Святкування Міжнародного дня волонтерів,  щорічно відбувається 5 грудня, було запропоновано Генеральною Асамблеєю ООН в 1985 році. Це свято організовується для пропаганди соціально-економічного розвитку суспільства. Мета проведення свята полягає в залученні до волонтерського руху якомога більшої кількості людей, які готові на безкоштовній основі допомагати іншим.

Офіційно вважається, що волонтерський рух бере початок у 20-х роках XX століття. Після Першої світової війни, у 1920 році у Франції.  У 1987 році в світі налічувалося 80 мільйонів волонтерів, на початок ХХІ ст. –  понад 100 мільйонів. 

 «Любити і допомагати» – девіз всіх тих, хто не може залишатися осторонь людей, які потребують підтримки та участі. А також – турботи, самовідданості та доброти. Саме ці почуття притаманні волонтерам.
     Волонтерська діяльність є основою побудови та розвитку громадянського суспільства. Вона втілює в себе найшляхетніші прагнення людства – прагнення миру, свободи, безпеки та справедливості для всіх людей. Волонтерство – це неоплачувана, свідома, добровільна діяльність на благо інших. Будь-яка людина, що свідомо і безкорисливо трудиться на благо інших, може називатися волонтером.

Охорона навколишнього середовища, культура, розвиток і позитивний імідж країни є основними напрямками роботи волонтерів. Саме це допомагає суспільству впевнено стояти на ногах, а волонтеру – отримати задоволення і безцінний життєвий досвід, набути професійних знань та навичок.

Українцям здавна були притаманні традиції взаємодопомоги, але розквіт волонтерської діяльності  в Україні припав на час Революції Гідності і початок війни на Донбасі.  У надзвичайно складний період він  об’єднав суспільство, створив дієву структуру громадських організацій, груп людей, готових взяти на себе вирішення найбільш нагальних і болючих проблем держави.

До Міжнародного дня волонтерів в Люботинській публічній бібліотеці  підготовлено  книжкову виставку «Волонтери– люди доброї волі».  

Директор КЗ «Люботинська ПБ ЛМР ХО»   

Олена АЛІСОВА

 Щорічно 1 грудня згідно з рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та Генеральної Асамблеї ООН, прийнятими в 1988 році, відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Цей день започатковано з метою підвищення обізнаності про епідемію СНІДу, викликаної поширенням ВІЛ-інфекції, а також, як день пам’яті жертв цього захворювання.
На абонементі Люботинської публічної бібліотеки  експонується тематична книжкова виставка «Не дай СНІДУ шанс».  Заходи, що традиційно проводяться в цей день, традиційно відбуваються із символом – Червоною стрічкою. Її ідея належить художнику Франку Муру. Тепер кожен, хто надягає Червону стрічку 1 грудня, висловлює свою надію на майбутнє без СНІДу. 
    Пам’ятаймо! СНІД ще не переможений, ось чому нам так важливо навчитися слухати тих, хто опинився по той бік біди. Тому так важливо у боротьбі з ВІЛ/СНІДом працювати саме з молоддю. Носії ВІЛ – люди, які хочуть жити. Бережіть себе, піклуйтеся про ближніх і нехай Всесвітній день боротьби з ВІЛ об’єднає всіх і кожного.
   
   Директор КЗ «Люботинська ПБ ЛМР ХО»       

Олена АЛІСОВА

            17 листопада відзначає свій день народження Андрій Кокотюха - відомий український письменник, сценарист та журналіст. З цієї нагоди у Люботинській публічній бібліотеці оформлено виставку-вітання "Літературний простір Андрія Кокотюхи". Сучасний український письменник, журналіст, проживає і працює в Києві, народився в Ніжині, перший художній твір написав у віці семи років. Це була казка про лісових звірят зі зброєю в руках, які захищали свій ліс від піратів, згодом його твори уже друкувалися в журналах „Перець", „Юність". Перше оповідання було опубліковане в 1987 році. Мріяв стати бібліотекарем. Натомість працював збиральником меблів, різноробочим та муляром на будівництві. Закінчив факультет журналістики Київського університету ім. Т. Шевченка.

          Андрій Кокотюха - автор численних журнальних публікацій та художніх, документальних та публіцистичних видань, представлених на виставці, що діє в рамках циклу „У колі друзів". Його романи, зокрема „Повзе змія", „Таємне джерело", „Пророчиця", „Осінній сезон смертей", „Охота на маршала" та ін.  - переважно детективи-трилери або містичні детективи - давно популярні серед читачів бібліотеки. Сюжетна лінія творів вражає своєю витонченістю, а персонажі яскраво описані до найменших подробиць. Особливо хочеться відмітити добірку ретро-детективів, серед яких - „Адвокат із Личаківської", „Привид із Валової". Цікавими для нашого читача будуть і „Справа отамана Зеленого. Українські хроніки 1919 року" та „Чорний ліс. Українські хроніки 1943 року". Однією із найновіших є книга, яка обпікає вогнем трагічних українських подій 2013-2014 рр. - „Вогняна зима". Неодноразовий лауреат премій „Коронація слова", Андрій Кокотюха у 2012 році отримав відзнаку „Золотий письменник України". Визнаний експертами Львівського Форуму видавців кращим журналістом, який пише на книжкові теми. Він постійно співпрацює з найбільш популярними українськими газетами, журналами і телеканалами. Історія воїна УПА, який потрапив до радянського ГУЛАГу, була екранізована та вийшла в масовий прокат українських кінотеатрів вже у 2017 році. Книга "Червоний. Без лінії вогню" є давно очікуваним продовженням "Червоного" і також була екранізована. Зйомки фільму проводились у 2018 році у Кременці, участь у зйомках брали кременчани. Вихід фільму відбувся у листопаді 2020 року. Твори А. Кокотюхи неодноразово були відзначені нагородами, а друкуються вони практично в усіх українських видавництвах, котрі видають сучасну літературу.

Тож запрошуємо користувачів познайомитися з захоплюючими творами українського письменника.

               Директор КЗ «Люботинська ПБ ЛМР ХО»       Олена АЛІСОВА

Щороку, 9 листопада, Україна відзначає чудове свято – День української писемності і мови. Любити, шанувати і плекати рідну мову – святий обов’язок кожного українця. І саме зараз, в такі тревожні часи для нашої держави. Напередодні свята Люботинська публічна бібліотека запрошує своїх читачів на виставку-перегляд «Бринить, співає наша мова, чарує, тішить і п’янить».

У Люботинській бібліотеці для дітей до свята рідної мови підготовлена мовна мозаїка «Одягни свою мову в красиві слова…» Працівники бібліотеки розповіли про тяжку долю нашої співучої мови, про її шлях до здобуття статусу державної.  Діти дізналися про історію писемності, скорботний календар української мови, визначили місце української мови серед інших слов’янських мов, почули щирі слова любові і вдячності до неї. Учасники заходу відгадували українські прислів’я, читали вірші та легенди.

 Різні заходи, які виховують почуття глибокої любові до мови, свого роду, рідної землі, пройшли і в Люботинських бібліотеках-філіях.

Гиївська бібліотека-філія підготувала книжкову виставку «Рідна мова – життя духовного основа». Старо-Люботинська бібліотека-філія експонує книжково-ілюстративну викладку «Рідна мова-звучи в нашому домі». У Манченківській бібліотеці-філії триває ретро-виставка «Мова у серці народу, у душі країни». Травнева бібліотека- філія підготувала книжкову виставку «Українську рідну мову в дар дали мені батьки».

Директор КЗ «Люботинська ПБ ЛМР ХО»   Олена АЛІСОВА

Дорогі друзі, працівники КЗ" Люботинська публічна бібліотека Люботинської міської ради Харківської області", запрошують усіх підтримати флешмоб

#Радіодиктант_національної_єдності

#День_української_писемності_та_мови

Трансляція ХХІ Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності відбудеться 9 листопада о 10:00 на таких платформах:

- радіо – Українське радіо, Радіо Культура;

- телебачення – UΛ: ПЕРШИЙ, регіональні філії;

- інтернет – ютуб-канал та фейсбук-сторінки Суспільного мовлення.

Цьогоріч радіодиктант прочитає письменник Юрій Андрухович, який також є його автором.

Роботи будуть прийматися онлайн та оффлайн протягом доби. Паперового листа з диктантом потрібно надсилати за адресою: м. Київ, 01001, вул. Хрещатик, 26. Важливо, щоб гриф дати надсилання був не пізніше ніж 10 листопада 2021 року. Фото чи скан своєї роботи можна надіслати на електронну скриньку rd@ukr.radio

Текст диктанту буде оприлюднено на сайті Українського радіо 11 листопада 2021 року.

Результати оголосять упродовж 1-2 місяців залежно від кількості отриманих листів.

Цитуємо:

Керівник проєкту "Радіодиктант" Дмитро Хоркін:

«За останні роки ми суттєво змінили підхід до Радіодиктанту. Сьогодні Радіодиктант — це не перевірка знань. Ми нікому не будемо ставити "двійки". Радіодиктант національної єдності — це наймасовіший осінній флешмоб, покликаний звернути увагу на українську мову, популяризувати українську мову. Тож навіть якщо ваша професія ніяк не пов’язана з мовознавством, чи навіть якщо ви поки що не опанували українську мову, Радіодиктант — теж для вас. Ми закликаємо всіх 9 листопада о 10 годині ранку вмикати Українське радіо, Радіо Культура чи один з телеканалів Суспільного та писати Радіодиктант національної єдності..."

 Директор КЗ «Люботинська ПБ ЛМР ХО»   

Олена АЛІСОВА

Цьогоріч він триває з 24 до 30 жовтня і має тему «Media and Information Literacy for the public good ‒ Медійна та інформаційна грамотність для суспільного блага».
Бібліотеки – важливі суб`єкти медійно-інформаційної освіти. Тиждень – чудова нагода продемонструвати внесок і можливості бібліотек у розбудові медійно та інформаційно грамотного суспільства, довести, що бібліотеки – важливі агенти змін у цій царині, що вони кожному надають можливості для розвитку медійно-інформаційної грамотності. Маємо хороший досвід просування культури споживання інформації. Багато працюємо у цьому напрямку зі своїми користувачами, особливо з підлітками, молоддю, дітьми. Беремо у свій арсенал напрацювання, якими щиро діляться  бібліотеки зі всієї України. Працівники Люботинської публічної бібліотеки представили користувачам добірку онлайн-ресурсів з медіаграмотності та критичного мислення «Медіадрайвер – Твій навігатор у світ медіа».

Директор  КЗ «Люботинська ПБ ЛМР ХО»  Олена АЛІСОВА

         14 жовтня Україна відзначає День захисника і захисниць України, День українського козацтва, ці свята співпадають з православним святом Покрови Пресвятої Богородиці.

   До Дня захисника України та Дня Українського козацтва у бібліотеках  міста було проведено ряд заходів. Метою проведення яких є формування у юного покоління почуття особистої відповідальності за долю держави, готовність стати на захист державних інтересів країни, виховувати глибоку повагу до захисників, які віддали своє життя в ім’я майбутнього. Напередодні свята Центральна публічна бібліотека провела у «Літературному» сквері героїко-патріотичну вуличну акцію-привітання «Гордість і душа держави, її надія і оберіг – це захисники України». Бібліотека для дітей підготувала історичну мандрівку «Невмирущі традиції героїчного народу» та народознавчу бесіда «Вже стелить шляхом золота Покрова». У Водянській бібліотеці-філії представлена виставка-експозиція «Козацька слава - приклад і натхнення». Гиївська бібліотека-філія провела бесіду у книжкової виставки  «Народ мій є! В його гарячих жилах кров пульсує і гуде». Старо-Люботинська бібліотека- філія підготувала книжкову виставку «Доки буде Україна, поки будуть козаки!». Травнева бібліотека-філія провела урок мужності «Гідні сини України» та підготувала книжкову виставку «Козацькій славі жити у віках!». Манченківська бібліотека-філія презентувала книжкову виставку-інсталяцію «Козацтво – свято мужності  і сили».

     День Покрови обрали не даремно. Традиційно саме в це православне свято українці вшановували та славили воїнів-захисників. І така традиція бере початок ще з часів Київської Русі. Для козаків Покрова була заступницею. Оберігає Пресвята Богородиця й нинішніх воїнів. Як відомо, в українській традиції Покрова тісно пов’язується із ідеями захисту від ворогів: згідно літописів князь Ярослав Мудрий віддав Київ і всю Русь під покров Божої Матері. Тому велика кількість православних церков, побудованих в княжі і козацькі часи присвячувалися цьому святу. Церква Покрови Пресвятої Богородиці була головною на Запорізькій Січі, а 14 жовтня одним з найважливіших днів для козаків – тоді вони проводили свої ради, на яких вибирали нового гетьмана або кошового отамана. У 20 столітті козацькі традиції наслідували борці за незалежність України – Армія Української Народної Республіки та Українська повстанська армія. Саме тому днем офіційного створення УПА було обрано свято Покрови.

     14 жовтня не буде звичайним «червоним» днем у календарі. Це - одне з найбільших державних свят. Свято нескорених. Бо попри всі негаразди дух українського народу не вдається зламати жодному з ворогів. Сила дня захисника України в тому, аби цей день став святом нескорених для кожного.

Директор КЗ "Люботинська ПБ ЛМР ХО"

Олена Алісова

   У Центральній публічній бібліотеці,  напередодні Дня міста в читальному залі оформлено книжкову виставку «Молодь читає – Люботин процвітає». Екскурсія до бібліотеки виявилась дуже інформативною, для учнів 9-го класу школи «Дивосвіт» та залишила дуже чимало позитивних емоцій. Саме такі заходи допомагають молоді краще засвоювати матеріал та розвивати творчий підхід до навчання. Для всіх охочих діє краєзнавча книжкова виставка «Люботин! Рідний серцю край», підготовано фото-колаж «Мій рідний край- це серця рідна пристань».

 Гиївська бібліотека-філія підготувала виставку історичних матеріалів «Люботин і люботинці».

     Вітаємо всіх з днем нашого прекрасного міста. Нехай воно стане ще кращим, ще більшим і затишнішим. Нехай злітають в мирне небо урочисті салюти, осяюючи святковим настроєм кожен двір, кожну вулицю і провулочок. І нехай будуть щасливі всі мешканці та гості улюбленого нами міста.

Директор КЗ «Люботинська ПБ»      

Олена АЛІСОВА

 Розпочинається новий навчальний рік, який завжди означає відкриття нової, осяйної і часто нелегкої дороги – дороги до знань, до нових звершень.

Знання це скарб, а вміння вчитись — ключ до нього.

Сьогодні Люботинська  бібліотека для дітей організувала пізнавально-оглядову екскурсію під назвою «Країна знань нам двері відчиняє» для учнів 3-А класу Люботинської ЗОШ № 4.  

Під час екскурсії учасники мали змогу ознайомитися з усіма відділами дитячої книгозбірні, новими книжками, виставками літератури, періодичними виданнями, дізнатися про правила користування бібліотекою та її послуги. Школярі уважно слухали розповідь бібліотекара Ніни Суботи про історію української дитячої книги в житті людини. Цікавим доповненням до екскурсії стала вікторина «Бюро знахідок». Діти ділилися враженнями про свої улюблені книги,  активно задавали питання ведучій і цікавилися літературними новинками.

      Завдяки змістовному дозвіллю у бібліотечному просторі діти отримали позитивні емоції, покращили навички спілкування та поповнили багаж необхідних знань. Захід пройшов у дружній, веселій атмосфері і залишив по собі багато приємних спогадів. Учням дуже сподобалося подорожувати книжковою країною, про що свідчили бажання стати читачами дитячої бібліотеки та теплі, щирі слова вдячності.

Нехай цей навчальний рік відкриє перед молоддю нові горизонти пізнання себе і світу, вчителів надихне успіхами вихованців, батьків – гордістю за своїх дітей.
Сподіваємося, що цей рік стане для школярів початком наполегливої праці, надійним кроком у світ пізнання.
Бажаємо вам незабутніх миттєвостей шкільного життя, справжніх відкриттів, пізнання світу!

Сьогодні в Україні та за її межами вшановують талановиту, без перебільшення видатну людину, метра українського кіно, який підкорив серця мільйонів теле- та театральних глядачів. Богдан Ступка заявив світу про український кінематограф та отримав чимало міжнародних нагород.

В Україні та за її межами Богдан Ступка відомий за своїми ролями в кіно. За своє творче життя він зіграв у понад 100 фільмах та серіалах не лише українських режисерів.

Так, Богдан Ступка працював із Отаром Іоселіані, Кшиштофом Зануссі, Єжи Гофманом, Режисом Варньє, Кірою Муратовою, Сергієм Бондарчуком, Володимиром Бортком, Павлом Чухраєм, Дмитром Месхієвим.

Маючи колоритну зовнішність, Богдан Сильвестрович часто і вдало втілював образи відомих історичних постатей.  Робота у картині Юрія Іллєнка «Білий птах з чорною ознакою», що отримала 4 престижні нагороди міжнародних конкурсів, стала дебютом для Ступки, поклавши успішний початок його кар’єрі в кіно.

Яскравою стала і роль у стрічці Єжи Гофмана «Вогнем і мечем», яка була добре прийнята в Європі. А картина франко-російського виробництва «Схід-Захід» номінувалася на «Оскар» у категорії «Найкращий іноземний фільм».

Богдан Сильвестрович завжди викладався на повну, люди йшли в театр спеціально для того, щоб подивитися на гру цього видатного актора. Показово, що виставу “Тев’є-Тевель”, яка була понад 20 років візитівкою театру Франка, у якій Ступка грав головну роль Тев’є, після смерті актора взагалі зняли з репертуару. У такий спосіб театр висловив пошану великому актору.

#книгизнашогофонду

  27 серпня 1856 року народився видатний письменник, поет, драматург, багатогранний науковець і філософ, професійний видавець і редактор, активний громадсько-політичний діяч Іван Якович Франко. Усебічно обдарований, енциклопедично освічений, надзвичайно працьовитий, Франко виявив себе на багатьох ділянках української культури. Сюжети для творів Франко черпав із життя і боротьби рідного народу, з першоджерел людської культури. Був «золотим мостом» між українською і світовими літературами. Його творчий доробок, писаний українською (більшість текстів), польською, німецькою, російською, болгарською, чеською мовами, за приблизними оцінками налічує кілька тисяч творів загальним обсягом понад 100 томів. Франко автор численних наукових праць з історії та теорії літератури, літературної критики, фольклористики, етнології, мовознавства, перекладознавства, мистецтвознавства, релігієзнавства, історії, економіки, соціології, філософії.

Франко був одним із перших професійних українських письменників, тобто заробляв на життя літературною працею, а також за сорок років видавничої діяльності він зумів організувати і видати чимало періодичних та неперіодичних видань. Перекладацька діяльність Франка охоплює творчість різних народів та епох, літературну творчість багатьох іноземних письменників. Нерідко Івана Франка називають титаном праці.

Пам'ятники та музеї Іванові Франку є в різних містах України та за кордоном. А одна з областей України - Івано-Франківщина — названа на його честь.

Директор КЗ «Люботинська ПБ» 

Олена АЛІСОВА

День незалежності України – одне з визначних національних свят нашої держави. Безумовно любов до рідної країни живе у серцях кожного українця. Цього року Україна відзначає

30 -річчя своєї незалежності. Ми щиро віримо у розквіт нашої держави і безмежний дух патріотизму всіх українців.

З нагоди Дня державного прапору України та Дня незалежності Люботинська публічна бібліотека презентує книжкову виставку: «Синьо-жовтий символ України», інформаційний меседж «Незалежна Україна – обличчя нової епохи»

Бібліотека для дітей провела історичну мандрівку: «Сторінками становлення української державності». Усі  бібліотечні філіали міста також долучилися до святкування державних свят.

 Найважливішим і найпотрібнішим побажанням для нас сьогодні є побажання миру. Нехай у ваших родинах панують щастя і добро, у суспільстві – згуртованість і єдність, на рідній  українській землі засяє сонце злагоди, достатку і процвітання, а небо над Україною завжди буде яскраво блакитним і безхмарним.

Нехай наші серця наповнюються прагненням до єдності та порозуміння, а плідна праця буде надійною запорукою щасливого майбутнього!

В Люботинській публічній бібліотеці представлена виставка-панорама «І засяяла над Київськими горами Божа благодать»,  яка покликана переконати в бездоганній глибині, свіжості, актуальності християнства, в його відповідності животрепетним проблемам сьогодення.
 Основною метою виставки-панорами є виховання етичної скромності, стриманості, шляхетності, любові до природи та мистецтва, а також до історії власної держави.
 Біблія – книга, яка повинна бути святинею для всіх християн, кожна сторінка якої розкриває величну і водночас трагічну історію людства, його важливий духовний шлях у пошуках Бога.
Читачі мають можливість дізнатися про подію, яка відбулася у 988 році на берегах Дніпра, біля стін Києва, про східнослов’янську православну цивілізацію, яка народилася в момент хрещення нашого народу князем Володимиром та про Київ, який є містом – основоположником історичної, культурної і духовної епохи в житті всіх слов’янських народів, центром християнства і духовного збагачення.

26 липня виповнюється 165 років від дня народження одного із широко відомих у нас зарубіжних письменників англійського драматурга нового часу Бернарда Шоу.
Бернард Шоу - ірландець, який завоював Англію. Він був другим (після Шекспіра) за популярністю драматургом в англійському театрі.
Б. Шоу став єдиною людиною, яка була удостоєна одночасно і Нобелівської премії з літератури («За творчість, відзначену ідеалізмом та гуманізмом, за іскрометну сатиру, яка часто поєднується з винятковою поетичною красою», 1925 р.) та премії «Оскар» (за сценарій фільму «Пігмаліон», 1938 р.). Однак і тут він вчинив не як усі: прийняв медаль лауреата, а від грошової частини Нобелівської премії відмовився.
Напочатку своєї драматургічної діяльності він писав по кілька п’єс, близьких за змістом, і об’єднував їх у цикли. Такими були три цикли, написані у 80-90-і роки: «Неприємні п’єси», «Приємні п’єси», «П’єси для пуритан». 
У зв’язку з річницею Люботинська публічна бібліотека пропонує вашій увазі експозицію літератури, Б.Шоу, твори якого непідвладні часу.

Олена Теліга − видатна поетеса і громадська діячка, борець за волю України, життя і смерть якої є яскравим прикладом вірності своїм переконанням, нерозривності Слову та Вчинку. З метою вшанування пам’яті видатної української поетеси, громадської діячки та борця за незалежність України Всеукраїнським жіночим товариством імені Олени Теліги було засновано Міжнародну літературно-мистецьку премію імені Олени Теліги, першим лауреатом якої стала Ліна Костенко.  На ниві українського книговидавництва плідно працює також і видавництво імені Олени Теліги. Ім'я Олени Теліги не так давно повернулося у нашу літературу та історію. 
За своє життя поетеса, на жаль, не встигла видати жодної власної збірки. Твори Олени Теліги побачили світ лише після Другої світової війни: «Душа на сторожі» (1946); «Прапори духа» (1947); «О.Теліга. Збірник» (1977); «Полум'яні вежі» (1977).
В Україну творчість Олени Іванівни Теліги почала повертатись після 1991 року – віршами, статями, публіцистикою, дослідженнями творчості поетеси.
З початком гітлерівських репресій проти українських націоналістів у лютому 1942 року Олена Теліга разом зі своїм чоловіком були заарештовані. 21 лютого їх розстріляли у Бабиному Яру.

 З нагоди Дня народження Олени Теліги, української поетеси і громадської діячки Люботинська публічна бібліотека підготувала книжкову виставку 
 «Олена Теліга – воїн українського народу».
В експозиції представлені художні твори поетеси, критичні, літературознавчі матеріали про Олену Телігу.

З цієї нагоди в Люботинській бібліотеці для дітей оформлено книжкову виставку " Справжній майстер казкового слова".

Василь Чухліб опублікував багато цікавих книжок для дітей, його твори перекладені багатьма мовами світу.

Майстра казкового слова читають діти в багатьох містах і селах нашої неозорої України. Його казки і оповідання будуть продовжувати виховувати не одне покоління патріотів своєї землі, усіх тих, хто безмежно любить ріднуУкраїну!

У Люботинській публічній бібліотеці презентована  книжкова виставка  «Інклюзивна література об’єднує» на якій представлено літературу з сімейної педагогіки, дитячої психології, родинних стосунків, поради для всебічного розвитку дитини. Виставка призначена для практичних психологів, педагогів, логопедів і вихователів дошкільних навчальних закладів, а також зацікавить батьків дітей з особливими освітніми потребами.

Інклюзивна освіта- це розширення участі всіх дітей, зокрема з особливостями психофізичного розвитку в освітньому процесі. Одним із аспектів інклюзивної освіти є забезпечення ефективності навчання школярів з особливостями розвитку в загальноосвітньому закладі. Увага зосереджується на соціалізації дітей цієї категорії та досягненні якості навчання. Основною метою інклюзивної освіти є якісні зміни в розвитку таких дітей.

Всіх,кого зацікавила дана тема, запрошуємо на перегляд літератури.