День ветерана в Люботині
Автор: Svetlana   Додано: 5 жовтня 2017   Переглядів:32   Категорія - [Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

День ветерана в Люботині

                                    1 жовтня  в усьому  світі відзначають  Міжнародний

                                     День Людей поважного віку оголошений Генеральною

                                     Асамблеєю ООН. В Україні відзначається ,  як День

                                      ветерана. Цьогорічне свято  Люботинські  ветерани  

                                       були запрошені до Люботинської  музичної школи.

Відкриваючи цю святкову зустріч секретар Люботинської  міської ради В.І.Гречко  побажав ветеранам , їхнім дітям, онукам, правнукам міцного здоров ‘я, добра і злагоди. Ми всіх Вас  Любимо і в цей День людей похилого віку будемо щиро вітати.

Володимир Іванович  з нагоди цього свята вручив ветеранам  листи подяки  за активну багаторічну  працю  у розвитку ветеранського руху: Любов  Євдокимівні  Бабенко, Дудник Ніні Омелянівні, Анастасії Іванівні Коробській, Любовь Іванівні Свічкар, Олені Гаврилівні Співак , Надії Дмитрівні Шломі.

 В цей день слід нагадати про людський обов’язок до ветеранів найповажнішої частини суспільства. Це і привід до роздумів в подальшій долі людства, його культурі, обов’язком поколінь.      

Чудового святкового дня, наповненого теплом осені зібралися ветерани  з тим ,щоб віддати свою шану і повагу  тим у кого за плечима  була війна, відбудова з руїн нашої країни, були діти , онуки і правнуки.

В усіх присутніх спільна доля , єдина країна в якій ми живемо. Тож про кожного з присутніх   можна написати книгу , повість, заспівати пісню. До слова запрошується , голова організації ветеранів С.І.Котихін. В своїй промові Сергій Іванович сказав: «Це свято у нашому місті проводиться завжди на високому рівні. На плечі ветеранів , особливо в післявоєнні роки  лягла відповідальна  праця  за відбудову зруйнованих підприємств, знищеного сільського господарства., піднімали  з руїн села та міста країни.. Ми вже як діти війни, брали активну участь у відбудові країни. Наш внесок  в скарбницю держави був теж значним.»

Сергій Іванович побажав  ветеранам  міцного здоров’я, щастя,добра  та  вручив Грамоти  за багаторічну працю і особистий внесок  у розвиток ветеранського руху.

Своїми виступами порадували учні музичної школи, в якому  взяли ансамбль бандуристів «Сонечко», ансамбль баяністів «Етюд», гітаристи, солісти. Свої зворушливі вірші прочитала ветеран праці Лідія Марківна Кучерява. Ветерани з великою насолодою   приймали виступи юних талантів, дякували виконавців за прекрасні виступи. Ветерани щиро вдячні  міському голові Леоніду Івановичу Лазуренку за  пакунки з солодощами.

 

День ветерана в Люботині

                                             М.Пархоменко – керівник прес – центра РОВ м. Люботин




 Вітаємо наших ветеранів!!!
Автор: Svetlana   Додано: 1 жовтня 2017   Переглядів:29   Категорія - [Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

Рада організацій ветеранів України м. Люботина сердечно вітає наших ветеранів, які святкують ювілеї у жовтні 2017 року.  

 

Бажаємо міцного здоров’я, благополуччя, щасливих років життя, добробуту та натхнення. 

 

Лощаніна Ганна Яківна – 80


Шелдешева Ганна Лаврентіївна - 90


Гончарова Любов Фокієвна - 75


Ткач Ніна Леонідівна - 80


Окунєвська Лідія Андріївна - 80


Федоряченко Віра Іванівна - 80


Гончарова Людмила Миколаївна - 65


Пархоменко Раїса Іванівна - 80




 Подяка
Автор: Svetlana   Додано: 29 вересня 2017   Переглядів:25   Категорія - [Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

ПОДЯКА

  Організація ветеранів України м. Люботина від щирого серця дякує голову Люботинської міської ради Лазуренка Л. І. за надання автотранспорту для поїздки на святкове засідання, призначене Дню людей похилого віку та Дню ветерана, яке відбулося в м. Харків 28.09.2017 року.

 

З вдячністю

С. І. Котихін




 Їх зблизила пісня
Автор: Svetlana   Додано: 20 вересня 2017   Переглядів:33   Категорія - [Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

Їх зблизила пісня

   З цією прекрасною парою довелося познайомитися в селищі Бабаї  де      16 вересня вони брали участь у фестивалі Народної творчості  присвяченої 295 річниці від дня народження Григорія Савича Сковороди. Микола Іванович Саднік і Катерина Миколаївна Рибальченко тісно пов’язані працею в районнім Будинку культури Богодухова  «Надвечір’я».  Микола Іванович являється керівником цього клубу. Ось що він розповів: «Три роки потому проводячи репетицію я почув прекрасний голос Катерини Рибальченко. Оскільки після закінчення інституту культури отримав спеціальність хормейстера не вагаючись вирішив К. Рибальченко вивести на естрадну сцену. Окрім посилених репетицій, ми закохалися та одружилися» Виступати разом їм доводилося не тільки у Харкові, а в багатьох районних центрах. Вони дипломати лауреати багатьох конкурсів. Побажаємо і ми подружжю успіхів на естрадній ниві.

Їх зблизила пісня

 Микола Пархоменко




 Вірші ветерана праці, члена ради ветеранів Барчан Л.К.
Автор: Chekardina   Додано: 8 вересня 2017   Переглядів:39   Категорія - [Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

Вірші ветерана праці, члена ради ветеранів Барчан Л.К.

 

Люботинские вечера

 

Люботин, ты наш город ласковый,

Сколько сделал ты нам добра,

Если б знали вы, как нам дороги

Люботинские вечера.

 

Здесь мы выросли, подружились все,

Стала дружная у нас семья,

А в дни праздников все поем мы здесь

Про Люботинские вечера.

 

Пускай знают все про наш город-сад,

Чудо-яблони здесь растут,

Пускай ширится слава добрая,

Про Люботинские вечера.

 

А пруды у нас все зерукальные

И гулял бы там до утра,

Полюбите и вы наши тихие,

Люботинские вечера.

 

Есть дом творчества в нашем городе,

Там царит любовь, красота,

Занимается там с охотою

Люботинская детвора.

 

Люботин, ты наш город ласковый,

Сколько сделал ты нам добра,

Не забудем мы наши тихие

Люботинские вечера.

 

 

 

Песня о Люботине

 

В Дуншовском дворике гармонь поет,

Сирень душистая под окнами цветет,

Сиянье звезд, нежный мотив,

Моя любовь, ты, город Люботин.

 

Как будто в сказке здесь растут леса,

Куда не глянешь – бесконечная краса,

А снег зимоц, как серпантин,

Моя мечта – мой город Люботин.

 

Сады цветут у нас, красой манят,

А с яблонь цвет, как будто бабочки летят,

Как в серебре стоит один,

Нежный такой, мой город Люботин.

 

Как птицы стаями летят года,

Но не состаримся с тобой мы никогда,

Дети растут, а ты как сын,

Радость моя ты, город Люботин

 

А сколько здесь прудов! Им счета нет,

Такой красы как здесь, на свете больше нет,

Таких лесов, таких равнин.

Моя ты гордость – город Люботин.

 

И футболисты есть у нас свои,

Игру проводят добросовестно они,

И ловит мяч вратарь один,

Тебе на славу – город Люботин.

 

И люди дружные живут у нас,

Если беда, они помогут тот же час,

Мир хоть велик, но он один,

Как наш любимый город Люботин.

 

Хоть жизнь и трудная стала у нас,

Но все ж собрала воедино в этот раз,

Живи и верь – ты не один,

С тобою вместе город Люботин.

И твердо знай, ты – не один,

С тобой надежный город Люботин!




 Подяка
Автор: Chekardina   Додано: 7 вересня 2017   Переглядів:41   Категорія - [Головна, Організація ветеранів]
 

Сім’я Сахарової Парасковії Лук’янівни, ветерана ВВВ, яка мешкає за адресою: м. Люботин, в-д Кубанський, 3, висловлює велику подяку Леоніду Івановичу Лазуренку за надану матеріальну допомогу для придбання медикаментів.

 

З повагою, сім’я Сахарової. 




 Запоминайте нас, пока мы есть! Григорій Остапович Ващенко.
Автор: Chekardina   Додано: 6 вересня 2017   Переглядів:31   Категорія - [Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

Запоминайте нас, пока мы есть!      

Григорій Остапович Ващенко.

Народився 25 вересня 1926 року в Полтавській обл., Зінківського р-ну, село  Васьки.

Нелегка доля спіткала 15-ти річного юнака, який щойно закінчив 7 класів  в окупованому селі. Німецькі  солдати і поліцаї  хапали  молодь, грузили в ешелони і відправляли на каторжні роботи до Німеччини. Не пройшли мимо і юного Григорія.

Ось про що свідчать архівні документи і є доказом того , що Григорій Остапович під час Другої світової  війни був примусовим робітником  нациського режиму (остайбайтером).

В період з 17.12.1942 по 13.04.1945 роки перебував  у німецькому концтаборі , обнесеного колючим дротом, під посиленою охороною. Особливо в тяжких умовах  доводилося утриманим примусово працювати  на промисловому підприємстві. Після звільнення з концтабору № 138 американськими військами лише в жовтні 1945 року  їх було передано Радянським збройним силам. Особливий відділ перевіривши документи  залишив їх для подальшої служби  в групі Радянських військ  в Німеччині.

Ващенко Г.О. навчався в школі командного складу, після того його залишили  для підготування курсантів. Вже в званні старшини  школи сержантського складу йому  доводилося розвозити випускників по військовим частинам. І тільки в жовтні 1950 року  Григорій Остапович Ващенко, після закінчення служби в Армії повертається в своє рідне село Васьки.

В першу чергу вирішив поїхати в місто Люботин відвідати рідну сестру . Разом прийшли до згоди , що він поїде працювати і навчатись на Харківськім велосипеднім заводі. Освоївши професію токаря і попрацювавши рік Григорій Остапович їдучи до Південного вокзалу  трамваєм познайомився з одним чоловіком , який запитав його : -Молодий чоловік , а ви в Армії були ?

-Був . відповів Григорій.

 – А яке у Вас звання?

-Старший сержант.

- Зараз встаємо.

Незнайомець повів його до воєнкомату де сказали ,що беруть його до Армії , а служити він буде в військовій частині м. Чугуєва. На  сьомому місяці служби викликають його в обласний штаб де офіцер повідомив  про те, що приїздила до них жінка Григорія і сльозино прохала , щоб відпустили його додому. Штабний офіцер пішов їй назустріч, задовольнивши її прохання.

Демобілізувавшись з Армії Григорій Ващенко  вступає на 3-х місячні курси  провідників  в Харківську технічну школу , що в м. Люботині .Після успішного закінчення навчання був направлений до Харківського резерву провідників.

30 червня 1953 року вперше з бригадою провідників  вирушили в самий далекий рейс  пасажирським потягом  Харьков –Хабаровск- Владивосток.

Григорію Остаповичу довелося бути 101 раз бути провідником  цього маршруту. Потім було рішення про передачу цього маршруту для подальшого обслуговування  залізничній бригаді Владивостока. В Харківському резерві провідником  Ващенко Г.О. пропрацював 36 років помічником бригадира, бригадиром , начальником потяга. На заслуженому відпочинку з 1988 року.

В Люботині працював головою квартального комітету, вибирався  в 1968 році депутатом Люботинської міської ради. Груди ветерана прикрашають медалі:»Ветеран праці» і 5 ювілейних медалей. Чимало грамот і подяк отримував Ващенко на протязі  багатьох років своєї праці. Та найдорожчою він вважає подяку від маршала Жукова і генерала Армії Чуйкова, які зберігаються до цього часу.

 

                           Микола Пархоменко – керівник  прес – центра РОВ м.Люботина

 

Запоминайте нас, пока мы есть! Григорій Остапович Ващенко.
              

 




 Люботин відзначає День Державного Прапора і 26 річницю незалежності України
Автор: Chekardina   Додано: 29 серпня 2017   Переглядів:39   Категорія - [Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

Люботин відзначає День Державного Прапора і 26 річницю незалежності України

 

23 серпня у м. Люботині біля будівлі міської ради відбувся мітинг, присвячений Дню Державного Прапора і 26 річниці незалежності України, на який зібралися представники колективів закладів та установ, громадськість міста, воїни АТО.

Право урочистого підняття Державного прапора надано міському голові Леоніду Івановичу Лазуренку та учаснику АТО, ветерану 92 бригади Олегу Сабадаш.

У вітальному слові міський голова Леонід Лазуренко відзначив, що під цим прапором український народ засвідчив на увесь світ своє прагнення до свободи, незалежності, гідного життя у єдиній сім’ї європейських народів.

Зараз відбувається багато важливих подій, іде час випробувань, і саме на наше покоління покладена відповідальність встановити закони на рідній землі, бути її господарями та захистити її свободу.

І ми стоїмо на вірному шляху по розбудові нашої  рідної держави, рідного міста. І ті шляхи, якими ми йдемо, дають нам впевненість в тому, що через декілька років ми отримаємо найкращу державу в світі, – підкреслив Леонід Лазуренко.

Звертаючись до присутніх на заході, учасник АТО, ветеран 92 бригади Юрій Чернишенко наголосив, що сьогодні ми віддаємо шану нашому символу – Державному Прапору.

 І сьогодні, як і в славні часи козацької звитяги, доводиться боротися за цілісність України. І серед нас є люди, які героїчно відстоювали і відстоюють мир, спокій, свободу і незалежність України на Сході нашої держави. І наш прапор є святинею, бо він надихає бійців на перемогу! Він у наших руках під час найважливіших подій, тож нехай і надалі прапор буде надійним оберегом для кожного українця,  –  зазначив воїн-герой.

Хвилиною мовчання вшанували пам'ять усіх героїв, які загинули за свободу і незалежність нашої держави.

Закінчився захід вшануванням пам’яті воїна-героя Олександра Загудаєва – покладанням квітів до меморіальної дошки у ЗОШ № 6 та виконанням патріотичних пісень у виконанні наших талантів – Марії Безрук, Тимофія Дерій, Єлизавети Репецької, Любові Сухіна та Лілії Саєнко. 

 

Микола Пархоменко – керівник прес-центру РОВ міста Люботин

 

 

На знімках: Урочисте підняття Державного Прапора; гості і мешканці міста на святі.

 

 

Люботин відзначає День Державного Прапора і 26 річницю незалежності України




 З доброю піснею до людей
Автор: Svetlana   Додано: 2 серпня 2017   Переглядів:81   Категорія - [Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

З доброю піснею до людей                                     

                     Тепло і оптимістично фольклорний ансамбль «Чарівниці» з

                     м. Люботина збирають , пропагують і передають красу і

                     велич Українського народу виплеканих за часів дідів-прадідів,

                     які на сучасному етапі  набувають популярність і з доброю

                      піснею ідуть до людей.

З давніх давен наші пращури дотримувалися певних звичаїв  обрядів. Кожен обряд пов’язували  з якоюсь подією . Узимку був обряд колядування, який має на меті сприяти доброму урожаю , приносити господарям достаток. Коли приходила весна дівчата водили хороводи , танцювали обрядові танці і супроводжували їх веснянками. Та здається що жодному із свят  не випала така увага  як на Івана-Купала.

Купальські свята об’єднувало чимало звичаїв: оспівували красу природи , молодість, високі почуття, шляхетність, жіночу доброту, дівочу вроду. Пісня зближує людей , які закохані у неї, сповнює душу любов’ю до рідного краю.

А вік не має значення , чи тобі 16 чи 60 розмірковує організатор і незмінний 

керівник ансамблю «Чарівниці» Тетяна Василівна Зюбан.

8 років тому вона зібрала закоханих у пісню жінок й створила фольклорний колектив «Чарівниці». Перший  театралізований виступ відбувся у Люботинській міській поліклініці і присвячувався Міжнароднлму  жіночому Дню 8 Березня. Відтоді фольклорний колектив багато разів виступав перед працівниками Люботинської міської ради, працівниками освіти,локомотивного депо при проведенні свят у м. Люботині.

Зараз колектив значно  омолодився. До його складу влилися нові таланти , серед  яких музичний керівник Тетяна Михайлівна Сухіна. Уже в цьому році на святі Івана-Купала колектив виступав  у місті Валки.

Фольклорний ансамбль «Чарівниці» разом  з дитячим клубом «Апельсин» керівник якого Тетяна Михайлівна Босенкоі вокальний гурт «Радуга» - керівник Тетяна Михайлівна Сухіна виступили на купальському  святі в Люботині.

А нещодавно на запрошення працівників Люботинського територіального центру  соціального обслуговування  учасники ансамблю «Чарівниці» ,вони ж і волонтери цього закладу, в обідню перерву  в мальовничому куточку біля ставка , що неподалік від приміщення тер - центру, фольклорний ансамбль дотримуючись народних обрядів виступили з концертом.

Присутні з задоволенням прослухали старовинні та сучасні українські пісні журливі та веселі: «Ходив козак потайком», «Цвіте терен», « А в селі», «Чом ти не прийшов», «Поза лугом зелененьким», та  Купальські пісні.

Директор тер - центру Галина Вікторівна Бондар щиро подякувала надзвичайно творчий колектив , який закоханий у пісні, побажала всім міцного здоров’я, добра і благополуччя, щоб і в подальшому  радували своїми виступами, та з добром і піснею йшли до людей.

 

З доброю піснею до людей

  Микола Пархоменко- керівник прес- центра РОВ м.Люботина




 М.О.Никифорову 75!
Автор: Svetlana   Додано: 2 серпня 2017   Переглядів:42   Категорія - [Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

М.О.Никифорову 75!

 

  Микола Олексійович народився 15 серпня 1942 року в селі Зачепилівка, Зачепилівського району Харківської області в селянській сім’ї.

   Після закінчення школи працював наборщиком в редакції  газети «Перемога» Зачепилівського району. В 1961 році був призваний у лави Радянської Армії, служив в радіотехнічних військах в НімеччиніПісля служби  8 років працював фрезерувальником  на Харківськім заводі  «Самохідних шасі» .

   В Люботині проживає з 1964 року . На заводі ім.. Малишева пропрацював 40 років машиністом тепловозу. Ветеран праці . Понад рік є головою первинної ветеранської організації м. Люботина.

   Рада організації ветеранів Люботинської міської організації вітає зі святом ювіляра. Бажає йому щастя,міцного здоров’я, довгих років життя, миру і добра.