| « Липень 2022 » |
|---|
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
|---|
| | 1 | 2 | 3 | | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 |
|
| Ваша думка щодо об’єднання територіальних громад |
|
|
 |
#кейс_БПД |
 |
 Ольга прожила з чоловіком три з половиною роки. Офіційно не розписувалися, жили у неї – в будинку, де мешкала вона з маленьким сином від першого шлюбу та її старенькі батьки. Але спільне життя не склалося, тож жінка вирішила припинити стосунки. І тут почалося пекло.
Чоловік почав систематично влаштовувати сварки та скандали, в тому числі в присутності дитини. Ольга не раз зверталася до поліції – за минулий рік зареєстровано сім скарг! Чоловіка притягали до адміністративної відповідальності, проте він не вгамовувався: підстерігав біля будинку, зустрічав на вулиці та залякував, обіцяв помститися за те, що так з ним обійшлася. Дійшло до того, що Ольга не могла спокійно вийти на вулицю без супроводу інших людей. Та й удома кривдник не давав жінці спокою – вона регулярно отримувала дзвінки та смс з погрозами та образами.
________________
Щоб захистися від колишнього співмешканця, Ольга звернулася до Ковельський місцевий центр з надання БВПД та розповіла свою історію. Оскільки постраждалі від домашнього насильства мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, жінці було призначено адвоката Романа Горблюка, який співпрацює з системою БПД.
 «Зважаючи на вид насильства, яке вчиняв кривдник, ця справа є специфічною і дещо відрізняється від інших аналогічних справ про домашнє насильство. Адже після припинення відносин між особами, які спільно проживали однією сім’єю, але не перебували у шлюбі між собою, кривдник не полишав у спокої свою колишню співмешканку – переслідував її, ображав, погрожував. І це відбувалось постійно. Фактично, кривдник не давав жінці спокійно жити», – розповідає адвокат Роман Горблюк.
Адвокат підготував та подав до  суду позовну заяву про видачу обмежувального припису. Суд розглянув надані докази – судові постанови про притягнення чоловіка до адміністративної відповідальності за хуліганські дії щодо Ольги, в тому числі в стані алкогольного сп`яніння та роздруківки смс-повідомлень з погрозами – і дійшов висновку, що факт систематичного психологічного насильства є доведеним.
 Заява про видачу обмежувального припису була задоволена повністю – кривднику тепер заборонено наближатися до будинку Ольги ближче ніж 100 метрів, а також особисто і через третіх осіб розшукувати, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватись з нею чи її сином. Обмежувальний припис виданий строком на 4 місяці.
Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень:  https://bit.ly/3tIgJNH
|
|
|
 |
|
 |
|
«WikiLegalAid» |
|
У 2021 році користувачі понад 14,9 млн разів переглянули консультації, розміщені на платформі «WikiLegalAid». Це у 2,6 разів більше, ніж позаминулого року, коли кількість переглядів становила 5,6 млн. разів.
 «WikiLegalAid» – довідково-інформаційна платформа правових консультацій, що функціонує за принципом Вікіпедії та відкрита для вільного доступу громадян за посиланням https://wiki.legalaid.gov.ua
Три роки тому, 13 грудня 2018 року, довідково-інформаційна платформа правових консультацій «WikiLegalAid» була відкрита для широкого загалу. За цей період її сторінки переглянули понад 22 млн. разів.
«WikiLegalAid» є додатковим інструментом, що дає змогу спростити процес вирішення правових проблем громадян, підвищити правову свідомість та освіченість населення. Наразі вона налічує 2 115 правових консультацій, з них 165 – розміщено у 2021 році», – розповіла начальниця відділу експертно-аналітичного забезпечення надання правової допомоги управління правового аналізу та експертизи Координаційного центру з надання правової допомоги Наталія Зайцева.
Детальніше про вміст WikiLegalAid, в чому полягає її унікальність та про людей, що її наповнюють, читайте на нашому сайті: https://bit.ly/3tGsFzG
|
|
|
|
|
|
|
Застосунок «Твоє право» |
|
У грудні минулого року у  застосунку «Твоє право» з’явився новий розділ, присвячений викривачам корупції. На цей час інформацію, що міститься у цьому розділі, користувачі переглянули понад 400 разів.
Розділ «Права викривачів корупції» у мобільному застосунку «Твоє право» створений Координаційним центром з надання правової допомоги. Наповнює його Національне агентство з питань запобігання корупції.
Встановивши застосунок «Твоє право» за посиланням https://bit.ly/3iorbkE, можна легко знайти всю необхідну інформацію про те, як та куди повідомляти про корупцію і стати викривачем. Також застосунок містить інформацію про права та гарантії захисту викривачів, встановлені законодавством, та іншу корисну інформацію з цього питання.
|
|
|
|
|
|
|
Програма відновлення для неповнолітніх |
|
За три роки, що діє Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення, 186 дітей вже отримали можливість виправити ситуацію, що сталася у зв’язку з вчиненням злочину, та розпочати нове життя – суд звільнив їх від кримінальної відповідальності. Потерпілі отримали відшкодування заподіяної шкоди. Ще 64 неповнолітні наразі очікують рішення суду.
Реалізація Програми відновлення для неповнолітніх розпочалася у 2019 році у шести регіонах України: Донецькій, Одеській, Львівській, Луганській, Миколаївській та Харківській областях. А у квітні 2020 року за підсумками реалізації пілотного проєкту Програма була поширена на усю територію України.
Про те, як працює Програма відновлення для неповнолітніх, як за допомогою медіації враховуються інтереси обох сторін кофлікту, як підлітки ідуть дорогою відновлення, виправляють шкоду та відновлюють соціальні зв'язки із суспільством, читайте на нашому сайті: https://bit.ly/33MdxWM
|
|
|
|
|
|
|
#ПравоваКонсультація |
|
Оформлення спадщини - одне з питань, з якими найчастіше звертаються до юристів. Особливо багато запитань постає, якщо в порядку спадкування набувається право власності на  земельну ділянку.
Спадкування земельної ділянки здійснюється за законом або заповітом.
Спадкоємцем за заповітом є особа, визначена у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, здійснюється спадкування за законом.
Спадкоємці за законом поділяються декілька черг, і кожна з них успадковує майно лише у разі, якщо попередня черга його не успадкувала.
 черга: діти померлого, в тому числі зачаті за життя і народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки черга: рідні брати і сестри, бабуся і дідусь черга: рідні дядько та тітка черга: особи, які проживали з померлим однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини черга: інші родичі до шостого ступеня споріднення включно. При цьому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів більш далекого ступеня спорідненняМалолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частини, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.
Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов'язкову частку.
Право власності на земельну ділянку у порядку спадкування переходить до спадкоємців на загальних підставах, зі збереженням її цільного призначення.
До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, та яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом
Місце відкриття спадщини
Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Якщо спадкодавець мав декілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.
Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкрити спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходження основної частини рухомого майна.
В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом
Строк прийняття спадщини
Якщо спадкоємцю потрібно отримати земельну ділянку у спадок, то необхідно протягом 6 місяців із дня відкриття спадщини (тобто, з моменту смерті особи або оголошення її померлою) звернутися до нотаріуса за місцем відкриття спадщини (яким є останнє місце проживання спадкодавця) особисто із заявою про прийняття спадщини.
Якщо спадкоємці пропускають зазначений шестимісячний строк з поважних причин, слід звернутися до суду із позовною заявою про поновлення зазначеного строку для прийняття спадщини.
Набуття права власності
Якщо спадкоємцем подано всі необхідні документи, то нотаріус видає свідоцтво про право на спадщину, а також реєструє право власності спадкоємця у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. З цього моменту спадкоємець є повноправним власником успадкованої земельної ділянки.
Земельна ділянка може входити до спадкової маси та успадковуватися лише тоді, коли у її власника (спадкодавця) є правовстановлюючий документ, що посвідчує його право власності на таку земельну ділянку.
Відсутність документів
Якщо в документі на право власності (державному акті) на ім'я померлого кадастровий номер відсутній, то в межах відкритої спадної справи потрібно виготовити відповідну технічну документацію на землю. Після отримання кадастрового номера та отримання витягу із Державного земельного кадастру слід звернутися до нотаріуса для завершення процедури видачі свідоцтва про право на спадщину.
За відсутності правовстановлюючих документів, які підтверджують те, що померла особа була власником земельної ділянки, необхідно звернутись до суду із позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування.
Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку, проте розпочав процедуру її приватизації, у порядку спадкування переходить право вимагати такої приватизації. Необхідно звернутися до нотаріуса, отримати постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії (видачі свідоцтва про право на спадщину на ділянку) та звернутися до суду з позовом про визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації та одержання документа, що посвідчує право власності на землю на ім'я спадкоємця.
Якщо житловий будинок, який належав на праві власності померлому громадянину, розташований на неприватизованій земельній ділянці – така ділянка не може бути успадкованою. У такому разі необхідно звернутися відповідно до сільської, селищної, міської ради щодо безоплатної передачі у приватну власність цієї ділянки. Слід враховувати, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм провадиться один раз по кожному виду використання.
Оподаткування спадку
Якщо земельна ділянка переходить до спадкоємця першого та другого ступеня спорідненості, вона оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб. Успадкування земельної ділянки іншими спадкоємцями оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5% або 18%.
____
Більше про земельні правовідносини читайте у буклетах та листівках системи безоплатної правової допомоги за цим посиланням https://bit.ly/39S29Z2
Дізнайтеся більше про надання безоплатної правової допомоги:
|
|
|
|
|
|
|
#ПравоваКонсультація |
|
Останнім часом Україну сколихнули масові  повідомлення про замінування закладів освіти, торгових центрів та метрополітену. Від початку 2022 року правоохоронці зафіксували вже майже 200 таких повідомлень. Подібна інформація становить небезпеку не лише створюючи паніку у суспільстві, а й відволікаючи фахівців спеціалізованих служб від виконання важливої роботи, змушуючи кидати значні матеріальні та людські ресурси для перевірки такого повідомлення.
Саме тому ми вирішили нагадати, яка відповідальність настає за розповсюдження завідомо неправдивих повідомлень про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності. Так, у березні 2021 року були внесені зміни до ст. 259  Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за розповсюдження такої інформації. Детальніше розповідає директор Регіональний центр з надання БВПД у місті Києві Михайло Харін.
Отож, статтею 259 визначено, що завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, – карається позбавленням волі на строк від 2 до 6 років.
У разі, коли об’єктами завідомо неправдивого повідомлення стали критично важливі об’єкти інфраструктури, будівлі чи споруди, що забезпечують діяльність органів державної влади, заклади охорони здоров’я, заклади освіти, або якщо це повідомлення спричинило тяжкі наслідки чи вчинене повторно, – карається позбавленням волі на строк від до  років.
Варто зазначити, що під час надходження повідомлень про можливі замінювання у   правоохоронних органів вироблений алгоритм дій для швидкого встановлення особи, яка причетна до вчинення цього кримінального правопорушення. Перш за все, це проведення огляду місця події із залученням фахівців вибухо-технічних служб, вилучення запису розмови (повідомлення), у випадку його надходження на лінію 102, подальше проведення фоноскопічної експертизи та порівняння зразків голосу. Один із важливих заходів – звернення до операторів та провайдерів телекомунікацій для отримання інформації від них, а саме, деталізованих даних про цей зв’язок (дату, час, тривалість, зміст, маршрути передавання), абонента, формату надання йому телекомунікаційних послуг, тощо.
Зауважимо, що всі повідомлення такого характеру сприймаються працівниками органів правопорядку як правдиві, незалежно від форми їх надходження, оскільки це є запорукою безпеки громадян. І доки ця інформація не спростована, то вважається такою, що відповідає дійсності, а відтак правоохоронні органи проводять всі необхідні дії для недопущення вчинення серії таких повідомлень від однієї особи, отже, і порушники встановлюються досить оперативно.
Важливо, якщо у ролі таких жартівників виступають   діти, то адміністративну відповідальність нестимуть їх батьки. Відповідно до ст. 183 «Завідомо неправдивий виклик спеціальних служб» та ст. 184 «Невиконання батьками або особами, що їх заміняють, обов’язків щодо виховання дітей» КУпАП дорослим доведеться сплатити штраф від 1700 до 5100 грн. Але якщо неповнолітнім вже виповнилося 16 років, на них чекає кримінальна відповідальність.
Варто пам’ятати, що  телефонний дзвінок з погрозою, навіть якщо він вам здається просто жартом, може стати причиною кримінального провадження, а в подальшому – реального покарання.
 Довідково. Відповідно до Закону України “Про основні засади забезпечення кібербезпеки України», до критично важливих об’єктів інфраструктури відносяться підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, діяльність яких безпосередньо пов’язана з технологічними процесами та/або наданням послуг, що мають велике значення для економіки та промисловості, функціонування суспільства та безпеки населення, виведення з ладу або порушення функціонування яких може справити негативний вплив на стан національної безпеки і оборони України, навколишнього природного середовища, заподіяти майнову шкоду та/або становити загрозу для життя і здоров’я людей.
|
|
|
|
|
|
|
Безоплатна правова допомога входить до п’ятірки найефективніших способів захисту прав |
|
Безоплатна правова допомога входить до п’ятірки найефективніших способів захисту прав на думку громадян. Понад чверть опитаних громадян знає як і де отримати таку допомогу. Це вдвічі більше, ніж чотири роки тому. Такі результати, зокрема, стали можливі завдяки системній інформаційно-комунікативній та правопросвітницькій роботі. У 2021 році у ЗМІ та мережі інтернет розміщено понад 89 тис. публікацій про права громадян та як їх захистити, а також проведено понад 23 тис. правопросвітницьких заходів, якими охоплено понад 850 тис. осіб.
«Одним із пріоритетів системи безоплатної правової допомоги є формування юридично обізнаного суспільства, поширення напрацьованих механізмів вирішення актуальних для громадян правових проблем. Також ми детально роз’яснюємо, як отримати безоплатну правову допомогу, зокрема й як проконсультуватися з юристом дистанційно. Результат такої роботи — майже кожен десятий клієнт, який звернувся по безоплатну правову допомогу, дізнався про таку можливість зі ЗМІ чи мережі інтернет», – зазначила начальниця управління комунікацій Координаційного центру з надання правової допомоги Фаїна Козирєва.
Серед важливих інструментів – заходи просвітницького характеру. У 2021 році працівники центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги провели понад 23,3 тис. правопросвітницьких заходів, спрямованих на підвищення спроможності людей ідентифікувати правові проблеми, якими було охоплено понад 850,7 тис. осіб.
«Для проведення цих заходів працівники системи БПД розробили нові формати та підготували інформаційні матеріали для кращого сприйняття інформації. Ми більш чітко фокусуємося на потребах і запитах різних цільових груп, спираючись на результати соціологічних досліджень правових потреб українців», – розповіла в.о. начальника управління правопросвітництва та вивчення правових потреб громадян Координаційного центру з надання правової допомоги Дар’я Шинкаренко.
Детальніше про канали комунікації системи БПД, поширення інформаціних матеріалів, теми і види наших правопросвітницьких заходів читайте на сайті: https://bit.ly/3L1JtYe
|
|
|
|
|
|
|
#ПравоваКонсультація |
|
Досить часто буває так, що людина має у володінні земельну ділянку, але не може нею повноцінно користуватися. Наприклад, встановлюються спірні межові знаки, облашовується самовільний проїзд через земельну ділянку тощо. У такому разі землевласник або землеорендар має усі законні підстави та захистити свої порушені права.
Власники земельних ділянок та землекористувачі зобов’язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, а також дотримуватись правил добросусідства.
Порушення права користування ділянкою може полягати у самовільному захопленні ділянки шляхом зведення будівель чи споруд, ведення господарської діяльності, встановлення спірних межових знаків на чужій ділянці, самовільному проїзді через ділянку, забороні доступу (проходу) до ділянки, засмічення побутовими відходами і стічними водами тощо.
 Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Вимагати усунення будь-яких порушень прав на землю і відшкодування завданих збитків можна і тоді, коли ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
Орендареві забезпечується  захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на ділянку.
Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
Добровільний порядок
Передбачає пошук способів розв'язання конфлікту силами його учасників без залучення державних органів та органів місцевого самоврядування.
Для усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, а також звільнення самовільно зайнятої ділянки законний власник може звернутися до відповідної особи, що здійснює такі перешкоди чи самовільно зайняла ділянку, з проханням про припинення неправомірних дій.
Звернення може бути усним або письмовим. Письмове звернення складається у довільній формі та має містити відомості, що підтверджують законне право особи користуватися ділянкою, а також вимогу припинити здійснювати неправомірні дії.
До звернення варто додати копії наявних документів, що підтверджують права на ділянку чи право користування такою ділянкою, а також документи на підтвердження державної реєстрації таких прав.
Якщо у добровільному порядку спірна ситуація не була вирішена – необхідно застосувати позасудовий та судовий способи.
Позасудовий порядок
Передбачає звернення осіб за захистом своїх прав до органів, уповноважених вирішувати земельні спори.
З метою позасудового вирішення земельного спору слід звернутися до:
 сільських, селищних, міських рад, а також районних рад — у разі розміщення ділянки в межах відповідного села, селища, міста територіальних органів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру – у разі розміщення ділянки поза межами населених пунктів
Земельні спори розглядаються уповноваженими органами на підставі заяви. Заява про вирішення земельного спору повинна містити:
найменування органу, до якого вона подається;
імена сторін, які беруть участь у земельному спорі, телефон заявника (його представника), місце проживання або місцезнаходження
зміст вимог і виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги
зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину;
перелік документів, що додаються до заяви
Заява підписується заявником або його представником із зазначенням дати її подання.
Окрім копій документів, що посвідчують особу, до заяви слід додати:
✓копію документа, що посвідчує право на ділянку
✓кадастровий план ділянки з відображенням зон обмежень (обтяжень) прав на ділянку та наявних земельних сервітутів (за наявності)
✓копії документів, що підтверджують зміни, які відбулися у правовому режимі ділянки
✓копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна
✓копії рішень органів місцевого самоврядування або судових органів щодо вирішення земельних спорів, якщо такі мали місце
Якщо заява про вирішення земельного спору подається представником заявника – до заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.
Земельні спори розглядаються у тижневий строк з дня подання заяви. Розгляд заяв та прийняття рішення компетентними органами здійснюється безкоштовно.
  Земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін. У разі відсутності однієї зі сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання – розгляд спору переноситься. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин. Відсутність однієї зі сторін без поважних причин при повторному розгляді спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення.
Рішення передається сторонам у триденний строк з дня його прийняття і вступає в силу з моменту його прийняття. Оскарження цього рішення у суді призупиняє його виконання.
Виконання рішення  не звільняє порушника від відшкодування збитків або втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва внаслідок порушення земельного законодавства.
Судовий порядок
Передбачає подання  судового позову про усунення перешкод у здійсненні особою права користування тa розпорядження своїм майном (негаторний позов).
Із цим позовом може звернутися також особа, яка відповідно до закону або договору має право володіння та користування майном, у тому числі у випадку, коли перешкоди чиняться власником майна.
Виключно судом вирішуються земельні спори щодо володіння, користування та розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.
Суди також вирішують майнові спори про відшкодування збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам.
Спір про встановлення чи відновлення меж земельної ділянки вирішується судом лише у частині незгоди із рішенням органу, уповноваженого вирішувати земельні спори.
Із позовною заявою слід звернутися до відповідного районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем знаходження ділянки.
До позовної заяви слід додати документи, перелічені у пункті «Позасудовий порядок вирішення спору». Крім того, слід додати квитанцію про сплату судового збору.
Розгляд судом земельних спорів у порядку цивільного судочинства здійснюється у строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України.
 Позовна давність до вимог про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою не застосовується, оскільки порушення прав триває у часі. Якщо ж на момент подання негаторного позову порушене припинилося, то підстав для його задоволення немає.
Особа, яка зверталася за захистом своїх прав до суду, має право на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень.
____
Більше про земельні правовідносини читайте у буклетах та листівках системи безоплатної правової допомоги за цим посиланням https://bit.ly/39S29Z2
Дізнайтеся більше про надання безоплатної правової допомоги:
|
|
|
|
|
|
|
Пріоритети розвитку системи безоплатної правової допомоги |
|
Одним із пріоритетів розвитку системи безоплатної правової допомоги є постійне підвищення якості правової допомоги. Координаційний центр з надання правової допомоги постійно моніторить якість та повноту наданої безоплатної правової допомоги, проводить навчання для підвищення кваліфікації юристів та адвокатів, які співпрацюють з системою БПД.
Це дає  позитивні результати. Наприклад, за даними  соціологічного опитування, 91% українців, які зверталися до системи безоплатної правової допомоги з земельних питань протягом останніх півтора року, отримали необхідну інформацію або підтримку. 90% серед тих, хто повідомив, що звертався до БПД, рекомендуватимуть сусіду або знайомому звернутися до юристів БПД, якщо у нього виникне правова проблема.
У доробку   адвокатів, які співпрацюють з системою БПД, за 2021 рік – 171 випадок винесення виправдувального вироку або скасування обвинувального вироку та закриття провадження судом апеляційної, касаційної інстанції, 162 випадки закриття провадження за відсутності складу злочину, події злочину або у разі невстановлення доказів для доведення винуватості особи в суді. Є також чимало задоволених позовів про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, зміну розміру аліментів, усиновлення, встановлення фактів, що мають юридичне значення, стягнення моральної та матеріальної шкоди, завданої злочином, оскарження стягнення заборгованості за кредитом та багато інших справ.
|
|
|
|
|
|
|
#кейс_БПД |
|
Пан Степан звернувся до Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Його історія непоодинока. Він одружився і разом з дружиною став жити у будинку її батьків в одному із сіл Сокальщини. За документами, одноосібною власницею будинку є дружина пана Степана. Однак стосунки у подружжя не склалися, і дружина звернулася до суду з позовом, у якому вимагала виселення на той час ще її законного чоловіка з будинку. Жінка мотивувала це тим, що спільне проживання з чоловіком стало нестерпним, а рішення суду про розлучення ще не було – справа перебувала на розгляді.
Після зустрічі з адвокатом Олегом Гуменюком, який вступив у справу за дорученням Червоноградський місцевий центр з надання БВПД було вирішено звернутися до суду з зустрічним позовом про визнання чоловіком права проживання та користування спірним будинком. Аргументами адвоката стало те, що пан Степан після одруження був прописаний у будинку і проживав до цього часу. Окрім того, був членом сім`ї власниці будинку, а факт розірвання шлюбу не позбавляє його права користування спірним будинком.
До того ж, за період перебування у шлюбі чоловік за власні кошти відремонтував будинок, добудував ґанок та господарські будівлі, огорожу. Як результат – домогосподарство зросло у вартості та набуло сучасного вигляду. На той час ще дружина пана Степана не надала доказів того, що він руйнує чи псує житлове приміщення, або використовує його не за призначенням. Іншого житла чоловік не має, будинок є його єдиним місцем проживання.
Проте суд позбавив чоловіка права користування будинком. Однак пан Степан, за підтримки адвоката, не погодився з таким рішенням. В апеляційній скарзі клієнт зазначив, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просив рішення Сокальського районного суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення його позову та відмову у задоволенні позову дружини.
 Врешті-решт сторони подали до суду заяву про затвердження мирової угоди. Вони дійшли спільної думки про можливість закінчення розгляду багаторічного спору миром і укладенням мирової угоди на таких умовах:- колишня дружина сплачує панові Степану 4 000 доларів США, що станом на день укладення мирової угоди становило згідно з курсом НБУ 106 680 гривень, як компенсацію його частки у спільному майні подружжя
- факт отримання коштів підтверджується виданою розпискою
- позивач у зв`язку з отриманням вищезазначеної суми коштів відмовляється від права проживання у будинку і права користування ним
- протягом двадцяти календарних днів з моменту затвердження судом мирової угоди останній знімається в установленому порядку з реєстрації у вказаному будинку та забирає усі свої особисті речі (одяг та предмети домашнього вжитку, які належать виключно йому)
- відмова від права проживання у вказаному будинку та користування цим житлом є остаточною та унеможливлює в майбутньому подачу заяви про поділ спільного майна подружжя
Тож суд постановив заяву про затвердження мирової угоди задовольнити.
Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: https://bit.ly/3IY01hX
|
|
|
|
|
|
|
Навчання та розвиток |
|
|
|
|
|
#консультаціяБПД |
|
До пані Олени, яка нещодавно придбала квартиру, прийшов електрик, щоб провести перевірку лічильника. Він зняв пломбу з приладу та замінив її на нову. За декілька днів електрик прийшов знову та повідомив пані Олені, що стара пломба була навмисно пошкоджена, а відтак – споживання електроенергії відбувалось незаконно. Він попередив жінку про перевірку та штраф, що їй загрожує.
Пані Олена не розгубилась, бо знала, що внаслідок зміни власника квартири необхідно укласти новий договір з енергопостачальником. Тому і проводився контрольний огляд вузла обліку. Якщо лічильник пошкоджено або на ньому зірвана чи пошкоджена пломба, він підлягає експертизі, що проводиться спеціалізованою організацією, яка має право на її проведення. Поки пані Олена чекає результатів експертизи, спробуємо розібратися з правами та обов’язками споживача послуг з постачання електричної енергії. Допомагає в цьому фахівчиня Оріхівського бюро правової допомоги (Запорізький місцевий центр з надання БВПД) Олена Назаренко.
Споживач електричної енергії відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії, зобов’язаний:
сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів
забезпечувати безперешкодний доступ представникам електропостачальника та/або оператора системи після пред’явлення ними службових посвідчень до лічильників електричної енергії, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів комерційного обліку
забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території або у його приміщенні розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акту про пломбування тощо
У разі пошкодження або викрадення приладів обліку електричної енергії внаслідок дій або бездіяльності споживача, їх ремонт, заміну, встановлення засобів вимірювальної техніки і технічну перевірку здійснюють за рахунок споживача.
 Що ж робити, якщо виявлено пошкодження пломби засобу обліку електроенергії?
У присутності споживача складається  акт про порушення представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред’явлення ними службових посвідчень.
Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
На підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.
Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.
Якщо споживач порушив вимоги Правил, разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків. Споживач електричної енергії протягом 30 календарних днів з дати отримання рахунка має оплатити розрахункові документи.
Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Міністерством енергетики України, Державною інспекцією енергетичного нагляду України відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом.
|
|
|
|
|
|
|
Єдиний контактний центр системи безоплатної правової допомоги |
|
Юридичне питання може виникнути у будь-кого із зовсім неочікуваних підстав. Найпростіший шлях отримати відповідь – зателефонувати до Єдиного контактного центру системи безоплатної правової допомоги за безкоштовним номером 0800213103. Минулого року оператори надали відповідь на понад ніж 296,7 тис. дзвінків.
«Переважна більшість дзвінків – понад 166,6 тис. – це консультації з правових питань, а також роз’яснення щодо отримання безоплатної правової допомоги. Практично кожний п’ятий додзвонювач цікавився контактами органів державної влади та місцевого самоврядування, громадських організацій, які можуть вирішити їхнє питання. Майже 15% клієнтів зверталися щодо контактів центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги», – розповіла начальниця управління забезпечення доступу до правової допомоги Координаційного центру з надання правової допомоги Наталія Марчук.
Крім того, 8462 дзвінки, які надійшли за номером 0800213103, – це повідомлення про затримання осіб за вчинення кримінального або адміністративного правопорушення, а також повідомлення про винесення постанов або ухвал про залучення захисника за призначенням або проведення окремої процесуальної дії.
На дзвінки клієнтів відповідають  юристів із Регіональних центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернівецькій та Сумській областях.
|
|
|
|
|
|
|
Бюро правової допомоги |
|
У місті Чоп на Закарпатті запрацювало  бюро правової допомоги. Тут надаватимуть правову допомогу мешканцям Чопської, Сюртівської та Великодобронської ТГ.
Чопське бюро правової допомоги (Ужгородський місцевий центр з надання БВПД) розташоване за адресою: м.Чоп, вул. Берег, 2 кім. 4а та працює з понеділка по четвер з 9:00 до 18:00, у п’ятницю з 9:00 до 16:45. Ел. пошта: chopske@legalaid.uz.ua.
|
|
Дистанційна навчальна платформа |
|
 “Онлайн курс підготовки нових моніторів НПМ”, розроблений ГО “Освітній дім прав людини в Чернігові”. Розрахований на слухачів, які планують брати участь в роботі Національного превентивного механізму, моніторингу місць несвободи.
Курс “Посилення правової спроможності громадських організацій” від кращих юристів, аудиторів України та команди Pro Bono Lab. Для соціальних ініціатив, громадських об'єднань, благодійних організації, активістів, волонтерів, щоб вони могли уникнути помилок, яких найчастіше припускаються при створенні та функціонуванні громадських чи благодійних організацій.
Курс “Надання безоплатної правової допомоги представникам і представницям вразливих до ВІЛ груп населення” призначений для адвокатів, юристів, правозахисників. Розроблений Українською фундацією правової допомоги у тісній співпраці з Координаційним центром з надання правової допомоги за підтримки БО “Мережа 100 відсотків життя” і містить питання, з якими найчастіше звертаються до правників представники та представниці таких груп.
Користувачі платформи отримують доступ до відео та текстових матеріалів навчальних курсів, зможуть закріпити знання під час виконання домашніх завдань та перевірити рівень засвоєних знань через тестування. Після завершення курсу студенти отримують електронні  сертифікати.
А в лютому на edu.ua2j.school з’явиться ще один онлайн курс -“Громадські радники”. Він дасть відповідь на ті питання, з якими найчастіше стикаються громадські активісти. Поступово платформа буде наповнюватися іншим навчальним контентам різної спрямованости (зараз у Школі є 10 Програм, і з кожним роком їх кількість зростає).
|
|
|
|
|
|
|
Підписали меморандум |
|
Підписали меморандум зі Всеукраїнською громадською організацією «Асоціація правників України» (Ukrainian Bar Association). Напрями майбутньої співпраці – правова допомога pro bono, підвищення кваліфікації, розбудова правничої спільноти.
«Система безоплатної правової допомоги вже давно співпрацює з Асоціацією правників України, у нас багато спільних проєктів, ми проводимо спільні заходи. І продовження цієї співпраці для нас дуже важливе. Зараз АПУ пропонує нам підтримку в частині надання правової допомоги на умовах pro bono незахищеним категоріям населення, які не є суб’єктами права на безоплатну вторинну правову допомогу. Співпраця з такою потужною організацією, як АПУ, для нас є дуже цінною», – зазначив в. о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.
«Ми хочемо поглибити та вивести на якісно новий рівень співпрацю з системою безоплатної правової допомоги. Я б хотіла наголосити саме на розвитку напрямку надання правової допомоги на умовах pro bono, тобто безоплатний юридичний захист для тих, хто не в змозі оплатити послуги юриста або адвоката, але потребує їх. У фокусі – правова допомога незахищеним категоріям населення, зокрема дітям і жінкам, які стали потерплими або свідками злочинів, людям з обмеженими можливостями. Крім того, розраховуємо на спільну роботу з удосконалення сфери кримінальної юстиції. Дотримання прав людини та їх захист у разі порушення має бути не просто гаслами, а щоденною роботою. Тому ви завжди можете на нас розраховувати», – зазначила президентка Всеукраїнської громадської організації «Асоціація Правників України» Анна Огренчук.
|
|
|
|
|
|
|
Збірка успішних кейсів |
|
Підготували  збірку успішних кейсів системи безоплатної правової допомоги. Тема – захист прав ветеранів війни та учасників бойових дій, внутрішньо переміщених осіб.
З 2017 року набули чинності зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу», які надали право УБД та ВПО отримати вторинну правову допомогу – захист та представництво інтересів у судах, складення документів процесуального характеру.
Якщо раніше більшість правових проблем цих категорій була пов’язана зі збройним конфліктом, то тепер перший план виходять питання цивільного та адміністративного права, вирішення спорів у сфері сімейного права, а також пенсійного права.
Про деякі із цих справ, які позитивно завершилися на користь клієнтів системи БПД, ви можете прочитати у збірці.
|
|
#кейс_БПД |
|
Той вересневий день 2018 року розділив життя Марини та її 14-річного сина на до і після. На Привокзальній площі у Харкові два молодики жорстоко побили її чоловіка та забрали мобільний телефон та гроші. Того ж дня 44-річний чоловік помер у лікарні.
Саме з опису того жахливого дня почала свою розповідь Марина, коли прийшла до Харківський місцевий центр з надання БВПД. Два молодики, один з яких на той момент був ще неповнолітнім, зустріли її чоловіка Максима біля вокзалу у Харкові. Один з них покликав чоловіка поговорити та ніби ненароком відтіснив у темніше місце, подалі від перехожих.
Там до них підійшов другий і раптово вдарив чоловіка кулаком у голову. Від сильного удару Максим впав на землю. Молодики витягли з кишені чоловіка 3 тис. грн та мобільний телефон Xiaomi вартістю 3,1 тис. грн. Але цього їм виявилося замало. Вони почали бити чоловіка, який лежав на землі, ногами по голові. Припинили лише тоді, коли той втратив свідомість.
Чоловік був доставлений до лікарні, де за кілька годин помер внаслідок важкої черепно-мозкової травми з внутрішньочерепними крововиливами, переломом кісток черепу і забоєм головного мозку.
Убивць затримали. Вироком суду у травні 2020 року їх засуджено за напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насиллям, небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, та за умисне заподіяння тілесних ушкоджень, що спричинило смерть потерпілого. Кожному з них призначили покарання – 8 років позбавлення волі.
Дружину померлого чоловіка було визнано потерпілою у кримінальному провадженні, що дало Марині підстави для вимоги про відшкодування моральної шкоди винними особами. Саме з цим питанням жінка звернулася до системи безоплатної правової допомоги. Надавати клієнтці безоплатну вторинну правову допомогу була уповноважена юристка Харківського місцевого центру з надання БВПД Анастасія Макеєва.
««Злочином може бути завдано як матеріальної, так і моральної шкоди. Доволі часто до злочинця застосовується лише кримінальне покарання, а цивільна відповідальність залишається поза увагою, хоча для потерпілого дуже важливим є відшкодування цієї шкоди», – говорить Анастасія Макеєва.
Фахівчиня склала позов про стягнення моральної шкоди з осіб, які були притягнуті до кримінальної відповідальності за скоєний злочин. Сума позову – один мільйон гривень.
«Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що внаслідок вчиненого злочину Марині були завдані глибокі та тривалі душевні та моральні страждання. Жінка зазнала непоправної втрати рідної людини – чоловіка, батька її дитини, який був годувальником у сім`ї, та міг би бути опорою в подальшому житті, що неможливо компенсувати у бідь-який спосіб. Смерть чоловіка назавжди змінила життя її сім`ї», – зазначає Анастасія Макеєва.
У позові юристка обґрунтовала причинно-наслідковий зв’язок між злочинними діями та моральною шкодою, характер та обсяг завданих моральних страждань і втрат немайнового характеру. Вона посилалася на те, що винні у скоєні злочину завдану шкоду добровільно не відшкодували.
Рішенням суду від 21 грудня 2021 року позовні вимоги були задоволені у повному обсязі та з обох винних у злочині осіб стягнуто солідарно на користь клієнтки Харківського місцевого центру моральну шкоду в розмірі 1 млн грн. Судовий збір у розмірі 10 тис. грн, що становить 1% від стягнутої суми, стягнутий з відповідачів на користь держави в рівних частка, по 5 тис. грн.
Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: https://bit.ly/3swQqYV
________
|
|
|
|
|
|
|
Полюбляєте 📖вчитися? |
|
|
|
|
|
#КонсультаціяБПД |
|
«Шукаємо секретарку віком до 25 років». «Потрібен офіціант – неодружений молодий чоловік гарної зовнішності». ️За такі оголошення про вакансії тепер штрафуватимуть
8 січня 2022 року в Україні набрав чинності Закон України від 10 вересня 2021 року №1750-IX «Про внесення змін до Закону України «Про рекламу» щодо протидії дискримінації за ознакою статі» (далі – Закон). Детальніше розповідає заступниця директора Регіональний центр з надання БВПД у Херсонській області області Олена Іпатенко.
Дискримінаційна реклама
Реклама дуже важлива у нашому житті. Вона не просто відображає, але й формує соціальні відносини, створює інформаційне середовище, яке транслює настанови соціальної поведінки. І дискримінаційні меседжі в рекламі – це заклики до неповаги, твердження про переваги або меншовартість певної групи людей.
Відтепер в Україні штрафуватимуть за демонстрацію у рекламі будь-якої переваги однієї статі над іншою, стереотипних ролей жінок та чоловіків, насильства за ознакою статі, тіла людини лише як сексуальний об’єкт.
У рекламі заборонено:
розміщувати твердження або зображення, які є дискримінаційними за ознаками походження людини, її соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, ставлення до релігії, за мовними ознаками, родом і характером занять, місцем проживання, а також такі, що дискредитують товари інших осіб;
розміщувати твердження або зображення щодо інтелектуальної, фізичної, соціальної чи іншої переваги однієї статі над іншою, щодо стереотипності ролі чоловіка та жінки (за винятком соціальної реклами);
принижувати гідність людини за ознакою статі (за винятком соціальної реклами);
демонструвати насильство за ознакою статі (за винятком соціальної реклами);
використовувати зображення тіла людини (частини тіла) виключно як сексуального об’єкта з метою привернення уваги споживача та/або посилання (слова, звуки, зображення) на сексуальні стосунки, що не стосуються рекламованого продукту чи способу його споживання (за винятком соціальної реклами).
У рекламі про вакансії забороняється:
пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам, за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі;
висувати вимоги, що надають перевагу жіночій або чоловічій статі (крім випадків, визначених законодавством, та випадків специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі).
Кого і за що штрафуватимуть
У разі порушення вимог щодо реклами із послуг працевлаштування рекламодавець сплачуватиме до державного бюджету штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент вчинення порушення.
Відтепер роботодавець отримає штраф за:
вказання віку кандидатів;
пропозицію роботи лише жінкам/чоловікам (виняток − специфічна робота, яку може виконувати виключно особа певної статі);
висування вимог, що надають перевагу жінкам або чоловікам, представникам певної раси, кольору шкіри (виняток – випадки, визначені законодавством, та випадки специфічної роботи, яку може виконувати виключно особа певної статі), а також щодо політичних, релігійних та інших переконань тощо.
Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть:
рекламодавці, винні:
у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом;
у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами;
у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом;
у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами, в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту;
у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно;
виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами;
розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.
|
|
|
|
|
|
|
ВІДНОВИТИ ВККС: МІСІЯ ЗДІЙСНЕННА |
|
Сесія запитань і відповідей щодо процедури конкурсного відбору до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
4 лютого 2022 року розпочався конкурс на посади членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС). З нагоди «екватору» подачі документів Асоціація правників України спільно з Конкурсною комісією з добору кандидатів на посади членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України запрошують вас на сесію запитань і відповідей щодо процедури конкурсного відбору, його проміжних результатів та таймлайну.
Захід відбудеться 15 лютого 2022 року, з 17:00 до 18:30 год. у форматі онлайн.
Мови: Українська / Англійська (забезпечується переклад).
У фокусі:
• Хто може стати членом ВККС: умови участі та статус аплікаційного процесу
• Складові конкурсного добору та їх таймлайн
• Актуальні питання та відповіді з перших вуст
Модераторка: Анна Огренчук, Президентка Асоціації правників України, керуюча партнерка LCF Law Group
Іван Міщенко, заступник голови Конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів ВККС, суддя Верховного Суду
Роберт Брукхейсен, член Конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів ВККС, колишній спеціальний прокурор Прокуратури Нідерландів, адвокат
Залишати питання до спікерів можна в реєстраційній формі, а також під час заходу – в чаті.
За додатковою інформацією звертайтесь за тел.: +380 (96) 742-71-07, e-mail: kpyshchyk@uba.ua. Контактна особа — Катерина Пищик.
Довідково: Вища кваліфікаційна комісія суддів – це орган суддівського врядування, що відповідальний за добір кандидатів для призначення на посаду судді та проведення оцінювання суддів. Двері комісії відчинені для юристів із щонайменше п’ятнадцятирічним досвідом, які відповідають критеріям доброчесності і професійної компетентності та володіють державною мовою.
|
|
|
|
|
|
|
Стратегія системи БПД |
|
Затверджено стратегію системи БПД на 2021-2024 роки
Це офіційний документ, що відображає вектори і пріоритетні напрями розвитку системи БПД на найближчі три роки з огляду на актуальні правові проблеми та потреби людей. Її положення є визначальними для формування планів діяльності системи БПД як на короткостроковий, так і середньостроковий періоди.
Уперше до розроблення стратегії були залучені всі працівники системи БПД. В її основу покладено людиноцентричний підхід до правосуддя, який передбачає розуміння та реагування на правові потреби громадян.
«Система безоплатної правової допомоги працює для громадян, тому дорожньою картою наших трансформацій є потреби суспільства. У центр ми ставимо інтереси конкретної людини в питаннях доступності правосуддя та його реалізації. Для нас важливо донести до кожного українця та українки, які вони мають права, які ознаки того, що ці права порушуються та як реагувати на такі порушення, зокрема, як у вирішенні правових проблем допомагає система БПД», – зазначив в. о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.
|
|
|
|
|
|
|
#ПравоваКонсультація |
|
 Кохання і сухий документ – здавалось би, що між ними може бути спільного? Більшість молодят вважає несумісними речами палкі почуття і думки про гроші та нерухомість. Але насправді шлюбний договір допомагає вносити ясність у стосунки, реально дивитися на речі і навіть зберегти сім'ю.
Шлюбний договір — це домовленість між чоловіком і дружиною, яка регулює їхні майнові відносини у шлюбі, їхні майнові права та обов’язки як батьків. Його можуть укласти лише особи, які вже перебувають у офіційно зареєстрованому шлюбі або ті, хто вже подав заяву на реєстрацію шлюбу.
У цій інфографіці розповідаємо про особливості укладення шлюбного договору.
|
|
#КейсБПД |
|
Історія Геннадія починалася так, як зазвичай буває в житті: кохання, одруження, народження двох дітей… Все змінилося через три роки — шлюб розпався, діти залишилися жити з колишньою дружиною, а Геннадій сплачував аліменти на їхнє утримання.
Згодом знайомі почали шепотітися за спиною, а потім й говорити чоловікові в обличчя, що він не є батьком дітей. Та Геннадій вирішив не довіряти чужим людям, а прямо запитати про це колишню дружину. Жінка підтвердила, що народила дітей не від нього, проте заявила, що сплачувати аліменти чоловікові все одно доведеться, адже в документах саме він вказаний їхнім батьком.
Що робити в такій ситуації та як розвивається ця неймовірна історія читайте на сайті системи БПД: https://cutt.ly/oPiASoq
|
|
Автор: 
Додано: 
Переглядів:31 
Категорія - [
Коментарі (0)
