Мін’юст оновлює кадри
Автор: Svetlana   Додано: 12 березня 2015   Переглядів:453   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

   Міністерство юстиції спільно з міжнародними партнерами провело аудит структури міністерства та його органів управління. Проведений аналіз засвідчив низьку ефективність роботи системи юстиції.

  Головними причинами цього є: відсутність мотивації через низьку заробітну плату; бюрократія та побутова корупція; надлишкова кількість керівників відносно загальної кількості персоналу (1 керівник на 9 працюючих); обмеження доступу до роботи в системі юстиції через необхідність мати стаж держслужби. Міністерством юстиції була ініційована інституційна реформа системи органів юстиції. Цей комплекс заходів передбачає прибирання дублюючих функцій відомства, а також ліквідацію Державної реєстраційної та Державної виконавчої служб, завершення ліквідації Державної служби захисту персональних даних, скорочення працівників Мін’юсту, Укрдержархіву, територіальних органів юстиції та ГТУЮ в областях. 6 лютого відбулося перше тестування керівників обласних ГТУ юстиції, ДРС та ДВС. Випробування проходили 85 осіб. За 50 хвилин їм пропонувалося розв’язати тести та написати відповіді на 3 відкритих питання. Наступним етапом для них стала співбесіда з Кадровою комісією. До складу комісії входять як фахівці системи юстиції так і професійні менеджери з підбору кадрів. Вперше така робота була проведена разом з провідними світовими кадровими агенціями, які погодилися надати відповідну допомогу безоплатно. Зокрема, Ernst & Young Human Capital. На тих, хто залишиться, чекає програма спеціальних тренінгів від іншого партнера - USAID. За наслідками тестів та співбесід 47 керівників органів юстиції вищої ланки вимушені будуть покинути свої посади. Міністерство юстиції оголосило безпрецедентний конкурс на 47 вакантних керівних посад на території всієї України.                                                          

  Окрім того, Міністерство юстиції України оголосило конкурс на заміщення посади заступника міністра з питань європейської інтеграції. При цьому прибрані будь-які кваліфікаційні обмеження щодо претендентів. Зокрема, скасована необхідність наявності досвіду роботи на державній службі. Для участі у конкурсі на заміщення вакантних посад достатньо мати юридичну освіту та досвід роботи за фахом. Проведенням конкурсів опікуватиметься міжнародні кадрові компанії Ernst & Young Human Capital та Агентство США з міжнародного розвитку USAID. У нову структуру мають прийти нові люди – молоді, фахові, вмотивовані і патріотичні, які зможуть працювати за новими принципами.

 

В.о.начальника Люботинського

міського управління юстиції

Ю. Редько

 




 Харківська міжрайонна прокуратура інформує:
Автор: Chekardina   Додано: 25 лютого 2015   Переглядів:603   Категорія - [Правова освіта населення]
 

Харківська міжрайонна прокуратура інформує:

 

Харківською міжрайонною прокуратурою затверджено та передано до суду для розгляду обвинувальний акт відносно громадянина, 1994 р.н., якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що під час святкування Різдва, підозрюваний, перебуваючи в гостях у своєї знайомої, 1984 р.н., після розлиття спиртних напоїв, в ході сварки наніс останній удари кулаками по тілу, а потім, не припиняючи свої умисні протиправні дії, взяв кухонний ніж та продовжив ним спричиняти тілесні ушкодження потерпілій.

Згідно висновку судово-медичної експертизи потерпілій спричинені легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

Максимальна санкція статті передбачає обмеження волі на строк до 2

років.

Крім того, міжрайонна прокуратура направила до суду позов про відшкодування коштів, витрачених закладом охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілої.

 




 ВІЙСЬКОВИЙ ЗБІР
Автор: Chekardina   Додано: 25 лютого 2015   Переглядів:588   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

ВІЙСЬКОВИЙ ЗБІР


З 3 серпня 2014 року з працюючого населення утримується військовий збір. Ці кошти безпосередньо на рахунки Міністерства оборони України не надходитимуть, а спрямовуватимуться до загального фонду державного бюджету. І лише після цього, відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» влада вирішуватиме, яка сума буде виділена на АТО, а скільки витрачено на інші потреби.

Як пояснює Державна фіскальна служба України (ДФС), утримують військовий збір з доходів у вигляді заробітної плати. Цю процедуру здійснюють роботодавці в процесі нарахування обов’язкових платежів на фонд заробітної плати. Систематична матеріальна допомога включається до бази оподаткування, а на разову матеріальну допомогу дія збору не поширюється.

Водночас військовий збір не стосується доходів приватних підприємців, але решта виплат фізичним особам за договорами цивільно-правового характеру потраплять у відповідну базу оподаткування. В усних консультаціях представники ДФС схиляються до думки, що збір утримувати необхідно, хоча є вагомі аргументи і у противників такої позиції.

З початком дії військового збору Державна фіскальна служба опублікувала роз’яснення. Так, військовим збором оподатковуються доходи українців не лише у вигляді зарплати. Під це також підпадають заохочувальні, компенсаційні або інші виплати та винагороди, які виплачуються платнику у зв’язку з трудовими відносинами та нараховуються після 3 серпня 2014 року за будь-які періоди. При цьому з доходів, нарахованих до цієї дати, але виплачених після неї, військовий збір не стягується. Втім доходи, нараховані, наприклад, 29 серпня за період з 1 по 3 серпня, обкладаються військовим збором. Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату до бюджету військового збору з доходу у вигляді заробітної плати, є роботодавець. Тож працівникам непотрібно додатково складати податкові декларації тощо.

З інших доходів громадян оподаткуванню підлягає виграш у державну та недержавну грошову лотерею та інші азартні ігри. При цьому, за текстом договору, відповідальним за сплату військового збору може виявитися сам улюбленець фортуни. Тоді йому доведеться самостійно скласти податкову декларацію та внести потрібну суму. В іншому разі щасливцю можуть нарахувати штраф і звинуватити в неподанні податкової декларації за останній рік.

На думку юристів, військовим збором будуть також обкладатися операції з придбання/реалізації особистого майна. При укладенні договору купівлі-продажу квартири, машини тощо до 1 січня належить сплатити військовий збір в обсязі 1,5% від суми угоди. Оподаткуванню військовим збором підлягають також доходи за виконання робіт (надання послуг), сума яких відображається в акті прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг). А в разі отримання іноземних доходів та надходжень, джерелом виплати яких є особи, звільнені від обов’язку нарахування, утримання або сплати податку до бюджету, відповідальним за його сплату є платник податку.

Водночас військовий збір не сплачується з доходу військовослужбовців, одержуваного у вигляді грошового забезпечення, оскільки він не відповідає визначенню заробітної плати, а військові, відповідно до чинного законодавства, не є найманими працівниками.

 

Історичні прецеденти

Уряд України не є винахідником нової практики. Військовий податок існував у СРСР у часи Великої Вітчизняної війни. Він був уведений 1 січня 1942 року Указом Президії Верховної Ради СРСР замість надбавок до прибуткового та сільськогосподарського податків. До його сплати залучалися всі громадяни, які досягли 18 років.

При цьому від податку звільнялися військовослужбовці рядового, молодшого командного і начальницького складу всіх родів військ; військовослужбовці середнього, старшого і вищого командного і начальницького складу, що перебували в діючій армії, на флоті й у прикордонних військах; члени сімей військовослужбовців, які отримували допомогу від держави; чоловіки від 60 років і старші, жінки 55 років і старші, а також пенсіонери, які не мали інших джерел доходу.

Військовий податок надходив у розмірах, що перевищували решту податкових платежів населення. Це дозволило мобілізувати в доходи бюджету за роки війни понад 721 млн радянських рублів. Скасували його дію 6 липня 1945 року.

                                                                       

  Державний нотаріус Другої державної

                                                                         нотаріальної контори Харківського району

                                                                         Харківської області Радіонова Т.І.

 




 Податки згідно Закону України «Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України»
Автор: Chekardina   Додано: 25 лютого 2015   Переглядів:618   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Податки згідно Закону України «Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України»

 

12 серпня 2014 року було прийнято Закон України N 1636-VII «Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», який набув чинності 27 вересня 2014 року. Відповідно до п. 5.3  цього  фізичні особи, які мають податкову адресу на території ВЕЗ «Крим» з метою оподаткування прирівнюються до нерезидентів.
     Оподаткування доходу, отриманого фізичною особою – нерезидентом на території України у вигляді спадщини, здійснюється згідно із нормами ст. 174 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
      Відповідно до п.п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПКУ вартість будь-якого об’єкта спадщини (подарунку), що успадковуються спадкоємцем від спадкодавця – нерезидента, оподатковується за ставками, визначеними п. 167.1 ст. 167 ПКУ.
      Згідно з п.167.1 ст.167 ПКУ ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у п. 167.2 - 167.6 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року .
Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п. 164.6 ст. 164 розд. IV ПКУ щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.
     Таким чином, доходи у вигляді спадщини (подарунку), отримані фізичною особою, яка має податкову адресу на території ВЕЗ ”Крим” від фізичної особи-резидента, незалежно від ступеня їх споріднення, оподатковується за ставкою 15 та/або 20 відсотків.  
     Підпунктом 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) передбачено, що у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 ПКУ.
     Таким чином, доходи від операцій з продажу нерухомого (рухомого) майна, яке знаходиться на території ВЕЗ «Крим» і належить фізичним особам - резидентам України, підлягають оподаткуванню як іноземні доходи за ставками 15 та/або 20 відсотків.


Завідувач Другою державною нотаріальною конторою

Харківського району Харківської області 

                                    Омельницька Н.В.

 




 Реформування системи органів юстиції
Автор: Chekardina   Додано: 17 лютого 2015   Переглядів:422   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Реформування системи органів юстиції 

 

Міністерство юстиції розпочинає масштабну оптимізацію своєї структури. Зокрема, рішенням Кабміну було ліквідовано Державну виконавчу та Державну реєстраційну служби, а працівників та керівників органів юстиції очікують процедура оцінки ефективності їх роботи та скорочення. Нині головними проблемами відомства є відсутність належної мотивації у співробітників, висока забюрократизованість, побутова корупція на місцях, неефективна організаційна структура головних управлінь юстиції, а також надлишкова кількість управлінського апарату. Міністр юстиції поінформував, що структурні зміни торкнуться і керівництва головних управлінь юстиції. Після ліквідації ДРС та ДВС керівник управління юстиції отримає двох нових заступників, які відповідатимуть за напрямки виконавчої та реєстраційної служби.  

Павло Петренко підкреслив, що переведення співробітників органів юстиції до нової структури відбуватиметься за окремим порядком оцінювання діяльності, який розробляється разом із міжнародними експертами та світовими HR-компаніями.

«На першому етапі це буде здійснено на рівні областей. Буде надана оцінка всім керівникам головних управлінь юстиції, їх заступникам, керівникам державних виконавчих служб, реєстраційних служб. У всіх є можливість перейти в нову структуру, є можливість отримати підвищення. Але за однієї умови. Якщо ви були ефективними в тих складних умовах, які існували в минулому році. Якщо ви не займалися бюрократією, побутовою корупцією, та надавали відповідні сервіси громадянам належним чином», - сказав він.

Павло Петренко застеріг, що системні прояви корупції в конкретних управліннях матимуть наслідком повну зміну їх керівництва. «Якщо такі факти матимуть системний характер по конкретному управлінню юстиції, більше трьох фактів, тоді треба повністю змінювати склад цього управління юстиції через конкурси і набір нових людей, які готові працювати чесно», - сказав він.

Очільник Мін’юсту анонсував запровадження інституту винагороди для державних реєстраторів та поновлення цього інституту для державних виконавців. «У державних виконавців такий інститут вже існував. Ми його повертаємо і плануємо, що він запрацює з березня. Відповідні проекти рішень Уряду нами вже підготовлені. Аналогічна ситуація з системою реєстраційних служб, які увійдуть в систему органів юстиції. Так само парламент прийняв нашу ініціативу щодо введення системи винагороди реєстраторів за надання публічних послуг. Зараз відповідні проекти актів Уряду готуються», - сказав він. При цьому, в реєстраційній сфері будуть запроваджені збільшення оплати і диференційованої винагороди реєстраторам, які надають якісні послуги та приносять більше коштів до держбюджету. Іншим напрямом реформування цієї сфери протягом 2015 року стане передача частини функцій реєстраційної служби місцевим органам влади.

 

Начальник Люботинського  міського управління юстиції

                                                 Ю.Константінов




 Щодо ухилення від призову за мобілізацією
Автор: Chekardina   Додано: 5 лютого 2015   Переглядів:574   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Стаття 336. Ухилення від призову за мобілізацією

Ухилення від призову за мобілізацією - карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.


1. Своєчасне та швидке проведення мобілізації є запорукою ефективного відбиття воєнного нападу на країну або виконання Україною відповідних міжнародних зобов'язань по спільній обороні від агресора. Тому ухилення від призову до лави ЗС військовозобов'язаних контингентів в умовах таких, що розпочалися або передбачаються, воєнних дій, створює серйозну загрозу для безпеки держави в сфері оборони.

Мобілізація - це комплекс заходів, які здійснюються у державі з метою планомірного переведення органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, органів і сил Цивільної оборони України, галузей національної економіки, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а ЗС, інших військових формувань - на організацію і штати воєнного часу. Рішення про проведення мобілізації приймається Президентом України. Мобілізація в Україні може проводитися відкрито чи приховано і може бути загальною або

частковою, а також цільовою. В мирний час може проводитись цільова мобілізація - з метою ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій та катастроф.


2. Об'єкт цього злочину, а також його об'єктивна і суб'єктивна сторони збігаються з відповідними елементами складу злочину, передбаченого ст. 335, Проте, ухилення від призову за мобілізацією в формі бездіяльності полягає в нез'явленні суб'єкта не обов'язково до призовної дільниці, а й безпосередньо до військової частини, військової установи, які зазначені у повістці або наказі військового комісара. Крім того, при ухиленні від призову за мобілізацією можливі й інші способи (наприклад, незаконне отримання так званої "броні").


3. Суб'єктами злочину є громадяни України (у т.ч. й ті, які під час мобілізації перебувають за кордоном) чоловічої або жіночої статі - військовозобов'язані, що перебувають в запасі першої (військовозобов'язані, які перебували на військовій службі й отримали під час її проходження військово-облікову спеціальність) або Другої (військовозобов'язані, які не отримали військово-облікової спеціальності, які проходили військову службу в інженерно-технічних частинах, які взагалі не призивалися на військову службу, а також військовозобов'язані-жінки) категорій (про поняття військовозобов'язаний див. коментар до ст. 401).


Щодо вікової ознаки суб'єкта цього злочину, то ним можуть бути особи віком від 18 років до граничного віку перебування в запасі першого або другого розряду (для солдат, матросів, сержантів і старшин - це, відповідно, 35 і 40 років, прапорщиків і мічманів - 35 і 50, молодших офіцерів - 45 і 50, старших офіцерів, крім полковників (капітанів 1 рангу) - 50 і 55, полковників (капітанів 1 рангу) - 55 і 60, вищих офіцерів - 60 і 65 років, для жінок - прапорщиків, мічманів і осіб офіцерського складу - 50, інших військовозобов'язаних-жінок - 45 років), а щодо статевої - то військовозобов'язаними можуть бути лише ті із жінок, які: а) звільнені з військової служби за контрактом у запас; б) мають за спеціальністю медичну підготовку або підготовку, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, придатні до військової служби за станом здоров'я і віком.


Крім того, у воєнний час за рішенням Президента України можуть бути призвані на військову службу жінки, які не мають дітей або мають дітей старше 8 років та які у віці від 18 до 40 років пройшли загальне військове навчання.


Перелік осіб, які не можуть нести відповідальність за ухилення від призову на строкову військову службу, суттєво відрізняється від переліку осіб, які не можуть нести відповідальність за ухилення від призову за мобілізацією. Так, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані;

а) заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами й організаціями в порядку, встановленому КМ;

б) визнані тимчасово нездатними до військової служби за станом здоров'я - на термін до шести місяців;

в) чоловіки, на утриманні яких перебуває більше чотирьох дітей віком до 16 років;

г) жінки, на утриманні яких перебувають діти віком до 16 років (проте, вони можуть бути призваними тільки за місцем проживання у разі їх згоди);

д) які зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, відповідно до законодавства України;

е) які є народними депутатами, депутатами Верховної Ради Автономної Республіки Крим.


Підлягають виключенню з військового обліку особи, визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби, засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжких злочинів, які досягли граничного віку перебування в запасі, які припинили громадянство України, а також ті, що не отримали до 36-річного віку військово-облікової спеціальності або спорідненої з нею. Тому такі особи не можуть бути суб'єктами ухилення від призову за мобілізацією. Законами України можуть бути передбачені й інші категорії громадян, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

 


Конституція України (ст. 65, п. 20 ч. 1 ст. 106).


Закон України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" в редакції від 18 червня 1999р. (ст.ст. 37,39, 41).

Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" в редакції від 13 травня 1999 р. (ст. ст. 1, 21).

Закон України "Про оборону України" в редакції від 5 жовтня 2000 р.

(ст.ст. 1, 17).

Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу. Додаток до наказу МО № і від 4 січня 1995 р.

Інструкція з військового обліку військовозобов'язаних і призовників в органах місцевого самоврядування. Затверджена наказом МО № 166 від 27 червня 1995 р.

 




 Новаціїї в оподаткуванні з 01.01.2015 року. Податковий компроміс (частина 2)
Автор: Chekardina   Додано: 5 лютого 2015   Переглядів:429   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Новаціїї в оподаткуванні з 01.01.2015 року. Податковий компроміс (частина 2)

 

 

Харківська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області





 Новаціїї в оподаткуванні з 01.01.2015 року. Податковий компроміс.(ч.1)
Автор: Chekardina   Додано: 5 лютого 2015   Переглядів:728   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Новаціїї в оподаткуванні з 01.01.2015 року. Податковий компроміс (частина 1)

 

 

Харківська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області

 




 Запобігання проявам корупції
Автор: Svetlana   Додано: 2 лютого 2015   Переглядів:500   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

  Державний  службовець  зобов'язаний неухильно дотримуватись  обмежень  і  заборон, передбачених Законами України "Про  засади  запобігання  і  протидії корупції", "Про державну  службу" та "Про правила етичної поведінки", уникати дій, які можуть бути сприйняті як підстава підозрювати його  в корупції. Своєю поведінкою  він  має продемонструвати,   що  не  терпить  будь-яких  проявів  корупції, відкидає пропозиції про незаконні послуги, чітко розмежовує службу і  приватне  життя,  при  найменших ознаках корумпованої поведінки інформує  керівника  свого структурного підрозділу. Державному службовцю,  який має відомості про вчинення іншими державними   службовцями  порушень  вимог,  передбачених  Законами України "Про державну службу", "Про засади запобігання і  протидії корупції", "Про правила етичної поведінки", слід  передавати такі  відомості  керівнику органу державної влади.

  Державний   службовець  має  дотримуватися   спеціальних  обмежень,  передбачених статтею 12 Закону  України  "Про державну службу"  та Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції". Державному  службовцю  забороняється  безпосередньо  або  через  інших  осіб  одержувати  неправомірну  вигоду  або  дарунки  (пожертви)  від юридичних або фізичних осіб відповідно до положень частини  першої  статті 8 Закону України "Про засади запобігання і протидії  корупції". У разі надходження пропозиції від юридичних або фізичних осіб  щодо   неправомірної   вигоди  або  дарунка  (пожертви)  державний службовець  зобов’язаний  діяти  відповідно  до  статті  16 Закону України  "Про  правила етичної поведінки". Якщо державний службовець виявив неправомірну вигоду або  дарунок  (пожертву) у своєму службовому приміщенні чи отримав його в  інший  спосіб, він зобов'язаний невідкладно письмово повідомити про  цей  факт  свого  безпосереднього  керівника,  але не пізніше одного  робочого  дня. Про  виявлення  неправомірної  вигоди  або дарунка (пожертви) складається   акт   у   довільній   формі,  в  якому  зазначаються характеристики  неправомірної  вигоди  або  дарунка  (пожертви) та обставини,  за яких його було виявлено. Акт підписується державним службовцем,   який   виявив   неправомірну   вигоду   або  дарунок (пожертву), та безпосереднім керівником.

  Якщо  керівник  органу  державної  влади  виявив неправомірну вигоду  або  дарунок  (пожертву),  акт про виявлення неправомірної вигоди  або  дарунка (пожертви) підписує керівник органу державної  влади  та його заступник. Керівники  органів чи їх структурних підрозділів  у разі виявлення  чи  отримання   інформації   про   вчинення   підлеглим  корупційного    діяння   або   порушення   спеціальних   обмежень, встановлених Законом України "Про засади  запобігання  і  протидії корупції", в межах своєї компетенції зобов'язані вжити заходів  до  припинення  таких  діянь та негайно повідомити про їх вчинення  будь-який  з  державних  органів.

  Державні  службовці  повинні дотримуватися цих Загальних правил. За порушення законодавства про державну  службу  державні службовці  несуть  відповідальність  відповідно  до Закону України "Про державну службу". За порушення  правил етичної  поведінки  державні службовці
несуть  відповідальність  відповідно  до  статті 18 Закону України "Про  правила  етичної поведінки".

 

Начальник Люботинського

міського управління юстиції

Ю. Константінов

 




 Корупційне правопорушення
Автор: Svetlana   Додано: 2 лютого 2015   Переглядів:357   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

  Корупційне правопорушення визначається як умисне діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 4 цього Законом України “Про засади запобігання і протидії корупції”, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність.                                

  Суттєвим аспектом, який обумовлює правильне застосування норм Закону на практиці працівниками правоохоронних органів, які здійснюють протидію корупції, є відмежування корупційних правопорушень від кримінальних злочинів, які полягають у використанні посадовими особами своїх повноважень для особистого збагачення чи збагачення третіх осіб. Кримінальний кодекс України (далі–ККУ) не визначає поняття корупції. Корупція не є кримінально-правовим інститутом. Разом із тим, ряд суспільно-небезпечних діянь, які не вживаються в ККУ з посиланням на терміни "корупція", "корупційне правопорушення", "корупційний злочин", можуть бути кваліфіковані як такі відповідно до норм національного та міжнародного законодавства у цій сфері.

   Так, розділ п'ятнадцятий ККУ "Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян" (зокрема ст. 353 "Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи" та ст. 358 "Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів)" та сімнадцятий "Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг" (ст. 364 "Зловживання владою або службовим становищем"; ст. 364-1 "Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми"; ст. 365 "Перевищення влади або службових повноважень"; ст. 365і "Перевищення повноважень службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми"; ст. 365-2 "Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги"; ст. 366 "Службове підроблення"; ст. 367 "Службова недбалість"; ст. 368 "Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою"; ст. 368-2 "Незаконне збагачення"; ст. 368-3 "Комерційний підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми"; ст. 3684 "Підкуп особи, яка надає публічні послуги"; ст. 369 "Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної  вигоди службовій особі"; ст. 369-2 "Зловживання впливом"; ст. 370 "Провокація підкупу") містить перелік складів злочинів, які вчиняються безпосередньо в сфері корупції.

  До корупційних правопорушень віднесено кілька специфічних правопорушень, що фактично не мають ознак корупції, однак є суттєвим порушеннями вимог антикорупційного законодавства щодо запобігання корупції. Йдеться, зокрема, про порушення вимог фінансового контролю, порушення вимог стосовно повідомлення про конфлікт інтересів, невжиття заходів щодо протидії корупції, відповідальність за які передбачена главою 13-А «Адміністративні корупційні правопорушення» Кодексу України про адміністративні правопорушення.

 

Начальник Люботинського

міського управління юстиції

Ю.Константінов