Людські долі
Автор: Svetlana   Додано:6 грудня 2017   Переглядів:55   Категорія - [Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 
 (голосів: 0)

Спогади ювілярки

 На долю Валентини Григорівни Платонової випали не легкі випробування (війна, голод 1946-1947 років, злиденне повоєння, праця на Харківськім заводі «Радіодеталь». Народилася Валентина Григорівна  в селещі Гиївка, що розмістилось у 3-х км.  від м. Люботин, 16 грудня 1937 року. Як дитина війни ювілярка  охоче ділиться своїми спогадами: В роки Другої світової війни наше селище було окуповане солдатами з Італії . Тому таких безчинств, як поводилися  фашистські загарбники , не спостерігалось. Солдати  - італійці  ділились з нами продуктами харчування, забезпечували медикаментами. Про них у нас залишилося  добре враження. Одного разу навіть сказали: «Ідіть звідси зараз ця місцевість буде  піддана бомбардуванню». Переховуючись в окопах  почули як один  із снарядів упав поруч за окопом , після закінчення обстрілу  і бомбардування закопали його в городі. Десь під шаром землі  він і до цього часу лежить не знешкоджений. Гиївський ставок, який знаходився біля мого будинку, засипаний  бомбами і снарядами і до цих пір не розмінований. Немає можливості провести  розмінування.

В роки голодомору 1946-1947рр. мої старші брат та сестра поїхали  на заробітки в Західну  Україну, а я залишилася з матір’ю. Не було продуктів харчування  з бур’янів  готували оладки, борщ варили з лушпайок, продали своє останнє ліжко за буханець хліба.

У травні місяці 1947 року приїхала сестра , щоб забрати мене з собою на заробітки доки я не померла з голоду. В цьому ж році  я Закінчила навчання в Гиївській школі.  В Західних областях  доводилося полоти буряки, моркву, картоплю, брати участь в збиранні зернових .

Після заробітків повернулася в с.Гиївка де застала  опухлу від голоду матір,яка невдовзі й померла. Валі не виповнилося ще й 18 років  пішла працювати на Харківський завод «Радіодеталь» . За 34 роки праці на цьому підприємстві довелося працювати, начотчицею, зборщицею, зварювальницею і багатьма іншими спеціальностями . Її фотографія завжди висіла на заводській Дошці пошани, нагороджувалася Почесними грамотами, Подяками. Рада організації ветеранів м.Люботина щиро вітає Ювілярку з 80-ти річчям і зичить Валентині Григорівні міцного здоров’я довгих років життя у мирі та злагоді, оптимізму й віри в краще майбутнє.

 

                             Микола Пархоменко – керівник прес-центра РОВ м.Люботина







   Інформаційне повідомлення

Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до даної публікації.