Літературно – музичний вечір
Автор: Svetlana   Додано: 2 березня 2016   Переглядів:921   Категорія - [Тимчасовий архів » Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

«Хотіла б я піснею стати»

           

                                               Це талант наскрізь мужній,

                                   хоч не позбавлений

                                   жіночої грації і ніжності…

                                   Її поезія – то

                                   Огнистее оскарження того

                                   гніту сваволі, під

                                   яким стогне Україна.

                                                           І. Франко

  1 березня 2016 року в Люботинській центральній бібліотеці пройшов літературно – музичний вечір «Хотіла б я піснею стати» присвячений 145 – річчю від дня народження  великої поетеси Лесі Українки. Люди, як зірки. Залишають свій слід у свідомості майбутніх поколінь, особливо люди талановиті. Начебто крізь вуаль легендарності проступає до нас образ поетеси,образ ніжний і чистий. Іноді – веселий, частіше – у замисленості, або сумний. Кожним словом, променем  думки, кожним болем своїм живе в душі нашого народу, ім’я – Леся Українка.

 Библіотечні працівники запросили своїх читачів у царство мудрого й красивого, правдивого і цінного, сильного і ласкавого, доброго і мужнього слова. Поезія – це вогник, схожий на полум’я свічки, що запалює душу людини. На заході були присутні учні та вчителі ЗОШ №3 та НВК №2

            Директор Люботинської центральної

бібліотеки З.К. Нежид

На знімку: працівники центральної бібліотеки; О.В.Алісова, О.В. Коваленко та Ю.В. Безрук проводять масовий захід

Літературно – музичний вечір

 




 Залюблені в пісню
Автор: Svetlana   Додано: 24 лютого 2016   Переглядів:1141   Категорія - [Тимчасовий архів » Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

  Майже п’ять років дарує людям  радість, позитив, та популяризує українську народну пісню, жіночий фольклорний ансамбль «Мрія», організатором якого є Олена  Єременко, а художнім керівником Лідія Кучерява.

  Колектив складається з людей пенсійного віку, ветеранів праці, та дітей війни, які щиро залюблені в пісню. І незважаючи на самопочуття, брак часу, за різних обставин, ходять на репетиції, виступають в школах, та різних організаціях міста, на свята.

  Учасниці ансамблю: Тузко Олена, Шлома Надія, Шинкаренко Зінаїда, Саяпіна Раїса, Самсонова Людмила, Жук Зінаїда, прагнуть виконувати пісні задумливо, весело, патріотично, журно, бо в пісню перелита могутня, щедра душа наших пращурів. В репертуарі ансамблю найдавніші народні пісні: «На в городі верба рясна», «Поза лугом зелененьким», «Розляглися тумани», та сучасні: «А мати ходить на курган», «Виростиш ти сину», «Не шуми калинонько», та інші.

18 лютого 2016р. відбулась зустріч колективу в територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) ЛМР. Присутні вислухали розповідь Кучерявої Лідії про ветерана війни, голову первинної ветеранської організації, лікаря-педіатра Анастасію Іванівну Коробську, Якій вже далеко за 80 років а вона веде активну громадську роботу. Ансамбль виконав для неї улюблену пісню «Калина красна».

  Програма концерту була різноманітна, цікава, весела переривалась гуморесками та поезією. Особливо сподобався дует Кучерявої Л.М. і Пархоменка М.Д., який виконав пісню «Ми підемо де трави похилі» та тріо Єременко О.І. Дубровіної Л.Ф. Сидореко Г.С. з піснею «Ой устану ранесенько»

Слава української народної пісні сягає далеко за межі нашої держави. Українці співають у печалі і радості, у розлуці, працюючи й на відпочинку бо така в нас доле-бути одним з найпісенніших народів у світі. То ж заспіваймо, друзі!

 

Микола Пархоменко- керівник прес-центру Люботинської міської ветеранської організації.

На  знімку: Виступає жіночий фольклорний ансамбль «Мрія».

Залюблені в пісню




 Люботинці пам′ятають своїх героїв
Автор: Chekardina   Додано: 18 лютого 2016   Переглядів:892   Категорія - [Тимчасовий архів » Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

Люботинці пам′ятають своїх героїв


На мітингу біля Пам’ятного знаку воїнам-афганцям зібралося сотні мешканців міста Люботина,чимало гостей,з тим,щоб вшанувати пам′ять тих,хто причетний до героїчних і трагічних подій на територіях  інших держав. 27 років,що пройшли з дня виводу радянських військ з Афганістану об′єднали колишніх бійців-інтернаціоналістів в одну родину. Біль одного віддається болем іншого,а радість стає загальним почуттям. Відкриваючи мітинг Люботинський міський голова Леонід  Іванович Лазуренко  сказав:

-   Сьогодні ми відзначаємо 27- річницю вивода радянських війська з Афганістану. В 1979 році ця війна розпочалася,а в 1989 закінчилася,що практично була в два рази більшою ніж Друга Світова.

На протязі багатьох років у світі відбуваються локальні війни. Наші хлопці просто молодці,що зупиняли бойові дії на боці воюючих ,оберігаючи  тим самим кордони нашої держави.

Колишнім військовим уже за 50 років,у них є діти,онуки,вони  багато прийняли негараздів на свої плечі. Вони пройшли випробування самим страшним – війною. Честь і слава нашим доблесним воїнам,які брали участь у тих війнах,забезпечуючи нам спокійне,мирне життя. Виконуючий обов′язки начальника регіональної філії Південної залізниці Уманець Микола Григорович зазначив:

-В цій незрозумілій  Афганській війні брало участь понад 700 тисяч чоловік, з яких 3-4  частина були українці. Микола Григорович побажав усім здоров′я, добра,сімейного благополуччя,а ті страшні дні щоб ніколи не повторилися . Хочу сказати слова подяки воїнам - патріотам  які на належному рівні займаються вихованням молодого підростаючого покоління. Завжди пам′ятайте про те ,що Південна залізниця буде постійно з вами, а при  необхідності підставе вам надійне плече. Цього дня ми завжди збираємося пом′янути наших бойових товаришів,які з достоїнством і честю виконали військовий обов′язок- почав свій виступ голова Люботинської організації ветеранів Афганістану Гриценко Сергій Віталійович.

-Знову на нашу рідну  Україну прийшла війна. Згідно даних 74 ветерани Афганістану загинуло на Сході в зоні АТО серед яких і мій товариш з Київщини,кавалер двох орденів Червоної Зірки Олег Мишнюк.Спостерігаючи за цими подіями серце пронизує біль. Дуже боляче,що на Сході нашої держави гинуть дорогі товариші.Ворогу не побажаєш такої біди,яка прийшла на нашу землю.

Важкий,сумний підсумок – багато матерів не дочекалися своїх синів,котрі не сказали: «Мамо, я повернувся живим». А загиблі були б добрими майстрами ,вчителями,лікарями, юристами,науковцями,та чужа війна відібрала у них таку можливість.У числі тимх ,хто не повернувся з Афганської війни Сергій Гриценко назвав імена наших земляків. :Валерій Давидов, Олександр Савченко, Сергій Хоміч, Сергій Омельченко, Володимир Тижненко, Олег Літкевич.

Почесний громадянин міста Люботин, поет Олександр Георгійович Кібальник на мітингу прочитав свій зворушливий вірш «Лист з полону».Пам′ять про загиблих воїнів – інтернаціоналістів вшановлюється хвилиною мовчання та урочистим салютом.До пам′ятного знаку покладаються квіти:від міського голови Лазуренко Леоніда Івановича,від Люботинської міської ради, від народного депутата України Кацуби Володимира Михайловича, від організації ветеранів Афганістану,від освітніх закладів, від працівників культури, політичних партій та мешканців міста.

 

Люботинці пам′ятають своїх героїв

                                                Микола Пархоменко – керівник прес-центру Люботинської

                                                                                                   міської ветеранської організації.

 

 

 

 




 У фашистському полоні
Автор: Chekardina   Додано: 10 лютого 2016   Переглядів:988   Категорія - [Тимчасовий архів » Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

У фашистському полоні

( Із спогадів «остарбайтера», Скрипниці Галини Герасимівни, яка мешкає в сел. Караван, ветерана праці)


Народилася 10 лютого 1926 р в селі Барчани, на околиці Люботина.

          Галина Герасимівна часто згадує страшні часи німецької окупації: «В липні  1942 року, коли німці гнали нашу молодь в Німеччину, не минула лиха година і мене. Привезли нас на завод «Шмідта» в місто Дюбель. Я працювала в цеху, де виготовляли малі деталі для військової техніки. Була підручною в чотирьох німкень. За роботу платили 5 марок в місяць, за які купити нічого не можна було, бо нам все видавали по картках. Виготовляли ми деталі, складали в ящики, які вивозили до вагонів на станцію. Жили в бараках по 100 людей, далеко від заводу. То нас щодня шикували в колону по 4 чоловіки в ряд і супроводжували на роботу, із роботи з охороною. Німці були з собаками.  Дисципліну тримали сувору. Одного разу довелося мені зазнати тюрми німецької, де за непослух пробула кілька місяців. Номер в мене був G1, який пам’ятаю по сьогодні. Важко згадувати таке життя, в рабстві.

6 травня 1945 року нас звільнили радянські солдати. Радості не було меж. Невдовзі після оформлення документів, я приїхала додому. Рідні зустріли мене з радістю і сльозами на очах.

 Одружилася і переїхала в Караван, де працювала на спиртзаводі більше 40 років . Маю нагороди. Хочу, щоб ніколи на нашу землю не приходила війна».

Шановна Галино Герасимівно!

Щиро вітаємо вас з 90-річним славним ювілеєм! Зичимо здоров’я, благополуччя в житті і дякуємо за добросовісний, багатолітній труд в Караванському заводі .

 Керівник Караванського МПД

Єжелий Євгеній Анатолійович і

Кучерява Лідія Марківна-

Голова ветеранської організації с. Караван

 

 




 За активну участь разом
Автор: Svetlana   Додано: 13 січня 2016   Переглядів:949   Категорія - [Тимчасовий архів » Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

    Вже на протязі багатьох років стало традицією до Люботинської  міської ветеранської організації

 запрошувати для зустрічі керівників організацій,підприємств, освітніх закладів поділитися досвідом роботи і планами на майбутнє. Цього разу в передноворічні свята завітав до нас Люботинський міський голова Леонід Іванович Лазуренко.

-Мені  незручно вітати ветеранів в цій незатишній кімнаті, яку виділено для ветеранської організації міста. Люботин з 25-тисячним населенням  повинен приділяти більше уваги

заслуженим ветеранам, їх організації, яка посіла перше місце в Харківській області.

Я Вам обіцяю, що Ваша організація отримає достойніше приміщення.

На даний момент у мене велике бажання реформувати  медицину. Міську поліклініку,що по вулиці Джерелянській, плануємо перевести в приміщення залізничної лікарні, з тим, щоб колишній дитячий заклад ясла-садок  повернути дітям.

На протязі багатьох років Люботин не брав участі як в обласних так і в державних програмах.

За цей час як мене обрано головою міської ради, ми підготували 15 програм,в які включено ремонт доріг, освітлення міста, заміну двох опалювальних котлів у школах,проведення інших необхідних робіт.

Нещодавно мені довелося побувати у губернатора Харківщини Ігоря  Львовича Райніна, який дав згоду нам допомагати. Також будемо працювати і з начальником

Південної залізниці Миколою Григоровичем Уманцем .з яким також знайшли порозуміння.

Багатьох люботинців турбувало питання сміттєво-спалювального заводу,який збудований Південною залізницею. Леонід Іванович заспокоїв мешканців міста.

- На цій території вже другий місяць будується комплекс  по переробці твердо – побутових відходів.

Планується рекультивація відходів, 70% яких розфасовуватимуться, упаковуватимуться і відправлятимуться в прийомні пункти. Відповідно будемо отримувати гроші.

Замість 13 гектарів землі, які займало звалище, задіяні будуть лише 5 гектарів.

 Територія обноситься парканом,будуть висаджені  дерева і зелена трава.

Також Леонід Іванович відповів на багато численні питання ветеранів.

- Я взявся за цю нелегку справу з метою навести належний порядок в нашому місті і зробити його чистим,культурним центром. Ми того варті! А тому насамперед потрібно нам усім разом брати активну участь у таких добрих спільних справах.

                                                            За активну участь разом

 

    Микола Пархоменко –

керівник прес-центру Люботинської ветеранської організації.




 Шановний Леоніде Івановичу!
Автор: Svetlana   Додано: 12 січня 2016   Переглядів:1391   Категорія - [Тимчасовий архів » Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

Шановний Леоніде Івановичу!

Рада ветеранів України міста Люботина щиро вітає Вас з Днем народження.

Бажаємо Вам міцного здоров’я, родинного тепла і добробуту!

Нехай Ваш життєвий шлях буде багатий успіхами та щедрий добром.

Благополуччя Вам і Вашій родині на довгії літа!

Миру і злагоди, щастя і стабільності.


З повагою,

голова ради ветеранів Сергій Котихін 

 




 Зустріч з прекрасним
Автор: Svetlana   Додано: 29 грудня 2015   Переглядів:1231   Категорія - [Тимчасовий архів » Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

Зустріч з прекрасним

На полотнах життя

На передодні  Нового 2016 року в Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім. Каразіна відбулася художня виставка (понад 80 картин) старішого майстра-художника ,88-річного Миколи Івановича Білоусова.

З його творчістю знайомі не тільки  мешканці Харківщини,України,а й багато представників зарубіжних країн.

Малювати Микола Білоусов почав ще в дитинстві. В 1940 році на обласному конкурсі дитячих малюнків він отримав першу премію, що стимулювало називатись художником. Сам Микола Іванович розповів про те що ці знання спасли їхню родину  від голоду у повоєнні і післявоєнні роки.

Відкриваючи художню виставку вчений секретар центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету ім.Каразіна Віра Миколаївна Маліновська зазначила:

- Микола Іванович після закінчення Ленінградського технікуму фізичної культури працює в Харківському залізничному училищі №3 викладачем фізичного виховання,велику увагу приділяє тренерській роботі по футболу. За всі роки роботи ніколи не розлучався з пензлем і олівцем.

На рахунку Миколи Івановича понад 100 персональних виставок. Тематика його робіт сама різноманітна: це міська архітектура, пейзажі,натюрморти,море, храми, тварини, птахи, сцени баталій,чимало робіт ,присвячених Другій світовій війні.

Онук Миколи Івановича Віктор Білоусов щиро подякував керівництво бібліотеки за дозвіл провести виставку в цьому закладі.

Працюючи в залізничному училищі дідусь завжди приділяв велику увагу молоді,навчав їх спортивних навиків,прививав любов до прекрасного. Малював сам і навчав інших.

 Він дуже любив життя,а тому його картини динамічні, вдивляючись у них відчуваєш,що вони в русі.

Задоволений роботою дідуся онук Віктор у свій час закінчив Харківську дитячу художню школу ;1 ім. І.Репіна. І головне для нього вже зараз те,що дідусь навчив його бачити все позитивним.

На превеликий жаль цього дня в зв′язку з захворюванням не зміг бути на цій виставці.

А я бажаю всім Вам насолоджуватись творчістю Миколи Івановича і отримувати від перегляду задоволення.

Своїми спогадами поділився член Національної спілки журналістів України,Почесний громадянин м. Люботина, колишній учень залізничного училища №3,в якому навчався в 1952-1954 роках Микола Дмитрович Пархоменко. На протязі всього навчання моїм улюбленим учителем був М.І.Белоусов.  З того часу промайнуло 63 роки, та не дивлячись ,що ми вже люди поважного віку завжди підтримуємо дружні відносини.

На багатьох виставках мого хрещеного батька,так я називаю дорогу мені людину М.І.Белоусова, був присутнім як фотожурналіст. Підготував декілька матеріалів для ЗИІ.

Багато разів Микола Іванович побував у Люботині: на моїх виставках,а також на презентації моєї книги «Кришталевий об′єктив Миколи Пархоменко»

Я особисто дуже вдячний моєму вчителю за те, що вніс багато прекрасного в моє життя. А насамперед за те, що в далекому 1952 році допоміг поступити в залізничне училище №3, дав рекомендації до вступу в Московський Народний університет образотворчого мистецтва (до речі, який і сам закінчив)

То ж здоров′я, щастя Вам ,дорогий мій  учителю і наставник!

Донька Алла про свого батька сказала: «Для батька малювання- живопис –це все його життя. Я вдячна йому за наполегливість, за виставки,які проводяться не тільки в нашому місті,в Україні, а в багатьох зарубіжних країнах. Сподіваюсь, що ця Новорічна виставка посприяє в піднятті хорошого настрою.»

Викладач Харківського професійного ліцею залізничного транспорту    і педагогічного університету Володимир Іванович Баглай познайомився з Миколою Івановичем Белоусовим в 1968 році,коли поступив до залізничного училища в групу помічників машиніста електропотягу .Хорошо навчався,особливо запам′ятав  уроки нашого прекрасного викладача фізичного виховання

М.І.Белоусова.В ті роки активно  займався спортом. По лижному виду спорта був другорозрядником, а по бігу – одним із найкращих спортсменів.

Уже пізніше, коли Володимир Іванович Баглай працював на педагогічній ниві не втрачав дружніх стосунків с М.І.Белоусовим.

Разом організовували виставкив інститутах, школах, проводили години профорієнтації не тільки з

Учнями, а з батьками і науково-педагогічними працівниками.

Сьогоднішня виставка для мене особлива ,оскільки побачив картини ,яких раніше не було.

Я дуже вдячний своїй долі за те, що посприяла зустрічі  у мої молоді роки з таким чудовим чоловіком і художником з великої літери – М.І.Белоусовим. і дала поштовх у моєму подальшому житті.

Заступник директора Центральної дитячої бібліотеки Ленінського району Людмила Володимирівна Макарова розповіла про те, що на протязі 27 років їм довелося побувати на багатьох виставках М.І.Белоусова. В їхній бібліотеці зберігаються картини,які він подарував для дітей і дорослих. Як сказала Людмила Володимирівна: « Жоден музей миру неспромозі помістити тієї кількості картин,яких подарував майстер своєї справи М.І.Белоусов.»

Тож бажає Людмила Володимирівна ,щоб Бог послав йому здоров′я і в подальшому- творчої наснаги.

Ніякі життєві негаразди не змогли зламати крила цьому митцеві,оскільки його творчість наче зіткана із сонячного проміння, з любові до всього , що нас оточує і чарує своєю ніжністю.

                                                       Микола Пархоменко – почесний громадянин м.Люботин, керівник

                                                       прес-центру Люботинської міської ветеранської організації

  




 Л.К.Барчан-75!
Автор: Chekardina   Додано: 21 грудня 2015   Переглядів:883   Категорія - [Тимчасовий архів » Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

Л.К.Барчан-75!

Л.К.Барчан-75!


В Люботинській сім′ї залізничника 4 січня 1941 року народилася Лідія

Костянтинівна. Після закінчення Люботинської ЗОШ №2 працювала в Харківському обласному управлінні побутового обслуговування населення, в тих же 1971-76 роках заочно навчалася в інженерно-економічному інституті.

 Багато років праці віддала Люботинському державному кооперативному підприємству. Довелося бути економістом, головним інженером, заступником директора, директором. Ліда з дитинства брала участь в художній самодіяльності. Маючи прекрасний голос, уже будучи на заслуженому відпочинку, в 2001 році на обласному конкурсі «Супер бабушки» зайняла призове місце.

Голова волонтерського центру, голова первинної ветеранської організації Лідія Костянтинівна завжди в тісному зв′язку з ветеранами.

Люботинська міська ветеранська організація сердечно вітає з ювілеєм Лідію Барчан, зичить щастя, здоров′я, активного довголіття, мирного неба.

 

 

 

 




 Зустріч з творчим колективом
Автор: Svetlana   Додано: 15 грудня 2015   Переглядів:1050   Категорія - [Тимчасовий архів » Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

     З любові до рідного краю, до матері-землі починається людина. Кожен край має свою неповторну красу, вдачу і долю. Кожен край народжує творців: поетів, співаків, художників, сподіваючись виявити себе через їхні таланти. Харківщина подарувала багато талановитих людей і ми час від часу намагаємося потрапити на ті стежки, якими колись ходив караванець Станіслав Шумицький, гордо крокують люботинці  Олександр Кибальник, Микола Пархоменко, манченківець Кость Маковійський, відчути властиве їм уміння бачити красу довкола, захоплюватися, милуватися, дивуватися не якоюсь небаченою досі екзотикою, а, здавалося б, простими явищами природи, які ми спостерігаємо мало не щодня.

     9 грудня 2015 року у Манченківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Харківської районної ради Харківської області відбулася зустріч з Люботинським ветеранським творчим колективом: художнім керівником, ветераном педагогічної праці, Лідією Кучерявою, організатором ветеранського жіночого вокального ансамблю «Мрія» Оленою Єременко, іншими учасницями співочого колективу, поетами-земляками Олександром Євтушенком, Олександром Кибальником, директором Люботинського краєзнавчого музею Любов’ю Каракаптан, керівником пресцентру Люботинської ветеранської організації, почесним жителем міста Люботина, фотохудожником Миколою Пархоменком.

          Присутні на заході старшокласники та вчителі мали змогу доторкнутися до справжньої поезії, почути сповідь людей, які прийшли до свого українства, до своєї вселюдськості через складні життєві випробування. Надзвичайно цікаво було слухати розповідь Лідії Кучерявої про її особистий шлях до поетичної та співочої творчості. Гумористичні твори, які прочитав О. Євтушенко, були з цікавістю почуті школярами і викликали добрі посмішки в глядацькій аудиторії. Бурхливими оплесками зустріли присутні виступ О. Кибальника, поета, джерелом натхнення якого є  рідний край. А Микола Пархоменко продемонстрував учням та вчителям понад 10 прекрасних світлин з місцевими краєвидами. Вокальний ансамбль «Мрія» подарував зворушливі  пісні, які вражають глибиною емоційної напруги, силою духовних і моральних випробувань, людяністю, великим патріотизмом, турботою про майбутнє України.

     Слова подяки митцям за теплу зустріч, яка торкнулася душі кожного присутнього, висловили вчитель зарубіжної літератури Малік Наталія Іванівна та вчитель математики Каплун Олександр Іванович. Такі  заходи спонукають до роздумів, закликають виконати свою місію на землі. І хто б ти не був: чи відомий поет, музикант, учитель, і де б не жив: в столиці, невеликому містечку чи маленькому селі у міру своїх можливостей і Богом даного таланту повинен примножувати добро, навчати і виховувати дітей, робити все можливе, щоб кращим став цей світ.

       «Подібні заходи дуже корисні для юних поціновувачів слова!- відгукнулися учениці-старшокласниці Свергун Анна та Маслова Юлія.- Адже незаперечно, що талант людський – це цілий багатогранний світ, який завжди так цікаво відкривати для себе і осмислювати.
Талант Бог вручає, щоб людина віддала його іншим. Ми одержали свою частку  зустрічі. Якою завбільшки буде ця частка – залежить від того, наскільки ми зуміємо цим скористатися. Тож вивчаймо творчість поетів, захоплюймось піснею, бо вони підносить нас духовно, збагачують новими відчуттями, любов’ю до життя та своєю неповторністю.»

       «У справі виховання духовно-багатого учня-патріота України, - продовжив дев’ятикласник Сашко Ісьомін, - значну роль відіграють позитивні приклади дорослих, які своїм життям, своїми вчинками, поглядами обстоюються принципи духовності та патріотизму.

       Школа повинна готувати творця, а не байдужу людину - наголошували наші гості. І в цьому плані, як зазначив М. Пархоменко, такі літературні зустрічі дуже важливі для розвитку світосприйняття та естетичних смаків учнів. Дітей потрібно знайомити із талановитими людьми, їх досвідом та досягненнями, щоб ще з дитинства відкрити перед ними безцінність рідного краю.

     А рідне, живе, поетичне слово залишилось тут, запало в душі дорослих і дітей, хвилювало думки, бо Слово це – щире, виважене, відкрите для людей…І поети, як мудрі сіячі, засіяли в юні душі зерна любові до рідного слова. Але між рядками прозвучало щось набагато більше за віршовані рядки…Присутні вловили велику щирість, доброту, залюбленість у рідний край.

 

Заступник директора з навчально-виховної роботи

Манченківської загальноосвітньої школи

Каліненко Світлана Миколаївна

 
 




 Відкритий урок в рамках обласного семінару-практикуму
Автор: Svetlana   Додано: 26 листопада 2015   Переглядів:875   Категорія - [Тимчасовий архів » Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

  У Люботинському професійному ліцеї залізничного транспорту 24 листопада 2016 року відбувся обласний семінар-практикум викладачів предмета ”Людина і світ” на тему: «Формування активної життєвої позиції учнівської молоді засобами предмета ”Людина і світ”».

В рамках заходу викладач ліцею Коваленко Світлана Іванівна провела відкритий урок-конференцію  на тему:  «Засоби масової інформації та їх роль у суспільному житті».

  Людина повинна виховуватися не просто носієм певної суми знань, а насамперед, як громадянин суспільства, з притаманними йому переконаннями, мораллю, інтересами, високою культурою праці і поведінки. Виходячи з цього, методичною метою уроку було «Формування активної життєвої позиції учнівської молоді». Учень став центральною фігурою всієї діяльності на уроці, підтвердивши тим самим рівноправні партнерські стосунки між викладачем і учнем.

На уроці були розглянуті види ЗМІ: переваги, недоліки, їх функції. В процесі підготовки до уроку група учнів зацікавилася процесом створення газет. Зустрілася з відповідальною за верстку «Люботинського вісника» Аллою Вікторівною Чекардіною,  про що зробили відеозапис, який був продемонстрований на уроці. У рамках уроку було звернення до модератора ліцейного сайту Рубана Андрія Миколайовича з проханням розмістити інформацію про хід уроку в новинах. Результат учні побачили через кілька хвилин, відзначивши оперативність Інтернет-ЗМІ.

  На урок був запрошений відомий майстер фотографічної справи, шанована особистість, своєрідний мистецький феномен нашого краю, Почесний громадянин м. Люботин, член Національної спілки журналістів України, голова прес-центру Люботинської міської ветеранської організації – Микола Дмитрович Пархоменко.  

По закінченню уроку Світлана Іванівна зробила самоаналіз уроку та відбулося обговорення. Методист НМЦ ПТО в Харківській області Сухілін Максим Вікторович відзначив високий методичний та педагогічний рівень підготовки та проведення уроку, вернув увагу колег на психологічно-емоційне налаштування учнів, різноманітність дидактичного забезпечення уроку та застосовані форми роботи з учнями. Учасники семінару-практикуму взяли активну участь  в обговоренні та відзначили високий рівень підготовки викладача до сучасного уроку відповідно до теми семінару. Їх вразило використання регіонального компоненту, інформаційно-комунікаційних технологій, міжпредметних зв’язків, професійної спрямованості, створення виставки носіїв і приладів для отримання, обробки, збереження інформації.  

 

Відкритий урок в рамках обласного семінару-практикуму

 

 

Відкритий урок в рамках обласного семінару-практикуму

 

Світлана Коваленко

Микола Пархоменко




 Вдячні за проведений захід
Автор: Svetlana   Додано: 26 листопада 2015   Переглядів:882   Категорія - [Тимчасовий архів » Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

Вдячні за проведений захід

    В Люботинському навчально-виховному комплексі № 2 відбулася зустріч з творчим колективом Люботинської міської ветеранської організації. На проведення виховного заходу з молоддю було запрошено: Сергія Котихіна, поета Олександра Євтушенка,журналіста Миколу Пархоменка,ветеранський ансамбль «Мрія». Творча зустріч була присвячена в основному Дню визволення України від німецько-фашистських загарбників і Дітям війни. На початку ветеранським ансамблем «Мрія» було виконано декілька ліричних пісень. Скільки сімей,долей скалічила Друга світова війна, скільки матерів на дочекалися своїх синів і доньок.  Тим , хто бачив або чув про лихоліття війни є про що розповісти. Ведуча цієї зустрічі –заслужений педагог освіти Караванської ЗОШ – пенсіонерка Лідія Марківна Кучерява представила журналіста Миколу Пархоменка,який має статус Дитини війни.Згадуючи дитинство,він зазначив: « Ми- діти війни- схиляємо голови перед нашими батьками і матерями,з якими разом є свідками того,як німецькі солдати підпалювали наші хати,школи,клуби,знищували наших людей. Мені було лише 5 років, коли 12 серпня 1941року фашистські війська зайняли моє прекрасне село Очеретувате  Семенівського району, що на Полтавщині. Вони проголосили «новий порядок і постійно насаджали його зброєю та силою. У селі почались арешти і розстріли.  Окупанти знищували активістів, комсомольців,військовополонених . 144 мешканці фашисти вивезли в Німеччину на рабську працю. 23 серпня 1943 року воїни 1235-го стрілецького полку 373 стрілецької дивізії Воронежського фронту звільнили село від ненависного ворога. Змучені,обірвані,наче привиди,люди обіймали,цілували милі довгоочікувані обличчя наших бійців,безмежно радіючи закінченню своїх окупаційних мук. Відступаючі фашисти спалили в селі 14 хат ,із них згоріла і наша з усіма прибудовами. Та самий тяжкий удар було нанесено по сім′ї повідомленням про т е,що в 1943 році в боях за Дніпро хоробро загинув  мій батько Дмитро Васильович.  Моя мати,Тетяна Мифодіївна,залишившись без хати,чоловіка,з двома малими дітьми і старенькою бабусею в огороді викопала окоп ,щоб десь було переховуватись і відпочити в нічний час. З приходом холодів сусідка запросила нас до себе. Оскільки міста в хаті не було,запропонувала місце в яслах біля корови.Після зими побудували на спаленому дворищі примітивну затинку. Важкий і тернистий був шлях до цього світлого дня. 20 світлин виставлених фотожурналістом М.Пархоменко з насолодою оглянули освітяни і школярі. Поетом Олександром Євтушенко вже видано 3 книги. Як і в більшості поетів в його творчості  те ж є вірші про кохання,осінь,квіти і звичайно багато віршів як для дорослих так і для дітей. Олександр прочитав декілька своїх віршів,які з задоволенням  прослухали присутні в класі. Олена Єременко розповіла про свого батька. Він пішов на війну молодим лейтенантом,моряком. Доля його склалася так,що звільняючи місто Одесу від фашистських загарбників познайомився з моєю мамою і встиг сказати: «Якщо я буду живий,то  обов′язково повернуся до тебе і заберу з собою в Люботин. І дійсно по закінченню війни він виконав свою обіцянку.

Лідія Кучерява з задоволенням розповіла про творчість поета Станіслава Шумицького,який  є нашим земляком,який прославив Караван і Люботин.

В журналі відгуків і пропозицій директор Люботинського навчально- виховного комплекса №2 Анатолій Віталійович Козоріз  написав: «Адміністрація, вчителі та учні вдячні  Вам за проведений захід. Це допомагає нам виховувати справжню людину, громадянина України.Зичимо творчому колективу ветеранської організації здоров′я та творчої наснаги. 

 

 

 

                           Сергій Котихін – голова Люботинської міської ветеранської організації




 День працівників соціальної сфери
Автор: Svetlana   Додано: 12 листопада 2015   Переглядів:909   Категорія - [Тимчасовий архів » Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

    В день працівників соціальної сфери до Люботинського територіального центру соціального обслуговування були запрошені його працівники. Директор Галина Вікторівна Бондар привітала своїх працівників зі святом, зачитала подяку за плідну працю від Люботинського міського голови. За професіоналізм, відданість своїй праці та з нагоди Дня працівників соціальної сфери Галина Вікторівна нагородила ряд працівників цього закладу подяками. В своїй короткій промові вона сказала: - Я щиро вітаю Вас з цим професійним святом… Не дивлячись на примхи погоди, Ви, мої шановні, в мороз, спеку завжди поспішаєте на зустріч з пристарілими людьми, інвалідами з тим щоб надати їм необхідну допомогу. Так щастя Вам, мої дорогенькі, здоров’я, благополуччя і всього найкращого у Вашому житті. Від Люботинської міської ветеранської організації привітали зі святом волонтери Лідія Костянтинівна Барчан і Любов Афанасіївна Дубровіна. Вони ж в концертній програмі виконали чимало пісень, в яких прославляється рідне місто, його людей, прочитали свої вірші. По закінченню зустрічі Галина Вікторівна щиро дякувала за виступ самодіяльних артистів і запрошувала на подальші зустрічі.

   

Микола Пархоменко – керівник прес – центру

Люботинської міської ветеранської організації




 Пізня осінь
Автор: Chekardina   Додано: 3 листопада 2015   Переглядів:1445   Категорія - [Тимчасовий архів » Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

Пізня осінь

     Пізня осінь

 

Натішилась ясним сонцем

Відгоріла осінь багрянцем,

Дерева хочуть тишини,

Відпочити б до весни.

 

Вітер по березах гуляє

Гілками, мов струнами, грає

Виходить музика сумна,

Немов рапсодія вона.

 

Раніше сонечко сідає,

І вже тепла того немає,

Низько спускаються хмари

Кожна шука собі пари.

 

Пропливає ось хмарка одна,

Немов, заблукала вона,

Заплаче, поллє дощами

Над полями та лісами.

 

Озимина посходить рясно

Хто поля засіяв вчасно,

І килимом зазеленіє,

А хмарка з того порадіє.

 

Земля покриється сніжком,

Немов білим полотном,

Прокинеться аж повесні

І розбудять її повені.

 

Лідія Кучерява, ветеран педагогічної праці

 

//  




 Полет в бессмертие
Автор: Svetlana   Додано: 30 жовтня 2015   Переглядів:1148   Категорія - [Тимчасовий архів » Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

   В юности я, Андрей Падалка, увлекался поэзией, сочинял стихи,  но было мало свободного времени. Сейчас пенсионер, майор запаса решил больше посвятить себя на данном поприще. Как представитель своего поколения, насквозь пропитанного патриотизмом к своей любимой Украине, посвящаю свои стихи ветеранам  Второй мировой войны моему деду Падалка Андрею Петровичу, подполковнику Красной армии, участнику  Советско-Финской войны

  1939-1940годов и Второй мировой войны 1941-1945 годов, моему отцу Падалка Александру Андреевичу-полковнику Вооруженных сил СССР, участнику Второй мировой войны и Советско-Японской.

   Мне есть чем гордиться, не забывать уроки прошлого,  свято хранить в памяти героизм и мужество грядущих поколений. Стих «Полет в бессмертие» посвящаю моим дедам-ветеранам, победителям.

                                                                                      Андрей Падалка


Полет в бессмертие


Уходят победители от нас,

Уходят в неизведанные дали

Бессмертный подвиг совершив для нас

Своею удалью и духом вы не пали.

 Уходит поколение незримо

Уходит, растворяясь в глубь, в  века

И я пройду вдоль обелисков мимо

С висками поседевшими слегка.

Мы встретимся со всеми снова в далях

В бессмертие шагнув, как будто в строй

Наденем мы мундиры все в медалях

И выпьют все за нас за упокой.

Там, в вечности мы встретимся все вместе

 И я увижу тех, кого не зрил

Мы встретимся на миг – родня на месте

Кто водку в жизни пил, а кто любил.

Уйдут все ветераны той Победы

Но главное, чтоб люди взяли в толк

Уйдут деды, участники Победы

Уйдут до одного в бессмертный полк.

Пройдут года и мы исчезнем на века

И зарастут холмы травою пышной

И будем наблюдать из высока

И любоваться садом, спелой вишней.

Уходит поколение от нас

Уходят  победители незримо

И я скажу им в свой последний час:

«За то, что победили- вам спасибо!»




 Виховання молоді в дусі патріотизму
Автор: Svetlana   Додано: 30 жовтня 2015   Переглядів:1325   Категорія - [Тимчасовий архів » Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

  На запрошення вчителів і школярів до Караванської ЗОШ прибув творчий колектив ветеранської організації міста Люботина. Голова первинної ветеранської організації Каравана, керівник вокального ансамблю «Мрія», Лідія Марківна Кучерява представила гостей. Серед них: голова Люботинської міської організації ветеранів України Сергій Іванович Котихін, член національної спілки журналістів України, почесний громадянин міста Люботина, керівник прес-центру ветеранської організації, Микола Дмитрович Пархоменко, почесний громадянин міста Люботина, заслужений майстер спорту України, ветеран праці, член спілки письменників України, Олександр Георгійович Кібальник та вокальний ансамбль «Мрія».

  С.І. Котихін розповів про ветеранську організацію, її вклад у виховання молоді в дусі патріотизму і відданості Україні. Л.М. Кучперява розповіла про нашого рідного, місцевого поета, земляка Станіслава Васильовича Шумицького, 12 віршів якого було покладено на музику. Поет О.Г. Кибальник, який особисто знав С.В. Шумицького, прочитав  декілька своїх віршів, присвячених пам’яті видатного земляка. З великим задоволенням вчителі і діти переглянули фотовиставку світлин «Люблю тебе, краю мій рідний» фотожурналіста М.Д. Пархоменка, який засняв суто визначні і унікальні місця нашого рідного краю; слухали вірші та аплодували виступу ансамблю «Мрія».

Директор Караванської ЗОШ, Світлана Олександрівна Каплун, завуч із виховної роботи Тетяна Василівна Бондаренко і школярі щиро дякували за цю чудову й незабутню зустріч, запрошували частіше відвідувати цей учбовий заклад.

  

 

Голова Люботинської міської ветеранської організації

С.І. Котихін




 Прекрасне враження від екскурсії
Автор: Svetlana   Додано: 19 жовтня 2015   Переглядів:925   Категорія - [Тимчасовий архів » Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

  В минулому році Люботинська міська  ветеранська організація зайняла перше місце в області за що була відзначена призом в 1000 гривен від Харківської обласної ветеранської організації.   На раді ветеранів було вирішено використати цю суму на транспортні розходи при поїздці на екскурсію по містах Бойової Слави від міста Люботина до музею бойової слави с. Соколово. 5 жовтня цього року Люботинський міський голова Володимир Олексійович Теличко, батько якого учасник бойових дій,ветеран Другої світової війни, ідучи на прохання ветеранів дав згоду провести цю екскурсію. Працюючи в сфері будівництва Південної залізниці йому довелося відбудовувати декілька храмів на маршруті ,який він запропонував.

   На протязі всієї поїздки екскурсовод розповідав  про кожний населений пункт, подіях, які там відбулися. Перша зупинка в селі Ракітне . Ветерани завітали до Української православної церкви. Екскурсовод,учитель недільної школи при Архангело- Михайлівському храмі,учитель хімії та біології  Ракитнянської ЗОШ Тетяна Швець розповіла історію православного закладу, зачарувавши ветеранів. На залізничній зупинці Спасівська, села Першотравневого екскурсанти побачили єдиний в своєму роді храм.

  В 1943 році в селі Єфремівка було поранено німецького офіцера вищого чину. Озвірілі окупанти розстріляли 856 мирних жителів сіл Єфремівка та Семенівка¸а 233 було спалено в місцевому храмі. Тільки в 2006 році храм було відбудовано наново.

  Квіти від ветеранів було покладено  до пам′ятника Слави гвардійцям-Широнінцям, які 2 березня 1943р. на цьому полі зупинили фашистський наступ.

  Спільній боротьбі радянських та чеських воїнів в Другій світовій війні присвячений музей бойового братерства в селі Соколово  Зміївського  району Харківської області. Прикрашає територію меморіальний комплекс,алея , де покояться Герой Радянського союзу,120 чеських легіонерів, а також наші солдати. Обеліск Слави прикрашає унікальний меч дружби народів.

  В музеї бойового братерства його директор Олександр Іванович Куц сказав про те, що не менше п′яти разів побував у музеях Чехословаччини і зараз є можливість справедливо розповідати про ті події, що відбувалися в Соколово і за його межами.

 Тисячі боїв було в роки Другої світової війни¸а такий інтернаціональний був єдиний і відбувся він в с. Соколово. Ветерани з великим  задоволення переглянули експонати музею, діораму в 120 м², на екрані телевізора побачили особисто учасників цього бою та скорочений варіант фільму про Соколово.

  По закінченню знайомства  Олександр Іванович запропонував зробити разом спільну справу:запросив нас з дітьми, внуками,школярами Люботина приїхати в музей Бойової Слави подивитись на цю чудову діораму, торкнутись своїм серцем, своєю душею до подвигу інтернаціонального братерства.

Ветерани в місті Мерефа поклали квіти до пам′ятника Івану Сірку,побували в Озерянській церкві. По закінченню екскурсії ветерани Люботина щиро дякували  В.О.Теличко за чудово проведений захід,від якого отримали не аби яку насолоду і прекрасне незабутнє враження.

 

                    Микола Пархоменко – керівник прес- центру Люботинської міської

                                                           ветеранської організації




 С.І Котихіну -70!
Автор: Chekardina   Додано: 2 жовтня 2015   Переглядів:903   Категорія - [Тимчасовий архів » Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

С.І Котихіну -70!

С.І Котихіну -70! 

Сергій Іванович народився 2 жовтня 1945 року в місті Люботин, в сім’ї залізничника.

У 1961 році, закінчивши Люботинську середню школу №4, працював на Харківськім заводі підйомно-транспортного устаткування.

У 1964 році закінчив Харківську школу водіїв ДОСААФ, з 1964 по 1967 служба в армії. Після демобілізації працював водієм автобази Новоїнського управління будівництва (Узбекистан). Там же, у 1981 році, закінчив Новоїнський промисловий технікум за кваліфікацією гірського техніка-електромеханіка.

З 1982 року проживає в місті Люботин, працює в Люботинській автоколоні Південної залізниці механіком. Там же, з 1984 по 2000 рік, на посаді голови профспілки.

У 2002 році був обраний депутатом Люботинської міської ради. З 2012 по 2014 працює в Люботинських ремонтних майстернях Південної залізниці на посаді майстра.

З 2006 по 2011 обраний депутатом Люботинської міської ради.

З серпня 2014 року і по сьогодні очолює ветеранську організацію. У вересні 2015 року на звітно-виборчий конференції  був обраний головою Люботинської ветеранської організації.

Люботинська міська рада, виконавчий комітет, Люботинська міська рада ветеранів і члени первинних ветеранських організацій сердечно вітають Сергія Івановича з ювілеєм. Бажають йому міцного здоров’я, щастя, миру, добра, активної діяльності в ветеранській організації.

 

 

 




 Ветераны фронтовики Харьковщины
Автор: Chekardina   Додано: 23 вересня 2015   Переглядів:904   Категорія - [Тимчасовий архів » Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

Ветераны фронтовики Харьковщины

Арамаис Нерсесович Хачикян

 

Ветераны фронтовики Харьковщины


Родился 1 января 1924 г.  в селе Тегут, Алавердського района, Армении.

После окончания школы работал  на консервном заводе.

В 1942 г. когда  ему  исполнилось  18 лет  был призван военкомом  в армию.

Закончил короткосрочные курсы  связистов  и был направлен в 4 й Украинский фронт. Брал  участие в ожесточенных боях за освобождение Украины, Белоруссии. Потерял многих своих друзей, особенно на вражеских минах.  В  Белоруссии  в составе 1-го  Белорусского фронта был тяжело ранен  в ногу. Два бойца  услышав зов о помощи  бросились  в болото где настиг  Хачикяна вражеский осколок. Его  на руках вынесли , под дерево  где был расположен операционный стол. Ещё два дня  с нетерпимой болью пришлось ему ожидать врачей. Помнит  он как 9 июля  1944 года  у операционного стола  склонились   над ним врач-хирург  и медсестра  о чем то спорили. Поскольку в те годы  Хачикян не знал  ничего по-русски, но все же он догадался что врач  настаивал  на ампутировании ноги, а медсестра предлагала   только на операцию  с наложении гипса. Больной не удержался, заплакал.

После  проведенной   операции хирург  отдал осколок бойцу, и Хачикян берег его многие годы.

Дальнейшее лечение проводилось в госпитале города Свердловска .Там же  после выздоровления  учился  в школе танкистов. Был отличником  боевой подготовки.

Многие армейские  газеты писали о мужестве  и  героизме  старшины Арамаиса  Хачикяна. Его фото  было постоянно  на доске почета как лучшего  механика-танкиста.

После окончания  школы его направляют  в Нижний Тагил   для получения танка Т-34. Оттуда  на фронт   в Германию. Когда прибыли к месту назначения, то война уже закончилась, но служить  пришлось  ему до  1947 года в разных городах Германии.

После  окончания службы демобилизовавшись А. Хачикян  едет в Армению, где поступает  в автошколу. По окончанию работает водителем.

В послевоенные годы  в Армению с Украины ездило  много молодежи на заработки.

На одном из предприятий Арамаис  встречает  девушку с Украины  Александру, родом из села Огульцы , Харьковской области. Они полюбили друг друга и решили быть навсегда вместе.

В 1965 году  Он вместе с женой переезжает  на постоянное место жительство в город Люботин.

Многие годы, как  отличный водитель ,работает  по доставке  хлеба с Люботина на  Огульцы ,Черемошну  другие сёла.

В последние годы  перед выходом  на пенсию работал таксистом.

Арамаис  Нерсесович гордиться своими детьми  Соней ,внуками и правнуками.

За мужество и героизм  проявленный в годы  Второвой Мировой  войны  А.Н. Хачикян  награжден  медалями: « За боевые заслуги «,За отвагу  « многими юбилейными.

Светлана Котенко  испытала ужасы войны уже в наше время  в Луганской области. Год назад они  как переселенцы переехали  с оккупированной территории в город  Люботин.

Здесь  же  познакомились  с ветераном Арамаисом  Хачикяном Второй  Мировой войны, инвалидом I  группы .

Светлана  Ивановна периодически  приходит помочь  по хозяйству, и  поговорить откровенно по душам.

 92-летнему ветерану  почтенного возраста   приходиться  уделять  особое внимание  и общение. Ветеран многое рассказывает  из своих воспоминаний о своих боевых  друзьях, о молодых  годах  своей жизни, про тяжелые годы  Второй Мировой войны, о супружеской жизни, детях, внуках и правнуках.

Он очень  хороший, весёлый  человек, всегда  рад  соседям, друзьям, ветеранам, при встречи  он приготовит шашлык. А ещё Арамаис  Нерсесович замечательно  поет как армянские  так и русские, и украинские песни.

 

 

                                                                                         Николай Пархоменко – руководитель пресс- центра

                                                                                  Люботинской городской ветеранской организации

 

 




 Отчеты и выборы в ветеранских организациях в городе Люботин
Автор: Chekardina   Додано: 18 вересня 2015   Переглядів:832   Категорія - [Тимчасовий архів » Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

Отчеты и выборы в ветеранских организациях в городе Люботин


11 августа достоялась отчетно-выборная конференция Люботинской городской ветеранской организации. В работе конференции приняли участие от Харьковского областного совета ветеранов Владимир Иванович Гриневич, Люботинский городской голова Владимир Алексеевич Теличко, депутат областного совета Леонид Иванович Лазуренко, депутат Люботинского городского совета Александр Сергеевич Нечипоренко.

С отчетным докладом «О работе Люботинского городского совета ветеранов за период с 2011 по 2015 годы» выступил исполняющий обязательства Сергей Иванович Котыхин, который отметил, что, в соответствии с Уставом Организации ветеранов Украины, мы проводим VII отчетно-выборную конференцию, отчитываясь о проделанной работе, изберем новый состав Совета для руководства нашей организацией.

По состоянию на 11.09.2015 года наша организация состоит из 30 первичных организаций, на правах коллективного членства к нам вошла организация инвалидов войны.

За отчетный период на территории города проживает 7718 человек пенсионеров, участников боевых действий: афганцев, чернобыльцев-135 человек, ВОВ – 10 чел.; инвалидов: афганцев, чернобыльцев – 102 чел., ВОВ – 44 чел.; участников войны – 759 чел., ветеранов труда – 1985 чел., детей войны – 2725 чел., ветеранов военной службы – 101 чел., вдов и семей погибших – 87 чел.

В соответствии с планом подготовки и проведения отчетно-выборной конференции в первичных организациях проделана значительная работа ответственным секретарем Ниной Александровной Боровицкой, что способствовало более организованному и активному проведению отчетно-выборных собраний.

Всего за отчетный период было проведено: президиумов – 16, пленумов – 8. Дней ветеранов – 44. На которых рассмотрены вопросы:

  • о мерах по реализации установок VI съезда  Организации ветеранов Украины;
  • о социальной защите детей войны;
  • о новых законодательных актах в пенсионном обеспечении.

С членами совета ветеранов:

- изучали законы, касающиеся жизни всех пенсионеров,

- заслушивали отчеты о работе первичных организаций, комитетов и комиссий,

- принимали участие в работе по подготовке и принятии коллективных договоров на предприятиях.

Советом ветеранов созданы и работают:

- организационно-методическая комиссия под руководством председателя совета ветеранов;

- комиссия медико-социальная – председатель Надежда Ивановна Остащенко;

- комиссия по работе с молодежью председатель Галина Васильевна Трофимова;

- комиссия общественно-политической и культурно-массовой работы – председатель Светлана Павловна Вольвач;

- комитет ветеранов войны, военной службы и правоохранительных органов – председатель Иван Васильевич Петруненко;

- комитет ветеранов труда и детей войны – председатель Нина Фадеевна Приходько;

- волонтерский центр – руководитель Лидия Константиновна Барчан;

- пресс-центр – руководитель Николай Дмитриевич Пархоменко.

Люботинская городская ветеранская организация принимает активное участие в общественно-политической жизни города. Результат – успешная работа по охране и сбережению памятников воинам-освободителям, воинских захоронений и мест захоронения жертв фашизма. К 70-летию Дня Победы по ходотайству Совета ветеранов перед начальником ЮЖД Н.Г.Уманцем обновлены большой и малый Мемориалы. В настоящее время все памятники в городе находятся в хорошем состоянии. В этом огромная заслуга наших депутатов: Николая Григорьевича Уманца, Владимира Михайловича Кацубы, Игоря Леонидовича Кухарчика, Леонида Ивановича Лазуренко, Александра Сергеевича Нечипоренко, директоров школ №№ 3, 4, 5, 6, гимназии №1, городского голову Владимира Алексеевича Теличко.

По поручению Совета ветеранов и всех ветеранов города, большое спасибо им за чуткое отношение к нуждам ветеранов, за материальную поддержку.

Заметно улучшилась работа комиссии по работе с молодежью – председатель Галина Васильевна Трофимова, которая постоянно поддерживает тесную связь с городским отделом образования, школами, училищем, гимназией.

Самый многочисленный отряд нашей организации составляют ветераны труда, дети войны, участники войны. Руководит этим комитетом Нина Фадеевна Приходько. Она ведет пофамильный учет всех ветеранов, тесно взаимодействует с Пенсионным фондом, отделом социальной защиты. За активную работу, за чуткое отношение к ветеранам Нина Фадеевна отмечена обладминистрацией почетным знаком и грамотой.

Хочу отметить работу культмассовой комиссии Светланы Павловны Вольвач. В составе комиссии работают неравнодушные люди, хотя работают недостаточно продуктивно, и всё же 2014 год был годом экскурсий, посещений театров.

В городе 30 первичных ветеранских организаций.

Хорошо работала первичка района Барабашово – председатель Анастасия Ивановна Коробская, Шевченковского массива – председатель Анна Семеновна Сидоренко, поселок Караван – председатель Лидия Марковна Кучерява, Водяное – председатель Виталий Дмитриевич Кошель.

Первичные ветеранские организации принимали активное участие в заключении договоров по соцзащите ветеранов и пенсионеров – моторовагонного депо – председатель И.В.Карнаух; ПЧ-10 – председатель И.А.Фесенко; железнодорожная больница – председатель Галина Яковлевна Федяй.

Хочу отметить отличную работу волонтерского центра - руководитель Лидия Константиновна Барчан, которая сумела объединить всех волонтеров – ветеранов города. Волонтерский центр обслуживает 71 человека. Кроме того, они постоянно оказывают помощь нуждающимся, корректируют работу с территориальным центром, содержат в надлежащем состоянии 51 заброшеную могилу.

Наша организация – общественная. Согласно Устава Организации ветеранов Украины, нас должны финансировать местная власть (Но! Увы! Ни копейки.) Мы понимаем тяжелое положение в стране, что сейчас недо ветеранов, пенсионеров, но почему, же в других городах, районах, поселках об этом не стоит вопрос.

Выполняя решения VI съезда ветеранов Украины, в нашей организации полностью обновился состав руководителей первичек. Это в основном ветераны труда и дети войны. Все структурные органы Совета и первичек строили свою работу и направляли ее на выполнение решений VI съезда Организации ветеранов Украины, решений областного совета ветеранов. Как и предусмотрено в ст.9 Устава, Совет на демократических основах рассматривал и решал вопросы организационной и воспитательной работы, координировал деятельность комитетов, комиссий и первичек.

Руководствуясь нашей главной уставной деятельностью, у которой на первом месте значится защита социальных, правовых и экономических интересов, Совет ветеранов  и первичные организации обращаем внимание на повышение социально-экономических показателей.

Ветеранов и всех пенсионеров очень волнует полная бесхозяйственность, затянувшийся кризис, затянувшаяся война, общий рост цен, тарифов, междоусобица, конфронтация в Верховной Раде.

Пора бы успокоиться и начать нормальную жизнь. В решении жизненно важных проблем, большую помощь Совету ветеранов оказывает отдел социальной защиты – руководитель Ирина Викторовна Ярош. Работники отдела доброжелательно относятся к нуждам ветеранов и всегда помогут советом, правильным оформлением документов.

Значительно возросла помощь в отчетном периоде: выдано 16 санаторно-курортных путевок на сумму 97,3 тыс.грн., материальной помощи – 96 на сумму 10,8 тыс.грн., материальной помощи из госбюджета  - 1102 на сумму 35,821 тыс.грн., выплачено компенсаций получение твердого топлива – 84 на сумму 49,85 тыс.грн.

Большую помощь одиноким ветеранам – пенсионерам оказывает терцентр – руководитель Галина Викторовна Бондарь. Она профессионально руководит коллективом женщин по обслуживанию одиноких ветеранов. Всего они обслуживают 1522 человек, из них ветеранов войны 107 человек, ветеранов труда и детей войны 849 человек.

Организация Красный Крест – руководитель Лариса Петровна Черкаско, постоянно обслуживает на дому 562 человека, получает одноразовую помощь ежегодно в среднем на 1508 человек из числа льготно-ветеранского состава.

За отчетный период Советом ветеранов проделана большая работа по сплочению нашей организации, особенно когда три года руководителем была Валентина Иволгина. Совет ветеранов оформился организованно, зарегистрировал себя как юридическое и физическое лицо во всех службах и организациях города и области. Но нельзя умолчать, не сказать о наших недостатках и ошибках в работе, как Совета, так и первичек.

Нами не охвачено первичками такие районы, как поселок Коваленки, часть станции Люботин, пос. Ревчик, городская больница и гороно, ветераны труда, дети войны и пенсионеры нигде не объединены продолжают жить поодиночке. Есть недостатки в учебе ветеранского актива, в первичных ветеранских организациях. Не сумели добиться активной работы председателей в некоторых комиссиях и комитетах. Следует отметить, что особенно за последние два года наметилась тесная связь Совета ветеранов с администрацией города. Совету ветеранов много и доброжелательно помогают председатель городского совета В.А.Теличко и его заместитель Н.В.Кравченко.

Большую помощь Совету ветеранов оказывает компьютерно-информационный отдел – руководитель Алла Викторовна Чекардина.

Наша организация не прибыльная, поэтому мы тесно связаны с депутатами всех рангов, с предпринимателями. Благодарны им за посильную помощь, оказанную нашей организации. Материальная помощь на подписку газеты        « Слово ветерана» на 2015 год была оказана : народным депутатом Украины Кацуба В.М., депутатами областного совета Уманцем Н.Г. и Лазуренко Л.И.. директором угольного склада Охотниковым А.Е., директором  «Адонис» Литвиным А.М., заводом « Продтовары» Бронишевским Б.П.

Автор этих строчек Ветеран труда, Почетный гражданин города Люботина , дитя войны сердечно благодарен Александру Сергеевичу Нечипоренко и Леониду Ивановичу Лазуренко за финансовую помощь при выпуске книги « Кришталевий об»єктив Миколи Пархоменка ». Для поддержания здоровья ветеранов, их лечение в городе работает два неравнодушных медика : главный врач городской больницы –Елена Васильевна Кандаурова и главный врач отделенческой больницы ст..Люботин –Чухен Олег Иванович. Мы знаем- Ваши возможности ограничены : лекарств мало, а для импортных наш карман «тонок» и все равно- мы едем к Вам, и знаем: помощь будет оказана.Большое спасибо Вам за то, что Вы трудитесь в тяжелых условиях, когда нет необходимых лекарств, не хватает современной литературы, нет средств на достойное питание.

 Особо хочу поблагодарить Валентину Алексеевну Иволгину -бывшего председателя городской ветеранской организации. Это человек, который любит и уважает людей , отзывается на любой призыв о помощи. Неудевительно, что честно проработав в Управлении Южной железной дороги более 30 лет, ей оказали доверие и избрали председателем дорожной ветеранской организации.

  Большое Вас спасибо, Валентина Алексеевна, за эти годы работы в Люботинской городской ветеранской организации, за Ваш опыт работы в ветеранском движении, за Ваше доброе и отзывчивое серце.

 Мы надеемся, что наша совместная работа будет плодотворной и даст как Савету ветеранов, так и администрации города более четко, конкретно и оперативно решать наболевшие вопросы ветеранов и пенсионеров города.

Какие же задачи, основные направления в работе стоят перед советом ветеранской организации на последующие 4 года:

  1. Главной задачей считать обеспечение единства и сплоченности всех категорий ветеранов, чтобы новый состав мог выступать от имени всех ветеранов. 
  2. Выборы в местный Совет.
  3. Добиться выполнения ст..20 Закона о ветеранах в части финансирования уставной деятельности.
  4. Искать и находить более тесные формы сотрудничества с городским советом , депутатським корпусом, руководителями и предпринимателями.
  5. Организовать обучение вновь избранного совета ветеранов.
  6. Продолжать работу по созданию первичных ветеранських организаций по месту жительства и по месту работы.
  7. 7. Разработать план реализации в жизнь просьб ветеранов и решения отчетно-выборной конференции.

На отчетно-выборной конференции выступило 15 человек. После делегаты конференции приняли постановление: работу Люботинской ветеранской организации за отчетный период с 2011 по 2015 г.г. считать удовлетворительной.

В.С.Гриневич и В.А.Теличко за многолетнюю работу и значительную помощь в развитие ветеранского  движения  достойних наградили грамотами.Валентина Алексеевна Иволгина сказала: « Я знаю, что вы сегодня будете выбирать председателя ветеранской организации. Я знаю, что на это место претендуют двое: Котыхин Сергей Иванович и Вольвач Светлана Павловна. Поскольку мне пришлось многие годы работать на железной дороге , знаю мнение многих руководителей-железнодорожников, то они хотят, чтобы на этой должнлсти остался С.И.Котыхин. Я высказываю не только их мнение, а и свое.» При открытом голосовании больше голосов было отдано за Котыхина С.И.

Присутствующие поздравили его и пожелали успехов в дальнейшей работе ветеранской организации.

 С заключительным словом выступил В.С.Гриневич. Он сказал, что  ему пришлось побывать во многих ветеранських организациях на отчетно-выборных конференциях, но такую активность он наблюдал впервые. Отметил, что делегаты смело говорили о тех проблемах, которые накопились за эти годы. Не зря Ваш колектив считается лучшим  в Харьковской области. Он этого достоин.

 

   Николай Пархоменко- руководитель прес-центра Люботинской

городской ветеранской организации.

 

 

Отчеты и выборы в ветеранских организациях в городе Люботин

//  




 Люботину – 365!
Автор: Chekardina   Додано: 16 вересня 2015   Переглядів:845   Категорія - [Тимчасовий архів » Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

Люботину – 365!


Місто Люботине славний своїми революційними і трудовими традиціями відзначив 12 вересня своє 365-річчя від дня заснування.

Працівники відділу культури, освіти у згоді з міською адміністрацією потурбувалися про те, щоб День міста провести на високому рівні і якомога більше було задіяно дітей та дорослих міста.

Належно було організовано змагання з воркауту, шахів та шашок, стронгменів «Богатирські ігри», проведено турнір з міні-футболу, «Місто майстрів» (майстер-класи та виставка-продаж художніх творів та творів декоративно-прикладного мистецтва), експозиція краєзнавчого музею «Харківщина в полум’ї війни», дитяча конкурсно-розважальна програма «Козацькі розваги», концертна програма за участю люботинських виконавців, громадська акція «Люботин – це Україна», майстер-клас «Зроби національну прикрасу сам», конкурсна програма «Я знаю все про рідне місто», фотозона «Люботин – це Україна».

На поляні ветеранів була можливість посмакувати польову кашу.

В урочистостях до Дня міста брали участь: люботинський міський голова Володимир Олексійович Теличко, гості, представники різних організацій, заслужені жителі міста.

Відкриваючи урочисте свято, Володимир Олексійович сказав: «Сьогодні виповнюється 365 років нашому рідному місту Люботину. Це свято кожного з нас – від малого до великого. Багата історія багаторічного Люботина, свято зберігає в собі таємниці і є свідком минулого, свідком того, який був люботинський житель.

А був він завжди талановитим, геройські налаштованим відносно своїх ворогів. Багато довелося нашому місту пережити, розпочинаючи з його заснування до сьогодення.

Я радий і задоволений тим, що на День міста 365-річчя Люботина зібралося багато його жителів, гостей.

Користуючись нагодою щиро вітаю Вас з цим святом, бажаю Вам і Вашим сім’ям, близьким, всім люботинцям любові, щастя, добробуту. Миру на люботинській землі і землі України!».

Володимир Олексійович щиро подякував всіх спонсорів, тих, хто допоміг, особливо за останні роки, в покращенні нашого міста. Найбільше вдячний керівництву  Південної залізниці, керівникам підприємств, працівникам культури, освіти, медичних закладів за посильну допомогу в оздоровленні нашого міста та його розвитку.

Наше місто цінує і вшановує всіх тих, хто своєю працею, досягненнями, громадською діяльністю сприяє його розвитку, робить красивішим, зручнішим для життя, прославляє його на теренах України.

На сцену запрошуються ті, що мають звання Почесного громадянина міста Люботина. Міський голова В. Теличко, привітавши їх зі святом, подякував за значний внесок  у розвиток міста, вручив скромні подарунки.

Начальник служби приміських пасажирських перевезень Південної залізниці Ігор Леонідович Кухарчик передав усім присутнім велике привітання від депутата обласної ради, начальника Південної залізниці Миколи Григоровича Уманця.

В нашому місті є люди, до яких всі ставляться з великою повагою, їм довелося проявити неабияку мужність в далекому Афганістані при виконанні інтернаціонального боргу, ставши  прикладом героїзму та нездоланності для наступних поколінь.

Володимир Олексійович, привітавши відважних наших воїнів Афганістану, вручив від імені Президента України пам’ятні медалі «25 років виведення військ з Афганістану».

До слова запрошується Почесний громадянин м. Люботина, Почесний громадянин Харківського району Олександр Сергійович Нечипоренко: «Для мене Люботин – це рідний дім, рідна школа, яка дала путівку в життя, це – прекрасний парк, ставки, стадіон «Олімпієць». Люботин,  який пережив багато неприємностей, агресії, війни,голодомори, сльози, кров, відзначає сьогодні 365- річчя. Зі святом! Мирного неба над головою».

Депутат обласної ради, Почесний громадянин міста Люботин Леонід Іванович Лазуренко: «Хочу подякувати тих ветеранів, які відстоювали наше місто в роки Другої світової війни, відбудовували Люботин у післявоєнні роки і багато зробили для того, щоб місто було якомога кращим.

Зараз нелегкі часи переживає наша держава, сподіваюсь, що позбудемось цих негараздів, оскільки наше місто перспективне для подальшого розвитку». 

В пам’яті нашого міста багато трагічних сторінок: війни, голодомори, репресії. Та найбільше горе принесла найжорстокіша в історії людства Друга світова війна.

20 жовтня 1941 р. Люботин був окупований фашистськими загарбниками. 912 розстріляних, повішених та закатованих мешканців міста, тисячі загиблих солдат. І нарешті – 29 серпня 1943 р. довгоочікуваний день звільнення.

До пам’ятника воїнам-визволителям покладається кошик квітів. Ми не маємо права забувати ті грізні доленосні часи. Жити без пам’яті, без історії - означає позбутися кореня життя.

На превеликий жаль, сьогодні в нашій державі неспокійно, ми з Вами знаходимось в неоплаченому боргу перед тими, що зі зброєю в руках відстоює мир, спокій, свободу і незалежність України на Сході нашої держави. Окрема подяка волонтерам, які своїми добрими справами допомагають нашим воїнам. Міський голова В. Теличко вручив грамоти  воїнам АТО та волонтерам Люботина.

Ще довго продовжувалися урочистості та святковий концерт з нагоди Дня міста та 365-річчя його заснування.

 

Микола Пархоменко, керівник прес-центру Люботинської міської ветеранської організації.

 

 

Люботину – 365!

 

 

 

Люботину – 365!


 

 

 

 




 КАРАВАНЦІ ГІДНО ВІТАЮТЬ ВЕТЕРАНІВ
Автор: Chekardina   Додано: 9 вересня 2015   Переглядів:868   Категорія - [Тимчасовий архів » Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

КАРАВАНЦІ ГІДНО ВІТАЮТЬ ВЕТЕРАНІВ


Багато горя принесла Друга світова війна, і  селище Караван не було винятком. Страшні роки фашистської окупації довелося витримати його мешканцям, але завдяки героїзму наших воїнів крок за кроком звільнилися від загарбників міста і села. 4 вересня 1943 року вранці було звільнено і селище Караван.

Відгриміли постріли, почалися відбудови та мирне життя, але спогади навічно врізалися в пам’ять всіх односельців. І живуть у пам’яті народу його вірні дочки і сини, ті що не повернулися  з походів грізної війни. Їх життя і високі помисли котрим не судилося розцвісти закликають берегти як зіницю ока мир і спокій.

Мітинг, присвячений 72 річниці визволення селища Караван від фашистських загарбників та завершення Другої Світової війни, відкрив голова Люботинської міської ради Володимир Олексійович Теличко.

« Після визволення м.Люботина,- сказав промовець, ще тиждень велися жорстокі бої за селище Караван». Жителі селища шанують пам’ять про своїх земляків та воїнів, які їх звільняли.

Хочу звернутися до тих, кого нема зараз з нами, до тих, що перебувають в оселях оскільки стан здоров’я не дозволяє прибути сюди. Дорогі ветерани! Проходять десятиліття, пройдуть століття, але майбутні покоління завжди будуть пам’ятати, пишатися Вашими великими подвигами, відвагою і патріотизмом в захисті рідної Батьківщини.

Наш святий обов’язок стояти на стороні цих завоювань. Міцного всім вам здоров’я, шановні караванські ветерани, довгих років життя, благополуччя, тепла і турботи близьких.

Із покоління в покоління передаються розповіді про страшну війну. На пожовклих фотографіях малеча розглядає своїх предків та слухає історію про воєнні роки, подвиги своїх прадідів.

Дитячий сміх завжди найкращий доказ того, що недарма пролита кров дідів та прадідів.

В проведенні свята взяли участь представники відділу культури, Караванського дитячого садка, Караванської загальноосвітньої школи, виступив ветеранський ансамбль «Мрія».

Керівник Караванського МПД Євгеній Анатолійович Єжелий поділився спогадами в своєму виступі:- Я виріс у цьому селищі, навчався в Караванській ЗОШ, добре пам’ятаю, як кожного року біля пам’ятника загиблих воїнів збиралися на свята, вшановували пам’ять визволителям. Часто згадую про ветеранів війни, ветеранів праці, які піднімали з руїн наш Караванський спиртовий завод, який став флагманом спиртової промисловості України. Низький їм уклін і велика подяка. Звертаючись до дітей Євгеній Анатолійович сказав: - Запам’ятайте про що я говорив, добре навчайтесь, завжди пам’ятайте, що ви наша гідна зміна.

Користуючись нагодою голова первинної ветеранської організації «Караван» , Лідія Марківна Кучерява від імені ветеранів праці, дітей війни, людей похилого віку, які відділи багато сил і здоров’я в розбудову Караванського спиртозаводу  подякувала Євгенія Анатолійовича за ту повагу, яку він уділяє, за добросовісну, багаторічну працю.

Прийміть шановний керівник від Люботинської міської ветеранської організації квіти і прекрасний осінній пиріг.

Виконуючий обов’язки  голови Люботинської міської організації  Сергій Іванович Котихін побажав ветеранам міцного здоров’я, довгих років життя, щоб в подальшому виховували нашу молодь в дусі патріотизму, любові до Батьківщини.

Хвилиною мовчання вшановується пам’ять загиблих в роки Другої світової війни.

До пам’ятника покладаються квіти від Люботинської міської ради, Караванського МПД, Караванського заводу кормових дріжджів, Караванської ЗОШ, дитячого садочка та мешканців селища.

Микола Пархоменко – керівник прес-центра

Люботинської міської ветеранської організації

 

КАРАВАНЦІ ГІДНО ВІТАЮТЬ ВЕТЕРАНІВ

 

КАРАВАНЦІ ГІДНО ВІТАЮТЬ ВЕТЕРАНІВ

 

 

//  




 ТИХ РОКІВ НЕЗГАСНЕ СЛАВА
Автор: Chekardina   Додано: 9 вересня 2015   Переглядів:973   Категорія - [Тимчасовий архів » Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

ТИХ РОКІВ НЕ ЗГАСНЕ СЛАВА

72 роки тому Люботин вдихнув на повні груди солодке повітря звільнення.

В міському парку Слави 2 вересня відбувся мітинг присвячений 72 річниці визволення міста Люботина від фашистських загарбників та 70 річниці завершення Другої Світової війни.

Відкриваючи мітинг Люботинський міський голова Володимир Олексійович Теличко привітав ветеранів, гостей та жителів міста зі святом зокрема сказав: - з кожним роком все дальше віддаляє людство найстрашніша, найжорстокіша в нашій історії – війна.

Пам’ять про захисників рідної землі вічно житиме в наших серцях. Не обійшла війна і наше затишне місто. 1074 люботинці не дожили до цього дня, воювали цілими сім’ями не шкодуючи крові і життя захищаючи свою країну, свій      народ, рідну землю.

26 серпня 1943 року наші війська підійшли до околиць Люботина. Три дні тривали жорстокі бої за визволення міста. Нарешті, 29 серпня,  53 армія повністю звільнила місто від ненависного ворога. Та бої за визволення селища Караван тривали декілька днів.

Володимир Олексійович щиро подякував дорогих ветеранів за мужність проявлену в кровопролитних боях. Побажав їм щоб менше турбували бойові рани, а теплі посмішки частіше осяювали їх обличчя, щастя і здоров’я, бадьорості духу зберегти ще на довгі роки.

Помічник депутата обласної ради, начальник служби приміських пасажирських перевезень Південної залізниці Ігор Леонідович Кухзарчик передав низький поклін тим, хто воював на фронтах, працював у тилу від депутата обласної ради, начальника дороги Миколи Григоровича Уманця.

Депутат обласної ради, Почесний громадянин м.Люботин Леонід Іванович Лазуренко в своїй промові призвав всіх жителів міста бути патріотами нашої держави, поважати ветеранів, турбуватись про дітей, робити все щоб наше місто процвітало, а життя ставало кращим.

Тривожний був виступ депутата Люботинської міської ради, Почесного громадянина міста Люботин, полковника запасу Олександра Сергійовича Нечипоренка. Він повідомив:- В кінці травня місяця цього року уже відомим вандалом було знищено в парку Слави шість пам’ятних знаків Героям Другої Світової війни. Багато людей дізналися в Інтернеті про це злодіяння і висказували своє обурення. На щастя є немало людей, їх непотрібно було шукати, вони самі запропонували свою допомогу в реставрації пам’ятних знаків.

Ось тут поруч зі мною на цьому мітингу стоїть Почесний громадянин м.Харкова, генерал-лейтенант Юрій Меркурійович Шрамко, який разом з Олександром Михайловичем Харченко, Сергієм Леонідовичем Ковалюком, онуком одного із героїв Вадимом Миколайовичем Денчиком в число перших включились в надання допомоги. Немала заслуга в цій справі і нашого земляка Олександра Сергійовича Нечипоренка, який приклав чимало зусиль для того, щоб протягом двох місяців 6 пам’ятних знаків було реставровано і стоять вони в одній шерензі і будуть стояти скільки  буде жити пам’ять про них.

Наші земляки – герої убиті двічі. Перший раз в роки Другої світової війни та від ран після війни. Другий раз в травні 2015 р. від рук вандала. Як повідомив Олександр Сергійович: - Злодій цього злодіяння знаходиться в розшуку. Він отримав підписку про невиїзд  і невідомо де переховується.

У мене є тільки одне побажання:- Хай він переховується до кінця свого життя. Таким подонкам не місце на землі.

Від імені Президента Почесних громадян Харківської області, а також Почесних громадян м.Харкова, генерал-лейтенант Ю.М. Шрамко сердечно привітав усіх присутніх з 70-річчям перемоги над фашистською Німеччиною і 72 річницею визволення м.Люботина.

Міський голова В.О.Теличко вручив пам’ятну медаль ветерану Другої Світової війни Івану Захаровичу Притиченко.

Виконуючий обов’язки голови Люботиської міської ветеранської організації Сергій Іванович Котихін від імені ветеранів міста подякував всіх хто брав участь в допомозі відновлення пам’ятних знаків Героям.

Вшановується пам’ять загиблих в роки Другої світової війни хвилиною мовчання.

Проводиться урочисте покладання квітів до пам’ятника загиблих воїнів.

Микола Пархоменко – керівник прес-центра

Люботинської міської ветеранської організації

 

 

ТИХ РОКІВ НЕЗГАСНЕ СЛАВА


 

 

 

 

 

 




 Люботин святкує
Автор: Chekardina   Додано: 28 серпня 2015   Переглядів:939   Категорія - [Тимчасовий архів » Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

Люботин  святкує

Біля Люботинської міської ради 23 серпня було багатолюдно. Мешканці міста, ветерани, школярі прибули сюди щоб відзначити День Національного прапора та 24-ї річниці Незалежності України.

 

Відкриваючи свято Люботинський міський голова Володимир Олексійович Теличко в своїй промові зокрема зазначив:

- Щорічно в День незалежності України ми вшановуємо одну із Національних святинь Державний прапор України. Під жовто-блакитними знаменами український народ утверджував віковічну мрію про свободу, державність та соборність. Саме цей стяг 24-роки тому  було внесено до сесійної зали Верховної ради, що символізувало початок нової  сторінки Нової історії.

Майже  1000 років з часів Київської  Русі  українці прагнули вільно жити, сповідувати свої традиції та звичаї, не зазначаючи  при цьому поневірянь та утисків. Історичні умови склалися так, що на нашій землі панували більш фунтовані  Центральною владою народи сусіди. Та завжди українці боролися за свою свободу.

Лише нинішнє покоління, наші сучасники в 1991році вибороли її.

Безумовно ця визначна дата навічно увійде в історію молодої держави, золотою сторінкою її біографії.

Перші кроки стали  великим випробуванням  для всіх нас, тестуванням на  зрілість, терпіння, толерантність, нарешті на здоровий глузд.

Нині уже мало хто сумнівається що  український народ зможе поліпшити життя у своїй власній державі.

Вже багато досягнуто за цей час, але ще набагато більше ми прагнемо зробити для розбудови нашої держави.

Володимир Олексійович  від щирого серця, від усієї душі зичить усім рідним і близьким здоров’я, щастя, добра, достатку і миру, щедрої долі, подальших успіхів в усіх справах і щедрої долі, подальших успіхів  в усіх справах і починаннях заради  процвітання, незалежності України добробуту її народу.

То ж нехай  серця наповнюються гордістю за нашу державу прагненням до єдності та порозумінням, а наша плідна праця надійною запорукою щасливого майбутнього. Зі святом Вас дорогі Люботинці!


Люботин  святкує


Право урочистого підняття Державного прапора надається Почесним громадянам міста, депутатам  Люботинської міської ради Валерію Васильовичу Стрільцю та Володимиру Миколайовичу Горбенко.

Вшановується  пам’ять хвилиною мовчання всіх  героїв, які загинули за свободу і незалежність нашої держави.

Володимир Олексійович вручив пам’ятні  медалі ветеранам Другої  світової війни.

Медалі отримали: Олена Валентинівна Судакова, Микола Васильович Соловей, Олександр Іванович Голіков .

Привітав присутніх ансамбль народного співу «Чарівниці» та виконав декілька пісень.

Ветерани і громада м.Люботина 24 серпня  в День незалежності України зібралися біля пам’ятника Слави щоб відзначити цю знаменну дату.

Перед присутніми з промовами вітаннями і побажаннями виступили: Депутат  Люботинської міської ради, голова міської організації  партії «Солідарність», блок Петра Порошенка  Лідія  Василівна Куденко, голова  Люботинської міської партійної організації Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» Сергій Михайлович Кислий,  депутат Люботинської міської  ради, голова депутатської  фракції  блока Петра Порошенка «Солідарність»  Сергій Олександрович Гурін.

В своїх промовах виступаючі зазначили:

- Ця визначна дата увійшла навічно  в історію молодої держави, золотою сторінкою її біографії  започаткувала нову епоху в житті українського народу, законодавчо закріпила її вікові демократичні прагнення  до національного відродження, духовної свободи.  Перші кроки незалежності стали нелегким випробуванням для нас усіх. На цьому шляху не все довелося здійснити. Державна машина Росії прискіпливо спостерігала за нашими поступками і при певній нагоді скористалася нашою нестабільністю анексувала Крим та розпочала війну на Сході України. Але це тільки згуртувало народ України на гідну відсіч ворогові.

Ми знаємо чимало прикладів героїзму наших захисників, які палко люблять Україну і не шкодують свого життя та здоров’я в захисті її незалежності.

 

Люботин  святкує


Виступаючі звертаючись до Люботинців побажали їм міцного здоров’я, миру, щастя, достатку, світлої долі. Всім разом досягти такої мети, яка б підняла нашу країну і наше рідне місто до високого рівня.

До пам’ятника загиблих воїнів в роки Другої світої війни покладаються живі квіти.

  

                               Микола Пархоменко – керівник прес-центра Люботинської

                              міської ветеранської організації.

 

//  




 О.І.Сорокіну – 90!
Автор: Svetlana   Додано: 17 серпня 2015   Переглядів:762   Категорія - [Тимчасовий архів » Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

О.І.Сорокіну – 90!

   Олександр Іванович Сорокін народився 20 серпня 1925 року в м. Люботин в сім’ї залізничників. В 1940 році закінчив 7 класів неповно-середньої школи №13. З самого початку вторгнення в місто фашистських окупантів і до його визволення в 1943 році прожив на окупованій території.

   В кінці серпня 1943 року разом з однокласниками він влаштувався в Новій Баварії  на роботу по відновленню зруйнованого танкового заводу НКО за № 2983. Пропрацювавши там до травня 1944 року поступає на навчання в Люботинську технічну школу залізничників.  Після закінчення якої направляється в Люботинське паровозне депо. Олександр Іванович задоволений тим, що довелося йому працювати в паровозній бригаді з такими прекрасними професіоналами ,як старший машиніст Олександр Радченко і машиніст Іван Минько. Воєнними ешелонами доводилось доставляти військове обладнання з Люботина до Полтави, А в 1946 році О.Сорокіна було переведено в паровозному депо в електрослюсарі.

   В 1986 році ,перебуваючи на заслуженому відпочинку продовжує працювати до 1991 року в Люботинському Биткомбінаті електриком.

  В 1992 році Олександр Іванович піклується за хлопчиком і дівчинкою в Харківській школі сліпих дітей, забезпечуючи їх всім необхідним до закінчення навчання в цьому закладі.

   На протязі декілька років він був Почесним громадянином цієї школи, пізніше гімназії. Недивлячись на свій 90-річний вік, у цьому році Олександр Іванович щомісячно зі своєї пенсії виділяє по 50 гривень Кординаційному центру благодійну допомогу воїнам АТО. О.І.Сорокіна нагороджено медалями:»Захисник Вітчизни», «Ветеран праці» та двома ювілейними. 

   Люботинська міська рада і ветеранська організація, друзі сердечно вітають ювіляра, бажають йому міцного здоров′я на довгі роки, нових сил, щасливого життя та мирного неба над головою.

 

О.І.Сорокіну – 90!