| Ваша думка щодо об’єднання територіальних громад |
|
|
 |
#Консультація |
 |
До страхового стажу «забули» врахувати якийсь період вашої роботи. Як цьому зарадити?
Читайте консультацію нашого юриста на сайті системи БПД.
|
|
ДОСТУП ДО МЕДІАЦІЇ – ЧЕРЕЗ СИСТЕМУ БПД |
|
Меморандум про співробітництво між Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях і Громадською організацією «Центр права та посередництва» підписали Анатолій Бородавка – директор Регіонального центру, та Світлана Петрова – голова правління ГО «ЦПП».
Завдяки співпраці створюватимуться умови для надання допомоги в забезпеченні доступу громадян до медіації через систему безоплатної правової допомоги.
Медіація – альтернативний позасудовий спосіб вирішення спорів за допомогою третьої нейтральної сторони – медіатора (посередника). Медіатор застосовує певну техніку ведення переговорів, яка допомагає сторонам дійти прийнятного для них рішення й досягти примирення.
В Україні медіація розвивається. Регіональний центр з надання БВПД у Луганській та Харківській областях успішно співпрацює з медіаторами вже понад півтора року у проєкті відновного правосуддя для неповнолітніх.
Медіацію можна також застосовувати в будь-яких спорах у цивільних, сімейних, трудових, господарських, адміністративних правовідносинах, а також кримінальних провадженнях.
|
|
|
 |
|
 |
|
АДВОКАТ ЗА ДОРУЧЕННЯМ РЕГІОНАЛЬНОГО ЦЕНТРУ ДОМІГСЯ, АБИ ЗВІЛЬНИЛИ ЗАСУДЖЕНОГО |
|
АДВОКАТ ЗА ДОРУЧЕННЯМ РЕГІОНАЛЬНОГО ЦЕНТРУ ДОМІГСЯ, АБИ ЗВІЛЬНИЛИ ЗАСУДЖЕНОГО
Справу вів, за дорученням Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях, адвокат Микола Мазницький. Захисник домігся, аби звільнили засудженого – молоду людину з дуже нелегкою долею, яка «пересиділа» свій термін ув’язнення.
|
|
#волонтер_БПД |
|
|
|
|
|
ВІДБУВСЯ ДРУГИЙ ЕТАП КОНКУРСУ АДВОКАТІВ ДЛЯ СИСТЕМИ БПД |
|
Другий етап конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги, відбувся в Харківській області 19 липня у правовому клубі Pravokator, в Луганській області – 21 липня у приміщенні Сєвєродонецького місцевого центру з надання БВПД.
Комісія під головуванням директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях провела індивідуальні співбесіди з пошукачами. Їх оцінювали за такими критеріями, як мотивація до надання безоплатної правової допомоги, комунікабельність, емоційна врівноваженість, вміння навести приклади надання правової допомоги.
Адвокати, які пройдуть конкурс, залучатимуться до надання безоплатної вторинної правової допомоги на постійній основі за контрактом або на тимчасовій основі на підставі договору відповідно до «Порядку і умов укладення контрактів з адвокатами, які надають БВПД...»
Протокол про результати конкурсу буде підписаний до 2 серпня 2021 року та надісланий до Координаційного центру з надання правової допомоги. Дані про відібраних за результатами конкурсу адвокатів будуть внесені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, до 11 серпня, а до 12 серпня 2021 року – оприлюднені результати конкурсу.
|
|
|
|
|
|
|
#кейс_БПД |
|
 Як відібрати майже 100 тисяч грн? Скористатися недосконалістю законів. У цьому на власному досвіді переконався військовий пенсіонер із Луганська, учасник бойових дій.
У 2013 році він взяв кредит на 30 тисяч гривень у  банку («Дочірний банк Сбербанк Росії» Луганське відділення). Після кількох внесків за кредитом у Луганську почались бойові дії, під час яких банк припинив існування в Україні. Чоловік не відмовлявся від сплат, але не знав, куди платити. Він планував із часом переїхати на підконтрольну територію, де з’ясувати правонаступника банку.
Але справа з переїздом затягнулась, і ситуацією скористалось ТОВ «Росвен Інвест Україна». Воно, як правонаступник банку, нарахувало пенсіонерові борг за кредитом і несплаченими відсотками у сумі понад 97 тисяч гривень. Про таку суму боржник дізнався з повідомлення, що одержав на свою фактичну адресу на початку 2020 року. Але з повідомленням не надійшло документів, що підтверджували б правонаступність кредитора.
У червні він одержав ще одне повідомлення про борг, у якому була зазначена вже інша сума – 93 тисячі, що поставило законність вимог кредитора під ще більший сумнів.
Однак восени пенсіонер отримав зменшену пенсію – виявилося, що з неї почали вираховувати борг.
 Чому так сталося? ТОВ «Росвен Інвест Україна» звернулось до приватного київського нотаріуса для вчинення виконавчого напису. Але повідомлення про виконавчий напис приватний виконавець надіслав боржнику на адресу в Києві, де той ніколи не проживав. Тож і перешкодити не міг.
У пошуках справедливості чоловік звернувся до Міловський місцевий центр з надання БВПД. Інтереси клієнта у цій складній справі представляла юристка Оксана Чумак.
 Результат: виконавчий напис визнано таким, що не підлягає виконанню. А кредитору і приватному виконавцю призначено штрафи.
 Посилання на справу в ЄДРСР та на інші успішні справи системи БПД – у першому коментарі.
|
|
|
|
|
|
|
ВІДБУВСЯ І ЕТАП КОНКУРСУ З ВІДБОРУ АДВОКАТІВ, ЯКІ ЗАЛУЧАЮТЬСЯ ДЛЯ НАДАННЯ БПД |
|
14 липня в Харківській області (м. Харків), а 15 липня в Луганській (м. Сєвєродонецьк) відбувся перший етап конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги. До першого етапу конкурсу допущено в Харківській області понад 60 адвокатів, у Луганській – 12. Засідання конкурсної комісії відбувалось під головуванням Анатолія Бородавки, директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях. Комісія розглянула надіслані адвокатами в електронному вигляді документи, а також результати пройденого ними дистанційного курсу, і прийняла рішення щодо допуску адвокатів до участі в конкурсі. Далі адвокатів оцінювали за критеріями стажу адвокатської діяльності, наявності або відсутності застосування до них дисциплінарних стягнень. Комісія прийняла рішення щодо допуску або не допуску до ІІ етапу конкурсу, який відбудеться 19 липня в Харкові та 21 липня в Сєвєродонецьку.
|
|
|
|
|
#консультаціяБПД |
|
Матеріальне утримання дитини  – один із найголовніших та найважливіших обов’язків батьків. Утім, нерідко батьки намагаються ухилитись від сплати аліментів на утримання власної дитини. Детальніше розповідає фахівець Рахівського бюро правової допомоги Хустський місцевий центр з надання БВПД Василь Савуляк.
 Детальніше читайте далі.
 Цивільна відповідальність. місяці. За наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за 3 місяці, стягнення може бути звернено на заробітну плату, майно боржника.
 місяці. Якщо ж сума несплачених платежів сягнула 4 місяців – тоді державний виконавець вже виносить вмотивовані постанови про тимчасове обмеження боржника у праві:
 виїзду за межі України; керування транспортними засобами;
користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;
полювання.
 За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 1️ рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 % суми заборгованості зі сплати аліментів; за два роки − у розмірі 30 % суми; за три роки − у розмірі 50 % суми.
Боржник все одно не платить?
Одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100% заборгованості.
Водночас, для застосування вказаної відповідальності, повинні бути в наявності дві складові:
 заборгованість виникла зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками (нотаріально посвідченого договору про сплату аліментів на дитину відповідно до частини першої статті 189 Сімейного кодексу України); наявність вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, що призвели до виникнення заборгованості.
Адміністративна відповідальність.
Так, статтею 1831 передбачено, що несплата аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім’ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання − тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин.
Кримінальна відповідальність.
Злісне ухилення від сплати аліментів встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні − карається громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або арештом на строк до місяців, або обмеженням волі на строк до  років. Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачений цією статтею, − карається громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк від двох до трьох років.
|
|
|
|
|
|
|
#InnovateLegalAid |
|
|
|
|
|
ПРЕЗЕНТАЦІЯ ПРОЄКТУ В ХАРКОВІ |
|
СЛУЖБА ВОЛОНТЕРІВ У СУДАХ. ПРЕЗЕНТАЦІЯ ПРОЄКТУ В ХАРКОВІ
«Служба волонтерів у судах» – новий проєкт, що впроваджується поки що в кількох областях України. Харківська – одна з них. Презентували проєкт і підписали тристоронній Меморандум про співробітництво Анатолій Бородавка – директор Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях, Анатолій Гетьман – ректор Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Світлана Шаренко – голова Київського районного суду м. Харкова.
Не секрет, що людина, яка вперше потрапила до суду, або бере участь у судовому засіданні, часто перебуває у стресі, тому допомога їй волонтерів буде доречною. Служба волонтерів у суді – це створення атмосфери дружнього до людини суду, зменшення психологічного напруження.
Основна мета цього проєкту – створити комфортні умови для відвідувачів, які приходять до суду, особливо вперше.
|
|
|
|
|
|
|
РОБОЧА ЗУСТРІЧ |
|
РОБОЧА ЗУСТРІЧ ДИРЕКТОРА РЕГІОНАЛЬНОГО ЦЕНТРУ ТА ПРЕДСТАВНИКА УПОВНОВАЖЕНОГО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях і представництво Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Харківській області пов’язує давня співпраця.
На підставі укладеного Меморандуму проводяться спільні заходи, приміром, відвідання місць несвободи для роз’яснення особам, що там утримуються, їх прав. Або моніторингові візити до правоохоронних органів для виявлення випадків неповідомлення Регіонального центру про затримання. Регулярно проводяться також робочі зустрічі для обговорення результатів роботи, поточних питань і планування.
Під час сьогоднішньої робочої зустрічі Анатолія Бородавки, директора Регіонального центру, та Сергія Кузьменка, Регіонального представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Харківській області ,обговорювалася подальша співпраця з питань дотримання прав затриманих та ув'язнених осіб, забезпечення їх права на безоплатну вторинну правову допомогу, а також проведення правоосвітніх заходів.
Після робочої зустрічі Анатолій Бородавка та Сергій Кузьменко взяли участь у прес-конференції щодо захисту прав засуджених та ув’язнених осіб в Україні.
|
|
|
|
|
|
|
детективний випадок |
|
Сусіди залізли на огорожу і відпиляли частину вашого даху... Якщо ви гадаєте, що таке неможливо – так ні. З таким майже детективним випадком розбирався кореспондент газети "Время" Сергій Савченко за допомогою юристів Чугуївський місцевий центр з надання БВПД.
|
|
KyivLEPP-2020 |
|
KyivLEPP-2020: від правової допомоги українцям в Польщі до захисту потерпілих від домашнього насильства в Киргизстані.
Щоб зробити правосуддя у своїй країні більш доступним для всіх, команда з Кенії створила веб-платформу альтернативного вирішення спорів Utatuzi Center.
Щоб змінити ситуацію, команда з Киргизстану придумала під час KyivLEPP створити в своїй країні Мережу параюристів для потерпілих від домашнього насильства.
Щоб наші України, а також громадяни Польщі, які приїжджають в Україну, могли отримати необхідну правову допомогу в питаннях працевлаштування, перетину кордону, сімейних, податкових та інших справах, збірна команда під час навчання в KyivLEPP-2020, придумала створити міжнародну комунікаційну платформу для студентів та студенток, вчителів, кураторів та клієнтів юридичних клінік.
Ініціатива команди-учасниці KyivLEPP-2020 з Північної Македонії з протидії блокуванню соціальних рахунків малозабезпечених громадян під час пандемії COVID-19 була визнана IRIS network кращою практичною ініціативою на Західних Балканах.
Друга команда з Північної Македонії створила план дій по впровадженню мобільного офісу параюристів.
Це проєкти, які розробили учасники минулорічного інкубатора ідей Київської практичної Програми посилення правової спроможності.
|
|
|
|
|
|
|
Публічна кадастрова карта |
|
Публічна кадастрова карта стане у нагоді, якщо вам потрібно знайти:
Інформацію про земельну ділянку в Україні.
Відомості про обмеження у використанні земель та інші об’єкти кадастру.
Отримати доступ до відомостей державного земельного кадастру.
|
|
#кейс_БПД |
|
Оформлення   спадщини часом буває складним питанням. Більшість людей вважає, що в цьому немає нічого складного: прийшов до  нотаріуса, написав заяву і отримав свідоцтво про прийняття спадщини. Однак на практиці буває, що нотаріус не може встановити родинні зв’язки між спадкодавцем і спадкоємцем.
Саме така історія трапилася із пані  Галиною, яка прожила 88 років і не думала, що на старість доведеться виборювати своє право на спадщину. Більше 10 років вона з родиною доглядала свою тітку, котра хоч і була два рази заміжня, однак власної сім’ї не мала. Тітка пообіцяла, що складе заповіт на своє майно, що складається із житлового будинку і земельного паю на племінницю. На жаль, тітка пані Галини померла раптово, не встигши скласти  заповіту. Клієнтка та її родина взяли всі витрати на поховання на себе.
Оскільки інших спадкоємців у померлої не було, пані Галина звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом. Вона вважала, що ніяких проблем в оформленні документів не може бути, адже живих родичів тітка не мала, проживала останні роки з нею. Однак нотаріус відмовив у прийнятті спадщини за законом, мотивуючи тим, що не можливо простежити родинні відносини між спадкоємцем і спадкодавцем.
 «Я згадую, як пані Галину привели в наш місцевий центр її донька та онук. На першій зустрічі вона плакала і не вірила в те, що вона зможе захистити своє право на спадщину, і навіть більше, що зможе зробити це безкоштовно, адже думала, що адвокату потрібно сплачувати великі кошти, яких в неї немає, окрім мінімальної пенсії», – згадує  юристка Сумський місцевий центр з надання БВПД Анна Кожушко.
Насамперед вирішили збирати докази. Зробили запити до державного архіву, піднімали всю сімейну документацію в органах РАЦСу. Щоб довести родинні відносини між пані Галиною та її тіткою, треба було довести, що мати пані Галини та мати тітки були рідними сестрами. Ці  жінки народилися більше 100 років тому і жодних документів про народження в сімейних архівах не збереглися. Після тривалого часу пошуків та запитів в державному архіві збули знайдені відомості про народження сестер (матері та тітки пан Галини). Ці відомості датуються 1908 та 1912 роками, і було диво, що ця інформація зберіглась до нашого часу.
Вивчивши сімейні  документи, Анна Кожушко знайшла докази того, що підтверджують зміну прізвища тітки в 1950, коли вона вперше вийшла заміж, і в 1975 році, коли вона змінила прізвище. Фахівчиня склала заяву про встановлення факту того, що пані Галина була племінницею померлої тітки. До заяви було надано беззаперечні докази підтвердження їхніх родинних відносин.
 Рішенням Сумського районного суду вимоги пані Галини було задоволено в повному обсязі. Зараз вона уже отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, про що розповіла юристці центру і ще раз подякувала за допомогу.
Коментує головний спеціаліст відділу правопросвітництва та надання правової допомоги Анна Кожушко:
 Родинні відносини – це кровний зв’язок між людьми, з наявністю якого закон пов’язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов’язків. Правове значення має як пряме споріднення, так і непряме, коли родинні зв’язки виникають за наявності спільного родича. Стосунки між подружжям не є родинними. Встановлення факту родинних відносин здійснюється судом в порядку окремого провадження.
Суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв’язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо. Заява фізичної особи про встановлення факту родинних відносин подається до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем її проживання.
|
|
|
|
|
|
|
#КонсультаціяБПД |
|
Трапляється, що людина десятиріччями проживає у своєму  будинку, але потім вирішує його продати. І під час продажу з’ясовується, що ще за радянських часів, у 1954 році, на цей будинок накладено арешт  .
Сьогодні доволі часто виникає ситуація, коли власник будинку, збудованого у минулому столітті, під час вчинення дій щодо його відчуження дізнається від нотаріуса про те, що на цей будинок у тому ж таки 20 столітті накладена заборона на його відчуження. Зазвичай такі заборони накладалися нотаріальними конторами на підставі відповідних повідомлень колгоспів.
Далі така інформація «мігрувала» з реєстру до реєстру (наприклад, з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно), а враховуючи, що колгоспи ліквідовувалися, ніхто таку інформацію не актуалізував. Через це власники нерухомого майна й дізнаються від нотаріусів про наявну заборону на етапі відчуження такого майна.
 У такій ситуації слід звертатися до суду.
|
|
|
|
|
|
|
співпраця з викривачами корупції |
|
Система безоплатної правової допомоги співпрацює з викривачами корупції – адже 1 січня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції», і право на безоплатну вторинну правову допомогу у зв’язку із повідомленням інформації про корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення отримали викривачі.
Про це на міжнародній конференції «Викривачі корупції в Україні: успіх та виклики» розповів заступник директора Координаційного центру з надання правової допомоги Сергій Ющишин.
Від початку 2020-го до травня 2021 року місцеві центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги зареєстрували 31 звернення про надання БВПД від викривачів корупції. За результатами розгляду цих звернень було прийнято 24 рішення про надання БВПД, шість рішень про відмову.
|
|
рівні можливості |
|
Забезпечити рівні можливості для всіх українців у доступі до правової інформації та правосуддя – головна ціль системи безоплатної правової допомоги. Особливо це стосується людей, які потребують додаткової уваги. Це люди старшого віку, люди з інвалідністю, батьки дітей з інвалідністю, маломобільні люди та інші.
«Доступ до правосуддя є невід’ємною частиною сталого та всеосяжного розвитку держави. Забезпечити рівні можливості для всіх українців у доступі до правової інформації та правосуддя – один із пріоритетів Міністерства юстиції. Кожна людина повинна мати рівний доступ до правових послуг. І йдеться не лише про фізичну безбар’єрність, а й про наявність документів та правової інформації у доступних форматах», – зазначила заступниця Міністра юстиції Валерія Коломієць.
У ході першого засідання Ради безбар`єрності, яке відбулося під головуванням Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та за участю першої леді Олени Зеленської, кожне міністерство презентувало свої ініціативи до Плану заходів з реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на 2021-2022 роки. Зокрема, – й відповідний План заходів у сфері правосуддя.
|
|
|
|
|
|
|
місцеві центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги |
|
|
щодо захисту прав осіб з інвалідністю |
|
|
Що робити, якщо ваші сусіди паркують авто на дитячому майданчику? |
|
Що робити, якщо ваші сусіди паркують авто  на дитячому майданчику?
Згідно із державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів, мінімальна відстань від дитячого майданчика до стоянки має становити не менше ніж  метрів.
  Отже, якщо сусід «на колесах» не реагує на прохання прибрати авто з дитячого майданчика, варто звернутися до уповноважених органів, які зможуть притягти порушника до відповідальності. Адміністративна комісія при виконавчому комітеті місцевої ради – за порушення правил благоустрою (стаття 152 КУпАП).
Поліція (якщо авто на майданчику перешкоджає руху пішоходів, або заїхало на газон) – за порушення правил стоянки (стаття 122 КУпАП).
 Додатково для запобігання заїзду та стихійного паркування транспортних засобів варто підготувати колективне звернення  жителів до управителя будинку з вимогою встановити декоративну огорожу навколо дитячого майданчика – як захист від недобросовісних водіїв.
Також заборона на стояку автомобілів діє, зокрема:
у місцях, де заборонена зупинка (в тому числі на естакадах, мостах, шляхопроводах і під ними, у тунелях, на трамвайних коліях);
у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів;
біля бульвару або розділювальної смуги;
другим рядом уздовж вже запаркованих машин на проїзній частині;
на тротуарі, крім випадків, якщо для руху пішоходів залишається прохід не вужче 2 метрів або встановлено відповідний дорожній знак;
на газонах;
у зоні дії знаків «Зупинка заборонена», «Стоянка заборонена».
 Де і як дозволено залишати транспортний засіб Яка відповідальність за порушення правил паркування
Коли авто можуть евакуювати на штрафмайданчик та скільки доведеться сплати за його повернення
|
|
|
|
|
|
|
#кейс_БПД |
|
Часом буває так, що різні установи намагаються відшкодування власних помилок  "повісити" на звичайних громадян, які ні сном, ні духом не знали про них. Ось так і пані Наталя 8 років поспіль разом із пенсією щомісяця отримувала зайвих 145 гривень.
Ще у 2012 році їй призначили пенсію за віком у сумі 1082 грн. 97 коп. І аж у 2020 році їй прийшов  лист від головного управління Пенсійного фонду України, де повідомлялося про виявлення невідповідності сум заробітної плати за архівною довідкою. Жінці нарахували переплату пенсії у сумі понад 14 тисяч гривень. Пенсійний фонд вирішив утримувати ці гроші з пенсії.
Пані Наталя з таким рішенням була не згодна та вирішила скористатися послугами системи безоплатної правової допомоги. Вона звернулася до Хустський місцевий центр з надання БВПД центру, який видав доручення на представництво інтересів по справі адвокату Микиті Кузнєцову.
На переконання  адвоката, рішення Головного управління Пенсійного фонду України є неправомірним. Механізм повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум лише у разі, якщо така надмірна сплата відбулася з вини пенсіонера, а саме – через його зловживання. Дана позиція міститься, зокрема, в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ по справі №345/1490/17 та у Постанові Верховного Суду України від 02.07.2014 року у справі №6-91цс14.
Щодо ситуації з пані Наталією, то раніше нарахований розмір пенсії відбувся через  технічну помилку архівному відділі при формуванні довідки про заробітну плату.
У ході розгляду адміністративної справи було доведено, що ні під час приймання заяви пані Наталії, ні під час перевірки документів, які вона додала до цієї заяви, посадові особи органів Пенсійного фонду не вказали їй на необхідність подання додаткових документів і не перевірили відомості, які вони вважали недостовірними. У відповідача по справі згідно з законодавством немає повноважень проводити перевірку відомостей, поданих позивачем при призначенні пенсії та після винесення відповідачем рішення про призначення пенсії за спливом восьми років.
У результаті позов до Головного управління Пенсійного фонду України задоволено повністю.
|
|
|
|
|
|
|
другий номер щоквартального бюлетеня |
|
 Вийшов у світ другий номер щоквартального бюлетеня системи безоплатної правової допомоги, в якому розповідаємо про те, чим жила система БПД в квітні-червні.
У номері – інтерв'ю з в.о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олесандром Барановим, основні події, кейси та консультації.
|
|
телеграм-канал "Безоплатна правова допомога" |
|
|
Автор: 
Додано: 
Переглядів:130 
Категорія - [
Коментарі (0)
