ВІЙСЬКОВИЙ ЗБІР
Автор: Chekardina   Додано: 25 лютого 2015   Переглядів:1186   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

ВІЙСЬКОВИЙ ЗБІР


З 3 серпня 2014 року з працюючого населення утримується військовий збір. Ці кошти безпосередньо на рахунки Міністерства оборони України не надходитимуть, а спрямовуватимуться до загального фонду державного бюджету. І лише після цього, відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» влада вирішуватиме, яка сума буде виділена на АТО, а скільки витрачено на інші потреби.

Як пояснює Державна фіскальна служба України (ДФС), утримують військовий збір з доходів у вигляді заробітної плати. Цю процедуру здійснюють роботодавці в процесі нарахування обов’язкових платежів на фонд заробітної плати. Систематична матеріальна допомога включається до бази оподаткування, а на разову матеріальну допомогу дія збору не поширюється.

Водночас військовий збір не стосується доходів приватних підприємців, але решта виплат фізичним особам за договорами цивільно-правового характеру потраплять у відповідну базу оподаткування. В усних консультаціях представники ДФС схиляються до думки, що збір утримувати необхідно, хоча є вагомі аргументи і у противників такої позиції.

З початком дії військового збору Державна фіскальна служба опублікувала роз’яснення. Так, військовим збором оподатковуються доходи українців не лише у вигляді зарплати. Під це також підпадають заохочувальні, компенсаційні або інші виплати та винагороди, які виплачуються платнику у зв’язку з трудовими відносинами та нараховуються після 3 серпня 2014 року за будь-які періоди. При цьому з доходів, нарахованих до цієї дати, але виплачених після неї, військовий збір не стягується. Втім доходи, нараховані, наприклад, 29 серпня за період з 1 по 3 серпня, обкладаються військовим збором. Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату до бюджету військового збору з доходу у вигляді заробітної плати, є роботодавець. Тож працівникам непотрібно додатково складати податкові декларації тощо.

З інших доходів громадян оподаткуванню підлягає виграш у державну та недержавну грошову лотерею та інші азартні ігри. При цьому, за текстом договору, відповідальним за сплату військового збору може виявитися сам улюбленець фортуни. Тоді йому доведеться самостійно скласти податкову декларацію та внести потрібну суму. В іншому разі щасливцю можуть нарахувати штраф і звинуватити в неподанні податкової декларації за останній рік.

На думку юристів, військовим збором будуть також обкладатися операції з придбання/реалізації особистого майна. При укладенні договору купівлі-продажу квартири, машини тощо до 1 січня належить сплатити військовий збір в обсязі 1,5% від суми угоди. Оподаткуванню військовим збором підлягають також доходи за виконання робіт (надання послуг), сума яких відображається в акті прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг). А в разі отримання іноземних доходів та надходжень, джерелом виплати яких є особи, звільнені від обов’язку нарахування, утримання або сплати податку до бюджету, відповідальним за його сплату є платник податку.

Водночас військовий збір не сплачується з доходу військовослужбовців, одержуваного у вигляді грошового забезпечення, оскільки він не відповідає визначенню заробітної плати, а військові, відповідно до чинного законодавства, не є найманими працівниками.

 

Історичні прецеденти

Уряд України не є винахідником нової практики. Військовий податок існував у СРСР у часи Другої Світової війни. Він був уведений 1 січня 1942 року Указом Президії Верховної Ради СРСР замість надбавок до прибуткового та сільськогосподарського податків. До його сплати залучалися всі громадяни, які досягли 18 років.

При цьому від податку звільнялися військовослужбовці рядового, молодшого командного і начальницького складу всіх родів військ; військовослужбовці середнього, старшого і вищого командного і начальницького складу, що перебували в діючій армії, на флоті й у прикордонних військах; члени сімей військовослужбовців, які отримували допомогу від держави; чоловіки від 60 років і старші, жінки 55 років і старші, а також пенсіонери, які не мали інших джерел доходу.

Військовий податок надходив у розмірах, що перевищували решту податкових платежів населення. Це дозволило мобілізувати в доходи бюджету за роки війни понад 721 млн радянських рублів. Скасували його дію 6 липня 1945 року.

                                                                       

  Державний нотаріус Другої державної

                                                                         нотаріальної контори Харківського району

                                                                         Харківської області Радіонова Т.І.

 




 Податки згідно Закону України «Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України»
Автор: Chekardina   Додано: 25 лютого 2015   Переглядів:1040   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Податки згідно Закону України «Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України»

 

12 серпня 2014 року було прийнято Закон України N 1636-VII «Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», який набув чинності 27 вересня 2014 року. Відповідно до п. 5.3  цього  фізичні особи, які мають податкову адресу на території ВЕЗ «Крим» з метою оподаткування прирівнюються до нерезидентів.
     Оподаткування доходу, отриманого фізичною особою – нерезидентом на території України у вигляді спадщини, здійснюється згідно із нормами ст. 174 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
      Відповідно до п.п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПКУ вартість будь-якого об’єкта спадщини (подарунку), що успадковуються спадкоємцем від спадкодавця – нерезидента, оподатковується за ставками, визначеними п. 167.1 ст. 167 ПКУ.
      Згідно з п.167.1 ст.167 ПКУ ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у п. 167.2 - 167.6 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року .
Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п. 164.6 ст. 164 розд. IV ПКУ щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.
     Таким чином, доходи у вигляді спадщини (подарунку), отримані фізичною особою, яка має податкову адресу на території ВЕЗ ”Крим” від фізичної особи-резидента, незалежно від ступеня їх споріднення, оподатковується за ставкою 15 та/або 20 відсотків.  
     Підпунктом 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) передбачено, що у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 ПКУ.
     Таким чином, доходи від операцій з продажу нерухомого (рухомого) майна, яке знаходиться на території ВЕЗ «Крим» і належить фізичним особам - резидентам України, підлягають оподаткуванню як іноземні доходи за ставками 15 та/або 20 відсотків.


Завідувач Другою державною нотаріальною конторою

Харківського району Харківської області 

                                    Омельницька Н.В.

 




 Реформування системи органів юстиції
Автор: Chekardina   Додано: 17 лютого 2015   Переглядів:714   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Реформування системи органів юстиції 

 

Міністерство юстиції розпочинає масштабну оптимізацію своєї структури. Зокрема, рішенням Кабміну було ліквідовано Державну виконавчу та Державну реєстраційну служби, а працівників та керівників органів юстиції очікують процедура оцінки ефективності їх роботи та скорочення. Нині головними проблемами відомства є відсутність належної мотивації у співробітників, висока забюрократизованість, побутова корупція на місцях, неефективна організаційна структура головних управлінь юстиції, а також надлишкова кількість управлінського апарату. Міністр юстиції поінформував, що структурні зміни торкнуться і керівництва головних управлінь юстиції. Після ліквідації ДРС та ДВС керівник управління юстиції отримає двох нових заступників, які відповідатимуть за напрямки виконавчої та реєстраційної служби.  

Павло Петренко підкреслив, що переведення співробітників органів юстиції до нової структури відбуватиметься за окремим порядком оцінювання діяльності, який розробляється разом із міжнародними експертами та світовими HR-компаніями.

«На першому етапі це буде здійснено на рівні областей. Буде надана оцінка всім керівникам головних управлінь юстиції, їх заступникам, керівникам державних виконавчих служб, реєстраційних служб. У всіх є можливість перейти в нову структуру, є можливість отримати підвищення. Але за однієї умови. Якщо ви були ефективними в тих складних умовах, які існували в минулому році. Якщо ви не займалися бюрократією, побутовою корупцією, та надавали відповідні сервіси громадянам належним чином», - сказав він.

Павло Петренко застеріг, що системні прояви корупції в конкретних управліннях матимуть наслідком повну зміну їх керівництва. «Якщо такі факти матимуть системний характер по конкретному управлінню юстиції, більше трьох фактів, тоді треба повністю змінювати склад цього управління юстиції через конкурси і набір нових людей, які готові працювати чесно», - сказав він.

Очільник Мін’юсту анонсував запровадження інституту винагороди для державних реєстраторів та поновлення цього інституту для державних виконавців. «У державних виконавців такий інститут вже існував. Ми його повертаємо і плануємо, що він запрацює з березня. Відповідні проекти рішень Уряду нами вже підготовлені. Аналогічна ситуація з системою реєстраційних служб, які увійдуть в систему органів юстиції. Так само парламент прийняв нашу ініціативу щодо введення системи винагороди реєстраторів за надання публічних послуг. Зараз відповідні проекти актів Уряду готуються», - сказав він. При цьому, в реєстраційній сфері будуть запроваджені збільшення оплати і диференційованої винагороди реєстраторам, які надають якісні послуги та приносять більше коштів до держбюджету. Іншим напрямом реформування цієї сфери протягом 2015 року стане передача частини функцій реєстраційної служби місцевим органам влади.

 

Начальник Люботинського  міського управління юстиції

                                                 Ю.Константінов




 Щодо ухилення від призову за мобілізацією
Автор: Chekardina   Додано: 5 лютого 2015   Переглядів:1013   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Стаття 336. Ухилення від призову за мобілізацією

Ухилення від призову за мобілізацією - карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.


1. Своєчасне та швидке проведення мобілізації є запорукою ефективного відбиття воєнного нападу на країну або виконання Україною відповідних міжнародних зобов'язань по спільній обороні від агресора. Тому ухилення від призову до лави ЗС військовозобов'язаних контингентів в умовах таких, що розпочалися або передбачаються, воєнних дій, створює серйозну загрозу для безпеки держави в сфері оборони.

Мобілізація - це комплекс заходів, які здійснюються у державі з метою планомірного переведення органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, органів і сил Цивільної оборони України, галузей національної економіки, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а ЗС, інших військових формувань - на організацію і штати воєнного часу. Рішення про проведення мобілізації приймається Президентом України. Мобілізація в Україні може проводитися відкрито чи приховано і може бути загальною або

частковою, а також цільовою. В мирний час може проводитись цільова мобілізація - з метою ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій та катастроф.


2. Об'єкт цього злочину, а також його об'єктивна і суб'єктивна сторони збігаються з відповідними елементами складу злочину, передбаченого ст. 335, Проте, ухилення від призову за мобілізацією в формі бездіяльності полягає в нез'явленні суб'єкта не обов'язково до призовної дільниці, а й безпосередньо до військової частини, військової установи, які зазначені у повістці або наказі військового комісара. Крім того, при ухиленні від призову за мобілізацією можливі й інші способи (наприклад, незаконне отримання так званої "броні").


3. Суб'єктами злочину є громадяни України (у т.ч. й ті, які під час мобілізації перебувають за кордоном) чоловічої або жіночої статі - військовозобов'язані, що перебувають в запасі першої (військовозобов'язані, які перебували на військовій службі й отримали під час її проходження військово-облікову спеціальність) або Другої (військовозобов'язані, які не отримали військово-облікової спеціальності, які проходили військову службу в інженерно-технічних частинах, які взагалі не призивалися на військову службу, а також військовозобов'язані-жінки) категорій (про поняття військовозобов'язаний див. коментар до ст. 401).


Щодо вікової ознаки суб'єкта цього злочину, то ним можуть бути особи віком від 18 років до граничного віку перебування в запасі першого або другого розряду (для солдат, матросів, сержантів і старшин - це, відповідно, 35 і 40 років, прапорщиків і мічманів - 35 і 50, молодших офіцерів - 45 і 50, старших офіцерів, крім полковників (капітанів 1 рангу) - 50 і 55, полковників (капітанів 1 рангу) - 55 і 60, вищих офіцерів - 60 і 65 років, для жінок - прапорщиків, мічманів і осіб офіцерського складу - 50, інших військовозобов'язаних-жінок - 45 років), а щодо статевої - то військовозобов'язаними можуть бути лише ті із жінок, які: а) звільнені з військової служби за контрактом у запас; б) мають за спеціальністю медичну підготовку або підготовку, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, придатні до військової служби за станом здоров'я і віком.


Крім того, у воєнний час за рішенням Президента України можуть бути призвані на військову службу жінки, які не мають дітей або мають дітей старше 8 років та які у віці від 18 до 40 років пройшли загальне військове навчання.


Перелік осіб, які не можуть нести відповідальність за ухилення від призову на строкову військову службу, суттєво відрізняється від переліку осіб, які не можуть нести відповідальність за ухилення від призову за мобілізацією. Так, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані;

а) заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами й організаціями в порядку, встановленому КМ;

б) визнані тимчасово нездатними до військової служби за станом здоров'я - на термін до шести місяців;

в) чоловіки, на утриманні яких перебуває більше чотирьох дітей віком до 16 років;

г) жінки, на утриманні яких перебувають діти віком до 16 років (проте, вони можуть бути призваними тільки за місцем проживання у разі їх згоди);

д) які зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, відповідно до законодавства України;

е) які є народними депутатами, депутатами Верховної Ради Автономної Республіки Крим.


Підлягають виключенню з військового обліку особи, визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби, засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжких злочинів, які досягли граничного віку перебування в запасі, які припинили громадянство України, а також ті, що не отримали до 36-річного віку військово-облікової спеціальності або спорідненої з нею. Тому такі особи не можуть бути суб'єктами ухилення від призову за мобілізацією. Законами України можуть бути передбачені й інші категорії громадян, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

 


Конституція України (ст. 65, п. 20 ч. 1 ст. 106).


Закон України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" в редакції від 18 червня 1999р. (ст.ст. 37,39, 41).

Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" в редакції від 13 травня 1999 р. (ст. ст. 1, 21).

Закон України "Про оборону України" в редакції від 5 жовтня 2000 р.

(ст.ст. 1, 17).

Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу. Додаток до наказу МО № і від 4 січня 1995 р.

Інструкція з військового обліку військовозобов'язаних і призовників в органах місцевого самоврядування. Затверджена наказом МО № 166 від 27 червня 1995 р.

 




 Новаціїї в оподаткуванні з 01.01.2015 року. Податковий компроміс (частина 2)
Автор: Chekardina   Додано: 5 лютого 2015   Переглядів:738   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Новаціїї в оподаткуванні з 01.01.2015 року. Податковий компроміс (частина 2)

 

 

Харківська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області





 Новаціїї в оподаткуванні з 01.01.2015 року. Податковий компроміс.(ч.1)
Автор: Chekardina   Додано: 5 лютого 2015   Переглядів:1108   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Новаціїї в оподаткуванні з 01.01.2015 року. Податковий компроміс (частина 1)

 

 

Харківська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області

 




 Запобігання проявам корупції
Автор: Svetlana   Додано: 2 лютого 2015   Переглядів:875   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

  Державний  службовець  зобов'язаний неухильно дотримуватись  обмежень  і  заборон, передбачених Законами України "Про  засади  запобігання  і  протидії корупції", "Про державну  службу" та "Про правила етичної поведінки", уникати дій, які можуть бути сприйняті як підстава підозрювати його  в корупції. Своєю поведінкою  він  має продемонструвати,   що  не  терпить  будь-яких  проявів  корупції, відкидає пропозиції про незаконні послуги, чітко розмежовує службу і  приватне  життя,  при  найменших ознаках корумпованої поведінки інформує  керівника  свого структурного підрозділу. Державному службовцю,  який має відомості про вчинення іншими державними   службовцями  порушень  вимог,  передбачених  Законами України "Про державну службу", "Про засади запобігання і  протидії корупції", "Про правила етичної поведінки", слід  передавати такі  відомості  керівнику органу державної влади.

  Державний   службовець  має  дотримуватися   спеціальних  обмежень,  передбачених статтею 12 Закону  України  "Про державну службу"  та Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції". Державному  службовцю  забороняється  безпосередньо  або  через  інших  осіб  одержувати  неправомірну  вигоду  або  дарунки  (пожертви)  від юридичних або фізичних осіб відповідно до положень частини  першої  статті 8 Закону України "Про засади запобігання і протидії  корупції". У разі надходження пропозиції від юридичних або фізичних осіб  щодо   неправомірної   вигоди  або  дарунка  (пожертви)  державний службовець  зобов’язаний  діяти  відповідно  до  статті  16 Закону України  "Про  правила етичної поведінки". Якщо державний службовець виявив неправомірну вигоду або  дарунок  (пожертву) у своєму службовому приміщенні чи отримав його в  інший  спосіб, він зобов'язаний невідкладно письмово повідомити про  цей  факт  свого  безпосереднього  керівника,  але не пізніше одного  робочого  дня. Про  виявлення  неправомірної  вигоди  або дарунка (пожертви) складається   акт   у   довільній   формі,  в  якому  зазначаються характеристики  неправомірної  вигоди  або  дарунка  (пожертви) та обставини,  за яких його було виявлено. Акт підписується державним службовцем,   який   виявив   неправомірну   вигоду   або  дарунок (пожертву), та безпосереднім керівником.

  Якщо  керівник  органу  державної  влади  виявив неправомірну вигоду  або  дарунок  (пожертву),  акт про виявлення неправомірної вигоди  або  дарунка (пожертви) підписує керівник органу державної  влади  та його заступник. Керівники  органів чи їх структурних підрозділів  у разі виявлення  чи  отримання   інформації   про   вчинення   підлеглим  корупційного    діяння   або   порушення   спеціальних   обмежень, встановлених Законом України "Про засади  запобігання  і  протидії корупції", в межах своєї компетенції зобов'язані вжити заходів  до  припинення  таких  діянь та негайно повідомити про їх вчинення  будь-який  з  державних  органів.

  Державні  службовці  повинні дотримуватися цих Загальних правил. За порушення законодавства про державну  службу  державні службовці  несуть  відповідальність  відповідно  до Закону України "Про державну службу". За порушення  правил етичної  поведінки  державні службовці
несуть  відповідальність  відповідно  до  статті 18 Закону України "Про  правила  етичної поведінки".

 

Начальник Люботинського

міського управління юстиції

Ю. Константінов

 




 Корупційне правопорушення
Автор: Svetlana   Додано: 2 лютого 2015   Переглядів:695   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

  Корупційне правопорушення визначається як умисне діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 4 цього Законом України “Про засади запобігання і протидії корупції”, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність.                                

  Суттєвим аспектом, який обумовлює правильне застосування норм Закону на практиці працівниками правоохоронних органів, які здійснюють протидію корупції, є відмежування корупційних правопорушень від кримінальних злочинів, які полягають у використанні посадовими особами своїх повноважень для особистого збагачення чи збагачення третіх осіб. Кримінальний кодекс України (далі–ККУ) не визначає поняття корупції. Корупція не є кримінально-правовим інститутом. Разом із тим, ряд суспільно-небезпечних діянь, які не вживаються в ККУ з посиланням на терміни "корупція", "корупційне правопорушення", "корупційний злочин", можуть бути кваліфіковані як такі відповідно до норм національного та міжнародного законодавства у цій сфері.

   Так, розділ п'ятнадцятий ККУ "Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян" (зокрема ст. 353 "Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи" та ст. 358 "Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів)" та сімнадцятий "Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг" (ст. 364 "Зловживання владою або службовим становищем"; ст. 364-1 "Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми"; ст. 365 "Перевищення влади або службових повноважень"; ст. 365і "Перевищення повноважень службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми"; ст. 365-2 "Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги"; ст. 366 "Службове підроблення"; ст. 367 "Службова недбалість"; ст. 368 "Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою"; ст. 368-2 "Незаконне збагачення"; ст. 368-3 "Комерційний підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми"; ст. 3684 "Підкуп особи, яка надає публічні послуги"; ст. 369 "Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної  вигоди службовій особі"; ст. 369-2 "Зловживання впливом"; ст. 370 "Провокація підкупу") містить перелік складів злочинів, які вчиняються безпосередньо в сфері корупції.

  До корупційних правопорушень віднесено кілька специфічних правопорушень, що фактично не мають ознак корупції, однак є суттєвим порушеннями вимог антикорупційного законодавства щодо запобігання корупції. Йдеться, зокрема, про порушення вимог фінансового контролю, порушення вимог стосовно повідомлення про конфлікт інтересів, невжиття заходів щодо протидії корупції, відповідальність за які передбачена главою 13-А «Адміністративні корупційні правопорушення» Кодексу України про адміністративні правопорушення.

 

Начальник Люботинського

міського управління юстиції

Ю.Константінов

 




 Об’єднання суспільства навколо ідеї соборності України – це перші кроки протидії негативному впливу інформаційної пропаганди
Автор: Svetlana   Додано: 2 лютого 2015   Переглядів:880   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

  Всупереч європейським стандартами у сфері засобів масової інформації Російська Федерація поширює недостовірну, неповну, упереджену інформацію про Україну, через що намагається маніпулювати суспільною свідомістю в Україні та за її межами, розпалює міжнаціональну ворожнечу, лунають закликає до повалення законної української влади, розчленування незалежної і соборної України.

   Для українського народу, віками позбавленого своєї власної державності та розірваного на частини між сусідніми країнами, дана проблема завжди була особливо болючою і неймовірно складною. Соборність для України – це єдність багатоманітності, об’єднання навколо спільного стрижня, яким є українська державність, українська ідентичність.

  Поняття “соборність” з’явилось у нашому науковому й політичному лексиконі порівняно недавно. Насамперед, слід підкреслити, що соборність не є явищем лише суто українським. Це загальна, органічна ознака будь-якої нації, – неодмінна умова її розвитку й процвітання. Вона означає, по-перше, об’єднання в одне державне ціле всіх земель, які заселяє конкретна нація на суцільній території. Це – один з найзаповітніших ідеалів багатьох народів світу. По-друге, соборність не обмежується лише ідеєю збирання етнічних земель у рамках національної держави, а передбачає також духовну консолідацію всього населення країни, єдність усіх її громадян, незалежно від їхньої національності. Нарешті, соборність невіддільна від досягнення реальної державності, забезпечення справжнього суверенітету і незалежності народу, побудови процвітаючої демократичної національної держави.                                                                               

  Суспільство треба об’єднувати навколо фундаментальних цінностей - свободи, незалежності. Ми повинні присікати будь-яку недостовірну, неповну, упереджену інформацію про Україну, унеможливити намагання маніпулювати суспільною свідомістю. Засоби масової інформації повинні бути незалежними й культивувати, збагачувати загальнодержавні й національні цінності, транслювати історико-культурні традиції, утверджувати національну мову, культуру, формувати духовні основи нації, виступати дієвим інструментом консолідації суспільства в єдину національну спільноту.

  Ми віримо, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – розбудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, забезпечення добробуту нинішніх і наступних поколінь українців.

 

Провідний спеціаліст

Люботинського міського

управління юстиції

Ю. Редько

 




 Обмеження щодо використання службового становища, сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності
Автор: Svetlana   Додано: 2 лютого 2015   Переглядів:3178   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

  Згідно зі статтею 6 Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції” особам, зазначеним у пунктах 1-3 частини першої статті 4 Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди або у зв'язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі:
- неправомірно сприяти фізичним або юридичним особам у здійсненні ними господарської діяльності, одержанні субсидій, субвенцій, дотації, кредитів, пільг, укладенні контрактів (у тому числі на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти);

- неправомірно сприяти призначенню на посаду особи;

-неправомірно втручатися в діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування або посадових осіб;                                                                                              

- неправомірно надавати перевагу фізичним або юридичним особам у зв'язку з підготовкою проектів, виданням нормативно-правових актів та прийняттям рішень, затвердженням (погодженням) висновків. 

Особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 4 Закону, забороняється:
-
займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України;

- входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.
 Дані обмеження не поширюються на депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі), членів Вищої ради юстиції (крім тих, які працюють у Вищій раді юстиції на постійній основі), народних засідателів і присяжних (стаття 7 Закону).  

 

Начальник Люботинського

міського управління юстиції

Ю.Константінов

 




 Права та обов'язки, соціальний та правовий захист військовозобов'язаних, призваних на військову службу у зв'язку з мобілізацією, та резервістів
Автор: Svetlana   Додано: 2 лютого 2015   Переглядів:923   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

  Обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначено Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон). Згідно зі статтею 22 цього Закону військовозобов'язані зобов'язані з'являтися за викликом до військових комісаріатів (військовозобов'язані Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України) для постановки на військовий облік та визначення призначення на воєнний час.

  Під час мобілізації та переведення Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту на штати воєнного часу громадяни (крім тих, які проходять службу у військовому резерві), зобов'язані з'явитися на збірні пункти у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних посвідченнях, повістках або розпорядженнях військових комісарів (військовозобов'язані Служби безпеки

України - керівників органів, де вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Резервісти зобов'язані з'явитися до військових частин у строки, визначені командирами військових частин, в яких вони проходять службу у військовому резерві. 

  Призов громадян на військову службу (крім тих, що проходять службу у військовому резерві) під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють місцеві органи виконавчої влади через військові комісаріати (військовозобов'язаних Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Резервістів на військову службу під час оголошення мобілізації призивають командири військових частин, в яких вони проходять службу у військовому резерві. Військовозобов'язані та резервісти, які перебувають на зборах, у разі оголошення мобілізації продовжують перебувати на зборах. За необхідності зазначені особи призиваються па військову службу командирами відповідних військових частин за розпорядженням Генерального штабу Збройних Сил України.

  Громадянам, які перебувають на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації забороняється зміна місця проживання без дозволу уповноваженої посадової особи.

Відповідно до статті 23 Закону не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані:

- заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

- визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);

- чоловіки, на утриманні яких перебувають п'ять і більше дітей віком до 16 років (такі чоловіки можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди тільки за місцем проживання);

- жінки, на утриманні яких перебувають діти віком до 16 років (такі жінки можуть бути призвані на військову службу в разі їх згоди і тільки за місцем проживання);

- зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, відповідно до законодавства України, в разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

- народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

- інші військовозобов'язані або окремі категорії громадян у передбачених законами випадках.

  Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також студенти та аспіранти, які навчаються на денній формі навчання.

        Провідний спеціаліст Люботинського

міського управління юстиції

Ю.Редько




 Інтеграція в українське суспільство ромської національної меншини
Автор: Chekardina   Додано: 29 січня 2015   Переглядів:1053   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Інтеграція в українське суспільство ромської національної меншини

Згідно ст.11 та ст.53 Конституції України передбачено, що держава сприяє розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.

Спеціальним актом, що регламентує права національних меншин є Закон України «Про національні меншини в Україні» від 25 червня 1992 року, статтею 6 якого визначено, що держава гарантує всім національним меншинам права на національно-культурну автономію: користування і навчання рідною мовою чи вивчення рідної мови в державних навчальних закладах або через національні культурні товариства, розвиток національних культурних традицій, використання національної символіки, відзначення національних свят, сповідування своєї релігії, задоволення потреб у літературі, мистецтві, засобах масової інформації, створення національних культурних і навчальних закладів та будь-яку іншу діяльність, що не суперечить чинному законодавству. Пам’ятки історії і культури національних меншин на території України охороняються законом.

Для забезпечення рівних можливостей участі ромського народу у суспільному житті держави Указом Президента України від 08 квітня 2013 року № 201/2013 схвалено «Стратегію захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року». Метою Стратегії є визначення засад захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини шляхом забезпечення рівних прав і можливостей для її участі в соціально-економічному та культурному житті держави, а також активізації співпраці з громадськими об’єднаннями ромів.

Разом з тим, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2013 року № 701-р затверджено План заходів щодо реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року.

 Зазначеним Планом передбачено, що діяльність органів виконавчої влади має бути спрямована на:

- забезпечення соціального захисту ромів, зокрема, сімей з дітьми, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах, пенсіонерів, одиноких непрацездатних та бездомних осіб, а також сприяння ромам у пошуку роботи;

- проведення серед ромів системної інформаційно-просвітницької роботи із запобігання насильству та жорстокому поводженню в сім’ї, недопущення використання найгірших форм дитячої праці;

- здійснення заходів щодо унеможливлення проявів дискримінації під час працевлаштування ромів;

- залучення ромів до суспільно-корисної праці;

- забезпечення взаємодії працівників соціальної сфери та сфери зайнятості із громадськими об’єднаннями ромів;

- підвищення освітнього рівня ромів;

- сприяння збереженню та розвитку культури і мистецтв ромів;

- проведення громадськими об’єднаннями, педагогічними колективами навчальних закладів, посадовими особами місцевих органів виконавчої влади роз’яснювальної роботи серед ромів щодо важливості отримання їх дітьми дошкільної, загальної середньої, професійно-технічної та вищої освіти;

- забезпечення взаємодії педагогічних колективів навчальних закладів та громадських об’єднань ромів;

- здійснення заходів щодо зменшення кількості ромів, які не завершують навчання у загальноосвітніх навчальних закладах;

- проведення профорієнтаційної роботи із стимулювання ромів до отримання професійно-технічної та вищої освіти.

З питань охорони здоров‘я необхідно провести наступну роботу:

- поширення серед ромів інформації про систему охорони здоров’я та порядок звернення до закладів охорони здоров’я;

- забезпечення інформування працівників закладів охорони здоров’я про традиції, культуру, житлово-побутові умови та звичаї ромів для врахування такої інформації при наданні ромам медичної допомоги;

 - приділення особливої уваги стану здоров’я ромських дітей;

 - проведення роботи із пропагування серед ромів здорового способу життя та поліпшення стану їх здоров’я.

З метою поліпшення житлово-побутових умов ромів передбачається здійснення заходів стосовно вдосконалення соціальної інфраструктури в місцях проживання ромів; сприяння ромам у вирішенні відповідно до діючого законодавства України питань щодо забезпечення житлом, участі у програмах пільгового кредитування придбання та будівництва житла.


                                                                   Державний нотаріус Другої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області

                                                                   Радіонова Т.І.

 




 Податки при продажі квартири або автомобіля
Автор: Chekardina   Додано: 29 січня 2015   Переглядів:1173   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Податки при продажі квартири або автомобіля


Сплата податку при продажу нерухомого майна залежить від декількох факторів. Наприклад, від періоду володіння таким майном. Відповідно до положень Податкового кодексу, не оподатковується дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові будівлі та споруди, розташовані на такій земельній ділянці) за умови перебування такого майна у власності платника податку більше 3 років. Простіше кажучи, платити не доведеться, якщо ви не частіше разу на рік продаєте майно, яким володієте не менше 3 років.

Та коли Ви задумали продати нерухомість, яка знаходиться у  Вашій власності менш 3 років, або це не перший продаж (обмін) за звітний рік, доведеться сплатити 5% прибуткового податку від суми угоди, але не нижче оціночної вартості такого майна. У такому ж процентному співвідношенні необхідно буде сплатити податок, якщо ви продаєте об'єкт нерухомості, не зазначений у п. 1 ст. 172 Податкового кодексу, або відчужує (обмінюєте) об'єкт незавершеного будівництва, так само як і проводите обмін об'єкта нерухомості на інший або кілька інших нерухомих об'єктів у разі отримання грошової компенсації. Якщо продаж або обмін проводиться нерезидентом-фізичною особою одного з об'єктів нерухомості, визначених і не визначених в п. 172.1 ст. 172 НК, відбувається частіше, ніж один раз протягом звітного податкового року, то сума податку збільшується до до 15% від суми угоди. Тобто, якщо продавець-іноземець протягом року продає більше ніж один об'єкт нерухомості, наприклад, квартиру та дачу, він повинен віддати в казну 15% від отриманого доходу. А якщо загальна сума отриманих таким нерезидентом-платником податків в звітному податковому періоді доходів перевищує 10-кратний розмір мінімальної зарплати, ставка податку становитиме 17% суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою 15%.

При спадкуванні нерухомого майна  платити податок при продажу, навіть якщо не пройшло 3 роки Вашого володіння, не потрібно - раніше діючий «мораторій 3 - х років »з 1 січня 2012 р. був скасований.

Варто пам'ятати, що, відповідно до норм Цивільного кодексу, договір купівлі-продажу житлового будинку або квартири, а також іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. А це означає, що крім сплати податку з доходу від продажу, необхідно буде сплатити та інші витрати, пов'язані з посвідченням угоди нотаріусом. Як правило, нотаріуси беруть плату за свої послуги ( вона може коливатися від 500 до 2000 грн), а понад те ще необхідно буде сплатити 1% держмита від суми угоди. При цьому, за словами самих нотаріусів, сума за послуги в основному включає в себе вартість бланків, а також різних запитів з відповідних електронних реєстрів. Однак, якщо сума операції дуже велика, нотаріус на свій розсуд може не стягувати додаткову плату за свої послуги.

Податок також стосується і покупців. Відповідно до норм ЗУ «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», покупець зобов'язаний сплатити до держскарбниці 1% від зазначеної в договорі вартості нерухомого майна.

Податок з продажу рухомого майна, наприклад, автомобіля, також має свою градацію, і його розмір варіюється, як і розмір прибуткового податку при продажу нерухомого майна. Згідно ст. 173.2 Податкового кодексу, при продажу одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера не частіше одного разу протягом звітного податкового року доходи продавця від зазначених операцій оподатковуються за ставкою 1%. Велику суму доведеться сплатити, якщо ви надумали продати інші види транспорту, а не ті, які перераховані в статті Податкового кодексу (наприклад, вантажний автомобіль), або якщо за звітний рік буде скоєно дві і більше продажу. В цьому випадку розмір прибуткового податку становитиме 15% від вартості угоди. Правда, це правило не поширюється на легкові автомобілі, якими забезпечуються інваліди, та автомобілі, які переходять у власність спадкоємців за законом - у цьому випадку податок не сплачується.

 

При оформленні договору купівлі-продажу в нотаріуса доведеться заплатити від 1 до 5% держмита. Мінімальний розмір держмита буде сплачуватися, якщо рухоме майно продається близьким родичам - дітям, чоловікові, батькам. Для всіх інших сума держмита становитиме 5%. Оплата ж пенсійного збору, як і у випадку з продажем-купівлею нерухомого майна, лягає на плечі покупця і складає 3% від вартості майна.

 

Сума зазначених у статті податків визначається до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу або міни та самостійно сплачується через банківські установи або особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, або особою, у власності якого знаходився об'єкт нерухомості, відчужений за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно. При цьому фізична особа зобов'язана відобразити дохід від такого відчуження у річній податковій декларації.

 

Завідувач Другою держнотконторою Харківського району Харківської області

                            Н.В.Омельницька

 

 




 Графік особистого прийому громадян
Автор: Svetlana   Додано: 23 січня 2015   Переглядів:920   Категорія - [Головна, Відділ ДРАЦС, Правова освіта населення]
 

 Графік особистого прийому громадян

начальником Люботинського міського управління юстиції Харківської області

Константіновим Юрієм Леонідовичем:

 

 

щовівторка з 9.00. - 18.00. год.,

щочетверга з 9.00. - 13.00. год.

 

У позаробочий час

щовівторка з 18.00. - 19.00. год.




 ДО УВАГИ!!!
Автор: Svetlana   Додано: 21 січня 2015   Переглядів:879   Категорія - [Головна, Управління СЗН, Правова освіта населення]
 

ДО УВАГИ!!!

З 1 січня 2015 року змінено законодавство щодо відповідальності роботодавців за порушення законодавства про працю.

   Законом України від 28.12.2014 № 77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» (набрав чинності 1.01.2015) внесено зміни до Кодексу законів про працю України, зокрема посилено відповідальність роботодавців за порушення законодавства про працю та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

  В новій редакції викладено частину 3 статті 24 КЗпП, згідно з якою працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України .

  Відповідно до статті 265 КЗпП, в новій редакції, юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати , встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;  (сьогодні – 36540 грн.)

– порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати (сьогодні – 3654 грн.);

– недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати ( сьогодні – 12180 грн.);

– порушення інших вимог трудового законодавства – у розмірі мінімальної заробітної плати (сьогодні — 1218 грн.).

Зазначені штрафи накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.

  Згідно з новою редакцією статті 41 КУпАП, яка встановлює відповідальність за порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці, порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій та фізичних осіб-підприємців від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (н.м.д.г.) (від 510 до 1700 грн.).

  Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства без дозволу на застосування праці іноземця – тягнуть за собою накладення штрафу від 500 до 1000 н.м.д.г. (від 8500 до 17000 грн.).

Відділ з питань праці та зайнятості

УСЗН Люботинської міської ради

 

 




 Люботинське міське управління юстиції повідомляє
Автор: Svetlana   Додано: 12 січня 2015   Переглядів:869   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

   19 січня 2015 р. за телефонним номером 741-02-00  з 1000 до 1100  працюватиме «Пряма лінія», за якою до начальника Люботинського міського управління юстиції можуть звернутись громадяни із заявами, скаргами, пропозиціями та ін., щодо роботи міського управління юстиції та підпорядкованих підрозділів.

  При Люботинському міському управлінні юстиції працює Громадська приймальня з надання безоплатної первинної правової допомоги.                                 Графік роботи: щовівторка та щочетверга з 10-16 год. за адресою:м. Люботин, вул. Радянська, 41, тел. 741-02-00 та громадська приймальня за електронною адресою Konstantinograd@ukr.net (де можна отримати безоплатну правову допомогу через мережу Інтернет).

     В Громадській приймальні також можна отримати правову допомогу для біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту.

     Громадяни України, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції, а також, які переселяються з Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, у разі потреби правової допомоги, можуть звертатися до громадської приймальні з надання безоплатної первинної правової допомоги, створеної при Люботинському міському управлінні юстиції незалежно від графіку роботи приймальні.

 

Графік проведення «Гарячої лінії» начальником Люботинського міського управління юстиції Харківської області

на I квартал 2015 року

з/п

Дата

Посада особи, яка проводитиме прийом

П.І.Б особи, яка проводитиме прийом

1.

20.01.2015

Начальник Люботинського міського управління юстиції Харківської області

Константінов Юрій Леонідович

2.

02.02.2015

Начальник Люботинського міського управління юстиції Харківської області

Константінов Юрій Леонідович

3.

02.03.2015

Начальник Люботинського міського управління юстиції Харківської області

Константінов Юрій Леонідович


Номер телефону «Гарячої лінії»: 741-02-00

Час роботи «Гарячої лінії»: з 10-00 до 11.30 у встановлені графіком дні




 Графік виїзних прийомів громадян відділу державної виконавчої служби Люботинського міського уравління юстиції Харківської області на 2015 рік
Автор: Svetlana   Додано: 12 січня 2015   Переглядів:956   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Графік виїзних прийомів громадян                                            

відділу державної виконавчої служби Люботинського міського      

управління юстиції Харківської області на 2015 рік

№з\п

Дата

Місце проведення прийому

Посада особи, яка проводитиме прийом

ПІБ особи, яка проводитиме прийом

1.

Січень остання п'ятниця міс.                 з 15-16 год.

ДП «Укрспирт»  Караванський спиртовий завод                 с. Караван

Начальник ВДВС ЛМУЮ

Іськів Я.В.

2.

Лютий

остання п'ятниця міс.                 з 15-16 год.

ТОВ «Караванський завод кормових дріжджів»

Начальник ВДВС ЛМУЮ

Іськів Я.В.

3.

Березень

остання п'ятниця міс.                 з 15-16 год.

ДП «Укрспирт»  Караванський спиртовий завод               с. Караван

Начальник ВДВС ЛМУЮ

Іськів Я.В.

4.

Квітень

остання п'ятниця міс.                 з 15-16 год.

ТОВ «Караванський завод кормових дріжджів»

Начальник ВДВС ЛМУЮ

Іськів Я.В.

5.

Травень

остання п'ятниця міс.                 з 15-16 год.

ТОВ «Караванський завод кормових дріжджів»

Начальник ВДВС ЛМУЮ

Іськів Я.В.

6.

Червень

остання п'ятниця міс.                 з 15-16 год.

ДП «Укрспирт»  Караванський спиртовий завод               с. Караван

Начальник ВДВС ЛМУЮ

Іськів Я.В.

7.

Липень

остання п'ятниця міс.                 з 15-16 год.

ТОВ «Караванський завод кормових дріжджів»

Начальник ВДВС ЛМУЮ

Іськів Я.В.

8.

Серпень

остання п'ятниця міс.                 з 15-16 год.

ДП «Укрспирт»  Караванський спиртовий завод                с. Караван

Начальник ВДВС ЛМУЮ

Іськів Я.В.

9.

Вересень

остання п'ятниця міс.                 з 15-16 год.

ТОВ « Караванський завод кормових дріжджів»

Начальник ВДВС ЛМУЮ

Іськів Я.В.

10.

Жовтень

остання п'ятниця міс.                 з 15-16 год.

ДП «Укрспирт»  Караванський спиртовий завод               с. Караван

Начальник ВДВС ЛМУЮ

Іськів Я.В.

11.

Листопад

остання п'ятниця міс.                 з 15-16 год.

ТОВ «Караванський завод кормових дріжджів»

Начальник ВДВС ЛМУЮ

Іськів Я.В.

12.

Грудень

остання п'ятниця міс.                 з 15-16 год.

ДП «Укрспирт»  Караванський спиртовий завод                с. Караван

Начальник ВДВС ЛМУЮ

Іськів Я.В.

 




 Графік виїзних прийомів громадян відділу державної реєстрації актів цивільного стану Люботинського міського управління юстиції Харківської області на 2015 рік
Автор: Svetlana   Додано: 12 січня 2015   Переглядів:999   Категорія - [Головна, Відділ ДРАЦС, Правова освіта населення]
 

Графік виїзних прийомів громадян відділу державної реєстрації актів цивільного стану Люботинського міського   

управління юстиції Харківської області на 2015 рік

№з\п

Дата

Місце проведення прийому

Посада особи, яка проводитиме прийом

ПІБ особи, яка проводитиме прийом

1.

Січень

остання п'ятниця міс.                  з 16-17 год.

Люботинська дистанція колії ПЗ

Начальник відділу ДРАЦС ЛМУЮ

Пушкарська Н.І.

2.

Лютий

остання п'ятниця міс.                  з 16-17 год.

Люботинська центральна міська лікарня

 

Спеціаліст І категорії відділу ДРАЦС ЛМУЮ

Гладка Н.С.

3.

Березень

остання п'ятниця міс.                  з 16-17 год.

Відділкова лікарня станції Люботин ЮЖД

Начальник відділу ДРАЦС ЛМУЮ

Пушкарська Н.І.

4.

Квітень

остання п'ятниця міс.                  з 16-17 год.

Харківський обласний центр матері та дитини

Спеціаліст І категорії відділу ДРАЦС ЛМУЮ

Гладка Н.С.

5.

Травень

остання п'ятниця міс.                  з 16-17 год.

Центральна бібліотека міста Люботин

Начальник відділу ДРАЦС ЛМУЮ

Пушкарська Н.І.

6.

Червень

остання п'ятниця міс.                  з 16-17 год.

КМС-213

Спеціаліст І категорії відділу ДРАЦС ЛМУЮ

Гладка Н.С.

7.

Липень

остання п'ятниця міс.                  з 16-17 год.

Харківський центр професійної освіти Південної залізниці

Начальник відділу ДРАЦС ЛМУЮ

Пушкарська Н.І.

8.

Серпень

остання п'ятниця міс.                  з 16-17 год.

Люботинське відділення енергозбуту

Спеціаліст І категорії відділу ДРАЦС ЛМУЮ

Гладка Н.С.

9.

Вересень

остання п'ятниця міс.                  з 16-17 год.

Караванська філія центральна бібліотека міста Люботин

Начальник відділу ДРАЦС ЛМУЮ

Пушкарська Н.І.

10.

Жовтень

остання п'ятниця міс.                  з 16-17 год.

Люботинський професійний ліцей залізничного транспорту

Спеціаліст І категорії відділу ДРАЦС ЛМУЮ

Гладка Н.С.

11.

Листопад

остання п'ятниця міс.                  з 16-17 год.

ДП «Укрспирт» Караванське МПД

Начальник відділу ДРАЦС ЛМУЮ

Пушкарська Н.І.

12.

Грудень

остання п'ятниця міс.                  з 16-17 год.

Люботинський міський центр зайнятості населення

 

Спеціаліст І категорії відділу ДРАЦС ЛМУЮ

Гладка Н.С.




 Графік виїзних прийомів громадян Люботинського міського управління юстиції Харківської області на 2015 рік
Автор: Svetlana   Додано: 12 січня 2015   Переглядів:840   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

                                                        Графік виїзних прийомів громадян                                             

                Люботинського міського управління юстиції Харківської області на 2015 рік 

 

№з\п

Дата

Місце проведення прийому

Посада особи, яка проводитиме прийом

ПІБ особи, яка проводитиме прийом

1.

Січень у І-й вівторок міс.

з 10-11 год.

Люботинський міський центр зайнятості

Начальник ЛМУЮ

КонстантіновЮ.Л.

2.

Лютий у І-й вівторок міс.

з 10-11 год.

Люботинський міський центр зайнятості

Провідний спеціаліст ЛМУЮ

Редько Ю.М.

3.

Березень у І-й вівторок міс.

з 10-11 год.

Управління ветеринарної медицини в м. Люботині

Начальник ЛМУЮ

Константінов Ю.Л.

4.

Квітень у І-й вівторок міс.

з 10-11 год.

Управління ветеринарної медицини в м. Люботині

Провідний спеціаліст ЛМУЮ

Редько Ю.М.

5.

Травень у І-й вівторок міс.

з 10-11 год.

Харківський центр професійної освіти Південної залізниці

Начальник ЛМУЮ

Константінов Ю.Л.

6.

Червень у І-й вівторок міс.

з 10-11 год.

Харківський центр професійної освіти Південної залізниці

Провідний спеціаліст ЛМУЮ

Редько Ю.М.

7.

Липень у І-й вівторок міс.

з 10-11 год.

Люботинський МП КВІ Валківського мр відділу КВІ УДПтС України в Харківській області

Начальник ЛМУЮ

Константінов Ю.Л.

8.

Серпень у І-й вівторок міс.

з 10-11 год.

Люботинський МП КВІ Валківського мр відділу КВІ УДПтС України в Харківській області

Провідний спеціаліст ЛМУЮ

Редько Ю.М.

9.

Вересень у І-й вівторок міс.

з 10-11 год.

Караванська бібліотечна філія №4

Начальник ЛМУЮ

Константінов Ю.Л.

10.

Жовтень у І-й вівторок міс.

з 10-11 год.

Караванська бібліотечна філія №4

Провідний спеціаліст ЛМУЮ

Редько Ю.М.

11.

Листопад у І-й вівторок міс.

з 10-11 год.

ДП «Укрспирт» Караванське МПД

Начальник ЛМУЮ

Константінов Ю.Л.

12.

Грудень у І-й вівторок міс.

з 10-11 год.

ДП «Укрспирт» Караванське МПД

Провідний спеціаліст ЛМУЮ

Редько Ю.М.




 Права та обов'язки військовозобов'язаних під час проходження зборів та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві
Автор: Chekardina   Додано: 12 січня 2015   Переглядів:871   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Права та обов'язки військовозобов'язаних під час проходження зборів та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві 

 

 

Відповідно до статті 29 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі – Закон)  призвані на збори військовозобов'язані та резервісти, які виконують обов'язки служби у військовому резерві, забезпечуються матеріальними засобами в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

За призваними на збори військовозобов'язаними на весь період зборів та резервістами на весь час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, зберігаються місце роботи, а також займана посада та середня заробітна плата на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності.

Порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів визначено постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2006 р. № 1644.

Питання грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, визначені постановою КМУ від 09 квітня 2014 р. №111. Виплата середньої заробітної плати військовозобов'язаним за весь період зборів та резервістам за час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо військовозобов'язаний захворів під час зборів і продовжує хворіти після їх закінчення, за ним зберігаються місце роботи і займана посада, а з дня закінчення зборів, у разі тимчасової непрацездатності, замість заробітної плати виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності відповідно до закону. Якщо резервіст захворів під час виконання ним обов'язків служби у військовому резерві і продовжує хворіти після закінчення терміну виконання цих обов'язків, за ним зберігаються місце роботи і займана посада, а з дня закінчення терміну виконання цих обов'язків, у разі тимчасової непрацездатності, замість заробітної плати виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності відповідно до закону.

Військовозобов'язаним, які на день призову на збори не працюють, на весь період зборів та резервістам з числа непрацюючих на весь термін виконання ними обов'язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до військової частини і назад, виплачується грошове забезпечення в розмірі мінімальної заробітної плати за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями.

Згідно зі статтею 39 Закону призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу у зв'язку з мобілізацією та звільнення з військової служби у зв'язку з демобілізацією проводяться в порядку, визначеному Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Частинами другою, третьою цієї статті Закону передбачено, що за громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування та форм власності. Дію частин другої, третьої статті 39 поширено на громадян України, які починаючи з 18.03.2014 р. були призвані на військову службу на підставі Указу Президента України від 17.03.2014 р. № 303 «Про часткову мобілізацію», згідно із Законом України від 20.05.2014 р. № 1275-VII.

За громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, не припиняється державна реєстрація підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців.

Статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачена виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, у розмірі, встановленому цим Законом.

 

 

Провідний спеціаліст Люботинського

міського управління юстиції

                                                              Ю. Редько

 




 Порядок виплати пенсій особам, яких призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період
Автор: Chekardina   Додано: 12 січня 2015   Переглядів:890   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Порядок виплати пенсій особам, яких призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період

 

       Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації”, який набрав чинності з 07.06.2014 року частину третю статті 2 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” поширено на громадян України, які починаючи з 18 березня 2014 року були призвані на військову службу на підставі Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303 “Про часткову мобілізацію”, затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про часткову мобілізацію”. Виплату пенсій особам, яких призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період,  буде поновлено з 18 березня 2014 року. Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації”, яким внесено зміни у ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” щодо виплати пенсії особам, призваним на військову службу під час мобілізації, на особливий період, набрав чинності 01.04.2014 р. Саме з цієї дати і поновлена виплата пенсії мобілізованим військовослужбовцям. Доплата пенсії зазначеній категорії громадян за період  з 18.03.2014 р. по 31.03.2014 р. буде проведена під час виплати пенсій у липні місяці поточного року.

 

 

Начальник Люботинського міського управління юстиції  Ю.Константінов 



 Протидія негативному впливу інформаційної пропаганди іноземних та вітчизняних засобів масової інформації
Автор: Chekardina   Додано: 12 січня 2015   Переглядів:2177   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Протидія негативному впливу інформаційної пропаганди іноземних та вітчизняних засобів масової інформації 

 

            ЗМІ є не просто суб'єктами впливу на масову свідомість, але й інструментом, за допомогою якого здійснюється безпосереднє її формування. Вони відіграють чи не найголовнішу роль у сучасному політичному житті більшості держав, виступають основним суб'єктом формування в суспільстві громадської думки про події та явища, що відбуваються в світі та в кожній окремо взятій країні. В останні роки засоби масової інформації швидше були знаряддям політичної й економічної боротьби, аніж об'єктивно висвітлювали факти.                                                                                                 Формуючи в такий спосіб нові, часто відірвані від життя міфи та стереотипи, ЗМІ створюють свою реальність. При цьому, оскільки така реальність сприймається мільйонами чи навіть мільярдами споживачів одночасно, саме вона стає такою, що заслуговує на довіру. Разом з тим, рівень довіри населення до інформації прямо пропорційно залежить від географічної близькості, Відповідно, рівень довіри до регіональних ЗМІ місцевого населення значно вищий ніж до національних. Тож невипадково терористи на Донбасі спочатку захопили телевежі та місцеві телекомпанії з метою перешкоджання надходженню правдивої інформації про стан у регіоні. Як бачимо, інформаційна ізоляція призвела до кривавих наслідків. Щоденний "інформаційний бруд" російських телеканалів дезінформував регіон і спричинив паніку серед частини жителів Сходу. Зазначимо, що під час висвітлення певної події зовсім не обов'язково, щоб інформація переконала відразу переважну кількість громадян. Як свідчать проведені західними дослідниками дослідження, сприйняття інформації лише 10 % культурного прошарку населення означає "вихід" на все суспільство. Еліта суспільства в такому випадку виступає своєрідними "лідерами поглядів", які надалі формують громадську думку.  Що забезпечує отримання інформації зазначеними 10 %? Безумовно, це сучасні ЗМІ, без яких уявити сучасне життя просто неможливо. Сьогодні не важливо, що насправді відбувається в публічному житті (політиці), - головне, як це покажуть по телебаченню, висвітлюють в друкованих засобах масової інформації чи в інтернет ресурсах. Колись весь світ дивувався, як тямущий німецький народ підтримував кривавого диктатора. Як відповідь на питання можна використати висвітлення подій на сході України у російських ЗМІ. Це грандіозна машина пропаганди. Посилення пропаганди в РФ було закономірним. Після провалу інформаційної кампанії під час бійні в Грузії 2008 року, Путін зробив висновки. Він почав будувати закритий інформаційний простір – закритий через те, що російськомовне населення навряд чи дивитиметься BBC, нехай там навіть більш об'єктивна інформація. Вже в червні 2009 року президент РФ Медведєв затвердив перелік загальнообов'язкових телеканалів і радіоканалів, які мали бути поширені по всій території Федерації. Звісно, в переліку є канали, які не раз були зловлені на брехні медіаекспертами: "Перший канал", "Росія" та "НТВ".  Як останній кричущий приклад відвертої брехні в російських ЗМІ можна виділити репортаж російського  "Першого каналу" про звірства національної гвардії у Слов’янську, бійці якої, начебто  розіп’яли хлопчика на очах у матері за те що вона підтримувала сепаратистську діяльність «ополченців». Незважаючи на те, що жодних відео- фото- доказів даного інциденту, окрім усних свідчень біженки оприлюднено не було, даний репортаж викликав неабиякий ажіотаж серед населення Росії. Нажаль даний приклад дезінформації у російських ЗМІ є непоодиноким. Маніпулювання інформацією, а також фотографіями та відео стало звичною практикою у створенні новин про події на сході України. Найчастіше вони беруть одіозні, криваві та емоційні знімки з інших країн та подій, видаючи їх за українські.З метою викриття подібних маніпуляцій, українські журналісти створили сайт з брехливими новинами російських ЗМІ. Сайт називається «StopFake». Він має на меті відстеження у всіх видах ЗМІ і аргументоване спростування брехливих новин та дезінформації. Таким чином українські журналісти вирішили боротися з неправдивою інформацією про події в Україні ще під час кримської кризи.

 Широка інформаційно - роз’яснювальна робота серед населення, виховні, просвітницькі заходи, що об’єднують українське суспільство навколо ідеї української державності – це перші кроки протидії негативному впливу інформаційної пропаганди іноземних та вітчизняних ЗМІ, шлях до формування і зміцнення національної свідомості, потужний важіль протидії обездуховленню та денаціоналізації українців, деморалізації та ідейно-політичної дезорієнтації суспільства.

 

Провідний спеціаліст

Люботинського міського управління юстиції 

                                                            Ю. Редько

 




 Загальні обов’язки державного службовця
Автор: Chekardina   Додано: 12 січня 2015   Переглядів:704   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

                                                 Загальні обовязки державного службовця

 

      Державний  службовець при виконанні службових обов'язків повинен діяти на підставі,  в межах та у спосіб,  які  передбачені Конституцією  України та законами України,  а також  чинними міжнародними договорами України,  згода на  обов'язковість  яких надана Верховною Радою України.

     Акти місцевих органів виконавчої влади та  органів  місцевого  самоврядування,  прийняті  на  відповідній  території  у  межах їх  повноважень,  що не суперечать закону,  є також  обов'язковими  до  виконання   державними  службовцями  будь-якого  органу  державної  влади.

     Державний службовець повинен  сумлінно  виконувати  свої  службові  обов'язки,  проявляти  ініціативу  і  творчі  здібності,  постійно підвищувати  професійну  кваліфікацію  та  удосконалювати  організацію своєї роботи.

     Державний службовець має виконувати свої посадові обов'язки чесно, неупереджено, не надавати будь-яких переваг та не виявляти  прихильність  до окремих  фізичних і юридичних  осіб, політичних партій,  рішуче виступати проти антидержавних проявів і  сил, які загрожують порядку в суспільстві або безпеці громадян. Повинен сумлінно виконувати свої посадові обов'язки,  дотримуватися високої  культури  спілкування, шанобливо  ставитися  до  громадян,  керівників  і співробітників, інших осіб,  з якими у нього виникають відносини під час виконання  своїх посадових обов'язків. Зобов'язаний не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам суспільства та держави чи негативно вплинути на його репутацію.

     Державний службовець має з належною повагою ставитись до прав, обов'язків та законних інтересів громадян, їх об'єднань, а також юридичних осіб, додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки, культури спілкування (уникати нецензурної лексики, не допускати  використання підвищеної інтонації під час спілкування), не повинен проявляти свавілля або байдужість до їхніх правомірних  дій та вимог, допускати прояви бюрократизму, відомчості та місництва, нестриманість у висловлюваннях та не вчиняти дій, що дискредитують орган  державної  влади  або  ганьблять  репутацію державного службовця.

     Державний службовець має виявляти толерантність і повагу до  різних  релігійних  організацій,  шанувати народні звичаї і національні традиції, при цьому не демонструвати свої релігійні переконання чи уподобання, не віддавати перевагу будь-яким об'єднанням  громадян,  релігійним  організаціям  незалежно від їх  чисельності, статусу, конфесійності, напрямів діяльності тощо.

     Одяг державного службовця повинен бути офіційно-ділового стилю і не суперечити загальноприйнятим вимогам пристойності. При виконанні своїх повноважень державний службовець має забезпечувати,  щоб  матеріальні та фінансові ресурси, які йому доручені, використовувались раціонально, ефективно та економно.

     Державний службовець повинен постійно поліпшувати свої уміння, знання і навички відповідно до функцій та завдань займаної посади, підвищувати свій професійний, інтелектуальний та культурний рівень. Своєчасно і точно виконувати рішення органів державної  влади  чи  посадових осіб, розпорядження і вказівки своїх керівників. Зобов'язаний діяти в межах своїх повноважень.

     У  разі  отримання  для виконання рішення чи доручень, що суперечать законодавству  України   або становлять загрозу охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян,   юридичних осіб, держави або суспільним інтересам, державний службовець зобов'язаний негайно в письмовій формі повідомити про це керівника органу державної влади, у якому він працює. 

      Державні службовці не можуть брати участь у страйках і вчиняти інші  дії, що перешкоджають нормальному функціонуванню державного органу.
     Державний службовець не повинен приховувати від громадян факти й обставини, що становлять загрозу для життя, здоров'я і безпеки людей.

 

Начальник Люботинського міського управління юстиції  Ю. Константінов




 Врегулювання конфлікту інтересів
Автор: Chekardina   Додано: 12 січня 2015   Переглядів:773   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Врегулювання конфлікту інтересів 

 

Державний службовець зобов'язаний у межах своїх повноважень вживати заходів щодо недопущення конфлікту інтересів, а саме суперечності між особистими інтересами та  службовими  повноваженнями, наявність якої може вплинути на об'єктивність або  неупередженість   прийняття   рішень, а також на вчинення  чи  невчинення  дій під  час виконання  наданих  йому  службових
повноважень.

Обставини,  що можуть призвести до виникнення  конфлікту інтересів,  повинні бути усунуті до того,  як державний службовець буде призначений на посаду. У разі  коли  обставини,  що  можуть  призвести до виникнення  конфлікту  інтересів,  склалися  після  призначення   на   посаду,  державний службовець повинен невідкладно повідомити в письмовій  формі про це свого безпосереднього керівника  та  терміново  вжити  заходів щодо усунення таких обставин. Якщо  державному службовцю  стало  відомо про наявність  конфлікту інтересів у інших державних службовців, йому  необхідно  повідомити про це свого безпосереднього керівника. Державний службовець,  який повідомив про конфлікт  інтересів  свого  безпосереднього  керівника  і  вважає,  що  вжиті  заходи є
недостатніми, може повідомити про це в письмовій формі  керівника  органу державної влади.
Безпосередній керівник  зобов'язаний вжити всіх  необхідних заходів, спрямованих на   запобігання   конфлікту  інтересів, шляхом доручення виконання відповідного службового завдання іншій посадовій особі, особистого виконання службового завдання чи в інший спосіб, передбачений законодавством.
У разі виникнення  конфлікту інтересів  у  державного  службовця, який входить до складу колегіального органу (комітету, комісії,  колегії,  ради  тощо),  такий  державний  службовець  не повинен брати участь у прийнятті рішення, якщо його  неучасть не впливає на повноваження цього органу. У разі якщо неучасть державного службовця,  у  якого  виник  конфлікт  інтересів і який входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати повноважень цим органом, участь такого державного службовця у прийнятті рішень має  здійснюватись під контролем.
Державному службовцю рекомендується позбутись приватного інтересу,  з  приводу  якого  може  виникнути  конфлікт інтересів, шляхом відчуження корпоративних прав,  майна  або  майнових  прав, передачі їх у довірче управління або в будь-який інший спосіб. У разі неможливості усунення конфлікту інтересів шляхом заміщення державного службовця іншою особою та відсутності можливостей для його переведення на іншу посаду відповідної категорії посад державних службовців керівник  органу,  де  працює державний  службовець,  або його заступник відповідно до розподілу повноважень у найкоротший строк, але не більше ніж протягом одного робочого   дня, приймає рішення  про  здійснення  контролю  за рішеннями, що приймаються цим державним службовцем.

 

 

 

Начальник Люботинського міського управління юстиції 

                                                                Ю. Константінов