| Ваша думка щодо об’єднання територіальних громад |
|
|
 |
Чи законний збір грошей у школі |
 |
Навчальний рік-2020 дуже незвичний для учнів  , їхніх батьків  та вчителів  , адже вперше школа розпочала навчання в умовах пандемії. Вперше процес навчання організовано з урахуванням карантинних обмежень. Але багатьох батьків, як і раніше, хвилюють «стандартні» запитання: чи має право навчальний заклад збирати кошти з батьків, куди звертатися, якщо дитину ображають, чи обов’язково залучати дітей до прибирання у школі? Відповіді на ці запитання даємо сьогодні у рубриці #ПравоваДопомога
 Батьки мають право відмовитися здавати додаткові кошти
 Якщо дитина навчається у звичайній школі (фінансується за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів), батьки мають право відмовитися здавати  додаткові кошти – освіта в Україні є безкоштовною. Якщо у школі вимагають так званих «добровільних» внесків, батькам слід звернутися до місцевих органів управління освітою з вимогою роз’яснити законність таких дій.
 У випадку, якщо батьки вирішили виконати добровільну благодійну місію та надати кошти на ті чи інші потреби школи, краще перераховувати їх на банківський рахунок та вимагати отримання звітів про витрати.
Захист від булінгу
Якщо дитину кривдять  інші діти, потрібно для початку поговорити з їхніми батьками – можливо, цього буде достатньо.
 Якщо знущання продовжуються, дитина або її законний представник можуть звернутися з повідомленням про вчинення такий дій до керівника та інших працівників навчального закладу, служби у справах дітей тощо, а за потреби й до територіального органу Національної поліції України.
Керівник навчального закладу розглядає заяви  про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування; скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування відповідно до Порядку реагування на випадку булінгу (цькування), затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України.
 Крім того, з метою захисту своїх прав постраждалий може звернутися до Освітнього омбудсмена України: https://eo.gov.ua/
Праця або чергування – справа добровільна
 Залучати дитину до праці або чергування у школі можна тільки за добровільною згодою учня та за умови наявності згоди батьків. У іншому випадку батьки матимуть усі підстави оскаржувати такі дії навчального закладу, у тому числі шляхом звернення до суду. Школі необхідно заздалегідь з’ясувати позицію батьків із питання залучення їхніх дітей до праці. 
У випадку якщо обов’язок чергувати записаний у статуті школи, учням слід пам’ятати, що праця чи чергування має бути на добровільних засадах, а статут школи не може суперечити законам.
|
|
|
 |
|
 |
|
Статус біженця - як його отримати. |
|
Україна готова допомогти біженцям, що не почуваються безпечно у власній державі, у тому числі і громадянам Білорусі.
Україна визнається державою призначення та транзитом для осіб, які потребують міжнародного захисту. Розповідаємо про правовий механізм набуття статусу біженця такими особами.
 Згідно зі статтею 1 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», біженцем може бути визнана особа  , яка не є громадянином України і внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань.
Щоб отримати статус біженця в Україні, особа, (або її законний представник) повинна протягом  робочих днів з дня легального перетину державного кордону звернутись до територіального відділу (управління) Державної міграційної служби України із заявою про визнання її біженцем. Зазначена заява має подаватись особою, яка потребує правового захисту в Україні за місцем свого тимчасового перебування.
У разі незнання та нерозуміння суб’єктом звернення державної мови, особа має право отримати послугу з перекладу української мови, залучивши до процесу оформлення заяви та її розгляду перекладача.
У зверненні про надання статусу біженця особою мають зазначатися дійсні підстави побоювання за своє життя у разі повернення до країни свого походження та надано відомості, які можуть підтвердити зазначений факт.  Так, до звернення про визнання біженцем надаються:  документи, що посвідчують особу заявника (паспорт або посвідчення встановленого зразка, що підтверджує громадянську приналежність до країни походження); документи та матеріали, що свідчать про наявність обставин для отримання статусу біженця.  Окремо, заявник має надати 4 фотокартки, а у разі супроводження неповнолітніх членів своєї сім’ї – додатково по 4 світлини на кожну особу.  Якщо документи, які посвідчують заявника, відсутні або є фальшивими, то така особа має повідомити про цю обставину в заяві про визнання біженцем, а також викласти причини виникнення вказаних обставин.
Після подання  заяви про визнання біженцем особі видається довідка про звернення за захистом в Україні, що є документом, який засвідчує законність її перебування на території України на період, що розпочинається з моменту звернення особи з відповідною заявою і є дійсною для реалізації прав і виконання обов’язків, передбачених законами України, до остаточного визначення статусу такої особи чи залишення нею території України.
 Що відбувається після подання заяви Куди звертатися за правовою допомогою у разі відмови територіального органу в прийнятті заяви про визнання біженцем Яка відповідальність за нелегальне перебування в Україні Відповіді на ці запитання читайте в матеріалі за посиланням 
_________________________
Украина готова помочь беженцам, которые не чувствуют себя в безопасности в собственном государстве, в том числе и гражданам Беларуси.
Украина признается государством назначения и транзитом для лиц, нуждающихся в международной защите. Рассказываем о правовом механизме получения статуса беженца такими лицами:
Согласно статье 1 Закона Украины «О беженцах и лицах, которые нуждаются в дополнительной или временной защите», беженцем может быть признано лицо , которое не является гражданином Украины и в результате обоснованных опасений стать жертвой преследований за признаками расы, вероисповедания, национальности, гражданства (подданичество), принадлежности к определенной социальной группе или политическим убеждениям находится за пределами страны своей гражданской принадлежности и не может пользоваться защитой этой страны или не желает пользоваться этой защитой в результате таких опасений, или, не имея гражданства (подданичество) и находясь за пределами страны своего предыдущего постоянного обитания, не может или не желает вернуться к ней в результате отмеченных опасений.
Чтобы получить статус беженца в Украине, лицо, (или его законный представитель) должен в течение рабочих дней со дня легального пересечения государственной границы обратиться в территориальный отдел (управление) Государственной миграционной службы Украины с заявлением о признании ее беженцем. Указанное заявление должно подаваться лицом, которое нуждается в правовой защите в Украине по месту временного пребывания.
В случае незнания и непонимания субъектом обращения государственного языка, лицо имеет право получить услугу по переводу украинского языка, привлекая к процессу оформления заявления и его рассмотрения переводчика.
В обращении о предоставлении статуса беженца лицом должны указываться веские основания опасения за свою жизнь в случае возвращения в страну своего происхождения и предоставлены сведения, которые могут подтвердить указанный факт. Так, к обращению о признании беженцем предоставляються: документы, удостоверяющие личность заявителя (паспорт или удостоверение установленного образца, подтверждающие гражданскую принадлежность к стране происхождения); документы и материалы, свидетельствующие о наличии обстоятельств для получения статуса беженца. Отдельно заявитель должен предоставить 4 фотографии, а в случае сопровождения несовершеннолетних членов своей семьи - дополнительно по 4 фотографии на каждое лицо. Если документы, удостоверяющие заявителя, отсутствуют или являются фальшивыми, то необходимо сообщить об этом обстоятельстве в заявлении о признании беженцем, а также изложить причины возникновения этих обстоятельств.
После подачи заявления о признании беженцем лицу выдается справка об обращении за защитой в Украине, что является документом, удостоверяющим законность его пребывания на территории Украины на период, который начинается с момента обращения лица с соответствующим заявлением и действительна для реализации прав и исполнения обязанностей, предусмотренных законами Украины, до окончательного определения статуса такого лица или оставления им территории Украины.
Что происходит после подачи заявления Куда обращаться за правовой помощью в случае отказа территориального органа в принятии заявления о признании беженцем Какая ответственность за нелегальное пребывание в Украине Ответы на эти вопросы читайте в материале по ссылке
|
|
|
|
|
|
|
Судове засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду |
|
На виконання Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", відповідно до пункту 10 частини першої статті 152, частини п’ятої статті 153 Закону України "Про судоустрій і статус судів", та затвердженого Порядоку роботи з технічними засобами відеоконференцзв’язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, Одеський апеляційний суд проводить процесуальні дії в режимі відеоконференції.
Відеоконференція – це телекомунікаційна технологія інтерактивної взаємодії двох або більше віддалених учасників судового провадження з можливістю обміну аудіо- та відеоінформацією у реальному часу з урахуванням керуючих даних" (Інструкція про порядок роботи з технічними засобами відеозапису ходу й результатів процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції під час судового засідання (кримінального провадження), затверджена наказом ДСА від 15.11.12 № 155).
Відповідно до статті 158-1. Цивільного процесуального кодексу України
1. Суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи іншого учасника цивільного процесу може постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
2. У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в обов’язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за сім днів до дня проведення судового засідання, в якому відбуватиметься така участь.
3. Питання про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції вирішується судом за наявності відповідного клопотання або за власною ініціативою не пізніш як за п’ять днів до дня проведення такого судового засідання. Ухвала суду, прийнята за наслідками вирішення цього питання, оскарженню не підлягає.
4. Ухвала про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції має містити:
1) найменування суду, якому доручається забезпечити проведення відеоконференції;
Джерело: https://court.gov.ua/press/news/992850/
2) ім’я (найменування) особи, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, та її процесуальний статус;
3) дату і час проведення судового засідання.
5. Копія ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції негайно надсилається до суду, який зобов’язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. З метою забезпечення своєчасного проведення відеоконференції копія ухвали також може бути надіслана за допомогою кур’єра, факсу або електронної пошти.
6. Використовувані в судовому засіданні технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов’язки, передбачені цим Кодексом.
7. Хід і результати процесуальних дій, проведених в режимі відеоконференції, фіксуються судом, який розглядає цивільну справу, за допомогою технічних засобів відеозапису. Носій відеозапису відеоконференції є додатком до журналу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи.
8. У разі виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за наявності ухвали суду про таку участь, суд відкладає розгляд справи, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи.
9. У разі якщо особа, яка подала клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, з’явилася до зали судового засідання, така особа бере участь у судовому засіданні в загальному порядку.
10. Участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції згідно з правилами цієї статті може відбуватися під час розгляду справ у судах першої, апеляційної, касаційної інстанцій та перегляду справ Верховним Судом України".
|
|
|
|
|
|
|
серпневий випуск дайджеста |
|
Про відновне правосуддя на Харківщині, прес-тур системи БПД та інші новини БПД – у серпневому випуску дайджеста.
|
|
Для військовослужбовців |
|
Ветерани та учасники бойових дій – у трійці категорій громадян, які найчастіше звертаються за безоплатною вторинною правовою допомогою. До ТОП- правових питань, з якими військовослужбовці звертаються до центрів та бюро правової допомоги, входить трудове право.
Під час дії особливого періоду за мобілізованими працівниками, а також прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі при укладенні нового контракту, на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення зберігається:
 робоче місце, посада та середній заробіток (військовослужбовці увільняються від виконання посадових обов’язків) (стаття 119 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП); право на щорічну відпустку (пункт 2 частини першої статті 9 Закону України «Про відпустки» (далі - Закон). Трудовий стаж не переривається (стаття 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»). Трудові гарантії поширюються також на поранених, полонених або визнаних безвісно відсутніми до моменту звільнення їх з військової служби, повернення з полону, появи після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими.
Детально про те, які існують трудові гарантії для військовослужбовців, можна прочитати у мобільному застосунку  «Твоє право» – безкоштовному універсальному юридичному довіднику в смартфоні.
 Крім того, застосунок «Твоє право» містить інформацію щодо укладення контракту про проходження військової служби, звільнення та дострокове розірвання контакту, грошове забезпечення військовослужбовця, допомоги на піднайом житла, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, кредитних гарантій тощо.
|
|
|
|
|
|
|
Захист тварин:відповідальість за жорстокість |
|
Їх мордують, калічать і вбивають.  Тваринам, особливо безпритульним, часто дістається від рук людини. На собак ще й влаштовують полювання догхантери. Щоб захистити тварин, в Україні кілька років тому посилили відповідальність за жорстоке поводження з ними.
Згідно з українським законодавством, за жорстоке поводження з тваринами винні особи несуть адміністративну та кримінальну  відповідальність.
Відповідно до частини першої статті   Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», при поводженні з тваринами не допускається:
 використання оснащень, інвентарю, що травмують тварин;примушування тварин до виконання неприродних для них дій, що призводять до травмувань;
нанесення побоїв, травм з метою примушування тварин до виконання будь-яких вимог;
використання тварин в умовах надмірних фізіологічних навантажень тощо.
За жорстоке поводження з тваринами , а саме знущання над тваринами, завдання побоїв або вчинення інших насильницьких дій, що завдали тварині фізичного болю, страждань  і не спричинили тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі, залишення тварин напризволяще, у тому числі порушення правил утримання тварин, – застосовується адміністративна відповідальність у вигляді накладення штрафу від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварини, якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров’я.
Насильницькі дії стосовно тварин, спрямовані на задоволення статевої пристрасті, тягнуть за собою накладення штрафу від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварини, якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров’я.
За жорстоке поводження з тваринами, що відносяться до хребетних, у тому числі безпритульними️ тваринами, що вчинене умисно та призвело до каліцтва чи загибелі тварини, а також нацьковування тварин одна на одну чи інших тварин, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, публічні заклики до вчинення діянь, які мають ознаки жорстокого поводження з тваринами, а також поширення матеріалів із закликами до вчинення таких дій – застосовується кримінальна відповідальність у вигляді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років.
У яких випадках покарання за жорстокість відносно тварин може бути більш суворим
Як, згідно із Законом, господарі зобов’язані утримувати домашніх тварин
Куди звертатись громадянам у випадках виявлення жорстокого поводження з тваринами
|
|
|
|
|
|
|
Чи любите ви давати відгуки про компанії на різних ресурсах? |
|
Чи любите ви давати відгуки про компанії на різних ресурсах? Ми не про хейтерські, а про справді конструктивні відгуки з пропозиціями та побажаннями. На нашу думку,  діалог між клієнтом та організацією дуже корисний: він допомагає побачити ситуацію під іншим кутом, зрозуміти власні слабкі та сильні сторони, потреби клієнта, які з часом зазнають змін.
Ось тому в наших регіональних, місцевих центрах, бюро правової допомоги на видному місці з'явилися листівки з проханням розповісти про свої враження від візиту до системи БПД.  QR-код автоматично переправить клієнта до невеликої анкети, де можна залишити скаргу чи подяку, оцінити якість обслуговування, комфортність центру.
Чекаємо від вас зворотного зв'язку, і – покращуймо систему БПД разом 
|
|
#ПравоваКонсультація |
|
Гойдалки, каруселі, батути, американські гірки… У розпал літа в українських містах відкрилися атракціони, які раніше не працювали через карантинні обмеження. Але хто відповідає за безпеку атракціонів та якою має бути безпечна атракціонна техніка? Про це розповідають фахівці
Гайсинський місцевий центр з надання БВПД
Власники атракціонів під час установлення, монтажу, безпечної експлуатації, ремонту та реконструкції повинні дотримуватися Правил будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 01 березня 2006 року № 110
За порушення цих Правил власники нестимуть адміністративну або кримінальну відповідальність.
Проєкти атракціонів повинні відповідати державній експертизі стосовно техногенної безпеки відповідно до Кодексу цивільного захисту України. Зокрема:
 Атракціони мають бути здатними сприймати максимальні навантаження (маси власних конструкцій, відвідувачі і глядачі, частини, що рухаються, атракціону з відвідувачами, вітер та сніг, динамічні, вібраційні та ударні (у тому числі аварійні, температурні та інші навантаження). Атракціонна техніка має зберігати задані властивості за багаторазового монтажу, демонтажу та транспортування. Будь-які складові частини механізмів атракціону, що становлять небезпеку, до яких можуть мати доступ відвідувачі або обслуговуючий персонал, повинні бути захищені огорожами. Огорожі, призначені для запобігання доступу в небезпечні зони, потрібно виготовляти та встановлювати таким чином, щоб вони перешкоджали потраплянню частин тіла в небезпечні зони з урахуванням віку відвідувачів, а також унеможливлювали їх демонтаж без застосування інструментів. Небезпечні для відвідувачів зони атракціонів мають бути огороджені жорсткою системою обмеження доступу.
|
|
|
|
|
|
|
📢 Увага! Instagram-челендж !!! 📢 |
|
 Увага! Instagram-челендж !!!
До Дня Незалежності України система безоплатної правової допомоги
з  17 по 24 серпня 2020 року 
проводить челендж #незалежністьзБПД. Мета акції – популяризувати серед читачів, насамперед молоді, почуття патріотизму, сприяти розвитку в суспільстві національної свідомості. Що потрібно зробити, аби долучитися? Все просто!
 мати відкритий акаунт в Instagram мати  підписку на сторінку «Безоплатна правова допомога» @ualegalaid додати текст, що особисто для вас означає «незалежність»
На цю сторінку робитиметься репост усіх фото та відео, автори яких виконали умови челенджу.
Кількість постів необмежена.
|
|
|
|
|
|
|
Серпневий номер інформаційного дайджесту |
|
Вийшов серпневий номер інформаційного дайджесту мережі правових клубів PRAVOKATOR "The Wall"  - новини, статті, корисні матеріали:
|
|
Автор: 
Додано: 
Переглядів:5 
Категорія - [
Коментарі (0)
