Вітаємо наших ветеранів!!!
Автор: Svetlana   Додано: 10 квітня 2017   Переглядів:143   Категорія - [Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

Рада організацій ветеранів України м. Люботина сердечно вітає наших ветеранів - ювілярів, 

 

які народилися у квітні 2017 року. 

      Бажає міцного здоров’я, благополуччя, щасливих років життя, добробуту та натхнення.

 

Халіна Анна Костянтинівна – 85

 

Калмикова Віра Моісеївна – 80

 

Остащенко Надія Іванівна – 80

 

Демченко Віктор Анатолійович – 80

 

Шкоденко Надія Григорівна – 75 




 Дружба, що гартувалася роками!
Автор: Chekardina   Додано: 4 квітня 2017   Переглядів:194   Категорія - [Головна, Організація ветеранів]
 

Дружба, що гартувалася роками!


З нагоди 30–ти річчя утворення Люботинської міської ветеранської організації, до речі, самої численної в місті, зібралися ветерани з тим, щоб гідно відзначити цю ювілейну дату, яку організував Люботинський міський голова Лазуренко Леонід  Іванович.

Гостями свята були ветерани бойових дій у Другій світовій війні, заступник голови  обласної ради ветеранів України Володимир Степанович Гріневич, голова Бабаївської селищної ради Олександр Васильович Мороз, колишній секретар Бабаївської селищної ради, яка понад 30 років пропрацювала на цій посаді, нині секретар Бабаївської ветеранської організації Любов Валентинівна Орєхова, голова цієї організації Василь Федорович Галоша. Голова Люботинського товариства Союз Чорнобиль України, Микола Володимирович Глущенко, помічник народного депутата України Володимира Михайловича Кацуби Лариса Василівна Гільова.

Люботинський міський голова Л.І.Лазуренко привітав ветеранів, він сказав: «Завдяки  Люботинській ветеранській організації я сьогодні знаходжусь поруч з вами, бо саме ветерани  залучили мене до громадської діяльності. До цього  я приділяв увагу сім’ї та бізнесу.

Коли до мене вперше прийшли представники ветеранської організації, голова Михайло Олександрович Папирін, секретар Ніна Олександрівна Боровицька і учасник бойових дій Другої світової війни Микола Андрійович Рубан, вони запросили мене на спілкування  з ветеранами. З того часу почався тісний, дружній зв’язок . Я зрозумів, що зробив належний, правильний вибір.

На сьогодні я міський голова, ветеран праці. Я вдячний  Люботинській міській  ветеранській організації за те, що  маю можливість брати участь у громадському житті нашого міста. За минулий рік у нашому місті багато чого змінилось. Моя робота і в подальшому буде направлена тільки на громаду. Наші старання будуть направлені на покращення наших дитячих закладів, шкіл, лікарень, наших доріг. У цьому році закінчимо освітлення наших вулиць.

Міський голова і міська рада і в подальшому готові брати активну участь  у життєвій діяльності ветеранської організації і активно допомагати їй. Скажу відкрито, що мені не подобається те приміщення, в якому перебуває ветеранська організація. Будемо сподіватися, що в цьому році буде вирішено це питання і вам буде надане інше приміщення з кращими умовами. Ви цього варті.

Зараз серед нас  знаходяться учасники бойових дій Другої світової війни, я вдячний їм за ратні героїчні подвиги, які вони проявили на фронтах і у відбудові нашого міста в післявоєнні роки».

Леонід Іванович провів церемонію нагороджень. За багаторічну плідну працю, активну життєву позицію, вагомий особливий внесок у розвиток ветеранського руху в м. Люботині та з нагоди 30-річчя з дня заснування ветеранської організації  грамотами виконавчого комітету  були нагороджені: Боровицька Н.О., Барчан Л.К., Зіменко Г.Я., Шинкаренко З.І., Кучерява Л.М., Пархоменко М.Д., Загорулько Г.І., Шульженко В.Б.

Заступник голови обласної ради ветеранів Володимир Степанович Гріневич у своєму виступі зазначив: «Мені дуже приємно бути на цьому великому прекрасному святі, яке відзначає ваша ветеранська організація. Багато років довелося працювати  з Михайлом Олександровичем Папиріним, це була прекрасна людина і я завжди відносився до нього з великою повагою, вивчав досвід його роботи. Також працював з Валентиною Олексієвною Іволгіною – це чудова жінка, яка і зараз у нашій обласній ветеранській організації - член Президіума. Щодо Люботинської міської ветеранської організації - це одна з найкращих ветеранських організацій в області, головою якої є Сергій Іванович Котихін. Я вважаю що заслужено, на прохання міської ради, йому була вручена Подяка від обласної адміністрації на обласному зібранні. Я дуже радий зустрічі з Люботинським міським головою Леонідом Івановичем Лазуренко. З великою увагою слухав його виступ. Мені сподобалися хороші  відносини міської ради з ветеранською організацією. Цей досвід ми будемо намагатися розповсюдити в обласних ветеранських організаціях».

В.С.Гріневич нагородив похвальними грамотами голів первинних ветеранських організацій за багаторічну працю і за те, що працюючи на громадських засадах, вони проводять велику роботу по патріотичному вихованню молоді. Нагороди отримали:  Приходько Н.Ф., Коробська А.І., Карнаух В.І.

Хвилиною мовчання присутні  пом’янули тих, хто пішов із життя.

Помічник народного депутата України В.М. Кацуби Лариса Василівна Гільова передала привітання зі святом, побажала всім миру, добра, злагоди  і любові. Лариса Василівна виконала доручення В.М.Кацуби та вручила Подяки за багаторічну працю, активну участь у громадсько-політичному житті, вагомий особистий внесок у розвиток ветеранського руху, вихованні молодого покоління в дусі патріотизму та з нагоди 30–річчя заснування Люботинської міської ветеранської організації України Котихіну С.І., Вольвач С.П., Гончаровій Л.П., Кучерявій Л.М.,Трохимовій Г.В.

Маючи доручення від Народного Героя України, голови Харківської обласної організації партії «Відродження», Почесного громадянина м. Люботина Віктора Миколайовича Остапчука, Лариса Василівна нагородила грамотами від обласної організації партії «Відродження» Котихіна С.І., Бабенко Л.Є., Боровицьку Н.О., Єременко О.І., Коробську А.І.

Голова Люботинської ветеранської організації  Сергій Іванович Котихін розповів про те, що в 1965 році ветеранський рух очолив колишній фронтовик Іван Сергійович Доценко. У 1987 році на базі ветеранського руху було організовано ветеранську міську організацію головою, якої був також Доценко І.С., аж по 1995 рік.

З 1995 по 2011 роки ветеранською організацією керував Михайло Олександрович Папирін. З 2011 по 2014 головою Люботинської ветеранської організації була Валентина Олексіївна Іволгіна. Під її керівництвом ветеранська організація стала одною із кращих в області.

Протягом останніх років суттєву допомогу ветеранській організації надали Віктор Миколайович Остапчук, Володимир Михайлович Кацуба, Микола Григорович Уманець, Роман Сергійович Веприцький, Володимир Степанович Гріневич і, передусім, Леонід Іванович Лазуренко - всім низький уклін від ветеранів. Подяками від Люботинської ветеранської організації відзначено учасників бойових дій Олексія Семеновича Теличка, Івана Захаровича Притиченка, Арамаіса Нерсесовича Хачікяна, Федора Денисовича Сахна, Соловей Миколу Васильовича. Подяки також отримали голови первинних ветеранських організацій Любов Афанасіївна Дубровина, Світлана Павлівна Вольвач, Світлана Яківна Білоус, Любов Євдокимівна Бабенко, Галина Василівна Трофімова, Євдокія Іванівна Колесник, Ольга Іванівна Тузко, Надія Іванівна Остащенко.

Валентина Олексіївна Іволгіна сказала: «Я щаслива тим, що в розвитку Люботинської міської ветеранської організації є і моя частина праці. Бажаю всім вам здоров’я, великого щастя, любові ваших рідних, дітей, онуків. Отримую насолоду від того, що мером міста став Л. І. Лазуренко, який любить наше місто, його людей. Ми сьогодні і завтра будемо підтримувати його і той шлях, який він обрав».

Голова Бабаївської селищної ради Олександр Васильович Мороз у своєму виступі зазначив, що дружба між Люботинською ветеранською організацією і Бабаївськими ветеранами зародилася вже давно. Закликав і в подальшому бути в хороших дружніх відносинах, запрошувати на значні події, які будуть відбуватися у Бабаях і місті Люботині. «Ми даємо згоду на приїзд до вас з концертною програмою. Я добре запам’ятав слова вашого міського голови Леоніда Івановича, який сказав: «Я буду працювати тільки на інтереси громади», - продовжив Олександр Васильович та щиро привітав Люботинську міську ветеранську організацію з 30-річчям Дня заснування.

«Важко перерахувати всі ваші добрі справи, ваш життєвий досвід, теплоту ваших сердець - у своєму виступі сказав О.В. Мороз, - ваша активна громадська позиція є найкращим прикладом для усіх нас, а більше за все – для підростаючого покоління. Побільше передавайте свої знання молоді і дітям, діліться своїми спогадами. Давайте поради, розповідайте історичну правду про важкі часи війни і повоєнне лихоліття. Шановні ветерани! На життєвому шляху у кожного із вас було багато важких випробувань. Ви пройшли їх з гідністю і честю».

Олександр Васильович подарував книгу про Бабаї Люботинському міському голові Л.І. Лазуренку і Люботинській ветеранській організації.

Голова Люботинського товариства «Союз Чорнобиль України» Микола Володимирович Глущенко щиро привітав Люботинську ветеранську організацію з ювілеєм.

По закінченню урочистої частини свята Леонід Іванович Лазуренко сказав: «Я впевнений, що наші зустрічі з Бабаївською громадою будуть продовжуватися. Ми будемо зустрічатися з Олександром Васильовичем і разом будувати плани на майбутнє з тим, щоб наші ветеранські організації були кращими на Слобожанщині!»

Із концертною програмою перед ветеранами виступили аматори міста.

 

Микола Пархоменко,

керівник прес-центра РОВ м. Люботина

 

 

Дружба, що гартувалася роками!

Дружба, що гартувалася роками!


Дружба, що гартувалася роками!

 



 «Поезія, мов цілюща вода»
Автор: Chekardina   Додано: 27 березня 2017   Переглядів:222   Категорія - [Головна, Організація ветеранів]
 

«Поезія, мов цілюща вода»


У переповненій читальній залі Люботинської центральної бібліотеки 21 березня був проведений вечір  «Поезія, мов цілюща вода», присвячений      80-річчю нашого видатного земляка Станіслава Васильовича Шумицького,  який, беззаперечно, лишається єдиним на тлі Люботинської і Караванської історії найобдарованішою людиною свого краю.

Життєвим кредом поета стали рядки:

 

Я залишив вам свій автограф та присвятив скупий куплет.

Я коханого краю біограф і хіба що трохи поет.

 

Сьогодні вони увіковічені на меморіальній дошці Караванської ЗОШ, в якій навчався Станіслав Шумицький. За його життя вийшли друком три збірки – «Ознаки вірності»(1963 рік), «Сорок ударів серця» (1966 рік), «Герої приходять у пісню» (1971 рік). Збірки поета увійшли в самоту і відбили промені натхнення, радості, любові, тривоги, героїзму і людяності. В заході приймали участь:

Віктор Степанович Бойко - голова творчої асоціації літераторів Слобожанщини, «Заслужений працівник культури України», поет, прозаїк, перекладач, лауреат премії Іванова, О.О. Олеся, Нечуй-Левицького, В’ячеслав Романовський - поет автор 17 збірок, член Національної спілки письменників та Національної спілки журналістів України.

В.Бойко прочитав свої вірші, присвячені С. Шумицькому, поділився спогадами про нього, В. Романовський розповів, що вперше зустрівся із Станіславом у 1965 році: «Уже в ті роки ім’я його багатьом було відомим, оскільки він був людиною комунікабельною, доброзичливою, любив молодь, творчих людей. Наша зустріч затягнулася до другої години ночі. Станіслав любив вірші Володимира Миколайовича Сосюри, читав свої. Дивовижно, що такий молодий хлопець був обізнаний в усьому.  Образливо та шкода, що Станіслав трагічно загинув  з нез’ясованих обставин у свої неповні 37 років. Пригадую ті роки, коли С. Шумицький працював у редакції «Вечірній Харків» літературним редактором. Його шанували і любили редактори за те, що досконально знав  мову, вміло подавав матеріали. Відвідавши Караван, ми були задоволені тим, що є вулиця, яка носить ім’я Станіслава Шумицького».

Лідія Марківна Кучерява до ювілею 80-річчя від Дня народження  поета розпочала готуватися з червня 2016 року.

Вона добре знала Станіслава,  оскільки у Каравані вони були сусідами і він був другом її чоловіка, а ще багато років вона була сусідкою мами поета. Протягом  багатьох років в її архіві зібралося багато матеріалів про життя та творчість поета і цього дня поділилася своїми спогадами, прочитала вірші, з ансамблем «Мрія» виконали пісню, присвячену ювіляру. На зустріч були запрошені однокласники С. Шумицького: Євгенія Андріївна Мирошниченко, Віталій Тихонович Луговий, Іван Андрійович Глушненко. Багато робот з упорядкування альбому поета залишила для Караванської ЗОШ вчитель – філолог  Тетяна Миколаївна Завгородня.

Любов до української мови і літератури у шкільні роки привила Станіславу його найулюбленіша Євдокія Кузьмівна Мякишева. У подальшому в своїх збірках саме їй присвятив декілька віршів. Місцеві поети Почесний громадянин міста Люботина Олександр Георгійович Кібальник і  Кость Петрович Маковійський прочитали свої  вірші, присвячені пам’яті поета. Ансамбль «Сузір’я» під керівництвом Ніни Дацько виконав пісню «Де шуміла ріка». У виконанні Почесного громадянина м. Люботин, заслуженого артиста естрадного мистецтва України Олексія Яковича Еткала пролунала пісня «Пролісок» на слова С.В. Шумицького .

У виступах взяли участь учні 8 –го классу Люботинського НВК № 2 та учениця 10-го классу ЗОШ № 3 Д. Білоус. Син вчительки Євдокії Кузьмівни Мякишевої, Сергій Петрович - професійний музикант виконав декілька пісень, присвячених поетові ювіляру. Поезія - це почуття, драма, історія, біль, досвід, філософія, культура та естетика, інтуїція та містика… Поезія - це доля.

Ми, його земляки, пишаємося тим, що такий поет, як Станіслав Шумицький, прославив Люботин і Караван, став гордістю Слобожанщини.

 

 

«Поезія, мов цілюща вода»

 

 

Микола Пархоменко

-Керівник прес-центру РОВ м. Люботин

Олена Алісова- директор Люботинської центральної бібліотеки. 

 




 Подяка голови Харківської обласної державної адміністрації
Автор: Svetlana   Додано: 23 березня 2017   Переглядів:191   Категорія - [Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

Подяка голови Харківської обласної державної адміністрації




 Анатолій Дмитрович Шевандін
Автор: Chekardina   Додано: 20 березня 2017   Переглядів:171   Категорія - [Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

«Запоминайте нас пока мы есть»

Анатолій Дмитрович Шевандін

 

                     Анатолій Дмитрович народився 20 березн1927 року в селі Вербівка, Вільшанського району, Черкаської області, що  поруч з Моремцями звідки родом Т.Г.Шевченко. Мати  Шевченко Оксана Тимофіївна була ріднею з братом Т.Г.Шевченка , Миколою. Батько , Дмитро Климентович Шевандін був неперевершеним спеціалістом в СРСР по налагодженню і запуску цукрових заводів.

За плечима Анатолія трудове дитинство довоєнного часу, окупація, навчання, післявоєнна мирна праця. Оскільки батькові часто доводилося по роботі  проживати в різних містах то він завжди влаштовував нам належне поселення , щоб бути поруч. Коли Анатолію виповнилось 9 років , батько почав брати його на завод – навчав слюсарній справі. Довелося працювати на багатьох цукрових заводах , зокрема на Вільшанському , Новобиковському, Яготинському. Працюючи на Тростянецькому цукровому заводі, Сумської області закінчив 8 класів. Перед початком Другої світової війни Тростянецький цукровий завод  евакували в Сибір. Батько разом  з ешелоном  відправився до місця призначення. Мати з двома синами залишилася в Тростянці , окупованому фашистськими загарбниками. Коли в 1943 році Анатолію виповнилося 16 років групою з 15 – ти чоловік, своїм ходом, вони добралися до Прохоровки . Благополучно дійшли до селища, в лісі вони займалися заготівлею  древисини для фронту. Звідти молодих хлопців направляють в Магнітогорск. Там  закінчивши ФЗУ працювали на будівництві шостої комсомольської домни . Маючи навики в слюсарній справі Анатолій був призначений  помічником майстра, де йому було присвоєно 6 розряд по цій спеціальності. По закінченню будівництва домни їх направляють до міста Челябінськ на танковий завод де вони збирали башти до танків        Т – 34. Перебуваючи на цукровому заводі  в Воронежській області батько розшукує місце перебування сина Анатолія. Дізнавшись , що той  працює на танковому заводі, звернувся з проханням до керівництва відпустити сина. В1944 році Анатолія призивають до лав  Армії. На Північному Уралі  в 10- й дивізії 45 стрілецького полку оволодів снайперською справою. Через декілька місяців до них прибув старшина з Курганського авіаційного училища з тим щоб відібрати декілька солдат для навчання. До числа відібраних потрапив і Анатолій. Успішно закінчивши училище  він стає пілотом  літака А-2 в чині старшини.  В 1953 році, старшина, Анатолій Шевандін вступає  до Рижського Червонопрапорного вищого інженерно-авіаційного училища.  Після закінчення навчання в 1958 році він отримує звання молодшого лейтенанта і  спеціальність  «Експлуатація і  обладнання літаків».

В 60-х роках Анатолія Дмитровича направляють в Харківське  вище ракетне училище ім.. Крилова де він пропрацював  до 1975 року інженером трьох науково – дослідних лабораторій по ракетах стратегічного призначення. В Люботині проживає з 1993 року.

Дізнавшись про те , що Анатолій Дмитрович демобілізувався з Армії ректор Харківського політехнічного інституту запросив його на роботу , де він працював до 1989 року.

Учасник бойових дій майор Анатолій Дмитрович Шевандін нагороджений : медаллю «За бойові заслуги» в 1955 році . Ветеран  збройних сил , від Президента України  нагорода медаль «Захисник Батьківщини», багатьма ювілейними нагородами.

 

 

Анатолій Дмитрович Шевандін

                                     Микола Пархоменко  керівник прес – центру РОВ м. Люботина.




 Подяка
Автор: Svetlana   Додано: 14 березня 2017   Переглядів:165   Категорія - [Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

    Первинна організація ветеранів м. Люботина 59 – кварталу виражає глибоку подяку голові Виконкому Люботинської міської ради Л. І. Лазуренку і його першому заступнику О. В. Іващенку за надану поміч жителям цього кварталу в освітленні вулиць.

 

Голова первинної організації ветеранів Нікіфоров М. О.




 Пісня людям на добро
Автор: Chekardina   Додано: 10 березня 2017   Переглядів:189   Категорія - [Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

Пісня людям на добро

 

Колективу   ветеранського ансамблю «Мрія», що в місті Люботині, виповнилося всього 5 років від дня його заснування. Не дивлячись на молодість  учасникам ансамблю довелося виступати в багатьох закладах освіти ,  підприємствах , терцентрі  соціального обслуговування, медичних закладах.

Нещодавно перед ветеранами  і працівниками Люботинської дистанції колії Південної залізниці  ансамбль «Мрія» виступив з концертною програмою. Присутні в залі отримали задоволення від жартівливих , ліричних  українських народних пісень, зворушливих віршів Ганни Сидоренко. На замовлення була виконана  «Пісня про Люботин» авторки Олени Єременко. Вона ж прочитала свій вірш «Розквітала всім на радість червона калина»

По закінченні концерту голова ветеранської організації дистанції колії Іван Олександрович Фесенко щиро дякував колектив за їх чудовий виступ.

Керівник ансамблю «Мрія» Лідія Марківна Кучерява і організатор Олена Іванівна Єременко завжди у пошуках , уважно готують колектив ансамблю до кожного виступу.

Колектив «Мрії»  щиро вдячний керівництву  відділу культури за допомогу  у виділенні українських костюмів для виступів.

  Микола Пархоменко – керівник прес – центру РОВ м. Люботина.

 

 

 

Пісня людям на добро

 

На знімку: Виступає ансамбль «Мрія» перед працівниками дистанції колії 




 Велика подяка
Автор: Svetlana   Додано: 3 березня 2017   Переглядів:202   Категорія - [Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

  Висловлюємо щиру подяку меру міста Люботина Лазуренку Леоніду Івановичу, Волинському Павлу Олеговичу, Яловенко Андрію Леонідовичу за доброчесну працю. За те, що завдяки їм по вулицям Артема та Ватутіна з’явилося освітлення та була відремонтована дорога.

Пятлиця В. І.

Максімовська В. М.

Чернишова В. І.

Омеляєнко В. І.

 




 Петру Яковичу Осітрову - 90!!!
Автор: Svetlana   Додано: 21 лютого 2017   Переглядів:177   Категорія - [Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

Петро Якович Осітров

Петру Яковичу Осітрову - 90!!!

   Народився 5 березня 1927 року в селі  Новенькоє Івнянського району, Курської області. З 1941 по 1943 роки проживав  в селі окупованому німцями .Там же закінчив 5 класів.

 Довелося працювати в колгоспі : на косовиці зернових, обмолоті, вивозити навоз з ферми, виконувати різні сільськогосподарські роботи. Одного разу прийшовши на наряд голова колгоспу  запропонував Петру Яковичу нову роботу молотобійцем в сільській кузні. У дідуся фронтовика довелося бути помічником до 21 травня 1945. Цього ж дня був призваний в ряди армії. Підготовку , близьку до бойовї, довелося проходити в Курській області. Одного ранку переодягнувши солдат у  військову форму  і погрузивши у товарні вагони відправили поїзд до місця призначення. На Далекому Сході куди були доставлені солдати  записали їх в школу молодих командирів, де вони вивчали  військову зброю зокрема кулемет «Максим». Довелося декілька днів брати участь  в бойових діях проти японських самураїв, до самої  їх капітуляції. На пересильному пункті станції Гродиково  їх розформували  по другим частинам. Петро Осітров попав у військову частину  в укріп район  де  будували дзоти, доти неподалік  від Японського кордону. Останнім місцем перебування на військовій службі  Камчатка, звідки в 1951 році  його демобілізували.

В Україні у учбово-дослідному господарстві, Дергачівського району, що на Харківщині  Петра Яковича чекають мати і сестра. Тут же він влаштовується на роботу. Навчається на курсах шоферів, познайомився з гарною дівчиною Ніною , одружився. В 1956 році вони разом переїжджають до міста Люботина. Петро іде працювати в дорожньо-ремонтний пункт (ДРП). Керівник цього господарства запропонував бути його особистим шофером , забезпечивши квартирою. Будучи уже на заслуженому відрочинку Петро Якович ще 4 роки працював шофером на вантажній  автомашині в цьомуж господарстві. 90-річний ювіляр живе з дружиною Ніною Сергіївною допомагаючи і підтримуючи один одного. 

   Люботинська міська  ветеранська організація щиро вітає Петра Яковича з 90 – річним ювілеєм і зичить  здоров’я ,сімейного благополуччя і затишку, добра, мирного неба над головою.

                                                                        М.Пархоменко – керівник прес-центру

                                                                                                       РОВ м. Люботина




 Вітаємо наших ветеранів!!!
Автор: Svetlana   Додано: 21 лютого 2017   Переглядів:176   Категорія - [Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

Рада організацій ветеранів України м. Люботина сердечно вітає наших ветеранів - ювілярів,

які народилися у березні 2017 року. 

      Бажає міцного здоров’я, благополуччя, щасливих років життя, добробуту та натхнення.

 

Наливко Микола Іванович - 90

Комлева Олександра Андріївна - 90

Зміївська Валентина Петрівна - 80

Яловенко Валентина Костянтинівна - 80

Лисянська Євгенія Терентіївна - 80

Ємець Василь Семенович - 75

Горошко Олександра Єгорівна - 75

Колесник Євдокія Іванівна - 60