Свято Колодія у м. Люботині

9 березня у Любтинському міському парку пройшла запальна, весела, щедра та смачна Масниця ( Свято Колодія), яка зібрала багато учасників і художніх колективів.

Заступник міського голови Вячеслав Рубан привітав присутніх із улюбленим святом і побажав миру, гарного настрою, здійснення всіх мрій та злагоди у родинах і запросив усіх поласувати смачними млинцями і варениками.

Злагоджено і весело працівниками відділу культури було проведено багато різних змагань, конкурсів, естафет – перетягування канату, бій мішками на великій колоді, підняття гирі –  із вручення сувенірних подарунків переможцям.

Ведуча свята Олена Муковоз із задоволенням представляла глядачам талановитих виконавців та познайомила учасників заходу із традиціями свята Колодій.

Масниця або свято Колодія – це жіноче свято. Раніше увесь тиждень жіночки гуляли, варили вареники з капустою, картоплею, сиром, маком. У понеділок святкували день народження Колодки, у вівторок Колодка хрестилася, у середу женилася, а в четвер – гуляли молодухи-удалухи. Чоловіки цього дня носили жінок на руках, а в п’ятницю йшли до тещі на смачні варенички та гарячі млинці. У суботу був невістчин день, коли свекруха робила всю хатню роботу невістки. У неділю молодим, але неодруженим дівчатам і хлопцям публічно прив’язували колодку, щоб у цьому році одружувалися. Вокальний ансамбль «Чарівниця» провів обрядове дійство «Колодка».

Веселий настрій присутнім створювали творчі колективи: ветеранський ансамбль «Мрія», ансамбль «Сузір’я», гурт «Веселка», вокальний колектив «Молодички», ансамбль «Чарівниці», «Берегиня», «Вокаліз» та вокалісти – Маргарита Дорошко, Поліна Гололобова, Дана Скляр, Ірина Матвієнко.

Глядачі із задоволенням підспівували артистам та нагороджували їх аплодисментами.

Свято завершилося і учасники розходилися із радісним, веселим настроєм.

Микола Пархоменко – керівник прес-центра Ради організації ветеранів  м. Люботина

Свято для жінок у Люботині

Ти – жінка! Пам’ятай це всюди!

І як би там не склалось майбуття,

А справжня жінка завжди в шані буде,

Бо жінка – це є творець життя!

У залі Люботинського професійного ліцею залізничного транспорту напередодні Міжнародного жіночого дня  8 березня відбувся великий концерт, присвячений цій даті.

Розпочався захід подарунком для жіноцтва міста – кошики чудових квітів від міського голови Леоніда Лазуренка і депутата обласної ради, директора РФ «Південна залізниця» Миколи Уманця.

Леонід Лазуренко звернувся зі словами вітання до жінок, які зібралися у святковій залі. Він привітав зі святом і наголосив на тому, що у місті відбувається багато позитивних змін, і жінки також беруть у цьому активну участь. На сьогодні маємо кошти для покращення матеріально-технічної бази медичного закладу, де будуть створені всі умови для роботи лікарів і надання послуг пацієнтам. Також на стадії завершення капітальні роботи у міському Будинку культури, відкриття якого планується 23 березня, на яке запрошуються усі присутні у цій залі.

І ще важливим є те, про що на чолі Харківської обласної державної адміністрації є жінка Юлія Світлична, яка своїм прикладом спонукає усіх працювати ще краще і результативніше.  Обласна  адміністрація допомагає у місті реалізовувати ті проекти, які не вирішувалися впродовж багатьох років.

Микола Уманець, звертаючись до присутніх на заході, також зазначив, що всі плани із відновлення інфраструктури міста, які окреслені на 2019 рік, при підтримці голови ХОДА Юлії Світличної неодмінно будуть реалізовані. Планів багато і для цього необхідно докласти багато зусиль, енергії і підтримки. І вже скоро відбудеться відкриття оновленого Будинку культури, і наші жінки отримають свого роду чудовий подарунок. Він побажав жінкам побільше нагод для хорошого настрою і доброго здоров’я.

Для чарівних, привабливих і ніжних жінок відбувся великий святковий концерт, часть у якому взяли найкращі колективи і вокалісти: Олена Іващенко, вокальні колективи «Нон-стоп», зразковий художній колектив сучасного танцю «Ай білів», вокальний гурт «Вокаліз», Станіслав Чернишенко, Євген Чурілов, колектив бально-спортивного танцю «Енергія», Дана Скляр, зразковий художній колектив сучасної хореографії «Монреаль», Лариса Глущенко, Любов Сухіна, Лілія Саєнко, Інна Грушко.

Юні та вже досвідчені артисти своїми чудовими номерами  створили неповторну ліричну атмосферу весняного свята, а танцювальні колективи заряджали глядачів танцювальним настроєм.

Микола Пархоменко – керівник прес-центра РОВ м. Люботина

Т.М. Дорожко – 90!

  Тамара Миколаївна народилася 8 березня 1929 року в селі  Старі Валки, Валківського району. Трудовий стаж відраховується з 1947 р. На початку трудової діяльності працювала в сільській школі старшою вожатою, потім багато років праці віддано Харківському хлібокомбінату №1, Будянскому фаянсовому заводу. Загальний стаж роботи – 45 років.

Виховала прекрасного сина Олександра, має двох онуків.

Удостоєна державних нагород, орденів, медалів, Почесних грамот.

З 1953 року проживає в м. Люботині.

   Рада організації ветеранів України м. Люботина від щирого серця вітає нашу ювілярку Тамару Миколаївну. Бажаємо їй міцного здоров’я, щасливих років життя, натхнення і добробуту, чистого неба над Україною.

   Також, прийміть вітання з Міжнародним жіночим Днем 8-го Березня, днем Вашого народження.

Г.Я. Зіменко -70!

Ганна Яківна народилася 1 березня 1949 р. в селі Абазівка Зачепилівського району, Харківської області. Після закінчення Абазівської восьмирічної школи поступила до Харківського професійного училища №9 та по закінченню отримала професію хімік-лаборант. Проживаючи у м. Харків, працювала по здобутій професії на ТЕЦ-3.

У 1973 році переїхала в Люботин по місцю проживання чоловіка, де працювала касиром на Караванському заводі кормових дріжджів. З 2012 року – голова первинної ветеранської організації с-ща Караван.

За багаторічну добросовісну працю нагороджена медаллю «Ветеран праці», багатьма  Почесними грамотами, Подяками, Грамотами Харківської ветеранської організації.

Загальний стаж роботи – 32 роки.

Ганна Яківна – активна учасниця художньої самодіяльності.

Люботинська рада ветеранів щиро і сердечно вітає ювілярку, бажає міцного здоров’я, невичерпної життєвої енергії, поваги рідних та друзів, нехай бадьорість духу і життєва наснага залишиться з Вами  на довгі роки. Хай завжди безхмарним та мирним небо буде на Україною!

Естафета пам’яті в надійних руках

Протягом багатьох років Рада організації ветеранів України м. Люботина проводила цікаві, патріотичні зустрічі з школярами місцевих шкіл. Сьогодні між нами немає учасників бойових дій Другої світової війни, але серед нас є Діти війни, яким старше покоління ветеранів передало естафету пам’яті в надійні руки.

Нещодавно на зустріч з школярами Люботинського навчально-виховного комплексу № 2 були запрошені ветерани, які мають статус – діти війни і ветерани праці. Серед них голова Ради організації ветеранів України м. Люботин, член виконкому міської ради Котихін С.І., член Національної  спілки журналістів України, Почесний громадянин м. Люботин, керівник прес-центра РОВ м. Люботин Пархоменко М.Д., діти війни та ветерани праці: Кучерява Л.М., Сидоренко Г.С., Бабенко Л.Є., Приходько Ніна Фадеєвна.

Ведуча програми Лідія Кучерява розповіла учням 6-7 класів про те, що у 2018 році Харківщина відсвяткувала 75 річницю визволення від фашистських загарбників, а в жовтні цього року будемо відзначати 75 річницю визволення всієї України. Після закінчення війни народ підняв із руїн нашу країну. Але сьогодні немає спокою на Сході. Уже п’ятий рік як Росія веде війну проти нашої мирної країни. Багато втрат несе Україна, як в живій силі, так і в бойовій техніці. Вона наголосила на тому, що ми не втрачаємо надії на те, що наша земля буде вільною і незалежною, а ми всі в державі житимемо щасливо і радісно, особливо молодь. І тому завдання кожного учня – це сумлінне навчання.

Своїми спогадами про воєнні і повоєнні роки поділявся і Микола Пархоменко. Він пригадав, що коли почалася війна, йому було лише п’ять років. А життєвий шлях почався в селі Очеретувате Полтавської області. Випала важка, але цікава доля. У серпні 1941 року від Дніпра, який знаходився від села на відстані 75 км, вже виразно чувся гуркіт гармат. Переважними силами противник форсував Дніпро і 11 вересня ворожі танки з десантом піхоти ринулися по дорозі Кременчук-Хорол. Фашистські війська уде 12 вересня зайняли Очеретувате, проголосивши «новий порядок», постійно насаджували його зброєю і силою. Окупанти знищували активістів і військовополонених. Люди втікали у болота, заривалися в землю, на них полювали із собаками  і 144 мешканця села вивезли в Німеччину. Також Микола Дмитрович зазначив, що діти війни схиляють голови перед батьками і матерями, які разом були свідками того, як німецькі солдати підпалювали хати, школи, заклади культури, знищували наших людей. Особливо тоді, коли на фронті почався переломний період на користь наших військ, це вразу відчулося на поведінці окупантів. Вони лютували, зганяючи свою злість за поразки на фронтах на мирному населенні.

Чимало лиха дісталося і родині Миколи Пархоменка. Відступаючи, німці спалили хату і всі забудови поруч. Але найтяжчим було те, що в похоронці повідомлялося про те, що батько по-геройськи загинув у боях за Дніпро. Та на все життя запам’яталися 1946-1947 роки, коли заморені голодом односельці йшли із життя. Сім’я у складі мами, бабусі і сестри, яка народилася в травні 1941 року, опухли від голоду.  Та коли дожили до потепління, полегшено зітхнули: можна було вживати бур’яни, з колгоспного поля збирали перемерзлу картоплю.

З дитячих років відчув нелегку працю хлібороба, своїх земляків, які дали крила високого польоту в житті.

У 1952 році, коли приїхав до Харкова, згадує Микола Пархоменко, вступив до залізничного училища № 3, після якого працював слюсарем по ремонту паровозів на Уфимській залізниці. З 1955 по 1957 роки трудився в Матраєвському зернорадгоспі Башкирської АСР. Із 1963 року проживає у м. Люботині. Заочно закінчив Московський народний університет образотворчого мистецтва. Роботу журналіста розпочав у 1984 році в Харківській районній газеті «Трибуна трудящих» на посаді редактора відділу фотоілюстрацій. За 25 років роботи у газеті було опубліковано близько 6000 робіт, із них біля 1000 про події в м. Люботин. Загальний стаж роботи складає 55 років. Про життєвий шлях митця можна дізнатися із книги «Слобожанський край очима митця» і «Кришталевий об’єктив Миколи Пархоменка». Ці книги були подаровані усім школам міста.

Лідія Кучерява, керівник ансамблю ветеранів «Мрія», і ансамбль «Чарівниці» подарували учням народні пісні, які співали наші предки. Бо пісня – це душа народу, його історія.

Ніна Приходько розповіла присутнім про роки війни. У 1941 році дозрівав хороший урожай. Селяни готувалися його збирати, але в небі над Харковом з’явилися німецькі літаки. Першими бомбардуванню піддалися житлові будинки, підприємства. Одна із бомб влучила у будинок, де вона народилася. Був тяжко поранений батько і доставлений до шпиталю, а мама разом із сестрою виїхали на Богодухівщину, де і пройшло дитинство. Після закінчення війни, Ніна Фадеївна здобула освіту у Харківському університеті ім. Горького (нині В.Каразіна) за спеціальністю товарознавець вищої категорії. Вона підкреслила, що нелегко доводилося жити і в роки війни, і в роки повоєнної відбудови, нелегким було дитинство, але прагнення до навчання було високим. Мріяли про освіту і отримання професії. Але 1946-1947 роки принесли голод. Люди вишукували на полях картоплю і харчувалися нею, їли бур’яни. Мати Ніни, маючи невеликий запас насіння буряка, змолола на жорнах і приготувала таку страву, яка запам’яталася на багато років.

Ніна Фадеївна побажала дітям ніколи не знати, що таке повоєнне лихоліття.

Ветеран праці Сергій Котихін, звертаючись до присутніх, наголосив на тих змінах, які відбуваються у рідному місті. Міська рада, міський голова Леонід Лазуренко значну увагу приділяють розвитку інфраструктури і питанню благоустрою міста. Ремонтуються дороги, освітлюються вулиці, чимало зроблено для закладів освіти і культури, завершується ремонт Будинку культури – багато робиться для покращення життєвого рівня громад. Побажав  молодому поколінню, яке  буде далі розвивати рідне місто, гарно навчатися в школі, бо це всім знадобиться в житті.

Директор школи Анатолій Козоріз щиро подякував гостям за їх спогади, побажав доброго здоров’я і подальших успіхів у справі виховання молодого покоління в дусі патріотизму.

Кучерява Л.М. – член прес-центру РОВ м. Люботин

Об’єднане ветеранство – сила держави

Нещодавно у Люботинській міській раді відбулася зустріч у широкому форматі керівників ветеранських організацій Харківської області із головами громадських організацій міста. Поважними гостями заходу були голова обласної організації ветеранів України Хіневич Анатолій Петрович, голова обласної спілки ветеранів Афганістану Рижков Володимир Миколайович, голова обласної громадської організації ВГОІ «Союз Чорнобиль України» Вінник Анатолій Іванович та голова обласної організації «Спілка ветеранів АТО» Корсунов Юрій.

Міський голова Леонід Лазуренко, звертаючись до присутніх, відзначив, що міська влада тісно співпрацює з громадськими організаціями, які беруть активну участь у житті міста і працюють на користь громади, та проінформував щодо основного напрямку розвитку міста й соціального захисту ветеранів. Так у місті вже другий рік поспіль проводяться ремонтні роботи у КНП «Люботинська міська лікарня» за рахунок місцевих та обласних коштів. Завдяки спільній роботі голови ХОДА Юлії Світличної, Кабінету Міністрів та народного депутата із державного бюджету виділено 10 млн. грн. За рахунок коштів обласного бюджету було придбано систему рентгенівську діагностичну (вартість 2 млн. 276 100 грн.); апарат УЗД високого класу (1 млн.190 000 грн.); цифровий мамографічний апарат експертного класу вартістю 2 млн. грн., що значно підвищить якість надання медичних послуг для усіх громадян міста. Також у минулому році 77 учасників АТО мали змогу отримати дозвіл на розробку документації для оформлення земельних ділянок і передачу їх у власність. У наступному році плануємо будувати свердловину і робити все необхідне, щоб розвивався цей мікрорайон.

Голова Харківської обласної організації ветеранів України А. П. Хіневич у своєму виступі відзначив, що історія дружніх відносин між обласними ветеранськими організаціями розпочалася сім років тому, коли три організації – «Союз Чорнобиль України», «Ветеранська організація Афганістану» та «Організація ветеранів України» уклали між собою угоду і організували раду, до складу якої увійшло по п’ять осіб від кожної організації. Потім до цієї спілки приєдналася організація ветеранів АТО. Також Анатолій Петрович підкреслив, що в Люботині ветеранські організації працюють конструктивно з органами міської влади на чолі з міським головою Л. Лазуренко.

Рижков В. М., Вінник А. І. та Корсунов Ю. наголосили на тому, що головне завдання цієї зустрічі – це посилення взаємодії органів влади і ветеранських організацій у захисті соціальних гарантій. Відзначили, що у ветеранських організацій склалися конструктивні стосунки із керівником обласної державної адміністрації Юлією Світличною. І вже є результат такої співпраці – проведення капітального ремонту робіт в обласному диспансері радіологічного захисту населення. Також є розуміння в обласного керівництва щодо оснащення військового шпиталю сучасним медичним обладнанням.
На засіданні круглого столу голови ветеранських організацій міста велику увагу приділили питанням національно-патріотичного виховання молоді і наголосили на тому, що в реаліях сьогоднішнього дня ця тема є особливо важливою і актуальною.

Голови організацій Люботина Сергій Котихін та Сергій Гриценко подякували міському голові Лазуренку Л. І. за сприяння ветеранським організаціям у реалізації їх статутної діяльності.

За вагомий вклад у розвиток ветеранського руху міський голова Лазуренко Л.І. та активісти громадських організацій були нагороджені почесними відзнаками.

Насамкінець Леонід Лазуренко подякував усім учасникам заходу за підтримку, конструктивний діалог і відзначив, що лише загальними зусиллями ми зможемо виконати поставлені перед нами завдання.

Микола Пархоменко – керівник прес-центра РОВ м. Люботина

80 лет Алексею Дмитриевичу Гриненко

Алексей Дмитриевич Гриненко родился в живописном городе Богодухове Харьковской области в трудовой семье, где любов к родине и труду были понятными и неразделимыми.

В 1960 году после окончания школы поступил в профессиональное училище, после окончания котрого был призван в ряды армии, в военно-морской флот.

В 1964 году поступил в Паровозное депо Люботин на должность кочегара машиниста паровоза.

Без отрыва от производства окончил курсы помощника машиниста паровоза, машиниста паровоза, помощника машиниста тепловоза и машиниста тепловоза.

В 1966 року руководство депо доверило управление машиниста паровоза, а затем машиниста тепловоза для ведения грузовых поездов.

Алексей Дмитриевич водил тяжеловесные поезда на участке Харьков-Полтава, Харьков-Сумы. В 1984 году первый провел тяжеловесный поезд 6370 тонн на участке Люботин-Смородино.

В 1984 году при ведении грузового поезда по станции Огульцы было обнаружено Алексеем Дмитриевичем неисправность пути (выброс пути), за что он был награжден Почетной грамотой и денежной премией.

На Южной железной дороге он проявил себя квалифицированным специалистом, как говорится, прошел не одну сотню километров по регионам магистрали, за что был неоднократно  поощрен руководством почетными грамотами и премиями.

Алексей Дмитриевич воспитал сына и дочь, дождался внука. И сегодня сын и внук продолжают традиции отца и деда.

Сегодня Алексей Дмитриевич принимает активное участие в работе ветеранской организации Моторвагонного депо Люботин, 15 лет является профгруппоргом профгруппы ветеранов.

Своим неутомительным трудом и добрым отношением к людям заслужил любов и уважение ветеранов.

Совет ветеранов Моторвагонного депо Люботин сердечно поздравляет Алексея Дмитриевича с юбилеем, желает крепкого здоровья, неиссякаемой энергии, благополуччя, мира и как можно дальше оставаться в ветеранском строю.

По поручению совета ветеранов Моторвагонного депо Люботин,

член совета ветеранов Назарук Г.Н.

Славетні імена Харківщини.

Творчий ювілейний вечір Василя Стефановича Дагаєва,музиканта,педагога.

В центральній міській бібліотеці м.Люботина відбувся творчий вечір,присвячений 90-річчю з дня народження нашого земляка,музиканта,педагога Василя Стефановича Дагаєва. Ювіляра привітав Люботинський міський голова Л.І.Лазуренко,який свого часу був учнем Василя Стефановича. Леонід Іванович пишається давньою дружбою зі своїм вчителем і цінує його ставлення до шкіл міста, культури міста,учасників художньої самодіяльності. Василь Стефанович вкладав у свою роботу душу і серце і заслужив велику повагу і любов громади. Для нашого міста-це велика знахідка-сказав Леонід Іванович. Він побажав ювіляру міцного здоров’я,творчого довголіття і пообіцяв відвідувати і надалі концерти з участю свого друга і вчителя,виказавши надію на відкриття найближчим часом Будинку культури, де люботинці зможуть розкривати свої таланти та радувати  земляків чарівним співом та грою на музичних інструментах. За багаторічну плідну  творчу працю, відданість музичному мистецтву,  і вагомий внесок у розвиток культури Люботина  міський голова вручив грамоту керівнику ансамбля «Веселка» В.С.Дагаєву.  До побажань приєдналася Ісаєнко Ніна Юріївна,яка підкреслила,що на протязі 40 років має можливість спілкування та теплої  дружби  з ювіляром  і щаслива мати змогу і надалі зустрічатися,відвідувати концерти гурту «Веселка» і радіти його успіхам. Ніна Юріївна побажала Василю Стефановичу здоров’я,творчих успіхів і ще щоб багато років зустрічалися в Будинку культури і міському парку,в якому б звучала музика.

Рада ветеранів м.Люботина під керівництвом Котихіна С.І. щиро привітала з 90-річним ювілеєм В.С.Дагаєва. Побажали невичерпної  життєвої енергії,здоров’я, щастя  та миру. Хай збудуться Ваші мрії,задуми,сподівання,а бадьорість духу і життєва наснага залишаються на довгі роки.

На зустріч завітала солістка одного з колишніх ансамблів  Василя Стефановича- Л.К.Барчан,яка повідомила ,що таких керівників  ніколи не зустрічала. Він приходив до Будинку культури о 10 годині ранку ,на протязі 4-5 годин проводив репетиції з юними музикантами,а після цього займався  з нашим ансамблем. Він підбирав пісні для кожного з нас: солістів,дуетів,тріо і з кожним працював персонально. Він ніколи не ображав нас, не підвищував голос, називав всіх по імені й по-батькові. Завжди був прикладом для нас, як справжній інтелігент.

  Свій талант, Василь Дагаєв, проявив ще служачи в рядах Збройних Сил. Він грав в Армії в складі військового духового оркестру Приволзького військового округу. Демобілізувавшись, через п'ять років, він уже не уявляв свого життя без музики, постійно вдосконалюючи майстерність музиканта. У 1953 році він вступає до Тульського музичного училища, потім закінчує курси  диригентів і училище хормейстерів. Природа наділила В.С. Дагаєва неабияким даром музиканта. Він має гарний голос, грає на багатьох музичних інструментах. Незмінний керівник фольклорного ансамблів «Сузір'я», Лазурит», а тепер –«Веселка».Понад 70 років він не розлучається з улюбленим захопленням, ставши професійним музикантом. 

  Працюючи в Люботинській школі-інтернат учителем музики, керівником духового оркестру, прищепив багатьом хлопцям любов до музики. Навчив своїй майстерності багатьох учнів.    Один з його учнів - полковник Володимир Абрамов ,керує в Києві знаменитим духовим оркестром. 

  Хоровий колектив Гиївського клубу в Люботині в кількості 45 осіб, керівником якого був Василь Стефанович, виступав на багатьох сценах і неодноразово займав призові місця в конкурсах і обласних олімпіадах.

  В теперішній час Василь Стефанович є керівником  ансамблю «Веселка» та солістом-саксофоністом цього ансамблю.

Свої вірші  та пісні для Василя Стефановича подарували Ніна Дацько «Щастя Вам,маестро Дагаєв»,Олена Єременко «Коли заграє саксафон» ,Ніна Рубан «Маестро»,Віра Гамгія «Вітання»,Лідія Кучерява «Ювілейна» ,колектив «Чарівниці» та ведуча-Лариса Глущенко «Желаю».Найкращий товариш і колега Василь Проненко приготував для ювіляра в подарунок  пісню «Не корите меня »,в обробці українського композитора К.Мяскова.

Завітали на святковий вечір також його колишні учні з школи-інтернату №1, учень та військовий диригент,військовий музикант і соліст оркестру,нині пенсіонер, Андрій Леонідович Еткало.  

Гурт «Чарівниці» з музикантом Іриною Еткало ,привітавши ювіляра,вручили йому пишний каравай та заспівали веселих вітальних пісень.

Ваш ювілей поважна дата.

Про це нагадувать не слід,

А хочем щиро побажати:

Живіть до 100 прекрасних літ!

             Микола Пархоменко-керівник прес-центру РОВ м.Люботин

Наша мета – щасливе життя громади

У приміщенні Харківського центру професійної освіти м. Люботина відбувся звіт перед територіальною громадою голови Люботинської міської ради Леоніда Лазуренка і депутата обласної ради, директора регіональної філії «Південна залізниця», Почесного громадянина м. Люботина Миколи Уманця.

У своїй доповіді Леонід Іванович відзначив, що громада ставить перед владою складні завдання, які не вирішувалися до нас протягом багатьох років. І для того, щоб їх реалізувати, потрібно провести багато підготовчої роботи та знайти відповідне фінансування. З кожним роком вдається збільшувати видатки на роботи для покращення матеріально-технічної бази соціальної сфери. Займаємося енергозберігаючими заходами, ремонтуємо дороги, клуб, незабаром розпочнеться ремонт спортивної зали гімназії №1 та ремонт садочка № 5.

В цьому році планується проведення значних робіт в галузі освіти. Для цього заклали в бюджет фінансування капітального ремонту спортивної зали гімназії  № 1, що дасть можливість проводити змагання серед шкіл міста і районів.

Завдяки підтримці голови обласної державної адміністрації Юлії Світличної, в цьому році розпочнеться спорудження фізкультурно-оздоровчого комплексу, що значно поліпшить спортивне життя міста. Слід відзначити, що і облдержадміністрація, і обласна рада багато уваги приділяють розвитку міста, виділяючи значні кошти на розвиток інфраструктури міста.

Вже другий рік у місті триває реформування медицини. Міська рада отримала приміщення колишньої Відділкової лікарні ст. Люботин, на базі якої і планується організувати таку лікарню, яка б відповідала усім вимогам нашого часу.

У попередні роки ми знайшли можливість зробити проект для реконструкції Будинку культури, і на сьогодні виконано 95% ремонтних робіт.  Маємо сподівання на те, що вже в березні місяці відкриємо Будинок культури на 300 місць, на який дуже очікує громада.

Проводяться значні роботи із ремонту доріг. Будемо планувати, щоб всі дороги в автобусних напрямках були в належному стані. Для цього виділяються кошти в сумі 6 млн. грн.

За підтримки голови ХОДА Юлії Світличної і депутата обласної ради Миколи Уманця за рахунок обласних коштів місто отримало дві транспортні одиниці – два сміттєвоза, що значно покращить подвірну очистку вулиць міста.

Однією із головних проблем нашого міста є водопостачання. Вода в нашій місцевості є найкращою, але водогін вже потребує заміни. Для покращення якості водопостачання проводимо заміну водопровідних мереж і застарілого обладнання на нове.

Також впродовж трьох років на вулицях міста встановлено 1500 ліхтарів.

Якщо говорити про бюджет міста, то слід відзначити, що загальний бюджет його складає 244 млн. грн., із яких 80 млн. грн. – власних надходжень. Йде збільшення по податку на доходи фізичних осіб, податку на землю, податку а нерухомість. Надходять податки від підприємств міста, але найбільшим платником є підприємства Південної залізниці. До того ж ця структура є соціальним партнером для Люботина, завдяки чому вдається вирішувати багато важливих питань.

Серед інших підприємств є МПД «Караванський спиртзавод», який здійснює у нашому місті свою діяльність, але всі податки надходять до Києва, а тому є необхідність міській владі працювати над тим, щоб пройшла процедура перереєстрації цього підприємства у нашому місті.

Міський голова подякував мешканцям міста, членам виконкому, депутатам ради, громадським організаціям за активність і підтримку протягом цього часу та відзначив, що влада впоралася із тими завданнями і вимогами, які ставило перед нею життя.

Депутат обласної ради Микола Уманець також доповів про роботу, яка проводиться ним, як депутатом ради.

В свою чергу представники громадських організацій подякували і міському голові Л.І. Лазуренку, і депутату обласної ради М.Г. Уманцю за дієву допомогу і підтримку у функціонуванні цих організацій.

Леонід Лазуренко і Микола Уманець відповіли на багаточисельні запитання громадян.

Микола Пархоменко – керівник прес-центра РОВ м. Люботина

На 95 году ушла из жизни Лазуренко Анна Афанасиевна, ветеран труда, дитя войні.

Родилась Анна Афанасьевна 02.02.1924 г. в с. Мельниково, Валковского р-на, Харьковской области. С малых лет работала в колхозе на ферме. На протяжении многих лет работа на заводе ХЭМЗ, государственном подшипниковом заводе, заводе «Радиодеталь», Харьковском хлебо-комбинате №1, Люботинском совхозе . За период своей трудовой деятельности была нгаграждена многими почетными грамотами и благодарностями. Анна Афанасьевна всегда проявляла активность в развитии квартального комитета Дуншовки, чутко и внимательно относилась к людям, соседям, проявляла заботу о них.

Она воспитала двоих сыновей Леонида и Михаила, троих внуков, пять правнуков.

Организация ветеранов Украины г. Люботина, ветеранский актив глубоко скорбят по случаю большой утраты и выражают искреннее соболезнование родным и близким покойной.

Сьогодні свій день 75 рік народження відзначає міський голова 1998-2002 р.р. Іван Васильович Петруненко! 

Рада Об’єднаних ветеранів (РОВ) м. Люботина передає сердечні привітання з 75-річчям, а також побажання активного довголіття, міцного здоров’я,сімейного тепла і поваги ближніх.

Іван Васильович народився 16 січня 1944 року в м. Люботині Харківської області, в сім’ї залізничника. Закінчивши навчання в Люботинській СШ №3 у 1961 році вступив до Одеського військово-технічного училища і пройшов військовий шлях від курсанта до підполковника. По закінченню училища в 1964 р. Одружився з ровесницею з Люботина Зоєю Миколаївною. 

Під час армійської лужб из бойовою подругою змінили сім міст проживання. Довелося навчатися в Харківській військовій інженерно-радіотехнічній академії Протиповітряної Оборони ім. Говорова.

Проходив службу офіцерів наведення на комплексі станції Чемолган в Казахстані, у військовій частині м. Наро-Фомінськ, Московської області, інженером –керівником на півострові Камчатка.

У 1990 році після 29 років служби за вислугою років був звільнений в запас і переїхав проживати в рідне місто Люботин.

У 1992 році разом із офіцерами запасу Харківського горнізону пройшов навчання в Харківському університеті ім. Каразіна на економічному факультеті, де вивчав менеджмент та маркетинг. 

З квітня 1993 року по квітень 1998 працював на посаді начальника штабу цивільної оборони при Люботинському виконкомі. 

Із 7 квітня 1998 р. По червень 2002 р. Був головою Люботинської міської ради.
Має трьох онуків та правнучку.

  Цього ж дня, 16 січня голова організації ветеранів України м. Люботин Сергій Котихін привітав вдома Івана Петруненка із ювілейним днем народження і побажав здоров’я, домашнього затишку і добробуту.

У тісному колі за святковим столом зібралися рідні, однокласники, друзі і однодумці ювіляра. Звертаючись до іменинника, міський голова Леонід Лазуренко поділився спогадами про ті часи, коли Іван Васильович був міським головою. Він відзначив, що після закінчення служби у Збройних Силах, повернувся до рідного міста. Громада виявила велику довіру, обравши Івана Васильовича міським головою. Під час роботи, мешканці поважали свого міського голову за людяність, доброту і відповідальність. І сьогодні ми бажаємо ювіляру міцного здоров’я, щастя та добробуту.

За вагомий внесок у розбудову місцевого самоврядування, професіоналізм, відданість обраній справі та з нагоди 75-річчя з дня народження Леонід Лазуренко вручив ювіляру Почесну грамоту.

Щирі слова привітання цього дня лунали від Валентини Іволгіної, Ніни Дацько, Володимира Гречко, Алли Бутко. Вони бажали ювіляру здоров’я, фінансового благополуччя.

Микола Пархоменко – керівник перс-центра РОВ м. Люботина, член Національної спілки журналістів України

М.І.Семененку-95! 

Микола Іванович народився 18 січня 1924 року в селі Мирне, Краснокутського району Харківської області. Там же закінчив 4 класи і пішов працювати в радгоспі різноробочим. Під час окупації фашистські загарбники вдень і вночі робили облави на молодь з тим,щоб відправити їх на рабську працю до Німеччини.

Щоб не попасти до рук ворога Микола переховувався в озерах міського ставка. Від переохолодження втратив частково зір. Коли Червона армія звільнила село, його було призвано в маршову роту, та медична комісія заборонила служити в зв’язку з хворобою очей. І таких як він,хворих, зібрали понад 300 чоловік і відправили до звільненого від ворога Краснодону,де Микола Іванович пропрацював у шахті понад три роки,освоївши декілька шахтарських професій, а також закінчив курси шоферів. Там же ,в Краснодоні,лікарі допомогли поновити молодому хлопцеві зір.

В Люботині М.І.Семененко проживає з 1983 року. Тривалі роки працював водієм автомобіля в Люботинському відділенні електромережі. Загальний стаж роботи понад 40 років.  Учасник війни,має урядові нагороди.

Рада об’єднаних ветеранів м.Люботина щиро і сердечно вітає ювіляра Миколу Івановича Семененка і зичить Вам міцного здоров’я,злагоди, достатку,благополуччя,мирного неба.  

І.В.Петруненко – 75!

Іван Васильович  народився 16 січня 1944 року в м.Люботині Харківської області,в сім’ї залізничника. Закінчивши навчання в Люботинській СШ №3 в 1961 році вступив до Одеського військово-технічного училища і пройшов військовий шлях від курсанта до підполковника. По закінченню училища в 1964 р. одружився з ровесницею з Люботина Зоєю Миколаївною. Під час армійської  служби з бойовою подругою змінили сім міст проживання. Довелося навчатися  в Харківській військовій інженерно - радіотехнічній академії Протиповітряної Оборони ім. Говорова.

Проходив службу офіцерів наведення на комплексі станції Чемолган в Казахстані,в військовій частині  м.Ново - Фомінськ, Московської області,інженером –керівником на півострові Камчатка.

В 1990 році після 29 років служби за вислугою років був звільнений в запас і переїхав проживати в рідне місто Люботин.

В 1992році разом з офіцерами запасу Харківського горнізону пройшов навчання в Харківському університеті ім. Каразіна на економічному факультеті де вивчав менеджмент та маркетінг.  З квітня 1993 року по квітень 1998 працював на посаді начальника штабу цивільної оборони при Люботинському виконкомі. З 7 квітня 1998 р.по червень 2002 був головою Люботинської міської ради.Має трьох внуків та правнучку.

Шановний наш ювіляре! Прийміть від Ради Об’єднаних ветеранів (РОВ) м.Люботина наші сердечні привітання з 75-річчям,а також наші побажання:активного Вам довголіття, міцного здоров’я,сімейного тепла і поваги ближніх.

А. Н. Хачікяну – 95!

Арамаіс Нерсесович народився 1 січня 1924 року в селі Тегут Алавердинського району Вірменської РСР. Там пройшли його дитячі і шкільні роки.

У 1942 році був мобілізований до лав армії в 4-й Український фронт.

При форсуванні ріки Дніпро частина військової частини була направлена на Перший білоруський фронт. При звільненні Польщі у 1944 році був важко поранений у ногу і відправлений на лікування у м. Свердловськ. Після одужання Арамаіс Хачікян був направлений у Нижній Тагіл в танкове училище, після закінчення якого отримав новий танк Т-34 і направлений до Німеччини для проходження подальшої служби.

У 1947 році демобілізувався і повернувся в рідне село Тегут. Там працював на консервному заводі слюсарем, познайомився із дівчиною Олександрою, яка згодом стала його дружиною. Вона запропонувала переїхати для постійного проживання в м. Люботин, де він влаштувався таксистом і звідки пішов  на заслужений відпочинок.

Арамаіс Нерсесович має державні нагороди: Орден Вітчизняної війни І і ІІ ступенів, орден «За мужність» і багато ювілейних медаль.

Має доньку Софію, яка мешкає в Криму, син – у Вірменії.

Організація ветеранів України м. Люботина від щирого серця вітає ювіляра, бажає міцного здоров’я, миру і добробуту.

Микола Пархоменко – член Національної спілки журналістів України, керівник прес-центру РОВ м. Люботина

Спасибі за турботу депутату Люботинської міської ради Романченку Андрію Михайловичу за добре, чуйне серце, розуміння та гарне ставлення до людей старшого покоління.

Витриманий, ввічливий, інтелігентний, вислухає і порадить, знає як і чим допомогти, зарадити біді.

Дякуємо йому за матеріальну допомогу, яку він щорічно надає на підписку газети «Слово ветеранів».

Слова вдячності висловлюють йому і вчителі Люботинської ЗОШ №6 за матеріальну підтримку.

За допомогу  пенсіонерці Шинкаренко З.І. у ремонті водопроводу у будинку.

Вітаємо Вас, Андрію Михайловичу з Новорічними святами!

Хай буде мир, злагода, добробут в сімействі. Хай збуваються всі Ваші задуми і сподівання.

Доброго здоров’я та щастя Вам!

Кучерява Л.М. – голова первинної ветеранської організації сел.-ща Караван.

Новини з м. Люботин. Нагорода за заслуги

Ранок 22 грудня у Люботинському міському парку було багатолюдно. Сюди на зустріч із головою обласної державної адміністрації Юлією Світличною і Представником Президента України у Верховній Раді Іриною Луценко прибули мешканці міста.

Звертаючись до громади Юлія Олександрівна відзначила, що сьогодні є чудова можливість оцінити хід ремонтних робіт у Будинку культури. У цьому році на сферу культури в області звернута велика увага: понад у 200 закладах культури проходить реконструкції і відновлювальні роботи. І сьогодні ми наглядно бачимо результат, що скоро місто із такою цікавою і поважною історією буде мати  таких осередок культури. І все ще краще розпочнеться саме з Будинку культури, де буде працювати багато гуртків для дітей і дорослих, на черзі – закупівля музичних інструментів та збільшення заробітної платні для працівників культури.

Ірина Луценко привітала присутніх із Новорічними святами, які наближаються, і відзначила, що Юлія Олександрівна разом із обласними структурами багато працює над розвитком Слобожанщини. І депутати Верховної Ради також докладають до цього зусилля: виділили кошти у 2017-2018 роках на ремонт доріг державного значення – Харків-Куп’янськ, Харків- Ізюм, Харків-Суми. Багато і в цьому і в наступному роках буде приділятися уваги ремонту і будівництву амбулаторій  для сільської місцевості. Близько 50 амбулаторій для Харківщини буде побудовано завдяки Програмі Президента Петра Порошенка, на будівництво яких виділено 5 млрд. грн. по всій Україні. Для сімейних лікарів будуть закуплені автомобілі.

У Харківській області близько 100 шкіл і дитячих закладів відремонтовано. В тому числі і дитячий садок, який буде незабаром відремонтований у м. Люботині. Ірина Степанівна підкреслила, що можна було б зробити набагато більше, якби не неспокійна ситуація на Сході України.

 Міський голова Леонід Лазуренко щиро подякував шановних гостей за підтримку та плідну працю, яку проводить керівництво ХОДА і міська влада. Цього року за рахунок обласного і міського бюджетів багато виконано ремонтних робіт, окрім згаданого Будинку культури,  буде відремонтовано незабаром і дитячий садочок. Також триває реконструкція водонапірного колектора в межах вул. Курортна-вул. Шевченка протяжністю більше 2 км. І маємо надію, що незабаром розпочнуться роботи із будівництва фізкультурно-оздоровчого комплексу.

Юлія Світлична за дорученням Президента Петра Порошенка, вручила міському голові Леоніду Лазуренку нагороду – орден «За заслуги» ІІІ ступеню. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України Леонід Лазуренко нагороджений за сумлінну працю і високий професіоналізм.
Юлія Світлична привітала громаду із новорічними святами, які наближаються, і провела процедуру нагородження кращих працівників закладів і управлінь. За багаторічну сумлінну працю, вагомий особистий внесок у реалізацію завдань сучасної державної політики в галузі культури та високий рівень професійної майстерності Почесною грамотою обласної державної адміністрації нагороджено колектив Люботинського міського будинку культури, начальника відділу культури Голтвянську І.А., Подякою голови ХОДА відзначено директора БК Еткала Р.Л. 

За сумлінну наполегливу працю і відповідальне ставлення до виконання своїх обов’язків Почесною грамотою ХОДА нагороджені начальник УСЗН Ярош І.В. і начальник відділу бухгалтерського обліку фінансового управління Партола С.О.

Юлія Світлична вручила відділу культури в якості подарунка книги сучасних авторів.

Наостанок Юлія Світлична і Ірина Луценко сфотографувалися із вокальним колективом ветеранів «Мрія».

 Микола Пархоменко – член Національної спілки журналістів України, керівник прес-центру РОВ м. Люботина

Я, Ольга Іванівна Тузко, мешканка міста Люботин, перебувала на лікуванні у Люботинській міській лікарні. Хочу від себе особисто висловити щиру подяку травматологу Роману Сергійовичу Котенко, завідуючим хірургічним відділенням Сергію Олександровичу Божко і всьому медичному персоналу цього закладу за чуйне відношення до пацієнтів. Бажаємо Вам міцного здоров’я, невичерпної життєвої енергії, щастя та оптимізму. Хай збудуться ваші мрії, задуми й сподівання, а бадьорість духу, добрий настрій і життєва наснага залишаються з вами на довга роки!

З повагою, голова первинної організації «Люботинський» О.І. Тузко

О.І.Тузко – 65

Ольга Іванівна народилася 6 січні 1954 року в селі Клинове Богодухівського району Харківської області. В молоді роки працювала на Харківській ткацькій фабриці, потім 40 років в саду і на полі за багатьма професіями в радгоспі «Люботинський». Зараз голова первинної організації і старається чим тільки можна допомогти людям поважного віку.

За багаторічну працю, активну участь у роботі організації ветеранів України м. Люботина, особистий внесок у розвиток ветеранського руху, вихованні підростаючого покоління в дусі патріотизму нагороджувалася багато разів Похвальними листами і Подяками.

Ольга Іванівна бере активну участь в ансамблі «Мрія».

Рада організації ветеранів України м. Люботина від щирого серця вітає ювілярку і зичить добра, щастя, віри та надії на довгі-довгі роки.

Вшанування пам’яті ліквідаторів аварії на ЧАЕС

У м. Люботині біля пам’ятного знаку Пам’яті жертвам Чорнобильської катастрофи 14 грудня відбувся мітинг з нагоди Дня вшанування ліквідаторів аварії на ЧАЕС.

Мітинг відкрив Почесний громадянин м. Люботина, міський голова Леонід Лазуренко. У своїй промові він відзначив, що ця трагічна подія в житті нашої країни назавжди змінила ставлення світової спільноти до мирного атома. І тільки завдяки героїзму і самовідданості ліквідаторів аварії на ЧАЕС, світ було врятовано від наслідків, які могли бути катастрофічним. Леонід Іванович від щирого серця побажав присутнім міцного здоров’я, близьким та рідним добра, щастя, віри та надії на краще майбутнє.

Директор Регіональної філії ПАТ «Південна залізниця», Почесний громадянин м. Люботина, депутат обласної ради Микола Уманець у своєму виступів зазначив, що наші ліквідатори є прикладом для молодого покоління, бо завдяки їх подвигу життя на землі продовжується. Прикро тільки що багато молодих хлопців-ліквідаторів загинуло у цьому пеклі, і з кожним роком все менше залишається учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. І сьогодні ми також зі словами великої шаноби і вдячності згадуємо тих, кого вже немає поруч із нами.

Микола Уманець наголосив на тому, що він щиро вдячний за подвиг, виявлений при ліквідації аварії, і задоволений тим, що разом із активом організації чорнобильців роблять важливу справу в розвитку і процвітанні нашої неньки України.

Своїми спогадами поділився голова Люботинської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» Микола Глущенко. Він нагадав про те, що Організація Об’єднаних Націй визнала Чорнобильську аварію лихом планетарного масштабу. І герої, які зупинили атомний смерч – це військовослужбовці, медики, пожежники, науковці. Оцінити наслідки катастрофи практично неможливо, оскільки за сухими статистичними даними стоять долі мільйонів людей, які втратили рідних і близьких.

Протягом багатьох років, за традицією кращим ліквідаторам наслідків аварії вручаються Почесні грамоти. Цього року за значний особистий внесок у забезпечення діяльності Громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» від міського голови відзнаки отримали: Кравченко Сергій Володимирович, Міщенко Микола Андрійович, Гиренко Микола Миколайович. В свою чергу за сприяння у діяльності громадської організації Микола Глущенко вручив Подяки Л.І. Лазуренку і М.Г. Уманцю.

Голова організації ветеранів України міста Люботин Сергій Котихін також подякував чорнобильцям за активну позицію і відзначив, що ці дві організації тісню співпрацюють на громаду міста.

Пам'ять про тих, хто загинув внаслідок Чорнобильської катастрофи вшанували хвилиною мовчанням та урочистим покладанням квітів до пам’ятного знака від міського голови Леоніда Лазуренка, депутата обласної ради Миколи Уманця, міських організацій – «Союз Чорнобиль України», установ і організацій та мешканців міста.

Микола Пархоменко – керівник прес-центру РОВ м. Люботин

Вітаємо наших ветеранів!!! 

Рада організацій ветеранів України м. Люботина сердечно вітає наших ветеранів,  

які святкують ювілеї у грудні 2018 року.  

Бажаємо міцного здоров’я, благополуччя, щасливих років життя,

добробуту та натхнення. 

Гахова Антоніна Михайлівна – 75

Будьмо добрими один до одного!

Тематичний захід, присвячений Міжнародному дню людей із обмеженими можливостями відбувся в інформаційному центрі міської бібліотеки м. Люботина. Для відзначення цього заходу були запрошені мешканці міста та ветерани первинних ветеранських організацій.

Це свято відзначається для того, щоб ще раз переосмислити все те, що робиться на підтримку людей із особливими потребами і ми об’єднуємо зусилля задля їх гармонійної інтеграції у сучасне суспільство. Цей день нагадує нам, що суспільство повинне піклуватися про тих, хто хворий, слабкий, немічний. Інваліди – це не просто категорія людей, це окремі життя, окремі трагедії. Заступник міського голови Вячеслав Рубан, виступаючи перед присутніми, передав вітання від міського голови Леоніда Лазуренка і проінформував, що влада намагається підтримувати вразливі верстви населення. Відповідно до Програми соціального захисту населення, їм надається матеріальна допомога, можливість санаторно-курортного лікування. Для дітей активно впроваджується інклюзивне навчання. Всі ми знаємо, що цей проект започаткувала дружина Президента Марина Порошенко. Так у гімназії № 1 розпочали ремонт ресурсної кімнати, і є сподівання, що найближчим часом вона відкриється. У наступному році в цьому закладі заплановано відкриття сучасної медіатеки.

Цього року громадська організація «Союз Чорнобиль України» підготували міні-проект для участі в обласному конкурсі «Разом в майбутнє» на облаштування соляної кімнати. Сподіваємося на перемогу в конкурсі.

Ведуча свята Олена Муковоз змогла створити атмосферу душевного тепла і познайомила з історіями життя видатних людей, які мали фізичні вади, але завдяки працелюбності досягли світового визнання: Альберт Ейнштейн, Гомер, Ісак Ньютон, Людвіг Бетховен, Леонардо да Вінчі, Уолт Дісней. Важкі хвороби не зламали їх, і, не зважаючи на фізичні проблеми, ці люди досягли великих успіхів. Коли людина обмежена в здоровій фізичній формі, їй обов’язково дарується талант і неймовірно добре серце.

 Присутні в залі з великим задоволенням прослухали виступи наших талантів: Поліну Гололобову та Маргариту Дорошко, Катерину Слєпцову, Луїзу Коновал, Діану Хлистун, Віолетту Андрющенко, Катерину Найпак, Олену Аршаву і Лілію Саєнко.

Доброта і милосердя – це два крила, на яких тримається людство. Тож будьмо добрими один до одного.

Микола Пархоменко- керівник прес-центра РОВ м. Люботина

Голод для землероба

У 20-му столітті Україна тричі пережила голодомори у 1921-1922, 1932-1933 і 1947-1948 роках. Радянська влада з метою упокорення українців та ліквідації спротиву більшовицькому режиму конфісковувала у селян всі запаси продовольства. Досі не віриться, що тут, у житниці країни, люди залишилися без зернини, і це тоді, коли 1932 рік був щедрий на врожай. На початку зими у всіх селян не залишилося ні зернини, ні картоплини. Навіть вузлики з насінням, які ховали у скринях, на бантинах і на печі під ковдрою, були знайдені безжальними активістами і, не зважаючи на тужу та сльози, були відправлені в план.

1933 рік був найчорнішим в історії України. Це був не голод. Це був голодомор, штучно зроблений тодішніми правителями.

Із заблокованих сіл та районних центрів було заборонено жителям виїзд за межу охопленої голодом України. Це призвело до того, що жертвами геноциду стало 7 мільйонів українців.

Державний департамент США оприлюднив заяву до 85 роковин голодомору в Україні, засудив цей злочин і висловив підтримку українському народові. Верховна Рада України в листопаді 2006 року офіційно визнала голодомор 1932-1933 років геноцидом проти українського народу. Пізніше це зробили 24 держави світу.

До 85-річчя пам’яті жертв Голодомору в Україні біля пам’ятного знаку жертвам голодомору у м. Люботині було проведено мітинг-реквієм.

Виступаючи на мітингу, міський голова Леонід Лазуренко наголосив, що сьогодні вся Україна відзначає трагічну дату нашої країни – День пам’яті жертв голодомору. У цей період загинуло багато ні в чому не винних людей. І наше завдання – пам’ятати про ту трагічну сторінку історії і робити все для того, щоб цього ніколи не повторилося.

Почесний громадянин м. Люботина, поет Олександр Кибальник присвятив цій сумній даті рядки поезії.

Голодомор

Брати, пам’ятайте родинні могили,

Бо ми ж не заброди, ми всі із села,

Яке щохвилини, як рій, гомоніло.

Та враз, наче круки страшні налетіли,

І вигребли вщент все, склювали до тла.

Спухали в хатинах бабусі і дітки,

Їх глузду збавляв неабиякий жах.

Свої мародери й московські, до нитки

Хапали в оселях зерно й на ланах.

Небачене горе не з неба зірвалось.

Була директива, знайшли й холуїв.

І сталося те, що, на жаль, таки сталось,

Мільйони сконало дітей і батьків.

Волає минуле з пожовклих світлинок,

В стрічках оживає, з архівів бринить.

Вдивляйтеся пильно в матусю і сина,

Їх в душах своїх назавжди збережіть.

Запалимо свічку за долю-наругу.

За наш український пригнічений рід.

Щоб раз і назавжди сконали недуги,

Щоб встали з колін ми, як західний світ.

А вила, на всяк, щоб були наготові,

І стіни надійно тримали свій дах.

Бо сила не тільки у Божому слові,

А ще в непохитних левиних серцях.

Єднаймося, любі, і в пісні, і в горі.

Запізно бува, як воли заревуть.

Міцні та обачні, коли ми в соборі,

Нікчемні ж ми вкрай, якщо нас розведуть.

Тримаймося ж, любі, надійно в соборі.

Присутні вшанували пам'ять жертв голодомору хвилиною мовчання і покладанням квітів до пам’ятного знаку.

Микола Пархоменко,

керівник прес-центра РОВ м. Люботин

   Організація ветеранів України м. Люботина дякує міському голові Леоніду Івановичу Лазуренко за придбання книги присвяченій 75 – й річниці визволення Харківської області ті міста Люботина від фашистських загарбників. Книга «Працівники тилу і діти війни – Великій Перемозі» буде подарована всім шкільним закладам та бібліотекам міста Люботина.

З великою подякою,

голова ветеранів України м. Люботина

Сергій Котихін