 9 працюючих); обмеження доступу до роботи в системі юстиції через необхідність мати стаж держслужби. Міністерством юстиції була ініційована інституційна реформа системи органів юстиції. Цей комплекс заходів передбачає прибирання дублюючих функцій відомства, а також ліквідацію Державної реєстраційної та Державної виконавчої служб, завершення ліквідації Державної служби захисту персональних даних, скорочення працівників Мін’юсту, Укрдержархіву, територіальних органів юстиції та ГТУЮ в областях. 6 лютого відбулося перше тестування керівників обласних ГТУ юстиції, ДРС та ДВС. Випробування проходили 85 осіб. За 50 хвилин їм пропонувалося розв’язати тести та написати відповіді на 3 відкритих питання. Наступним етапом для них стала співбесіда з Кадровою комісією. До складу комісії входять як фахівці системи юстиції так і професійні менеджери з підбору кадрів. Вперше така робота була проведена разом з провідними світовими кадровими агенціями, які погодилися надати відповідну допомогу безоплатно. Зокрема, Ernst & Young Human Capital. На тих, хто залишиться, чекає програма спеціальних тренінгів від іншого партнера - USAID. За наслідками тестів та співбесід 47 керівників органів юстиції вищої ланки вимушені будуть покинути свої посади. Міністерство юстиції оголосило безпрецедентний конкурс на 47 вакантних керівних посад на території всієї України.                                                          

  Окрім того, Міністерство юстиції України оголосило конкурс на заміщення посади заступника міністра з питань європейської інтеграції. При цьому прибрані будь-які кваліфікаційні обмеження щодо претендентів. Зокрема, скасована необхідність наявності досвіду роботи на державній службі. Для участі у конкурсі на заміщення вакантних посад достатньо мати юридичну освіту та досвід роботи за фахом. Проведенням конкурсів опікуватиметься міжнародні кадрові компанії Ernst & Young Human Capital та Агентство США з міжнародного розвитку USAID. У нову структуру мають прийти нові люди – молоді, фахові, вмотивовані і патріотичні, які зможуть працювати за новими принципами.

В.о.начальника Люботинського

міського управління юстиції

Ю. Редько

Харківська міжрайонна прокуратура інформує:

Харківською міжрайонною прокуратурою затверджено та передано до суду для розгляду обвинувальний акт відносно громадянина, 1994 р.н., якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що під час святкування Різдва, підозрюваний, перебуваючи в гостях у своєї знайомої, 1984 р.н., після розлиття спиртних напоїв, в ході сварки наніс останній удари кулаками по тілу, а потім, не припиняючи свої умисні протиправні дії, взяв кухонний ніж та продовжив ним спричиняти тілесні ушкодження потерпілій.

Згідно висновку судово-медичної експертизи потерпілій спричинені легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

Максимальна санкція статті передбачає обмеження волі на строк до 2

років.

Крім того, міжрайонна прокуратура направила до суду позов про відшкодування коштів, витрачених закладом охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілої.