1 жовтня – День людей поважного віку.
Автор: Chekardina   Додано: 1 жовтня 2018   Переглядів:37   Категорія - [Головна, Організація ветеранів]
 

1 жовтня – День людей поважного віку. Це те покоління, що боронили нашу землю в роки війни, відроджували державу в післявоєнні роки, будували заводи, фабрики, школи, міста і села. Це те покоління, що пережило війну, розруху, голод і горе, це – ветерани, діти війни, пенсіонери, котрим за шістдесят і більше років.

Тож нехай будуть щасливі і здорові ваші діти, онуки, а разом з ними і ви. Бажаю сімейного затишку, спокою та щасливого сьогодення.

 

Вам присвячую вірш «Наше багатство – годы»

В золотые, осенние дни

Учредили праздник нам,

А вспоминаются они,

Как слава прожитым годам.

 

Чествуют возраст преклонный,

Заслуги пожилых людей

И век наш необыкновенный.

Мы гордимся судьбою своей.

 

Не знали роскоши, богатства,

Отстояли Отчизну в боях,

Сохраняли узы братства,

Растили хлеб в родных краях.

 

Отстраивали с пепелища ее,

Врагом разрушенную до тла.

Понимали – это наше, свое,

Цель и воля силу дала.

 

Сбывались мечты и стремленья,

Покоряли Космос, целину,

Наше боевое поколенье

Познавало жизни глубину.

 

Уверенны в завтрашнем дне,

Трудились, учились, мечтали…

Не забывали о войне –

Многие без отцов вырастали.

 

И отцы нам завещали

Жить достойно в мире, труде,

Чтоб на колени не ставали

И не было возврата беде.

 

Лідія Кучерява – член прес-центру Люботинської ветеранської організації ветеранів,  ветеран праці, «дитина війни».

 




 Фестиваль солдатської пісні: «Горить в серцях вогонь перемоги»
Автор: Chekardina   Додано: 25 вересня 2018   Переглядів:78   Категорія - [Головна, Організація ветеранів]
 

Фестиваль солдатської пісні: «Горить в серцях вогонь перемоги»


19 вересня на пам’ятному місці – Висоті маршала І.С. Конєва – пройшов гала-концерт фестивалю солдатської пісні «Горить в серцях вогонь перемоги», присвячений 75-річниці визволення Харківської області від фашистських загарбників, який започаткував комітет ветеранів війни та військової служби Харківської обласної ветеранської організації України.

Протягом 7 місяців і 19 днів тривала естафета пам’яті. Були проведені відбіркові тури, і цього дня одинадцять пісенних колективів виборювали Гран-прі.

Після урочистого відкриття фестивалю до вітального слова було запрошено генерального  директора Національного меморіального комплексу Гаврюшенка В.Є., який відзначив, що на обласну ветеранську організацію, районні організації, творчі колективи лягла велика відповідальність за його проведення. І вдячний за те, що для місця проведення фінального фестивалю вибрали саме цей меморіальний комплекс. Тож усі співробітники бажають творчих успіхів і перемог учасникам фестивалю.

Директор Департаменту соціального захисту ХОДА Юрій Шпарага передав вітання від голови обласної державної адміністрації Юлії Світличної і висловив подяку усім, хто приймає естафету, активно працює і займає активну позицію, яка сьогодні є важливою. Вона є важливою для молодого покоління, з тим, щоб донести інформацію про героїв, які принесли Свободу і Незалежність країні.

Із вітальними словами звернулися і представники Дергачівської державної адміністрації та голова Дергачівської районної організації ветеранів України Микола Бережний.

Свої музичні вітання гостям фестивалю подарував вокальний ансамбль культурологічного центру Коротичанської селищної ради «Вечірні зорі» із своїм твором «Конєвська висота».

Делегації районів і міст вшанували пам’ять загиблих у Другій світовій війні хвилиною мовчання і покладанням квітів.

Почесні гості фестивалю – Михайло Лужков – учасник визволення м. Харкова й м. Києва і Анатолій Христофоров, учасник звільнення м. Харкова, син полку. Анатолій Ілліч поділився спогадами про те, як 23 серпня 1943 року на вулиці Сумській загинув його батько, а брат був тяжко поранений. Сам Анатолій брав участь у форсуванні Дніпра, був контужений. Зараз він – завідувач кафедрою Харківського інституту політичної освіти.

Голова Харківської обласної організації ветеранів України Анатолій Хіневич в урочистій обстановці передав від імені делегації Зачепилівського району прапор і альбом «Естафети пам’яті» комітету війни та військової служби Харківській обласній організації ветеранів України. Прапор об’єднання Харківщини передано на довічне зберігання до музею Національного меморіального комплексу «Висота маршала І.С. Конєва».

Розпочався фестиваль солдатської пісні, після якого відбулося нагородження колективів. Відзначили переможців фестивалю матеріальними нагородами народні депутати Володимир Кацуба, Віталій Хлмутинник та Дмитро Шенцев.

Ансамбль «Мрія» Люботинської організації ветеранів України був нагороджений Дипломом І ступеня в номінації «За професійне виконання», а керівнику ансамблю, солістці  Лідії Кучерявій було вручено Диплом ІІ ступеня.

По поверненню в м. Люботин міський голова Леонід Лазуренко щиро і сердечно привітав вокальний колектив «Мрія»  із заслуженою нагородою.

Микола Пархоменко – керівник прес-центра РОВ м. Люботина

 

Фестиваль солдатської пісні: «Горить в серцях вогонь перемоги»

 

Фестиваль солдатської пісні: «Горить в серцях вогонь перемоги»

 

Фестиваль солдатської пісні: «Горить в серцях вогонь перемоги»

 

 

 

 




 Свято селища Караван
Автор: Chekardina   Додано: 11 вересня 2018   Переглядів:51   Категорія - [Головна, Організація ветеранів]
 

Свято селища Караван


5 вересня в День 75 – річниці визволення сел. Караван від фашистських загарбників та віддати данину пам’яті і поваги визволителям до пам’ятника Солдату, що стоїть біля селищного клуба, прибули мешканці селища і гості.

Гостями свята були: радник міського голови, депутат Люботинької міської ради Лідія Куденко, представник адміністрації Караванського МПД ДП «Укрспирт» Марина Гончарова, генеральний директор Карванського заводу кормових дріжджів  Владислав Гладких, голова Організації ветеранів України м. Люботина Сергій Котихін, голова первинної ветеранської організації сел. Караван Лідія Кучерява.

Лідія Куденко від імені міського голови Леоніда Лазуренка та міської ради привітала із визначною подією в житті міста – 75-річницею визволення сел. Караван, висловила слова особливої вдячності героям, які пройшли нелегкий шлях до перемоги, хто пережив грізні роки війни і потім відбудовував народне господарство та побажала усім миру, злагоди, щоб наша країна розквітала і ми усі пишалися тим, що в ній живемо.

Владислав Гладких привітав караванців зі святом і побажав хорошого здоров’я, миру та трудових успіхів.

Марина Гончарова, звертаючись до односельців, зазначила, що все менше і менше залишається тих, хто пережив ці історичні події, тих, хто забезпечував фронт усім необхідним, хто відбудовував країну, хто здобував Перемогу. Пам’ятаємо і зараз пишаємося тими, хто на Сході захищає нашу країну.

У своєму виступі Сергій Котихін підкреслив, що на сьогодні у місті залишається всього 11 героїв-ветеранів, які брали участь у Другій світовій війні, побажав їм здоров’я на довгі роки та миру на українській землі. Також подякував міському голові Леоніду Лазуренку за підтримку ветеранського руху у місті та за ту велику роботу, яку проводить міська рада для розбудови рідного міста.

Лідія Кучерява поділилася спогадами про те, що у селищі проживало 23 ветеранів, учасників бойових дій. Зараз, на жаль, не залишилося жодного. Онуки і правнуки не забувають ветеранів, які пішли із життя, пам’ятають їх розповіді про події, які сьогодні дали нам свободу і щасливе життя.

Учні Караванської ЗОШ,  вихованці дитячого садочка та вокальний ансамбль ветеранів «Струни душі» порадували своїми виступами.

Хвилиною мовчання і урочистим покладанням квітів присутні вшанували пам'ять загиблих у війні.   А за святковим столом зібралися караванці, щоб пом’янути тих, хто не повернувся з війни в рідне селище.

Микола Пархоменко – керівник прес-центра  РОВ м. Люботина

 

Свято селища Караван

 

 

 




 О.Г. Співак – 80!
Автор: Chekardina   Додано: 11 вересня 2018   Переглядів:20   Категорія - [Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

О.Г. Співак – 80!

О.Г. Співак – 80!

 

Олена Гаврилівна народилася 11 вересня 1938 року в м. Люботині.

Навчалася в Караванській семирічній школі, після закінчення якої працювала в Люботинському садовому комбінаті.

У 16 років поступила на роботу до Караванського спиртового заводу, закінчила належні курси та працювала сім років технологом.

Довелося працювати на Ново-Баварському пивному заводі. Закінчила курси підвищення кваліфікації, працювала по цьому напрямку. Ветеран праці – там пропрацювала 20 років.

У Люботинській первинній організації «Водяне» працює понад 5 років. До роботи відноситься сумлінно, з належною відповідальністю.

Рада ветеранів м. Люботина щиро вітають ювілярку Олену Гаврилівну з ювілеєм і зичать доброго здоров’я, активного довголіття, щастя, миру і добра.

 

 




 Пам’ятна дата. Вшанування пам’яті героїв
Автор: Chekardina   Додано: 5 вересня 2018   Переглядів:31   Категорія - [Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

Пам’ятна дата. Вшанування пам’яті героїв.


20 жовтня 1941 року м. Люботин було окуповане фашистськими загарбниками. 912 розстріляних, повішених, закатованих мешканців, тисячі загиблих солдат. І нарешті 29 серпня 1943 року довгоочікуваний День визволення. З цієї нагоди на Меморіалі Слави відбувся урочистий мітинг, присвячений 75-й річниці визволення міста.

Відкриваючи це свято, Люботинський міський голова Леонід Іванович Лазуренко, звертаючись до ветеранів війни, гостей, мешканців міста щиро привітав усіх зі святом і відзначив, що усі добре знають тих людей, які нам принесли Перемогу. З великою увагою слухали про їх розповіді про злочинства, які творили окупанти на захопленій території. І нашим обов’язком є щорічно приходити на це святе місце і вшановувати тих, хто віддав своє життя за мир і врятував людство від фашистського рабства. Ми завжди будемо пам’ятати тих, хто загинув у кровопролитній війні, та поранених, які уже після закінчення війни пішли з життя. І сьогодні сучасне покоління повинно бути вдячне ветеранам, які брали участь у відбудові зруйнованого за роки війни господарства.

З перших днів Другої світової війни виявилося важливе значення Люботина, як залізничного вузла. Через наше місто поводилася евакуація матеріальних і культурних цінностей, заводів і фабрик, продовольства, великої кількості людей. На фронт йшли ешелони із військовими та боєприпасами. Залізничники Люботинського вузла, не зважаючи на артилерійські обстріли, бомбардування з повітря, забезпечували доставку військ і бойової техніки. В ході боїв фашисти створили проміжні рубежі на берегах річок Мерефа, Уди, Мжа, Ворскла. Вони перетворили на сильні пункти опору Люботин, Валки, Красноград, Мерефу та інші міста. 26 серпня радянські війська підійши до околиці Люботина.

Три жарких серпневих дні 1943 року гриміла і тремтіла Люботинська земля від страхітливих вибухів гармат і численних контратак фашистів.

29 серпня війська 53 армії звільнили місто від ненависного ворога. А для звільнення всіх околиць та селища Караван знадобилося ще 7 лютих днів.

Виступив перед люботинцями і депутат обласної ради, Почесний громадянин м. Люботин, директор регіональної філії «Південна залізниця» Уманець М.Г. Він відзначив, що ветерани кували перемогу, вистояли і перемогли, та побажав усім мирного неба й активного довголіття.

Голова міської організації ветеранів України Котихін С.І. привітав присутніх із визначною датою і наголосив на тому, що міський голова Леонід Лазуренко та депутат обласної ради Микола Уманець велику увагу приділяють підтримці ветеранського руху у місті. Також міська влада проводить значку роботу із покращення життя у місті: ремонтуються дороги, проводиться вуличне освітлення, продовжується ремонт у міській лікарні, розпочалися ремонтні роботи у міському Будинку культури.

Присутні вшанували пам'ять загиблих хвилиною мовчання та урочистим покладанням квітів від організацій та установ міста.


Микола Пархоменко – керівник прес-центра РОВ м. Люботин

 

 

 

Пам’ятна дата. Вшанування пам’яті героїв




 День Прапора в Люботині
Автор: Chekardina   Додано: 28 серпня 2018   Переглядів:33   Категорія - [Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

День Прапора в Люботині.

У переддень Незалежності України ми,люботинці, вшановуємо ще один символ державності - синьо-жовтий прапор держави. В кольорах нашого прапора – єдність українського народу, його відвага та незалежність.Свято проходило біля міської ради. До місця події прибула колона прапороносців в українських вишиванках,а мешканці міста розгорнули багатометровий жовто-блакитний прапор. Право підняття Державного Прапора надається Люботинському міському голові Леоніду Івановичу Лазуренку та ветерану АТО Євгену Володимировичу Семеринському.Звучить Гімн України. До вітального слова запрошується Л.І.Лазуренко

-Шановні люботинці,колеги,друзі і присутні на цьому святі,щиро і сердечно вітаю Вас з Днем Державного Прапора та 27 річницею Незалежності України! За цей час пройдено непростий шлях до самостійності й суверенітету. Втім, немає сумніву у тому,що наш волелюбний і працьовитий народ здолає всі негаразди ,щоб впевнено розбудувати нашу молоду демократичну Україну. Ми,наша країна,стоїмо на вірному шляху. Сьогодні завдяки мужності наших захисників на Сході України маємо можливість навчатися,творити і будувати нашу державу,якою будуть гордитися наші діти,внуки і правнуки. Тож нехай кожен день Вашого життя буде сповнений новими здобутками, а Ваші добрі справи примножать славу рідної України. Вітаючи з Днем Прапора і 27-и річчям Незалежності України,найважливішими державними святами,бажаю усім нам злагоди в суспільстві,благополуччя,добрі справи та звершення на благо Батьківщини.

Спогадами поділився також наш земляк,ветеран АТО Є.В.Семеринський.

-Так склалися обставини, що 24 серпня 2014року наша колона ,першої тактичної групи,92 бригади ,закріпивши Державний Прапор України на бронетранспортері вирушили визволяти наших бійців, які потрапили в полон під Іловайськом. В запеклому бою нам не вдалося прорватися до своїх. Ми потрапили в засідку агресора, де із 64 наших бійців загинуло 58.В цій колоні були і наші земляки Юрій Чернишенко,Олександр Філатов і я,які великим чудом залишилися в живих. На превеликий жаль,вже 5 років точиться ця війна. В руках загарбників перебувають землі Криму,Донецька та Луганська. На окупованій території люди чекають нашої допомоги. Дуже приємно бачити сьогодні моїх земляків ,які прийшли сюди з прапорами в українських вишиванках. Тож,дорогі друзі, щиро бажаю Вам міцного здоров'я,родинного затишку,натхнення,надії і любові до рідної землі. На жаль, наше місто не оминуло лихо. Під час проведення АТО на сході України в місті Щастя загинув наш земляк Олександр Володимирович Загудаєв. Хвилиною мовчання вшановується пам'ять всіх героїв,які загинули за свободу і незалежність нашої держави.

Таланти нашого міста дарували присутнім свою концертну програму. Зокрема були виконані пісні «Моя Україна»,»За любов і волю», «Як у нас на Україні»,у виконанні Любові Сухіної, Дани Скляр, Лілії Саєнко, та вокальних ансамблів «Райдуга» та «Нон-стоп».

Микола Пархоменко-керівник прес-центра РОВ міста Люботина.

 

День Прапора в Люботині

 

День Прапора в Люботині


 




 Люботинська організація ветеранів України з сумом повідомляє:
Автор: Chekardina   Додано: 23 серпня 2018   Переглядів:35   Категорія - [Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

Люботинська організація ветеранів України з сумом повідомляє:


17 серпня 2018 року пішла з життя

Дубровіна Любов Афанасіївна – голова первинної ветеранської організації масиву «Ромашка»;


22 серпня 2018 року пішов з життя

Кондаков Вадим Павлович – голова первинної ветеранської організації «Центр» м. Люботина.


Організація ветеранів міста Люботина висловлює щирі співчуття рідним і близьком покійних.

 




 Они подарили нам мир!
Автор: Chekardina   Додано: 22 серпня 2018   Переглядів:30   Категорія - [Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

Они подарили нам мир!

Они подарили нам мир!

Редеют ряды ветеранов Второй Мировой и потому так тревожно и радостно говорить о тех людях, которые рядом с нами. За плечами у них такая непростая жизнь: война и послевоенное строительство, успехи  мирной жизни и горечь новой войны.

Нашей землячке, Елене Валентиновне Судаковой,93 года.

А в далеком 1941 году ей было только 17.Она любила жизнь, радовалась, что учится в институте, мечтала о большой и светлой любви. Все это будет в ее жизни, но потом. А сначала - война. В свои 17 ушла на фронт, прямо со студенческой скамьи. С первого курса Пермского государственного университета Елена была призвана на военную службу. Воевала на Карельском фронте в 14 отдельной армии.

Принимала участие в обороне северных границ СССР. Победу встретила в Прибалтике. Там же познакомилась  со своим будущим мужем - капитаном правительственной святи Борисом Петровичем Судаковым.   О своей службе долгое время приходилось молчать. И несла Елена Валентиновна эту тяжелую ношу через всю долгую и нелегкую жизнь.

После войны, куда только не бросала судьба: работала в органах госбезопасности, на освоении целинных и залежных земель в Казахстане, в потребительской кооперации, была дежурным комендантом в общежитии Харьковского железнодорожного института.

У нее две прекрасные дочери, внуки, правнуки. Имеет награды: ордена Отечественной войны І и ІІ степени, орден Богдана Хмельницкого, медали «За оборону Советского Заполярья», «За победу над Германией», «Маршала Жукова» и др.

Николай Пархоменко - руководитель пресс-центра Люботинской ветеранской организации.

Любовь Каракаптан - директор Люботинского краеведческого музея.

 

Ветеранам ВОв Украины

и моей крестной маме Елене Валентиновне Судаковой посвящаю это стихотворение


                  Ветераны, друзья-ветераны!


Сколько лет, как уж нету войны!

Но болят ваши старые раны,

И кошмарные мучают сны.

Сколько верст вами было отмеряно

По военным дорогам в бою,

И друзей сколько было потеряно

За родную Отчизну свою!

В сорок первом вам было семнадцать,

И, как в песне, вы ринулись в бой.

Уходили девчонки сражаться,

И страну заслонили собой.

Наступила година лихая,

И встает перед вами вопрос:

«Почему же пора боевая

Вашу жизнь подвела под откос?»

Придавило вас тяжкое бремя

И невзгод и лишений иных.

И теперь в это мирное время,

Вы теряли друзей боевых.

Вы все чаще из жизни уходите

С каждым годом редеет ваш строй.

И ушли все с мечтой о свободе

Нашей Родины горькой, родной.

Но так сильно Вам хочется верить,

Что не зря Ваша жизнь прожита.

Ведь никто не сумеет измерить

Тяжесть юности вашей креста.

И далекие наши потомки!

Не осудят вас строго вдали.

Разметая фашизма обломки,

Вы отдали нам все, что могли.

 

Любовь Данилова

 


 




 Вітаємо наших ветеранів!!!
Автор: Svetlana   Додано: 2 серпня 2018   Переглядів:20   Категорія - [Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

 

 

Вітаємо наших ветеранів!!! 

 

Рада організацій ветеранів України м. Люботина сердечно вітає наших ветеранів, 

 які святкують ювілеї у серпні 2018 року.  

 

Бажаємо міцного здоров’я, благополуччя, щасливих років життя, добробуту та натхнення. 

 

Бугай Людмила Федорівна – 80

Стрельцова Любов Пантелеївна – 80

Буцка Олександра Григорівна - 80

Мариченко Наталія Михайлівна - 80 

Берестовая Поліна Миколаївна - 95

Поляшенко Георгій Анатолійович - 80

Батраченко Ганна Олексіївна - 80

Милокум Віра Георгіївна - 80

 




 Н. Ф. Приходько – 80!
Автор: Svetlana   Додано: 18 липня 2018   Переглядів:30   Категорія - [Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

Н. Ф. Приходько – 80!


Ніна Фадіївна народилася 19 липня 1938 року в м. Харків. З 1957 року проживає в м. Люботині. Після закінчення Харківського державного університету ім. Горького (Каразіна) працювала за професією товарознавця в Люботинському  міськторзі, на Південній залізниці у відділенні робітничого постачання станції Люботин.  В ветеранській організації з 2007 року, очолює комітет Ветеранів праці та Дітей війни. До роботи відноситься відповідально. Ветеран праці, користується великою повагою в колективі.

Організація ветеранів України м. Люботина щиро вітає з ювілеєм Ніну Фадіївну, зичить активного довголіття,

здоров’я, сімейного щастя, мирного неба.