| Ваша думка щодо об’єднання територіальних громад |
|
|
 |
Співпраця заради інтересів засуджених |
 |
Підвищення правової обізнаності осіб, які перебувають у конфлікті із законом, є важливим чинником запобігання випадків повторного скоєння злочинів та правопорушень.
Реалізація права на безоплатну правову допомогу особами, які перебувають на обліку органу пробації, – основна мета співпраці сектору «Люботинське бюро правової допомоги» відділу безоплатної правової допомоги Харківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомогита Харківського районного відділу № 2 філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області. Задля досягнення цієї мети систематично відбуваються спільні консультування громадян та правопросвітницькі заходи.
Так, 17січня 2022 року у приміщенні Харківського районного відділу № 2 філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області відбулася зустріч з головним юристом сектору «Люботинське бюро правової допомоги» відділу безоплатної правової допомоги Харківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Ганною БУТЕНКО.Під час зустрічі узгоджено спільний план роботи проведення заходів правового характеру для клієнтів пробації та визначені пріоритетні напрямки співпраці на 2022 рік. Також обговорені шляхи реалізації норм Закону України «Про безоплатну правову допомогу», особливості надання вторинної правової допомоги та заходи, спрямовані на спрощення доступу громадян до безоплатної правової допомоги.
«Звернувшись до сектору «Люботинське бюро правової допомоги», кожен мешканець територіальної громади може отримати безкоштовні консультації з правових питань та навчитись користатись електронними сервісами. Завдяки такій співпраці клієнти пробації матимуть змогу отримати безкоштовно консультацію фахівця з правових питань» -зазначила головний юрист сектору «Люботинське бюро правової допомоги» відділу безоплатної правової допомоги Харківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Ганна БУТЕНКО.
|
|
|
 |
|
 |
|
#Успішна справа |
|
 Збройна агресія Російської Федерації та окупація Криму та Донбасу призвела, у тому числі, до великої кількості правових проблем і колізій, з якими стикаються наші громадяни. Так, у січні 2020 року до Центру звернувся пан Олексій, який розповів, що йому на праві власності належить земельна ділянка , яка розташована у Харківській області. Бажаючи укласти договір дарування даної земельної ділянки, він звернувся до нотаріуса та дізнався про наявність обтяження у вигляді арешту даного майна, накладеного державною нотаріальною конторою міста Севастополь на підставі постанови прокуратури Балаклавського району. Такий арешт позбавляв пана Олексія можливості розпорядитися власним нерухомим майном.Для надання клієнтові безоплатної вторинної правової допомоги, була уповноважена Наталія Ярошенко, юрист Центру, яка склала позов  до районного суду  про зняття арешту з нерухомого майна. Відповідачами були визначені Прокуратура Автономної республіки Крим (переміщена у м. Київ) та Перша Севастопольська державна нотаріальна контора, а третьою особою - Департамент реєстрації Харківської міської ради.
Для представництва інтересів клієнтки у суді дорученням Центру була призначена адвокат Олена Найдьонова.
Юристом та адвокатом системи БПД була сформована правова позиція, що грунтувалася на нормах Констуції України (стаття 41), Цивільного кодексу України (статті 317,319, 321, 391) які закріплюють правомочності власника, непорушність права власності. В якості доказів були надані документи, що підтверджують право власності чоловіка на земельну ділянку; документи, що підтверджують намагання клієнта у досудовому порядку врегулювати питання, та довідка МВС, якою підтверджувалося, що клієнт Центру до кримінальної відповідальності не притягувався, не знятої чи не погашеної судимості не мав та в розшуку не перебував.
Суд погодився з позицією, викладеною юристом та адвокатом системи БПД, та у серпні 2020 року виніс рішення, яким позов пана Олексія був повністю задоволений та звільнено з-під арешту належну чоловікові земельну ділянку.
Однак, Прокуратура Автономної Республіки Крим (м. Київ) не погодилася з рішенням суду та подала до Харківського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просила ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Основним аргументом апеляційної скарги стало те, що позов був поданий до неналежного відповідача. А саме, потрібно було, на погляд апелянта, звертатися до прокуратури міста Севастополя замість прокуратури АРК.
Адвокат в апеляційній інстанції доводив, що прокуратура АРК саме і є належним відповідачем, посилаючись на наказ Генеральної прокуратури України від 23 грудня 2015 року № 414 «Про затвердження Порядку організації діяльності органів прокуратури у зв`язку з тимчасовою окупацією території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя», яким функції прокуратури міста Севастополя покладаються на прокуратуру АРК.
Однак, Харківський апеляційний суд не взяв до уваги доводи адвоката та Постановою від 17 листопада 2020 року задовольнив апеляційну скаргу Прокуратури Автономної Республіки Крим (м. Київ), а рішення районного суду скасував.
Адвокатом Найдьоновою Оленою постанова Харківського апеляційного суду була оскаржена в касаційній інстанції.
Верховний Суд погодився з доводами касаційної скарги та 10 листопада виніс Постанову, якою скасував постанову Харківського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року, а рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 05 серпня 2020 року залишив в силі.
Таким чином, завдяки наданій Харківським місцевим центром безоплатної вторинної правової допомоги, клієнт отримав можливість у повній мірі володіти, користуватися та розпоряджатися власним нерухомим майном.
З постановою Верховного Суду України можна ознайомитися за посиланням
|
|
|
|
|
|
|
#успішнасправа |
|
Батько пані Тамари помер рік тому. Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входила земельна ділянка (пай). Заповіту батько не залишив, тому право на спадщину отримали троє дітей померлого. Син та одна з доньок у передбачений законом шестимісячний термін звернулися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. А пані Тамара звернулася лише через три місяці після спливу строку.
Як фахівці системи БПД допомогли клієнтці домогтися додаткового терміну для прийняття спадщини – читайте в нашому матеріалі на сайті.
|
|
Щодо пілотного проєкту |
|
ДО ПІЛОТНОГО ПРОЄКТУ З ОПТИМІЗАЦІЇ РОБОТИ ЧЕРГОВИХ ЧАСТИН ПРИЄДНАЛИСЬ ХАРКІВСЬКА ТА ЛУГАНСЬКА ОБЛАСТІ
Круглий стіл щодо надання безоплатної правової допомоги затриманим громадянам та реалізації пілотного проекту з оптимізації роботи чергових частин відбувся в Регіональному центрі. У заході взяли участь Анатолій Бородавка, директор Регіонального центру, Вадим Махніцький, його заступник, керівники відповідних відділів, а також Сергій Ковган, Представник Уповноваженого Верховної Ради України в східних областях, Сергій Кузьменко, начальник Відділу регіонального представництва в східних областях, Юрій Голобородий, старший лейтенант поліції, старший інспектор з особливих доручень відділу уповноважених з контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності (з дислокацією в Харківській області).
Учасники круглого столу обговорили прийняття і оброблення повідомлень про випадки затримання осіб, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, опрацювання постанов/ухвал про залучення захисника відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії регіональними центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Довідково. Прийняття та оброблення повідомлень про випадки затримання осіб, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по всій Україні здійснюватиметься двома регіональними центрами – в Чернівецькій і Тернопільській областях. Таке рішення ухвалене за підсумками реалізації пілотного проєкту, який розпочався 1 жовтня 2021 року у п’яти областях. Зміни відбудуться поетапно – з 1 січня 2022 року дію пілотного проєкту поширять на 10 областей, а з 1 лютого 2022 року – на всю територію України за винятком Києва. Крім того, аналогічно централізовано будуть опрацьовуватися постанови/ухвали про залучення захисника для здійснення захисту, які надійдуть у неробочий і нічний час, вихідні та святкові дні.
|
|
|
|
|
|
|
#КонсультаціяБПД |
|
Коли  закохана пара вирішує об’єднати свої долі та   одружитися – це хвилююча радісна подія – не лише для молодят, а й для їхніх батьків та родичів. Тому часто в приготуванні до церемонії весілля бере участь багато людей.
Однак,   в житті трапляється так, що навіть після того, як заява в органи РАЦС вже подана та все ретельно сплановано, хтось із молодят приймає рішення скасувати весілля прямо напередодні. Причин для такого кроку може бути безліч, ми ж спробуємо розібратися лише у правових наслідках такого рішення.
 Важливо пам’ятати, що і Конституція України і Сімейний кодекс України проголошують, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка, а Кримінальний кодекс України визнає злочином примушування особи до вступу в шлюб.Тому подача заяви про реєстрацію шлюбу не створює обов’язку для наречених зареєструвати шлюб. Така заява може розглядатися як своєрідне повідомлення органам реєстрації актів цивільного стану про намір зареєструвати шлюб.
Після отримання заяви посадові особи органів РАЦС в установлені терміни проводять перевірку інформації, заявленої нареченими, щодо відсутності обставин, які перешкоджають реєстрації шлюбу, та готують проведення реєстрації шлюбу у строк, місці та враховуючи побажання наречених про урочистість процедури.
 Які наслідки може мати відмова від шлюбу?Відмова від реєстрації шлюбу когось із наречених у період між подачею заяви до органу РАЦС і датою весілля тягне за собою наслідки майнового характеру.
Сімейний кодекс України містить норму, згідно якої особа, яка відмовилася від шлюбу, зобов’язана відшкодувати другій стороні затрати, що були нею понесені у зв’язку з приготуванням до реєстрації шлюбу та весілля.
Які затрати треба відшкодовувати?
В даному випадку – витрати на придбання певного майна, оплату робіт чи послуг, пов’язаних з приготуваннями до весільної церемонії. Наприклад, це можуть бути гроші, витрачені на весільне вбрання, замовлення кафе чи ресторану, послуги фотографа тощо.
 Слід мати на увазі, затрати мають бути прямо пов’язаними саме з приготуванням до весільного святкування та бути фактично сплаченими.
Також обов’язковою умовою відшкодування витрачених коштів є прямий і безпосередній зв’язок цих витрат з підготовкою до весілля. Іншими словами, очевидним має бути той факт, що якби не весілля, то таких витрат взагалі не було б, а також те, що придбані речі (замовлені послуги) неможливо в подальшому використати в побуті, господарстві.
У разі відмови однієї із сторін добровільно відшкодувати кошти сторона, яка понесла витрати, має право звернутися до  суду із позовною заявою, до якої треба додати докази всіх сум, які заявляються до відшкодування (чеки, квитанції, договори, інші документи із зазначенням суми, дати, прізвища особи та призначення платежу).
Такий позов подається до суду за місцем реєстрації відповідача, за його подання необхідно сплатити судовий збір у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір».
|
|
|
|
|
|
|
Право на безоплатну вторинну правову допомогу |
|
З 21 листопада 2021 року громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території, отримали право на безоплатну вторинну правову допомогу. Звертатися за представленням своїх інтересів у суді та складенням процесуальних документів вони можуть з питань, пов’язаних із захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації та тимчасовою окупацією території України.
Таке розширення суб’єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу внесене Законом України «Про визнання таким, що втратив чинність Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» від 01 липня 2021 року № 1618-ІХ.
 «Система безоплатної правової допомоги готова зробити усе необхідне, аби забезпечити доступ до права та правосуддя для кожного українця. Особливо актуальним є відновлення справедливості для тих громадян, які на сьогодні опинилися по той бік від звичного життя і постійно стикаються із масовим порушенням своїх прав», — переконаний в. о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.
|
|
|
|
|
|
|
Працевлаштування осіб з інвалідностью |
|
 Особам з інвалідністю забезпечується повне й рівне здійснення ними всіх прав та основоположних свобод людини в усіх сферах суспільного життя. Дискримінація осіб з інвалідністю відповідно до законодавства забороняється, у тому числі й під час реалізації ними права на працю. Саме тому особи з інвалідністю потребують створення належних умов праці та справедливого соціального захисту для того, щоб успішно інтегруватися та комунікувати із суспільством.
 Яке законодавство визначає права та свободи осіб з інвалідністю Загальна декларація прав людиниКонвенція про права осіб з інвалідністю від 13 грудня 2006 року
Кодекс законів про працю України
закони України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», «Про відпустки» тощо.
Хто належить до осіб з інвалідністю
Верховна Рада України у грудні 2009 року ратифікувала важливий з точки зору захисту прав працівників – осіб з інвалідністю міжнародний договір − Конвенцію про права осіб з інвалідністю від 13 грудня 2006 року (далі − Конвенція), яка, у свою чергу, проголошує створення належного права осіб з інвалідністю на працю нарівні з іншими.
Конвенція визначає, що до осіб з інвалідністю належать особи зі стійкими фізичними, психічними, інтелектуальними або сенсорними порушеннями, які при взаємодії з різними бар’єрами можуть заважати їхній повній та ефективній участі в житті суспільства нарівні з іншими.
Що включає право на працю осіб з інвалідністю
Право на працю осіб з інвалідністю перш за все включає право на отримання можливості заробляти собі на життя працею, яку особа з інвалідністю вільно вибрала чи на яку вона вільно погодилась, в умовах, коли ринок праці та виробниче середовище є відкритими, інклюзивними та доступними для осіб з інвалідністю (стаття 27 Конвенції).
Що варто знати роботодавцям
Що ж стосується роботодавців, то статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.
Водночас за кожне робоче місце призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте такою особою роботодавці сплачують Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції відповідно до Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70.
Увага! Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об’єднань з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, − у кількості одного робочого місця (стаття 19 Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»).
Які документи потрібно надати роботодавцю при працевлаштуванні
 паспорт або інший документ, що посвідчує особу;трудову книжку
документ про освіту
довідку медико-соціальної експертної комісії
виписку з акта-огляду медико-соціальної експертної комісії, де вказується строк, група інвалідності та її причина
індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю, яка є обов’язковою для виконання всіма роботодавцями
До того ж, на власника покладається обов’язок організовувати навчання, перекваліфікацію, працевлаштування осіб з інвалідністю, створення для них умов праці з урахуванням медичних рекомендацій.
Про відпустки
Слід наголосити на тому, що особи з інвалідністю мають певні додаткові гарантії у наданні їм відпустки. Так, якщо право працівника на щорічну відпустку зі збереженням заробітної плати настає з моменту закінчення шести місяців безперервної роботи, то особі з інвалідністю така відпустка надається за його бажанням у зручний для нього час відповідно до Закону України «Про відпустки».
Крім того, тривалість щорічної основної відпустки для працівників – осіб з інвалідністю становить:
 для осіб з інвалідністю I і II груп – 30 календарних днівдля осіб з інвалідністю III групи – 26 календарних днів
|
|
|
|
|
|
|
Буклети про різні земельні правові питання. |
|
|
Домашнє насильство |
|
 Домашнє насильство – це злочин. Усе більше українців усвідомлюють, що це не «сімейна справа», що від кривдника треба захищатися.
З 7 січня 2018 року, коли набрав чинності Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статті, отримали право на безоплатну вторинну правову допомогу. Якщо три роки тому до системи БПД звернулася 241 така людина, то у 2019-му – втричі більше. Минулого року правова допомога була надана 1 177 постраждалим від домашнього насильства. А за січень-жовтень цього року – 1 670 людям.
«Кожна третя людина, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, звертається за допомогою щодо складання заяв про видачу обмежувального припису стосовно кривдника. Багато звернень щодо представництва інтересів у кримінальних та адміністративних справах, розірвання шлюбу та поділу майна. Часто також постраждалі звертаються щодо стягнення аліментів, визначення місця проживання дитини та позбавлення батьківських прав», – говорить перша заступниця директора Координаційного центру з надання правової допомоги Оксана Василяка.
Можливість правового захисту від домашніх кривдників
Про судову практику та роль адвоката
Страждають як жінки, так і чоловіки
Як довести факт насильства
Допомога – онлайн та телефоном
За справедливістю – до системи БПД
|
|
|
|
|
|
|
Меморандум з Пробація України Probation in Ukraine |
|
покращення доступу засуджених, які відбувають покарання без позбавлення волі, до безоплатної правової допомоги
обрання заходів для ресоціалізації неповнолітніх, які є учасниками проєкту відновного правосуддя, з урахуванням їх вікових та психологічних особливостей і обставин вчинення правопорушення
Система безоплатної правової допомоги співпрацює з Центром пробації вже тривалий час. «Питання, з якими найчастіше звертаються клієнти пробації, стосуються не лише адміністративного та кримінального законодавства, а й трудового, сімейного права. Останнім часом стає більше питань у галузі земельного права. Фахівці системи БПД проводять різні правопросвітницькі заходи з тем, що є актуальними для засуджених, які відбувають покарання без позбавлення волі», – розповів в. о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.
|
|
|
|
|
|
|
Автор: 
Додано: 
Переглядів:13 
Категорія - [
Коментарі (0)
