Заходи протидії корупції та здійснення контролю за додержанням державними службовцями антикорупційного законодавства
Автор: Lubotin   Додано: 8 лютого 2011   Переглядів:1687   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Основними заходами протидії корупції та здійснення антикорупційного контролю є:

 

спостереження за поведінкою, службовими контактами державних службовців тощо;

періодичне вивчення документів щодо діяльності державного службовця за певний період часу;

визначення кола посадових осіб та громадян, з якими державний службовець з корисливих спонукань контактує в процесі роботи, встановлення осіб, з якими такі контакти здійснюються систематично;

проведення співбесід з державним службовцем, його керівником, колегами органу виконавчої влади з певного кола питань;

проведення планових перевірок діяльності державного службовця, оцінка законності та обґрунтованості його дій;

аналіз даних оперативного, статистичного та інших видів обліку;

моніторинг конкретних управлінських процедур, прийняття рішень, у зв'язку з якими найчастіше здійснюються корупційні правопорушення, поведінки посадових осіб, які відіграють певну роль у прийнятті таких рішень.

Систематичне та ефективне здійснення антикорупційних контрольних заходів дозволяє вирішувати наступні завдання:

встановлювати на всіх стадіях проходження державної служби осіб, які виявляють схильність до вчинення корупційних діянь, своєчасно проводити з ними попереджувальну роботу;

виявляти факти вчинення корупційних діянь і вживати передбачені законом заходи щодо винних осіб;

визначати управлінські процедури, в ході яких найчастіше здійснюються корупційні правопорушення, та розробляти більш надійні та ефективні засоби контролю за їх здійсненням;

за результатами узагальнення досвіду здійснення антикорупційних заходів розробляти та вносити пропозиції щодо усунення правових норм, організаційних та матеріально-технічних умов, які сприяють вчиненню корупційних діянь, вдосконалення антикорупційного законодавства.

З метою здійснення контролю за дотриманням державним службовцем антикорупційного законодавства у службових відносинах з громадянами, представниками підприємств, установ та організацій слід особливу увагу звертати на з'ясування питань, чи державний службовець:

не керується при виконанні своїх посадових обов'язків власними політичними поглядами на шкоду інтересам служби.

не надає будь-яких переваг та не виявляє корисливу прихильність у стосунках з окремими фізичними і юридичними особами, політичними партіями;

не проявляє упередженість при прийнятті певних рішень під час виконання своїх службових обов'язків;

не проявляє свавілля або байдужість до правомірних звернень та вимог громадян, їх об'єднань, а також юридичних осіб, не допускає проявів бюрократизму, відомчості та місництва, не поводиться таким чином, що дискредитує орган державної влади або ганьбить репутацію державного службовця;

при виконанні своїх повноважень забезпечує раціональність, ефективність та економність використання матеріальних та фінансових ресурсів, які йому доручені;

своєчасно і точно виконує покладені на нього обов'язки і вказівки своїх керівників;

діє в межах своїх повноважень. У разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець має невідкладно в письмовій формі повідомити про це керівнику, який дав доручення, а в разі наполягання на його виконанні - повідомити вищу за посадою особу або відповідні компетентні правоохоронні органи, що ведуть боротьбу з корупцією;




 ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ
Автор: Lubotin   Додано: 21 січня 2011   Переглядів:6314   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Основні напрями державної політики у сфері державної служби

 

Державна політика у сфері державної служби визначається Верховною Радою України.

Основними напрямами державної політики у сфері державної служби є визначення основних цілей, завдань та принципів функціонування інституту державної служби, забезпечення ефективної роботи всіх державних органів відповідно до їх компетенції.

Проведення єдиної державної політики та функціональне управління державною службою здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері державної служби.

{Частина третя статті 6 в редакції Закону N 2592-VI (2592-17) від 07.10.2010 }

Питання функціонування державної служби в інших державних органах, правове становище яких регулюється спеціальними законами України, вирішуються цими органами.

Орган управління державною службою

Органом управління державною службою в державних органах та їх апараті є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері державної служби.

{ Частина перша статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2592-VI ( 2592-17 ) від 07.10.2010}

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері державної служби:

{Абзац перший частини другої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2592-VI ( 2592-17 ) від 07.10.2010}

прогнозує і планує потребу державних органів та їх апарату в кадрах;

забезпечує разом з іншими державними органами реалізацію загальних напрямів політики у сфері державної служби в державних органах та їх апараті;

розробляє і вносить на розгляд Кабінету Міністрів України проекти нормативних актів з питань державної служби в державних органах та їх апараті;

розробляє, координує і контролює здійснення заходів щодо підвищення ефективності державної служби в державних органах та їх апараті;

здійснює методичне керівництво проведенням конкурсного відбору державних службовців в державних органах та їх апараті;

організує навчання і професійну підготовку державних службовців державних органів та їх апарату;

контролює дотримання визначених цим Законом умов реалізації громадянами права на державну службу;

організує, координує та забезпечує умови для розвитку наукових досліджень з питань державної служби.

 

Начальник Люботинського міського

управління юстиції Харківської області

Гаєвська Л.В.




 Платникам ’’Єдиного податку’’
Автор: Lubotin   Додано: 12 січня 2011   Переглядів:629   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

З прийняттям Податного кодексу, податкове законодавство зазнало суттєвих змін. На сьогодні, актуальним є питання, щодо справляння єдиного податку.

З 1 січня 2011 року, спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва, до яких належать і фізичні особи, зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності, до внесення змін до розділу XIV Податкового кодексу України (глава 1 виключена), в частині оподаткування суб'єктів малого підприємництва, регулюється Указом Президента України від 03.07.1998 р. № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (з наступними змінами) з урахуванням таких деяких особливостей.

 

Залишається чинним порядок видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку (затверджено наказом ДПА України від 29.10.99 р. № 599.

Згідно з пунктом 2 Порядку підставою для видачі Свідоцтва є подання суб'єктом підприємницької діяльності – фізичною особою письмової заяви (додаток 1 Порядку) та платіжного документа про сплату єдиного податку не менше ніж за календарний місяць. Заява має бути подана не пізніше ніж за 15 днів до початку кварталу, з якого він обирає спосіб оподаткування доходів за єдиним податком.




 Наскладніші сімейно-правові спори-це позбавлення батьківських прав
Автор: Lubotin   Додано: 14 грудня 2010   Переглядів:1056   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Інколи в житті трапляються випадки, коли дітей забирають від батьків. Так не буває, - скажете ви. Буває і досить часто.

Позбавлення батьківських прав – один з найскладніших і важливих за своїми правовими наслідками видів сімейно-правових спорів. Позбавлення батьківських прав – не просто спосіб їхньої втрати, а й міра сімейно-правової відповідальності за порушення одним із батьків прав своєї дитини, попрання її інтересів. Про винятковість позбавлення батьківських прав говорить вичерпний перелік його підстав.

Підставою для позбавлення батьківських прав може бути відмова без поважних причин забрати свою дитину з пологового будинку або іншої лікувальної, виховної установи, установи соціального захисту чи населення, з інших аналогічних установ. Про відмову свідчать дії батьків, які ухиляються від того, щоб забрати свою дитину додому. Коли самотня мати без поважних причин відмовляється взяти дитину з пологового будинку, лікарні, кидає її, не виявляючи інтересу до її подальшої долі, то виникає одна з передбачених ст.164 СК підстава для позбавлення її батьківських прав. Якщо ж самотня мати висловлює своє бажання влаштувати дитину назавжди чи на час до однієї з дитячих установ, немає підстав для позбавлення її батьківських прав. Не буде визнаватися відмовою від дитини і згода матері чи батька на усиновлення дитини без указівки конкретної особи – майбутнього усиновителя.

 

Ще однією підставою для позбавлення батьківських прав є також ухиляння від виконання батьками своїх обов"язків щодо виховання дитини. Для винесення рішення суду недостатньо переконатися у факті об"єктивного невиконання батьками своїх обов"язків. Необхідно також встановити, що батьки систематично, незважаючи на попередження, не виконують свої батьківські обов"язки хоча і мають для цього можливості.

Жорстоке поводження з дітьми може слугувати підставою для позбавлення батьківських прав.

Поняття „жорстоке поводження" включає наступні відмінні ознаки : фізичне насильство над дитиною, інакше кажучи, побої, побиття неповнолітнього, заподіяння йому фізичних страждань, болю у будь – який спосіб ; психічне насильство над дитиною через подавлення її волі, погрози, вселяння почуття страху ; замах на статеву недоторканість дітей, що становить особливу небезпеку для несформованої ні духовно, ні фізично особистості.

Особливе місце серед підстав позбавлення батьківських прав займає алкоголізм або наркоманія батьків. Для позбавлення батьківських прав тільки через алкоголізм або наркоманію потрібен відповідний медичний висновок. Однак потреби в ньому, як правило не виникає, оскільки в діях батька – алкоголіка зазвичай наявні також інші ознаки неправомірного поводження, що дозволяють удатися до позбавлення батьківських прав. Як на думку фахівців, батько – хронічний алкоголік або наркоман не в змозі усвідомлювати що відбувається, його можна позбавити батьківських прав. Для захисту інтересів дітей у таких випадках може бути застосований інший засіб – відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав.

 

Наступна підстава для позбавлення батьківських прав – зловживання своїми батьківськими правами, що виражається в різних формах. Іноді вона заключається в діях і вчинках, що мають на меті перешкодити дитині учитися, одержати освіту, дії направлені на спонукання дитини вживати спиртні напої, алкоголь, використовування дитини для здійснення злочину. Зловживають батьківськими правами і ті, хто змушує своїх дітей займатися жебракуванням та бродяжництвом. Небезпека зловживання батьківськими правами – у використанні безпомічного стану дитини, застосування до неї психічного, а іноді фізичного тиску, прямо пов"язаного з грубим порушенням його прав. Причому таке порушення, як правило, має систематичний характер.

Наступною підставою для позбавлення батьківських прав є умисний злочин проти життя, здоров"я своїх дітей. Це може бути : замах на вбивство дитини, прагнення довести до самогубства, тяжкі тілесні ушкодження, побої катування, зараження венеричною хворобою, ВІЛ – інфекцією, залишення малолітньої дитини в небезпечному, загрозливому для її життя стані тощо.

Приведений перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.

Зрозуміло, що провина одного з батьків може бути більшою чи меншою, навмисною і необережною. Тим більше, йдеться про складні, триваючі до неповноліття відносини, що складаються з найрізноманітніших, часом суперечливих фактів, дій. Тому судом оцінка поводження одного з батьків з погляду його провини як вихователя дозволяє щоразу знайти найбільш придатну до конкретної ситуації міру відповідальності. При незмірно великому ступені провини, свідомому заподіянні шкоди неповнолітньому можлива кримінальна відповідальність особи. Коли має місце завзяте небажання виконувати батьківські права та обов"язки, злісне зловживання ними – застосовують позбавлення батьківських прав.

 

Позбавлення батьківських прав терміном не обмежене. Це не означає, що воно має необоротний характер. Сімейний Кодекс України допускає відновлення в батьківських правах, якщо цього вимагають інтереси дітей і якщо діти не усиновлені. Це можливо, коли батьки змінили свою поведінку і довели, що піклуються про дитину, мають бажання здійснювати її виховання.

Особа, позбавлена батьківських прав, залишається матір"ю чи батьком дитини, але правові наслідки після набрання чинності рішення суду все ж наступають. Згідно зі ст.166 СК особа, позбавлена батьківських прав : втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов"язків щодо її виховання, перестає бути законним представником дитини ; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім"ям з дітьми ; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником ; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов"язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування) ; втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

 

Начальник Люботинського міського

управління юстиції Харківської області

Л.В.Гаєвська




 Наркомания среди молодежи
Автор: Lubotin   Додано: 14 грудня 2010   Переглядів:941   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Ни для кого не секрет, что наркотики это яд. Независимо от принимаемого количества, они наносят непоправимый ущерб нашему здоровью. Наркотики, благодаря своему действию на психику, чаще всего это состояние эйфории, бодрости, ощущение повышенного эмоционального и физического тонуса, получили распространение по всему миру. По статистическим данным разных стран, общее количество людей, употребляющих запрещенные наркотики, составляет более 20% всего населения планеты. Резкое повышение популярности наркотиков произошло в середине ХХ века, среди сторонников очень популярного в то время движения хиппи, которое зародилось в США в 60-х годах прошлого века, тогда миллионы человек по всей Америке начали употреблять марихуану, в последствии подобная мода распространилась и по всей Европе и Азии, а за марихуаной ошибочно закрепилась репутация легкого наркотика, который почти безвреден.

 

Конопля, кокаин, ЛСД, героин, экстази, метадон - самые известные и ходовые, хотя на самом деле существует очень много видов наркотиков, они разрушают практически все органы и системы организма, больше всего страдают мозг, печень, почки, сердце, репродуктивные органы. Средняя продолжительность жизни наркомана, при постоянном употреблении наркотиков внутривенно, примерно 6-8 лет, потом чаще всего не выдерживает печень (цирроз печени очень часто встречается у героиновых наркоманов) либо сердце. Многое зависит от того в каком возрасте, в каких дозах, с какой периодичностью и какой вид наркотиков употребляется. Нередко люди погибают от несчастных случаев в состоянии наркотического опьянения, кончают жизнь самоубийством, или умирают от передозировки, и чаще всего цель в жизни наркомана одна - достать дозу.
Самая распространённая причина, по которой люди начинают употреблять наркотики, это жажда новых ощущений, стремление убежать от скучной серой жизни, забыть о проблемах, снять стресс, но когда "кайф" проходит нередко появляется состояние депрессии, апатии, безысходности. Желание снова употреблять наркотики, с каждой новой дозой становится все сильнее, у зависимых от наркотиков людей появляются ломки (Абстинентный синдром), и чем чаще употребляет человек наркотики, тем быстрее и острее она проявляется.

 

К наркотикам те или иные вещества относят обычно по следующим критериям:

- способность вызывать эйфорию (приподнятое настроение) или, по крайней мере, приятные субъективные переживания;

- способность вызывать зависимость (психическую и/или физическую) - то есть непреодолимую потребность снова и снова использовать наркотик;

- существенный вред, приносимый психическому и/или физическому здоровью регулярно употребляющего их;

- возможность и опасность широкого распространения этих веществ среди населения;

- в данной культурной среде потребление рассматриваемого вещества не должно быть традиционным (иначе в первую очередь необходимо было бы отнести к наркотикам табак и алкоголь).

Некоторые вещества, способные вызывать опьянение, в Список наркотиков не входят - например, отдельные снотворные препараты (реладорм), клей «Момент», бензин и пр. Злоупотребление ими называется «токсикомания», но с врачебной (не юридической) точки зрения от наркомании ничем не отличается. То же самое можно сказать об алкоголе, табаке и некоторых других продуктах, употребление которых является традиционным в отдельных человеческих культурах.

 

Все наркотики разделяют на следующие группы (учитывая распространенность тех или иных веществ в северо-западном регионе России в конце ХХ века):

1.Производные конопли (наркотики, изготовленные из конопли)
2. Опиатные наркотики (наркотики, изготовленные из мака или действующие сходным с ними образом)
3. Психостимуляторы (такие как кокаин, эфедрон, фенамин)
4.Галюциногены (синтетические - ЛСД и природного происхождения - из грибов)
5. Снотворно- седативные препараты ("Седативные" - значит успокаивающие)
6. ЛВНД – Летучие Вещества Наркотического Действия (бензин, клей "Момент" и пр.)

 

ЛОМКА

Когда заканчивается действие очередной дозы, организм требует еще, зависимого человека не покидает мысль, где достать еще дозу наркотика, появляется нервная дрожь, холодный пот, судороги, немеют конечности, часто появляется понос, тошнота, боли в суставах и мышцах, головные боли, головокружения, бессонница, человек становится эмоционально нестабильным, раздражительным, легко впадает в ярость, становится склонным к насилию и это не полный список всех симптомов, которые может испытывать зависимый от наркотиков человек во время ломки.

Сами наркоманы описывают состояние ломки как, пронзающая мышцы боль, выкручивающая суставы, выворачивающая внутренности и расплавляющая мозг....

Состояние ломки может длиться довольно долгий период, от нескольких дней до 2-3 месяцев, в зависимости от вида наркотика, восприимчивости организма, и стадии запущенности наркотической зависимости. Нередко у наркоманов происходят психозы, чаще всего после длительной ломки, затуманивается сознание, часто возникают галлюцинации, провалы в памяти, множество самоубийств происходит в состоянии психоза вызванного наркотиками, чаще всего под воздействием необоснованного страха, иногда спонтанного желания уйти из жизни. Некоторые наркотики вызывают эффект самовнушения, человек сам себя убеждает, что всё, что происходит в его голове происходит и в реальной жизни, в этом случае любая неприятная мысль может стать причиной для самоубийства, или насилия в отношении других людей.

 

Наркомания и общество

Рост числа людей употребляющих наркотики не может не сказаться и на последующих поколениях, у людей употребляющих наркотики очень часто рождаются нездоровые дети, с серьезными физическими дефектами, хроническими болезнями, серьёзными патологиями, число выкидышей достигает 50%. Очень часто родители наркоманы отказываются от своих детей, либо их лишают права их воспитывать.

Особую тревогу вызывает тот факт, что возраст людей употребляющих наркотики становится всё ниже, согласно статистическим опросам почти 40% школьников возраста 12-13 лет пробовали в своей жизни те или иные наркотики (в том числе табак и алкоголь), в Европе почти 30% лиц в возрасте 15 лет пробовали запрещенные наркотики. Во многих случаях баловство легкими наркотиками в дальнейшем перерастает в более серьезную зависимость от наркотиков, которые гораздо сильнее и опаснее.

Сейчас по всему миру наркотики cчитаются вне закона, ежегодно силовыми структурами по всему миру конфискуются сотни тонн наркотических средств, сжигаются километры конопляных полей, арестовываются сотни наркоторговцев, создаются центры реабилитации наркоманов, но несмотря на всё это, количество наркотиков растёт с каждым днём, как и количество людей желающих их употреблять. Главная ошибка таких людей состоит в том, что они верят в то, что наркотики принесут им счастье, сделают их жизнь более весёлой и насыщенной, но вскоре понимают что ошибались, и далеко не у каждого находятся силы вернуться обратно к нормальной жизни....жизни без наркотиков.

 

Начальник Люботинського міського

управління юстиції Харківської області

Л.В.Гаєвська