Оголошення!
Автор: Svetlana   Додано: 29 липня 2015   Переглядів:499   Категорія - [Головна, Правова освіта населення, Вакансії]
 

   Люботинським міським управлінням юстиції Харківської області оголошується конкурс на заміщення вакантної посади: державний виконавець відділу державної виконавчої служби Люботинського міського управління юстиції Харківської області.

   Кваліфікаційні вимоги: громадянин України, повна або базова вища юридична освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста, бакалавра, без вимог до стажу роботи.

    Додаткова інформація про умови конкурсу, основні функціональні обов’язки, розмір та умови оплати праці надається за телефоном - 741 02 00 та за адресою: вул. Радянська, 41, м. Люботин з понеділка по четвер з 09.00 до 18.00, у п’ятницю з 9.00 до 16.45 (перерва з 13.00 до 13.45).




 Люботинське міське управління юстиції повідомляє
Автор: Svetlana   Додано: 29 липня 2015   Переглядів:351   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

  Люботинське міське управління юстиції повідомляє: з 1 вересня в Україні зміняться ставки судового збору. Відповідно до обраних векторів реформ в Україні буде запроваджено єдиний підхід до визначення ставок судового збору у всіх судових юрисдикціях, зокрема, диференціацію ставок судового збору за категоріями платників (фізичні особи, юридичні особи) з перенесенням більшого навантаження на юридичних осіб.

  Відповідний Закон (проект №2862) “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” повернуто з підписом Президента України 15 липня. Кабмін в свою чергу повинен забезпечити до 1 вересня фінансування органів, які відповідно до Закону позбавляються пільг зі сплати судового збору.

 Також, за наполяганням нардепів, Закон передбачає верхню планку ставки судового збору для фізосіб, зокрема, це стосується сімейних спорів. Як і домовились депутати під час прийняття документу - для фізосіб судовий збір не перевищуватиме 5 мінімальних зарплат. Що ж стосується комерційних суперечок, то практично всі ставки залишаться в редакції проекту №2862 (відзначимо, диференція ставок для фіз- та юросіб та відповідні розміри ставок по окремих категоріях спорів викликала суперечки серед депутатів, які вважали, що це практично унеможливлює доступ до правосуддя - ред.).

  Що ж стосується спорів в господарських судах, то ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становитиме 1,5% відціни позову, але не менше однієї мінімальної зарплати і не більше 150 мінімальних зарплат. Апеляція, касація та перегляд рішення Верховним Судом в даному випадку обійдеться дорожче - 110, 120, 130% ставки, яка підлягала сплаті при поданні відповідної позовної заяви.

Пільги: Закон передбачає наступне:

- зменшення кількості категорій судових справ, при розгляді яких судовий збір не сплачується.Тепер судовий збір справлятимуть із заяви про обмеження цивільної дієздатності фізособи, визнання особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, а також заяви про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності.

- суттєве зменшення кількості платників, що звільняються від сплати судового збору. З переліку пільговиків виключено позивачів у спорах, пов'язаних із дискримінацією, ряд держорганів (Мін’юст, АМКУ, ПФУ), прокуратуру, тощо.

- скасування пільг стосовно сплати судового збору суб'єктами владних повноважень у разі коли судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.

Документом передбачено наступні ставки:

- відміна верхньої межі розміру ставок судового збору за поданнядо суду позовної заяви майнового характеру. Дана норма стосується лише юросіб. Так, за подання такої позовної заяви юрособою справляється судовий збір в розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної зарплати, а якщо це фізособа, то дані цифри становитимуть 1% і 0,4 відповідно і не більше 5 розмірів мінімальної зарплати, про що вже згадувалось вище.

- запровадження диференціації ставок судового збору за категоріями платників (фізичні особи, юридичні особи) з перенесенням більшого навантаження на юридичних осіб.

- вирівнювання розміру ставок судового збору за подання позовних заяв до господарських та адміністративних судів. Зокрема, за поданням позовної заяви майнового характеру в обох юрисдикціях сплачуватимуть судовий збір в розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної зарплати (дана норма містилась в редакції проекту до другого читання, однак в процесі обговорення було встановлено верхню межу в 150 мінімальних зарплат для господарських судів. В решті пунктів розміри ставок є однаковими, - ред.).

- скасування норми щодо визначення розміру ставок судового збору у фіксованій грошовій сумі.

- збільшення розмірів ставок судового збору. 

В.о. начальника Люботинського

міського управління юстиції

Харківської області

В.М. Кожуріна




 Тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України
Автор: Svetlana   Додано: 29 липня 2015   Переглядів:358   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

  На сучасному етапі розвитку України як правової держави, питання примусового виконання судових рішень є надзвичайно актуальним.

 Ключовою фігурою у процесі примусового виконання рішень є боржник. Як свідчить практика роботи органів державної виконавчої служби, боржники у процесі виконання рішень, як правило, продовжують ухилятись від виконання своїх зобов’язань.

  При цьому, одним із способів ухилення від виконання своїх зобов’язань є виїзд боржника за межі України, в тому числі на постійне місце проживання.

Разом з цим необхідно зазначити, що згідно з вимогами статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» ухилення громадянина від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) або якщо щодо нього діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання, є підставою для тимчасової відмови громадянину у виїзді за межі України.

  Положеннями статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» надано право державному виконавцю у процесі здійснення виконавчого провадження, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

  За правилами статті 3771 Цивільного процесуального кодексу України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

  В подальшому відповідна ухвала суду направляється державним виконавцем до Державної прикордонної служби України, згідно якої боржник зараховується до певного списку, який є на особливому контролі та на якого в подальшому поширюється обмеження щодо перетину кордону України.

  І лише у випадку виконання боржником своїх зобов’язань ця особа знімається з контролю Державною прикордонною службою України на підставі відповідної постанови державного виконавця.

 Начальник відділу державної виконавчої служби

Люботинського міського управління юстиції

Я.В. Іськів




 ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ КОРУПЦІЙНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ
Автор: Svetlana   Додано: 22 липня 2015   Переглядів:305   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

   Із 4 червня 2014 року набрав чинності Закон України від 13.05.2014 № 1261-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв'язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України».

   Цим законом встановлена відповідальність посадовців за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, передбаченої Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» у вигляді штрафу від 2550 до 5100 грн.

    Під дію Закону підпадають посадові особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема, Президент України, Голова Верховної Ради, Прем'єр-міністр, міністри, народні депутати, депутати місцевих рад, державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування тощо, а також посадові особи юридичних осіб публічного права.

   Крім того, посилена кримінальна відповідальність за підкуп працівника підприємства, установи чи організації. Згідно зі ст.354 Кримінального кодексу України підкупом є пропозиція чи обіцянка працівникові підприємства, установи чи організації, який не є службовою особою, або особі, яка працює на користь підприємства, установи чи організації, надати йому (їй) або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення працівником будь-яких дій з використанням становища, яке він займає, або особою, яка працює на користь підприємства, установи чи організації, в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи.

   Підкуп буде каратися штрафом від 1700 до 4250 грн. або громадськими роботами на строк до ста годин, або виправними роботами на строк до одного року, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, із спеціальною конфіскацією.

   Підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми буде каратися штрафом від 2550 до 6800 грн. або громадськими роботами на строк від ста до двохсот годин, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, із спеціальною конфіскацією.

   Неправомірною вигодою будуть вважатися грошові кошти чи інше майно, переваги, пільги, послуги, що перевищують 25,50 грн., або нематеріальні активи, які пропонують, обіцяють, надають чи одержують без законних на те підстав.

   Особа, яка пропонувала, обіцяла або надала неправомірну вигоду, може бути звільнена від кримінальної відповідальності, якщо стосовно неї були вчинені дії щодо вимагання неправомірної вигоди і після цього вона добровільно заявила про те, що сталося, уповноваженому органу.

   Внесено зміни до статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, згідно з якими обов'язок доказування правомірності прийнятих рішень, вчинених дій у справах щодо звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності чи застосування до працівника з боку керівника або роботодавця заходів впливу (переведення, атестація, зміна умов праці тощо) у зв'язку з повідомленням таким працівником про порушення вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» іншою особою покладається на відповідача.

   Заходи кримінально-правового характеру, передбачені цим Законом, не мають зворотної дії і не поширюються на злочини та суспільно небезпечні діяння, вчинені до набрання чинності цим Законом.

 

Завідувач Другою державною нотаріальною

конторою Харківського району

Харківської області

Н.В.Омельницька




 ВИЇЗД ДИТИНИ ЗА КОРДОН
Автор: Svetlana   Додано: 21 липня 2015   Переглядів:377   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

  До нещодавнього часу, виїзд закордон – до країн Європи, Туреччини, Єгипту, а також до найближчих сусідів – в Росію, Білорусь тощо не викликало жодних проблем. На сьогодні, враховуючи економічну ситуацію, а також певні політичні обставини, виїзд закордон стає значно рідкіснішим явищем. Проте, питання щодо виїзду дитини і порядку оформлення документів для її виїзду завжди залишатиметься актуальним. Розглянемо декілька випадків виїзду дитини закордон.

1.Виїзд дитини з обома батьками

В першу чергу варто зазначити, що відповідно до чинного законодавства України, документами, що дають право на перетин державного кордону України, є: паспорт громадянина України для виїзду за кордон, проїзний документ дитини, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка – стаття 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» (надалі – Закон). Із вказаного переліку очевидно, що дитини, яка не досягла 18-річного віку може стосуватись лише 2 документи – проїзний документ дитини і паспорт для виїзду за кордон.Проте, законодавством також передбачається і можливість спрощення такої процедури, і необов’язковості видачі проїзного документу дитини. Така можливість передбачена якраз у випадку, коли дитина виїжджає з батьками. Так, абзацом 1 п. 17 Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1995 р. № 231, передбачено, що відомості про дітей, які їдуть за кордон разом з батьками (законними представниками), вписуються в паспорти батьків чи одного з батьків (законних представників) на підставі заяви громадянина, у чий паспорт вписуються діти.Таким чином, у разі виїзду дитини за кордон із обома батьками єдине, що потрібно оформити для виїзду дитини – це здійснити відповідний запис у закордонному паспорті одного з батьків. Такі дії здійснюються відповідним територіальним відділенням Державної міграційної служби України за місцем реєстрації батьків або одного з них.

   При цьому, варто зауважити, що у разі, якщо батьки оформили собі паспорти для виїзду за кордон з електронним носієм інформації – так звані, біометричні паспорти, «вписати» у біометричний паспорт дитину є неможливим, у зв’язку із чим, для дитини потрібно оформити окремий паспорт. Варто зауважити, що з 1 січня 2015 року, була також скасована можливість отримання дитиною проїзного документу дитини. Вже отримані документи залишаються дійсними, проте на майбутнє як дитина так і дорослий отримують документ одного зразка – паспорт громадянина України для виїзду за кордон.Крім того, варто враховувати, що відповідно до п.4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. №57 (далі – Правила перетину), виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, здійснюється за згодою обох батьків (усиновлювачів) та в їх супроводі. Тому, якщо батьки виїжджають вдвох із дитиною, жодних додаткових документів не вимагатиметься.Тому, у разі необхідності виїзду дитини з обома батьками за кордон, у разі наявності у батьків паспортів для виїзду за кордон старого зразка, вони можуть вписати у нього дитину, а у разі, якщо батьки вже отримали біометричні паспорти – потрібно також отримати і біометричний паспорт для дитини (якщо у дитини немає дійсного проїзного документа дитини). Інших документів оформляти необхідності немає.

2.Виїзд дитини з одним із батьків або з третіми особами

Дещо більше документів вимагається у разі виїзду дитини лише з одним із батьків.У цьому випадку дитину так само можливо вписати до закордонного паспорту, але вже конкретно того із батьків, який із дитиною виїжджатиме. Якщо ж це неможливо через вказані вище обставини, дитині варто оформити окремий закордонний паспорт.Крім того, відповідно до п.4 Правил перетину, виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, здійснюється за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску.Таким чином, у разі, якщо дитина виїжджає за кордон лише з одним із батьків, інший повинен надати нотаріально посвідчену згоду, а у разі виїзду дитини з третіми особами, наприклад, з бабусею, з вихователькою, у складі групи до табору – необхідна нотаріально посвідчена згода обох батьків.При цьому, варто знати, що в такому випадку у вказаній нотаріально посвідченій згоді, вказання держави прямування, часу перебування в цій державі є обов’язковим. І якщо дитина їхатиме в декілька держав, вони усі повинні бути зазначені, із часом перебування в кожній із них. В противному випадку, така згода буде недійсною, і на кордоні, дитину можуть не випустити з території України.Таким чином, для виїзду за кордон дитини з одним із батьків або з третіми особами, окрім документів, що підтверджують право перетину державного кордону – проїзний документ дитини, біометричний закордонний паспорт дитини, або відповідний запис у закордонному паспорті другого з батьків, необхідно також отримати нотаріально посвідчену згоду другого із батьків, або обох батьків, якщо жоден із них не перетинатиме кордон із дитиною.

3.Виїзд дитини з одним із батьків без нотаріально посвідченої згоди

На жаль, на сьогодні в Україні є надзвичайно багато шлюбів, які розпадаються, в яких чоловік із дружиною не можуть знайти спільної мови, в тому числі, і щодо долі дитини, зокрема щодо такого її аспекту як виїзд дитини за кордон з одним із них, або з іншою особою.В таких випадках, один із батьків, може відмовитись надавати свою згоду на виїзд дитини за кордон, чим фактично позбавити її правової можливості перетину державного кордону України.На щастя, в Україні на сьогодні існують законодавчо встановлені можливості виїзду дитини без такої згоди, при цьому, встановлені вони таким чином, щоб не порушувати і права того з батьків, хто боїться або не хоче пускати дитину з іншим.

Так, пп.2 ч.2 Правил перетину встановлено, що дитина може перетинати державний кордон України в супроводі одного з батьків або інших осіб без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків у разі пред'явлення документів або їх нотаріально засвідчених копій:

1)свідоцтва про смерть другого з батьків;

2)рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків;

3)рішення суду про визнання другого з батьків безвісно відсутнім;

4)рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним;

5)рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків;

   В усіх випадках, окрім першого, іншій стороні слід звернутись із відповідним позовом до суду, в якому висловити суду відповідні вимоги і обґрунтувати їх.При цьому, рішення суду, зазначені в п.2, 3, 4 даватимуть можливість іншому з батьків безперешкодно виїжджати, не отримуючи згоду на кожен окремий раз. Що ж стосується рішення, вказаного в п.5, то враховуючи, що судовий процес може зайняти понад два-три місяці, як наслідок можливе те, що подібний дозвіл на момент набрання рішенням законної сили буде не актуальним.У зв’язку із цим, на сьогодні існує неоднозначне трактування вказаного пункту судами. З однієї сторони, у пункті про відсутність необхідності нотаріально посвідченої згоди відсутнє згадування про те, що в рішенні суду повинна бути вказана держава слідування і час перебування. З іншої сторони, для уникнення свавілля з боку іншого із батьків, суди розглядають лише вимоги щодо конкретної поїздки в конкретну країну на певний час. Саме з останньої позиції, як правило, рішення судів найчастіше бувають неактуальними.Таким чином, у разі, якщо один із батьків відмовляється надати свою згоду на виїзд дитини, іншому із батьків варто звернутись до суду, проте, що вимагати у суду і як це обґрунтовувати є більш складним юридичним питанням і залежить від кожної конкретної ситуації.Не зважаючи на усі вказані вище положення, якщо між Україною та іншою державою було укладено міжнародний договір, яким передбачаються інші ніж передбачені у законодавстві України правила, застосовуватимуться правила, передбачені таким міжнародним договором. Так, наприклад, до багатьох країн, відповідно до чинних договорів України, потрібно також отримувати візу, а до деяких – навпаки, передбачено спрощений режим перетину, як наприклад, було до 1 березня 2015 року з Російською Федерацією, в’їзд до якої і назад був можливий для дітей за свідоцтвом про їх народження. Проте, на сьогодні, до вказаної країни в’їзд дітей можливий за загальними правилами, вказаними вище у статті.

                                                            

Державний нотаріус Другої державної нотаріальної

                                                             контори Харківського району Харківської області

                                                             Радіонова Т.І.




 Харківська міжрайонна прокуратура інформує:
Автор: Svetlana   Додано: 14 липня 2015   Переглядів:432   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

   Харківською міжрайонною прокуратурою затверджено та направлено до Харківського районного суду обвинувальний акт відносно Бриженка Євгенія Олександровича 29.04.1983 р.н., який 01 липня 2015 року, о 08 годині 06 хвилин зателефонував до оператора «102» та повідомив, що Васищевська сільська рада Харківського району замінована.

   На місце події одразу прибули працівники вибухо-технічної служби НДЕКЦ ГУМВС України в Харківській області, якими було здійснена евакуація громадян з будівлі сільської ради та проведена перевірка на наявність вибухових пристроїв, однак жодних вибухових пристроїв в будівлі виявлено не було.

   Проведеними оперативними заходами співробітниками міліції протягом години було встановлено особу, яка зателефонувала до оператора «102» та доставлено доХарківського РВ (з обслуговування Харківського району та м. Люботин) ГУМВС України в Харківській області.

   За даним фактом було розпочато кримінальне провадження за ч.1 статті 259 Кримінального Кодексу України (Завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, яке загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками).

    Санкція даної статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 2 до 6 років.

 

Харківський міжрайонний прокурор

Харківської області

радник юстиції

А. Яковлев




 Як поводитися в умовах інформаційної війни
Автор: Svetlana   Додано: 8 липня 2015   Переглядів:310   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Як поводитися в умовах інформаційної війни


   В сучасних умовах розвиток інформаційних технологій досяг надзвичайно високих показників. Кожна розвинена держава прагне придбати інформацію, що забезпечує виконання її цілей, скористатися нею і захистити себе. Ці використання і захист можуть здійснюватися у будь-якій сфері: економічній, політичній і військовій. В такій ситуації, набуває особливого значення забезпечення інформаційної безпеки в масштабах держави як сукупність дій та заходів суб'єктів інформаційної безпеки, спрямованих на досягнення стану захищеності життєво важливих інтересів особистості, суспільства й держави.

 Пересічний українець підпадає під вплив засобів масової інформації як один з інструментів інформаційної війни. Те, що засоби масової інформації мають величезний вплив на особистість та, дуже часто повністю, формують суспільну думку, незаперечний факт.Акцентувати увагу варто на тому, що ми щодня отримуємо з преси новини та інформацію, яка на сімдесят відсотків не підлягає перевірці. Інформаційний фронт не має чітко визначених меж – це одна з найнебезпечніших його властивостей. І саме через це, жертвою інформаційної агресії може стати (в певній мірі вже стало) все українське суспільство.

 Працівниками Люботинського міського управління юстиції розроблено ряд рекомендацій, які на нашу думку, допоможуть громадянам не потрапити на «інформаційний гачок» сучасних мас-медіа:

-не довіряйте всім медіа. Якщо для Вас прожити цілий день без нової інформації складно психологічно, обмежте себе спогляданням новин, приміром, лише на одному телеканалі чи на одному інтернет­сайті;

-не вступайте в емоційні конфлікти. Кожен має право на свою власну думку, яка сформована під впливом різних факторів, немає жодної необхідності нав’язувати свої погляди іншим;

-довіряйте фактам, а не чиїмсь думкам, інтерпретаціям подій. Адже скільки людей, стільки й думок. Факти – це надійне джерело інформації, що позбавлене суб’єктивного наповнення;

-за можливості спілкуйтеся з безпосередніми учасниками чи свідками подій. Камера всього ніколи не покаже, а журналіст зазвичай бачить подію вже після того як вона трапилася.

-усвідомте, що всі медіа – чиясь власність. Не є винятком, коли засоби масової інформації належать політикам, державним чиновникам. Таким чином інформаційна війна є продовженням, наприклад, повномасштабного міждержавного конфлікту. Перед тим, як обрати найоптимальніший для себе медіа, поцікавтеся хто його власник;

аналізуйте. Серед розмаїття пояснень та оцінок подій, намагайтеся сформувати власний погляд на ситуацію, «пропустіть» її крізь призму свого світогляду та знань. Засоби масової інформації, повинні виконувати функції посередника між джерелами інформації - органами державної влади, громадськими організаціями, політичними партіями, та її споживачами - громадянами. В інформаційній цивілізації ЗМІ мають надзвичайно великий вплив на суспільство. Вихід з даної ситуації полягає у посиленні правового регулювання та суспільного контролю діяльності ЗМІ, вихованні критичного відношення до них.

 

В.о. начальника Люботинського

міського управління юстиції

Харківської області

В.М. Кожуріна

 

 




 Протидія і попередження дитячої злочинності
Автор: Svetlana   Додано: 2 липня 2015   Переглядів:333   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

   Питання злочинності взагалі і дитячої злочинності, зокрема є як ніколи актуальним в сучасному українському суспільстві. Профілактика як метод запобігання такому негативному явищу як злочинність неповнолітніх широко застосовується органами і уствновами, діяльність яких тим чи іншим чином направлена на покращення криміногенної обстановки.

   Профілактична діяльність державних органів і установ у широкому розумінні розглядається як один із засобів соціального регулювання суспільних відносин з метою зниження рівня  злочинності, як взаємодії заходів виховного, педагогічного, організаційного та правового характеру, що спрямовані на попередження різних рівнів попередження злочинності.

  Система заходів запобігання та попередження злочинності неповнолітніх базується на засадах загальносоціального характеру, які призначені забезпечити необхідний рівень добробуту, культури, виховання та навчання молодих людей. Ця система заходів:

- діє у співвідношенні з соціальною, економічною, молодіжною, карною політикою держави, яка реалізується через низку цільових програм надання матеріальної, правової, організаційної та іншої допомоги сім'ям і дітям, запобігання бездоглядності та правопорушень серед неповнолітніх;

- має самостійну законодавчу базу - комплекс правових актів, що регулюють питання створення оптимальних умов життя, виховання дітей і молоді, захисту їх прав та інтересів, нейтралізації негативного впливу на них, запобігання безпритульності, бездоглядності, аморальним проявам і т. ін.;

- забезпечує діяльність усіх суб'єктів профілактики злочинів серед неповнолітніх, яка спирається на відповідну інформаційно-аналітичну базу та забезпечується бюджетним фінансуванням.

   Серед інших державних органів і установ у нашому рідному місті суб`єктами профілактики та запобігання злочинності є Люботинський МП Валківського МРВ КВІ УДПтС України в Харківській області та Люботинське міське управління юстиції Харківської області. В рамках спільної діяльності, працівниками зазначених установ систематично проводяться різноманітні за формою і змістом правоосвітні заходи як індивідуальної так і колективної спрямованості.

  Один з таких правоосвітніх заходів був проведений інспектором Люботинського МП Валківського МРВ КВІ УДПтС України в Харківській області старшим лейтенантом внутрішньої служби Смішко Владиславом Андрійовичем, та в.о. начальника Люботинського міського управління юстиції Харківської області Кожуріною Вірою Миколаївною. З усіх форм та методів впливу на підлітків було обрано індивідуальну бесіду. Під час проведення заходу було враховано індивідуальні психологічні та вікові особливості неповнолітньої особи. Саме такі заходи індивідуального характеру покликані допомоги неповнолітнім в налагодженні родинних і громадських стосунків, їх правової та психологічної підтримки.

   Ряд заходів виховного характеру направлених на підлітків, що потребують особливої уваги, заплановано Люботинським міським управлінням юстиції спільно з закладами, установами та службами міста. Адже лише обєднавши наші зусилля можна подолати негативні явищя, що мають місце в нашому суспільстві.

Протидія і попередження дитячої злочинності

 В.о. начальника Люботинського

міського управління юстиції
В.М. Кожуріна

 

 

 




 Люботинське міське управління юстиції повідомляє
Автор: Svetlana   Додано: 2 липня 2015   Переглядів:419   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Люботинське міське управління юстиції повідомляє

 

  При Люботинському міському управлінні юстиції працює Громадська приймальня з  надання безоплатної первинної правової допомоги.                                                     Графік роботи: щовівторка та щочетверга з 10-16 год. за адресою: м. Люботин, вул. Радянська, 41 та онлайн-громадська приймальня за електронною адресою Konstantinograd@ukr.net

  В Громадській приймальні також можна отримати правову допомогу для біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, а також правову допомогу та необхідну інформацію для громадян, які приїхали з Автономної Республіки Крим та міста Севастополь.

 

 Графік особистого прийому громадян

в.о. начальника Люботинського міського управління юстиції Харківської області

Кожуріної Віри Миколаївни:

 

щовівторка з 9.00. - 18.00. год.,

щочетверга з 9.00. - 13.00. год.

 

У позаробочий час

щовівторка з 18.00. - 19.00. год.




 Основні засади Закону України «Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборону пропаганди їх символіки»
Автор: Chekardina   Додано: 2 липня 2015   Переглядів:474   Категорія - [Правова освіта населення, Процес декомунізації]
 

Основні засади Закону України «Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборону пропаганди їх символіки» 

 

 

        Верховна Рада України 9 квітня 2015 року прийняла Закон «Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборону пропаганди їх символіки». Законом засуджується комуністичний і націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарні режими в Україні. Забороняється публічне заперечення злочинного характеру цих тоталітарних режимів, публічне використання і пропаганда їх символіки, встановлюється порядок ліквідації символів комуністичного тоталітарного режиму (перейменування населених пунктів, установ, організацій тощо); вводиться обов'язок держави здійснювати розслідування і оприлюднення інформації про злочини, вчинені представниками тоталітарних режимів. Згідно Закону, пропаганда зазначених режимів - це публічне заперечення (зокрема, через ЗМІ) злочинного характеру комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років в Україні, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму; поширення інформації, спрямованої на виправдання злочинного характеру зазначених режимів, діяльність радянських органів держбезпеки, встановлення радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, боротьби проти борців за незалежність України у XX столітті; виготовлення та / або розповсюдження, а також публічне використання продукції, що містить символіку зазначених режимів. Законом встановлено широкий перелік символіки режимів. Так, символіка комуністичного тоталітарного режиму включає, зокрема:

       - Будь-яке зображення державних прапорів, гербів та інших символів СРСР, УРСР та інших республік;

       - Їх гімни, прапори, символи, зображення або інша атрибутика, в яких відтворюється поєднання серпа і молота, п'ятикутної зірки і т.п .;

        - Символіка комуністичної партії або її елементи, найменування комуністичної партії;

       - Зображення, пам'ятники, пам'ятні знаки, написи, присвячені особам, які займали керівні посади у комуністичній партії, вищих органах влади і управління СРСР, працівникам радянських органів держбезпеки;

       - Пам'ятники, присвячені подіям, пов'язаним з діяльністю компартії, встановленням радянської влади на території України і т.д. (Крім пов'язаних з опором і вигнанням фашистських окупантів з України або з розвитком української науки і культури);

       - Зображення гасел комуністичної партії, цитат осіб, які займали керівні посади в компартії, вищих органах влади і управління СРСР, УРСР і т.д .;

       - Назви населених пунктів, площ, вулиць, парків, мостів та інших об'єктів, підприємств, установ, організацій, в яких використані імена або псевдоніми вищевказаних осіб, події, пов'язані з встановленням радянської влади на території України і т.п.

        Символіка націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму включає:

       - Символіку, найменування Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини,

       - Державний прапор і герб нацистської Німеччини 1939 - 1945 років;

      - Зображення, написи, присвячені подіям, пов'язаним з діяльністю Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини;

      - Зображення гасел даної партії, цитат осіб, які займали керівні посади в партії, вищих органах влади і управління нацистської Німеччини та на окупованих нею територіях в 1935 - 1945 роках.

       Вказаним Законом встановлено шестимісячний строк з дня набрання ним чинності, протягом якого Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні державні адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування повинні в установленому порядку здійснити демонтаж пам’ятників, пам’ятних знаків, присвячених особам, причетним до організації та здійснення Голодомору 1932-1933 років в Україні, політичних репресій, особам, які обіймали керівні посади у комуністичній партії, вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік (крім осіб, діяльність яких була значною мірою пов’язана з розвитком української науки та культури), працівникам радянських органів державної безпеки, подіям, пов’язаним з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті, а також в установленому порядку перейменувати райони у містах, сквери, бульвари, вулиці, провулки, узвози, проїзди, проспекти, площі, майдани, набережні, мости, інші об’єкти топоніміки населених пунктів, а також інші географічні об’єкти, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму.

     Кримінальний кодекс доповнено новою статтею 436-1, яка встановлює відповідальність за виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки і пропаганду комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів. Санкція - обмеження / позбавлення волі на строк до 5 років. А якщо злочинні дії вчинені представником влади, повторно, організованою групою або з використанням ЗМІ - передбачено позбавлення волі від 5 до 10 років з конфіскацією майна або без такої.