День Героїв Небесної Сотні цього року пройде під гаслом «Залишаємось гідними своїх героїв». У цей день ми вшановуємо відвагу, силу духу і стійкість громадян, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.
З метою вшанування подвигу учасників Революції гідності, увічнення громадянської і національної відданості, сили духу і стійкості громадян та з нагоди Дня Героїв Небесної Сотні у бібліотеках Люботинської громади проведено ряд заходів.
Люботинська публічна бібліотека оформила книжково-ілюстративну виставку «Україна пам’ятає», працівники бібліотеки долучилися до щорічної тихої акції «Ангели пам’яті». У читальному залі напередодні відбувся захід, в якому прийняли участь співробітники Харківського РВ №2 філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області разом з суб’єктами пробації. Присутні переглянули тематичний фільм «Ангели майдану» з розповіддю про трагічні періоди в історії України, захід завершився хвилиною мовчання на вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні, пам’яті земляків-героїв, які віддали своє життя за рідну землю, за Україну.
Бібліотека для дітей провела бесіду у книжкової виставки «Хай промінь Гідності не згасає» і презентувала своїм відвідувачам книжку Галини Кирпи «Мій тато став зіркою». Це зворушлива оповідь маленької дівчинки, тато якої загинув на майдані. Дівчинки, якій важко змиритися з тим, що тато вже не пригорне її міцно-міцно, не малюватиме з нею, не побачить її маленької сестрички. Героїня книжки роздумує про зовсім недитячі теми: смерть, барикади, гради та біженців. А полеглий за правду тато світить їй з неба яскравою зіркою…
У Манченківській бібліотеці-філії триває виставка-вшанування на тему: «Небесна сотня! Шлях у безсмертя». Гиївська бібліотека-філія підготувала хронограф подій «Небесна сотня», Травнева бібліотека-філія провела урок мужності на тему «Небесна Сотня – ангели свободи».
Вшановуючи Небесну сотню, ми вшановуємо не лише тих героїв, але й все те Небесне воїнство, яке боронило і боронить нашу країну, віддаючи найцінніше - своє життя.
Будьмо справжніми патріотами своєї держави! Любімо Україну!
Своїми справами наближаймо мир та добробут на нашій рідній землі!
Вічна пам’ять і Слава Героям! Вони не вмирають, а навічно залишаються нашою славою та Небесними захисниками України!
Пам’ятаймо минуле та шануймо пам’ять усіх жертв Геноциду.
27 січня весь світ вшановує пам’ять загиблих в роки Голокосту – жахливої трагедії, жертвами якої стали близько шести мільйонів євреїв. В Україні було розстріляно понад півтора мільйона людей, але й до сьогодні дослідники не мають точних даних щодо справжньої кількості знищених нацистами євреїв та ромів.
Генеральна асамблея ООН 1 листопада 2005 року прийняла Резолюцію № 60/7 «Пам’ять про Голокост», у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Саме цей документ оголосив Днем пам’яті жертв Голокосту 27 січня. Того дня в 1945 році війська 1-го Українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц. В Україні та за її межами символом нелюдських страждань, траурним місцем, де відбулись масові розстріли жертв (переважно єврейської національності) вважається Бабин Яр.
Напередодні Дня пам’яті жертв Голокосту працівники КЗ «Люботинська ПБ ЛМР ХО » приєднується до вшанування цієї скорботної дати і відкривають книжкові виставки, перегляди літератури, інформаційні бесіди. Пропонуємо всім бажаючим ознайомитися з виданнями, які експонуються на виставках, та вшанувати світлу пам’ять мільйонів безневинно убитих людей різних національностей.
Пам’ятаймо минуле та шануймо пам’ять усіх жертв Геноциду.
До Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС
З 13 по 18 грудня 2023 року у Люботинській публічній бібліотеці розгорнуто виставку-спогад, приурочену до Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під назвою: «Чорнобиль не має минулого часу».
14 грудня Україна відзначає День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Саме цього дня у 1986 році завершилося будівництво захисного саркофагу «Укриття» над зруйнованим четвертим енергоблоком.
Чорнобильська катастрофа віднесена до аварій ядерних об’єктів найвищого рівня. В довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин, які нанесли непоправної шкоди навколишньому середовищу та здоров’ю людей. Понад 600 тисяч осіб ціною власного життя та здоров’я боролися з наслідками аварії, отримавши найвищі дози опромінення.
Пам’ятаймо про героїзм та самопожертву учасників ліквідації аварії на ЧАЕС. Саме їхніми зусиллями вдалося локалізувати аварію та врятувати країну і світ від радіаційного забруднення.
Запрошуємо всіх охочих ознайомитись з документами виставки.
У бібліотечних закладах громади триває низка заходів до Дня пам’яті жертв голодоморів 1932–1933 років
Знов прокинулись ранки холодні.
Дощ хрестами в сніжинках застиг.
Поминаючи мертвих сьогодні,
Ми рятуєм майбутнє живих.
День жалю... День скорботи, печалі
Запалив нашу пам’ять. Свічки –
Це ті душі, листочки опалі,
Хто став тінню в голодні роки.
Наталії Погребняк
Щороку у четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933років і масових штучних голодомрів 1921–1923 і 1946–1947 років. Цього року виповнюється 90 років із дня трагедії, яка спустошила нашу землю, забрала мільйони життів, цілі села, що назавжди зникли з карти. Досить довго радянська влада приховувала цей злочин, та й сьогодні, особливо в інформаційній пропаганді країни-агресора, можна часто почути неправдиву теорію про «неврожай» та «посуху».
Голодомор забрав не одне покоління. Важливо пам'ятати про Голодомор, бо це наймасштабніший злочин, вчинений радянським тоталітарним режимом протиукраїнського народу.
З метою вшанування пам’яті жертв голодоморів в Україні упродовж тижня працівники КЗ «Люботинська публічна бібліотека ЛМР ХО» провели низку заходів,що висвітлюють трагедію трьох масових голодоморів: 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947 років. Люботинська публічна бібліотека представила виставку-реквієм «В руках, що виростили хліб не залишили ні зернини». На дорослому абонементі публічної бібліотеки оформлена книжкова виставка «Голодомор – скорбота в серцях поколінь» яка заслуговує на Вашу увагу. «Жовтий князь» В. Барки, «Марія» У. Самчука, «Гіпсова лялька» Ю. Бедзика та інші видання, які бентежать душу, наповнюють серця пекучим болем, адже в них показана жахлива картина голодомору, велика трагедія українських родин.
Люботинська бібліотека для дітей оформила книжкова виставку-реквієм «Дзвони – 33 -го», Манченківська бібліотека-філія представила виставку – факт «Свічка плакала в скорботі», Травнева бібліотека-філія провела урок пам’яті «Запали свічку пам’яті», Старо-Люботинська бібліотека-філія оформила книжкову виставку «Голодомор в Україні: історія і пам’ять», Гиївська бібліотека-філія провела урок пам’яті «Пам’ятай про жертв Голодомору». На виставках експоновані різноманітні книги та посібники, що розповідають про причини та наслідки голодоморів. Кожна книга з цих виставок стане одним із місточків, що єднає нас з минулим, допомагає розібратись в тих білих плямах, які виникають на карті історії України.
Презентуючи книжкові видання, бібліотекарі вкотре нагадали, що треба свято берегти пам’ять про ті страшні події, усвідомлювати трагізм у долі рідного народу, сприяти зростанню патріотичних почуттів на засадах особистого розуміння історії.
Схилімо голови у глибокій жалобі за тими людьми, які загинули голодною смертю. У спільній молитві згадаймо усіх жертв голодоморів!
Вічна пам’ять жертвам голодоморів! Хто не пам'ятає минулого, той не має майбутнього!
28 ЖОВТНЯ — РІЧНИЦЯ З ДНЯ ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ ВІД ФАШИСТСЬКИХ ЗАГАРБНИКІВ
Напередодні Дня визволення України від фашистських загарбників для читачів нашої громади працівниками бібліотек були організовані тематичні виставки.
28 жовтня, відповідно до Указу Президента України від 20 жовтня 2009 року, наша країна відзначає День визволення України від фашистських загарбників. У цей день українці вшановують пам’ять воїнів, які загинули в боях за визволення України, мільйонів людей, які постраждали від дій фашистських окупантів, а головне – героїв-ветеранів Другої Світової війни, які дожили до наших днів та є для нас прикладом мужності, відваги, жертовності та любові до Батьківщини.
У ході визволення України силами чотирьох Українських фронтів, які налічували понад 2,3 млн. осіб, протягом січня 1943 року – жовтня 1944 року було проведено серію блискучих наступальних операцій, в результаті яких 28 жовтня 1944 року радянські війська перейшли сучасний кордон України.
Напередодні Дня визволення України від фашистських загарбників для читачів нашої громади працівниками бібліотек були організовані тематичні виставки. В пам’ять про героїв Другої світової війни та визволення України від фашистських загарбників в Люботинській публічній бібліотеці розгорнуто книжково-ілюстративну виставку «І пам'ять серця, і вічний смуток».
Люботинська бібліотека для дітей оформила виставку спогад «Героїчне минуле в пам’яті поколінь». Манченківська бібліотека-філія підготувала виставку пам'ять «Спалена, але не скорена…». В бібліотеках – філіях створено літературні викладки для різних категорій користувачів – «Подвиг – безсмертний, пам’ять – нетлінна!» та «Пам’ять серця і вічний смуток».
Друга світова війна принесла з собою таку безліч трагедій, віроломства, зруйнованих доль, що до цих пір людство із сумом і гіркотою згадує про ті далекі події, які торкнулися практично кожного на нашій спільній землі.
Усе складніше простягати ниточку від покоління до покоління, і буде страшно, якщо вона обірветься. Тому наше завдання, зберегти правду про війну та пам’ять про людей, які захистили країну в лиху годину.
Українська мова - національний ідентифікатор та генетичний код українців!
"Єдиний скарб у тебе – рідна мова.
Заклятий для сусіднього хижацтва.
Вона твого життя міцна основа,
Певніша над усі скарби й багатства"
П. Куліш
У 2023 році День української писемності та мови вперше відзначається на два тижні раніше — 27 жовтня через перехід на новий церковний календар. Мова – духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. Українська мова – багата, ніжна й ласкава, мудра, доброзичлива, глибокодумна, чиста, правдива. Багатство української мови виявляється в тому, що нею можна висловити найскладніші думки, найтонші почуття і переживання, передати враження про побачене, почуте, прочитане. Ми маємо безцінний дар – одну з наймилозвучніших і найкрасивіших мов світу. В умовах численних окупацій іноземними загарбниками, зберегти мову означає зберегти націю, зберегти нашу українську самобутність.
Традиційно в бібліотеках громади відбулася низка заходів з популяризації української мови. Люботинська публічна бібліотека оформила книжкову виставку «Яке прекрасне рідне слово! Воно не світ, всі світи». Люботинська бібліотека для дітей представила для відвідувачів book-форсаж «Мова, що стирає кордони". Діти охоче декламували вірші про мову, цікавилися представленими книгами у яких висвітлюється історія народження та розвитку української мови. Травнева бібліотека–філія сумісно з Манченківським клубом провели для дітей мовно-патріотичний захід «Українське слово проситься до тебе», для всіх користувачів у бібліотеці експонується книжкова виставка «Краща мова єднання – українська». У Манченківській бібліотеці – філії протягом тижня проходять інформаційні хвилинки під загальною назвою «Слів у мові мільйон – вибирай найкращі». Старо-Люботинська і Гиївська бібліотека-філія оформила тематичні книжкові виставки «Єднає рідна мова», «Рідна мово, ти ніжний цвіт!».
За традицією у День української письменності та мови щорічно проводиться Всеукраїнський радіодиктант. Написати текст вдома може будь-хто. Потім лист з диктантом потрібно сфотографувати і протягом дня надіслати на спеціальну електронну адресу. Люди, які напишуть диктант без помилок, отримають призи від організаторів.
Диктант варто сприймати не як екзаменацію знань, а як всесвітній флешмоб, акцію єднання навколо української мови, коли по всій планеті одночасно українці гуртуються навколо рідного слова і у прямому ефірі пишуть радіодиктант. Цей захід — можливість згадати шкільні часи та поспілкуватись із громадою. Також у День української писемності та мови стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика, до якого щорічно долучаються понад 5 млн учасників з 20 країн світу.
Як і раніше, очевидна істина: мова має значення. Це та рушійна сила, яка об’єднала українців і весь світ та веде до перемоги України. Підтримувати культурне розмаїття, захищати мови корінних народів, утверджувати українську мову як державну, посилювати обороноздатність держави — наше спільне завдання!
КЗ "Люботинська публічна бібліотека" стала однією з 32 публічних бібліотек України, що були відібрані споміж 975 поданих заяв та отримали книжковий грант.
Нарешті готові повідомити всім книголюбам, нашим користувачам, друзям радісну новину! Нові українські книжки у нашій бібліотеці! КЗ "Люботинська публічна бібліотека" стала однією з 32 публічних бібліотек України, що були відібрані споміж 975 поданих заяв та отримали книжковий грант. Завдяки проєкту «Книжкові гранти» наші полиці поповняться 118 новими книжками, які сьогодні вже прибули до КЗ "Люботинська публічна бібліотека" і чекають на своїх читачів! Відтепер до вашої уваги представлено ще більше нових книжок українських видавців 2021-2023 років видання. Дякуємо організаторам проєкту за таку чудову ініціативу! Організатор проєкту "Книжкові гранти" - Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів у партнерстві з Благодійним фондом "Бібліотечна Країна" та Благодійним фондом громади Харкова «Толока» за фінансової підтримки письменників і книготорговців Helping Ukrainian Books and Booksellers (Каролін Форче, Мітчелл Каплан, Крістофер Меррілл, Аскольд Мельничук і Джейн Анру) та Біржової спілки німецьких видавців (Börsenverein des Deutschen Buchhandels). Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів http://upba.org.ua/ Благодійний фонд "Бібліотечна Країна" https://livelibrary.com.ua/ Благодійний фонд громади Харкова «Толока» https://toloka.kharkiv.ua/ Helping Ukrainian Books and Booksellers https://helpukrainianbooks.org Ще раз дякуємо! Завдяки Вам наші користувачі зможуть прочитати новинки від українських видавництв. Зустрічайте книжки на полицях бібліотек вже з середини листопада.
До Дня захисників та захисниць України та до Дня українського козацтва
Заходи бібліотек громади до Дня захисників та захисниць України та до Дня українського козацтва
Цьогоріч відзначення Дня захисників та захисниць України стало особливим для нашої країни. Українські бійці вже понад 580 днів дають відсіч російській агресії, в цей день ми ще раз можемо подякувати їм за стійкість та відвагу, вшанувати полеглих, згадати героїв попередніх поколінь, які здобували та відстоювали свободу і незалежність України.
З нагоди цих свят, вшановуючи наших Героїв, які віддали своє життя за Україну, дякуючи всім тим, хто повернувся і сьогодні захищає рідну землю на Сході нашої держави, та з метою популяризації літератури і висвітлення матеріалів про історичне минуле та героїчне сьогодення України в КЗ «Люботинська публічна бібліотека ЛМР ХО» підготовано ряд заходів.
В Люботинській публічній бібліотеці представлена книжкова виставка-інсталяція «За честь, за долю, за українську волю!», присвячена найбільш яскравим постатям Війська Запорізького та історії виникнення козацтва в Україні. Матеріали виставки несуть в собі найцікавішу інформацію про українське козацтво минулих часів та героїчних воїнів сьогодення: їхні прагнення, ідеї, почуття патріотизму.
Люботинська бібліотека для дітей оформила книжкову виставку «Славні рицарі козацької доби». У Травневій бібліотеці – філії розгорнуто тематичну виставку «Українські козаки – ті, для кого честь важливіша за життя», для дітей проведено урок мужності «Шануємо Героїв України!». Манченківська бібліотека-філія представила історичний екскурс «Історія про славу, мужність і відвагу». Гиївська бібліотека-філія провела бесіду у книжкової виставки «Козацькому роду нема переводу». Сподіваємося, що запропоновані видання не залишать байдужими тих, хто хоче збагатити знання з історії українського козацтва, оскільки відродження козацтва стало невід’ємною частиною розвитку незалежної України. Українці завжди мужньо й героїчно боронили рідну землю від ворожих посягань на неї. Сьогодні, ми складаємо глибоку шану всім, хто боронив та боронить честь рідної землі, свободу і незалежність Батьківщини, мужньо стоїть на захисті нашої держави. За неї боролися ті, хто є гордістю нашого народу, - запорізьке козацтво, гайдамаки, січові стрільці, вояки УПА, Герої Небесної Сотні, герої АТО. Україна пишається своїми патріотами, пам'ять про них навіки залишається в наших серцях.
Вітаємо з Днем захисників та захисниць України, Днем українського козацтва та святом Покрови Пресвятої Богородиці!
Сьогодні тисячі людей гідно відстоюють нашу свободу і наші території на Сході України. Безмежно вдячні кожному, хто нас оберігає, і щиро бажаємо Вам міцного здоров’я, сили духу і мужності, щоб вистояти до кінця – до перемоги України!
Нехай Богородиця завжди посилає віру, силу і сміливість. Нехай над нами завжди буде мирне ясне небо, а поруч – здорові й щасливі рідні, близькі і друзі! Затишку, світла, достатку і благодаті кожному захиснику та захисниці!
Слава Україні! Героям слава!
КЗ «Люботинська публічна бібліотека ЛМР ХО» Олена АЛІСОВА
Колектив КЗ «Люботинська публічна бібліотека» щиро вітає усіх, кого єднає книга!
Вітаємо з Всеукраїнським днем бібліотек! Колектив КЗ «Люботинська публічна бібліотека» щиро вітає усіх, кого єднає книга! Дуже хочеться, щоб ці дні були сповнені лише теплом, сонцем і радістю. Та ми проживаємо в боротьбі ще один рік російської війни, в якій кожен із нас має болючі втрати: рідних людей, домівок, роботи, здоров'я, хтось навіть і життя… Понад 700 зруйнованих та пошкоджених бібліотек, більше 200 000 втрачених книжок, бібліотекарі, які загинули… Та попри все ми щодня приходимо в свої бібліотеки, щоб тримати відчиненими двері наших бібліотек та допомагати всім, хто цього потребує. То що нас тримає? Що дає нам сили? Напевно, у кожного є свої секрети, та в усіх нас є спільне — це безмежна Любов до людей та до України. А ще — Надія й Віра в нашу Перемогу. І ми своєю роботою щодня підтверджуємо, що бібліотекарі — надійний тил для наших воїнів. Для кожного з нас очевидно, що в цій війні українці воюють не лише за свою землю та незалежну державу, а передусім за нашу ідентичність та загальнолюдські цінності. І саме в цьому ми, бібліотекарі, можемо й робимо дуже багато. Бажаємо процвітання бібліотекам, а бібліотечним працівникам - натхнення і плідних звершень, міцного здоров'я і достатку, віри, надії, любові і мудрості у виконанні благородної місії на користь рідної України.
З повагою директор КЗ "Люботинська публічна бібліототека"
До роковин трагедії у Люботинській публічній бібліотеці оформлено книжково-ілюстративну виставку «Бабин Яр розстріляні долі»
«…Великий Боже, ми з твоєї згоди Проходимо дорогу в Бабин Яр, Де смертно ти поєднуєш народи, Щоб зберегти життя й свободи дар…» Дмитро Павличко
29 вересня 2023 року Україна і світ відзначають 82 роковини від початку масових розстрілів, здійснених гітлерівцями у Бабиному Яру.
Бабин Яр – одна із найтрагічніших сторінок історії України, всесвітньо відоме місце трагедії, що стало символом Голокосту. Це - місце увічнення пам'яті про жахливі наслідки Другої світової війни, коли жертвами розстрілів ставали люди за свою етнічну приналежність, а також за політичну або ідеологічну позицію.
29-30 вересня 1941 року, в окупованому нацистами Києві було проведено перший масовий розстріл військовими беззбройного цивільного населення. Загалом із 29 вересня по 11 жовтня 1941 року есесівці вбили майже все єврейське населення міста – понад 50 тисяч чоловіків, жінок, дітей. Тільки в перші два дні розстрілів було вбито майже 34 тисяч людей. 1, 2, 8 і 11 жовтня розстріляли тих, хто не з’явився за наказом – ще близько 17 тисяч осіб. Масові розстріли в Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися і пізніше, аж до звільнення Києва від окупації. Цей злочин тривав майже 103 тижні, щовівторка і щоп'ятниці. Згідно з офіційними даними, загинуло понад 100 тисяч осіб різних національностей, мирних жителів, військовополонених, підпільників, партизанів, націоналістів, з них приблизно 65-70 тисяч євреїв.
У серпні 1943 року, коли фронт наближався до Дніпра, окупанти знищували сліди масових розстрілів у Бабиному Яру. За наказами нацистів в’язні концтабору проводили викопування й спалення трупів розстріляних ними людей. Трагедія, що відбулась, увійшла в історію як одна з наймасовіших акцій знищення мирного населення під час Другої світової війни, а Бабин Яр став назавжди символом Катастрофи і єврейського Голокосту у Європі.
У наш час на території пам’ятного місця та поблизу нього встановлено 25 пам’ятників та пам’ятних знаків, які відображають сторінки трагедії Бабиного Яру, облаштовано Алею праведників.
Трагедія Бабиного Яру є спільною для всіх, хто живе в Україні. Вона немає національних ознак чи терміну давності, і наш обов’язок – не лише з гідністю вшанувати пам’ять загиблих, але й не дати забути молодому поколінню, скільки крові було пролито на цій землі. Адже, лише пам’ятаючи історію, можна зрозуміти ціну справжнім цінностям – життю і свободі людини.
До роковин трагедії у Люботинській публічній бібліотеці оформлено книжково-ілюстративну виставку «Бабин Яр розстріляні долі». Люботинська бібліотека для дітей підготувала тематичну викладку «Бабин Яр. Трагедія людства». Манченківська бібліотека-філія підготувала документальні матеріали під назвою «Бабин Яр – пам'ять на тлі історії». У Травневій бібліотеці-філії пройде урок пам’яті «Трагедія народу, про яку маємо пам’ятати». Читайте, не забувайте трагічні сторінки історії, щоби вони більше ніколи не повторювались!
12 серпня увесь світ, і Україна, відзначають День молоді.
Минулого року Указом Президента святкування Дня молоді в нашій державі перенесено з останньої неділі червня на 12 серпня - саме в цей день відзначають і Міжнародний день молоді. Причина – ініціатива молодіжних рухів та організацій України та підтримка інтеграції української молоді до європейської спільноти.
Щороку ООН визначає окрему тему для відзначення Дня молоді. В Україні головною ідеєю цьогорічного свята став слоган «Молодь, яка вражає». Саме сьогодні, коли країна мужньо протистоїть агресору, важливо продемонструвати величезний внесок молодих українців в наближення нашої перемоги, причому не лише на передовій, а й на інших фронтах боротьби з рашизмом: волонтерському, інформаційному, освітньому, культурному, економічному, спортивному тощо.
Люботинська публічна бібліотека активно відзначила Міжнародний день молоді. Було проведено тематичний квіз «Ми юний цвіт нової України». Учасники заходу з великим ентузіазмом виконували завдання, всі отримали призи від відділу культури, молоді та спорту Люботинської міської ради. На абонементі протягом тижня діє книжкова виставка «Молодь читає, Україна процвітає», де молодь має змогу ознайомитися з літературою на будь який смак. Люботинська бібліотека для дітей підготувала книжкову виставку «Молодь читає сучасну українську!».
Активно долучилисядо відзначення бібліотеки-філії: Старо-люботинська бібліотека-філія провела годину спілкування «Героїчна молодь України – патріотичний приклад для всього світу», Манченківськата Травнева бібліотеки-філії провели години спілкування «Молодь та юнацтво сучасної України».
Це свято творчості й натхнення, енергії і запалу, пізнання і самоствердження, любові і романтики. Юність і молодість - це не тільки прекрасні періоди в житті кожної людини, але ще й особливий стан душі. Цей час дерзань, пошуків, відкриттів і реалізації найсміливіших сподівань. Саме вони, сьогоднішні школярі, студенти, молоді робітники, скоро будуть визначати шляхи розвитку України.
Шановні користувачі та внутрішньо переміщені особи Люботинської міської громади!
З 1 червня Люботинська публічна бібліотека відновила свою роботу.
Графік роботи у бібліотеці дещо змінився у зв’язку з воєнним станом, всі зміни у графіку будемо оперативно повідомляти вам через офіційний сайт та соціальні мережі. Відновлення роботи бібліотек це ще один крок до повноцінного функціювання міської інфраструктури. Місто пристосовується до нових реалій з урахуванням тих небезпек, які все ще існують. Саме тому бібліотеки почали працювати лише в режимі видачі-здачі книжок, решта функцій поки недоступна. Додам, що протягом місяця, активно почали приходити люди, які мають статус тимчасово переміщеної особи. Для отримання книги їм із собою потрібно мати довідку, яка містить в собі інформацію про особу. Дякуємо за розуміння і чекаємо на нових користувачів.
День захисту дітей - міжнародне свято, яке відзначається 1 червня. Це свято створене з метою нагадати нам, що діти - це самостійні особистості зі своїми страхами і проблемами. Всі діти потребують підтримки та захисту від дорослих. Особливо важливим це свято здається під час війни, коли багато дітей стали сиротами, позбулися будинку або поїхали з рідного міста.
У Люботинській публічній бібліотеці оформлено книжкову виставку «Біль душі народу»
Сьогодні 18 травня ми вшановуємо пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу, а також День боротьби за права кримськотатарського народу.
Депортація кримських татар почалася вранці 18 травня 1944 р. Депортованим давали на збори від декількох хвилин до півгодини. З Бахчисарая, Джанкоя і Сімферополя їх ешелонами відправляли на схід СРСР. До кінця червня 1944 р. було виселено 200 тис. осіб. Протягом року від голоду, хвороб і виснаження загинули понад 30 тис. кримських татар. Після цього радянський режим вдався до нівелювання історичної пам'яті про кримську державність і кримських татар. 25 червня 1946 року Крим позбавили статусу автономії та перетворили на звичайну область РРФСР, а протягом наступних двох років понад 80% оригінальної кримської топоніміки замінили на стандартні радянські назви. Депортація кримських татар, – один з найбільших злочинів радянського режиму, вчинених ним під час Другої світової війни. Понад 20 років в СРСР повністю заперечувався злочинний характер цих дій. Протягом всього цього часу кримські татари зазнали широкомасштабних репресій з боку радянського режиму. Це стало причиною масових смертей кримських татар, основну частину яких складали люди похилого віку, жінки та діти.
Переважна частина депортованих була направлена на спецпоселення до Узбекистану, частина – до ГУЛАГу, а ще частина – для поповнення спецконтингенту для Московського вугільного басейну. Депортація була одним із засобів "детатаризації" Криму. Проте навіть у нелюдських умовах, завдяки своїй терплячості і працелюбності, цей народ зумів пристосуватися і вижити.
12 листопада 2015 року Верховна Рада України визнала депортацію кримських татар геноцидом і проголосила 18 травня Днем пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
До 79-х роковин депортації кримськотатарського народу в Люботинській публічній бібліотеці оформлено книжкову виставку «Біль душі народу». Експозиція містить літературу, що розповідає про трагічну долю кримськотатарського народу, який став жертвою здійснюваного Російсько-совєтською імперією впродовж двох з половиною століть геноциду.
З нагоди Дня вишиванки у бібліотеках громади організовано ряд заходів
18 травня – День вишиванки. Це свято присвячене українській національній культурі й традиціям, попри свій відносно молодий вік набуло широкої популярності та стало традиційним.
Вишиванка – бренд сучасної України. Перші зразки вишивки на території України з’явилися ще за доби скіфів – у VII-III століттях до нашої ери. З часом вишиванка стала одним з ключових елементів українського національного вбрання. У ХІХ ст. класик української літератури Іван Франко поєднав вишиванку з сучасним європейським костюмом, започаткувавши подібну моду серед свого оточення. Вишиваному орнаменту сорочок надавали містичного, оберегового значення: вона захищає від усього лихого, символізує здоров'я, красу та відданість родині. Долучитись до святкування Дня вишиванки просто – варто лиш прийти на роботу або навчання в українській вишитій сорочці.
Комунальним закладом «Люботинська публічна бібліотека» було організовано ряд заходів до Дня вишиванки. Основна мета заходів – це збереження українських цінностей та їх популяризація серед молоді та населення держави.
Бібліотечні працівники вже традиційно підтримують всеукраїнську акцію «Вишиванку одягай – Україну прославляй!» та приходять на роботу у вишиванках. На абонементі для користувачів організовано книжковий подіум «Вишиванка – національна святиня», де більш детально можна ознайомитися з історією національного вбрання українців, символами у вишивці та їх значенням.
Люботинська бібліотека для дітей підготувала книжково-предметну виставку та фото-зону «Вишиванка — свято української душі». Манченківська бібліотека-філія організувала виставку – експозицію «Я душу одягну у вишиванку». Травнева бібліотека –філія представила виставку «Зі святом Вишиванки святині українського народу!»
У мирний час в цей день влаштовуються всілякі ярмарки і проходять фестивалі. У деяких містах влаштовують паради вишиванок. В умовах воєнного стану масові заходи проводитися не будуть, проте можна відзначити це свято в колі сім’ї.
Цьогоріч День вишиванки планують масштабніше відзначити за кордоном, у всіх країнах світу, де є наразі українці. До святкування планують залучити і світових політиків, відомих людей – їм також запропонують одягти символ українського народу. Колектив бібліотеки запрошує всіх користувачів та мешканців міста приєднатися до святкування Всеукраїнського дня вишиванки. Порадуйте себе і оточуючих красивим елементом національного костюма.
Заходи у бібліотеках до Дня пам’яті та примирення та до Дня Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
8 травня, у День памʼяті та примирення, українців шановують тих, хто у Другій світовій війні боровся з нацизмом та переміг його, а також усіх жертв тієї війни.
Друга світова війна, яка тривала з 1939 до 1945 року, була одним із найкривавіших та найбільших збройних конфліктів в історії людства. Участь у ній брали понад 60 держав. Бойовими діями були охоплені Європа та Східна Азія, Африка й Близький Схід, Атлантика і Тихий океан. Загинуло від 50 до 85 мільйонів людей. Україна була одним з основних полів битв Другої світової війни, і простором, де тоталітарні режими – нацистський і радянський – вчиняли масові злочини. Відзначати День памʼяті та примирення 8 травня – європейська традиція памʼятання про Другу світову війну, яку українська держава послідовно впроваджує після Революції гідності. Це означає, що ми вшановуємо всіх, хто боровся з нацизмом, та всіх жертв, беремо до уваги всі аспекти війни, акцентуємо на її людському вимірі та завданих стражданнях. З 2014 року символом памʼяті про Другу світову війну є червоний мак. Український інститут національної памʼяті заохочує використовувати «мак памʼяті» під час меморіальних заходів та у візуальних матеріалах на тему Другої світової. Мак є визнаним у світі символом памʼяті за загиблими у битвах з часів Першої світової війни. До Дня пам’яті жертв Другої світової війни та Дня Перемоги над нацизмо мЛюботинська публічна бібліотека оформила книжково-ілюстративну виставку «Подвиг безсмертний – пам'ять нетлінна». Бібліотека для дітей підготувала виставку – вшанування «Хай пам'ять про війну нас всіх єднає». Манченківська бібліотека - філія провела годину пам’яті «Живе в народі пам'ять вічна» та організувала тематичну полицю «Не згасне пам’яті свіча». Травнева бібліотека-філія підготувала книжково-ілюстративну виставку «Про війну на сторінках». Гиївська бібліотека – філія підготувала книжкову виставку «Тих днів у пам’яті не стерти і сьогодні». Цього року Україна вдруге відзначає День пам’яті та примирення в умовах повномасштабної збройної агресії Росії. Сучасна війна також супроводжується жахливими воєнними злочинами з боку російської армії та політично-військового керівництва РФ. Нині, як і в роки Другої світової війни, Україна воює з агресором. Сьогодні саме РФ, увібравши в себе всі злочинні практики нацизму й комунізму, зазіхає на нашу територіальну цілісність і хоче зруйнувати мир у Європі. Наша боротьба триває щоденно від 2014 року, і ми неодмінно переможемо, бо захищаємо рідну землю, боронимо своє право вільно обирати майбутнє. Для нас це війна за свободу, цивілізованість, демократію та європейські цінності проти імперських амбіцій підступного агресивного сусіда-злочинця. Міць наших збройних сил є запорукою існування держави та збереження прав людини.
26 квітня Україна відзначає чергову болісну дату в своїй історії – 37 роковини Чорнобильської трагедії… Пам’ятаємо!
Чорнобильська катастрофа вразила весь світ, приголомшила людей страшним розмахом незвіданої раніше біди, трагічні наслідки якої відчуватиме ще не одне наступне покоління. Вибух, що стався 26 квітня 1986 року в Чорнобилі, ось уже 37-й рік не втихає у нашій свідомості. Від аварії на ЧАЕС в Україні постраждали мільйони людей. Ця трагедія зачепила долю кожного українця, і жодна статистика не скаже скільки людських життів понівечено чорнобильським смерчем.
37 років минуло… 26 квітня в багатьох країнах світу сотні дзвонів перегукнуться із чорнобильськими на знак пам’яті про жертви катастрофи, і запалають свічки у храмах, зазвучать молитви…
Чорнобиль — знак планетарної біди, що не знає ні відстані, ні кордонів, що не має аналогів за обсягами забруднення природного середовища, негативного впливу на здоров’я та психіку людей, їхній побут і соціально-економічні умови життя.
У перші дні повномасштабного вторгнення, людство знову опинилося перед загрозою ураження радіацією, тоді російські війська захопили ЧАЕС,
досі під їх контролем залишається ЗАЕС. Попри потужні системи захисту від аварій, АЕС є об'єктами підвищеної небезпеки навіть у мирний час.
Будь-який вибух, аварія, невдалий постріл можуть призвести до непоправних гуманітарних та екологічних наслідків, які не матимуть кордонів ні для країн НАТО, ні для ЄС.
Завдяки стійкості та відданості працівників ЧАЕС та нацгвардійців найстрашнішого вдалося уникнути. Це справжні герої, і ми маємо бути вдячні їм за це!
Кожного року ми повертаємось пам’яттю і серцем до незабутніх трагічних подій, щоб ще раз осягнути, кому зобов’язані можливістю жити. Віддаємо данину шани і вдячності тим, хто пожертвував найдорожчим, хто пішов у вічність заради життя і майбутнього свого народу та всього людства.
До цієї чорної дати Люботинська публічна бібліотека підготувала відеоогляд тих страшних подій під назвою «37 роковини трагедії на Чорнобильській АЄС», і книжкову виставку «Чорнобиль – довгий слід трагедії». Для молоді було проведено годину пам’яті «Ми не повинні забути це слово - Чорнобиль» де були розглянуті фактори, які спричинили трагедію. Учні ознайомились з творами українських письменників, що присвячені темі Чорнобильської трагедії, ділилися враженнями про техногенну катастрофу та героїчні дії пожежників-ліквідаторів, працівників станції, військових, лікарів у боротьбі з «мирним атомом».
Працівниками дитячої бібліотеки оформлено виставку-набат «Чорнобиль –біль Землі». Манченківська бібліотека-філія підготувала виставку-спомин «Чорнобиль – довгий слід трагедії».
У Люботинській громаді 18 квітня пройшла зустріч-презентація з харківською письменницею, авторкою романів про війну Людмилою Охріменко
"Література на воєнну тематику зараз особливо важлива, адже висвітлює сучасну українську реальність правдиво і «по-живому»" - наголошує сама письменниця.
У Люботинській публічній бібліотеці відбулася презентація воєнного роману харківської письменниці Людмили Охріменко "Оскар". Він отримав відзнаку на Міжнародному літературному конкурсі "Коронація слова – 2021", як найкращий роман на воєнну тематику. Письменниця розповіла, що в основі твору – історія українського офіцера - спецпризначенця, який на початку 2015 року потрапляє у полон до російських окупантів. Він мріє про втечу з першого ж дня неволі і… "Література на воєнну тематику зараз особливо важлива, адже висвітлює сучасну українську реальність правдиво і «по-живому»" - наголошує сама письменниця. Письменниця має 6 виданих книжок–три з яких на воєнну тематику. Окрім "Оскара", це роман "Пригоди мухи в окропі на окупованій території" та збірка "Волонтерські історії". Авторка роману розповіла про свою волонтерську діяльність. З 2014 року неодноразово їздила в Донецьку та Луганську області, щоб розвозити допомогу цивільним і військовим. "2014 року, коли я вперше поїхала на передову, я почала просто все записувати. У мене така звичка з дитинства – вести щоденники, записувати хоча би одне речення про те, що сталося сьогодні", – говорить письменниця. Жінка каже, що вторгнення російських військ на територію України та окупація Криму, в якому вона прожила 10 років, змусили її писати про війну. На тепер віддає прибуток від книжок на допомогу родинам загиблих, а також на інші благодійні проєкти, пов`язані з допомогою фронту. Гості бібліотеки із задоволенням і цікавістю слухали розповіді, що лягли в основу книг. Дякуємо авторці, що розкрила деякі секрети своєї творчої майстерності, а також які життєві ситуації спонукали її до написання романів. На згадку про зустріч відбулася традиційна фотосесія, лунали найкращі побажання талановитій письменниці. Зустріч була теплою, емоційною, жвавою і невимушеною. Авторка зацікавила присутніх своїм баченням створення літературних образів та зарядила своїм життєвим позитивом. Дякуємо, пані Людмила, за подаровані книги для наших читачів. Бажаємо Вам реалізації творчих задумів та планів! Чекаємо на презентацію нового роману!
Директор КЗ "Люботинська публічна бібліотека ЛМР ХО"
КЗ «Люботинська ПБ ЛМР ХО» запрошує всіх бажаючих переглянути виставку «Поезія, мов цілюща вода» і поринути у чарівний світ поезії
«Поезія — це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі»
Ліна Костенко
Щорічно березень для нашої бібліотеки наповнюється приємними клопотами, які пов’язані з проведенням традиційного свята – Всесвітнього дня поезії. Вшановувати тих, хто вміє підбирати найкращі слова і складати їх в найкращому порядку, вирішили на 30-й сесії генеральної конференції ЮНЕСКО у Парижі у 1999 році.
«Поезія, – говориться в рішенні ЮНЕСКО, – може стати відповіддю на найгостріші і найглибші духовні питання сучасної людини, але для цього необхідно привернути до неї широку суспільну увагу».
Уся історія людства показує, що поетичне слово йде поруч із людиною. З давніх-давен людина використовувала дар Божий — мову — для вираження своїх емоцій чи оспівування найпрекраснішого.
Україна багата майстрами високої поезії. На весь світ і різними мовами прозвучали пророчі слова Т. Шевченка, сильна жіноча поезія Л. Українки, могутнє слово І. Франка, а також поетів кінця 20 ст. та поетів – сучасників. Серед них найяскравіша, незбагненна і неповторна в своїй геніальності Ліна Костенко. Величезна скарбниця високого українського поетичного слова поповнюється щодня, щогодини, земля наша багата талантами. Вони мають що сказати! В Люботинській публічній бібліотеці оформлено книжкову виставку «Поезія, мов цілюща вода», де представлені збірки поезій класиків української літератури, зарубіжних авторів, так і початківців. Також, на виставці шанувальники поетичного слова знайдуть збірки поетів Люботина. Тож запрошуємо всіх бажаючих переглянути нашу виставку, і поринути у чарівний світ поезії та за бажанням продекламувати вірш свого улюбленого поета.
У КЗ " Люботинська ПБ ЛМР ХО" з 14 по 27 березня експонується виставка малюнків
«Первоцвіти – посмішка весни»
З метою екологічного виховання школярів та популяризації дитячої творчості у Люботинській бібліотеці для дітей відкрилася виставка малюнків «Первоцвіти – посмішка весни». Кожна робота – оригінальна і неповторна. Весняні квіти – це квіти, які першими радують наші очі навесні. А якщо вони призначаються для мами, то радість подвоюється. Саме з таким настроєм користувачі бібліотеки приносять свої роботи. Також для дітей експонується книжково-ілюстративна виставка «Не зривайте первоцвіти», де представлено літературу про рідкісні рослини, різні легенди про квіти, про лікарські властивості рослин, а також про квіти які занесені до Червоної книги України. Бібліотекарі розповідають дітям , що природу треба берегти і любити, наголошуючи на тому, що краса беззахисна. Актуальність обраної теми про життя рослин-первоцвітів не викликає сумніву, адже у весняний час, після довгої зими, людина, можливо просто для того, щоб потримати яку-небудь квітку в руках зриває її, а частіше, навіть, збирає букет з перших весняних квітів, які дуже швидко в'януть та безжально викидають їх. Дуже прикро, що люди забувають, що серед перших квітів весни є рідкісні види. Щорічно за лютий- березень в Україні людина знищує близько 20 мільйонів первоцвітів. Тому всі первоцвіти занесені до Червоної книги України». Милуйтеся первоцвітами в лісі. Найкраща та квітка, яка зростає у природному середовищі.
« Не зривайте первоцвіти, Помилуйтеся на квіти. Той, хто робить з них букети, Знищує життя Планети». ( Н. Козленко)
Запрошуємо всіх бажаючих дітей відвідати виставку, що експонується з 14 по 27 березня у читальній залі Люботинської бібліотеки для дітей. Директор КЗ " Люботинська ПБ ЛМР ХО" Олена АЛІСОВА
У бібліотечних закладах громади проходить Шевченківський тиждень
Цьогоріч виповнюється 209 років від дня народження геніального українського поета Тараса Григоровича Шевченка. Це привід не лише вшанувати пам’ять Великого Кобзаря, але і згадати його творчість. Актуальність Шевченкового слова, його ідей гуманізму і патріотизму, вболівання за долю України – це те, що об’єднує всіх українців навколо безсмертного «Кобзаря», особливо під час війни. Для шанувальників літературної спадщини видатного поета й письменника – це можливість щоразу по-новому осмислити його поетичні та прозові твори, краще осягнути минуле, зрозуміти сучасне і себе в ньому.
З метою вшанування пам’яті цієї насправді сакральної постаті для всіх минулих, сучасних та прийдешніх поколінь українців у КЗ «Люботинська публічна бібліотека» проходить цикл заходів.
У Люботинській дитячій бібліотеці для дітей у читальній залі з 3 березня до 10 квітня 2023 року експонується виставка художніх робіт «Тарас Григорович Шевченко. Погляд через століття». Роботи, представлені на виставці, привертають увагу дітей до поетичного слова генія, виховують справжнiй патріотизм, який включає любов до рiдноï мови, нацiонального вiдродження, утвердження украïнськоï нацiï, ïï надiї на краще майбутнє. Цялюдина давно стала символом, знаком, легендою. Його творчість - не просто поетичні рядки, а філософія, і мудрість.
Гортаючи сторінки творчості генія, малюючи його твори, діти усвідомлюють, що Тарас Шевченко це більше, ніж митець. Тому 209-й день народження Тараса Шевченка – це привід не лише вшановувати пам'ять великого Кобзаря, але й згадати творчість, яка не втрачає своєї актуальності у наші дні. Запрошуємо всіх охочих діток приєднатися, та намалювати свої улюблені твори Т.Г. Шевченка, з допомогою книжкової виставки та за бажанням зачитати улюблені вірші і цим висловити свою шану Великому Кобзареві.
У читальній залі публічної бібліотеки розгорнуто книжкову виставку «Тарас Шевченко – поет духовної свободи».
У Манченківській бібліотеці-філії розгорнуто тематичну полицю «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття».«Багатогранний Тарас Шевченко» під такою назвою відбудеться літературне онлайн-знайомство з творчістю Великого Кобзаря у Травневій бібліотеці-філії. Завідувач Гиївської бібліотеки-філії представила книжкову виставку-портрет «Народ обрав його співати замість себе».
Проведені заходи в закладах культури допоможуть молодому поколінню зрозуміти та усвідомити неоціненний вклад Тараса Григоровича Шевченка в зародження та розвиток української культури, мови нашої держави.
Тарас Шевченко – це не минуле, Тарас Шевченко – це сьогодення. Як для нас, так і для всього світу Шевченко – це Україна, а Україна – це Шевченко. Сьогодні, як ніколи, поет органічно злився зі своїм великим, нескореним народом і твердо ступає повсюдно в нашій вільній державі.
Тож читаємо і надихаємося пророчими віршами, єднаймося і перемагаємо !!!
Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Мова – найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління.
«Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову.»
Ліна Костенко
Сьогодні, 21 лютого, світова спільнота відзначає Міжнародний день рідної мови.
Цей день був встановлений у листопаді 1999 року на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності.
Історія обрання саме цього дня, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила мітингувальників (це були переважно студенти), які висловлювали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної – бенгальської, мови. Після проголошення незалежності Бангладеш у 1971 році, цей день відзначають в країні як день мучеників, вшановуючи пам’ять загиблих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови.
За даними ЮНЕСКО, у світі існує близько 6000 мов, 43% з них знаходяться під загрозою зникнення. На думку фахівців, це трапляється в тому випадку, коли її перестають, з тої чи іншої причини, вживати та вивчати більше 30% носіїв мови. Лише в Європі небезпека загрожує 30 мовам, а 13 із них перебувають на межі зникнення.
Мова – це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Мова – найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління.
Варто нагадати, що згідно зі статтею 10 Конституції України «Державною мовою в Україні є українська мова». Але в Україні є також і мови, які знаходяться на межі зникнення: зокрема, кримчацька, урумська мови, а також галицький діалект караїмської мови.
Книгозбірні КЗ «Люботинська публічна бібліотека» запрошують всіх бажаючих переглянути книжкові виставки тематичної літератури, оформлені в закладах до Міжнародного дня рідної мови. Люботинська публічна бібліотека запрошує користувачів ознайомитися з книжково-ілюстрованою виставкою: «Ти, рідна мово, чиста як роса». Люботинська бібліотека для дітей експонує виставку «Українська мова – дзеркало душі». Травнева бібліотека-філія оформила тематичну виставку «Краща мова єднання українська!». «До мови доторкнемось серцем» презентується у Манченківській бібліотеці-філії. Завідувач Гиївської бібліотеки-філії провела бесіду «Знань і розуму основа – рідне слово, рідна мова».
Українська мова належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної родини. Вчені запевняють, що найближчою генеалогічно до української мови є білоруська. Ці дві мови мають 84% спільної лексики. Далі йдуть польська і словацька (70% і 68% відповідно) і лише потім – російська (62%). Якщо ж говорити про фонетичні та граматичні риси, то найбільше спільних рис в української з верхньолужицькою та білоруською (29 спільних рис), нижньолужицькою (27 рис), чеською та словацькою (23). З російською мовою таких спільних рис лише 11.
В українській мові, на відміну від решти східнослов'янських мов, іменник має 7 відмінків, один із яких – кличний.
Понад те, українська мова – одна із найбільш вокальних та милозвучних у світі, вона є однією із найдавніших на нашому континенті й має чимало говірок.
В нашій країні рідній мові присвячене свято – День української писемності та мови, яке щороку відзначається 9 листопада, в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця – послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.
Також в бібліотеках є великий вибір новинок сучасної української літератури і зарубіжних авторів українською мовою на всі смаки та різний вік. Запрошуємо всіх бажаючих відвідати затишні храми книг, і вибрати книгу українською мовою до душі.
Книжково-ілюстративні виставки у бібіліотеках міста
День Героїв Небесної Сотні відзначається щорічно 20 лютого, згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні».
Дев’ять років тому в центрі Києва відбувалися жорстокі протистояння між учасниками протестів на Майдані та силовиками.
Вони тривали з 18 по 21 лютого і стали завершальним етапом «Революції гідності» та призвели до втечі з України Віктора Януковича та частини його оточення. Саме того дня, взимку 2014-го, загинуло найбільше активістів – 48 осіб, яких разом із іншими загиблими учасниками мирних протестів. Загалом за кілька днів протистояння на Майдані та біля нього з життя пішли, за різними оцінками, від 78 до 83 протестувальників. Наймолодшому із загиблих - Назару Войтовичу - було 17. Найстаршому - Івану Наконечному - 83 роки. Від поранень, отриманих 20 лютого, згодом померли ще 20 протестувальників. Так «Небесна сотня» стала сотнею уже буквально, а не символічно. 105 Героям Небесної Сотні посмертно присвоєно звання «Герой України», а троє іноземців — громадянин Білорусі Михайло Жизневський, Грузії — Зураб Хурція і Давид Кіпіані, посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної Сотні.
До Дня пам’яті Героїв Небесної Сотні, на знак вшанування відваги, сили духу і стійкості українців, які віддали життя під час Революції гідності з 15 лютого у Люботинській публічній бібліотеці розпочала діяти книжково-ілюстративна виставка «Зове на бій Небесна Сотня за України майбуття».
Люботинська бібліотека для дітей підготувала патріотичну викладку «Кращі з кращих за свободу сміло стали без вагань». Манченківська бібліотека-філія оформила книжкову виставку «Небесна сотня! Вічна слава Героям».
Виставка матеріалів «І доки є пам'ять…» представлена у Гиївській бібліотеці-філії. Травнева бібліотека-філія провела урок мужності під назвою «Їх серця б'ються на небесах».
Звичайні люди з різних куточків нашої держави: юні та сивочолі, багатодітні батьки та одинаки, заробітчани, науковці, підприємці, вчителі… Вони повстали проти насилля, несправедливості та брутального зґвалтування своєї країни… Кожен здійснив особистий подвиг - віддав найцінніше - своє життя заради нової України.
Герої не вмирають – вони дивляться на нас із фото, відео, знову і знову йдуть у свій останній бій. Їхній подвиг навічно залишиться в душах і серцях українців, як приклад національної честі й гідності.
15 лютого - День вшанування учасників бойових дій на території інших держав
Традиційно, з нагоди пам’ятної дати в бібліотеках міста проходить низка тематичних заходів
Щороку, 15 лютого в Україні відзначають День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Ця пам’ятна дата приурочена до дня виведення радянських військ з Афганістану.
Будь-яка війна - це катастрофа для людства. І завжди – це страждання, сльози, біль... Таким болем для багатьох став Афганістан.
10 років – з 25 грудня 1979 року по 15 лютого 1989 року тривала війна. Через афганське пекло пройшли десятки тисяч солдат. Під час бойових дій тисячі наших співвітчизників загинули: від ран, контузій, травм, хвороб, пропали безвісти. За даними офіційних джерел, під час Афганської війни загинули понад 15 тисяч солдатів, Україні війна обійшлася у більш ніж чотири тисячі загиблих. Зараз в Україні – понад 150 тисяч ветеранів афганської війни, з них близько восьми тисяч мають поранення, понад 6 тисяч є інвалідами.
Окрім афганської, за часів СРСР, українські військові брали участь і в інших локальних війнах і збройних конфліктах на території 16 іноземних держав - вони виконували «інтернаціональний» обов’язок у Чилі, Іспанії, Єгипті, В’єтнамі, Ефіопії, Сирії, Анголі, Мозамбіку на острові Куба та в інших «гарячих» точках.
Після здобуття Україною незалежності наші військові фахівці стали учасниками багатьох миротворчих місій. За даними Міністерства оборони України, з 1992 року в міжнародних миротворчих операціях взяли участь майже 44 тис. військовослужбовців. Від самого початку війни на сході України тисячі ветеранів, насамперед «афганців», виступили на захист рідної землі. Нині вони проходять службу у складі Збройних сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, СБУ та інших силових підрозділах.
Традиційно, з нагоди пам’ятної дати в бібліотеках міста проходить низка тематичних заходів.
Книжкова виставка-вшанування «Афганістан – біль і смуток» розгорнута у читальній залі Люботинської публічної бібліотеки. На виставці представлені історико-документальні матеріали, художні та публіцистичні твори про афганську війну. Літературний перегляд «Болючий шрам про тих солдат, які навічно стали журавлями» представила Манченківська бібліотека-філія.
Люботинська бібліотека для дітей підготувала літературний перегляд «Афганістан: подвиг, трагедія, пам'ять». Неможливо викреслити з пам’яті воїнів, ні тих, хто загинув, ні тих, хто пройшов через пекло афганської війни і для кого вона триває й досі. У книгах, спогадах, у снах, у думках… Ця війна зламала життя багатьом молодим хлопцям. Треба сказати, що осторонь не залишилися і наші земляки - Люботинці, незважаючи ні на що, чесно виконували свій громадянський обов’язок, залишалися вірними присязі до кінця демонструючи патріотизм, мужність та відвагу.
По-різному сьогодні оцінюють тодішні події, але мужність Солдата, вірність Присязі заслуговують на повагу. Ми схилияємо голови перед світлою пам’яттю полеглих, вшановуємо тих, кому довелося воювати в чужих країнах. Пам'ять про ці події назавжди залишиться в пам'яті українського народу та буде прикладом для молодого покоління.
Автор: 
Додано: 
Переглядів:0 
Категорія - [
Коментарі (0)
