ВІЙСЬКОВИЙ ЗБІР

З 3 серпня 2014 року з працюючого населення утримується військовий збір. Ці кошти безпосередньо на рахунки Міністерства оборони України не надходитимуть, а спрямовуватимуться до загального фонду державного бюджету. І лише після цього, відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» влада вирішуватиме, яка сума буде виділена на АТО, а скільки витрачено на інші потреби.

Як пояснює Державна фіскальна служба України (ДФС), утримують військовий збір з доходів у вигляді заробітної плати. Цю процедуру здійснюють роботодавці в процесі нарахування обов’язкових платежів на фонд заробітної плати. Систематична матеріальна допомога включається до бази оподаткування, а на разову матеріальну допомогу дія збору не поширюється.

Водночас військовий збір не стосується доходів приватних підприємців, але решта виплат фізичним особам за договорами цивільно-правового характеру потраплять у відповідну базу оподаткування. В усних консультаціях представники ДФС схиляються до думки, що збір утримувати необхідно, хоча є вагомі аргументи і у противників такої позиції.

З початком дії військового збору Державна фіскальна служба опублікувала роз’яснення. Так, військовим збором оподатковуються доходи українців не лише у вигляді зарплати. Під це також підпадають заохочувальні, компенсаційні або інші виплати та винагороди, які виплачуються платнику у зв’язку з трудовими відносинами та нараховуються після 3 серпня 2014 року за будь-які періоди. При цьому з доходів, нарахованих до цієї дати, але виплачених після неї, військовий збір не стягується. Втім доходи, нараховані, наприклад, 29 серпня за період з 1 по 3 серпня, обкладаються військовим збором. Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату до бюджету військового збору з доходу у вигляді заробітної плати, є роботодавець. Тож працівникам непотрібно додатково складати податкові декларації тощо.

З інших доходів громадян оподаткуванню підлягає виграш у державну та недержавну грошову лотерею та інші азартні ігри. При цьому, за текстом договору, відповідальним за сплату військового збору може виявитися сам улюбленець фортуни. Тоді йому доведеться самостійно скласти податкову декларацію та внести потрібну суму. В іншому разі щасливцю можуть нарахувати штраф і звинуватити в неподанні податкової декларації за останній рік.

На думку юристів, військовим збором будуть також обкладатися операції з придбання/реалізації особистого майна. При укладенні договору купівлі-продажу квартири, машини тощо до 1 січня належить сплатити військовий збір в обсязі 1,5% від суми угоди. Оподаткуванню військовим збором підлягають також доходи за виконання робіт (надання послуг), сума яких відображається в акті прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг). А в разі отримання іноземних доходів та надходжень, джерелом виплати яких є особи, звільнені від обов’язку нарахування, утримання або сплати податку до бюджету, відповідальним за його сплату є платник податку.

Водночас військовий збір не сплачується з доходу військовослужбовців, одержуваного у вигляді грошового забезпечення, оскільки він не відповідає визначенню заробітної плати, а військові, відповідно до чинного законодавства, не є найманими працівниками.

Історичні прецеденти

Уряд України не є винахідником нової практики. Військовий податок існував у СРСР у часи Другої Світової війни. Він був уведений 1 січня 1942 року Указом Президії Верховної Ради СРСР замість надбавок до прибуткового та сільськогосподарського податків. До його сплати залучалися всі громадяни, які досягли 18 років.

При цьому від податку звільнялися військовослужбовці рядового, молодшого командного і начальницького складу всіх родів військ; військовослужбовці середнього, старшого і вищого командного і начальницького складу, що перебували в діючій армії, на флоті й у прикордонних військах; члени сімей військовослужбовців, які отримували допомогу від держави; чоловіки від 60 років і старші, жінки 55 років і старші, а також пенсіонери, які не мали інших джерел доходу.

Військовий податок надходив у розмірах, що перевищували решту податкових платежів населення. Це дозволило мобілізувати в доходи бюджету за роки війни понад 721 млн радянських рублів. Скасували його дію 6 липня 1945 року.

  Державний нотаріус Другої державної

                                                                         нотаріальної контори Харківського району

                                                                         Харківської області Радіонова Т.І.

Завідувач Другою державною нотаріальною конторою

Харківського району Харківської області 

                                    Омельницька Н.В.

Реформування системи органів юстиції 

Міністерство юстиції розпочинає масштабну оптимізацію своєї структури. Зокрема, рішенням Кабміну було ліквідовано Державну виконавчу та Державну реєстраційну служби, а працівників та керівників органів юстиції очікують процедура оцінки ефективності їх роботи та скорочення. Нині головними проблемами відомства є відсутність належної мотивації у співробітників, висока забюрократизованість, побутова корупція на місцях, неефективна організаційна структура головних управлінь юстиції, а також надлишкова кількість управлінського апарату. Міністр юстиції поінформував, що структурні зміни торкнуться і керівництва головних управлінь юстиції. Після ліквідації ДРС та ДВС керівник управління юстиції отримає двох нових заступників, які відповідатимуть за напрямки виконавчої та реєстраційної служби.  

Павло Петренко підкреслив, що переведення співробітників органів юстиції до нової структури відбуватиметься за окремим порядком оцінювання діяльності, який розробляється разом із міжнародними експертами та світовими HR-компаніями.

«На першому етапі це буде здійснено на рівні областей. Буде надана оцінка всім керівникам головних управлінь юстиції, їх заступникам, керівникам державних виконавчих служб, реєстраційних служб. У всіх є можливість перейти в нову структуру, є можливість отримати підвищення. Але за однієї умови. Якщо ви були ефективними в тих складних умовах, які існували в минулому році. Якщо ви не займалися бюрократією, побутовою корупцією, та надавали відповідні сервіси громадянам належним чином», - сказав він.

Павло Петренко застеріг, що системні прояви корупції в конкретних управліннях матимуть наслідком повну зміну їх керівництва. «Якщо такі факти матимуть системний характер по конкретному управлінню юстиції, більше трьох фактів, тоді треба повністю змінювати склад цього управління юстиції через конкурси і набір нових людей, які готові працювати чесно», - сказав він.

Очільник Мін’юсту анонсував запровадження інституту винагороди для державних реєстраторів та поновлення цього інституту для державних виконавців. «У державних виконавців такий інститут вже існував. Ми його повертаємо і плануємо, що він запрацює з березня. Відповідні проекти рішень Уряду нами вже підготовлені. Аналогічна ситуація з системою реєстраційних служб, які увійдуть в систему органів юстиції. Так само парламент прийняв нашу ініціативу щодо введення системи винагороди реєстраторів за надання публічних послуг. Зараз відповідні проекти актів Уряду готуються», - сказав він. При цьому, в реєстраційній сфері будуть запроваджені збільшення оплати і диференційованої винагороди реєстраторам, які надають якісні послуги та приносять більше коштів до держбюджету. Іншим напрямом реформування цієї сфери протягом 2015 року стане передача частини функцій реєстраційної служби місцевим органам влади.

Начальник Люботинського  міського управління юстиції

                                                 Ю.Константінов

Стаття 336. Ухилення від призову за мобілізацією

Ухилення від призову за мобілізацією - карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

1. Своєчасне та швидке проведення мобілізації є запорукою ефективного відбиття воєнного нападу на країну або виконання Україною відповідних міжнародних зобов'язань по спільній обороні від агресора. Тому ухилення від призову до лави ЗС військовозобов'язаних контингентів в умовах таких, що розпочалися або передбачаються, воєнних дій, створює серйозну загрозу для безпеки держави в сфері оборони.

Мобілізація - це комплекс заходів, які здійснюються у державі з метою планомірного переведення органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, органів і сил Цивільної оборони України, галузей національної економіки, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а ЗС, інших військових формувань - на організацію і штати воєнного часу. Рішення про проведення мобілізації приймається Президентом України. Мобілізація в Україні може проводитися відкрито чи приховано і може бути загальною або

частковою, а також цільовою. В мирний час може проводитись цільова мобілізація - з метою ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій та катастроф.

2. Об'єкт цього злочину, а також його об'єктивна і суб'єктивна сторони збігаються з відповідними елементами складу злочину, передбаченого ст. 335, Проте, ухилення від призову за мобілізацією в формі бездіяльності полягає в нез'явленні суб'єкта не обов'язково до призовної дільниці, а й безпосередньо до військової частини, військової установи, які зазначені у повістці або наказі військового комісара. Крім того, при ухиленні від призову за мобілізацією можливі й інші способи (наприклад, незаконне отримання так званої "броні").

3. Суб'єктами злочину є громадяни України (у т.ч. й ті, які під час мобілізації перебувають за кордоном) чоловічої або жіночої статі - військовозобов'язані, що перебувають в запасі першої (військовозобов'язані, які перебували на військовій службі й отримали під час її проходження військово-облікову спеціальність) або Другої (військовозобов'язані, які не отримали військово-облікової спеціальності, які проходили військову службу в інженерно-технічних частинах, які взагалі не призивалися на військову службу, а також військовозобов'язані-жінки) категорій (про поняття військовозобов'язаний див. коментар до ст. 401).

Щодо вікової ознаки суб'єкта цього злочину, то ним можуть бути особи віком від 18 років до граничного віку перебування в запасі першого або другого розряду (для солдат, матросів, сержантів і старшин - це, відповідно, 35 і 40 років, прапорщиків і мічманів - 35 і 50, молодших офіцерів - 45 і 50, старших офіцерів, крім полковників (капітанів 1 рангу) - 50 і 55, полковників (капітанів 1 рангу) - 55 і 60, вищих офіцерів - 60 і 65 років, для жінок - прапорщиків, мічманів і осіб офіцерського складу - 50, інших військовозобов'язаних-жінок - 45 років), а щодо статевої - то військовозобов'язаними можуть бути лише ті із жінок, які: а) звільнені з військової служби за контрактом у запас; б) мають за спеціальністю медичну підготовку або підготовку, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, придатні до військової служби за станом здоров'я і віком.

Крім того, у воєнний час за рішенням Президента України можуть бути призвані на військову службу жінки, які не мають дітей або мають дітей старше 8 років та які у віці від 18 до 40 років пройшли загальне військове навчання.

Перелік осіб, які не можуть нести відповідальність за ухилення від призову на строкову військову службу, суттєво відрізняється від переліку осіб, які не можуть нести відповідальність за ухилення від призову за мобілізацією. Так, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані;

а) заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами й організаціями в порядку, встановленому КМ;

б) визнані тимчасово нездатними до військової служби за станом здоров'я - на термін до шести місяців;

в) чоловіки, на утриманні яких перебуває більше чотирьох дітей віком до 16 років;

г) жінки, на утриманні яких перебувають діти віком до 16 років (проте, вони можуть бути призваними тільки за місцем проживання у разі їх згоди);

д) які зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, відповідно до законодавства України;

е) які є народними депутатами, депутатами Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Підлягають виключенню з військового обліку особи, визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби, засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжких злочинів, які досягли граничного віку перебування в запасі, які припинили громадянство України, а також ті, що не отримали до 36-річного віку військово-облікової спеціальності або спорідненої з нею. Тому такі особи не можуть бути суб'єктами ухилення від призову за мобілізацією. Законами України можуть бути передбачені й інші категорії громадян, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

Конституція України (ст. 65, п. 20 ч. 1 ст. 106).

Закон України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" в редакції від 18 червня 1999р. (ст.ст. 37,39, 41).

Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" в редакції від 13 травня 1999 р. (ст. ст. 1, 21).

Закон України "Про оборону України" в редакції від 5 жовтня 2000 р.

(ст.ст. 1, 17).

Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу. Додаток до наказу МО № і від 4 січня 1995 р.

Інструкція з військового обліку військовозобов'язаних і призовників в органах місцевого самоврядування. Затверджена наказом МО № 166 від 27 червня 1995 р.

Новаціїї в оподаткуванні з 01.01.2015 року. Податковий компроміс (частина 2)

 Скільки податків має сплачувати до бюджету малий бізнес?

 З 1 січня 2015 року податкова накладна та додатки до неї - виключно в електронній формі

Харківська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області

Новаціїї в оподаткуванні з 01.01.2015 року. Податковий компроміс (частина 1)

 

 Про зміни у законодавстві щодо спрощеної системи оподаткування

Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи” прийнято зміни щодо спрощеної системи оподаткування. 

Так, починаючи з 1 січня 2015 року, запроваджено:

- оптимізацію кількості груп платників єдиного податку до чотирьох, із збереженням чинного максимального розміру доходу, який дозволяє перебувати на спрощеній системі оподаткування, зокрема, фізичні особи – підприємці реєструються платниками єдиного податку першої, другої та третьої груп. Разом з тим зазначимо, що платники єдиного податку третьої та п’ятої груп, які перебували на обліку в контролюючих органах до 1 січня 2015 року, відповідно до норм глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі - Кодекс) з 1 січня 2015 року вважаються платниками єдиного податку третьої групи;

- для платників 1 групи збільшено обсяг доходу до 300 000 грн. та ставка до 10 відс. розміру мінімальної заробітної плати;

- для платників 2 групи збільшено обсяг доходу до 1500 000 грн. та ставка до 20 відс. розміру мінімальної заробітної плати;

- до платників третьої групи належать фізичні особи – підприємці та юридичні особи-суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форм, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20 000 000гривень. При цьому, фізичні особи-підприємці не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах не обмежена. Ставка становить 2  відс. доходу - у разі сплати ПДВ та 4 відс. доходу  - у разі включення ПДВ до складу єдиного податку;

- запроваджено обов’язкове використання реєстраторів розрахункових операцій для платників єдиного податку – фізичних осіб-підприємців: платників третьої групи – з 1 липня 2015 року, платників другої групи - з 1 січня 2016 року. Зокрема, платники єдиного податку – фізичні особи підприємці другої та третьої груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу дрібнороздрібної торгівельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій (п.п. 296.10 ст. 296 Кодексу).

 Запроваджено нові норми щодо погашення податкового боргу

Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи»  тимчасово, до 1 липня 2015 року, встановлено, що у випадках, коли податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов'язання,самостійно визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу, стягнення коштів за рахунок готівки та/або коштів з рахунків такого платника у банках, здійснюється за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду  за умови:

- якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень

- відсутні зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань.

При цьому рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов'язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи.

Рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

 

 Про сплату авансових внесків з податку на прибуток у 2015 році

Харківська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області звертає увагу платників податку на прибуток, що сплата щомісячних авансових внесків у січні - грудні 2015 року здійснюється платниками податків з річним доходом, який враховується при визначенні об'єкта оподаткування, що перевищує десять мільйонів гривень.

У січні - грудні 2015 року платники зобов'язані сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств відповідно до п. 57.1 ст. 57 Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року (п. 9 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).

Тобто сплата щомісячних авансових внесків у березні 2015 року - травні 2016 року проводиться у розмірі 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за 2014 рік.

 

 Правильно оподатковуємо пенсії

 З 1 січня  2015 року знижений поріг для оподаткування пенсій з 10 тисяч гривень до  3 мінімальних зарплат (у розрахунку  на місяць) встановлених на 1 січня звітного податкового року. Нагадаємо, що розмір мінімальної заробітної плати для працездатних осіб на поточний рік встановлено у розмір 1 218 гривень на місяць. Тобто, з 2015 року  пенсії у розмірі до 3654 гривень (3х1218) оподатковуватися не будуть, а у частині перевищення зазначеної суми, оподаткування провадитиметься  за ставкою 15%. Якщо ж сума пенсії в календарному місяці перевищуватиме десятикратний розмір мінімальної зарплати, то сплатити податок до бюджету необхідно за ставкою 20% із пенсійних виплат, які перевищують 12180 грн. Доречно зазначити, що пенсійні виплати, які перевищують 3654 грн. також оподатковуються ще й військовим збором.

Для прикладу скористаємося наступними цифрами:

І. Пенсія за місяць складає 4000 грн. Базою оподаткування до якої застосовується ставка 15% є сума у розмірі 346 грн. (4000-3654). Сума утриманого податку становить 51,9 грн., а  військового збору – 5,19 грн. Пенсія до виплати складає 3942,91 грн.

ІІ. Пенсія за місяць  складає 17000 грн. Базою оподаткування є сума у розмірі 13346 грн. (17000-3654), де податок для суми 12180 грн. розраховується за ставкою 15% (1827 грн.), а для суми 1166 грн. (13346-121800) - за ставкою 20% (233,2 грн.). Військовий збір складає 200,19 грн. та сума до виплати – 14739,61 грн.

Додамо, розмір пенсії до виплати у лютому визначатиметься з урахуванням суми утримання податку за січень і лютий поточного року.

Довідково. Зміни щодо оподаткування пенсій внесені Законом України від 28.12.2015р. №71 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».

 

 

 Доходи фізичних осіб, з яких сплачується ПДФО, підлягають оподаткуванню військовим збором

Оскільки об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Податкового кодексу України  (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10  розділу ХХ Кодексу), то податкові агенти повинні подбати, щоб військовий збір був перерахований не лише із доходів з заробітної плати, надбавок, премій, які виплачувались згідно з трудовим договором, або цивільно-правовими угодами, а з інших доходів фізичних осіб.

Зокрема, до таких доходів належать виплачені суми за користування земельними паями. Отож, у Харківській ОДПІ наголошують, що орендарі сільськогосподарських угідь повинні обов’язково нарахувати і сплатити до держбюджету суму військового збору з доходів, виплачених за користування паями громадян.

Військовий збір також сплачується з доходів від оренди рухомого і нерухомого майна, доходів, що виникають при відчуженні корпоративних прав та цінних паперів, доходів від подарунків, спадщини, призів та виграшів та інші доходів, які передбачені статтею 14.1.54 Податкового кодексу України. До речі, саме ці доходи підлягають декларуванню до 1 травня 2015 року.

Крім того, до доходів, що оподатковуються військовим збором, належать доходи від процентів, дивідендів, отримані роялті та інвестиційні прибутки.

Нагадаємо, що платниками військового збору є фізичні особи – резиденти та нерезиденти які отримують доходи з джерела їх походження в Україні та податкові агенти.

Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII ,,Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи”, який набрав чинності з 01.01.2015, внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема у частині оподаткування військовим збором.

Відповідно до п. 161 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Кодексу оподаткування військовим збором подовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України.

 За умови здійснення діяльності на ринках спрощенці ІІ-ІІІ груп касовий апарат не застосовують

Платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій (РРО).При здійсненні підприємницької діяльності на ринках та під час  продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної торгівлі підприємці ІІ та ІІІ групи платника єдиного податку касові апарати (РРО) теж не встановлюють, - звертають увагу фахівці Харківської ОДПІ.

Усі інші платники єдиного податку при здійсненні готівкових розрахунків зобов’язані застосовувати РРО. При цьому, застосування РРО необхідно розпочати не пізніше:

- 01 липня 2015 року - платниками єдиного податку третьої групи;

- 01 січня 2016 року - платниками єдиного податку другої групи.

Зазначимо, що законодавець передбачив мораторій на перевірки платникам єдиного податку, які використовують у своїй діяльності РРО,

Зокрема, якщо платники єдиного податку другої і третьої груп , які з 1 січня 2015 року до 30 червня 2015 року включно почали застосовувати у власній господарській діяльності зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО, з дати початку застосування РРО до 01.01.2017  звільняються від проведення перевірок з питань дотримання порядку застосування РРО відповідно до норм Податкового Кодексу України.

Зазначена норма передбачена Законом України від 28.12.14 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який опубліковано в спецвипуску газети „Голос України” від 31.12.14 №254.

 Виграші та призи оподатковуються за подвійною ставкою

 

Ставка ПДФО  для виграшів та призів становить подвійний розмір ставки, визначеної абзацом першим п. 167.1 ст. 167, бази оподаткування щодо доходів, нарахованих як виграш чи приз (крім виграшів, призів у лотерею), на користь резидентів або нерезидентів, - звертають увагу в Харківській ОДПІ.

Тобто, ставка податку у подвійному розмірі 30 відсотків застосовується до доходів, що нараховуються податковим агентом у вигляді виграшів чи призів (крім виграшів, призів у лотерею).

Як виняток грошові виграші у спортивних змаганнях (крім винагород спортсменам - чемпіонам України, призерам спортивних змагань міжнародного рівня, у тому числі спортсменам-інвалідам, визначеним у п. „б" п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ) оподатковуються за ставками, визначеними у пункті 167.1 цієї статті, а саме 15 відсотків.

При цьому відповідно до п.п. 170.6.1 п. 170.6 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора, призів та виграшів у грошовій формі, одержаних за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях, у тому числі у більярдному спорті, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).

Згідно з п.п. 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 ПКУ податковим агентом – оператором лотереї у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку, нарахованого за ставкою 15 відсотків, із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.

Податкові агенти - оператори лотереї у податковому розрахунку, подання якого передбачено п.п. „б" п. 176.2 ст. 176 ПКУ, відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді виграшів (призів) та загальну суму утриманого з них податку. У податковому розрахунку не зазначається інформація про суми окремого виграшу, суми нарахованого на нього податку, а також відомості про фізичну особу платника податку, яка одержала дохід у вигляді виграшу (призу).

У зв'язку зі змінами, внесеними Законом № 71 у звітності форми №1 ДФ, передбачено відображення податковими агентами - операторами лотереї загальної суми нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді виграшів (призів) та загальну суму утриманого з них податку без зазначення відомостей про фізичну особу - платника податку, яка одержала дохід у вигляді виграшу (призу).

Водночас виграші чи призи (крім виграшів, призів у лотерею) на користь резидентів або нерезидентів відображаються у податковому розрахунку за формою № 1 ДФ під ознакою доходу «111».

Сума коштів, отриманих як виграш, приз у лотерею (підпункт 164.2.8 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Кодексу) за ознакою «166» відображається у звітності форми № 1-ДФ до 31.12.2014.

 Як зміниться у 2015 році податок на додану вартість

Фахівці Харківської ОДПІ повідомляють, що з 1 січня 2015 року внесено низку змін до розділу, що стосується оподаткування податком на додану вартість, зокрема:

- обов’язковій реєстрації платниками ПДВ підлягатимуть лише особи, у яких загальна сума від здійснення операцій із постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, нарахована (сплачена) такій особі, протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищуватиме 1 мільйон гривень без урахування ПДВ;

- база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню, газу, який постачається для потреб населення;

- розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг;

- платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

 - запроваджується система електронного адміністрування податку на додану вартість (ПДВ визначено статтею 2001 розділу V Кодексу).

Система електронного адміністрування податку на додану вартість запроваджується поетапно:

- з 1 січня до 1 липня 2015 року (або до дати, визначеної в окремому рішенні Верховної Ради України про скорочення терміну перехідного періоду відповідно до пункту 7 Прикінцевих положень Закону № 71) – у тестовому режимі. Протягом дії системи електронного адміністрування ПДВ у тестовому режимі платники податку самостійно зараховують на такі електронні рахунки кошти з власних поточних рахунків, відкритих у банківських установах, у сумах, необхідних для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку, задекларованих ними в податковій звітності з ПДВ;

з 1 липня 2015 року – на постійній основі, а саме: на рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ платники податку зараховують також кошти у сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Кодексу та надає право для реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування.

Зазначимо, що зміни до оподаткування податком на додану вартість регламентовані Законом України від 28 грудня 2014 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».

 

 Відповідальність за несплату та неподання звітності з єдиного соціального внеску змінено

У Харківській ОДПІ повідомляють, що збільшено розмір штрафів, зазначених у пунктів 2 і 3 частини 11 статті 25 Закону про ЄСВ. Зокрема,

- за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до  20 відсотків  (замість 10 відсотків)  своєчасно не сплачених сум;

- за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого ЄСВ до 10 відсотків  (замість 5 відсотків) зазначеної суми за кожен повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску. 

Внесено також  зміни в  частину 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» . А саме, доповнено  пунктом 7, згідно з яким органи фіскальної служби застосовують такі штрафні санкції:

- за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності з ЄСВ - у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  (170 грн.) за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою;

- за ті самі дії, учинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, — штраф у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1020 грн.) за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченою Законом про ЄСВ.

Довідково: зазначені зміни діють з 1 січня 2015 року відповідно до Закону України від 28.12.2014 року № 77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування».

 До уваги платників акцизного збору!

У зв’язку із внесенням з 1 січня 2015 року змін до низки законодавчих актів з питань оподаткування Державна фіскальна служба України повідомляє:

З метою забезпечення правильності відображення у розрахункових документах реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів ДФС України повідомляє.

Коректний розрахунковий документ відповідно до вимог:

підпункту 215.3.10 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України;

пункту 2 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року №199;

порядку обчислення і накопичення реєстраторами розрахункових операцій сум податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1224;

положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 року №614, повинен включати такі рядки:

 

 

У зв’язку з тим, що у частини РРО, внесених до Державного реєстру РРО до 1 січня 2015 року, не передбачено механізм розрахунку акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів, у таких РРО дозволяється використовувати для обліку акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів алгоритм, який забезпечує нарахування суми 5 відс. збору, розробленого виробником (постачальником) даних моделей РРО.

 

 

1. Для РРО, у яких реалізовано механізм розрахунку додаткового збору, цей механізм може бути використаний для обліку акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами. Якщо підібрати відповідне значення при програмуванні додаткового збору – реєстратор розрахункових операцій буде коректно виконувати облік акцизного податку. Наприклад, якщо ціна товару без ПДВ становить 100 грн., ПДВ – 20 грн., а акцизний податок за ставкою 5 відс. – 6 грн., то фактична роздрібна ціна цього товару складає 126 гривень.

Для того, щоб у сумі акцизного податку в розмірі 5 відс. коректно враховувався податок на додану вартість, допускається і необхідно встановити значення акцизного податку 6 відсотків.

У тих випадках, коли значення акцизного податку з роздрібної продажі підакцизних товарів відрізнятиметься від 5 відс., відповідне значення додаткового збору може буде розраховане по формулі:

ДЗ = (100 + ПДВ) * АКЦИЗ / 100,

де ДЗ – значення додаткового збору у відсотках, яке необхідно запрограмувати;

ПДВ – значення податку на додану вартість у відсотках;

АКЦИЗ – значення акцизного податку з роздрібної продажі підакцизних товарів у відсотках.

2. Для РРО, в яких реалізовано механізм розрахунку додаткового збору за допомогою окремої податкової групи, допускається використовувати таку форму чека:

 

 

Примітка: Рядок, позначений (*), може бути відсутнім у чеку.

3. Для РРО, в яких не реалізовано механізм розрахунку додаткового збору, дозволяється для обліку акцизного податку з роздрібної продажі підакцизних товарів використовувати окремий віртуальний товар, який повинен мати назву “доп. акциз 5 відс.”, відноситься до податкової групи, яка не є об’єктом оподаткування, а ціна такого товару повинна дорівнювати 5 відс. від вартості реального підакцизного товару. Цей віртуальний товар не повинен враховуватись при веденні обліку товарних запасів на складах та/або за місцем реалізації.

Такий чек повинен мати таку форму:

 

 

4. Для суб’єктів господарювання, які не є платниками ПДВ, при використанні РРО, в яких не реалізовано механізм розрахунку додаткового збору, для обліку акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів може використовуватись така форма чека:

 Лист ДФС України від 29.01.2015 р. № 2627/7/99-99-17-03-02-17

Державна фіскальна служба України повідомляє, що з 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудпя 2014 року № 77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці», яким внесено зміни, зокрема, до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Кодексу законів про працю України.

Відповідно до частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника па роботу в порядку. встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таблиця 5 додатка 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого единого внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року №454, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 вересня 2013 року за № 1628/24160 (далі - Порядок), призначена для реєстрації застрахованих осіб у ресстрі застрахованих осіб та враховуючи, що таблиця 5подається страхувальником, якщо протягом звітного періоду було, зокрема:

укладено або розірвано трудовій договір (цивільно-правовий договір, крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєсту юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) із застрахованою особою.

Оскільки на сьогодні відсутній порядок повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування единого внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, заповнення таблиці 5 додатка 4 до Порядку, до прийняття відповідного порядку, вважається «повідомленням», яке подається у складі обов'язкової звітності за календарний місяць до територіальних органів фіскальної служби за основним місцем обліку платника з зазначенням трудових відносин з прийнятими пграцівниками.

При цьому окремо при кожному прийнятті працівника на роботу, титульний аркуш з таблицею 5 додатка 4 до Порядку не подається.

Разом з тим повідомляємо, що Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів за січень 2015 року подається відповідно до Порядку.

Строки подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску - не пізніше 20 лютого.

 Декларація для ФОП – до 9 лютого

Фізичні особи-підприємці «загальщики» повинні подати до інспекції за місцем своєї податкової адреси декларацію про майновий стан і доходи зі всіма додатками за підсумками календарного року. Останній день подання цієї податкової декларації за наслідками 2014 року – 9 лютого 2015 року.

В декларації платники поряд з доходами від підприємницької діяльності повинні зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також подавати декларацію про доходи, незалежно від того чи проводилась ними протягом звітного року підприємницька діяльність, чи ні.

Фахівці Харківської ОДПІ радять не зволікати з поданням декларацій. За кожне неподання або несвоєчасне подання декларації про доходи фізичними особами-підприємцями передбачена штрафна санкція в розмірі 170 гривень.

 Фіскальна служба надала роз’яснення щодо справляння податку на прибуток підприємств

28 грудня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України  за №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який опубліковано в газеті «Голос України» (31.12.2014 № 254) та положення якого у частині справляння податку на прибуток підприємств набрали чинності 01.01.2015  (далі – Закон  №71-VIII).

Законом №71-VIII викладено розділ ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в новій редакції та передбачено розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, відповідно до положень розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.

У зв’язку з цим права контролюючого органу доповнено правом проводити перевірку правильності ведення бухгалтерського обліку відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та правом на проведення перевірки правильності та повноти визначення доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

При цьому, для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Кодексу. Рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на різниці приймається зазначеними платниками самостійно.

Детально про звітність з податку на прибуток підприємств, сплату авансових внесків з цього податку у 2015 році та інші актуальні питання – в листі ДФС України від 29.01.2015 №2707/7/99-99-19-02-01-17.

 Зміни щодо нарахування земельного податку у 2015 році

З 2015 року Податковим кодексом України (далі – ПКУ) встановлено лише граничні ставки земельного податку. Конкретний розмір ставки визначатимуть органи місцевого самоврядування. Місцеві органи самоврядування щороку до 25 грудня року, що передує звітному, подають свої рішення щодо застосування ставок і пільг  контролюючим органам за місцезнаходженням земельних ділянок. Відносно сплати земельного податку у 2015 році, то усе просто. Законотворці передбачили (пп.12.3.5 ПКУ), що якщо сільською, селищною, міською радою відповідних рішень не прийнято, то плата за землю сплачується із застосуванням ставок, які діють у попередньому році.

Граничні ставки земельного податку для земель, нормативну грошову оцінку яких проведено такі:

не більше 3 %, а для сільськогосподарських угідь  - не більше 1 % їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, що перебувають у власності;

не більше 12 % від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).

За земельні ділянки, які розташовані за межами населених пунктів та нормативну грошову оцінку яких не проведено, ставка земельного податку встановлюється в розмірі не більше 5 % від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Пільги зі сплати земельного податку для фізичних осіб збереглися в повному обсязі. А ось юридичним особам пільги варто уточнити. Для них пільги передбачено статтею 282 ПКУ.

Розмір орендної плати за землі державної та комунальної власності встановлюється за рішенням  сільської, селищної, міської ради в межах від 3 % до 12 % їх нормативної грошової оцінки.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, як і раніше, є договір оренди такої земельної ділянки.

Щодо нормативної грошової оцінки просимо врахувати наступне: коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, розрахований відповідно до п. 289.2 ст. 289 ПКУ, станом на  1 січня 2015 року становить 1,249.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік – 1,703, 1997 рік – 1,059, 1998 рік – 1,006, 1999 рік – 1,127, 2000 рік – 1,182, 2001 рік – 1,02, 2005 рік – 1,035, 2007 рік – 1,028, 2008 рік – 1,152, 2009 рік – 1,059, 2010 рік – 1,0, 2011 рік – 1,0, 2012 рік – 1,0, 2013 рік – 1,0 та за 2014 рік – 1,249. Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалась. Кумулятивне значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель з 1995 року станом на 1 січня 2015 року становить 3,997.

Звітність щодо земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної форми власності за 2015 рік подають не пізніше 20 лютого.

 Увага! Нові форми звітності з ПДВ

Міністерством фінансів України  видано наказ від 23.01.2015 № 13 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за №102/26547 (далі – наказ №13), яким внесено зміни, зокрема, до форми податкової декларації з податку на додану вартість, уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року № 966, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2014 року за №1267/2604 (далі – наказ № 966).

Наказ № 13 набрав чинності з дня офіційного опублікування – з 30 січня 2015 року (опубліковано в Офіційному віснику України, 2015, №  6).

Враховуючи зазначене, з  01 березня 2015 року, починаючи за звітні періоди лютий 2015 року та І квартал 2015 року,  податкові декларації з ПДВ та уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок,  подаватимуться за формами у редакції  наказу №13.

Звітність з ПДВ за звітні (податкові) періоди ІV квартал 2014 року та січень 2015 року, повинна подаватись за формами, затвердженими наказом № 966 (без урахування змін, внесених наказом №13).

 Громадяни мають право на компенсацію частини понесених витрат

Відповідно до Податкового кодексу України громадяни, які в 2014 році отримували дохід у вигляді заробітної плати та сплачували за навчання закладам освіти, сплачували проценти за іпотечним житловим кредитом, страхували себе або членів своєї сім’ї, оплачували допоміжні репродуктивні технології, всиновлювали дітей, понесли витрати у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу мають право на отримання податкової знижки.

Відповідно до статті 166 Податкового кодексу платники податків можуть скористатися правом на податкову знижку за наслідками звітного 2014 року до кінця поточного 2015 року, подавши до податкової інспекції за місцем своєї адреси(реєстрації) декларацію і копію підтвердних документів.

Звертаємо увагу, що право на податкову знижку має лише той, хто отримував заробітну плату. Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Нагадуємо, перелік документів, які необхідно мати при заповненні декларації  для отримання податкової знижки на навчання:

- паспорт (оригінал, копія);

- ідентифікаційний номер (оригінал, копія);

- довідку з роботи про отриманий у минулому році дохід і сплачені податки (немає вимоги щодо форми довідки, головне, щоб було вказано загальний нарахований дохід за 2014 рік, єдиний соціальний внесок, податкова соціальна пільга у разі застосування, податок на доходи фізичних осіб);

- довідку про вартість навчання у звітному році (якщо не вказано у договорі);

- копію свідоцтва про народження дитини (для батьків студента), копію свідоцтва про одруження (для чоловіка чи дружини студента);

- оригінал та копію договору з навчальним закладом;

- довідку з навчального закладу про кількість навчальних місяців у звітному році (якщо неповний навчальний рік);

- довідку про термін навчання в навчальному закладі (якщо не вказано у договорі);

- оригінали та копії платіжних документів, що підтверджують сплату за навчання (сплачені у 2014 році).

 Податковий компроміс

З 17 січня поточного року набуває чинності Закон України від 25.12.14 № 63-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу», який Верховна Рада України ухвалила 25 грудня 2014 року.

Тепер бізнес матиме законний механізм податкового компромісу з державою, який дозволяє платникам уникнути фінансової, адміністративної та кримінальної відповідальності за заниження податкових зобов’язань з податків на прибуток та додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року.

Відповідно до ухваленого закону, загальна тривалість процедури досягнення податкового компромісу – до 70 календарних днів з наступного дня після подання уточнюючого розрахунку. При цьому, загальний термін, протягом якого платник може прийняти рішення про застосування процедури податкового компромісу (подання уточнюючого розрахунку або заяви), складає 90 календарних днів з дня набрання чинності цим законом.

Протягом зазначеного періоду платники за бажанням можуть подати до органів Державної фіскальної служби України уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ  за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року, в яких визначити  суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з ПДВ та/або заяву відповідно до Закону.

ДФС, у свою чергу, протягом 10 робочих днів приймає рішення про можливість проведення перевірки або відсутність такої необхідності для підтвердження визначеної суми.

При застосуванні процедури податкового компромісу платник має сплатити 5% від суми задекларованих або визначених у податковому повідомленні-рішенні податкових зобов'язань. При цьому інші 95 відс. такої суми вважаються погашеними, а штрафні санкції та пеня не нараховуватимуться.

Відповідно до закону, процедури податкового компромісу поширюється й на випадки, коли у платника податків розпочата документальна податкова перевірка або складено акт за наслідками такої перевірки. У таких випадках платник податків за своїм рішенням може подати уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість.

Крім того, якщо відносно платника податків розпочата документальна податкова перевірка або складено акт за наслідками такої перевірки, він також за власним бажанням може подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань.

Уточнені та перевірені операції у періодах під час застосування податкового компромісу у подальшому платники не змінюватимуть, а контролюючий орган не перевірятиме.

Завдяки такій добровільній акції декларування недоплачених податків бізнес отримає можливість відкрито працювати, проходити аудит та залучати фінансування для розвитку своєї підприємницької діяльності.

Законом також внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу і Кримінального процесуального кодексів та Кодексу адміністративного судочинства щодо звільнення платників податків від адміністративної та кримінальної відповідальності, а також встановлено можливість застосування процедури примирення сторін в рамках адміністративного судочинства при застосуванні податкового компромісу.

 Місцеві ради набули більше повноважень щодо встановлення пільг з податку на майно

Відповідно до норм Податкового кодексу, які набрали чинності з 1 січня 2015 року, база оподаткування об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:

- для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на60 кв. метрів;

- для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на120 кв. метрів;

- для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на180 кв. метрів.

Слід звернути увагу, що пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не надаються на:

- об'єкти оподаткування, якщо площа таких об'єктів перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування;

- об'єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Згідно положень Податкового кодексу України, сільські, селищні, міські ради можуть збільшувати граничну межу житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування та встановлювати пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової нерухомості для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Разом з тим Податковим кодексом передбачено, що сільським, селищним, міським радам не дозволяється встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів (підпункт 12.3.7 пункту 12.3 статті 12 Кодексу).

 Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється протягом 2-х днів

Процедуру та строки реєстрації платників єдиного податку з 1 січня 2015 року не змінено. Тобто, реєстрація платників єдиного податку здійснюється на підставі:

реєстраційних заяв у паперовому вигляді, поданих до органів ДФС;

електронних копій реєстраційних заяв, які передаються державним реєстратором до органів ДФС одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця ;

реєстраційних заяв, поданих засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису.

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку, контролюючий орган зобов'язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.

Разом з тим, видача витягів з реєстру здійснюється безоплатно та за бажанням платників єдиного податку, але не є обов'язковою умовою при реєстрації. Дані з реєстру платників єдиного податку щоденно оприлюднюються на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та власному офіційному веб-порталі ДФС України.

 

 За якою податковою адресою подається річна податкова декларація про майновий стан і доходи та сплачується податок на доходи фізичних осіб, якщо громадянин зареєстрований (прописаний) в одному місці, а дохід отримав в іншому?

Згідно із п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п. 45.1 ст. 45 ПКУ платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків – фізичною особою визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі. Такий платник може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Згідно із п. 179.7 ст. 179 ПКУ сума податкових зобов’язань, донарахована контролюючим органом сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені ПКУ.

Отже, платник податків, який відповідно до норм чинного законодавства зобов’язаний (має право) надати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але на той час проживає не за місцем реєстрації (прописки), а в іншому місці, то він має подати декларацію до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними.

 Коли бізнес остаточно перейде на касові апарати?

Відповідно до останніх змін, внесених до Податкового кодексу України, практично кожний платник єдиного податку має перейти на застосування касового апарату.

Не застосовуватимуть РРО лише платники єдиного податку другої і третьої груп (підприємці), які здійснюють діяльність на ринках, продають товари дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також всі платники єдиного податку першої групи.

Всі інші єдинники мають застосовувати РРО. При цьому, вимоги стосовно застосування касових апаратів набирають чинності: для платників єдиного податку третьої групи – з 01.07.2015; для платників єдиного податку другої групи – з 01.01.2016.

Харківська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області

 

  Державний  службовець  зобов'язаний неухильно дотримуватись  обмежень  і  заборон, передбачених Законами України "Про  засади  запобігання  і  протидії корупції", "Про державну  службу" та "Про правила етичної поведінки", уникати дій, які можуть бути сприйняті як підстава підозрювати його  в корупції. Своєю поведінкою  він  має продемонструвати,   що  не  терпить  будь-яких  проявів  корупції, відкидає пропозиції про незаконні послуги, чітко розмежовує службу і  приватне  життя,  при  найменших ознаках корумпованої поведінки інформує  керівника  свого структурного підрозділу. Державному службовцю,  який має відомості про вчинення іншими державними   службовцями  порушень  вимог,  передбачених  Законами України "Про державну службу", "Про засади запобігання і  протидії корупції", "Про правила етичної поведінки", слід  передавати такі  відомості  керівнику органу державної влади.

  Державний   службовець  має  дотримуватися   спеціальних  обмежень,  передбачених статтею 12 Закону  України  "Про державну службу"  та Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції". Державному  службовцю  забороняється  безпосередньо  або  через  інших  осіб  одержувати  неправомірну  вигоду  або  дарунки  (пожертви)  від юридичних або фізичних осіб відповідно до положень частини  першої  статті 8 Закону України "Про засади запобігання і протидії  корупції". У разі надходження пропозиції від юридичних або фізичних осіб  щодо   неправомірної   вигоди  або  дарунка  (пожертви)  державний службовець  зобов’язаний  діяти  відповідно  до  статті  16 Закону України  "Про  правила етичної поведінки". Якщо державний службовець виявив неправомірну вигоду або  дарунок  (пожертву) у своєму службовому приміщенні чи отримав його в  інший  спосіб, він зобов'язаний невідкладно письмово повідомити про  цей  факт  свого  безпосереднього  керівника,  але не пізніше одного  робочого  дня. Про  виявлення  неправомірної  вигоди  або дарунка (пожертви) складається   акт   у   довільній   формі,  в  якому  зазначаються характеристики  неправомірної  вигоди  або  дарунка  (пожертви) та обставини,  за яких його було виявлено. Акт підписується державним службовцем,   який   виявив   неправомірну   вигоду   або  дарунок (пожертву), та безпосереднім керівником.

  Якщо  керівник  органу  державної  влади  виявив неправомірну вигоду  або  дарунок  (пожертву),  акт про виявлення неправомірної вигоди  або  дарунка (пожертви) підписує керівник органу державної  влади  та його заступник. Керівники  органів чи їх структурних підрозділів  у разі виявлення  чи  отримання   інформації   про   вчинення   підлеглим  корупційного    діяння   або   порушення   спеціальних   обмежень, встановлених Законом України "Про засади  запобігання  і  протидії корупції", в межах своєї компетенції зобов'язані вжити заходів  до  припинення  таких  діянь та негайно повідомити про їх вчинення  будь-який  з  державних  органів.

  Державні  службовці  повинні дотримуватися цих Загальних правил. За порушення законодавства про державну  службу  державні службовці  несуть  відповідальність  відповідно  до Закону України "Про державну службу". За порушення  правил етичної  поведінки  державні службовці
несуть  відповідальність  відповідно  до  статті 18 Закону України "Про  правила  етичної поведінки".

Начальник Люботинського

міського управління юстиції

Ю. Константінов

  Корупційне правопорушення визначається як умисне діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 4 цього Законом України “Про засади запобігання і протидії корупції”, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність.                                

  Суттєвим аспектом, який обумовлює правильне застосування норм Закону на практиці працівниками правоохоронних органів, які здійснюють протидію корупції, є відмежування корупційних правопорушень від кримінальних злочинів, які полягають у використанні посадовими особами своїх повноважень для особистого збагачення чи збагачення третіх осіб. Кримінальний кодекс України (далі–ККУ) не визначає поняття корупції. Корупція не є кримінально-правовим інститутом. Разом із тим, ряд суспільно-небезпечних діянь, які не вживаються в ККУ з посиланням на терміни "корупція", "корупційне правопорушення", "корупційний злочин", можуть бути кваліфіковані як такі відповідно до норм національного та міжнародного законодавства у цій сфері.

   Так, розділ п'ятнадцятий ККУ "Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян" (зокрема ст. 353 "Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи" та ст. 358 "Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів)" та сімнадцятий "Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг" (ст. 364 "Зловживання владою або службовим становищем"; ст. 364-1 "Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми"; ст. 365 "Перевищення влади або службових повноважень"; ст. 365і "Перевищення повноважень службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми"; ст. 365-2 "Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги"; ст. 366 "Службове підроблення"; ст. 367 "Службова недбалість"; ст. 368 "Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою"; ст. 368-2 "Незаконне збагачення"; ст. 368-3 "Комерційний підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми"; ст. 3684 "Підкуп особи, яка надає публічні послуги"; ст. 369 "Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної  вигоди службовій особі"; ст. 369-2 "Зловживання впливом"; ст. 370 "Провокація підкупу") містить перелік складів злочинів, які вчиняються безпосередньо в сфері корупції.

  До корупційних правопорушень віднесено кілька специфічних правопорушень, що фактично не мають ознак корупції, однак є суттєвим порушеннями вимог антикорупційного законодавства щодо запобігання корупції. Йдеться, зокрема, про порушення вимог фінансового контролю, порушення вимог стосовно повідомлення про конфлікт інтересів, невжиття заходів щодо протидії корупції, відповідальність за які передбачена главою 13-А «Адміністративні корупційні правопорушення» Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Начальник Люботинського

міського управління юстиції

Ю.Константінов

  Всупереч європейським стандартами у сфері засобів масової інформації Російська Федерація поширює недостовірну, неповну, упереджену інформацію про Україну, через що намагається маніпулювати суспільною свідомістю в Україні та за її межами, розпалює міжнаціональну ворожнечу, лунають закликає до повалення законної української влади, розчленування незалежної і соборної України.

   Для українського народу, віками позбавленого своєї власної державності та розірваного на частини між сусідніми країнами, дана проблема завжди була особливо болючою і неймовірно складною. Соборність для України – це єдність багатоманітності, об’єднання навколо спільного стрижня, яким є українська державність, українська ідентичність.

  Поняття “соборність” з’явилось у нашому науковому й політичному лексиконі порівняно недавно. Насамперед, слід підкреслити, що соборність не є явищем лише суто українським. Це загальна, органічна ознака будь-якої нації, – неодмінна умова її розвитку й процвітання. Вона означає, по-перше, об’єднання в одне державне ціле всіх земель, які заселяє конкретна нація на суцільній території. Це – один з найзаповітніших ідеалів багатьох народів світу. По-друге, соборність не обмежується лише ідеєю збирання етнічних земель у рамках національної держави, а передбачає також духовну консолідацію всього населення країни, єдність усіх її громадян, незалежно від їхньої національності. Нарешті, соборність невіддільна від досягнення реальної державності, забезпечення справжнього суверенітету і незалежності народу, побудови процвітаючої демократичної національної держави.                                                                               

  Суспільство треба об’єднувати навколо фундаментальних цінностей - свободи, незалежності. Ми повинні присікати будь-яку недостовірну, неповну, упереджену інформацію про Україну, унеможливити намагання маніпулювати суспільною свідомістю. Засоби масової інформації повинні бути незалежними й культивувати, збагачувати загальнодержавні й національні цінності, транслювати історико-культурні традиції, утверджувати національну мову, культуру, формувати духовні основи нації, виступати дієвим інструментом консолідації суспільства в єдину національну спільноту.

  Ми віримо, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – розбудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, забезпечення добробуту нинішніх і наступних поколінь українців.

Провідний спеціаліст

Люботинського міського

управління юстиції

Ю. Редько

  Згідно зі статтею 6 Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції” особам, зазначеним у пунктах 1-3 частини першої статті 4 Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди або у зв'язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі:
- неправомірно сприяти фізичним або юридичним особам у здійсненні ними господарської діяльності, одержанні субсидій, субвенцій, дотації, кредитів, пільг, укладенні контрактів (у тому числі на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти);

- неправомірно сприяти призначенню на посаду особи;

-неправомірно втручатися в діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування або посадових осіб;                                                                                              

- неправомірно надавати перевагу фізичним або юридичним особам у зв'язку з підготовкою проектів, виданням нормативно-правових актів та прийняттям рішень, затвердженням (погодженням) висновків. 

Особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 4 Закону, забороняється:
- займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України;
- входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.
 Дані обмеження не поширюються на депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі), членів Вищої ради юстиції (крім тих, які працюють у Вищій раді юстиції на постійній основі), народних засідателів і присяжних (стаття 7 Закону).  

Начальник Люботинського

міського управління юстиції

Ю.Константінов

  Обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначено Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон). Згідно зі статтею 22 цього Закону військовозобов'язані зобов'язані з'являтися за викликом до військових комісаріатів (військовозобов'язані Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України) для постановки на військовий облік та визначення призначення на воєнний час.

  Під час мобілізації та переведення Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту на штати воєнного часу громадяни (крім тих, які проходять службу у військовому резерві), зобов'язані з'явитися на збірні пункти у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних посвідченнях, повістках або розпорядженнях військових комісарів (військовозобов'язані Служби безпеки

України - керівників органів, де вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Резервісти зобов'язані з'явитися до військових частин у строки, визначені командирами військових частин, в яких вони проходять службу у військовому резерві. 

  Призов громадян на військову службу (крім тих, що проходять службу у військовому резерві) під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють місцеві органи виконавчої влади через військові комісаріати (військовозобов'язаних Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Резервістів на військову службу під час оголошення мобілізації призивають командири військових частин, в яких вони проходять службу у військовому резерві. Військовозобов'язані та резервісти, які перебувають на зборах, у разі оголошення мобілізації продовжують перебувати на зборах. За необхідності зазначені особи призиваються па військову службу командирами відповідних військових частин за розпорядженням Генерального штабу Збройних Сил України.

  Громадянам, які перебувають на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації забороняється зміна місця проживання без дозволу уповноваженої посадової особи.

Відповідно до статті 23 Закону не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані:

- заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

- визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);

- чоловіки, на утриманні яких перебувають п'ять і більше дітей віком до 16 років (такі чоловіки можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди тільки за місцем проживання);

- жінки, на утриманні яких перебувають діти віком до 16 років (такі жінки можуть бути призвані на військову службу в разі їх згоди і тільки за місцем проживання);

- зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, відповідно до законодавства України, в разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

- народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

- інші військовозобов'язані або окремі категорії громадян у передбачених законами випадках.

  Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також студенти та аспіранти, які навчаються на денній формі навчання.

        Провідний спеціаліст Люботинського

міського управління юстиції

Ю.Редько

Інтеграція в українське суспільство ромської національної меншини

Згідно ст.11 та ст.53 Конституції України передбачено, що держава сприяє розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.

Спеціальним актом, що регламентує права національних меншин є Закон України «Про національні меншини в Україні» від 25 червня 1992 року, статтею 6 якого визначено, що держава гарантує всім національним меншинам права на національно-культурну автономію: користування і навчання рідною мовою чи вивчення рідної мови в державних навчальних закладах або через національні культурні товариства, розвиток національних культурних традицій, використання національної символіки, відзначення національних свят, сповідування своєї релігії, задоволення потреб у літературі, мистецтві, засобах масової інформації, створення національних культурних і навчальних закладів та будь-яку іншу діяльність, що не суперечить чинному законодавству. Пам’ятки історії і культури національних меншин на території України охороняються законом.

Для забезпечення рівних можливостей участі ромського народу у суспільному житті держави Указом Президента України від 08 квітня 2013 року № 201/2013 схвалено «Стратегію захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року». Метою Стратегії є визначення засад захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини шляхом забезпечення рівних прав і можливостей для її участі в соціально-економічному та культурному житті держави, а також активізації співпраці з громадськими об’єднаннями ромів.

Разом з тим, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2013 року № 701-р затверджено План заходів щодо реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року.

 Зазначеним Планом передбачено, що діяльність органів виконавчої влади має бути спрямована на:

- забезпечення соціального захисту ромів, зокрема, сімей з дітьми, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах, пенсіонерів, одиноких непрацездатних та бездомних осіб, а також сприяння ромам у пошуку роботи;

- проведення серед ромів системної інформаційно-просвітницької роботи із запобігання насильству та жорстокому поводженню в сім’ї, недопущення використання найгірших форм дитячої праці;

- здійснення заходів щодо унеможливлення проявів дискримінації під час працевлаштування ромів;

- залучення ромів до суспільно-корисної праці;

- забезпечення взаємодії працівників соціальної сфери та сфери зайнятості із громадськими об’єднаннями ромів;

- підвищення освітнього рівня ромів;

- сприяння збереженню та розвитку культури і мистецтв ромів;

- проведення громадськими об’єднаннями, педагогічними колективами навчальних закладів, посадовими особами місцевих органів виконавчої влади роз’яснювальної роботи серед ромів щодо важливості отримання їх дітьми дошкільної, загальної середньої, професійно-технічної та вищої освіти;

- забезпечення взаємодії педагогічних колективів навчальних закладів та громадських об’єднань ромів;

- здійснення заходів щодо зменшення кількості ромів, які не завершують навчання у загальноосвітніх навчальних закладах;

- проведення профорієнтаційної роботи із стимулювання ромів до отримання професійно-технічної та вищої освіти.

З питань охорони здоров‘я необхідно провести наступну роботу:

- поширення серед ромів інформації про систему охорони здоров’я та порядок звернення до закладів охорони здоров’я;

- забезпечення інформування працівників закладів охорони здоров’я про традиції, культуру, житлово-побутові умови та звичаї ромів для врахування такої інформації при наданні ромам медичної допомоги;

 - приділення особливої уваги стану здоров’я ромських дітей;

 - проведення роботи із пропагування серед ромів здорового способу життя та поліпшення стану їх здоров’я.

З метою поліпшення житлово-побутових умов ромів передбачається здійснення заходів стосовно вдосконалення соціальної інфраструктури в місцях проживання ромів; сприяння ромам у вирішенні відповідно до діючого законодавства України питань щодо забезпечення житлом, участі у програмах пільгового кредитування придбання та будівництва житла.

                                                                   Державний нотаріус Другої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області

                                                                   Радіонова Т.І.

Податки при продажі квартири або автомобіля

 Графік особистого прийому громадян

начальником Люботинського міського управління юстиції Харківської області

Константіновим Юрієм Леонідовичем:

щовівторка з 9.00. - 18.00. год.,

щочетверга з 9.00. - 13.00. год.

У позаробочий час

щовівторка з 18.00. - 19.00. год.

ДО УВАГИ!!!

З 1 січня 2015 року змінено законодавство щодо відповідальності роботодавців за порушення законодавства про працю.

   Законом України від 28.12.2014 № 77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» (набрав чинності 1.01.2015) внесено зміни до Кодексу законів про працю України, зокрема посилено відповідальність роботодавців за порушення законодавства про працю та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

  В новій редакції викладено частину 3 статті 24 КЗпП, згідно з якою працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України .

  Відповідно до статті 265 КЗпП, в новій редакції, юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

– фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати , встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;  (сьогодні – 36540 грн.)

– порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати (сьогодні – 3654 грн.);

– недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати ( сьогодні – 12180 грн.);

– порушення інших вимог трудового законодавства – у розмірі мінімальної заробітної плати (сьогодні — 1218 грн.).

Зазначені штрафи накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.

  Згідно з новою редакцією статті 41 КУпАП, яка встановлює відповідальність за порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці, порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій та фізичних осіб-підприємців від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (н.м.д.г.) (від 510 до 1700 грн.).

  Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства без дозволу на застосування праці іноземця – тягнуть за собою накладення штрафу від 500 до 1000 н.м.д.г. (від 8500 до 17000 грн.).

Відділ з питань праці та зайнятості

УСЗН Люботинської міської ради

   19 січня 2015 р. за телефонним номером 741-02-00  з 10⁰⁰ до 11⁰⁰  працюватиме «Пряма лінія», за якою до начальника Люботинського міського управління юстиції можуть звернутись громадяни із заявами, скаргами, пропозиціями та ін., щодо роботи міського управління юстиції та підпорядкованих підрозділів.

  При Люботинському міському управлінні юстиції працює Громадська приймальня з надання безоплатної первинної правової допомоги.                                 Графік роботи: щовівторка та щочетверга з 10-16 год. за адресою:м. Люботин, вул. Радянська, 41, тел. 741-02-00 та громадська приймальня за електронною адресою Konstantinograd@ukr.net (де можна отримати безоплатну правову допомогу через мережу Інтернет).

     В Громадській приймальні також можна отримати правову допомогу для біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту.

     Громадяни України, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції, а також, які переселяються з Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, у разі потреби правової допомоги, можуть звертатися до громадської приймальні з надання безоплатної первинної правової допомоги, створеної при Люботинському міському управлінні юстиції незалежно від графіку роботи приймальні.

Графік проведення «Гарячої лінії» начальником Люботинського міського управління юстиції Харківської області

на I квартал 2015 року

Номер телефону «Гарячої лінії»: 741-02-00

Час роботи «Гарячої лінії»: з 10-00 до 11.30 у встановлені графіком дні

Графік виїзних прийомів громадян                                            

відділу державної виконавчої служби Люботинського міського      

управління юстиції Харківської області на 2015 рік

Графік виїзних прийомів громадян відділу державної реєстрації актів цивільного стану Люботинського міського   

управління юстиції Харківської області на 2015 рік

                                                        Графік виїзних прийомів громадян                                             

                Люботинського міського управління юстиції Харківської області на 2015 рік 

Права та обов'язки військовозобов'язаних під час проходження зборів та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві 

Відповідно до статті 29 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі – Закон)  призвані на збори військовозобов'язані та резервісти, які виконують обов'язки служби у військовому резерві, забезпечуються матеріальними засобами в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

За призваними на збори військовозобов'язаними на весь період зборів та резервістами на весь час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, зберігаються місце роботи, а також займана посада та середня заробітна плата на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності.

Порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів визначено постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2006 р. № 1644.

Питання грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, визначені постановою КМУ від 09 квітня 2014 р. №111. Виплата середньої заробітної плати військовозобов'язаним за весь період зборів та резервістам за час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо військовозобов'язаний захворів під час зборів і продовжує хворіти після їх закінчення, за ним зберігаються місце роботи і займана посада, а з дня закінчення зборів, у разі тимчасової непрацездатності, замість заробітної плати виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності відповідно до закону. Якщо резервіст захворів під час виконання ним обов'язків служби у військовому резерві і продовжує хворіти після закінчення терміну виконання цих обов'язків, за ним зберігаються місце роботи і займана посада, а з дня закінчення терміну виконання цих обов'язків, у разі тимчасової непрацездатності, замість заробітної плати виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності відповідно до закону.

Військовозобов'язаним, які на день призову на збори не працюють, на весь період зборів та резервістам з числа непрацюючих на весь термін виконання ними обов'язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до військової частини і назад, виплачується грошове забезпечення в розмірі мінімальної заробітної плати за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями.

Згідно зі статтею 39 Закону призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу у зв'язку з мобілізацією та звільнення з військової служби у зв'язку з демобілізацією проводяться в порядку, визначеному Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Частинами другою, третьою цієї статті Закону передбачено, що за громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування та форм власності. Дію частин другої, третьої статті 39 поширено на громадян України, які починаючи з 18.03.2014 р. були призвані на військову службу на підставі Указу Президента України від 17.03.2014 р. № 303 «Про часткову мобілізацію», згідно із Законом України від 20.05.2014 р. № 1275-VII.

За громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, не припиняється державна реєстрація підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців.

Статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачена виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, у розмірі, встановленому цим Законом.

Провідний спеціаліст Люботинського

міського управління юстиції

                                                              Ю. Редько

Порядок виплати пенсій особам, яких призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період

       Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації”, який набрав чинності з 07.06.2014 року частину третю статті 2 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” поширено на громадян України, які починаючи з 18 березня 2014 року були призвані на військову службу на підставі Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303 “Про часткову мобілізацію”, затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про часткову мобілізацію”. Виплату пенсій особам, яких призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період,  буде поновлено з 18 березня 2014 року. Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації”, яким внесено зміни у ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” щодо виплати пенсії особам, призваним на військову службу під час мобілізації, на особливий період, набрав чинності 01.04.2014 р. Саме з цієї дати і поновлена виплата пенсії мобілізованим військовослужбовцям. Доплата пенсії зазначеній категорії громадян за період  з 18.03.2014 р. по 31.03.2014 р. буде проведена під час виплати пенсій у липні місяці поточного року.

Начальник Люботинського міського управління юстиції  Ю.Константінов 

Протидія негативному впливу інформаційної пропаганди іноземних та вітчизняних засобів масової інформації 

            ЗМІ є не просто суб'єктами впливу на масову свідомість, але й інструментом, за допомогою якого здійснюється безпосереднє її формування. Вони відіграють чи не найголовнішу роль у сучасному політичному житті більшості держав, виступають основним суб'єктом формування в суспільстві громадської думки про події та явища, що відбуваються в світі та в кожній окремо взятій країні. В останні роки засоби масової інформації швидше були знаряддям політичної й економічної боротьби, аніж об'єктивно висвітлювали факти.                                                                                                 Формуючи в такий спосіб нові, часто відірвані від життя міфи та стереотипи, ЗМІ створюють свою реальність. При цьому, оскільки така реальність сприймається мільйонами чи навіть мільярдами споживачів одночасно, саме вона стає такою, що заслуговує на довіру. Разом з тим, рівень довіри населення до інформації прямо пропорційно залежить від географічної близькості, Відповідно, рівень довіри до регіональних ЗМІ місцевого населення значно вищий ніж до національних. Тож невипадково терористи на Донбасі спочатку захопили телевежі та місцеві телекомпанії з метою перешкоджання надходженню правдивої інформації про стан у регіоні. Як бачимо, інформаційна ізоляція призвела до кривавих наслідків. Щоденний "інформаційний бруд" російських телеканалів дезінформував регіон і спричинив паніку серед частини жителів Сходу. Зазначимо, що під час висвітлення певної події зовсім не обов'язково, щоб інформація переконала відразу переважну кількість громадян. Як свідчать проведені західними дослідниками дослідження, сприйняття інформації лише 10 % культурного прошарку населення означає "вихід" на все суспільство. Еліта суспільства в такому випадку виступає своєрідними "лідерами поглядів", які надалі формують громадську думку.  Що забезпечує отримання інформації зазначеними 10 %? Безумовно, це сучасні ЗМІ, без яких уявити сучасне життя просто неможливо. Сьогодні не важливо, що насправді відбувається в публічному житті (політиці), - головне, як це покажуть по телебаченню, висвітлюють в друкованих засобах масової інформації чи в інтернет ресурсах. Колись весь світ дивувався, як тямущий німецький народ підтримував кривавого диктатора. Як відповідь на питання можна використати висвітлення подій на сході України у російських ЗМІ. Це грандіозна машина пропаганди. Посилення пропаганди в РФ було закономірним. Після провалу інформаційної кампанії під час бійні в Грузії 2008 року, Путін зробив висновки. Він почав будувати закритий інформаційний простір – закритий через те, що російськомовне населення навряд чи дивитиметься BBC, нехай там навіть більш об'єктивна інформація. Вже в червні 2009 року президент РФ Медведєв затвердив перелік загальнообов'язкових телеканалів і радіоканалів, які мали бути поширені по всій території Федерації. Звісно, в переліку є канали, які не раз були зловлені на брехні медіаекспертами: "Перший канал", "Росія" та "НТВ".  Як останній кричущий приклад відвертої брехні в російських ЗМІ можна виділити репортаж російського  "Першого каналу" про звірства національної гвардії у Слов’янську, бійці якої, начебто  розіп’яли хлопчика на очах у матері за те що вона підтримувала сепаратистську діяльність «ополченців». Незважаючи на те, що жодних відео- фото- доказів даного інциденту, окрім усних свідчень біженки оприлюднено не було, даний репортаж викликав неабиякий ажіотаж серед населення Росії. Нажаль даний приклад дезінформації у російських ЗМІ є непоодиноким. Маніпулювання інформацією, а також фотографіями та відео стало звичною практикою у створенні новин про події на сході України. Найчастіше вони беруть одіозні, криваві та емоційні знімки з інших країн та подій, видаючи їх за українські.З метою викриття подібних маніпуляцій, українські журналісти створили сайт з брехливими новинами російських ЗМІ. Сайт називається «StopFake». Він має на меті відстеження у всіх видах ЗМІ і аргументоване спростування брехливих новин та дезінформації. Таким чином українські журналісти вирішили боротися з неправдивою інформацією про події в Україні ще під час кримської кризи.

 Широка інформаційно - роз’яснювальна робота серед населення, виховні, просвітницькі заходи, що об’єднують українське суспільство навколо ідеї української державності – це перші кроки протидії негативному впливу інформаційної пропаганди іноземних та вітчизняних ЗМІ, шлях до формування і зміцнення національної свідомості, потужний важіль протидії обездуховленню та денаціоналізації українців, деморалізації та ідейно-політичної дезорієнтації суспільства.

Провідний спеціаліст

Люботинського міського управління юстиції 

                                                            Ю. Редько

                                                 Загальні обов’язки державного службовця

      Державний  службовець при виконанні службових обов'язків повинен діяти на підставі,  в межах та у спосіб,  які  передбачені Конституцією  України та законами України,  а також  чинними міжнародними договорами України,  згода на  обов'язковість  яких надана Верховною Радою України.

     Акти місцевих органів виконавчої влади та  органів  місцевого  самоврядування,  прийняті  на  відповідній  території  у  межах їх  повноважень,  що не суперечать закону,  є також  обов'язковими  до  виконання   державними  службовцями  будь-якого  органу  державної  влади.

     Державний службовець повинен  сумлінно  виконувати  свої  службові  обов'язки,  проявляти  ініціативу  і  творчі  здібності,  постійно підвищувати  професійну  кваліфікацію  та  удосконалювати  організацію своєї роботи.

     Державний службовець має виконувати свої посадові обов'язки чесно, неупереджено, не надавати будь-яких переваг та не виявляти  прихильність  до окремих  фізичних і юридичних  осіб, політичних партій,  рішуче виступати проти антидержавних проявів і  сил, які загрожують порядку в суспільстві або безпеці громадян. Повинен сумлінно виконувати свої посадові обов'язки,  дотримуватися високої  культури  спілкування, шанобливо  ставитися  до  громадян,  керівників  і співробітників, інших осіб,  з якими у нього виникають відносини під час виконання  своїх посадових обов'язків. Зобов'язаний не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам суспільства та держави чи негативно вплинути на його репутацію.

     Державний службовець має з належною повагою ставитись до прав, обов'язків та законних інтересів громадян, їх об'єднань, а також юридичних осіб, додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки, культури спілкування (уникати нецензурної лексики, не допускати  використання підвищеної інтонації під час спілкування), не повинен проявляти свавілля або байдужість до їхніх правомірних  дій та вимог, допускати прояви бюрократизму, відомчості та місництва, нестриманість у висловлюваннях та не вчиняти дій, що дискредитують орган  державної  влади  або  ганьблять  репутацію державного службовця.

     Державний службовець має виявляти толерантність і повагу до  різних  релігійних  організацій,  шанувати народні звичаї і національні традиції, при цьому не демонструвати свої релігійні переконання чи уподобання, не віддавати перевагу будь-яким об'єднанням  громадян,  релігійним  організаціям  незалежно від їх  чисельності, статусу, конфесійності, напрямів діяльності тощо.

     Одяг державного службовця повинен бути офіційно-ділового стилю і не суперечити загальноприйнятим вимогам пристойності. При виконанні своїх повноважень державний службовець має забезпечувати,  щоб  матеріальні та фінансові ресурси, які йому доручені, використовувались раціонально, ефективно та економно.

     Державний службовець повинен постійно поліпшувати свої уміння, знання і навички відповідно до функцій та завдань займаної посади, підвищувати свій професійний, інтелектуальний та культурний рівень. Своєчасно і точно виконувати рішення органів державної  влади  чи  посадових осіб, розпорядження і вказівки своїх керівників. Зобов'язаний діяти в межах своїх повноважень.

     У  разі  отримання  для виконання рішення чи доручень, що суперечать законодавству  України   або становлять загрозу охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян,   юридичних осіб, держави або суспільним інтересам, державний службовець зобов'язаний негайно в письмовій формі повідомити про це керівника органу державної влади, у якому він працює. 

      Державні службовці не можуть брати участь у страйках і вчиняти інші  дії, що перешкоджають нормальному функціонуванню державного органу.
     Державний службовець не повинен приховувати від громадян факти й обставини, що становлять загрозу для життя, здоров'я і безпеки людей.

 
Начальник Люботинського міського управління юстиції  Ю. Константінов

Врегулювання конфлікту інтересів 

Державний службовець зобов'язаний у межах своїх повноважень вживати заходів щодо недопущення конфлікту інтересів, а саме суперечності між особистими інтересами та  службовими  повноваженнями, наявність якої може вплинути на об'єктивність або  неупередженість   прийняття   рішень, а також на вчинення  чи  невчинення  дій під  час виконання  наданих  йому  службових
повноважень.

Обставини,  що можуть призвести до виникнення  конфлікту інтересів,  повинні бути усунуті до того,  як державний службовець буде призначений на посаду. У разі  коли  обставини,  що  можуть  призвести до виникнення  конфлікту  інтересів,  склалися  після  призначення   на   посаду,  державний службовець повинен невідкладно повідомити в письмовій  формі про це свого безпосереднього керівника  та  терміново  вжити  заходів щодо усунення таких обставин. Якщо  державному службовцю  стало  відомо про наявність  конфлікту інтересів у інших державних службовців, йому  необхідно  повідомити про це свого безпосереднього керівника. Державний службовець,  який повідомив про конфлікт  інтересів  свого  безпосереднього  керівника  і  вважає,  що  вжиті  заходи є
недостатніми, може повідомити про це в письмовій формі  керівника  органу державної влади.
Безпосередній керівник  зобов'язаний вжити всіх  необхідних заходів, спрямованих на   запобігання   конфлікту  інтересів, шляхом доручення виконання відповідного службового завдання іншій посадовій особі, особистого виконання службового завдання чи в інший спосіб, передбачений законодавством.
У разі виникнення  конфлікту інтересів  у  державного  службовця, який входить до складу колегіального органу (комітету, комісії,  колегії,  ради  тощо),  такий  державний  службовець  не повинен брати участь у прийнятті рішення, якщо його  неучасть не впливає на повноваження цього органу. У разі якщо неучасть державного службовця,  у  якого  виник  конфлікт  інтересів і який входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати повноважень цим органом, участь такого державного службовця у прийнятті рішень має  здійснюватись під контролем.
Державному службовцю рекомендується позбутись приватного інтересу,  з  приводу  якого  може  виникнути  конфлікт інтересів, шляхом відчуження корпоративних прав,  майна  або  майнових  прав, передачі їх у довірче управління або в будь-який інший спосіб. У разі неможливості усунення конфлікту інтересів шляхом заміщення державного службовця іншою особою та відсутності можливостей для його переведення на іншу посаду відповідної категорії посад державних службовців керівник  органу,  де  працює державний  службовець,  або його заступник відповідно до розподілу повноважень у найкоротший строк, але не більше ніж протягом одного робочого   дня, приймає рішення  про  здійснення  контролю  за рішеннями, що приймаються цим державним службовцем.

Начальник Люботинського міського управління юстиції 

                                                                Ю. Константінов