Інформація про діяльність Люботинського міського управління юстиції

за І-е півріччя 2014 року

Діяльність громадських приймалень та виїзних консультативних пунктів.

Робота громадських приймалень, створених при управлінні юстиції, які надають безоплатну первинну правову допомогу, інформацію про повноваження органів, установ населенню:

при Люботинського міського управлінні юстиції діє 1 громадська приймальня з надання безоплатної первинної правової допомоги.

            До роботи громадської приймальні з надання безоплатної первинної правової допомоги, створеної при управлінні юстиції залучено юридичних працівників, якими за звітній період надано правої допомоги: 

Натисніть "Читати далі"

Державна реєстрація шлюбу

Жінка та чоловік, які бажають зареєструвати шлюб, подають особисто письмову заяву за встановленою формою до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану на їхній вибір.

Якщо жінка і (або) чоловік не можуть через поважні причини особисто подати заяву про державну реєстрацію шлюбу до державного органу реєстрації актів цивільного стану, то таку заяву, справжність підписів на якій має бути нотаріально засвідченою, можуть подати їх представники згідно з нотарільно посвідченим дорученням.

Натисніть "Читати далі"

До уваги одержувачів допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку 

Управління соціального захисту населення Люботинської міської ради повідомляє наступне.

З 1 липня 2014 року набирає чинності Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», в якому Верховна Рада України постановляє:

у Законі України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 20, ст. 102 із наступними змінами):

1) пункт 3 частини першої статті 3 виключити;

2) текст cтатті 12 викласти у такій редакції:

"Допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України";

3) у статті 12-3 слово "першої" виключити;

4) розділ IV "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку" виключити.

Відділ субсидій та

адресних соціальних допомог

Відділ державної виконавчої служби Люботинського міського управління юстиції Харківської області вважає необхідним роз’яснити громадянам положення ст. 79 Закону України « Про виконавче провадження»:

Стаття 79. Виконання рішення про вселення стягувача

1. Державний виконавець перевіряє виконання рішення про вселення стягувача на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення.

2. У разі невиконання боржником рішення державний виконавець виконує його примусово.

Примусове вселення полягає у забезпеченні державним виконавцем безперешкодного входження стягувача у приміщення, зазначене у виконавчому документі, та його проживання (перебування) в ньому.

3. Державний виконавець зобов'язаний письмово повідомити боржника і стягувача про день і час примусового вселення. Боржник вважається повідомленим про примусове вселення стягувача, якщо повідомлення надіслано йому за адресою, за якою має здійснюватися вселення, чи іншою адресою, достовірно встановленою державним виконавцем. Відсутність боржника, повідомленого про день і час вселення, не є перешкодою для виконання рішення про вселення.

4. У разі якщо боржник перешкоджає виконанню рішення про вселення стягувача, на нього накладається штраф та застосовуються інші заходи, передбачені законом. При цьому вселення здійснюється у присутності понятих із залученням працівників органів внутрішніх справ.

5. Про примусове вселення стягувача державний виконавець складає акт. Після складення акта виноситься постанова про закінчення виконавчого провадження.

6. У разі подальшого перешкоджання боржником проживанню (перебуванню) стягувача у приміщенні, в яке його вселено, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. У такому разі державний виконавець має право повторно здійснити примусове вселення стягувача та накласти на боржника штраф у подвійному розмірі відповідно до статті 89 цього Закону. Виконавче провадження не відновлюється і повторне примусове вселення стягувача не здійснюється, якщо особа, яка перешкоджає його проживанню (перебуванню), не є боржником. Питання про вселення стягувача в такому разі вирішується в судовому порядку.

Начальник відділу ДВС Я.В. Іськів

Відділ державної виконавчої служби Люботинського міського управління юстиції Харківської області вважає необхідним роз’яснити громадянам положення ст. 22 Закону України « Про виконавче провадження»:

Стаття 22. Строки пред'явлення виконавчих документів до виконання

1. Виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки:

1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;

2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

2. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для:

1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення;

2) виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення;

3) інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

3. Рішення про стягнення періодичних платежів (у справах про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, втратою годувальника тощо) можуть бути пред'явлені для виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.

4. Строки пред'явлення виконавчих документів до виконання встановлюються для кожного платежу окремо.

 

 

Начальник відділу ДВС Люботинського МУЮ

Харківської області Я.В. Іськів 

Люботинське міське управління юстиції повідомляє:

01 липня 2014 р. за телефонним номером 741-02-00  з 10⁰⁰ до 11⁰⁰  працюватиме пряма телефонна лінія, за якою до начальника Люботинського міського управління юстиції можуть звернутись громадяни із заявами, скаргами, пропозиціями та ін., щодо роботи міського управління юстиції та підпорядкованих підрозділів.

При Люботинському міському управлінні юстиції працює Громадська приймальня з  надання безоплатної первинної правової допомоги.     

Графік роботи:

щовівторка та щочетверга з 10-16 год. за адресою: м. Люботин, вул. Радянська, 41 та онлайн-громадська приймальня за електронною адресою Konstantinograd@ukr.net

В Громадській приймальні також можна отримати правову допомогу для біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, а також правову допомогу та необхідну інформацію для громадян, які приїхали з Автономної Республіки Крим та міста Севастополь.

Люботинським міським управлінням юстиції проводяться невідкладні заходи щодо забезпечення надання безоплатної первинної правової допомоги (при громадській приймальні управління юстиції), а саме: надання правової інформації, надання консультацій і роз'яснень з правових питань складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру), надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації, а також нотаріальних послуг, пов'язаних з оформленням спадщини, постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей, що відбулися у період із 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року.

Графік особистого прийому громадян начальником Люботинського міського управління юстиції Харківської області

Константіновим Юрієм Леонідовичем: 

щовівторка з 9.00. - 18.00. год.,

щочетверга з 9.00. - 13.00. год.

У позаробочий час

щовівторка з 18.00. - 19.00. год.

Що таке витяг з Державного земельного кадастру і як його отримати

 З 1 січня 2013 року набув чинності Закон України «Про державний земельний кадастр», відповідно до якого документом, що посвідчує  право власності, стає свідоцтво на право власності, видане територіальним органом  Державної реєстраційної служби (Держреєстру). Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку – документ, що підтверджує наявність відомостей про земельну ділянку у Державному земельному кадастрі та містить дані про площу земельної ділянки, цільове призначення, обмеження у використанні, склад земельних угідь та інші.

-   У яких випадках може знадобитися витяг з кадастру?

Натисніть "Читати далі"

Пільги щодо сплати судового збору

Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених чинним законодавством. Судовий збір включається до складу судових витрат. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» №3674-VI від 8 липня 2011 року (далі – Закон).

Натисніть "Читати далі"

Способи захисту сімейних прав та інтересів

Вперше в сімейному законодавстві визначаються способи захисту сімейних прав та інтересів. Передбачено, що суд застосовує способи захисту, які встановлено законом або за домовленістю (договором) сторін.Способами захисту сімейних прав та інтересів, зокрема, є: встановлення правовідношення; примусове виконання не виконаного добровільно обов'язку; припинення правовідношення чи анулювання його; припинення дій, що порушують сімейні права; відновлення правовідношення, яке існувало до порушення права; відшкодування матеріальної та моральної шкоди, якщо це передбачено положеннями Сімейним кодексом України (далі - СК ) або договором.

Оскільки положення СК про відшкодування матеріальної і моральної шкоди є новою нормою, яка не має зворотної сили, вони можуть застосовуватися лише до випадків порушення сімейних прав, що мали місце після 31 грудня 2002 р. Згідно з положеннями СК підставою для вимог про відшкодування моральної шкоди можуть бути:

Натисніть "Читати далі"

Поняття та види робочого часу

Робочим часом вважається час, протягом якого працівник згідно із законодавством, колективним і трудовим договором, з підпорядкуванням правилам внутрішнього трудового розпорядку повинен виконувати свої трудові обов'язки на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи - роботодавця. Це означає, що в робочий час включаються час простоїв не з вини працівника, короткочасні перерви для обігрівання та відпочинку й інші періоди, коли працівник не працював, але за ним зберігалося місце роботи і зарплата цілком чи частково. Разом з тим робочим є і час роботи понад встановлену тривалість у випадках, передбачених законодавством. Робочий час є однією з істотних умов трудового договору і торкається інтересів як працівника, так і роботодавця.

Натисніть "Читати далі"

Облік робочого часу

Конституція України проголосила право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку людина вільно обирає або на яку вільно погоджується. Для всіх видів суспільно корисної діяльності людей загальним мірилом кількості затраченої праці є робочий час. Робочий час як умова праці значною мірою визначає рівень життя працівників. Від його тривалості залежить кількість вільного часу, що використовується для відпочинку, задоволення культурних та інших потреб людини. Дотримання норм трудового права щодо робочого часу є обов'язком як роботодавця, так і для працівників. Останні зобов'язані використовувати весь робочий час для виконання трудової функції, а роботодавець - забезпечити необхідні для цього умови й організувати роботу таким чином, аби не порушувати право працівників на відпочинок.

Натисніть "Читати далі"

До уваги

постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей, що відбулися у період

із 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року

   Люботинським міським управлінням юстиції проводяться невідкладні заходи щодо забезпечення надання безоплатної первинної правової допомоги, а саме: надання правової інформації, надання консультацій і роз'яснень з правових питань складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру), надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації, а також нотаріальних послуг, пов'язаних з оформленням спадщини, постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей, що відбулися у період із 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року.

   Таку допомогу можна отримати у громадській приймальні з надання безоплатної первинної правової допомоги, створеної при Люботинському міському управлінні юстиції за адресою: м. Люботин, вул. Радянська, 41.

Графік роботи громадської приймальні: щовівторка та щочетверга з 10.00 до 16.00 год.

             Люботинське міське управління

юстиції Харківської області

Графік проведення «Гарячої лінії» начальником 

 Люботинського міського управління юстиції Харківської області

на IІІ квартал 2014 року 

Номер телефону «Гарячої лінії»: 741-02-00.

Час роботи «Гарячої лінії»: з 10-00 до 11.30 у встановлені графіком дні.

Люботинське міське управління юстиції повідомляє

  При Люботинському міському управлінні юстиції працює Громадська приймальня з  надання безоплатної первинної правової допомоги.                                                                   

    Графік роботи: щовівторка та щочетверга з 10-16 год. за адресою: м. Люботин, вул. Радянська, 41 та онлайн-громадська приймальня за електронною адресою Konstantinograd@ukr.net

    В Громадській приймальні також можна отримати правову допомогу для біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, а також правову допомогу та необхідну інформацію для громадян, які приїхали з Автономної Республіки Крим та міста Севастополь.

Графік особистого прийому громадян

начальником Люботинського міського управління юстиції Харківської області

Константіновим Юрієм Леонідовичем:

щовівторка з 9.00. - 18.00. год., щочетверга з 9.00. - 13.00. год.

У позаробочий час щовівторка з 18.00. - 19.00. год.

   12 травня 2014 р. за телефонним номером 741-02-00  з 10⁰⁰ до 11⁰⁰  працюватиме пряма телефонна лінія, за якою до начальника Люботинського міського управління юстиції можуть звернутись громадяни із заявами, скаргами, пропозиціями та ін., щодо роботи міського управління юстиції та підпорядкованих підрозділів.

  При Люботинському міському управлінні юстиції працює Громадська приймальня з  надання безоплатної первинної правової допомоги.                                                                  

   Графік роботи: щовівторка та щочетверга з 10-16 год. за адресою: м. Люботин, вул. Радянська, 41 та онлайн-громадська приймальня за електронною адресою Konstantinograd@ukr.net

     В Громадській приймальні також можна отримати правову допомогу для біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту.

Законом України від 18 квітня 2013 року № 221-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення національного законодавства у відповідність із стандартами Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією” статтю 354 Кримінального кодексу України викладено в такій редакції:                                                                                                                                                

"Стаття 354. Підкуп працівника державного підприємства, установи чи організації                                        

1. Пропозиція чи обіцянка працівнику державного підприємства, установи чи організації, який не є службовою особою, надати йому або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення працівником будь-яких дій з використанням становища, яке він займає, в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи - караються штрафом від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до ста годин.                                                                         

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, - караються штрафом від двохсот п’ятдесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста до двохсот годин, або виправними роботами на строк до двох років.                                                                                                                                                          

3. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання працівником державного підприємства, установи чи організації, який не є службовою особою, неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення будь-яких дій з використанням становища, яке він займає на підприємстві, в установі чи організації, в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи - караються штрафом від двохсот п’ятдесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста до двохсот годин.                                                                                                                                                          

4. Дії, передбачені частиною третьою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб чи поєднані з вимаганням неправомірної вигоди, - караються штрафом від п’ятисот до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста шістдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.                                                                                                                                        

5. Особа, яка пропонувала, обіцяла або надала неправомірну вигоду, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо стосовно неї були вчинені дії щодо вимагання неправомірної вигоди і після пропозиції, обіцянки чи надання неправомірної вигоди вона до повідомлення їй про підозру у вчиненні нею злочину добровільно заявила про те, що сталося, органу, службова особа якого наділена законом правом повідомляти про підозру.                                                       

Примітка. 1. У цій статті під неправомірною вигодою слід розуміти грошові кошти чи інше майно, переваги, пільги, послуги, що перевищують 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, або нематеріальні активи, які пропонують, обіцяють, надають чи одержують без законних на те підстав».

Начальник Люботинського

міського управління юстиції

Ю. Константінов

Після отримання від заявника першого листа або формуляру заяви Секретаріат Суду надсилає відповідь з повідомленням про те, що за його (заявника) іменем було відкрито справу, номер якої потрібно зазначати в усіх наступних листах до Суду. Надалі до заявника можуть звернутися за додатковою інформацією, документами чи роз’ясненнями, пов’язаними із заявою. Секретаріат Суду не надає інформації щодо законодавства держави, проти якої спрямовано заяву, а також не надає юридичних консультацій стосовно застосування або тлумачення національного права. Необхідно своєчасно і сумлінно відповідати на листи Секретаріату Суду. Будь-яка затримка з відповіддю може розцінюватися як те, що заявник не зацікавлений у продовженні провадження в Суді, і розгляд заяви, відповідно, припиняється.                                                                                     

Офіційними мовами Суду є англійська та французька, але за бажанням можна звертатися до Секретаріату Суду офіційною мовою однієї з держав, що ратифікували Конвенцію. На початковій стадії провадження Суд може також листуватися з цією мовою. Проте, якщо Суд не визнає заяву неприйнятною на основі надісланих документів, а вирішить запропонувати Уряду висловити свою позицію щодо скарг заявника, Суд вестиме листування англійською чи французькою мовою, а заявник або його представник, за загальним правилом, повинні будуть надсилати подальші зауваження англійською чи французькою мовою.                                      

Суд приймає лише ті заяви, які надіслані поштою (а не по телефону). Якщо надсилається заява електронною поштою або факсом, обов’язково потрібно продублювати її звичайною поштою. Немає необхідності бути особисто присутнім у Суді для усного викладення обставин справи , від цього справи не будуть розглядатися більш оперативно, і не можна буде отримувати будь-які юридичні консультації.                                                                       

Листи і документи, які надсилаються до Суду, не слід прошивати степлером, склеювати чи скріплювати іншим чином. Усі сторінки повинні бути послідовно пронумеровані. Секретаріат може попросити додаткові документи, інформацію або роз'яснення, пов'язані зі скаргою.                                                                                                                                       

Після отримання зразка заявки, слід заповнити його уважно і розбірливо. Заявка повинна містити:

- стислий виклад фактів, щодо яких Ви скаржитися, та суть Ваших скарг;

- права, гарантовані Конвенцією або протоколами до неї, які, на Вашу думку, були порушені;

- національні засоби юридичного захисту, якими Ви скористалися;

- перелік рішень судів (або інших державних органів) у справі, із зазначенням дати кожного рішення та органу, який його виніс, а також коротку інформацію про зміст цього рішення. До листа необхідно додати копії самих рішень (Суд не повертає надіслані йому документи, тому необхідно надсилати виключно копії, а не оригінали).

Якщо людина не бажаєте розкривати свою особу, то вона має про це зазначити в заяві до Суду та викласти причини на виправдання такого відступу від загального правила гласності провадження в Суді. У виняткових і виправданих випадках Голова Палати Суду може надати дозвіл на анонімність. Якщо бажаєте звернутися до Суду через адвоката або іншого представника, то необхідно додати до формуляра заяви довіреність, яка б уповноважувала його діяти від Вашого імені. Представник юридичної особи (підприємства, об’єднання, і т.д.) або групи осіб повинен підтвердити свої юридичні повноваження представляти заявника.

Начальник Люботинського

міського управління юстиції

Ю.Константінов

Укладання договору позики  шляхом оформлення боргової розписки отримало широке  розповсюдження в повсякденному житті громадян. Проаналізуємо особливості правового регулювання вказаних цивільно-правових відносин.                                                  

Договір позики - це один із видів зобов’язань, спрямованих на передачу майна. Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається як в усній, так і в письмовій формі. У ЦКУ зазначено, що договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менше ніж у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (170 грн.), а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч. 1 ст. 1047 ЦКУ). Законом не вимагається нотаріальне посвідчення договору позики, проте за домовленістю сторін чи на вимогу однієї з сторін, договір може бути нотаріально посвідчений

Згідно з ч. 2 ст. 1047 ЦКУ на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Розписка не є письмовою формою договору позики і не замінює її. По факту розписка – це ваш доказ того, що Ви позичили комусь кошти, тобто доказ того, що Ви уклали договір позики. За бажанням сторін чи на вимогу однієї з сторін розписку можна нотаріально посвідчити. Без розписки особа, яка позичає (позичальник) може згідно ст. 1051 ЦКУ розірвати в судовому порядку договір позики посилаючись на те, що матеріальні цінності не були передані. Крім того без належно оформленої розписки при судовому врегулюванні спору по договору позики не можна буде посилатися на свідчення очевидців.                                  

При написанні розписки бажано вказувати наступну інформацію: місто оформлення розписки; дата складання; прізвище, ім’я, по-батькові позичальника та позикодавця; паспортні дані позичальника та позикодавця; реєстраційний номер облікової картки платника податків позичальника та позикодавця; адреса проживання позичальника та позикодавця; сума боргу (цифрою та прописом) з вказівкою на те в якій валюті; період на який позичаються матеріальні цінності або гроші; умови позики (процентна чи безпроцентна); штрафні санкції за несвоєчасно повернений борг. В кінці повинна бути фраза про те що, розрахунок проведенно повністю і претензій до позичальника позикодавець не має та підпис особи, що отримала цінності з розшифровкою (ініціали ім’я, прізвище). Потрібно зазначити, що розписка повинна бути обов’язково написана власноручно позичальником без виправлень в одному примірнику, що повертається після повернення боргу.

Провідний спеціаліст

Люботинського міського

управління юстиції

 Ю. Редько

Відповідно до положень статті 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі – Закон) публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 5 Закону визначено шляхи доступу до інформації, а саме: систематичне та оперативне оприлюднення інформації в офіційних друкованих виданнях, на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет, на інформаційних стендах та надання інформації за запитами на інформацію.

За змістом Закону визначається публічна інформація з обмеженим доступом, зокрема:

1) конфіденційна інформація – інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов;

2) таємна інформація – інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої статті 6 Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю слідства та іншу передбачену законом таємницю;

3) службова інформація:

- що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;

- зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності наступних вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Відповідно до статті 15 Закону розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати:

1) інформацію про організаційну структуру, місію, функції, повноваження, основні завдання, напрями діяльності та фінансові ресурси (структуру та обсяг бюджетних коштів, порядок та механізм їх витрачання тощо);

2) нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності;

3) перелік та умови отримання послуг, що надаються цими органами, форми і зразки документів, правила їх заповнення;

4) порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень розпорядників інформації, дій чи бездіяльності;

5) інформацію про систему обліку, види інформації, яку зберігає розпорядник;

6) інформацію про механізми чи процедури, за допомогою яких громадськість може представляти свої інтереси або в інший спосіб впливати на реалізацію повноважень розпорядника інформації;

7) плани проведення та порядок денний своїх відкритих засідань;

8) розташування місць, де надаються необхідні запитувачам форми і бланки установи;

9) загальні правила роботи установи, правила внутрішнього трудового розпорядку;

10) звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію;

11) інформацію про діяльність суб'єктів владних повноважень, а саме про:

- їхні місцезнаходження, поштову адресу, номери засобів зв'язку, адреси офіційного веб-сайту та електронної пошти;

- прізвище, ім'я та по батькові, службові номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти керівника органу та його заступників, а також керівників структурних та регіональних підрозділів, основні функції структурних та регіональних підрозділів, крім випадків, коли ці відомості належать до інформації з обмеженим доступом;

- розклад роботи та графік прийому громадян;

- вакансії, порядок та умови проходження конкурсу на заміщення вакантних посад;

- перелік та умови надання послуг, форми і зразки документів, необхідних для надання послуг, правила їх оформлення;

- перелік і службові номери засобів зв'язку підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління, та їх керівників, крім підприємств, установ та організацій, створених з метою конспірації, оперативно-розшукової або контррозвідувальної діяльності;

- порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, їх дій чи бездіяльності;

- систему обліку, види інформації, якою володіє суб'єкт владних повноважень;

12) іншу інформацію про діяльність суб'єктів владних повноважень, порядок обов'язкового оприлюднення якої встановлено законом.

Завідувач Другою державною нотаріальною конторою

Харківського району Харківської області

Н.В.Омельницька

    У практиці сімейних правовідносин дуже часто трапляються випадки коли для виїзду дитини за кордон один з батьків не дає своєї згоди.

Здебільшого це буває після розірвання шлюбу, внаслідок фактичного припинення шлюбно-сімейних відносин, або ж, зумовлено постійними сварками в сім’ї, в якій є діти, і коли один із батьків бажає поїхати з дитиною за кордон на постійне місце проживання або на відпочинок, оздоровлення, а інший спеціально не бажає надати другому з подружжя дозволу на виїзд дитини за кордон.

Слід відзначити, що в законодавстві України досить детально розписаний порядок виїзду громадян, іноземців та осіб без громадянства через державний кордон України.

   Дані відносини є предметом конституційного права України, а їх правове регулювання здійснюється: Цивільним кодексом України, Сімейним кодексом України, Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», Постановою Кабінету міністрів України «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» та ін..

 Який законодавчо встановлений порядок виїзду дитини за кордон

    За загальним правилом, дитина яка досягла шістнадцятирічного віку, має право на вільний самостійний виїзд за межі України (стаття 313 Цивільного кодексу України).

    А якщо дитина не досягла шістнадцятирічного віку, то право на виїзд за межі України вона має лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними та які на момент виїзду з України досягли вісімнадцятирічного віку.

    Документом, який служитиме підставою для виїзду дитини за кордон, є проїзний документ дитини.

  Для його отримання батькам слід звернутися до органу внутрішніх справ за місцем проживання і подати нотаріально завірене клопотання про дозвіл обох батьків на виїзд дитини за кордон.

Можливий варіант, коли дозволяється виїзд неповнолітнього за кордон в супроводі лише одного з батьків, але для цього потрібно нотаріально посвідчену згоду другого з батьків із зазначенням в ній держави, в яку здійснюється поїздка, та часового проміжку перебування на території цієї держави, якщо другий з батьків відсутній в пункті пропуску та в інших випадках, передбачених пунктом 2 частини 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України.

Слід також зауважити, що виїзд дітей віком від 14 до 18 років з України на  постійне місце проживання в іншу державу може бути здійснений лише за їх письмовою нотаріально посвідченою згодою.

 Способи вирішення проблеми виїзду дитини за кордон без згоди другого з батьків

 В такому випадку єдиним способом вирішення цієї проблеми є звернення до суду.

Дана можливість передбачена як Правилами перетинання державного кордону громадянами України, так і Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України».

Зокрема, пункт 2 частини 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, передбачено, що виїзд неповнолітнього за кордон в супроводі одного з батьків без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків допускається, якщо є рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг шістнадцятирічного віку без згоди та супроводу другого з батьків.

 Що є важливим при зверненні із позовною заявою до суду аби дана справа позитивно закінчилася для заявника із зазначеним формулюванням в резолютивній частині судового рішення : «позов задовольнити повністю»

 Судовий спір, про надання дозволу на виготовлення проїзного документа для виїзду за кордон  дитині, яка не досягла шістнадцятирічного віку, без згоди та супроводу другого з батьків має багато особливостей. Для успішного вирішення такої справи в суді потрібна безпосередня допомога кваліфікованого юриста (адвоката), який міг би проконсультувати по конкретній справі, здійснювати представництво інтересів заявника в суді за довіреністю, підготувати юридично правильно складену позовну заяву про надання дозволу на виїзд з України дитині, яка не досягла шістнадцятирічного віку, без згоди та супроводу другого з батьків, яка б і лягла в основу ухвалення позитивного рішення в конкретній справі.

Якщо проаналізувати судову практику по даній категорії справ, то в більшості випадків позовні вимоги формулюються не як «про надання дозволу на виїзд з України дитині, яка не досягла шістнадцятирічного віку без згоди та супроводу другого з батьків», а  «про надання дозволу на виготовлення дитині проїзного документа для виїзду за кордон  та на тимчасовий виїзд дитини за кордон  без згоди другого з батьків».

Зазначимо, що при зверненні із позовом до суду аби дана справа позитивно закінчилася для заявника, в позовній заяві слід довести, що поїздка дитини за кордон здійснюється в інтересах дитини. Такими доводами можуть бути:

 1. Доводи заявника, що за кордоном він має родичів, до яких має намір поїхати у гості з дитиною (підтвердити родинні відносини письмовими доказами).

2. Доводи заявника, що за кордон він їде з метою оздоровлення дитини:

• довідка із лікувального закладу, що дитина перебуває на обліку у лікарів конкретного лікувального закладу, постійно хворіє і потребує щорічного оздоровлення (наприклад, довідка дитячого лора, що дитина потребує оздоровленню у зв’язку з тим, що постійно хворіє гайморитом; проживає у екологічно несприятливому місті);
• довідка із лікувального закладу, що дитина потребує відновного лікування за кордоном.

3. Доводи заявника, що за кордон він бажає повезти дітей на відпочинок з метою розширення їх кругозору, ознайомлення з культурою інших народів, стимулювання вивчення іноземних мов та підготовкою до самостійного життя, однак не може отримати згоди на такі поїздки у відповідача.

4. Доводи заявника, що він має бажання та можливість забезпечити виїзд дитини за кордон.

 Додатково потрібно також викласти доводи заявника, що  його бажання отримати дозвіл на виїзд дитини за кордон повністю узгоджується з його правами та обов’язками, покладеними на нього Сімейним кодексом України, і що відсутні обставини, які обмежують згідно із законодавством право виїзду дитини за кордон, відповідно, надання дозволу на виготовлення проїзного документа дитині для виїзду за кордон без згоди другого з батьків відповідає інтересам дитини та вимогам законодавства.

Після цього судом досліджуються докази, що містяться в матеріалах справи, поданих як позивачем, так і відповідачем.

У випадку, якщо відповідачем не подано доказів, які б засвідчували, що виїзд дитини за кордон не відповідає її інтересам,  суд заслухавши думку дитини, оцінюючи зібрані докази по справі аби пересвідчитися, що виїзд за кордон відповідає інтересам дитини, ухвалює рішення про задоволення позову.

Слід зауважити, що позитивне рішення суду про надання дозволу на виїзд дитини за кордон не є «одноразовим», все залежить від того, чи заявник хоче отримати дозвіл для виїзду дитини  за кордон  без згоди та супроводу другого з батьків тільки для однієї поїздки в іншу державу, чи для необмежених кількістю поїздок.

У випадку, якщо заявник бажає отримати дозвіл для виїзду дитини  за кордон  без згоди та супроводу другого з батьків для необмежених кількістю поїздок

Щодо часу розгляду даної справи, то все залежить від таких обставин:

1. Обгрунтованістю позовної заяви.
2. Наявності на стороні позивача/відповідача в якості представника кваліфікованого юриста (адвоката).
3. Явки позивача/відповідача в судове засідання.

Якщо в якості представника позивача в судовому засіданні бере участь фахівець в галузі права і при наявності обґрунтованої належними доказами позовної заяви, дана справа в суді може бути вирішена за одне засідання. В інших випадках – розгляд справи може затягнутися до двох місяців.

 Отже, можна зробити висновок, що єдиним способом вирішення проблеми виїзду з України дитини, яка не досягла шістнадцятирічного віку без згоди та супроводу другого з батьків є звернення до суду.

Під час розгляду такої категорії справ, заявнику слід довести, що поїздка дитини за кордон здійснюється в інтересах дитини. Наприклад, з метою оздоровлення, до родичів в гості, на відпочинок та ін.

Тому, викладення в позовній заяві зазначених вище доводів, підтверджених належними доказами, забезпечить досить швидке та позитивне вирішення справи для заявника.

                                                                     Державний нотаріус Другої державної нотаріальної

                                                                    контори Харківського району Харківської області

                                                                    Радіонова Т.І. 

Координати Штабу з питань розміщення сімей військовослужбовців, які перебувають на території АР Крим та м. Севастополя

Контактні телефони для сімей військовослужбовців, які перебувають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь:

Міністерство оборони України (044) 454-44-51,  454-43-37 (цілодобово)

Громадська приймальня Міністерства оборони України (044) 253-04-71 (цілодобово)

Генеральний штаб Збройних сил України (044) 235-82-31 (цілодобово)

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (044) 207-18-04, 207-18-79 (цілодобово)

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (044) 284-06-65, 284-06-73, 284-06-67 (з 9 до 18 години в робочі дні)

Пряма телефонна гаряча лінія Міністерства юстиції України для надання правової допомоги жителям Автономної Республіки Крим 486-71-56

Д О В І Д Н И К

відповідальних осіб ОДА за облаштування громадян, що прибувають з АР Крим і м. Севастополь на тимчасове перебування до регіонів України

станом на 25.03.2014 

Переглянути весь документ - натисніть "Читати далі"

Інформація

для громадян, які приїхали з Автономної Республіки Крим та міста Севастополь

   Для отримання всіх видів державної соціальної підтримки, зокрема пенсії, допомоги, компенсації тощо Вам необхідно звернутися до найближчого органу соціального захисту населення або управління Пенсійного фонду України в зручний для Вас час.

Основні документи, які необхідно мати при собі (за наявності):

- паспорт;

- посвідчення отримувача пенсії, допомоги, пільговика;

- довідка про присвоєння ідентифікаційного коду.

  Там Вам також допоможуть отримати інформацію з усіх питань, які хвилюють Вас на даний час, зокрема з питань розселення, медичного обслуговування, організації навчання та виховання дітей у дошкільних та шкільних навчальних закладах, а також щодо працевлаштування.

З усіх цих питань Ви можете БЕЗКОШТОВНО звернутися за телефоном «гарячої лінії»: 0800 507 309

Крім того, для отримання допомоги ви можете звернутися на «гарячу лінію»:

Додаткову інформацію можна отримати на сайті Мінсоцполітики України: www.mlsp.gov.ua

   Попередній електронний запис (через мережу Інтернет в режимі онлайн) на прийом до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Люботинського міського управління юстиції у Харківській області дозволить громадянам, не виходячи з дому та уникаючи черг вибрати зручні дату та час для візиту до відділу, згідно з графіком роботи, з питань, що відносяться до компетенції відділу.

  Запис на прийом здійснюється через офіційний веб-сайт Головного управління юстиції у Харківській області ( http://justic.kh.ua) шляхом заповнення запропонованої електронної форми у вкладці «Запис на прийом до відділу ДРАСЦ».

Відділ державної реєстрацій актів

цивільного стану Люботинського

міського управління юстиції