У першу неділю жовтня освітяни відзначають своє професійне свято. Вже вдруге воно обпалене війною, але попри все, працівники освітньої галузі продовжують міцно тримати освітній фронт: виховують гідних патріотів рідної країни та надають якісну освіту і формують вміння досягати своєї мети. Кожен педагог є частиною потужної освітньої місії, що формує ціле покоління юних громадян, які через кілька років мають приєднатися до розбудови країни заради успішного майбутнього.

З нагоди свята у міській громаді пройшли урочисті заходи. Зі словами вдячності освітянам за їхню жертовну працю, мудрість та любов звернулися міський голова Леонід ЛАЗУРЕНКО та Народний депутат України Євген ПИВОВАРОВ. Вони підкреслили, що у війну всі переконалися, що педагоги надзвичайно сильні, бо вони мають велику здатність навчати, допомагати, мотивувати, підтримувати, втішати, вести за собою, розбудовувати освіту та змінювати її на краще. Навчання юних українців – це інвестиція в майбутнє держави.

За багаторічну сумлінну працю, високий рівень професійної майстерності, значні досягнення за підсумками 2022/2023 навчального року та з нагоди святкування Дня працівників освіти Леонід ЛАЗУРЕНКО і Євген ПИВОВАРОВ вручили кращим представникам закладів Грамоти та Подяки.

Шановні педагоги, прийміть найщиріші вітання з Днем працівників освіти! Бажаємо вам реалізації всіх творчих задумів, злагоди, достатку та миру в кожній родині! Не зупиняйтеся на досягнутому і надалі!

Тримаймося разом, пишаймося Україною, Збройними Силами  України та наближаймо Перемогу кожен на своєму фронті! 

Слава Україні!

Вітаємо з Всеукраїнським днем бібліотек!
Колектив КЗ «Люботинська публічна бібліотека» щиро вітає  усіх, кого єднає книга!
Дуже хочеться, щоб ці дні були сповнені лише теплом, сонцем і радістю. Та ми проживаємо в боротьбі ще один рік російської війни, в якій кожен із нас має болючі втрати: рідних людей, домівок, роботи, здоров'я, хтось навіть і життя… Понад 700 зруйнованих та пошкоджених бібліотек, більше 200 000 втрачених книжок, бібліотекарі, які загинули…
Та попри все ми щодня приходимо в свої бібліотеки, щоб тримати відчиненими двері наших бібліотек та допомагати всім, хто цього потребує.
То що нас тримає? Що дає нам сили? Напевно, у кожного є свої секрети, та в усіх нас є спільне — це безмежна Любов до людей та до України. А ще — Надія й Віра в нашу Перемогу. І ми своєю роботою щодня підтверджуємо, що бібліотекарі — надійний тил для наших воїнів. Для кожного з нас очевидно, що в цій війні українці воюють не лише за свою землю та незалежну державу, а передусім за нашу ідентичність та загальнолюдські цінності. І саме в цьому ми, бібліотекарі, можемо й робимо дуже багато.
Бажаємо процвітання  бібліотекам, а бібліотечним працівникам - натхнення і плідних звершень, міцного здоров'я і достатку, віри, надії, любові і мудрості у виконанні благородної місії на користь рідної України.

З повагою директор 
КЗ "Люботинська публічна бібліототека"

Відкриваємо перегляд сертифікатів у Дії. Так українці, чиє житло було знищено, можуть дізнатися суму компенсації та почати пошук нової домівки вже зараз. А з листопада — уже придбати житло.

Як це працює?

Громадяни, які втратили житло, подають заяву через Дію  комісія місцевого самоврядування визначає суму компенсації  сертифікат генерується в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна  ви можете переглянути його в Дії.

Загалом українці вже подали 3 685 заяв у Дії на компенсацію за зруйноване майно за програмою єВідновлення. Найбільше заяв надійшло з Харківської та Київської областей.

Продовжуємо діяти, щоб відбудовувати Україну

Послугу запустили разом з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури за підтримки USAID / UK aid проєкту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/ TAPAS» і Світового банку.

Професія педагога завжди високо цінувалася суспільством, бо саме від педагогів у великій мірі залежить майбутнє нашої держави. Виховуючи патріотичних українців, ви виховали незламних бійців, які героїчно боронять нашу рідну країну, а сьогодні в непростих умовах навчаєте юне покоління українців, яке відбудовуватиме вже нову Україну!

У тяжкий час війни кожен із вас робить свій посильний внесок у Перемогу: відповідально продовжуєте вчити наших дітей та невтомно тримаєте ще й волонтерський фронт.

Дякуємо кожному вчителю і вчительці за педагогічний талант, за щире служіння обраній справі, за віру в наших дітей, і пишаємося здобутками, які мають заклади освіти міської громади на теренах області. Нехай і надалі досягнення та перемоги наших учнів будуть джерелом для наснаги в роботі, а на  довгих життєвих дорогах завжди вас супроводжує людська повага.

У єдності – разом до Перемоги!

З найкращими побажаннями міський голова Леонід ЛАЗУРЕНКО

Джерело: https://kharkivoda.gov.ua/news/123279

Близькі родичі людей, які зникли безвісти у зв’язку з бойовими діями, під час пошуків можуть потребувати юридичної допомоги. Отримати таку допомогу можна безоплатно, звернувшись до системи безоплатної правничої допомоги.

Система безоплатної правничої допомоги — це мережа бюро правничої допомоги та дистанційні сервіси, через які можна проконсультуватися з юристом телефоном чи онлайн.

Близькі родичі та члени сім’ї людини, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на отримання достовірних відомостей про місце перебування цієї особи, обставини її загибелі (смерті), місце поховання, якщо воно відоме.

Які послуги пропонує система

- юридичні консультації;

- допомогу зі складенням запитів, заяв тощо;

- надання правової інформації, наприклад, про алгоритм дій при пошуках людини чи при порушенні строків розгляду звернень від членів родин військовослужбовців, оформлення грошової допомоги;

- допомогу з розв’язанням у правовий спосіб інших життєвих проблем, що виникли внаслідок зникнення близької людини.

За словами юристів системи БПД, за 8 місяців цього року до них уже звернулося близько 1000 людей, що шукають своїх зниклих близьких. 

Приклади надання допомоги родичам зниклих безвісти за особливих обставин:

- матері допомогли скласти заяву, щоб отримати інформацію від військової частини щодо розслідування обставин зникнення безвісти її сина;

- жінці допомогли встановити у судовому порядку факт батьківства зниклого безвісти захисника щодо доньки та внести дані про нього як батька в свідоцтво про народження, щоб дитина могла скористатися пільгами та виплатами;

- дружині допомогли скласти заяву для встановлення факту позбавлення чоловіка особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України;

- дружині зниклого військовослужбовця допомогли скласти до військової частини заяву про виплату грошового забезпечення;

- матері допомогли скласти заяву до командира військової частини про звільнення з військової служби її молодшого сина, оскільки старший зник безвісти. 

Як звернутися по допомогу

Отримати юридичну допомогу можна у найближчому бюро правничої допомоги. 

Або ж скористатися дистанційними сервісами системи:

- контактний центр системи БПД: 0 800 213 103 (дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні)

- зателефонувати з Telegram.

- написати юристу в Telegram.

Джерело: https://kharkivoda.gov.ua/news/123276

Бабин Яр – місце пам’яті та некрополь близько 100 тисяч цивільних громадян і військовополонених, розстріляних нацистами у 1941–1943 роках. Серед них – євреї і роми, червоноармійці, комуністи, підпільники Організації українських націоналістів, в’язні Сирецького концтабору, «саботажники», порушники комендантської години та навіть пацієнти психіатричної лікарні імені Павлова.

Масовий розстріл євреїв у Бабиному Яру 29–30 вересня 1941 року став символом «Голокосту від куль» і нацистської політики масового знищення людей.

«Розстріли в урочищі розпочалися відразу після вступу нацистів та їхніх союзників до Києва у вересні 1941 року і відбувалися чи не щоденно до завершення окупації міста. Найтрагічнішими стали 29–30 вересня, коли вбили майже 34 тисячі євреїв – мешканців Києва. В німецьких донесеннях цю операцію назвали «гросакцією». Формальним приводом для неї стала радянська диверсія зі знищення Хрещатика 24 вересня», – зазначають в Українському інституті національної пам'яті.

Нацистська операція в Бабиному Яру 29–30 вересня стала однією з наймасштабніших каральних акцій Другої світової війни. Більшість населених пунктів України мають свої більші чи менші «бабині яри» – місця нацистських розстрілів євреїв та інших жертв.

Виконавцем розстрілів кінця вересня – початку жовтня 1941 року в Бабиному Яру була зондеркоманда 4а під орудою штандартенфюрера СС Пауля Блобеля. Цей нацистський підрозділ здійснив також масові вбивства євреїв у Львові, Рівному, Луцьку, Новограді-Волинському, Житомирі, Білій Церкві та інших містах.

Після відкриття й осмислення жахів Голокосту світова спільнота пристала на позицію «ніколи знову», проте геноциди стаються дотепер.

«Сьогодні в Україні – війна. Російські окупанти навіть риторику запозичують у нацистів, заявляючи про «розв’язання українського питання», подібно до гітлерівського «розв’язання єврейського питання». Російський так званий «антифашизм» став головною загрозою для євреїв у сучасній Україні та сприяв нарузі над пам’яттю про Голокост: російські війська обстрілюють єврейські цвинтарі, синагоги, навіть Бабин Яр. Мир, безпека й рівновага в Європі та світі можливі тільки після того, як Україна переможе у війні, а всіх злочинців буде належно покарано», – наголошують в Українському інституті національної пам'яті.

Установчі збори з  формування Молодіжної ради при Люботинській міській раді відбудуться 07 листопада   2023 року о 16.00 год. Формат проведення зборів буде повідомлено особисто кожному претенденту.

Для участі в установчих зборах до ініціативної групи необхідно подати заяву у довільній формі особисто або за  підписом уповноваженої особи, у разі подання від  інституту громадянського суспільства. До заяви  також необхідно  додати:

•  прийняте у порядку, встановленому установчими документами інституту громадянського суспільства, рішення про делегування для участі в установчих зборах представника, який одночасно є кандидатом на обрання до складу Молодіжної ради ( у разі якщо кандидат делегується інститутом громадянського суспільства);

•  біографічна довідка особи або делегованого представника інституту громадянського суспільства із зазначенням його прізвища, імені, по батькові, посади, місця роботи, посади в інституті громадянського суспільства, контактної інформації;

•  згоди особи на обробку його персональних даних.

Заяви подаються до 10.10.2023 року  на електронні адреси:

albosaavlada@gmail.com та SLana39@i.ua 

за попереднім погодженням з відповідальним представником  ініціативної групи  - Владислава АЛЬБОЩА  (контактний телефон – 0683327586).

     У разі виявлення ініціативною групою  невідповідностей  поданих документів  до Положення про Молодіжну раду при Люботинській міській раді,  ініціативна група, не пізніше ніж за 15 календарних днів до проведення установчих зборів, у письмовій та електронній формі проінформує  про це  з пропозицією щодо усунення таких невідповідностей протягом  7 календарних днів.

Чекаємо молодих, активних, креативних, небайдужих мешканців Люботинської міської територіальної громади!

Ознайомитися з Положенням про Молодіжну раду при Люботинській міській раді можна за посиланням: http://lubotin-rada.gov.ua/info/page/3227.

Відділу культури, молоді та спорту

Люботинської міської ради

 Люботинський міський центр соціальних служб для сім’ї,дітей та молоді -  є комунальною установою – спеціальним закладом, який забезпечує організацію та проведення у Люботинській міській територіальній громаді соціальної роботи з соціально незахищеними категоріями сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги.

Основні принципи діяльності Центру:

• законність 
• доступність
• конфіденційність 
• захист прав людини 
• системність
• дотримання етичних правил та норм
• недопущення негуманних та дискримінаційних дій щодо соціально незахищених категорій сімей

Основні пріоритетні напрямки  діяльності  Центру .

1.Соціальна підтримка та надання соціальних послуг сім’ям з дітьми та особам, які опинилися  у складних життєвих обставинах.

2. Впровадження державних стандартів надання соціальних послуг.

3.Профілактика соціального сирітства; соціальна робота з дітьми – сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування.

4.Надання комплексної соціальної допомоги учасникам антитерористичної операції  та членам їх сімей; соціальна підтримка родин вимушених переселенців.

5.Налагодження взаємодії із суб’єктами соціальної роботи.

Основними завданнями Центру є:

1. Проведення соціально - профілактичної роботи, спрямованої на запобігання складним життєвим обставинам сімей, дітей та молоді.

2. Виявлення сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах.

3.Здійснення соціального супроводу, надання соціальних послуг та здійснення інших заходів щодо відновлення соціальних функцій, психологічного і фізичного стану сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги.

4.Проведення інформаційно - просвітницької роботи з сім’ями, дітьми та молоддю;

5.Забезпечення взаємодії із структурними підрозділами місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також залучення потенціалу територіальної громади до проведення соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю.

Соціальні послуги, які надаються ЛМЦСССДМ

Соціального супроводу

Опис послуги: консультування, регулярні зустрічі чи відвідування отримувача соціальної послуги з метою моніторингу виконання завдань, спрямованих на розв’язання складної життєвої ситуації отримувача соціальної послуги; допомога в усвідомленні значення дій та/або розвиток вміння керувати ними; навчання та розвиток соціальних навичок, навичок виховання та догляду за дітьми, управління домогосподарством; консультування, психологічна підтримка.

Отримувачі послуги: сім’ї, які перебувають у складних життєвих обставинах

Місце надання послуги:

ƒ за місцем проживання/перебування отримувача соціальних послуг

(вдома);

ƒ напівстаціонарно в приміщенні надавача соціальної послуги;

ƒ за місцем перебування отримувача соціальних послуг;

ƒ поза межами місця проживання та приміщення надавача соціальних

послуг.

Строк надання соціальної послуги: не більше ніж шість місяців. У разі

складного випадку тривалість надання послуги може бути продовжено до

одного року.

Консультування

Опис послуги: комплекс заходів, що здійснюються протягом строку, необхідного для виходу зі складної життєвої ситуації та адаптації особи, сім’ї до нових умов соціального середовища, спрямованих на усунення/пристосування обмежень життєдіяльності, підтримку соціальної незалежності, збереження та продовження соціальної активності особи, сім’ї

Отримувачі соціальної послуги: особи/сім’ї, які перебувають у складних життєвих обставинах; особи, які постраждали від домашнього насильства та/ або насильства за ознакою статі; особи, які постраждали від торгівлі людьми.

Місце надання послуги: за місцем проживання/перебування отримувача соціальної послуги (вдома); напівстаціонарно в приміщенні надавача соціальної послуги; через мережу Інтернет за допомогою засобів рухомого (мобільного), фіксованого зв’язку.

Строк надання соціальної послуги: одноразово/тимчасово/ екстрено, кризово

Соціальної адаптації

Короткий опис послуги: навчання, формування та розвиток соціальних навичок, умінь, соціальної компетенції; представництво інтересів; корекція психологічного стану та поведінки в повсякденному житті; надання 

психологічної підтримки; посередництво та консультування; допомога в оформленні документів; сприяння працевлаштуванню; допомога у зміцненні/ відновленні родинних та суспільно корисних зв’язків; організація клубів

за інтересами, клубів активного довголіття, університетів третього віку;

допомога в організації денної зайнятості та дозвілля; сприяння організації та діяльності груп самодопомоги.

Отримувачі послуги:

ƒ особи похилого віку;

ƒ діти та дорослі з інвалідністю, в тому числі з психічними та поведінковими

порушеннями, моторними та комплексними порушеннями;

ƒ особи, які перебувають/перебували в спеціалізованих або інтернатних

закладах;

ƒ учасники бойових дій;

ƒ особи, які відбули покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі на певний строк

Місце надання послуги:

ƒ за місцем проживання/перебування отримувача соціальної послуги (вдома);

ƒ в приміщенні надавача соціальної послуги;

ƒ на робочому місці.

Строк надання соціальної послуги: постійно/тимчасово

Соціального  супроводу  сімей,  в  яких  виховуються  діти-сироти  і  діти, позбавлені батьківського піклування;

Кризового та екстреного втручання

Короткий опис послуги: перша психологічна допомога; консультування; інформування; представництво інтересів; допомога в організації отримання безоплатної правової, невідкладної медичної допомоги, притулку тощо15.

Отримувачі послуги: особи, постраждалі від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі; особи, постраждалі від торгівлі людьми; особи, яким завдана шкода пожежею, стихійним лихом, катастрофою, бойовими

діями, терористичним актом, збройним  конфліктом, тимчасовою окупацією.

Місце надання послуги: за місцем проживання/перебування отримувача соціальних послуг (в тому числі вдома); у приміщенні надавача соціальних послуг; за місцем перебування отримувача соціальних послуг поза межами

місця проживання та приміщення надавача соціальних послуг, у тому числі на вулиці.

Строк надання соціальної послуги: екстрено, (кризово)/одноразово.

Представництва інтересів

Короткий опис послуги: ведення переговорів від імені отримувача соціальних послуг за його дорученням (за бажанням – нотаріально оформленим); допомога в оформленні або відновленні документів;

сприяння в реєстрації місця проживання або перебування; допомога у розшуку рідних та близьких, відновленні родинних та соціальних зв’язків;

сприяння у забезпеченні доступу до ресурсів і послуг за місцем проживання / перебування, встановленні зв’язків з іншими фахівцями, службами, організаціями, підприємствами, органами, закладами, установами тощо;

допомога в забезпеченні технічними засобами реабілітації.

Отримувачі послуги: особи / сім’ї, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Місце надання послуги:

ƒ напівстаціонарно в приміщенні надавача соціальної послуги;

ƒ за місцем перебування отримувача соціальних послуг поза межами місця

проживання та приміщення надавача соціальних послуг (крім вулиці).

Строк надання соціальної послуги: одноразово/тимчасово.

Посередництва (медіації)

Короткий опис послуги: допомога у врегулюванні конфліктів; ведення переговорів; опрацювання шляхів та умов розв’язання конфлікту.

Отримувачі послуги: особи / сім’ї, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Місце надання послуги:

ƒ напівстаціонарно в приміщенні надавача соціальної послуги;

ƒ за місцем, визначеним посередником/медіатором і погодженим з усіма

учасниками посередництва (медіації).

Короткий опис послуги: допомога в оформленні документів; допомога в отриманні реєстрації місця проживання/ перебування; сприяння в отриманні житла, працевлаштуванні тощо; корекція психологічного стану та поведінки

в повсякденному житті; надання психологічної підтримки; допомога у зміцненні/відновленні родинних та суспільно корисних зв’язків; сприяння організації та діяльності груп самодопомоги; сприяння в отриманні послуги перекладу, вивчення державної мови; сприяння у встановленні зв’язків із національно-культурними організаціями співвітчизників

Отримувачі послуги:

ƒ внутрішньо переміщені особи;

ƒ особи, постраждалі від торгівлі людьми;

ƒ бездомні особи;

ƒ біженці;

Соціальний супровід сімей, в яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування

Короткий опис послугикомплекс заходів, що передбачає допомогу у створенні та підтримці позитивного соціально-психологічного клімату в сім’ї, адаптацію дитини в нових умовах, створення належних умов для забезпечення індивідуальних потреб кожної дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, у розвитку та вихованні, захист майнових, житлових та інших прав дитини, сприяння навчанню та розвитку дитини, допомогу у зміцненні/відновленні родинних та суспільно корисних зв’язків, у створенні та забезпеченні умов для пріоритетного права дитини на усиновлення, підготовку дитини до виходу із сім’ї, в тому числі до самостійного життя

Отримувачі послуги: сім’ї опікунів, піклувальників, прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу

Місце надання послуги:

за місцем проживання (перебування) отримувача соціальної послуги соціального супроводу або в приміщенні суб’єкта, що надає соціальну послугу соціального супроводу

Строк надання соціальної послуги:

прийомній сім’ї, дитячому будинку сімейного типу - постійно; сім’ї опікуна, піклувальника - протягом року після влаштування дитини під опіку, піклування та протягом року до завершення піклування, а також за поданням відповідної служби у справах дітей у разі потреби

Круглий стіл з представниками Держпродспоживслужби, Харківського обласного центру зайнятості та Громадської організації «ФОПРАЗОМUA» пройде за сприянням Департаменту економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації, на базі Харківського регіонального фонду підтримки підприємництва.

Підчас конференції будуть розглянуті наступні питання:

- особливості нарахування та сплати ЄСВ, податкова звітність ЄСВ в умовах дії воєнного стану;

- перевірки ФОП в умовах дії воєнного стану;

- нарахування та сплата земельного податку фізичними особами та підприємцями;

- застосування РРО та робота торгівлі через інтернет;

- гранти для підприємців по програмі «Є Робота»;

- здійснення ринкового нагляду.

Також, учасники заходу матимуть можливість задавати свої питання онлайн.

За додатковою інформацією щодо реєстрації можна звертатись за телефоном: 093 097 49 59 – Ольга Радченко.

Підключитись до конференції можна за наступним посиланням.

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що 01.08.2023 набрав чинності Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», яким, зокрема, п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) доповнено абзацом другим.

Так, відповідно абзацу другого пункту 2 статті 3 Закону № 265 фізичні особи – підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.

• житловий будинок, за адресою: м. Люботин, вул. Петрівська, № 12

• житловий будинок, за адресою: м. Люботин, пров. Світлий, № 3

Джерело: https://kharkivoda.gov.ua/news/123232

Розлад аутистичного спектра (РАС) розмаїтий та передумовлює широке коло різних станів та поведінки людини.

У «Довіднику безбар’єрності», створеному за ініціативи першої леді Олени Зеленської, розповідається про те, як поводитися з людьми з розладами аутистичного спектра.

«Люди з РАС також різні. Є люди у спілкуванні з якими ви одразу помітите прояви незвичної поведінки і комунікації, а є ті, хто може маскуватися і вільно комунікувати. Бувають люди, які вільно говорять, а бувають такі, хто говорить сталими виразами або лише окремими словами. Інколи люди з РАС спілкуються за допомогою спеціальних карток, а інколи ви можете зустріти людину, яка взагалі ніяк не комунікує. Але у всіх цих людей є спільна риса – дуже високий рівень тривоги і постійного стресу через непередбачуваність світу. Для того, щоб опанувати цю тривогу та почувати безпеку, вони прагнуть до впорядкованості. Саме заради впорядкованості надважливими є розклади, порядок дій, рутини і звичні маршрути», – наголошують у «Довіднику безбар’єрності».

Важливо розуміти, що йти саме цієї дорогою або одягати саме шапку першою, а потім вже шарф, чи зайти в магазин саме з цього боку, є критично важливим ритуалом для людини і порушити його – означає завдати їй сильного стресу.

Інколи людина з РАС може не помітити жарту і сприйняти серйозно слова чи пропозиції, поспіхом кинуті на вітер. Роздуми над ними можуть стати для неї реальними планами й ідеями на довгий час. Іноді речі, які нам видаються несуттєвими, для людей з РАС є надважливими. І коли щось йде не за планом чи ритуалами (певними повторюваними діями, які виробила для себе людина), для неї це може бути стресово.

Наприклад, змусивши людину вимкнути серіал посередині епізоду, який вона дивилась, можна спричинити негативну реакцію. Або людина може відмовитись вийти з кімнати, якщо не знайде шкарпетки якогось конкретного кольору.

Усе це необхідно враховувати, якщо ми пропонуємо щось нове людині з РАС чи змінюємо її плани. Бо його чи її плани і розрахунки навіть у найменших дрібницях – це дуже важливе. Якщо ви хочете нову активність, наприклад, подорож, дайте людині час на осмислення – подумати, звикнути до цієї пропозиції. І будьте готові, що їй це може не сподобатись, адже уподобання у всіх різні.

Це саме стосується і подарунків. Людина з РАС не завжди може миттєво висловити свої почуття чи подяку за зроблену для неї приємність – це для неї сюрприз і порушує встановлений порядок дій. Тому до такого досвіду потрібно готувати. Так само треба прийняти, що людині може не сподобатися подарунок і вона не робитиме для ввічливості вигляд, що вона у захваті.

У розмовах з людьми з РАС паузи в очікуванні відповіді необхідно робити трохи довшими – від 30 секунд до хвилини. Тримайте м’який фокус на людині – дивіться десь на середину лоба, а не в очі. І будьте готовими до того, що людина не дивитиметься на вас, а наприклад, розвернеться вбік. Це не прояв неввічливості, а спосіб самозаспокоєння. Такими ж методами заспокоєнням можуть бути якісь рухи, розкачування чи вигуки. Це потреба нервової системи людини, тож не беріть таку поведінку на свій рахунок і не забороняйте людині її. Так само не дивуйтесь, якщо людина показує вам якусь картку чи текст, – з вами таким чином просто розмовляють.

Висловлюйтесь чітко і не давайте якихось обіцянок. Ви можете забути про сказане, а людина чекатиме на виконання.

Наприклад, у розмові ви ділитесь своїми враженнями від подорожі або роботою за кордоном, і людина з РАС починає мріяти про те саме. Тут важливо бути обережними зі словами підбадьорення: «Авжеж, давай, наступного разу і ти поїдеш». Бо для вас це можуть бути просто слова мотивації, а для людини із розладом аутистичного спектра – щира віра, що так і буде. Вона почне жити за таким сценарієм – кожен день буде збиратись у подорож і у такий спосіб вимотуватиме себе та розчаровуватиметься.

Тож краще не говорити припущеннями. Якщо ви сумніваєтеся, варто сказати чітке «ні» і спробувати пояснити чому.

Не варто також використовувати метафори, слова у переносному значенні, епітети, адже люди у спектрі все сприймають буквально. Натомість бажано говорити простими короткими реченнями. Також треба розуміти, що люди з РАС не завжди розуміють якісь інтонації, вирази обличчя та жести, тому уникайте натяків і говоріть прямо.

Наприклад, якщо людина говорить без упину, а ви вже втомились, не треба казати: «Я хочу спати». Бо вона найімовірніше подумає, що ви просто повідомляєте про своє бажання. Варто без натяків прямо сказати: «Я не хочу більше обговорювати це, давай припинимо розмову». І будьте також готові, що й людина комунікуватиме з вами без усілякого лукавства.

Є поширений стереотип про людей із розладом аутистичного спектра, що нібито вони мають якийсь особливий талант чи пам’ять, або узагалі генії. Дійсно, як і в будь-яких інших людей, у людей з РАС можуть бути унікальні здібності. Але не варто акцентувати увагу на цьому і дивитись на людину як на фантастичну особливу істоту. Ми всі особливі.

У людей з РАС можуть бути дивні для вас забаганки, але цілком зрозумілі та прийнятні для них. Це може стосуватись їжі чи носіння якогось конкретного одягу.

Наприклад, людина може не захотіти їсти сир, якщо не буде дощечки для нарізання, бо все має бути за правилами, які складаються у неї в голові. У цьому разі можна просто запитати, що людина хоче одягти, отримати у подарунок, з’їсти, і не наполягати на своєму варіанті.

Просто потрібно навчитися сприймати все як є і не намагатися «переробити» людину.

Пам’ятайте, що люди з РАС теж відчувають, чують, бачать та розуміють. Не ігноруйте людину, не говоріть про неї у третій особі, наче її поруч немає чи вона чогось не розуміє. Їй може бути дуже боляче від такого ставлення. Але важливий момент: інколи люди з розладом аутистичного спектра можуть бути дуже чутливими до дотиків та обіймів, до світла, запахів та звуків.

Наприклад, людина може постійно носити навушники або темні окуляри навіть вночі, бо це потреба захисту її сенсорних систем. Тож будьте уважними до того, як людина сприймає фізичні прояви уваги.

Якщо людина користується послугами супроводжуючої особи, варто дізнатись у неї про всі особливості поведінки та ритуалів. І далі налагодити комунікацію напряму, навіть якщо здається, що це неможливо на перший погляд.

• особисто, під час відвідування центру зайнятості;
• через єдиний державний портал електронних послуг або мобільний застосунок Дія  https://diia.gov.ua/services/otrimannya-statusu-bezrobitnogo ;

• Компенсація на оплату праці за працевлаштованих зареєстрованих безробітних із числа внутрішньо переміщених осіб   https://www.dcz.gov.ua/storinka/kompensaciya-za-vpo -  сплачується за умови працевлаштування зареєстрованих безробітних з числа ВПО за направленням центру зайнятості на умовах строкових трудових договорів і збереження гарантій зайнятості таких осіб протягом періоду, що перевищує тривалість виплат у 2 рази. 
• Компенсація витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні   https://www.dcz.gov.ua/storinka/kompensaciya-robotodavcyam-za-vpo - сплачується за кожну працевлаштовану особу з числа ВПО на умовах строкового або безстрокового трудового договору (контракту), гіг-контракту, зокрема за сумісництвом, яким забезпечено працевлаштування такої особи з розміром заробітної плати за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не нижчим від розміру мінімальної заробітної плати.

Джерело: https://lmiskvo.org.ua/2945.htm

Шановні батьки!

Ця підбірка допоможе вам заощадити час і не стояти у чергах до державних установ.

1. Отримати довідку ВПО й оформити допомогу на проживання можна за посиланням.
2. Оформити пенсію можна на порталі електронних послуг Пенсійного фонду України.
3. Заява на оформлення субсидії – за посиланням, а також на порталі Дія.
4. Оформити допомогу при народженні дитини можна на порталі електронних послуг Мінсоцполітики.
5. Дізнатись інформацію щодо реєстрації дитини, її місця проживання, отримати допомогу при народженні, компенсацію за «пакунок малюка» й інше можна через портал Дія у єМалятко.
6. Як отримати послугу батькам, які усиновили дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, дивіться тут.
7. Допомога на дітей, хворих на тяжкі захворювання, яким не встановлено інвалідність, – тут.
8. Допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, яка призначається на весь час інвалідності, – за посиланням.
9. Також можна оформити заявку на допомогу на дитину одинокій матері або батьку.

З 1 вересня 2023 року розпочала свою роботу Комунальна установа «Люботинський інклюзивно-ресурсний центр» Люботинської міської ради Харківської області

Інклюзивно-ресурсний центр (ІРЦ) є установою, що утворюється з метою забезпечення права осіб з особливими освітніми потребами на здобуття дошкільної та загальної середньої освіти, в тому числі у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти та інших закладах освіти, які забезпечують здобуття освіти, шляхом проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку особи та забезпечення їх системного кваліфікованого супроводу.

Наразі інклюзивно-ресурсний центр забезпечений такими фахівцями:

директор – Нечипоренко Тетяна Петрівна;

фахівці (консультанти):

          вчитель-логопед – Береза Лідія Михайлівна;

          вчитель-дефектолог – Гадяцька Світлана Олександрівна;

          практичний психолог – Гаєвська Людмила Валентинівна.

Основними завданнями інклюзивно-ресурсного центру є:

1) проведення комплексної оцінки, у тому числі повторної, та здійснення системного кваліфікованого супроводу осіб у разі встановлення у них особливих освітніх потреб;

2) надання рекомендацій закладам освіти щодо розроблення індивідуальної програми розвитку особи;

3) консультування батьків, інших законних представників особи з особливими освітніми потребами щодо особливостей її розвитку;

4) забезпечення участі педагогічних працівників інклюзивно-ресурсного центру:

- у діяльності команди психолого-педагогічного супроводу особи з особливими освітніми потребами;

- у семінарах, тренінгах, майстер-класах для підвищення кваліфікації педагогічних працівників, обміну досвідом тощо;

5) залучення (у разі потреби) педагогічних працівників інклюзивно-ресурсного центру під час засідань психолого-педагогічного консиліуму у спеціальних закладах загальної середньої освіти;

6) надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових та інших послуг дітям з особливими освітніми потребами:

- дітям раннього та дошкільного віку, які не відвідують заклади дошкільної освіти;

- дітям, які здобувають освіту у формі педагогічного патронажу;

7) визначення потреби в асистенті учня та/або супроводі дитини з особливими освітніми потребами в інклюзивному класі (групі);

8)  визначення категорії (типу) особливих освітніх потреб (труднощів), ступеня їх прояву та рівня підтримки особи з особливими освітніми потребами в закладі освіти;

9) надання консультативної, психологічної допомоги батькам, іншим законним представникам осіб з особливими освітніми потребами у формуванні позитивної мотивації щодо розвитку таких дітей та підвищення обізнаності щодо організації їх навчання і виховання;

10) інформування громади про діяльність інклюзивно-ресурсного центру та взаємодія з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, закладами освіти, закладами охорони здоров’я, закладами (установами) соціального захисту населення, службами у справах дітей, громадськими організаціями тощо;

11) ведення обліку осіб, які звернулися до інклюзивно-ресурсного центру, шляхом формування їх електронного переліку в АС «ІРЦ»;

12) підготовка звітної та аналітичної інформації про результати діяльності інклюзивно-ресурсного центру;

13) У період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) додатковими завданнями інклюзивно-ресурсного центру є:

- проведення комплексної оцінки, у тому числі повторної, та здійснення системного кваліфікованого супроводу осіб з особливими освітніми потребами, які вимушені змінити своє місце проживання (перебування) та:

- зараховані в інклюзивні класи (групи) закладів освіти і не отримують додаткових психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг за місцем навчання;

- здобувають освіту з використанням технологій  дистанційного навчання, але не отримують корекційно-розвиткових або психолого-педагогічних послуг за місцем навчання внаслідок особливостей психофізичного розвитку;

- надання інформації батькам (іншим законним представникам) особи з особливими освітніми потребами, які переїхали на тимчасове місце проживання в межах України, про заклади освіти, в яких можна продовжити здобуття освіти та можливість отримання психологічної, соціальної та іншої допомоги.

Комплексна оцінка, у тому числі повторна, проводиться:

- за письмовим (або он-лайн, використовуючи АС «ІРЦ») зверненням (заявою) до інклюзивно-ресурсного центру батьків (одного з батьків) або інших законних представників особи з особливими освітніми потребами, особи, яка подала заяву відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», яка досягла 14 років (за погодженням із батьками, іншими законними представниками), органів опіки та піклування (для дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування (у разі непризначення законного представника у відповідному до законодавства порядку), повнолітньої особи.

Документи, які необхідні для проведення комплексного оцінювання дитини:

- заява,

- свідоцтво про народження дитини,

- документи, що посвідчують особу батьків (одного з батьків) або законних представників, місця проживання,

- індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю (у разі інвалідності).

Якщо дитина здобуває дошкільну, загальну середню освіту до заяви батьків можуть додаватись: психолого-педагогічна характеристика, затверджена керівником закладу; зошити з рідної мови, математики, малюнки; інші документи щодо додаткових обстежень дитини.

Якщо дитина вже отримувала психолого-педагогічні, корекційно- розвиткові послуги, то надаються : попередні рекомендації  ІРЦ та висновок відповідних фахівців про результати роботи із зазначенням динаміки розвитку дитини згідно з ІПР (індивідуальною програмою розвитку)

 Юридична адреса ІРЦ: 62433, Харківська область, Харківський район, м. Люботин, вул. Шевченка, 132. Тел.741-20-78