Харківська міжрайонна прокуратура інформує:
Автор: Svetlana   Додано: 14 липня 2015   Переглядів:477   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

   Харківською міжрайонною прокуратурою затверджено та направлено до Харківського районного суду обвинувальний акт відносно Бриженка Євгенія Олександровича 29.04.1983 р.н., який 01 липня 2015 року, о 08 годині 06 хвилин зателефонував до оператора «102» та повідомив, що Васищевська сільська рада Харківського району замінована.

   На місце події одразу прибули працівники вибухо-технічної служби НДЕКЦ ГУМВС України в Харківській області, якими було здійснена евакуація громадян з будівлі сільської ради та проведена перевірка на наявність вибухових пристроїв, однак жодних вибухових пристроїв в будівлі виявлено не було.

   Проведеними оперативними заходами співробітниками міліції протягом години було встановлено особу, яка зателефонувала до оператора «102» та доставлено доХарківського РВ (з обслуговування Харківського району та м. Люботин) ГУМВС України в Харківській області.

   За даним фактом було розпочато кримінальне провадження за ч.1 статті 259 Кримінального Кодексу України (Завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, яке загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками).

    Санкція даної статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 2 до 6 років.

 

Харківський міжрайонний прокурор

Харківської області

радник юстиції

А. Яковлев




 Як поводитися в умовах інформаційної війни
Автор: Svetlana   Додано: 8 липня 2015   Переглядів:346   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Як поводитися в умовах інформаційної війни


   В сучасних умовах розвиток інформаційних технологій досяг надзвичайно високих показників. Кожна розвинена держава прагне придбати інформацію, що забезпечує виконання її цілей, скористатися нею і захистити себе. Ці використання і захист можуть здійснюватися у будь-якій сфері: економічній, політичній і військовій. В такій ситуації, набуває особливого значення забезпечення інформаційної безпеки в масштабах держави як сукупність дій та заходів суб'єктів інформаційної безпеки, спрямованих на досягнення стану захищеності життєво важливих інтересів особистості, суспільства й держави.

 Пересічний українець підпадає під вплив засобів масової інформації як один з інструментів інформаційної війни. Те, що засоби масової інформації мають величезний вплив на особистість та, дуже часто повністю, формують суспільну думку, незаперечний факт.Акцентувати увагу варто на тому, що ми щодня отримуємо з преси новини та інформацію, яка на сімдесят відсотків не підлягає перевірці. Інформаційний фронт не має чітко визначених меж – це одна з найнебезпечніших його властивостей. І саме через це, жертвою інформаційної агресії може стати (в певній мірі вже стало) все українське суспільство.

 Працівниками Люботинського міського управління юстиції розроблено ряд рекомендацій, які на нашу думку, допоможуть громадянам не потрапити на «інформаційний гачок» сучасних мас-медіа:

-не довіряйте всім медіа. Якщо для Вас прожити цілий день без нової інформації складно психологічно, обмежте себе спогляданням новин, приміром, лише на одному телеканалі чи на одному інтернет­сайті;

-не вступайте в емоційні конфлікти. Кожен має право на свою власну думку, яка сформована під впливом різних факторів, немає жодної необхідності нав’язувати свої погляди іншим;

-довіряйте фактам, а не чиїмсь думкам, інтерпретаціям подій. Адже скільки людей, стільки й думок. Факти – це надійне джерело інформації, що позбавлене суб’єктивного наповнення;

-за можливості спілкуйтеся з безпосередніми учасниками чи свідками подій. Камера всього ніколи не покаже, а журналіст зазвичай бачить подію вже після того як вона трапилася.

-усвідомте, що всі медіа – чиясь власність. Не є винятком, коли засоби масової інформації належать політикам, державним чиновникам. Таким чином інформаційна війна є продовженням, наприклад, повномасштабного міждержавного конфлікту. Перед тим, як обрати найоптимальніший для себе медіа, поцікавтеся хто його власник;

аналізуйте. Серед розмаїття пояснень та оцінок подій, намагайтеся сформувати власний погляд на ситуацію, «пропустіть» її крізь призму свого світогляду та знань. Засоби масової інформації, повинні виконувати функції посередника між джерелами інформації - органами державної влади, громадськими організаціями, політичними партіями, та її споживачами - громадянами. В інформаційній цивілізації ЗМІ мають надзвичайно великий вплив на суспільство. Вихід з даної ситуації полягає у посиленні правового регулювання та суспільного контролю діяльності ЗМІ, вихованні критичного відношення до них.

 

В.о. начальника Люботинського

міського управління юстиції

Харківської області

В.М. Кожуріна

 

 




 Протидія і попередження дитячої злочинності
Автор: Svetlana   Додано: 2 липня 2015   Переглядів:411   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

   Питання злочинності взагалі і дитячої злочинності, зокрема є як ніколи актуальним в сучасному українському суспільстві. Профілактика як метод запобігання такому негативному явищу як злочинність неповнолітніх широко застосовується органами і уствновами, діяльність яких тим чи іншим чином направлена на покращення криміногенної обстановки.

   Профілактична діяльність державних органів і установ у широкому розумінні розглядається як один із засобів соціального регулювання суспільних відносин з метою зниження рівня  злочинності, як взаємодії заходів виховного, педагогічного, організаційного та правового характеру, що спрямовані на попередження різних рівнів попередження злочинності.

  Система заходів запобігання та попередження злочинності неповнолітніх базується на засадах загальносоціального характеру, які призначені забезпечити необхідний рівень добробуту, культури, виховання та навчання молодих людей. Ця система заходів:

- діє у співвідношенні з соціальною, економічною, молодіжною, карною політикою держави, яка реалізується через низку цільових програм надання матеріальної, правової, організаційної та іншої допомоги сім'ям і дітям, запобігання бездоглядності та правопорушень серед неповнолітніх;

- має самостійну законодавчу базу - комплекс правових актів, що регулюють питання створення оптимальних умов життя, виховання дітей і молоді, захисту їх прав та інтересів, нейтралізації негативного впливу на них, запобігання безпритульності, бездоглядності, аморальним проявам і т. ін.;

- забезпечує діяльність усіх суб'єктів профілактики злочинів серед неповнолітніх, яка спирається на відповідну інформаційно-аналітичну базу та забезпечується бюджетним фінансуванням.

   Серед інших державних органів і установ у нашому рідному місті суб`єктами профілактики та запобігання злочинності є Люботинський МП Валківського МРВ КВІ УДПтС України в Харківській області та Люботинське міське управління юстиції Харківської області. В рамках спільної діяльності, працівниками зазначених установ систематично проводяться різноманітні за формою і змістом правоосвітні заходи як індивідуальної так і колективної спрямованості.

  Один з таких правоосвітніх заходів був проведений інспектором Люботинського МП Валківського МРВ КВІ УДПтС України в Харківській області старшим лейтенантом внутрішньої служби Смішко Владиславом Андрійовичем, та в.о. начальника Люботинського міського управління юстиції Харківської області Кожуріною Вірою Миколаївною. З усіх форм та методів впливу на підлітків було обрано індивідуальну бесіду. Під час проведення заходу було враховано індивідуальні психологічні та вікові особливості неповнолітньої особи. Саме такі заходи індивідуального характеру покликані допомоги неповнолітнім в налагодженні родинних і громадських стосунків, їх правової та психологічної підтримки.

   Ряд заходів виховного характеру направлених на підлітків, що потребують особливої уваги, заплановано Люботинським міським управлінням юстиції спільно з закладами, установами та службами міста. Адже лише обєднавши наші зусилля можна подолати негативні явищя, що мають місце в нашому суспільстві.

Протидія і попередження дитячої злочинності

 В.о. начальника Люботинського

міського управління юстиції
В.М. Кожуріна

 

 

 




 Люботинське міське управління юстиції повідомляє
Автор: Svetlana   Додано: 2 липня 2015   Переглядів:457   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Люботинське міське управління юстиції повідомляє

 

  При Люботинському міському управлінні юстиції працює Громадська приймальня з  надання безоплатної первинної правової допомоги.                                                     Графік роботи: щовівторка та щочетверга з 10-16 год. за адресою: м. Люботин, вул. Радянська, 41 та онлайн-громадська приймальня за електронною адресою Konstantinograd@ukr.net

  В Громадській приймальні також можна отримати правову допомогу для біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, а також правову допомогу та необхідну інформацію для громадян, які приїхали з Автономної Республіки Крим та міста Севастополь.

 

 Графік особистого прийому громадян

в.о. начальника Люботинського міського управління юстиції Харківської області

Кожуріної Віри Миколаївни:

 

щовівторка з 9.00. - 18.00. год.,

щочетверга з 9.00. - 13.00. год.

 

У позаробочий час

щовівторка з 18.00. - 19.00. год.




 Основні засади Закону України «Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборону пропаганди їх символіки»
Автор: Chekardina   Додано: 2 липня 2015   Переглядів:547   Категорія - [Правова освіта населення, Процес декомунізації]
 

Основні засади Закону України «Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборону пропаганди їх символіки» 

 

 

        Верховна Рада України 9 квітня 2015 року прийняла Закон «Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборону пропаганди їх символіки». Законом засуджується комуністичний і націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарні режими в Україні. Забороняється публічне заперечення злочинного характеру цих тоталітарних режимів, публічне використання і пропаганда їх символіки, встановлюється порядок ліквідації символів комуністичного тоталітарного режиму (перейменування населених пунктів, установ, організацій тощо); вводиться обов'язок держави здійснювати розслідування і оприлюднення інформації про злочини, вчинені представниками тоталітарних режимів. Згідно Закону, пропаганда зазначених режимів - це публічне заперечення (зокрема, через ЗМІ) злочинного характеру комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років в Україні, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму; поширення інформації, спрямованої на виправдання злочинного характеру зазначених режимів, діяльність радянських органів держбезпеки, встановлення радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, боротьби проти борців за незалежність України у XX столітті; виготовлення та / або розповсюдження, а також публічне використання продукції, що містить символіку зазначених режимів. Законом встановлено широкий перелік символіки режимів. Так, символіка комуністичного тоталітарного режиму включає, зокрема:

       - Будь-яке зображення державних прапорів, гербів та інших символів СРСР, УРСР та інших республік;

       - Їх гімни, прапори, символи, зображення або інша атрибутика, в яких відтворюється поєднання серпа і молота, п'ятикутної зірки і т.п .;

        - Символіка комуністичної партії або її елементи, найменування комуністичної партії;

       - Зображення, пам'ятники, пам'ятні знаки, написи, присвячені особам, які займали керівні посади у комуністичній партії, вищих органах влади і управління СРСР, працівникам радянських органів держбезпеки;

       - Пам'ятники, присвячені подіям, пов'язаним з діяльністю компартії, встановленням радянської влади на території України і т.д. (Крім пов'язаних з опором і вигнанням фашистських окупантів з України або з розвитком української науки і культури);

       - Зображення гасел комуністичної партії, цитат осіб, які займали керівні посади в компартії, вищих органах влади і управління СРСР, УРСР і т.д .;

       - Назви населених пунктів, площ, вулиць, парків, мостів та інших об'єктів, підприємств, установ, організацій, в яких використані імена або псевдоніми вищевказаних осіб, події, пов'язані з встановленням радянської влади на території України і т.п.

        Символіка націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму включає:

       - Символіку, найменування Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини,

       - Державний прапор і герб нацистської Німеччини 1939 - 1945 років;

      - Зображення, написи, присвячені подіям, пов'язаним з діяльністю Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини;

      - Зображення гасел даної партії, цитат осіб, які займали керівні посади в партії, вищих органах влади і управління нацистської Німеччини та на окупованих нею територіях в 1935 - 1945 роках.

       Вказаним Законом встановлено шестимісячний строк з дня набрання ним чинності, протягом якого Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні державні адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування повинні в установленому порядку здійснити демонтаж пам’ятників, пам’ятних знаків, присвячених особам, причетним до організації та здійснення Голодомору 1932-1933 років в Україні, політичних репресій, особам, які обіймали керівні посади у комуністичній партії, вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік (крім осіб, діяльність яких була значною мірою пов’язана з розвитком української науки та культури), працівникам радянських органів державної безпеки, подіям, пов’язаним з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті, а також в установленому порядку перейменувати райони у містах, сквери, бульвари, вулиці, провулки, узвози, проїзди, проспекти, площі, майдани, набережні, мости, інші об’єкти топоніміки населених пунктів, а також інші географічні об’єкти, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму.

     Кримінальний кодекс доповнено новою статтею 436-1, яка встановлює відповідальність за виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки і пропаганду комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів. Санкція - обмеження / позбавлення волі на строк до 5 років. А якщо злочинні дії вчинені представником влади, повторно, організованою групою або з використанням ЗМІ - передбачено позбавлення волі від 5 до 10 років з конфіскацією майна або без такої.




 Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки
Автор: Chekardina   Додано: 30 червня 2015   Переглядів:806   Категорія - [Правова освіта населення, Процес декомунізації]
 

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/317-19

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки


Верховна Рада України від імені Українського народу - громадян України всіх національностей, керуючись положеннями Загальної декларації прав людини, беручи до уваги резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи № 1096 (1996) від 27 червня 1996 року щодо ліквідації спадщини колишніх комуністичних тоталітарних режимів, № 1481 (2006) від 26 січня 2006 року щодо необхідності міжнародного засудження злочинів тоталітарних комуністичних режимів, № 1495 (2006) від 12 квітня 2006 року щодо боротьби з відродженням нацистської ідеології, № 1652 (2009) від 29 січня 2009 року щодо відношення до пам’ятників, що мають суперечливу історичну інтерпретацію у державах - членах Ради Європи, резолюцію Парламентської Асамблеї ОБСЄ SC (09) 3 R від 29 червня - 3 липня 2009 року щодо неприпустимості звеличення тоталітарних режимів, відкриття історичних та політичних архівів, вивчення тоталітарної спадщини та підвищення поінформованості громадськості, декларацію Європейського Парламенту від 23 вересня 2008 року щодо проголошення 23 серпня днем пам’яті жертв сталінізму і нацизму, резолюцію Європейського Парламенту від 23 жовтня 2008 року в пам’ять про Голодомор - штучний голод в Україні 1932-1933 років, резолюцію Європейського Парламенту від 2 квітня 2009 року щодо європейської свідомості та тоталітаризму, Спільну заяву з нагоди 70-х роковин Голодомору - Великого голоду 1932-1933 років в Україні, прийняту на 58-й сесії Генеральної Асамблеї ООН,

враховуючи засудження у 1991 році Законом України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" політичних репресій, що здійснювалися протягом 1917-1991 років комуністичним тоталітарним режимом на території України, відмежування від методу державного терору в управлінні державою, притаманного комуністичному тоталітарному режиму, і проголошення намірів неухильно сприяти відновленню справедливості та усуненню наслідків свавілля і порушення громадянських прав,

враховуючи визнання Законом України "Про Голодомор 1932-1933 років в Україні" Голодомору 1932-1933 років геноцидом Українського народу, засудження злочинних дій тоталітарного режиму СРСР, спрямованих на організацію Голодомору, наслідком якого стало знищення мільйонів людей, руйнування соціальних основ Українського народу та його вікових традицій, духовної культури та етнічної самобутності, а також встановлення постановою Апеляційного суду міста Києва 13 січня 2010 року факту причетності вищого керівництва СРСР, УРСР та комуністичної партії до організації Голодомору 1932-1933 років в Україні,

дбаючи про забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина,

прагнучи розвивати і зміцнювати незалежну, демократичну, правову державу,

керуючись статтею 11 Конституції України, яка зобов’язує державу сприяти консолідації та розвитку української нації, її історичної свідомості,

з метою недопущення повторення злочинів комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, будь-якої дискримінації за національною, соціальною, класовою, етнічною, расовою або іншими ознаками у майбутньому, відновлення історичної та соціальної справедливості, усунення загрози незалежності, суверенітету, територіальній цілісності та національній безпеці України

приймає цей Закон, яким засуджує комуністичний та націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарні режими в Україні, визначає правові основи заборони пропаганди їх символіки та встановлює порядок ліквідації символів комуністичного тоталітарного режиму.

 

Натисніть "Читати далі"




 Оподаткування спадщини отриманої фізичною особою - нерезидентом від фізичної особи – резидента
Автор: Chekardina   Додано: 23 червня 2015   Переглядів:446   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Оподаткування спадщини отриманої фізичною особою - нерезидентом від фізичної особи – резидента

Об’єкти спадщини оподатковуються за ставками, визначеними в п.167.1 ст.167 ПКУ, для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента (пп.174.2.3 п.174.2 ст.174 Кодексу).

Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у п.167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за  цивільно-правовими договорами (п.167.1 ст.167 Кодексу).

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п.164.6 ст.164 Кодексу щодо доходів, зазначених в абзаці. першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Підпунктом 174.3 ст.174 ПКУ передбачено, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців - нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини.

Враховуючи вищевикладене, фізична особа - нерезидент, яка отримала спадщину (подарунок) від фізичної особи – резидента, зобов’язана сплатити податок на доходи фізичних осіб до нотаріального оформлення успадкованого (подарованого) об’єкта, за ставкою 15% та/або 17% в залежності від розміру бази оподаткування в календарному місяці.

 

 

                                                                     Державний нотаріус Другої державної

                                                                     нотаріальної контори Харківського району

                                                                      Харківської області Радіонова Т.І.

 




 Неповна зайнятість: зарахування стажу
Автор: Chekardina   Додано: 23 червня 2015   Переглядів:437   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Неповна зайнятість: зарахування стажу


Із 1 січня поточного року законодавчо гарантовано зарахування повного місяця страхового стажу для призначення пенсії застрахованій особі навіть за умови її неповної зайнятості

На підприємствах дуже поширеною є практика переведення працівників на роботу в режимі неповного робочого дня. Водночас їм відповідним чином зменшують заробітну плату, відтак - розмір пенсійних відрахувань. До 1 січня 2015 року така ситуація негативно впливала на формування страхового стажу працівника.

Адже

-          якщо сума заробітку у відповідно відпрацьованих місяцях є нижчою за мінімальний розмір заробітної плати, то в страховий стаж для призначення пенсії ці місяці роботи зараховують не в повному обсязі, а пропорційно сплаченим внескам;

-          знижений розмір отримуваної заробітної плати у зазначений період призведе до зниження коефіцієнта заробітку й відповідно- до зменшення розміру пенсії;

-           якщо працівник зайнятий на роботах зі шкідливими й важкими умовами праці, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, то неповна зайнятість може позбавити його права на пільгове пенсійне забезпечення ( наприклад право на пенсії за Списками №1 і №2 мають лише працівники, зайняті на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці повний робочий день).

Із 1 січня 2015 року набув чинності Закон України від 28.12.2014р. №77-VIII „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов”язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці”, яким внесено зміни, зокрема, у Закон України від 08.07.2010р. № 2464 „ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов”язкове державне соціальне страхування” (далі- Закон № 2464) і Кодекс законів про працю України.

Для роботодавців (платників зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 Закону № 2464) визначено, що коли заробітна плата працівника, крім винагороди за цивільно- правовими договорами, не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, установленої в законодавстві на місяць, за який нараховують заробітну плату (дохід) за умови, що наймана особа відпрацювала повний робочий місяць, то суму єдиного внеску обчислюють як добуток розміру мінімальної заробітної плати, установленої в законодавстві на місяць, за який нараховують заробітну плату (дохід), і ставки єдиного внеску, установленого для відповідної категорії платника.

У разі якщо особа у звітному місяці пропрацювала два тижні, а решту часу перебувала на лікарняному, то у звітності відображають фактично нараховану заробітну плату за відпрацьований час. За умови, що заробітна плата за відпрацьований час менше за мінімальну, питання небхідності донарахування сум єдиного внеску має бути розглянуто одночасно з нарахуванням сум допомоги у зв”язку з тимчасовою втратою працездатності.

Таким чином, з 1 січня законодавчо гарантовано зарахування повного місяця страхового стажу для призначення пенсії застрахованій особі навіть за умови її неповної зайнятості.

Звертаємо Вашу увагу!

Відповідно до статті 6 Закону України „ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов”язкове державне соціальне страхування”, платник єдиного внеску зобов”язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок; пред”явити на вимогу застрахованої особи, на користь якої він сплачує єдиний внесок, повідомлення про взяття на облік як платника єдиного внеску та надавати інформацію про сплату єдиного внеску, зокрема у письмовій формі.


Управління Пенсійного фонду України  

в Харківському районі Харківської області 

 




 Крок на зустріч інтеграції ромів в українське суспільство як ознака демократичної правової держави
Автор: Chekardina   Додано: 5 червня 2015   Переглядів:415   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Крок на зустріч інтеграції ромів в українське суспільство як ознака демократичної правової держави

 

Нині Україна стала на шлях демократизації в рамках інтеграції в міжнародну спільноту. Варто усвідомити, що претендуючи на звання правової європейської країни, жодні репресивні геноцидні  чи авторитарні методи у вирішенні питань державного значення неприпустимі. Дуже актуальним на цьому фоні виступає питання про інтеграцію ромської національної меншини в українське суспільство, адже захист національних меншин — одна з найактуальніших проблем сучасності.

Основною відмінністю від більшості національних меншин є те, що роми не мають власної державності - це і приводить до того, що ромська національна меншина є найбільш соціально вразливою національною меншиною на всіх територіях свого проживання, до яких належить і Україна. За різними оцінками, у світі проживає близько 10–12 мільйонів ромів, в Україні – 47 917. Проте, за неофіційними даними, в нашій державі налічується від 120 до 400 тисяч представників цього народу.

На декларативному рівні окреслене питання вирішується наступним чином: відповідно до ст. 1 Закону України “Про національні меншини” Усі громадяни України користуються захистом держави на рівних підставах. При забезпеченні прав  осіб,  які належать  до  національних меншин, держава виходить з того, що вони  є  невід'ємною частиною  загальновизнаних прав людини. Правовий статус представників ромської національної меншини визначено у міжнародному та національному законодавстві України. Основні з них: Конституція України, Цивільний кодекс України, Сімейний кодекс України, Кодекс законів про працю України, Закони України "Про національні меншини в Україні" та велика кількість галузевих законів (“Про освіту”, "Про свободу совісті та релігійні організації" і багато інших), окрім того, Загальна декларація прав людини, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права, Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, Конвенція про дискримінацію в галузі праці і занять, Конвенція про запобігання злочинові геноциду і покарання за нього, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Європейська соціальна хартія (переглянута), Рамкова конвенція Ради Європи про захист національних меншин, Європейська хартія регіональних мов або мов меншин, Конвенція про права дитини.

Особливу увагу варто звернути на те, що 8 квітня 2013 року Президент України  підписав указ про створення Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року задля адаптації до європейського законодавства. Основними завданнями з реалізації Стратегії є сприяння правовому, соціальному захисту ромів, сприяння їх зайнятості, підвищення освітнього рівня, забезпечення охорони здоров’я ромів, поліпшення житлово-побутових умов ромів, задоволення культурних та інформаційних потреб ромів. Реалізація Стратегії дасть змогу:

створити умови для виконання рекомендацій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України; забезпечити інтеграцію в українське суспільство ромської національної меншини; запобігти дискримінації ромів; підвищити освітній рівень ромів; поліпшити стан здоров'я ромів; поліпшити житлово-побутові умови ромів; забезпечити сприяння зайнятості ромів; розв'язати проблеми, пов'язані з отриманням ромами документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство, свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану;забезпечити збереження та розвиток культурної самобутності ромів.

Будемо сподіватися, що всі ці кроки влади нарешті призведуть до того, що явище масового порушення прав ромів, нехтування правами людини, приниження людської честі та гідності зникне взагалі.

 

 

 

В.о. начальника Люботинського міського управління юстиції 

                                                                 В.М. Кожуріна

 

 

 




 К О Р У П Ц І Я
Автор: Svetlana   Додано: 22 травня 2015   Переглядів:392   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Корупція – це використання особою, наданих їй службових повноважень та пов’язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди. Розгорнуте визначення містить ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції».

Корупційним правопорушенням вважається умисне діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 4 цього Закону, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність.

Згідно з цим Законом, до суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення відносяться:

1) особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:
а) Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр України, віце-прем’єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор України, Голова Національного банку України, Голова Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

б) народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад;

в) державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування, та інші.
Повний перелік визначений в частині першій статті 4 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції».

Види корупції:

- Хабарництво: отримання особою в будь-якому вигляді винагороди (хабара) за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої  їй влади чи службового становища;

- Розкрадання:  умисне незаконне обернення певним способом чужого майна на свою користь або користь інших осіб із корисливих мотивів з використанням посадового становища;

- Шахрайство: поведінка, націлена на обман або введення в оману приватної або юридичної особи з метою особистої вигоди або вигоди третьої сторони;

- Вимагання: примушування приватної або юридичної особи сплатити гроші або надати інші цінності в обмін на певні дії або бездіяльність;

- Зловживання:  зловживання владою або посадовим становищем, перевищення влади або посадових повноважень та інші посадові злочини, що вчиняються для задоволення корисливих чи інших особистих інтересів або інтересів інших осіб;

- Кумівство: перевага у наданні грошових коштів або іншого майна, переваг, пільг, послуг, нематеріальних активів наближеним особам, родичам, ін.

- Інше: використання інформації, одержаної під час виконання посадових обов’язків, у корисливих чи інших особистих інтересах, необґрунтована відмова у наданні відповідної інформації, несвоєчасне її надання, надання недостовірної чи неповної службової інформації; неправомірне втручання з використанням посадового становища у діяльність інших державних органів чи посадових осіб з метою перешкоджання виконанню ними своїх повноважень чи домагання прийняття неправомірного рішення.

Корупційні діяння можуть бути вчинені також в інших формах, у тому числі в таких, що потребують додаткового визначення законодавством.

Ознаками корупційних діянь є:

- безпосереднє заподіяння шкоди авторитету чи іншим охоронюваним законом інтересам держави;

- наявність у особи умислу на вчинення дій (бездіяльність), які об’єктивно завдають шкоду охоронюваним законом інтересам держави;

- використання особою свого становища всупереч інтересам держави;

- корислива мета або інша зацікавленість особи;

- незаконне одержання особою благ (матеріальних та нематеріальних), послуг, переваг.

За вчинення корупційних правопорушень особи, зазначені вище, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності в установленому законом порядку.

Відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, у триденний строк з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили, притягнення до цивільно-правової відповідальності, накладення дисциплінарного стягнення заносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, що формується та ведеться Міністерством юстиції України.

 

Державний нотаріус Другої державної

нотаріальної контори Харківського району

Харківської області Радіонова Т.І.