29 октября ветераны г. Люботин вместе с городским головой Владимиром Алексеевичем Теличко посетили эко-парк Фельдмана.  Эту красивую экскурсию ветеранам подарил Народный депутат Украины Владимир Михайлович Кацуба и депутат Люботинского городского совета Нечипоренко Александр Сергеевич.

   Незабываемые впечатления. Весь парк в цветах, солнечная погода, ласковые зверюшки – все это не могло оставить нас равнодушными, и вызвало бурю положительных эмоций.

   Всю дорогу нас городской голова знакомил с историей прилегающих окрестностей. После посещения эко-парка нам Владимир Алексеевич показал Высоту Маршала Конева. Мы посетили музей.  Сколько бы раз ты не был  на этом святом месте, всегда впечатляет величие этого Мемориала.  И в который раз понимаешь, как страшна война.  Любые трудности преодолимы, только бы не война!!!  

 Спасибо огромное всем, кто еще раз напомнил ветеранам, что их помнят, о них заботятся, им дарят жизненную энергию, лучики тепла и добра. Спасибо. Мира нам всем!

 

 

От имени ветеранов г. Люботин

Председатель городской организации ветеранов

В.А. Иволгина

«День визволення України від німецько-фашистських загарбників»

Друга Світова… Давно заросли травою окопи. Давно сіють пшеницю по землі, яка горіла й стогнала. А люди… Людям і досі болять завдані війною рани.

Довгих три роки випробувань стали страшною ціною сьогоднішнього миру. Невимовно тяжких втрат зазнав український народ у тій страшній воєнній круговерті, що розметала, понівечила і розтоптала мільйони людських доль. Це була трагедія. Її принесли з собою гітлерівські орди, які без жалю топтали нашу землю, палили міста і села, грабували, гнали в німецьке рабство дівчат і хлопців, убиваючи на своєму шляху кожного, хто не хотів скорятися загарбникам.

28 жовтня в читальній залі Люботинської центральної бібліотеки пройшов тематичний захід, присвячений Дню визволення України від німецько-фашистських загарбників. Перед присутніми виступили заступник міського голови Н.В. Кравченко та заступник голови міської організації «Ветерани України» С.І. Котихін. Потім відбулась концертна програма, у якій взяли участь: Денис Прибилов, Станіслав Чернишенко та Сергій Старков.

     Бої відшуміли, скінчилась війна,
     Та в пам’яті житиме довго вона.
     У пам’яті тих, хто війну ту пройшов,
     У пам’яті житимуть, хто не прийшов.
     Вам пам'ять, Герої, вам честь та хвала.
     Ніколи в віках не померкне вона.

Будемо пам’ятати  свою історію, своє минуле, щоб мати майбутнє.

                                                                     Директор міського будинку культури Р.Л. Еткало

Людина трудового гарту

У цьому році Миколі Івановичу Семененко 18 січня виповнилося 90 років від дня народження.

При зустрічі з ветераном війни  і праці, поважною людиною довелося багато почути про його нелегку долю протягом всього життя.

Якщо викладені події, вчинки і факти  зацікавлять читача, я буду тільки задоволений.

Народився Микола Семененко  в селі Мирне, Краснокутського району, що на Харківщині. До четвертого класу навчався в селі Первомайське. По бажанню батька Івана Івановича Семененка  в подальшому навчався в сільській  Мар’їнській  семирічній школі. Після семирічного навчання в школах працює в колгоспі  «Першого травня».

Доводилося щоденно вставати о 4 годині ранку, нагодувати коней, потім займатись різними  сільськогосподарськими роботами.

Особливо йому запам’яталися  1932-1933 роки, про них він розповів так.

-         На початку зими, майже у всіх селян не залишилося ні зернини, ні картоплини. Тоді активістів озброїли  металевими штирями і вони  ретельно почали  проштрикувати дядьківські двори і присадибні ділянки в пошуках схованок із зерном. Навіть вузлики з насінням, квасолею, які селяни ховали в скринях, на бантинах, на пічі під ковдрами були знайдені безжальними активістами і, незважаючи  на тугу і сльози,  все відправляли в план. Ненажерливий план забрав свиней, корів, курей. У кого не вистачало своєї живності, мусили купувати  якусь скотинку в інших селах, бо за невиконання  доведеної поставки, погрожували ґратами.

Вмирали не окремі немічні, вмирали цілі сім’ї і навіть цілі кутки. Лютувала зима  того холодного ранку, але страшніше  і жорстокіше  за зиму лютував голод.

Голодовку 1932 - 1933 рр. Микола боявся більше ніж фронту: «Бувало йду вулицею, бачу із побитих вікон  хати виглядає малеча, яка від голоду збожеволіла. Вони несамовито кричать, просять їсти, а дати  нема чого».

«Навесні 1933 року, коли пробудилась зелень і всі пішли  на «підніжний корм», для багатьох моїх земляків ця весна була останньою. Зголоднілий організм  не витримував переїдання і люди вмирали  в страшних муках», - розповідав далі Микола Іванович. Велике лихо  спіткало і сім’ю Семененко.

У 1937 р. по несправедливих звинуваченнях було заарештовано батька, звинувачували його в тому, що нібито він агітував селян проти радянської влади і казав, що держава селянам хліб тільки обіцяє, а не дає.

Тринадцять звинувачених разом із батьком з терміном ув’язнення в 10 років погрузили в полуторки   і відправили на Далекий Схід на заслання.

На початку Другої Світової війни їх перевезли в місто Єнкоран, що в Арменії,  на оборонні роботи. На цьому зв’язку з батьком не стало, він там загинув. Тільки в 1947 році слідчими органами  було доведено його невинність та реабілітовано посмертно.

Вирував і гомонів дорідним урожаєм червень 1941 року. Трудівнику полів не звикати долати труднощі  жнив, та цього літа  до турбот про врожай додались ще вболівання за долю Батьківщини, рідних і близьких.

Становище на фронті з кожним днем ускладнювалось, фашисти вперто просувалися по Україні, не рахуючись з втратами. На захоплених територіях  проголошували «новий порядок», постійно насаджали його зброєю і силою.

В селах Мирне, Первомайське, Мар’їно, Шарівка  почались арешти і розстріли. Окупанти знищували активістів, комсомольців, військовополонених, молодь вивозили на рабські роботи до Німеччини.

Мати Миколи Івановича Оксана Данилівна з чотирма синами  переховувалась  у зарослому очеретом  ставку села Шарівка. Від цього  перебування у воді у Миколи  розпочалося  захворювання очей і втрачання зору.

«Як тільки була звільнена наша місцевість, -  продовжував  розповідати Микола  Іванович, - чимало хлопців  з Краснокутського та інших  районів  отримали призивні повістки з’явитись до Богодухівського районного воєнного комісаріату. Нас там построїли  і, обходячи стрій, командир військової частини звернув на мене увагу: «Що в тебе з очима?». Я коротко розповів. «Відправити без затримки в Богодухівську лікарню», - розпорядився він».

-       Після двотижневого лікування нас 300 чоловік  направляють  у тільки що звільнений Краснодон. Декількох бажаючих, у тому числі і мене, направили  до шахти, де, відступаючи, фашистські нелюди живими зв’язаними кинули в вертикальний ствол шахти молодогвардійців.  Загалом нам довелося звільняти від закиданого шахтарським обладнанням  73 тіла молодих людей.

Одного разу нас построїли, щоб дізнатись хто володіє якими спеціальностями, які в подальшому знадобляться при роботі в шахті. При підборі електриків  мій сусід  в строю  шепнув мені на вухо: « Підніми руку, що ти теж електрик, а я тобі допоможу в цій справі». Чесно кажучи, я до того часу  не тримав електролампочки   в руках, оскільки в нашому селі і навколишніх  користувалися  гасовою лампою.

За чотири роки праці шахтарем Микола  Іванович освоїв  всі шахтарські спеціальності: бурильника, відбійника, запальника, помічника машиніста, був десятником. Навчаючись на курсах  шоферів, отримав права водія автомобіля. Своєю невтомною працею досяг найкращих  показників у вугельній промисловості. І, коли до шахти приїздив  Василь Васильович  Вахрушов з міністерства вугільної промисловості, то міцно тиснув руку Миколі Семененку і щиро дякував  за працю.

-       Пригадалася така подія: нас 13 шахтарів  пішли до Краснодонського воєнкома  з проханням направити на фронт. Начальником воєнкома, пам’ятаю, був грузин. Уважно вислухавши нас,  витягає з кобури пістолет, кладе на стіл. Потім, як  уріже  кулаком по столу, як закричить: « Вы зачем сюда пришли!  Собираетесь дезертировать! Вас призвали на отвественный участок посколько  стране нужен  уголь и вы здесь нужнее чем на фронте!».

Якби не було, а хлібороба  завжди тягло до рідного села де промайнуло його дитинство і юні роки.

Повернувся в рідний край і Микола Семененко. Не зважаючи на значні труднощі  в післявоєнні роки, голодомор 1946-1947 років, хлібороби вдень і вночі збирали хліб на полях,бережно доставляли  на заготівельні пункти, відправляли до армії.

Важким і тернистим був шлях до цих світлих днів. У селах, де довелося навчатись  і працювати Миколі Семененку, не залишилось  жодної людини, яка б не зазнала безмірного горя і втрати близьких у роки Другої Світової війни. Зранена і спалена земля з нетерпінням чекала  дбайливих і господарських рук, а тому солдати і жителі, зморені  жорстокою війною,  з жадобою брались  за відбудову  зруйнованого війною господарства.

Повернувшись  на Харківщину,  М. Семененко влаштовується на роботу водієм у селі Шарівка буряко-радгоспі  ім.Свердлова, в якому налічувалося  91 автомашина. За 19 років праці в цьому господарстві Микола Іванович був кращим його працівником.

Та, коли його брат із дружиною запросили переїхати для постійного місця проживання в місто  Люботин, трохи повагавшись вирішив: «Їду!».

В Люботині багато років працював  водієм комунального  підприємства електромережі  в дорожньо-експлуатаційному  управлінні. Загальний трудовий стаж Миколи Івановича – 60 років.

На погляд Миколи Івановича довголіттю сприяє те, що протягом всього життя не спалив жодної цигарки, а горілки, якщо  і випив  то не більше пів літри, та і одружився на Вірі Захарівні, коли виповнилося 30 років. Можливо головне те, що завжди зайнятий працею, яку безумовно любив. «Радію двома доньками Надією і Олександрою, милуюся двома онуками, - продовжує Микола Іванович, - Прикро одне, що дружина в 2005 році пішла за вічну межу».

 Не дивлячись на нелегкий прожитий шлях Микола Іванович у свої 90 років почуває себе задоволеним тим, що протягом багатьох років чесно трудився на благо нашої Батьківщини.

                              Микола Пархоменко – керівник прес-центру Люботинської ветеранської організації.

Незабутня зустріч в Бабаях

                      Ця зустріч була подарована ветеранам міста

                    Люботина при ініціативі голови Бабаївської

                 Селищної ради Олександром Васильовичем Морозом

               Та при  підтримці депутата Люботинської міської

               ради, Почесного громадянина міста  Люботин

               Олександра Сергійовича Нечипоренка .

   Питання про проведення цього заходу  було вирішено з головою Харківської районної державної адміністрації Юрієм Івановичем Шпарагою, та головою Люботинської міської ветеранської організації  Валентиною Олексіївною Іволгіною.

   9 жовтня цього року комфортний автобус  з 21 ветеранами  Люботинської міської ветеранської організації направлявся  до селища Бабаї .

Перще знайомство відбулося  в Бабаївському лісі, біля знаменитої криниці  де видатний  поет, педагог, філософ  Григорій Савич Сковорода  написав  15 Харківських  байок, і деякі філософські трактати.

Про події , які тут відбулися прекрасно розповів  Бабаївський селищний голова  О.В.Мороз.

Там  же гостей запросили  до партизанської землянки, де оглянули облаштування і тогочасне  озброення.

В грізні воєнні роки  Харківським райкомом  партії  тут був організований партизанський загін   із 21 чоловіка .

Не дивлячись на кількість, сміливці діяли так ефективно, що можливо було їх порівняти з великим партизанським з’єднанням.

Командиром партизанського загону був голова колгоспу  «Шлях Леніна» - Олександр Павлович Камишан.

 Про події партизан в тилу ворога докладно розповіла ветеранам  директор Бабаївського історико-краєзнавчого музею  Алевтина  Анатолівна  Шепель.

Згодом Ветерани Люботина побували на самій високій точці селища Бабаї, звідти вони   спостерігали красиві краєвиди  Харкова

В центрі селища до бюста Г. С. Сковороди  ветерани  поклали  живі квіти.

В будину Культури в захваті  з великою увагою оглянули  7 – залів історико-краєзнавчого музея.

В глядацькій залі на сцені  був концерт  за участю співаків, танцюристів, солістів, хорових колективів Бабаївського будинку культури.

У відповідь  Люботинські ветерани порадували своїми піснями присутніх в залі.

Гостями цієї неперевершеної зустрічі були: голова Харьківської районної адміністрації  Юрій Іванович Шпарага, його замісник Оксана Василівна Малишева, начальник районного відділу культури Вікторія Володимирівна Пономаренко, голова районної ветеранської організації  Михайло Данилович Мироновський, представник райдержадміністрації Олена Миколаївна Аністарова, керівник районної організації «Союз Чорнобиль», голова Бабаївської  ветеранської організації  Василь Федорович Холоша .

Виступаючі щиро  вітали і дякували Бабаївському селищному  голові  О.В. Морозу за щиру гостинність, за те, що зберегли очаги культури, за те, що утримували селище в належному стані.

Все побачене  прекрасне і корисне, ми постараємося  впроваджувати в наших селах і містах.

Голова Люботинської міської організації  В.О.Іволгіна передала щире привітання від ветеранів Люботина та вручила подарунки.

Організатори цього дійства  О.В.Мороз  і О.С. Нечипоренко отримали святковий коровай.

Світлини фотожурналіста Миколи Дмитровича Пархомеко були вручені від Люботинської ветеранської організації  голові Бабаївської селищьної  ради О.В.Морозу, та голові  Бабаївської ветеранської організації  В.Ф.Холоші.

В будинку культури  були зроблені  групові фотографії, які були вручили ветеранам- люботинцям.

На закінчення зустрічі селищний голова  О.В. Мороз сказав:

–        Як тільки  приємно, що ми сьогодні  тут зібралися, познайомились, показали на що ми здібні.

–        Тож давайте надалі  зустрічатись, співати, танцювати, по скільки життя прекрасне, то ж будемо жити  мирно. Слава  Україні!

Ветерани міста Люботин  всю дорогу їдучи  додому не могли заспокоїтись від тих почуттів, які отримали при цій зустрічі.  Гості міста Люботин були  дуже вдячні організаторам і всім тим хто брав  участь, сподіваємось на наступні зустрічі і дружбу.

                                                    В.Іволгіна – Голова Люботинської

міської ветеранської організації

                                                    М.Пархоменко – керівник  прес-центра

 

 

 

   03 жовтня в читальній залі центральної бібліотеки пройшов тематичний захід, присвячений Дню Ветерана. У цей чудовий осінній день ми вшанували людей, за спиною у яких великий життєвий шлях. Це те покоління, яке вистраждало під чорним крилом голодоморів, вистояло криваве пекло Другої Світової війни, відбудувало країну у післявоєнні роки і допомагає нам сьогодні творити майбутнє.

  З вітальним словом до присутніх звернулась голова міської організації Ради Ветеранів України В.О. Іволгіна, а святковий настрій забезпечила концертна програма, у якій взяли участь: вокальний ансамбль «Чарівниці», молоді таланти міста - Любов Сухіна, Оксана Санжаровська, вихованці будинку дитячої та юнацької творчості Альона Іващенко, Луіза Коновал, Єлізавета Репецька, Анастасія Каліненко, Анастасія Слюсар. Захід пройшов в теплій та дружній атмосфері. Він дав змогу зарядитися позитивними емоціями всім присутнім, про що красномовно свідчили посмішки на обличчях та слова подяки по завершенню.

   Шановні ветерани, від щирого серця бажаємо вам здоров’я і довгих років життя. Нехай діти будуть для вас гордістю, а онуки радістю. Хай ваша золота осінь завжди буде щасливою. Радості вам, миру, добробуту та оптимізму.

 

                                                                     Директор міського будинку культури

                                                                                                                 Р.Л. Еткало

  28 сентября  2014 года город Люботин и ветеранская организация понесли тяжелую утрату. На 94 году жизни скончался участник боевых действий Великой Отечественной войны, полковник в отставке, Почетный гражданин города Люботин, председатель организации инвалидов ВОВ в Люботине, член совета ветеранской организации, активный участник ветеранского движения Николай Андреевич Рубан.

   Николай Андреевич  родился 31 декабря 1920 года в г. Люботин, в семье железнодорожников. После окончания школы поступил в Харьковское артиллерийское училище, позднее  был направлен в Одесский военный округ, где и встретил войну.  Прошел войну от первого до последнего дня. Воевал на разных фронтах, и везде проявлял смелость, мужество, героизм и патриотизм. Политически грамотный молодой лейтенант, обучал будущих воинов, помогал переносить тяжести военного времени.  Был дважды серьезно ранен и в 1946 году по состоянию здоровья был демобилизован. Закончил сельско-хозяйственный институт и 40 лет проработал инженером, главным инженером на сельско-хозяйственных предприятиях.

   За боевые и трудовые заслуги был награжден орденами Отечественной войны 1 и 2 степени, орденом Богдана Хмельницкого, более 20 медалями, многими благодарностями и премиями.

   Около 20 лет возглавлял организацию инвалидов ВОВ в Люботине.  Провел десятки встреч с молодежью, передавая правду истории о войне и воспитывая у молодежи патриотизм и гордость за свою Землю.

   Мы сегодня скорбим вместе с его родными и близкими людьми.

   В нашей памяти, Николай Андреевич,   останется высокоответственным, активным и мужественным  человеком. Его имя навсегда вписано в яркие страницы ветеранского движения.

Председатель организации ветеранов города

В.А. Иволгина

Накануне праздника  – Дня освобождения  города Люботина от немецко-фашистских захватчиков, городской голова В.А. Теличко  и депутат Люботинского городского совета А.С. Нечипоренко подарили   ветеранам города   увлекательное путешествие по  Харькову. 

Двадцать ветеранов – активистов воспользовались этой возможностью. Сколько уже прошло дней, а мы до сих пор под впечатлением незабываемого знакомства с совсем новым городом Слобожанщины – нашим родным Харьковом.  Каждый из ветеранов побывал не один раз в Харькове. Но за быстротечностью времени, из-за отсутствия возможности увидеть все достопримечательности города,  мы на экскурсии все время удивлялись и восторгались увиденным.

Харьков всегда был и остается  крупнейшим промышленным, транспортным, научным, студенческим и торговым центром. Но сегодня это еще и красивейший город, с ландшафтным дизайном, огромными клумбами цветов, целым рядом фонтанов.

Нашим гидом всю экскурсию был Владимир Алексеевич – наш городской голова. Он спланировал экскурсию, чтобы мы могли за один день увидеть, как преобразился Харьков за последних два-три года.

Мы  возложили цветы к памятникам и обелискам, погибшим воинам в Великую Отечественную войну.  И окунулись в городскую суету – пытались увидеть основное и понять душу города. Харьков – город не туристический, хотя те, кто впервые здесь побывал, надолго оставят воспоминания о красоте и масштабности города. Харьков обладает, какой – то магической силой притяжения. Мы с огромным удовольствием посмотрели новый аэровокзал, стадион « Металлист», прогулялись по набережной, сфотографировались на мосту « влюбленных», посмотрели площадь Конституции и площадь Свободы,  Университетскую горку, Вечный огонь, Успенский, Свято-Покровский и Кафедральный Благовещенский собор.

Мы посетили Музей железнодорожного транспорта. Оставили запись в Книге благодарности. С какой любовью и знанием ответственные лица музея нас познакомили с историей Дороги. Этот музей не оставляет равнодушными даже тех, кто никогда не работал на железнодорожном транспорте. А для тех, кто посвятил свою жизнь Южной, посещение этого музея вызвало гордость за свою причастность к этому мощному предприятию и его истории. А привокзальная площадь – просто незабываемое зрелище!

Завершали мы путешествие посещением  лесопарковой зоны. Это самый большой парк Украины, - здесь Могила Неизвестного солдата, Мемориал жертв тоталитарного режима, огромные клумбы с цветами по мраморной аллее в сторону Вечного Огня и Мемориального комплекса. Застыли от величия Мемориала и звуков Памяти. Возложили цветы.

Это яркое событие в ветеранской жизни запомнится нам надолго.

 Спасибо огромное всем, кто помог ветеранам  увидеть новый Харьков и забыть на мгновение трудности и проблемы жизненного бытия.

Спасибо. Мира нам всем!

От имени ветеранов г. Люботин

Председатель городской организации ветеранов   В.А. Иволгина

Гідно відзначили День визволення міста.

Біля Меморіалу Слави в Люботині 29 серпня відбувся мітинг, присвячений 71 річниці визволення міста від німецько- фашистських загарбників. З привітанням до присутніх звернувся Люботинський міський голова Володимир Олексійович Теличко. «29 серпня 1943 року над нашим містом було піднято переможний стяг-сказав він. З того часу ми свято відзначаємо цю дату,навічно вписану в історію Люботина. Героїзм наших воїнів назавжди залишиться в пам'яті люботинців.Роки все більше віддаляють нас від тих драматичний подій, та пам'ять про наших земляків, що загинули в роки Другої Світової війни вічно житиме в наших серцях. В нашому місті зовсім мало залишилося ветеранів, які пам'ятають жахи воєнних років». Володимир Олексійович побажав ветеранам міцного здоров'я, довгих років життя, тепла, благополуччя, мирного неба.

Народний депутат України Володимир Михайлович Кацуба, який прибув на мітинг, щиро привітав люботинців з Днем визволення міста,згадав визволителів  і тих, хто кував Перемогу в тилу. Подякував молодь за патріотизм і любов до Батьківщини та надійне  продовження традицій ветеранів. Володимир Михайлович  запевнив ,що справи ветеранів  в надійних руках молоді. Ветерани Другої Світової війни вистояли і перемогли ворога. Ми теж переможемо!  Сподіваюсь, що скоро настане мир, вірю у прекрасне майбутнє України.

Рішенням загальних зборів громадської організації «Майбутнє будуємо разом» почесною відзнакою «Патріот України» Володимир Кацуба нагородив : учителя Люботинської ЗОШ №6 Тамару Павлівну Гаркавенко, начальника Люботинського відділу освіти Валерія Васильовича Стрілець, голову громадської організації  товариства охорони  культурної спадщини та природного середовища Володимира Дмитровича Гостєва та Люботинського міського голову Володимира Олексійовича Теличко.

  В своєму виступі голова Люботинської міської ветеранської організації Валентина Олексіївна Іволгіна сердечно привітала всіх присутніх зі святом ,побажала миру на землі, найскорішого закінчення нікому не потрібної війни.

-Щорічно ми приходимо на це святе місце,щоб поклонитися пам'яті тих, хто віддав своє життя ,звільняючи наше місто. Я вірю в те, що сучасне покоління обов'язково збереже ці величні і героїчні традиції воєнного часу. Користуючись нагодою ,Валентина Олексіївна подякувала тим людям, які завжди допомагають і турбуються про наших ветеранів. Це народний депутат України В.М.Кацуба, обласний депутат ,начальник Південної залізниці Микола Григорович Уманець, Люботинський міський голова В.О.Теличко, обласний депутат Леонід Іванович Лазуренко, депутат міської ради, Почесний громадянин міста Олександр Сергійович Нечипуренко. Завдяки їх турботам і допомозі ветерани відчувають себе захищеними і потрібними.

Присутні на мітингу пом'янули всіх загиблих скорботною хвилиною мовчання.

Відбулося урочисте покладання квітів до пам'ятника воїнам ,що загинули в роки Другої Світової війни.

         Микола Пархоменко – керівник прес-центру Люботинської ветеранської організації.

   22 липня 2014 року в приміщенні територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Люботинської міської ради  відбулася урочиста подія, присвячена 25-річчю з дня відкриття відділення соціальної допомоги вдома одиноким та непрацездатним громадянам.

Гостями урочистого заходу були: люботинський міський голова Володимир Олексійович Теличко, голова Харківської обласної організації профспілки працівників соціальної сфери України Людмила Володимирівна Пластун, директор територіального центра Московського району м. Харкова Ірина Пантелеївна Мироненко, голова Люботинської міської ради ветеранів Валентина Олексіївна Іволгіна, заступник начальника управління соціального захисту населення Ольга Анатоліївна Горбунова.

    На протязі 25 років була і залишається незмінним директором терцентру Галина Вікторівна Бондар. І цього дня вона привітала гостей, трудовий колектив з 25 річчям заснування відділення соціальної допомоги вдома. Нелегкий шлях пройшли ми з трудовим колективом, волонтерами. Обсяг проведених робіт у нас об’ємний. Прикладом може бути півріччя цього року, коли було надано 26305 послуг вдома непрацездатним громадянам. Галина Вікторівна відзначила подяками працівників терцентру, які працювали тут більше 20 років. Серед них: Олена Миколаївна Бутенко, Світлана Миколаївна Бондаренко, Олена Миколаївна Іванова, Наталія Петрівна Гладкіна, Ірина Миколаївна Молчанова.

  Міський голова В.О.Теличко високо оцінив роботу директора терцентру і трудового колективу. За багаторічну, плідну працю, вагомий внесок у розв’язанні проблем соціального захисту громадян міста, сумлінне виконання професійних обов’язків вручив директору терцентру  Г.В. Бондар  почесну грамоту. Порадували своїм подарунком Л.В. Пластун і І.П. Мироненко вручили колективу мікрохвильову піч.

   Голова Люботинської міської ветеранської організації В.О.Іволгіна привітала ювілярів зі святом, подякувала їх за тісні, дружні зв’язки з ветеранською організацією міста.

    З чудовою концертною програмою виступив колектив волонтерів терцентру ансамбль «Чарівниці». Наостанок  міський голова В.О. Теличко побажав успіхів у служінні людям похилого віку.

Микола Пархоменко-керівник прес-центра

Люботинської ветеранської організації

        

Именно в единении молодого и старшего поколения,  в единстве будущего и прошлого, целеустремленности и опыта – может быть достигнут положительный и полноценный  результат.

       За май месяц ветеранская организация города Люботин провела 9 встреч с молодежью и школьниками города. В преддверии большого праздника Победы в школах и железнодорожном лицее прошли уроки мужества с приглашением ветеранов. 9 мая возле мемориалов и памятников прошли торжественные митинги с присутствием школьников, детей детских садов, ветеранов и жителей города. Ветераны делились воспоминаниями, дети выступали с концертами, дарили цветы, возлагали цветы к памятникам.

   С 29 по 31 мая проводился Международный турнир по боксу, посвященный ветеранам Великой Отечественной войны города Люботин и 69 – годовщине Великой Победы. Ветераны присутствовали на турнире. Они с удовольствием наблюдали за соревнованием ребят, слушали  концерт ветеранской организации 9-го гарнизонного дома офицеров г. Харьков, угощались фруктами и сладостями.   По окончании торжеств им были вручены подарки.

    30 мая актив ветеранов  организовал творческий вечер на природе, посвященный Дню Победы. Варили кашу, пели под гитару. В этот день  в школах звучал последний звонок для выпускников. И нам посчастливилось встретиться в парке с выпускниками школ. Ветераны пригласили школьников сфотографироваться вместе. Здесь же, немного позже, мы общались, вместе  пели  « Школьный вальс», «Листья желтые над городом кружатся», танцевали.              Эта незабываемая встреча с выпускниками, с этими красиво одетыми детьми, в белых фартучках,  с белыми бантами - вернула нас в то далекое  школьное время, для кого-то радостное и беззаботное, для кого-то грустное и печальное. 

    В начале июня мы провели Президиум и  День ветерана. Обсудили мероприятия ко Дню скорби и ко Дню людей пожилого возраста  и другие текущие вопросы.                           

     Каждый раз, на встречах с ветеранами, мы обсуждаем события в нашей стране, с горечью и болью наблюдаем за Донбассом, Луганском, Славянском.

Никогда бы не подумали, что идя навстречу к серьезнейшей дате – 70-летию Великой Победы советского народа над фашистской Германией,   передавая из поколения в поколение память о тех жутких событиях войны,   о мужестве и героизме советских солдат - наши соотечественники, наши дети и внуки, вновь столкнуться с ужасами войны. Страшно и больно!

     Хочется верить, что новое руководство страны сделает все, чтобы вернуть мир, и радость на нашу Землю, в наши города, в нашу страну.

 Сделает все, чтобы  не гибли наши соотечественники.

Хочется верить!

Председатель ветеранской организации   В.А. Иволгина

«Имя твое не известно, подвиг твой бессмертен!»

В  двух километрах восточнее  города Люботин, с правой стороны от Киевской трассы, над прудом « Полевное»,  совхоза «Коммунар» Харьковского района находится памятник погибшим воинам в годы  Великой Отечественной войны. Никаких опознавательных надписей или имен на памятнике нет.

На протяжении многих лет за этим памятником ухаживают ученики школы № 5 г. Люботина под руководством учителя этой школы Пахомовой Натальи Николаевны, а также работники моторовагонного депо Люботин и совхоза «Коммунар». Люботин ведь ранее входил в состав Харьковского района. 

Сам памятник и оградку варил и устанавливал  работник совхоза  «Коммунар» Скоромный Григорий Павлович, участник Великой Отечественной войны.

Не из любопытства, а из желания побольше узнать о тех безымянных героях, которые похоронены в этой могиле и, которых, по всей вероятности, до сих пор  ищут родные и близкие, ветераны г. Люботин посетили Григория Павловича Скоромного.

 Из его воспоминаний:

«Нам, мальчишкам, поселка « Берминводы», где я проживал в ту зиму 1942-1943 года,  было по 12-14 лет.  Помнится, на  Киевской трассе от Люботина до Коротича стояло очень много  немецкой техники, которой не давали продвигаться советские воины. Шли ожесточенные бои.  Григорий Павлович вспоминает, что очень много полегло наших советских солдат. От разрыва мин и гранат  почти невозможно было различить лиц погибших.  Их захоронили здесь на поле, поставили деревянный памятник и закрепили красную звездочку. Позднее, когда  Григорий Павлович уже работал в мастерских совхоза «Коммунар», сварили из кислородного баллона памятник и поставили оградку.

Мы все время пытались в разговоре уяснить, кто же там похоронен. Но Григорий Павлович не знал, а может, не мог вспомнить.  Говорил, что из тех, кто жил в то время  - нет никого уже в живых.

Хочется, чтобы эта статья не оставила никого равнодушным и мы общими усилиями восстановили события тех лет в память о погибших воинах и для грядущего поколения.  

Но в любом случае ученики Люботинской школы, теперь и ветераны города -   будут ухаживать за этим памятником, потому что  «Никто не забыт и ничто не забыто».

Председатель Люботинской городской

организации ветеранов Украины 

                                           В.А. Иволгина

ПРЕДСЕДАТЕЛЬ ВЕТЕРАНСКОЙ ПЕРВИЧКИ

Как важно вовремя успеть

Сказать кому-то слово доброе

Чтоб от волненья сердце дрогнуло

….

( Андрей Дементьев)

В Люботинской городской организации ветеранов Украины - 30 первичных организаций. О каждом председателе первички можно сказать хорошие и добрые слова. Это огромные энтузиасты своего дела. По зову сердца они пришли помогать ветеранам и пожилым людям, нуждающимся в помощи.

Об одной удивительной женщине, самой старшей из председателей , я хочу рассказать со страниц периодической печати.

Анастасия Ивановна Коробская - председатель ветеранской первички в жилом массиве Барабашово г. Люботин.

Об этом человеке я могу говорить долго и с удовольствием. И не только потому, что мы с ней прошли путь в железнодорожной медицине длиною почти в 40 лет – а потому что у нас, поистине, родство душ. Мы понимаем друг друга с полуслова.

Ведь действительно на земле есть какие-то невидимые ниточки, которые соединяют людские души. И совсем неважно - ни возраст, ни время, ни обязательства, ни предрассудки.

Анастасия Ивановна родилась 2 февраля 1927 года в г. Лубны Полтавской области в семье железнодорожников. В 1933 году она пошла в 1 класс железнодорожной школы № 12. Помнит голод и нищету 1933 года. Закончила 8 классов и началась война. Эта война оставила на всю жизнь печаль в ее глазах. Но никогда не услышишь от нее жалоб, претензий - говорит, что так как она, жили все. Осенью 1943 года после освобождения г. Лубны она продолжила учебу в школе. И эта девочка, пережив трудное детство и юность, захотела стать врачом. И стала. С первого раза поступила в Киевский медицинский институт на факультет педиатрии.

Потом о ней скажут: « Врач от Бога».

По распределению она работала в Ровенской области районным педиатром. Приходилось работать и врачом – акушер-гинекологом, и дерматологом, и главным врачом. Позже эта практика будет использована на всех участках работы. Вместе со своим мужем-хирургом уехала на освоение целинных земель. Работала заведующей райздравом, главврачом « Дома малютки».

С 1956 г. и по настоящее время проживает в г. Люботин. Общий трудовой стаж составляет 60 лет. 40 лет проработала в железнодорожной больнице участковым педиатром и заведующей детским поликлиническим отделением. Около 10 лет работала участковым педиатром в городской больнице г. Люботин.

Всегда подтянутая, худенькая женщина, открыто и честно смотрящая в глаза. Имеет свое мнение и, не боясь, высказывает его. Анастасия Ивановна никогда не стояла в стороне от общественной работы – секретарь партийной организации, пропагандист, председатель избирательной комиссии, ветеранский активист. Награждена многочисленными грамотами, медалями и медалью « За трудовое отличие». Ударник коммунистического труда.

В 36 лет осталась вдовой с двумя маленькими сыновьями. Сама их воспитала и воспитала трудолюбивыми, хорошими людьми. Дождалась внуков и правнуков. Она и сегодня идет уверенно по улицам города. С ней все здороваются. Знают ее, помнят и благодарят.

С 2011 года она возглавляет первичную ветеранскую организацию. У нее около 200 человек в организации. Здесь есть и ветераны войны, афганцы и чернобыльцы, дети войны, ветераны труда и просто, нуждающиеся в помощи, люди. К ней обращаются и как к врачу, и как к председателю первички. Она консультирует, советует, поздравляет именинников, юбиляров. Провожает в последний путь. Анастасия Ивановна активна во всех ветеранских мероприятиях. Иногда удивляешься, где она черпает силы и желание, чтобы кого-то проведать, кому-то помочь. А ведь так часто нуждается в помощи сама. Она способна понять, услышать крики души. Она способна навстречу открыть свое сердце, а также забрать себе кусочек человеческой радости и боли.

Дай Бог Вам, крепкое здоровье и долголетие, дорогая Анастасия Ивановна!

И дай, Бог нам побольше таких людей! Именно на таких активных, добрых и не равнодушных людях держится наша земля!

Председатель Люботинской городской организации ветеранов Украины

В.А. Иволгина 

І. В. ПЕТРУНЕНКУ – 70!

 У приміщенні Люботинської міської ветеранської організації відбулося урочисте привітання Івана Васильовича Петруненка з ювілеєм – 70-річчям. На зустріч прибули: Люботинський міський голова Володимир Олексійович Теличко, актив ветеранської організації разом з головою цієї організації Валентиною Олексіївною Іволгіною. На адресу ювіляра лунали щирі вітання, подяки, побажання.

Іван Васильович пройшов нелегкий шлях у рядах Радянської Армії від курсанта до підполковника. По закінченню служби повернувся в рідне місто Люботин, протягом 8 років працював начальником громадянської оборони. Вибирався головою Люботинської міської ради, зробив чимало для нашого міста.

Іван Васильович – член ради Люботинської міської ветеранської організації, голова первинної ветеранської організації військовослужбовців і офіцерів. Відвідує ветеранів збройних сил і ветеранів війни.

Люботинська міська рада ветеранів сердечно вітає Івана Васильовича з 70-річчям і бажає ювіляру міцного здоров’я, радості, довгих років життя, активного довголіття.

 

 

Голова люботинської міської ветеранської організації В.О. Іволгіна

 Керівник прес-центру М.Д. Пархоменко

29 ноября 2013 года состоялся очередной пленум Люботинской городской организации ветеранов Украины.

Основным вопросом пленума был вопрос « Об итогах выполнения плана работы организации за 2013 год и задачи на 2014 год».

Председателем совета В.А. Иволгиной было отмечено, что план, в основном, выполнен. Проведены плановые пленумы, президиумы, общегородские мероприятия с участием ветеранов, провели конференции, творческие вечера и торжества, посвященные 70-ти летию Великой Победы, памяти Т.Г. Шевченко. Председателями первичных организаций посещены участники боевых действий и инвалиды Великой Отечественной войны при материальной поддержке Народного депутата В.М. Кацубы и областного депутата Уманца Н.Г.

Активизировалась работа совета по социальной защите ветеранов. Совместно с Управлением труда и социальной защиты, Территориальным Центром и Обществом Красного Креста оказана помощь одиноким, больным и нуждающимся в помощи ветеранам, поздравлялись юбиляры. Председатели первичных организаций находили контакт с депутатами, спонсорами, председателями квартальных комитетов на своих участках. Оказывалась помощь и осуществлялась подписка на ветеранские периодические издания.

Но вместе с тем, совету необходимо улучшить делопроизводство, улучшить контроль по выполнению решений. Увеличить количество первичек и охват ветеранов членством в организации. Определить лучшую первичную организацию ветеранов.

Также на пленуме были озвучены основные мероприятия на следующий год – 70-ти летие освобождения Украины от немецко-фашистских захватчиков и подготовка к 70 –ти летию Великой Победы. Необходимо посетить ветеранов ВОВ, узнать их материальное положение, нуждаемость в бытовой и медицинской помощи. И оказать помощь в решении их вопросов.

Спланировали совместно с отделом культуры к Новому году провести творческий вечер.

 

Ветераны г. Люботин продолжают свою работу.

 

 

Председатель организации В.А. Иволгина

Председатель Пресс-центра Н.Д. Пархоменко

26 ноября 2013 года председатели первичных ветеранских организаций города Люботин обменялись опытом с председателями первичных ветеранских организаций города Харьков.

В зале Киевского районного исполнительного комитета собралось около 300 человек ветеранского актива.

Интересная информация, знакомство с коллегами, основные направления и рекомендации по работе первичек – все это прозвучало на этой встрече.

Люботинцы благодарны организаторам этого семинара, а также благодарны Вере Васильевне Иващенко, председателю организационно-методической комиссии облсовета и Вере Викторовне Рипе, ответственному секретарю облсовета за приглашение нашего актива.

Все наши председатели первичек получили методический материал, журналы, бумагу, ручки.

Этот обмен опытом обязательно даст свои положительные результаты.

Спасибо.

 

 

 

 

Председатель Люботинской городской

организации ветеранов Украины В.А. Иволгина

 

Фото – председателя пресс-центра организации Н.Д. Пархоменко

5 ноября 2013 года Люботинскую городскую организацию ветеранов Украины посетили представители областной ветеранской организации – Вера Васильевна Иващенко, председатель организационно-массовой комиссии облсовета, Вера Викторовна Рипа, ответственный секретарь облсовета и Людмила Владимировна Пластун, председатель облсовета профсоюзов социальных работников. Целью визита было знакомство с работой первичных ветеранских организаций и подготовка Президиума областного совета ветеранов по вопросу « Повышение эффективности работы первичных организаций в ветеранской организации г. Люботин по выполнению решений 6 съезда организации ветеранов Украины». Гости встретились с городским головой В.А. Теличко и активом ветеранской организации. Из председателей первичных ветеранских организаций выступили – Л.М. Кучерявая, председатель организации пос. Караван, Л.К. Барчан, председатель организации пос. Воля. Подымались вопросы о финансовой поддержке уставной деятельности организации, об отсутствии помещений для работы первичек в регионах города, об основных мероприятиях в деятельности ветеранских организаций на местах, об обмене опытом. Из 30 первичных ветеранских организаций, 22 – на территории и 8 – на ж.д. предприятиях. Актив организации мобильный, не равнодушный, понравился гостям своей заинтересованностью в жизни ветеранов и желанием помочь. Спасибо Владимиру Алексеевичу за внимание и заботу, он сопровождал гостей в течение всей встречи. Посетили первичную организацию моторо-ремонтного депо ( председатель Карнаух И.В.), Территориальный центр ( директор Бондарь Г.В.), мемориалы возле городской больницы и в центральном парке и комнату ветеранов города. Познакомились с документацией в организации.

Ветеранская организация благодарна гостям за приезд, за подсказки, за теплое и дружеское общение.

Эта встреча помогла увидеть недостатки в работе и сориентироваться на главном.

 

 

 

Председатель ветеранской организации В.А. Иволгина

Фото – председателя пресс-центра организации Н.Д. Пархоменко

Люботинський   територіальний   центр соціального обслуговування (наданню соціальних послуг) Люботинської міської ради функціонує в місті з 1997 року.

В структуру територіального центра входять такі відділення: соціальної допомоги вдома; відділення організації надання адресної та натуральної допомоги; відділення соціально- побутової адаптації.

Територіальний центр обслуговує 1560 осіб, з них: відділення соціальної допомоги вдома обслуговує 182 особи, яким надаються такі послуги: оформлення документів в міському управлінні праці соціального захисту населення; оформлення субсидій; доставка продуктів харчування з магазину або базару; доставка медикаментів; доставку вугілля, дров на присадибну ділянку тощо.

Навантаження на одного соціального працівника 10-12 підопічних. За перше півріччя надано 27000 послуг.

Проводяться роботи з депутатами Люботинської міської ради, з головами квартальних комітетів по виявленню одиноких непрацездатних громадян.

Відділення організації надало адресну та натуральну допомогу 572 особам.

Тут же в тер центрі знайомлюсь з молодим спеціалістом, перукарем Євгенією Вікторівною Хворост, яка після закінчення Харківського ПТУ № 40 третій рік успішно працює в цьому закладі.

Щочетверга Євгенія Хворост виїздить на обслуговування вдома інвалідів, людей похилого віку, багатодітних сімей.

Доводиться бувати в Любівці, на Водяному та по всій території м. Люботин.

Послуги перукаря в тер центр, коштують 7 гривень, тоді як у міських перукарнях 35-40.

В терцентрі приводяться бесіди, лекції, показ художніх фільмів по заявках підопічних, організовуються дні відпочинку та дозвілля. Медичних послух надано 647 чоловікам (вимірювання тиску, надання послуг механічними масажорами).

Тер центр тісно підгримує належні відносини з Люботинською міською ветеранською організацією, керівником якої є Валентина Олексіївна Іволгіна, а також волонтерами:  Лідією Косгянтинівною Барчан, Іваном Васильовичем Петруненко, Надією Іванівною Остащенко, Ніною Олександрівною Боровицькою, Анастасією Іванівною Коробською та іншими.

Терцентр в хороших стосунках з організацією «Червоний Хрест», головою якої є Лариса Петрівна Черкаско. Допомога надається речами б/у для підопічних терцентру та малозабезпечених верств населення.

Користуючись нагодою запрошую ветеранів, людей похилого віку, багатосімейних завітати до Люботинського терцентру.

Микола Пархомеико- керівник пресцентру

Люботинської ветеранської організації.

     Организация ветеранов г. Люботин спланировала ряд мероприятий, посвященных 70-ти летию освобождения родного города от немецко-фашистских захватчиков. Одно из мероприятий состоялось 25 июня 2013 года на берегу водоема - первого пруда.

     Был организован  творческий вечер. На мероприятии присутствовал актив ветеранской организации и был приглашен наш земляк музыкант-гитарист  Николай  Жигалкин.

       Он своей музыкой, исполнением всеми любимых песен – привнес в этот вечер праздничность и радость. Ветераны пели песни, читали стихи, танцевали, фотографировались. Давно они не ощущали себя в таком приподнятом настроении.

        И действительно, умение  получать и дарить  радость общения, как не удивительно, присуще не молодежи, а ветеранам.

        Пусть у них еще долгие годы сохраняется бодрость духа и желание радоваться жизни.

Председатель организации ветеранов  В.А. Иволгина

Председатель пресс-центра организации  Н.Д. Пархоменко

    Василий Стефанович Дагаев посвятил свою жизнь музыке. В 12-ти летнем возрасте  он уже играл в духовом оркестре. Свыше 70 лет он не расстается с любимым увлечением, ставши профессиональным музыкантом.

    Город Люботин всегда считался одним из лучших мест отдыха в Харьковской области.  Лесные и садовые угодья, парковая зона, свыше 20 водоемов с прозрачной и чистой водой делали Люботинский воздух неповторимым.

     Еще до Великой Отечественной войны в парке собирались горожане и гости, отдыхали в тени деревьев, любовались не только цветочными клумбами , но и заслушивались музыкой в исполнении эстрадного оркестра, который организовывали городские музыканты – любители. Обидно одно, что уйдя на фронт, многие из этих музыкантов  погибли смертью храбрых.

Рассказы о них запали в душу ветерану войны и труда, музыканту Василию Дагаеву. Ведь он тоже помнит войну не по рассказам,он в период войны подрабатывал кочегаром на паровозе.

     И в его воспоминаниях о войне нет музыки, а горечь тяжелого труда, потери близких и родных. После войны он продолжил работу на железной дороге, помощником машиниста на паровозе, но желание играть на музыкальных инструментах не покидала рано повзрослевшего юношу. 

    Свой талант, Василий Дагаев, проявил  служа в рядах Вооруженных Сил. Он играл в Армии в составе военного духового оркестра Приволжского военного округа. Демобилизовавшись, через пять лет, он уже не представлял своей жизни без музыки, постоянно совершенствуя мастерство музыканта.

    В 1953 году он поступает в Тульское музыкальное училище, после окончания которого закончивает курсы дирижера и училище хормейстеров.

Природа наделила В.С. Дагаева незаурядным даром музыканта. Он обладает красивым  голосом, играет на многих музыкальных инструментах.

Работая в Люботинской школе-интернат руководителем духового оркестра,  привил многим ребятам  любовь к музыке.  Обучил своему мастерству  многих учеников.

    Один из его учеников полковник Владимир Абрамов руководит в Киеве знаменитым духовым оркестром. Хоровой коллектив Гиевского клуба в Люботине в количестве 45 человек, руководителем которого был Василий Стефанович – выступал на многих сценах и неоднократно занимал призовые места в конкурсах и областных олимпиадах.

   Являясь руководителем городского духового оркестра, он объединил в один коллектив около 40 человек и многие годы этот коллектив радовал люботинцев своими выступлениями. Но время неумолимо летит, многих музыкантов уже нет рядом.

А Василий Стефанович,  даже   в возрасте 84  лет,  горит  желанием  организовать инструментальный ансамбль и передать свой опыт  молодежи.

   Своей мыслью он поделился с областным депутатом Леонидом Ивановичем Лазуренко, который не только одобрил  его желание, но и предложил моральную и материальную поддержку в  создании ансамбля. И теперь, как и прежде, в городском парке по субботам играет инструментальный ансамбль « Лазурит».

   В составе ансамбля В.С. Дагаев – саксофон,  В.С. Проненко , А.Б. Нестеренко – баян,  В. Богун – бас гитара, А.В. Покидов  - гитара,  В. Байрачный – ударные.

     Послушать мелодии разных лет приходят многие жители города и гости.  И снова в городском саду  играет…

                                                                         Н. Пархоменко

                                                                         Председатель пресс-центра организации

                                                                         ветеранов г. Люботин  

Актив организации ветеранов Украины г. Люботин переместился во вновь выделенную комнату по адресу г. Люботин, ул. Советская,41 (помещение, где ранее располагался городской отдел физкультуры и спорта).

Ветеранский актив своими силами привели комнату в надлежащий порядок. Работали вместе, дружно и весело. В настоящее время помещение выглядит уютным уголком, где можно проводить и собрания, и творческие вечера.

 

 

По плану работы:

Ежемесячно, в последний вторник месяца, городской совет ветеранов собирается на свой День ветерана. На этом Дне ветерана мы общаемся, рассматриваем актуальные темы и вопросы. Слушаем политические и медицинские новости. В марте рассматривали вопрос строительства в городе полигона твердых отходов. Информация по этому вопросу была подготовлена председателем общества по защите культурного наследия и окружающей среды г. Люботин В.Д. Гостевым и депутатом городского совета Л.В. Куденко. С большим интересом и волнением была заслушана информация, и было задано ветеранами ряд вопросов по этому поводу. Было принято решение вернуться к этому вопросу с приглашением коммунального отдела горсовета и причастных лиц к строительству, чтобы получить конкретные ответы на вопросы.

Один раз в квартал мы проводим пленум совета, на который приглашаем представителей власти города, депутатов, начальников определенных служб и рассматриваем планируемые вопросы. В апреле 23 числа состоялся очередной пленум с вопросом « О выполнении Законов Украины по социальной защите ветеранов», « Новое в пенсионном законодательстве». Докладывали начальники отделов.

А также совет ветеранов готовится к встрече первомайских праздников и Дня Победы.

Три раза в неделю (понедельник, среда, пятница) с 9-00 до 13-00 дежурят члены совета ветеранов в своей комнате ( ул. Советская,41).

Пожалуйста, по всем ветеранским вопросам можно обращаться к дежурным. Они запишут вопрос и передадут по инстанциям, или, если смогут, ответят.

Сейчас актив ветеранов собирает сведения о детях войны для подготовки материалов к изданию книги « Дети без детства». Желающие помочь в этой работе, обращайтесь в совет.

 

Председатель совета В.А. Иволгина

Подводя итоги работы Люботинской городской организации «Ветераны Украины», Валентина Алексеевна Иволгина, председатель, отметила, что за 2012 год была проделана огромная работа. Ежемесячно проводились встречи, пленумы, совещания. На совет ветеранов приглашались руководители территориального центра, «Красного Креста», рассматривались вопросы о выполнении законов о ветеранах с УПСЗН, заслушивали представителей отдела местного экономического развития исполкома горсовета о тарифах.

В ноябре врач поликлинического отделения Люботинской городской больницы Елена Владимировна Сердюченко проинформировала организацию о состоянии медицинского обслуживания ветеранов, инвалидов войны, участников боевых действий. Она отметила, что в текущем году медицинским обслуживанием было охвачено 100% населения льготного контингента, а также отвечала на многочисленные вопросы представителей совета ветеранов.

В уходящем году прекрасно были отмечены праздники: День Защитника Отечества, 25-летие организации Ветеранов Украины, День Победы, митинг-реквием, посвященный 71-ой годовщине начала Великой Отечественной войны, День освобождения г. Люботина от фашистских захватчиков, День человека пожилого возраста и другие. Были организованы две экскурсионные поездки ветеранов на Национальный мемориальный комплекс «Высота маршала И.С. Конева» и в Святогорский монастырь.

По представлению Ветеранской организации, нашему ветерану труда, журналисту, Николаю Дмитриевичу Пархоменко, было присвоено звание «Почетный гражданин города Люботина».

Члены городской организации «Ветераны Украины» искренне благодарны новоизбранным народным депутатам Украины Виктору Николаевичу  Остапчуку и Владимиру Михайловичу Кацубе, Люботинскому городскому голове Владимиру Алексеевичу Теличко за поддержку ветеранской организации.

При поддержке В.Н. Остапчука, в декабре активисты ветеранской организации посетили участников боевых действий, инвалидов войны, инвалидов общего заболевания, инвалидов  с детства. Им были вручены продуктовые наборы, сладости и фрукты.

Председатель Люботинской городской ветеранской организации В.А. Иволгина была инициатором в установлении памятников люботинцам – Героям Советского Союза на «Мемориале Славы». Также она выступила с предложением, создать в честь 70-летия освобождения города от фашистских захватчиков «Аллею ветеранов» и посадить на ней деревья.

Пока у ветеранской городской организации нет должного контакта с ветеранами Чернобыля и Афганистана. Эта связь должна быть единой, об этом сейчас говорится на всех проводимых областных ветеранских мероприятиях и мы будем работать в этом направлении. Также в 2013 году планируется наладить контакты с депутатами и квартальными. Надеемся, что совместная работа принесет еще более весомые результаты.

Николай Пархоменко – руководитель пресс-центра Люботинской городской организации «Ветераны Украины» 

Члены пресс-центра: Л. Кучерявая, А. Клугман

На снимке: председатели первичных ветеранских организаций внимательно слушают доклад врача Е. В. Сердюченко

 Уже давно отзвенели школьные звонки, не слышно смеха и детских голосов. Учителя и ученики отдыхают. Летние каникулы.

 А ветераны подводят итоги творческих встреч со старшеклассниками и готовятся к следующему школьному сезону.

 В этом году впервые активистом ветеранского движения, руководителем пресс-центра совета ветеранов, членом Национального союза журналистов Украины Пархоменко Николаем Дмитриевичем была создана творческая группа, в которую вошли ветераны, поэты города Люботина и Харьковского района, историки, педагоги. Эта творческая группа проводила вечера встреч со школьниками и учителями, знакомя их с собственным творчеством и творчеством наших земляков, воспитывая доброту и любовь к своей земле, к своему краю, к своему языку. А также была представлена экспозиция – фотовыставка Николая Пархоменка «Люблю тебе, краю мій рідний!», где завпечатлены события и люди родного города.

   Поэты подарили свои сборники стихов в библиотеки школ.

   Такие встречи прошли в школах № 2, 4, 5 и в школе пос. Манченки.

  Ветераны неспокойные души, они не могут сидеть, сложа руки, ведь «Дорогу осилит идущий», поэтому они в постоянном поиске форм и методов общения с молодежью, передачи правды истории, передачи собственных творческих возможностей. Эта группа рассказывала школьникам о своих интересных событиях жизни, о своем трудовом пути (а они у всех разные), дарили свои стихи.

   А дети – это самая восприимчивая категория людей. Они не законсервированы прошлым, за их плечами еще нет серьезных проблем. Они открыто смотрят в будущее и воспринимают красивое искренне, и с воодушевлением. В их глазах светилось удивление от услышанного, а возможно и пробуждалось чувство и желания попробовать себя в поэтическом творчестве.

    Творческая группа состоит: Николай Пархоменко, Кость Маковийський, Александр Кибальник, Лидия Кучерявая, Любовь Каракаптан, Александр Евтушенко, Григорий Гонтарь.

От педагогов города - Валерий Стрелец

От ветеранов города - Валентина Иволгина

     Из записей в книгах отзывов: «Спасибо за встречу. Спасибо, что дали возможность душой прикоснуться к прекрасному. Мы будем рады еще не один раз видеть Вас в своих школах. Надеемся на продолжение. Верим, что эти встречи не пройдут бесследно, заставят задуматься и оставят добрую память о своих земляках, о своем крае, о своей маленькой родине».

Председатель городской

ветеранской организации

                               В.А. Иволгина