Фотографії для конкурсу на кращу клумбу!
Автор: Svetlana   Додано: 5 серпня 2015   Переглядів:1086   Категорія - [Тимчасовий архів » Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

Учасник № 1

КП Люботинська центральна міська лікарня,  вул.Громова 3

Фотографії для конкурсу на кращу клумбу!

 

 

Учасник № 2

Олександр Золотарьов

 

 

 

 
Учасник № 3
Лідія Дмитрук
 
 
Учасник № 4
Краща клумба. вул. Шевченка, 15-8, територіальний центр соціального обслуговування, тел. 741-09-69
Фотографії для конкурсу на кращу клумбу!
//  




 Запоминайте нас, пока мы есть!
Автор: Svetlana   Додано: 21 липня 2015   Переглядів:1161   Категорія - [Тимчасовий архів » Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

Запоминайте нас, пока мы есть!

 Судакова Елена Валентиновна

 

   Елена Валентиновна родилась 13 апреля 1925 года в поселке Ольховец, Киевской области. В 1932 году родители переехали на постоянное место жительства в Пензенскую область.  Там, в городе Добрянка Елена окончила 10 классов. Девушка мечтала учиться. Но война по своему распорядилась судьбой 17 – летней студентки Пермского государственного университета. С первого курса учебы она была призвана на военную службу. Была на должностях рядового, сержантского и офицерского состава в подразделении НКВД при Карельском 14 отделении Армии и Первом Прибалтийском фронтах. Елена Валентиновна мало говорит о подробностях жизни в период войны. О многом надо было молчать. Её довелось нести нелегкую нишу связиста правительственной связи. И все же при встрече по ее добрым, улыбающимся глазам видно, как много пережито и как много помнится. Происходящие события не всегда были радостными. Они омрачены болью утрат, потерей здоровья, ранимыми воспоминаниями. В 1944 году капитан правительственной связи Борис Петрович Судаков сделал Елене Валентиновне предложение стать его женой. В городе Кенинсберге в 1945 году они и встретили День Победы. После войны Е. Судакова работала в органах безопасности, на освоении целинных и залежных земель на границе Казахстана, в потребительской кооперации Пензенской области. В Харькове в 1984 году была дежурным комендантом в общежитии железнодорожного института. С октября 2013 года она вместе с детьми переезжает с Харькова в город Люботин. 90 – летие в жизни Е.В.Судаковой значимая дата, тем более за плечами война, послевоенное строительство, работа на производствах, семья, дети. У неё две прекрасные дочери, внуки, правнуки. Как и многим ее ровесникам, жизнь подарила прекрасную возможность быть свидетелем многих событий развития нашего государства. Эти мужественные, терпеливые люди и сегодня украшают нашу общественность своим жизнелюбием, выдержкой и преданностью. Е.В.Судакова награждена орденами Отечественной войны первой и второй степени, орденом Богдана Хмельницкого, медалями «За оборону Советского заполярья», «За Победу над Германией», «Маршала Жукова» и другими наградами. Её имя занесено в Книгу памяти офицерской службы госбезопасности Украины.

    Дорогая Елена Валентиновна! Крепкого Вам здоровья, спокойствия в душе, радости общения, благополучия в Вашей семье.

 

Николай Пархоменко – руководитель пресс – центра Люботинской

городской ветеранской организации; Совет ветеранов г. Люботина.

 

Запоминайте нас, пока мы есть!

Запоминайте нас, пока мы есть!

На снимках:

1)Старший лейтенант Е.В.Судакова, 2015 год.

2)Елена Валентиновна и Борис Петрович Судаковы, 1944 год.

 




 Вірний присязі клятві Гіпократа
Автор: Svetlana   Додано: 14 липня 2015   Переглядів:1288   Категорія - [Тимчасовий архів » Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

Вірний присязі клятві Гіпократа

 

Сердечна вдячність хорошій людині!

Наші знання, це наша мудрість, наше здоров’я, а

відтак і наше життя. Нічого так здорово не цінується

людьми як розум,професійність і порядочність.

А лікар – це совість нашого здоров’я. Лікар вищої категорії

професія виняткова.

На протязі 18 років в комунальному  підприємстві

                                       Люботинської центральної міської лікарні працює

Лікарем-хірургом  Дмитро  Петрович Куценко, із яких 10р.

 завідуючим хірургічного  відділення.

 

   Про цю людину ходять чутки, що цей дар Бог дає далеко не всім. Тільки тим, хто по справжньому закоханий у свою професію і життя.

   Головний лікар комунального підприємства центральної міської лікарні Олена Василівна Кандаурова розповіла про те, що на протязі багатьох років в цій лікарні покращується матеріально - технічна база. Завдяки спонсорам  відремонтовано обладнанн для реанімаційного відділення, що  сприяє покращенню умов праці.

  Тільки два лікарі нашої лікарні вищої категорії з великим досвідом праці, завідуючий хірургічним відділом Дмитро Петрович Куценко і реанімаційним відділом Анатолій Вікторович Д’яконов мають дозвіл проводити операції не тільки дорослих, а і дітей.

   За роки праці в хірургічному відділенні Дмитром Петровичем Куценко було зроблено понад 900 операцій. Це велике досягнення професіонала на медичній ниві.

  Випадок, який трапився нещодавно в Люботинській сім’ї виконуючого обов’язки голови Люботинської  міської ветеранської організації Сергія Івановича Котихіна змусив  задуматися багатьох над тим, як людина повинна відноситись до себе, загальної  справи і своєї роботи.

   На  наш погляд буде цікаво прислухатися до розповіді його онуки Ірини:

- Мені 12 років, одинадцять із них мешкаю в будинку дідуся Сергія та бабусі Валі. Я учениця 6-го класу Любготинської ЗОШ № 4. Нещодавно, під час літніх  канікул, я попросила моїх опікунів відпустити мене на побачення з моєю матусею Вікторією, яка мешкає в місті Люботин на іншій вулиці.

   В  нічну годину 30 червня, я відчула нестерпну біль в області правої сторони живота. Почала будити матір щоб та негайно визвала карету швидкої допомоги. Та не так вийшло, як я хотіла.

   Мати – зловживає алкоголем, тепер я можу відкрито про це заявити, замість допомоги образила мене, нахабними, нецензурними словами. Перемагаючи біль о 12 годині ночі, вирішила звернутися до дідуся та бабусі. Розповіла їм про своє лихо, люди похилого віку негайно вирішили це питання. Автомобілем доставили мене до лікарні. Із зданих аналізів завідуючий хірургічного відділення Д.П.Куценко удостовірився, що в мене гострий апендицит і вирішив негайно робити операцію. Як я тільки боялася цього. На добрі, ласкаві слова і прохання Дмитра Петровича зважилась і дала згоду на операцію.

   На другий день, після операції з Сергієм Івановичем Котихіним, батьком Іри Андрієм та новою мамою Наташою, яку так щиро любить Іра, побували в палаті у хворої. Дівчинка почувала себе добре, подарувала нам свою усмішку. А це значить, що буде все гаразд і вона швидко одужає.

Характерно те, що на протязі всього перебування Іри в лікарні, мати Віта, лише один раз приходила до доньки. По всьому  видно що оковита сильно затягла її в свої тенети.

   Сім’я Котихіна щиро вдячна завідуючому хірургічного відділення Д.П.Куценку, головному лікарю Люботинської міської центральної лікарні О.В.Кандауровій і всім тим, хто приймав участь в операції за плідну працю, сумлінне виконання  службових обов’язків, високий професіоналізм, відданість справі. Тож нехай Дмитро Петрович і всі працівники медичного закладу  назавжди залишаються такими як є: відповідальними, привітними, мати активну життєву позицію і не втрачати оптимізму. Зичимо всім Вам міцного здоров’я, радості  і щастя. Хай вашими постійними супутниками будуть натхнення, любов, вірні друзі і віра в краще майбутнє.

 

   Микола Пархоменко – член Національної спілки журналістів Україні, 

 Керівник прес-центра Люботинської міської Ветеранської організації.

  Лідія Кучерява - ветеран педагогічної праці, член ради Ветеранської організації.

 

Вірний присязі клятві Гіпократа
Вірний присязі клятві Гіпократа

 

 

 На знімках 5808 – Д.П.Куценко та О.В.Кандаурова

5809 – Андрій Котихін біля доньки Ірини

Фото М.Д.Пархоменко




 Відкрито новий торгівельний спеціалізований магазин « Риба - раки»
Автор: Svetlana   Додано: 6 липня 2015   Переглядів:1094   Категорія - [Тимчасовий архів » Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

  Нещодавно в місті Люботині поруч з кафе «Зорі» було відкрито  новий торгівельний спеціалізований магазин « Риба - раки» керівником якого являється Дмитро Олександрович Гречко .

   Тут кваліфіковані продавці з великим стажем праці запропонують Вам великий вибір продукції : короп, карась, форель, живі раки. В великому асортименті копченості, морожена риба, охолоджена на льоду. Зацікавлюються  покупці  і акваріумом з живими рибами і раками. Належну температуру  в приміщені підтримують два кондиціонери, а стерильну чистоту зберігають його працівники. Так, що люди похилого віку, які вже  неспромозі поїхати на рибалку отримують велику  насолоду побувавши в магазині « Риба – раки».

                                      Микола Пархоменко -

                                    Керівник прес-центру Люботинської

                                    міської ветеранської організації.

 




 Вшанування пам’яті загиблих
Автор: Chekardina   Додано: 23 червня 2015   Переглядів:991   Категорія - [Тимчасовий архів » Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

Вшанування пам’яті загиблих


В Люботинському міському парку Слави 22 червня відбувся мітинг, присвячений Дню скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні.

         Страшне слово війна увірвалося в життя людей. Затамувавши подих слухали вони урядове повідомлення про напад фашистських загарбників. Важко передати якою трагедією був перший день війни, але в ті червневі дні люди вже вірили що ворог буде розбитий і обов’язково настане перемога.

         Відкриваючи мітинг, заступник міського голови Наталія Володимирівна  Кравченко, зазначила, що відповідно до Указу Президента України від 17 листопада 2000 року з метою всенародного вшанування пам’яті загиблих у часі Другої світової війни їх подвигу та мужності щорічно відзначається ця дата. Цього дня ми згадуємо про тих хто кров’ю і потом відстоював нашу перемогу, про тих хто прийняв на себе цей страшний удар, я їх життя покалічене і зруйноване.

 

 

Вшанування пам’яті загиблих

 


         Сьогодні вже дуже мало залишилося серед живих тих хто зі зброєю в руках захищав тоді нашу країну. Ми пам’ятаємо, сумуємо і водночас віддаємо пошану всім Українським бійцям які в часи воєнного лихоліття  визволяли рідну землю від фашистських загарбників. Сьогодні ми  схилимо голови перед мільйонами невинних жертв яких забрала Друга світова війна.

         Слава їм і вічна світла пам’ять.

         Виконуючий обов’язки голови Люботинської міської ветеранської організації Сергій Іванович Котихін сказав:

-Люба війна це велика трагедія для всього живого що є на нашій планеті.

Недивлячись на віддаленість тих років до болі обідно що фашизм і вандалізм процвітає і в наші дні. Так нещодавно на цьому світовому місті парка Слави нашого міста було побито шість знаків па Люботинцям Героям Радянського Союзу. Злочинця затримано, ведеться слідство.

         Потрібно  подібних явищ не допускати в подальшому, а тому необхідно вчити своїх дітей, близьких і рідних щоб не було таких ганебних вчинків.

- Це я народилася під розбитим танком в 1941 році, коли вже 5 місяців йшла війна. Сказала в своєму виступі Лідія Марківна Кучерява. Це я не говорю до цього часу слово тато, бо він не повернувся з фронту. Він не зміг мене пожаліти, по

радити допомогти, приласкати.

         Скажу прямо: - Маючи статус Дитини війни, та дай Бог краще б було його немати.

         Хочеться сказати щоб усі почули – Як ніколи ми зараз відчуваємо що нам потрібний Мир. То ж Миру всім  вам, хорошого, спокійного життя і рідної землі під ногами.

         Вшанується пам’ять загиблих в роки Другої світової війни хвилиною мовчання.

         До пам’ятнику загиблих воїнів покладаються квіти від Люботинської міської ради, міської ветеранської організації України, моторо - вагоного депо Люботин, міської організації партії «Солідарність» блок Петра Порошенка, працівників освіти, різних закладів міста та його мешканців.

         На цьому мітинг посвячений Дню скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні оголошується закритим.

Микола Пархоменко – керівник

прес- центру Люботинської

міської ветеранської організації

 

 

С 13 на 14 июня в Люботинском городском парке славы был совершён акт вандализма, уничтожено 6 памятных знаков Люботинцам – Героям Советского Союза. Преступник задержан, ведётся следствие.

 




 Пішов з життя Кошель Є.Д.
Автор: Svetlana   Додано: 15 червня 2015   Переглядів:1018   Категорія - [Тимчасовий архів » Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

 

 

 

Люботинська міська рада, виконком Люботинської міської ради

з сумом повідомляє про те, що на 79 році, 13 червня 2015 року,

пішов з життя Почесний громадянин міста Люботина

Кошель Євген Дмитрович.   

 

Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким покійного.




 Память боевого товарища
Автор: Svetlana   Додано: 15 червня 2015   Переглядів:1309   Категорія - [Тимчасовий архів » Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

Память боевого товарища

  12 мая 2015 года на 94-м году перестало биться сердце участника боевых действий старшего лейтенанта медицинской службы в отставке Раисы Ивановны Мовчан.

   Дорогами войны этой мужественной женщине пришлось пройти блокадный Ленинград, Польшу, Восточную Пруссию, Германию, расписаться на стенах Рейстага. Раиса Ивановна на протяжении многих лет проработала в одной из Харьковских аптек.

   Родина высоко оценила мужество и подвиги Раисы Мовчан наградив за боевые заслуги орденами Богдана Хмельницкого, Великой Отечественной войны ІІ степени, медалями «За оборону Ленинграда», «Защитника Отчизны», медалями «Жукова» и многими юбилейными наградами.

    Совет ветеранов Люботинской городской ветеранской организации, родные и близкие глубоко скорбят о невосполнимой утрате.

    Светлая память о замечательном человеке Р. И. Мовчан навсегда сохранится в наших серцах.   

Память боевого товарища




 Первинне звітує
Автор: Svetlana   Додано: 9 червня 2015   Переглядів:1334   Категорія - [Тимчасовий архів » Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

   5-го червня в ветеранській організації селища Караван  відбулися звітно-виборчі збори, на які були запрошені ветерани праці,  вдови, діти війни, ліквідатори аварії на Чорнобильський АЕС.

  Від обласної ветеранської організації прибули відповідальний секретар ветеранської організації України Віра Вікторівна Ріпа та представник обласної ветеранської організації Людмила Василівна Коленко. З міста Люботина член люботинського виконкому, виконуючий обов’язки голови Люботинської міської ветеранської організації Сергій Іванович Катихін та представники Люботинського міського пенсійного фонда. Збори відбулися згідно регламенту, доповіді були чіткими і конкретними.

  Уважно слухали присутні звіт голови первинної ветеранської організації «Караван» Лідію Марківну Кучеряву, яка на протязі дванадцяти років очолює цю організацію. В своєму звіті доповідач повідомила, що на протязі 2011 – 2015 років на обліку в організац2ії перебуває 122 пенсіонери – це діти війни, ветерани праці, ветерани локальних війн та силових структур. За ці роки було проведено і здійснено чимало заходів, налагоджено тісні стосунки з адміністрацією Караванського МПЗ (спиртзаводом), дитячим садочком, середньою школою та учбовими закладами і підприємствами міста Люботин.

  В місті на протязі 13 років працює творчий колектив, до якого залучено поетів, освітян, активістів, журналістів. Тільки за ці роки жителі міста і передмістя побачили 15 виставок світлин члена Національної спілки журналістів України, Почесного громадянина міста Люботин Миколи Дмитровича Пархоменка під назвою «Люблю тебе краю мій рідний». Зі своїми віршами виступали поети Кость Маковійський, Олександр Євтушенко, Лідія Кучерява, Олександр Кібальник, Любов Каракаптан та інші. Багато зроблено та опубліковано в пресі фотоальбом зі світлинами про діяльність караванського клуба з 1946 року.

  Лідія Марківна щиро вдячна працівникам дитячого садочка, школі і освітянам, які прищеплюють дітям любов і патріотизм до рідного краю і неньки Батьківщини.

За трудову діяльність було відзначено волонтерів Каравана Ольгу Олексіївну Гречко та Раїсу Іванівну Саякіну. На звітно-виборчих зборах було вибрано раду ветеранів в кількості 5 чоловік. Жителі селища з великим проханням звернулися до всіх присутніх в залі залишити для подальшої роботи Л.М. Кучеряву на посаді голови первинної ветеранської організації «Караван». Їх прохання було задоволено. Виконуючий обов’язки голови Люботинської міської ветеранської організації С.І. Катихін оцінив роботу Л.М. Кучерявої на хорошо. По закінченню звіту Л. Кучерява з великим проханням звернулася до керманичів міста Люботина звернути належну увагу на незадовільну роботу караванського клуба та прийняти належні рішення до його подальшої роботи. З великим задоволенням присутні подивилися виступ ветеранського жіночого ансамблю «Мрія». Недарма в короткому інтерв’ю відповідальний секретар обласної ветеранської організації України В.В. Ріпа сказала: - На звітно-виборчі збори в селищі Караван варто звернути увагу як на творчі, ділові і цікаві. Те що ми побачили необхідно наслідувати в усіх первинних організаціях і вивчати досягнення цього трудового колектива.

М. Пархоменко – керівник – прес-центра Люботинської міської ветеранської організації

 

Первинне звітує

 

         На знімку: Л.В. Коленко, С.І., Котихін, В.В. Ріпа, Л.М. Кучерява та голова первинної ветеранської організації мікрорайона «Совишина гора» селища Караван П.Я. Зіменко під час зустрічі.

 




 Твори ветерана педагогічної праці, голови первинної ветеранської організації «Караван» Лідії Марківни Кучерявої
Автор: Chekardina   Додано: 26 травня 2015   Переглядів:1032   Категорія - [Тимчасовий архів » Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

До Вашої уваги твори ветерана педагогічної праці, голови первинної ветеранської організації «Караван»

Лідії Марківни Кучерявої.

Твори ветерана педагогічної праці, голови первинної ветеранської організації «Караван» Лідії Марківни Кучерявої

Квітне бузок


Пахучий бузок травневий,

Білий росте і рожевий,

Квітне, буя й не згаса

Вдихають запах небеса.

 

Тепло сонця, світять зорі,

Голубі хмарки, прозорі,

Тому такий яскравий цвіт

У рясних пахучих віт.

 

Хочу сказати проте,

Садіть бузок – нехай росте,

І дарує красу по весні,

Щебечуть птахи голосні.

 

Так люблю садити квіти,

З ними , якось, легше жити,

Вийду, - стану у саду

Все квітуй й до ладу.

 

Наріжу букет з куща того,

На столі поставлю його,

Чудові квіти – просто диво!

Як же гарно! Як красиво!

 

Якби художником була –

На картині б гілка ожила,

І лишалася б зі мною

Влітку, восени, зимою.

 

Відкину я всі вагання,

Прикладу максимум старання,

А букет таки змалюю,

І своїм онукам подарую.

 

20.05.2015

 

Твори ветерана педагогічної праці, голови первинної ветеранської організації «Караван» Лідії Марківни Кучерявої

                          Поет народу

 

До 200-річчя з Дня народження Т.Г. Шевченка.

 

Шевченко – це гордість, слава,

Поет, художник народу,

Ним пишеєть,

Він – борець наш за свободу.

 

Він писав про кріпаків,

Та знедолену україну,

З гнівом висміював панів,

Ненавидів їх до згиу.

 

І закликав до боротьби,

«Миром, громадою обух сталить»,

Бо народ наш – не раби,

Хоче вільно в світі жить.

 

За правду карали завжди,

Тих, хто шукав її, боровся,

В заслання його, туди,

Щоб там затих і скорився.

 

Він був поет нескорений,

Його вшановуж ввесь світ,

І у віках прославлений:

«Кобзар», «Думи», «Заповіт»…

 

Стоїть на Чернечій горі,

Люд звідусіль туди пливе,

Шумлять пороги на Днупрі,

Та вітер стогне і реве.

 

«Реве та стогне Дніпр широкий»,

Мов гімн ції пісні слова,

Пафос могучий, величний,

Таке народ не забува.

 

Березень, 2014 р.




 Вітаємо Тетяну Максимівну Гарбуз!
Автор: Chekardina   Додано: 14 травня 2015   Переглядів:1214   Категорія - [Тимчасовий архів » Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

Вітаємо Тетяну Максимівну Гарбуз!

Тетяна Максимівна Гарбуз народилася 12 травня 1923 р. в селі Лугове  Терменського району Алтайського краю. Після закінчення 7 класів поступила в фельдшерсько-акушерську школу           

м. Барнаул. За направленням працювала в Залісовському районі медсестрою хірургічного

відділення. В роки Другої світової війни молодший лейтенант медичної служби призивається в евакуаційний шпиталь №3721, що розташовувався в м. Люботин на теренах ткацької фабрики.

 З фронту до шпиталю цілодобово поступали поранені бійці  Червоної армії.  Перев′язочній медсестрі  доводилось  працювати  цілодобово. Декілька подруг, що приїхали з нею з Барнаула не витримали такої напруги і повернулися додому. Танюша не тільки витримала  все це, але ще й закохалася в пораненого бійця родом з Богодухова. По закінченню війни шпиталь було розформо-

вано, а медичний персонал демобілізовано. Та тільки Тетяна Максимівна та Іван Георгійович Гарбуз   назавжди залишилися в Люботині.  В післявоєнні роки вони разом побудували будинок, разом займалися домашнім господарством ,виховали двох синів та двох онуків. Та поранення в груди  Івану Георгійовичу дало про себе знати. Вже минуло багато років, як він пішов із життя.

Тетяна Максимівна декілька років пропрацювала медичною сестрою в Люботинській лікарні.

 Має загальний стаж роботи 37 років. Нагороджена медаллю «За Перемогу над Німеччиною

1941-1945рр.», ювілейними медалями.

12 травня Тетяна Максимівна Гарбуз відзначає своє 92-річчя.

Люботинська міська ветеранська організація ,користуючись нагодою, вітає Тетяну Максимівну з днем народження і бажає їй міцного здоров′я,  довголіття  і залишатися  яскравим прикладом  молодому поколінню.

Сергій  Котихін –в.о. голови Люботинської міської ветеранської організації.

Микола Пархоменко – керівник пресцентру .

 




 Вітаємо ювіляра!
Автор: Chekardina   Додано: 5 травня 2015   Переглядів:957   Категорія - [Тимчасовий архів » Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

Вітаємо ювіляра!

Р.І.Саяпиній -80!


Раїса Іванівна народилася 5 травня 1935 року в селищі Караван Люботинської міської ради. Після закінчення семирічки навчалася і працювала на Харківській Хутряній фабриці. Романтичний настрій з’явився, коли в Харкові прочитала об’яву, в якій запрошували на роботу в лісове промислове господарство Хабаровського краю.

Пропрацювала там 14 років. Так склався життєвий шлях, що з донькою довелося переїхати до Караганди, де прожила працюючи 27 років. І тільки в 1995 році Раїса Іванівна повертається назавжди до мами в рідний Караван. Вона є активною учасницею в художній самодіяльності, виступає в ветеранському ансамблі «Мрія».

Рада ветеранів Люботинської міської ветеранської організації та первичок сердечно вітають ювіляра і бажають: здоров′я, довголіття і всіляких життєвих гараздів.

 




 Международные турниры в честь ветеранов
Автор: Chekardina   Додано: 20 квітня 2015   Переглядів:1848   Категорія - [Тимчасовий архів » Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

К 70-летию Великой Победы

Международные турниры в честь ветеранов

 

О замечательном человеке, детство которого прошло в годы войны, тренере-преподавателе высшей категории, мастере спорта СССР, основателе бокса в г.Люботине с 1966года,организаторе УІІІ Международных турниров по боксу в своем городе в честь люботинских ветеранов Второй мировой войны 1941-45 гг. и Дня Победы Владимире Филипповиче Ткаченко этот рассказ. Родился Владимир Ткаченко в г. Кировограде  17 февраля 1940 года в семье военнослужащего. Отец был военным летчиком,мама вольнонаемной работницей диспетчерской военного аэродрома. Мирную жизнь прервала война. Отец погиб. Мама с Володей эвакуировались  из оккупированного города. Поезд ,в котором они ехали  был разбит вражеской авиацией. Чудом они остались в живых.  Поже их семья по приказу Гитлера, как семья большевистского летчика, подпадала под  расстрел.Пришлось менять места пребывания во многих селах Харьковщины.

В послевоенные годы Владимир Ткаченко учился до 7 класса в Манченковской средней школе,восьмой класс заканчивал в Люботинской средней школе №14.

В 1956-57 годах учился в ремесляном училище №15 в г.Харькове,где по окончанию работал на станкостроительном заводе. Там же он начал свою спортивную карьеру.

С 1959 по 1962 г. проходит военную службу в ракетных войсках стратегического назначения. Постоянно уделяет внимание тренировкам  по боксу. Время неумолимо быстро летит. В 1966 г., обучаясь в Харьковском государственном педагогическом институте им Г.С.Сковороды на факультете физического воспитания, совмещает работу в Люботинском  ПТУ-16 в качестве преподавателя физического воспитания, где набирает свою первую секцию по боксу из 120-130 человек. Спортивного зала не было- занятия приходилось проводить в неприспособленных помещениях, но учащиеся секции достигали значительных результатов.И сегодня Владимир Филиппович не расстается с боксом- в Люботине проведено 8 Международных турниров по боксу, в которых принимало участие от 90 до 140 спортсменов из таких городов как Одесса, Львов, Донецк, Мариуполь, Полтава, Сумы, ,Запорожье, Брест, Баку, Белгород, Харьков .

 

Международные турниры в честь ветеранов


Ветеранам по праву очень нравятся поединки, которые названы «Спортом мужества».

С каждым годом эти игры становятся качественнее,популярнее. Очень сильными спортсменами укомплектованы команды наших зарубежных гостей. Видимо ,не случаймо наш постоянный почетный гость заслуженный тренер Украины, почетный мастер спорта СССР, судья Международной категории Игорь Ефимович Штернберг дал высокую оценку Люботинским турнирам.Также высоко оценила этот турнир  и Харьковская областная федерация бокса,где на последних двух  конференциях (2010-2011гг.) люботинские турниры были названы лучшими в области.

Наиболее впечатляющую боксерскую выучку и силу духа показали воспитанники тренера – преподавателя Владимира Филипповича Ткаченка, которые за спортивный труд отмечено наградами Харьковской областной федерации бокса. Пятеро его боксеров стали финалистами, а Андрей Митрофанов (в весовой категории до 69кг) и Андрей Передырий (до 75 кг) –его победителями, Артур Земляной получил приз «За силу воли».

Наш турнир обслуживают судьи Международных категорий городов- участников Украины и зарубежья. В качестве главного судьи соревнований выступает один из опытнейших судей Украины, судья Международной категории , Почетный мастер спорта СССР Игорь Халилович Азизбаев. Как всегда главными гостями турнира являются ветераны Второй мировой нашего города.

Спортивную карьеру, как и отношение к сложному виду спорта В.Ф.Ткаченко не поменял. Вся его деятельность, общественная работа, в которую он вкладывает душу были направлены на пропаганду здорового образа жизни, культурно-патриотическое воспитание подрастающего поколения во славу нашей Украины и родного города Люботина.

Надеемся, что руководство города Люботина, общественность, Совет Люботинской ветеранской организации высоко оценят многолетний труд Владимира Филипповича Ткаченко ,присвоив ему звание «Почетный гражданин г.Люботина»

                                              

   Николай Пархоменко – Почетный гражданин

                                                  г.Люботина,руководитель пресс-центра Люботинской

                                                    городской ветеранской организации.  

 

На снимке:Тренер В.Ф. Ткаченко и его воспитаник Богдан Земляной – многократный победитель международных турниров.

 

 

 




 «Запоминайте нас,пока мы живы!»
Автор: Chekardina   Додано: 20 квітня 2015   Переглядів:1071   Категорія - [Тимчасовий архів » Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

 

«Запоминайте нас,пока мы живы!»

«Запоминайте нас,пока мы живы!»

Раиса Ивановна Мовчан (Романова) родилась 10 сентября 1921года в деревне Шукшина, Шимского района, Новгородской области. У ее родителей, отца Ивана Ивановича Романова и матери,  Татьяны Федоровны было пятеро детей. Когда Рае исполнилось шесть лет,  умерла мать , а в восемь уходит из жизни отец. Воспитание Раи взяли на себя старшие сестра и брат. В тяжелые годы для детей Раю взял на воспитание интернат. Большую роль в ее жизни сыграла учительница с соседнего села, которой девочка понравилась как трудолюбивая и смышленая. Когда Рая закончила школу, учительница порекомендовала поступить учиться В Новгородскую Фармацевтическую школу. После трех лет обучения молодого фармацевта  направляют в село Медведь, Шимского района ,через некоторое время в город Луга, Новгородской области заведующей аптекой. С первых месяцев Второй мировой войны 1941года по распоряжению военного комиссариата госпиталь и аптеку ,в которой работала Раиса Ивановна ,все необходимое оборудование, медикаменты погрузили в лошадиные повозки,взяли курс на Ленинград. 

В большом селе Кабона расположился госпиталь и рядом аптека , которые обслуживали  «дорогу жизни» на Ладожском озере. Круглосуточно везли раненных бойцов, граждан, пострадавших от вражеских бомбежек и обстрелов. По той же дороге жизни приходилось с Ленинграда доставлять медикаменты и продукты питания. Однажды ее простуженные ноги отказали.  Пришлось оставаться в Блокадном городе. Тогда же впервые получили для медицинских нужд автомобиль.

Дорогами войны пришлось пройти через Польшу, Восточную Пруссию, Германию. В конце 1944 года в тех далеких краях встретилась Раиса с капитаном Леонидом Яковлевичем Мовчан, уроженцем г.Люботина, Харьковской области. Хотя День Победы они встретили в разных местах Германии, но оставить свои росписи на стенах Рейхстага решили вместе. Стена была исписана и места не хватало внизу, тогда Леонид Яковлевич поднял свою подругу и она смогла расписаться на стене повыше.

 

 

«Запоминайте нас,пока мы живы!»

 

 

Поскольку муж был военным, жить приходилось во многих городах. Только в Архангельске пришлось прожить 10 лет.

- Однажды муж обратился ко мне. -Давай решим ,где будем жить?

Предложил поехать в гости в его родной город Люботин. Город  Рае очень понравился. И без всяких сомнений она сказала:» Остаемся жить только тут».

В совместной жизни, в любви и взаимопонимании прожили 48 лет. В 1991 году ушел из жизни любимый муж. Раиса Ивановна  долгие годы проработала в Харькове в аптеке.

10 сентября этого года старший лейтенант медицинской службы Р.И.Мовчан ,кавалер ордена Богдана Хмельницкого, ордена Великой Отечественной войны ІІ степени,медалей «За оборону Ленинграда», «Защитника Отчизны», «Медали Жукова», многих юбилейных наград встретит свое 94-летие. Раиса Ивановна благодарна своим двоим дочерям, зятьям, внукам и правнукам за заботу и любовь своих близких. Одна из внучек пошла по стопам бабушки.После окончания Харьковского медицинского института и продленной учебы в Германии, работает заведующей терапевтического отделения.

Коллектив  Люботинской городской ветеранской  организации передает Вам низкий поклан за Ваше мужество, за подвиг в военное и мирное время. А сама героиня этого рассказа желает всем хорошего здоровья, чистого неба и всегда помнить о тех, кто отдал свою жизнь во имя Победы. Молодое поколение, не забывайте про героизм ваших дедов и прадедов, они того достойны!

                                                      Николай Пархоменко – руководитель пресс-центра Люботинской

                                                     городской ветеранской организации.




 Чишко П.Я. 12 апреля исполнилось 100 лет
Автор: Chekardina   Додано: 13 квітня 2015   Переглядів:1105   Категорія - [Тимчасовий архів » Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

Чишко П.Я. 12 апреля исполнилось 100 лет

Чишко П.Я. 12 апреля исполнилось 100 лет.

инвалид Великой Отечественной войны.

 

 

Уважаемый Петр Яковлевич!

Ветеранская организация г. Люботин поздравляет Вас с 100-летним юбилеем.

Желаем  крепкого здоровья, благополучия,  счастья Вам и  Вашим  родным людям.

Пусть этот подарок судьбы – 100 летний юбилей – продлится еще многими годами  душевного спокойствия, мира и радости!

 

Совет ветеранов г. Люботин




 Судаковой Е.В. 13 апреля исполнилось 90 лет
Автор: Chekardina   Додано: 13 квітня 2015   Переглядів:1047   Категорія - [Тимчасовий архів » Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

Судаковой Е.В. 13 апреля исполнилось 90 лет

Судаковой Е.В. 13 апреля исполнилось 90 лет

 

 

 

Ветераны г. Люботин  сердечно поздравляют Елену Валентиновну Судакову, ветерана Великой Отечественной войны,  с 90 летием.

90 лет – это значимая дата в жизни любого человека, а тем более женщины, за плечами которой война, послевоенное строительство, работа на производствах, семья, дети.

            Елене Валентиновне, как и многим ее ровесникам, жизнь  подарила уникальную возможность быть свидетелем многих событий развития нашего государства.

Эти события не всегда были радостными. Они омрачены болью утрат, потерей здоровья, ранимыми воспоминаниями.

Но эти мужественные, терпеливые люди и сегодня украшают нашу общественность своим жизнелюбием, выдержкой и преданностью.

 

Елена Валентиновна проходила военную службу на должностях рядового, сержантского и офицерского состава в подразделениях НКВД при Карельском 14 отделении Армии и Первом Прибалтийском фронтах. Награждена орденом Отечественной войны, орденом Богдана Хмельницкого, медалями « За оборону Советского Заполярья», « За Победу над Германией», «Маршала Жукова» и другими.

         Она мало говорит о подробностях жизни в период войны. О многом надо было молчать.

             Но по ее добрым, улыбающимся глазам видно, как много пережито и как много помнится.

               В послевоенное время Елена Валентиновна работала в потребительской кооперации в Пензенской области.  У нее две прекрасных дочери, внуки, правнуки.

              Дорогая Елена Валентиновна! Крепкого Вам здоровья, спокойствия в душе, радости общения, благополучия в Вашей семье.

             Мира на нашей Земле!

Вы родились в прекрасную пору года – весной, когда все пробуждается от зимнего сна, прилетают птицы, расцветают цветы.  Пусть Ваша юбилейная весна запомнится Вам надолго.

Мы вместе с Вами в этот красивый  праздник!!!

 

 

 

Совет ветеранов г. Люботин




 Вітаємо Люботинську міську організацію ветеранів України з нагородою!
Автор: Chekardina   Додано: 3 квітня 2015   Переглядів:1051   Категорія - [Тимчасовий архів » Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

 

 

Вітаємо Люботинську міську організацію ветеранів України з нагородою!




 Подяка народному депутату Кацубі В.М. від організації ветеранів м. Люботина
Автор: Chekardina   Додано: 10 березня 2015   Переглядів:1017   Категорія - [Тимчасовий архів » Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

Шановний Володимире Михайловичу!

 

  

Рада ветеранів Люботинської міської ветеранської організації сердечно дякує Вам за надану допомогу.

Щиро сподіваємося на подальшу роботу з активізації ветеранського руху.

Бажаємо Вам, Володимире Михайловичу, міцного здоров'я, трудової активності та нехай береже Вас Бог.

 

 

                       З повагою,

                        в.о. голови ради ветеранів м.Люботин  С.І. Котихін

 




 Пам'яті Станіслава Шумицького
Автор: Svetlana   Додано: 24 лютого 2015   Переглядів:1383   Категорія - [Тимчасовий архів » Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

Пам'яті
Станіслава Шумицького

Він вступив у безсмертя.

Минуло 40 років, як не стало поета-земляка С.В.Шумицького (1937-1974). Він пішов у безсмертя:

«І станеш ти сметний, на віки безсмертним

  Не те, що на грішній землі,

  Та я не потраплю у грішні тенета,

  Бо думи у мене свої.

 

 

Живу я тому на цій грішній планеті,

Що вірю у святість її.

Я зможу тоді оцінити безсмертя,

Коли вже насправді помру.»

(«Балада про сонце і бурю»)

   Шумицький-гордість  і слава міста Люботина. Це він оспівав наш край у поезії: «Я рідного краю біограф, і хіба що трішки поет». Поезія Станіслава дуже лірична, мелодійна, тому легко “лягає “ на музику. Харківський композитор Борис Михайловський написав більше 10 пісень на його вірші: «Материнська тривога», «Солов'їна пісня», «Русалка», «Два крила», «Крапля», «Герої приходять у пісню».

« Бесзмертні герої приходять у пісню

 Встають з безіменних висот,

І славу полеглим в бою за Вітчизну,

Як прапор тримає народ».

    Талановитий поет був членом спілки письменників України і членом спілки журналістів. За своє коротке життя встиг видати лише 3 збірки поезії, а четверта, так і не побачила світ.

    Світлій пам'яті поета-земляка присвячую свій вірш.

На збірці віршів свій афтограф

Лишив нам поет Станіслав.

Він рідного краю біограф,

З любов'ю його оспівав.

 

Не згасла зоря провідна,

Живе його слово  привітне,

Він віддав йомудушу до дна,

Те слово правдиве та світле.

 

Стільки мудрості й краси,

Нездоланної правди прямої.

Не боявся “чорної полоси”,

Не обходив дороги крутої.

 

Навік ступив  у безсмертя,

Недописані лишив рядки.

Обірвалось трагічно життя,

Заросли до матері стежки.

 

Миморіальна дошка на стіні,

Епіграф влучний біля портрета.

Роки литять, минають дні,

Шануєм пам’ять земляка-поета.

 

Ветеран педагогічної праці

Караванської ЗОШ

Кучерява Л.М

м.Люботин




 Люблю тебе краю мій рідний
Автор: Chekardina   Додано: 17 лютого 2015   Переглядів:1316   Категорія - [Тимчасовий архів » Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

Люблю тебе краю мій рідний

З метою виховання учнів та молоді любов’ї до рідного краю, почуття патріотизму та гідності Люботинський міський ветеранський творчий колектив 12 лютого провів зустріч з учнями під назвою «Люблю тебе краю мій рідний»

З великою цікавістю діти розглянули фотовиставку фотоетюдів про рідний край Члена Національної спілки журналістів України, «Почесного громадянина м. Люботин Миколи Дмитровича Пархоменко, Учитель-пенсіонер, дитя війни Лідія Марківна Кучерява розповіла про життєвий і творчий шлях поета Станіслава Шумицького читала його та свої вірщі.

Майстер спорту по важкій атлетиці, Почесний громадянин м. Люботин, поет Олександр Георгійович Кібальник зацікавив присутніх своєю поезію. З великою увагою слухали вірші поета Олександра Петровича Евтушенка. Поети подарували для школи збірки своїх віршів, а журналіст М.Пархоменко книгу «Кришталевий об’єктив Миколи Пархоменко».

Жіночий ветеранський ансамбль «Мрія» виконав декілька народних пісень.

Гостинно привітали ветеранських творчий колектив: директор школи Тамара Петрівна Сайко, завуч з виховної роботи Людмила Андріївна Гела та учні. Всі дякували за чудову зустріч.

Сергій Котихін – виконуючий обов’язки голови Люботинської міської ветеранської організації.

На знімках:

творчий колектив з учителями і учнями школи;

М.Пархоменко знайомить учнів зі своїми світлинами.

 

Люблю тебе краю мій рідний




 Н.А.Боровицкой 75!
Автор: Chekardina   Додано: 10 лютого 2015   Переглядів:1081   Категорія - [Тимчасовий архів » Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

Н.А.Боровицкой 75!


Нина Александровна родилась 20 февраля 1940г. в г.Люботин  Харьковской области в семье рабочего. Трудовую деятельность начала контролером на авиационном заводе г. Харькова. В 1959г. поступила в Харьковский институт культуры. После окончания работала в библиотеке ХПИ, затем в академии им Говорова. С 1970 по 1973 г. директор кинотеатра «Маяк» . С 1973 инспектор ЗАГСа  Люботинского горсовета . В 1981 переведена директором ЦБС Харьковского района. В 1982г. перешла работать на Южную ж.д. в ПЧ – 10 заместителем начальника по кадрам. В 1989 избрана председателем профкома ПЧ-10. В 1996 году Нина Александровна вышла на заслуженный отдых, но ее трудовая деятельность продолжилась с 1996 г. По настоящее время Нина Александровна работает ответственным секретарем в Люботинском городском совете ветеранов Украины. Нина Александровна награждена многими грамотами Харьковского областного совета ветеранов Украины, а также Люботинского совета ветеранов.

Ветеранская организация  г .Люботина поздравляет Нину Александровну с юбилеем, желает ей крепкого здоровья, долгих лет жизни, семейного счастья, успехов в ветеранской работе.   


Н.А.Боровицкой 75!

 




 За покликом серця
Автор: Svetlana   Додано: 29 грудня 2014   Переглядів:1675   Категорія - [Тимчасовий архів » Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

    Понад три роки, як в м. Люботині організаторами Оленою Єременко і художнім керівником Лідією Кучерявою було створено ветеранський жіночий ансамбль «Мрія». В якому з великим бажанням беруть участь у виступах активісти ветеранської організації. В репертуарі ансамблю патріотичні, ліричні та українські народні пісні. Напередодні Нового 2015 року цей колектив було запрошено для виступу в Управління Південної залізниці м. Харкова. Залізничникам дуже сподобався виступ ансамблю, який виконав декілька патріотичних і жартівливих пісень. В святковому новорічному концерті також приймали участь молодіжний ансамбль Південної залізниці «Співучі колії Південної».

На знімках: ансамбль «Мрія» солісти Олена Єременко і Лідія кучерява.

 

М.Пархоменко – керівник  прес-центра

Люботинської міської ветеранської організації

  




 Засідання міської ветеранської організації
Автор: Svetlana   Додано: 29 грудня 2014   Переглядів:1402   Категорія - [Тимчасовий архів » Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

   На передноворічному засіданні міської ветеранської організації її голова Сергій Іванович Котихін запропонував розглянути план роботи ветеранської організації на 2015 рік. Питання було розглянуто і підтримано всіма головами первинних ветеранських організацій. Сергій Іванович привітав усіх присутніх з Новим 2015 роком і Різдвом Христовим. Побажав ветеранам здоров’я, щастя і мирного неба.

   До ветеранської організації завітав  Люботинський міський голова Володимир Олексійович Теличко, який привітавши раду ветеранів зі святами, а також вручив похвальні грамоти кращим волонтерам ветеранів.

   На знімку В. О. Теличко вручає Похвальну грамоту і книгу Василя Радіонова «Какие годі гремели» кращому волонтеру Надії Шлома.

 

М.Пархоменко – керівник  прес-центра

Люботинської міської ветеранської організації





 В.Д.Кошелю – 65!
Автор: Svetlana   Додано: 16 грудня 2014   Переглядів:1111   Категорія - [Тимчасовий архів » Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

Віталію Дмитровичу Кошелю – 65!

Життєвий шлях Віталія Дмитровича почався у місті Люботин, Харківської області. Тут він народився 28 грудня 1949 року в сім’ї залізничника. Свій трудовий шлях розпочав в 1967 році після закінчення школи. На Харківському заводі імені Т. Г. Шевченка освоїв спеціальність слюсаря – збиральника. Пропрацювавши там 40 років він закінчив свою трудову діяльність заступником головного енергетика. В 1980 році у Віталія Дмитровича відбулися дві знаменні події в його житті, він закінчив Харківський юридичний інститут та на виборах до Люботинської міської ради його було вибрано депутатом міської ради. Перебуваючи на заслуженому відпочинку він активно працює у Люботинській міській організації ветеранів селища Водяне. Ветеран любить працювати й на своїй присадибній ділянці, яка завжди охайна й впорядкована.

Люботинська міська ветеранська організація сердечно вітає з ювілеєм В. Д. Кошеля

і бажає йому кріпкого здоров’я, активного довголіття, чистого мирного неба, поваги рідних і близьких.

 

В.Д.Кошелю – 65!

 




 Н.В.Зайцеву-95!
Автор: Svetlana   Додано: 18 листопада 2014   Переглядів:1188   Категорія - [Тимчасовий архів » Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

 Николай Васильевич Зайцев родился 27 ноября 1919 года в г.Махачкале в многодетной рабочей семье. Окончив 8 классов ,обучался в железнодорожном ФЗУ в Минеральных Водах, практику проходил в Люботинском депо. По окончании училища работал помощником машиниста паровоза. В первые дни войны добровольцем вступил в Красную Армию. Был направлен в Буйнакское горно-стрелковое училище, по окончанию которого в звании лейтенанта направляется в 48 стрелковую дивизию Брянского фронта.

   Из ожесточенных боев молодой командир в звании старшего лейтенанта вышел закаленным бойцом. В июне 1943 года его назначили заместителем Ю а вскоре командиром стрелкового батальона. Он имел звание капитана. 5 июля началось одно из крупнейших сражений Великой Отечественной войны- знаменитая Курская битва.

  В первые дни боев комбат проявил мужество и героизм, за что был удостоен ордена Боевого Красного знамени и присвоение звания майора.11 июля рядом с ним разорвалась

  Мина 6-тиствольного миномета. Он получил тяжелое ранение и был изрешечен осколками После многочисленных операций и лечения в Улан-Удэ оканчивает филиал московских курсов «Выстрел» в качестве начальника штаба полка и по направлению прибывает в стрелковый полк Войска Польского. Он принимает самое активное участие в освобождении Варшавы, многих городов и сел Польши. По состоянию здоровья демобилизуется в 1946 году из Прикарпатского военного округа в должности заместителя начальника оперативного отдела штаба дивизии. Родина высоко оценила заслуги Н.В.Зайцева, наградив орденами Красного Знамени,Отечественной войны І и ІІ степенем, Богдана Хмельницкого и 18 медалями. Рядом с ними на его груди сверкают польские награды. Николай Васильевич поселился в г. Люботине,рабо тал на разных должностях, принимал активное участие в общественной жизни города, в его ветеран ской организации,в военно-патриотическом воспитании молодежи. У ветерана 3 внука и 2 правнука. Последние годы ветеран войны и труда,инвалид І группы Великой Отечественной войны,полковник в отставке Н.В.Зайцев по состоянию здоровья находится дома, но живо интересуется жизнью Люботина, поддерживает тесную связь с ветеранской организацией. Люботинский городской совет ветеранов горячо и сердечно поздравляет юбиляра Н.В.Зайцева с 95-летием и желает ему крепкого здоровья ,благополучия, счастья, активного долголетия и мира.

Н.В.Зайцеву-95!