1 липня 2015 року вперше в Україні розпочали свою роботу місцеві центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Автор: Chekardina   Додано: 2 липня 2020   Переглядів:6   Категорія - [Безоплатна правова допомога]
 

🎉1 липня 2015 року вперше в Україні розпочали свою роботу місцеві центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги.


За 5 років сумлінної роботи юристів та адвокатів до місцевих центрів звернулися понад 1,6 млн українців. Надано понад 2 млн юридичних консультацій, прийнято понад 271 тис. рішень про надання клієнтам безоплатної вторинної правової допомоги.

💚💚💚 Щиро вітаємо працівників місцевих центрів із цією знаменною річницею! Ця велика та вдячна стаття - про вас:
https://bit.ly/2NHaUdr
За посиланням читайте:
🌟 Як усе починалося
🌟 Найуспішніший соціальний проєкт держави
🌟 Нас знають, нам довіряють
🌟 Про складні справи
🌟 Публічне визнання і гарна репутація

 

 

1 липня 2015 року вперше в Україні розпочали свою роботу місцеві центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

 

1 липня 2015 року вперше в Україні розпочали свою роботу місцеві центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

 




 Підстави для залишення позовної заяви без розгляду: позиція Великої Палати Верховного Суду КАС ВС залишив позовну заяву без розгляду через неявку позивача та її представника на судове засідання.
Автор: Chekardina   Додано: 2 липня 2020   Переглядів:7   Категорія - [Безоплатна правова допомога]
 

Підстави для залишення позовної заяви без розгляду: позиція Великої Палати Верховного Суду

КАС ВС залишив позовну заяву без розгляду через неявку позивача та її представника на судове засідання.

 

Велика Палата Верховного Суду розглянула в порядку письмового провадження справу  № 9901/11/19 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, третя особа — Вища рада правосуддя, про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 лютого 2020 року.

Обставини справи

4 січня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовною заявою, у якій просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі ? ВККС, Комісія) від 05 листопада 2018 року № 1936/ко-18, яким їй відмовлено в перегляді рішення Комісії від 17 травня 2018 року № 108-зп-18 щодо результатів виконаного практичного завдання в межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді;
- визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 21 грудня 2018 року, яким визначено результати кваліфікаційного оцінювання 35 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді та вирішувалось питання допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді ? «Дослідження досьє та проведення співбесіди», у частині визначення її такою, що не відповідає займаній посаді/не складено іспит, та внесено до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) подання з рекомендацією про звільнення з посади;
- зобов`язати Комісію переглянути рішення щодо результатів виконаного нею практичного завдання.

 

На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що оскаржуване рішення ВККС, яким їй відмовлено в перегляді рішення від 17 травня 2018 року № 108-зп-18 щодо результатів виконаного практичного завдання в межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, прийнято з порушенням вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 19 Конституції України.

Позивачка вважає, що необґрунтована відмова в перегляді рішення ВККС від 17 травня 2018 року № 108-зп-18 призвела до того, що 21 грудня 2018 року Комісія передчасно та протиправно прийняла рішення, яким її визнано такою, що не відповідає займаній посаді, та рекомендовано Вищій раді правосуддя звільнити її із займаної посади.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 08 січня 2019 року залишив позовну заяву ОСОБА_1 без руху як таку, що подана поза межами строку звернення до суду й без заяви про його поновлення, та встановив позивачці для усунення недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали.

 

25 січня 2019 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про поновлення строку для звернення до адміністративного суду з позовом з посиланням на те, що про існування оскаржуваного рішення ВККС від 05 листопада 2018 року дізналася після надходження супровідного листа ВККС від 06 грудня 2018 року.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 28 січня 2019 року відкрив провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Комісії.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 лютого 2020 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 240 далі - КАС України.

Залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивачка та її представник повторно не прибули в судове засідання. При цьому суд зазначає, що позивачка та її представник були поінформовані про призначені судові засідання у справі та про рух справи, що прослідковується з поданих від позивачки та її представника заяв та клопотань напередодні призначених судових засідань, але не з`являлись з невідомих суду причин та без надання заяви про розгляд справи за їх відсутності.

 

Суд дійшов висновку, що неявка позивачки/її представника перешкоджає розгляду справи відповідно до частини п`ятої статті 205 КАС України. А зазначене позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для її розгляду.

Оцінка Великої Палати Верховного Суду

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено статтею 205 КАС України. Частиною п`ятою цієї статті передбачено, що в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише в разі повторної неявки.

Наведена норма кореспондується із закріпленим у пункті 4 частини першої статті 240 КАС України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи в судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

 Згідно із частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання цими правами не допускається.

Частиною другою статті 131 КАС України встановлено, що учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.

 

 Позивачка та її представник неодноразово не з`являлись до суду для розгляду справи, зокрема, у судові засідання, призначені на 06 березня, 03 квітня, 22 травня, 03 липня, 02 жовтня, 16 жовтня, 20 листопада 2019 року, 15 січня та 19 лютого 2020 року.

 У контексті наведеного суд першої інстанції зазначив, що в розумінні КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачка та її представник належним чином були повідомлені про судові засідання. Зокрема, на адреси сторін у справі рекомендованим листом з повідомленням було надіслано за вказаними в позові адресами для листування повістки від 16 жовтня 2019 року про виклик у судове засідання на 20 листопада 2019 року, від 25 листопада 2019 року про виклик у судове засідання на 15 січня 2020 року та від 21 січня 2020 року про виклик у судове засідання на 19 лютого 2020 року. При цьому позивачці повістки були надіслані за двома адресами: реєстрації її місця проживання, що вказана в позові, та за місцем роботи ? в Київський районний суд міста Одеси.

Згідно із зворотними повідомленнями про вручення судових повісток, вказані повістки були отримані особою за довіреністю за місцем роботи позивачки ? 21 жовтня, 29 листопада 2019 року та 27 січня 2020 року відповідно. Також від позивачки надійшли конверти з відправленими повістками про виклик у судове засідання на 20 листопада 2019 року, 15 січня та 19 лютого 2020 року, до яких, серед іншого, долучено довідки, у яких зазначено причини повернення: «За закінченням строку зберігання».

 

Представник позивачки отримав судову повістку про розгляд справи в судовому засіданні 20 листопада 2019 року (дата на зворотному повідомленні про вручення судової повістки не вказана, згідно трек-номера ? 12 листопада 2019 року). Також представнику позивачки 25 листопада 2019 року та 21 січня 2020 року було надіслано судові повістки про розгляд справи в судових засіданнях 15 січня та 19 лютого 2020 року, однак зворотні повідомлення про вручення відсутні в матеріалах справи.

13 січня та 18 лютого 2020 року до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від представника позивачки надійшли заяви про зупинення провадження у справі з різних підстав. Зі змісту заяв убачається обізнаність представника позивачки про розгляд справи в судових засіданнях 15 січня та 19 лютого 2020 року.

Однак у судові засідання 20 листопада 2019 року, 15 січня та 19 лютого 2020 року позивачка та/або її представник не з`явились, заяв або клопотань про відкладення чи розгляд справи за їх відсутності до суду не надходило. Судом першої інстанції їх неявка у судові засідання визнана неповажною.

Отже, оскільки позивачка та її представник були належним чином повідомлені судом про призначення судових засідань, у судове засідання без повідомлення поважних причин неявки не прибули, заяв про розгляд справи за їх відсутності не подавали, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про можливість застосування визначеного частиною п`ятою статті 205 та пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України правового наслідку неявки позивачки та її представника в судове засідання - залишення позову без розгляду.

Не є коректними й доречними посилання скаржниці на постанову Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі № 500/184/19 (провадження № К/9901/36037/19) та ухвалу Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі № 607/13697/19 (провадження № К/9901/34209/19), правові висновки яких обумовлені іншими обставинами.

У цій справі суд першої інстанції ухвалив оскаржене рішення з посиланням на обставини, які давали для цього підстави, й з дотриманням вимог процесуального закону, зокрема положень частини п`ятої статті 205 КАС України. Аналіз зазначеної норми вказує, що підставами для залишення позовної заяви без розгляду є: неявка позивачки та її представника в судове засідання без поважних причин, неповідомлення суду про причини неявки, неподання позивачкою та її представником заяв про розгляд справи за їхньої відсутності, а також, за умови якщо відповідач не наполягає на розгляді справи по суті.

Позивачка та її представник жодного разу не з`явилися в судові засідання для розгляду справи за позовом ОСОБА_1 , які були призначені на 06 березня, 03 квітня, 22 травня, 03 липня, 02 жовтня, 16 жовтня, 20 листопада 2019 року, 15 січня, 19 лютого 2020 року, не повідомляли суд про поважні причини неявки, не подали заяви про розгляд справи без їхньої участі, а також враховуючи, що відповідач не наполягав на розгляді справи по суті, Велика Палата Верховного Суду вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо наявності підстав, що перешкоджають розгляду справи у порядку письмового провадження. Неявка позивачки та її представника позбавили суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору.

 

 Загальнообов`язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.

Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.

Частина п`ята статті 205 КАС України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду.

Повістками, які були отримані особою за довіреністю за місцем роботи позивачки від 16 жовтня, 25 листопада 2019 року та 21 січня 2020 року, ОСОБА_1 була попереджена судом, що в разі неприбуття в судове засідання, а також не повідомлення про наявність поважних причин неявки, судом будуть застосовані наслідки, передбачені статтями 205, 206 КАС України.
Законодавче формулювання частини п`ятої статті 205 КАС України «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18 (провадження № 11-1179заі19).
Відтак на підставі викладеного слід визнати безпідставними і необґрунтованими твердження ОСОБА_1 про незаконність дій суду першої інстанції, який усупереч вимогам частини п`ятої статті 205 КАС України в обов`язковому порядку не розглянув її позовні вимоги, незважаючи на неявки в судові засідання без поважних причин.

 

Постанова ВП ВС від 27.05.2020 № 9901/11/19 (11-122заі20) доступна за посиланням.

Джерело: «Судово-юридична газета», https://court.gov.ua/press/news/958139/

 

 




 З 1 липня 2020 року керування транспортними засобами в стані будь-якого сп'яніння стане кримінальним проступком
Автор: Chekardina   Додано: 2 липня 2020   Переглядів:7   Категорія - [Безоплатна правова допомога]
 

З 1 липня 2020 року керування транспортними засобами в стані будь-якого сп'яніння стане кримінальним проступком

 

З 1 липня 2020 року набирає чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», яким зокрема вносяться зміни до  Кодексу України про Адміністративні Правопорушення та Кримінального кодексу України.

Таким чином, відповідно до цього закону управління транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння стане кримінальним проступком, яке не несе великої суспільної небезпеки і за вчинення якого передбачене менш суворе покарання, ніж за злочин.

Так, Кримінальний кодекс України буде доповнено статтею 286-1, наступного змісту:

«Стаття 286-1. Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції

  1. Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, або відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку медичного освідування на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного освідування з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого медичного освідування - караються штрафом від однієї тисячі (17000 грн.)  до двох тисяч (34000 грн.)  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
  1. Ті самі дії, вчинені повторно: - караються штрафом у розмірі до трьох тисяч (51000 грн.)  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від двох до трьох років».

 Крім того, статтю 130 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення, буде викладено в наступній редакції:

«Стаття 130. Керування суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

  1. Керування річковими, морськими або маломірними суднами судноводіями в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само передача керування судном особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова осіб, які керують річковими, морськими або маломірними суднами від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі (17000 грн.)  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, з позбавленням права керування всіма видами плавучих засобів на строк  від одного до трьох років.
  2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особами, які не мають права керування річковими, морськими або маломірними суднами, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі п’ятисот (25500 грн.)  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
  3. Уживання судноводієм після аварійної події за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як судно було зупинено на вимогу поліцейського або іншої уповноваженої законом посадової особи до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, - тягне за собою накладення штрафу на судноводіїв у розмірі однієї тисячі двохсот (20400 грн.)  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування всіма видами плавучих засобів на строк  три роки».

Джерело: https://court.gov.ua/press/news/959170/

 




 Позбавлення батьківських прав як захід захисту прав дитини
Автор: Chekardina   Додано: 2 липня 2020   Переглядів:6   Категорія - [Безоплатна правова допомога]
 

Позбавлення батьківських прав як захід захисту прав дитини


Одним з головних принципів сімейного права є паритетність у побудові сімейних відносин. Цей принцип навіть знайшов своє відображення в Основному Законі України – Конституції, у статті 51 якої зазначено, що кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. До суду надійшла апеляційна скарга Ц. на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, яким позивачу відмовлено у позбавлення батьківських прав. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що, мати в теперішній час здійснює всі дії щодо можливості бачитися з дитиною, бажає приймати участь у її вихованні, однак позивач перешкоджає їй в цьому. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Позбавлення батьківських прав є, з одного боку, засобом захисту прав дитини, а з другого - заходом впливу на батьків, які неналежним чином виконують свої батьківські обов'язки стосовно дитини. Позбавлення батьківських прав можливе виключно на підставі рішення суду.

Пунктами 15, 16 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» передбачено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її  утримують, та  ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Пошук процесуальних рішень по даній справі можна здійснити в Єдиному державному реєстрі судових рішень за номером: 495/9166/17.

За повідомленням пресслужби суду

Джерело: https://court.gov.ua/press/news/959356/

 

 

 




 Набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень"
Автор: Chekardina   Додано: 2 липня 2020   Переглядів:62   Категорія - [Безоплатна правова допомога]
 

Набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень"


1 липня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIII , яким зокрема внесені зміни в Кодекс України про адміністративні правопорушення, Кримінальний Кодекс України та Кримінальний процесуальний кодекс України.

Зокрема, викладено в новій редакції статтю 130 КУпАП (керування суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції) та приведено кодекс у відповідність із цим Законом.

У Кримінальному кодексі України введено поняття кримінальне правопорушення,  викладено в новій редакції класифікацію кримінальних правопорушень,  викладено в новій редакції статтю щодо звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям, змінена частина статті щодо звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності,  викладено в новій редакції частини статті щодо застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання та заміни невідбутої частини покарання більш м'яким,   доповнено  статтею 286-1 (керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції), змінені санкції статей особливої частини тощо.

В Кримінальний процесуальний кодекс України введені поняття «дізнавач», та «керівник органу дізнання»,  викладено в новій редакції статтю щодо органів досудового розслідування, внесені зміни щодо строків досудового розслідування; викладено в новій редакції статтю щодо особливостей початку досудового розслідування у формі дізнання; доповнено ст. ст. 298- 1 – 298- 5 (Процесуальні джерела доказів у кримінальних провадженнях про кримінальні проступки; Затримання уповноваженою службовою особою особи, яка вчинила кримінальний проступок; Вилучення речей і документів; Особливості повідомлення про підозру; Порядок продовження, зупинення строків дізнання; Слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії та інші дії під час досудового розслідування кримінальних проступків; Особливості закінчення дізнання).

З повним текстом Закону можна ознайомитись за посиланням:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2617-19#Text

Джерело: https://court.gov.ua/press/news/962598/

 


 




 Жінки чи чоловіки? Чоловіки чи жінки?
Автор: Chekardina   Додано: 2 липня 2020   Переглядів:7   Категорія - [Безоплатна правова допомога]
 

Жінки чи чоловіки? Чоловіки чи жінки?

Тільки цифри. Гендерний портрет клієнтів системи безоплатної правової допомоги.

 

А ви знали, що по безоплатну правову допомогу 👩‍🦰жінки звертаються частіше, ніж 👨‍🦰чоловіки? Найчастіше їх хвилюють питання у галузі сімейного права, у той час чоловіків – цивільного права.

Минулого року безоплатну правову допомогу отримали понад 251,4 тис. жінок та понад 152,5 тис. чоловіків. Детальніше про гендерний аспект у системі БПД читайте на нашому сайті: https://bit.ly/2RMLSvE

 

Жінки чи чоловіки? Чоловіки чи жінки?




 Змінюється прожитковий мінімум з 1 липня 2020.
Автор: Chekardina   Додано: 2 липня 2020   Переглядів:9   Категорія - [Безоплатна правова допомога]
 

Змінюється прожитковий мінімум з 1 липня 2020.

 

Змінюється прожитковий мінімум з 1 липня 2020.




 Рішення про посилення чи послаблення обмежувальних заходів і надалі ухвалюватимуть регіональні комісії ТЕБ і НС на основі оцінки епідемічної ситуації.
Автор: Chekardina   Додано: 18 червня 2020   Переглядів:23   Категорія - [Безоплатна правова допомога]
 

Рішення про посилення чи послаблення обмежувальних заходів і надалі ухвалюватимуть регіональні комісії ТЕБ і НС на основі оцінки епідемічної ситуації.

Упродовж останнього тижня кількість захворілих на коронавірус в Україні постійно збільшується. Ослаблення карантинних заходів багато хто сприйняв як скасування карантину. Однак загрози від вірусу не стали меншими.

Сьогодні Уряд продовжив дію адаптивного карантину до 31 липня, адже це наразі найефективніший спосіб протистояти поширенню коронавірусу. Рішення ухвалено з доопрацюванням в одноденний термін.

❌ Заборонятиметься перебування в громадських будинках, спорудах та транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту. А в транспорті заборонятиметься перевезення пасажирів в кількості більше, ніж передбачено місць для сидіння.

Водночас ми оновили механізми, за якими в регіонах зі значним поширенням COVID-19 може відбуватися посилення карантинних обмежень. Вони можуть встановлюватися щодо:
📌 проведення спортивних, культурних, релігійних та інших масових заходів;
📌 діяльності закладів, які надають послуги з розміщення;
📌 роботи метрополітену;
📌 перевезення пасажирів у всіх видах сполучень;
📌 відвідування закладів дошкільної освіти;
📌 роботи культурних закладів, фітнес-центрів та спортзалів;
📌 діяльності закладів харчування.

Регіоном зі значним поширенням COVID-19 вважатиметься регіон, в якому наявна одна з наступних ознак:
▪️ завантаженість ліжок становить понад 50%
▪️ середня кількість ПЛР- та ІФА-тестувань становить менш ніж 24 на 100 тис. населення протягом останніх 7 днів
▪️ коефіцієнт виявлення випадків інфікування COVID-19 понад 11%
▪️показник динаміки зростання випадків інфікування COVID-19 більш ніж 8 випадків 100 тис. населення.

Рішення про посилення чи послаблення обмежувальних заходів і надалі ухвалюватимуть регіональні комісії ТЕБ і НС на основі оцінки епідемічної ситуації.

 

Джерело: @dshmyhal

 




 Оперативна інформація щодо розгляду справ за статтею 44-3 "Порушення правил щодо карантину людей" станом на 15.06.2020 року
Автор: Chekardina   Додано: 18 червня 2020   Переглядів:26   Категорія - [Безоплатна правова допомога]
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оперативна інформація щодо розгляду справ за статтею 44-3 "Порушення правил щодо карантину людей" станом на 15.06.2020 року

 

Оперативна інформація щодо застосування судами Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Показники щодо розгляду справ про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за статтею 44-3 "Порушення правил щодо карантину людей" Кодексу України про адміністративні правопорушення станом на 15.06.2020 року.

З початку карантинних заходів, станом на 15 червня 2020 року, до судів на розгляд надійшло 12835 протоколів за статтею 443 "Порушення правил щодо карантину людей" Кодексу України про адміністративні правопорушення.

 


Інформація про розгляд справ за статтею КУпАП 44-3 «Порушення правил щодо карантину людей» 

область

кількість протоколів, що надійшли на розгляд

кількість повернутих протоколів

у т.ч. для належного оформлення

кількість розглянутих справ

у т.ч. про накладення адміністра-тивного стягнення

залишок нерозглянутих справ

Вінницька область

351

75

69

166

33

110

Волинська область

671

66

50

174

12

431

Дніпропетровська область

2306

282

261

1130

103

894

Донецька область

332

72

58

194

24

66

Житомирська область

171

31

31

87

7

53

Закарпатська область

120

42

17

41

16

37

Запорізька область

593

82

66

315

19

196

Івано-Франківська область

360

52

50

117

19

191

Київська область

256

67

64

121

17

68

Кіровоградська область

166

42

40

80

8

44

Луганська область

251

59

57

80

6

112

Львівська область

830

105

99

358

38

367

Миколаївська область

93

11

10

46

5

36

Одеська область

487

53

50

196

34

238

Полтавська область

487

115

92

252

25

120

Рівненська область

232

43

35

103

17

86

Сумська область

512

187

186

202

38

123

Тернопільська область

151

23

19

77

18

51

Харківська область

1366

945

933

109

8

312

Херсонська область

726

159

149

183

19

384

Хмельницька область

143

33

31

71

10

39

Черкаська область

321

125

113

124

7

72

Чернівецька область

255

57

48

137

13

61

Чернігівська область

205

60

55

87

6

58

м. Київ

1450

177

166

495

49

778

Україна

12835

2963

2749

4945

551

4927

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Як свідчать дані судової статистики найбільше протоколів надійшло до судів Дніпропетровської області (2306), міста Києва (1450) та Харківської області (1366). Найнижчий показник у Миколаївській області (93).

Майже кожний п’ятий протокол (2749), що надійшов на розгляд, суди повертають до правоохоронних органів на доопрацювання для належного оформлення. 

Судами розглянуто 4945 справ. За результатами розгляду адміністративних матеріалів 551 особу притягнуто до відповідальності за порушення правил карантину, що становить 11 відсотків від загальної кількості розглянутих справ.

Станом на 15 червня 2020 року нерозглянутими залишилося 4927 справ.

 

Джерело: https://court.gov.ua/press/news/955142/




 Господарський суд Харківської області запустив чат-бот
Автор: Lubotin   Додано: 15 червня 2020   Переглядів:17   Категорія - [Безоплатна правова допомога]
 

У мессенджері Telegram працює Чат-бот Господарського суду Харківської області за посиланням: t.me/GospSud_kh_bot

З метою покращення налагодження зворотнього зв’язку та зручності відвідувачів суду у грудні 2019 року було створено Telegram-bot. Це автоматизована система для спілкування з відвідувачами платформи. Він стане віртуальним помічником, а також допоможе в опануванні комунікації з судом. Чат-бот зможе заощадити Ваш час та стане у пригоді, якщо Ви знаходитесь поза межами країни, не маєте змоги зателефонувати до установи або не можете додзвонитися.

 

Щоб приєднатись до чат-боту, потрібно встановити на смартфоні мессенджер Telegram, ввести в рядку пошуку «Господарський суд Харківської області» або перейти за посиланням – t.me/GospSud_kh_bot .

 

За допомогою сервісу можна дізнатись, де розташований суд, реквізити для сплати судового збору, робочі номери телефонів керівництва суду та секретаря або помічника судді.

Також для більш ефективної комунікації із учасниками судового процесу, працює функція Інформаційна підтримка, завдяки якій, громадянин може через чат-бот звернутись до суду для вирішення питання, відправивши повідомлення у телеграмі. Для цього потрібно зайти у розділ «Інформаційна підтримка», Вас перенаправить у чат, де відповідальний працівник відповість на Ваше запитання стосовно руху справ або на будь-яке інше, що стосується роботи суду.

 

Ласкаво просимо до чат-боту Господарського суду Харківської області!


Джерело: https://court.gov.ua/press/news/950379/