Що необхідно знати про хворобу Зіка! 

Основні факти 

Збудник хвороби, викликаної вірусом Зіка — це вірус, переносниками якого є комарі роду Aedes. У людей із хворобою, викликаної вірусом Зіка, звичайно спостерігається лихоманка, висип на шкірі (экзантема) і коньюнктивит. Ці симптоми звичайно зберігаються протягом 2-7 днів. У цей час специфічного лікування й вакцини не існує.

Найбільш ефективний спосіб профілактики — захист від укусів комарів.

Відомо, що вірус циркулює в Африці, Північній і Південній Америці, Азії й Тихоокеанському регіоні.

Вступ 

Вірус Зіка — вірус, що поширюється комарами, був уперше виявлений у макак резус в Уганді в 1947 році в рамках роботи мережі моніторингу за лісовою формою жовтої лихоманки. Потім, в 1952 році вірус був виявлений у людей в Уганді й в Об’єднаній Республіці Танзанія. Спалахи хвороби, викликаної вірусом Зіка, зареєстровані в Африці, Північній і Південній Америці, Азії й Тихоокеанському регіоні.

Рід: флавивирусы.

Переносник: комарі роду Aedes (звичайно кусають ранком, ближче до вечора й увечері). Резервуар: невідомий.

Ознаки й симптоми 

Інкубаційний період (час із моменту контакту з вірусом до появи симптомів) хвороби, викликаної вірусом Зіка, точно не відомий, але, імовірно, становить кілька діб. Симптоми захворювання схожі на симптоми інших арбовірусних інфекцій, таких як лихоманка Денге: це підвищена температура, висип на шкірі, кон'юнктивіт, біль у м'язах і суглобах, нездужання й головний біль. Ці симптоми звичайно слабко виражені й зберігаються протягом 2-7 днів.

Під час великих спалахів у Французькій Полінезії в 2013 р. і в Бразилії в 2015 національні органи охорони здоров'я повідомляли про можливі неврологічні і аутоімунні ускладнення хвороби, викликаної вірусом Зіка. Нещодавно місцеві органи охорони здоров'я Бразилії відзначили ріст числа випадків розвитку хвороби, викликаної вірусом Зіка, як у загальній популяції, так і серед дітей, що народилися з мікроенцефалією на північному сході країни. Органи, що займаються вивченням спалахів захворювання, повідомляють про ріст числа фактів, що підтверджують зв'язок між інфікуванням вірусом Зіка й мікроенцефалією. Проте, для кращого розуміння зв'язку між розвитком мікроенцефалії в дітей і інфікуванням вірусом Зіка необхідні подальші дослідження. Крім цього, вивчаються й інші можливі причини.

Передача інфекції 

Вірус Зіка передається людям при укусах заражених комарів роду Aedes, в основному виду Aedes aegypti, шо живуть у тропічних регіонах. Ці ж комарі є переносниками лихоманки Денге, Чикунгуньи й жовтої гарячки.

Перші повідомлення про спалахи хвороби, викликаної вірусом Зіка, надійшли з Тихоокеанського регіону в 2007 і 2013 роках (острова Яп і Французької Полінезії відповідно), а також в 2015 році з Америки (Бразилія й Колумбія) і Африки (Кабо-Верде). Крім того, більш ніж в 13 країнах Північної й Південної Америки були зареєстровані окремі випадки інфікування вірусом Зіка, що свідчить про його швидке поширення.

Діагностика 

Для діагностики хвороби, викликаної вірусом Зіка. застосовують метод ПЛР (полімеразної ланцюгової реакції) і виділення вірусу зі зразків крові. Серологічна діагностика може бути утруднена, оскільки даний вірус здатний до перехресної реакції з іншими флавивірусами. такими як вірус лихоманки Денге, вірус Західного Пила й вірус жовтої гарячки.

Профілактика 

Наявність комарів-переносників і місць їх розмноження вказує на значний ризик інфікування вірусом Зіка. Профілактика й контроль захворюваності базуються на скороченні чисельності комарів шляхом усунення їх джерела (знищення й перетворення місць розмноження) і зниженні ймовірності контакту людей з комарами.

Для цього можна використовувати репеленти, носити одяг (бажано світлих тонів), що закриває як можна більшу частину тіла, застосовувати фізичні бар'єри, такі як сітки, закриті двері й вікна, а також протимоскітний полог для сну. Крім цього, важливо позбуватися можливих місць розмноження комарів, для чого слід спорожняти, очищати або накривати ємності, у яких може накопичуватися вода: відра, квіткові горщики, автомобільні шини.

Необхідно приділяти особливої увагу й надавати допомогу тим, хто не в змозі забезпечити собі належний захист, зокрема, дітям, хворим і людям похилого віку.

Під час спалахів хвороби органи охорони здоров'я повинні надавати вказівки по розпиленню інсектицидів. Для обробки великих водойм можна також застосовувати ларвіциди – інсектициди, рекомендовані схемою ВООЗ по оцінці пестицидів.

Туристи повинні дотримувати основних зазначених вище заходів безпеки для захисту від укусів комарів.

Лікування 

Хвороба, викликана вірусом Зіка, зазвичай протікає легко й не вимагає специфічного лікування. Люди, інфіковані вірусом Зіка, повинні багато відпочивати, пити багато рідини й приймати звичайні препарати для усунення болю й лихоманки. При збільшенні симптомів необхідно звернутися за медичною допомогою й рекомендаціями. На даний час вакцини від цієї хвороби не існує.

Виконавець:

лікар-епідеміолог Білецька І.В.