Організація ветеранів України
Автор: Chekardina   Додано: 31 жовтня 2016   Переглядів:1480   Категорія - [Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

Організація ветеранів України міста Люботин

м. Люботин, вул.  Слобожанська(Радянська), 41 (приміщення виконкому)


Голова організації Котихін Сергій Іванович, тел. 741-27-14, 0664256835

Заступники голови: Кошель Віталій Дмитрович, Приходько Ніна Фадіївна

Відповідальний секретар: Гончарова Лариса Петрівна, 0992524254

 

Структура Ради ветеранів: Рада ветеранів 19 чол.,  президія - 9 чол, голови первинних ветеранських організацій  - 32 чол.


У структурі Ради ветеранів:

Комітети:

- комітет ветеранів війни, Збройних Сил та правоохоронних органів;

- комітет ветеранів праці та дітей війни, голова комітету; Приходько Ніна Фадіївна

Комісії:

- організаційно-методична комісія, голова комісії Котихін Сергій Іванович; - - медично-соціальна комісія, голова комісії Остащенко Надія Іванівна;

- комісія по роботі з молоддю, голова комісії - Трофімова Г.В.

- комісія громадсько-політичної та культмасової роботи, голова комісії - Вольвач Світлана Павлівна;

- комісія по контролю за збереженням пам’ятників та братських могил, голова комісії Котихін Сергій Іванович.

Центри:

-         волонтерський центр, голова центру Барчан Лідія Костянтинівна;

-         пресс-центр, голова центру Пархоменко Микола Дмитрович.




 Благодарность
Автор: Svetlana   Додано: 17 жовтня 2017   Переглядів:5   Категорія - [Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

  14 октября в зале заседания Люботинского городского совета были приглашены дети Вов, ветераны труда, ветераны афганской войны, ликвидаторы аварии на Чернобыльской  АЭС, ветераны АТО. Мер города Люботина Лазуренко Леонид Иванович поздравил присутствующих с Днем за щитника Украины и вручил грамоты в честь праздника. По окончанию торжества участники поблагодарили Леонида Ивановича за теплый прием и сфотографировались на память .

 

Председатель совета ветеранов

С. Котыхин




 ЗАПОМНИТЕ НАС ПОКА МЫ ЕСТЬ
Автор: Svetlana   Додано: 5 жовтня 2017   Переглядів:19   Категорія - [Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

         

ЗАПОМНИТЕ НАС ПОКА МЫ ЕСТЬ

   Микола Васильович Соловей народився 10 жовтня 1927 року  в селі Яблучне,  Охтирського району. В 1932 році  старший брат Миколи Васильовича  Костянтин рятуючись від голоду забрав і його з собою. В Харкові біля Південного вокзалу  залишивши  його біля палатки   в якій вдень продавали газовану воду. З настанням темноти Микола не дочекавшись брата, який відправився на заробітки , щоб купити хліба, заснув у палатці міцним сном. Ранком , коли прийшов господар  палатки і вгледів , що хтось  там спить,  накинувся на нього і викинув звідти. Переляканий Микола від криків заплакав  і це на нього так подіяло, що він забув  своє прізвище. Та це так не закінчилося , господар викликав міліцію , затриманого відправили в Куряжську  колонію ім. Макаренка. Через місяць звідти направляють 25 чоловік у дитячий будинок  села Бирлівка, що на Полтавщині. В колгоспі цього села  примушували працювати на різних роботах. Миколі сподобалися  коні і він дав згоду їх пасти. З часом пробудилася дитяча пам’ять і він згадав своє прізвище, Соловей. Микола пішов до школи – закінчив 4 класи. В 1940 році  мати й брат розшукали його й забрали додому. В 1941 році в окупованому селі Яблучне  також довелося працювати в колгоспі.  Коли в 1943 році було звільнено село від німецько-фашистських загарбників отримав повістку до військомату. Недовго довелося перебувати в 364-ім  стрілецькім полку  м. Харків. Піднятих по тривозі їх завантажують  в вагони і везуть на Далекий Схід в Карелію. Перше бойове хрещення Микола Васильович отримав  коли японські самураї прорвали нашу оборону. Нашим військам довелося прийняти бій. Японські самураї здалися в полон та разом з квантунською армією підписали Акт про капітуляцію. Без затримки частина в якій знаходився Микола Соловей направляється до Владивостока де їх грузять на парохід, через лоперузу доставляють до Берінгового пролива потім до Чукотки. Там довелося на протязі шести років  охороняти військову базу і заодно будувати казарми на сваях. В жовтні 1951 року відбулася довгождана демобілізація. Прибувши до Харкова влаштувався на завод ім.. Т.Г.Шевченка де пропрацював токарем    5-го розряду -50 років. Працюючи на заводі купив  у м. Люботині хатинку де й зараз проживає. За багаторічну працю був нагороджений медалями «Ветеран праці» та Богдана Хмельницького, 15-тю ювілейними нагородами.

 

                                      Микола Пархоменко- керівник прес-центру РОВ м. Люботина




 Зустріч з фахівцями
Автор: Svetlana   Додано: 5 жовтня 2017   Переглядів:19   Категорія - [Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

  Нещодавно в приміщенні Люботинської міської ветеранської організації відбулася зустріч голів РОВ м. Люботина з фахівцями Люботинського бюро правової допомоги — Лілією Йолкіною, Романом Дяченко та представниками Головного територіального управління юстиції в Харківській області Дар'єю Трофименко та Всеволодом Мельником.

  Відбулася презентація загальнонаціонального правопросвітницького проекту “Я маю право”. Роз'ясненно вимоги чинного законодавства щодо захисту прав замлевласників та замлекористувачів, надані правові консультації.

Фахівці відповіли на запитання ветеранів, які стосуються земельних правовідносин. Постійна співпраця відбувається з Люботинським бюро правової допомоги.

 

Зустріч з фахівцями

Микола Пархоменко — Керівник прес-центра РОВ м. Люботина




 Зберегли традиції
Автор: Svetlana   Додано: 5 жовтня 2017   Переглядів:22   Категорія - [Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

  Уже стало традицією запрошувати ветеранів, які працювали в ВП Люботинської авторементної майстерні на зустрічі. Невинятком було і цьогорічне запрошення на Міжнародний день громадян поважного віку та День ветерана України.

  На свято прибув голова Люботинської міської ветеранської організації С. І. Котихін, який 30 років працював на цьому підприємстві механіком, а останні роки майстром.

  Сергій Іванович щиро вітав з цими датами ветеранів які піднімали ці авторемонтні майстерні і тих ветеранів які брали участь у боях, а повернувшись з фронта, відбудовували зруйноване господарство.

  Усім вам низький уклін, велика подяка що робили добро, виховували молоде покоління в дусі патріотизма. Також побажав ветеранам і їхнім сім'ям щастя і благополуччя. Від імені обласної ветеранської організації, Сергій Іванович, за багаторічну плідну працю, активну учсть у громадсько-політичному житті міста, вагомий особистий внесок у розвиток ветеранського руху, вихованні молодого покоління в дусі патріотизма і з нагоди свята Міжнародного дня громадян поважного віку і Дня ветеранів України вручив подяки ветеранам Олександру Олексійовичу Марченко і Кондаковій Валентині Михайлівні.

   З 2008 року головним інженером на цьому підприємстві працював Г.Г. Шевченко. У 2013 році був призначений начальником ВП Люботинських авторемонтних майстерень.

   Григорій Григорович в своїй промові зокрема сказав :- “Наше завдання пам'ятати тих людей, які будували це підприємство і працювали на ньому. Ми займалися ремонтом дизельних моторів, автомобілей, доставляємо грузи для підприємств Південної залізниці яка і ставить перед нами головні завдання. Дуже приємні спогади залишилися з тих років — це наша дружба. Наше завдання вижити і утримати підприємство. Вдячний вам за вашу працю, за те, що не забуваєте рідні стіни. Дже приємно було згадати все те, що відбувалося в нашому житті. Тож вдячний за вашу працю, бажаю щоб вдома було все гаразд, а ви отримували належну пенсію і були оптимістично налаштовані”.

  Виступаючі ветерани щиро дякували керівництву , за організацію цієї зустрічи. Ветерани виразили велику подяку керівнику профспілки ВП Люботинської авторемонтної майстерні Натальї Миколаївні Ворожбин за радушний прийом.

 

Зберегли традиції

М.Пархоменко — керівник прес-центра РОВ м. Люботина




 День ветерана в Люботині
Автор: Svetlana   Додано: 5 жовтня 2017   Переглядів:21   Категорія - [Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

День ветерана в Люботині

                                    1 жовтня  в усьому  світі відзначають  Міжнародний

                                     День Людей поважного віку оголошений Генеральною

                                     Асамблеєю ООН. В Україні відзначається ,  як День

                                      ветерана. Цьогорічне свято  Люботинські  ветерани  

                                       були запрошені до Люботинської  музичної школи.

Відкриваючи цю святкову зустріч секретар Люботинської  міської ради В.І.Гречко  побажав ветеранам , їхнім дітям, онукам, правнукам міцного здоров ‘я, добра і злагоди. Ми всіх Вас  Любимо і в цей День людей похилого віку будемо щиро вітати.

Володимир Іванович  з нагоди цього свята вручив ветеранам  листи подяки  за активну багаторічну  працю  у розвитку ветеранського руху: Любов  Євдокимівні  Бабенко, Дудник Ніні Омелянівні, Анастасії Іванівні Коробській, Любовь Іванівні Свічкар, Олені Гаврилівні Співак , Надії Дмитрівні Шломі.

 В цей день слід нагадати про людський обов’язок до ветеранів найповажнішої частини суспільства. Це і привід до роздумів в подальшій долі людства, його культурі, обов’язком поколінь.      

Чудового святкового дня, наповненого теплом осені зібралися ветерани  з тим ,щоб віддати свою шану і повагу  тим у кого за плечима  була війна, відбудова з руїн нашої країни, були діти , онуки і правнуки.

В усіх присутніх спільна доля , єдина країна в якій ми живемо. Тож про кожного з присутніх   можна написати книгу , повість, заспівати пісню. До слова запрошується , голова організації ветеранів С.І.Котихін. В своїй промові Сергій Іванович сказав: «Це свято у нашому місті проводиться завжди на високому рівні. На плечі ветеранів , особливо в післявоєнні роки  лягла відповідальна  праця  за відбудову зруйнованих підприємств, знищеного сільського господарства., піднімали  з руїн села та міста країни.. Ми вже як діти війни, брали активну участь у відбудові країни. Наш внесок  в скарбницю держави був теж значним.»

Сергій Іванович побажав  ветеранам  міцного здоров’я, щастя,добра  та  вручив Грамоти  за багаторічну працю і особистий внесок  у розвиток ветеранського руху.

Своїми виступами порадували учні музичної школи, в якому  взяли ансамбль бандуристів «Сонечко», ансамбль баяністів «Етюд», гітаристи, солісти. Свої зворушливі вірші прочитала ветеран праці Лідія Марківна Кучерява. Ветерани з великою насолодою   приймали виступи юних талантів, дякували виконавців за прекрасні виступи. Ветерани щиро вдячні  міському голові Леоніду Івановичу Лазуренку за  пакунки з солодощами.

 

День ветерана в Люботині

                                             М.Пархоменко – керівник прес – центра РОВ м. Люботин




 Вітаємо наших ветеранів!!!
Автор: Svetlana   Додано: 1 жовтня 2017   Переглядів:17   Категорія - [Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

Рада організацій ветеранів України м. Люботина сердечно вітає наших ветеранів, які святкують ювілеї у жовтні 2017 року.  

 

Бажаємо міцного здоров’я, благополуччя, щасливих років життя, добробуту та натхнення. 

 

Лощаніна Ганна Яківна – 80


Шелдешева Ганна Лаврентіївна - 90


Гончарова Любов Фокієвна - 75


Ткач Ніна Леонідівна - 80


Окунєвська Лідія Андріївна - 80


Федоряченко Віра Іванівна - 80


Гончарова Людмила Миколаївна - 65


Пархоменко Раїса Іванівна - 80




 Подяка
Автор: Svetlana   Додано: 29 вересня 2017   Переглядів:17   Категорія - [Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

ПОДЯКА

  Організація ветеранів України м. Люботина від щирого серця дякує голову Люботинської міської ради Лазуренка Л. І. за надання автотранспорту для поїздки на святкове засідання, призначене Дню людей похилого віку та Дню ветерана, яке відбулося в м. Харків 28.09.2017 року.

 

З вдячністю

С. І. Котихін




 Їх зблизила пісня
Автор: Svetlana   Додано: 20 вересня 2017   Переглядів:28   Категорія - [Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

Їх зблизила пісня

   З цією прекрасною парою довелося познайомитися в селищі Бабаї  де      16 вересня вони брали участь у фестивалі Народної творчості  присвяченої 295 річниці від дня народження Григорія Савича Сковороди. Микола Іванович Саднік і Катерина Миколаївна Рибальченко тісно пов’язані працею в районнім Будинку культури Богодухова  «Надвечір’я».  Микола Іванович являється керівником цього клубу. Ось що він розповів: «Три роки потому проводячи репетицію я почув прекрасний голос Катерини Рибальченко. Оскільки після закінчення інституту культури отримав спеціальність хормейстера не вагаючись вирішив К. Рибальченко вивести на естрадну сцену. Окрім посилених репетицій, ми закохалися та одружилися» Виступати разом їм доводилося не тільки у Харкові, а в багатьох районних центрах. Вони дипломати лауреати багатьох конкурсів. Побажаємо і ми подружжю успіхів на естрадній ниві.

Їх зблизила пісня

 Микола Пархоменко




 Вірші ветерана праці, члена ради ветеранів Барчан Л.К.
Автор: Chekardina   Додано: 8 вересня 2017   Переглядів:26   Категорія - [Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

Вірші ветерана праці, члена ради ветеранів Барчан Л.К.

 

Люботинские вечера

 

Люботин, ты наш город ласковый,

Сколько сделал ты нам добра,

Если б знали вы, как нам дороги

Люботинские вечера.

 

Здесь мы выросли, подружились все,

Стала дружная у нас семья,

А в дни праздников все поем мы здесь

Про Люботинские вечера.

 

Пускай знают все про наш город-сад,

Чудо-яблони здесь растут,

Пускай ширится слава добрая,

Про Люботинские вечера.

 

А пруды у нас все зерукальные

И гулял бы там до утра,

Полюбите и вы наши тихие,

Люботинские вечера.

 

Есть дом творчества в нашем городе,

Там царит любовь, красота,

Занимается там с охотою

Люботинская детвора.

 

Люботин, ты наш город ласковый,

Сколько сделал ты нам добра,

Не забудем мы наши тихие

Люботинские вечера.

 

 

 

Песня о Люботине

 

В Дуншовском дворике гармонь поет,

Сирень душистая под окнами цветет,

Сиянье звезд, нежный мотив,

Моя любовь, ты, город Люботин.

 

Как будто в сказке здесь растут леса,

Куда не глянешь – бесконечная краса,

А снег зимоц, как серпантин,

Моя мечта – мой город Люботин.

 

Сады цветут у нас, красой манят,

А с яблонь цвет, как будто бабочки летят,

Как в серебре стоит один,

Нежный такой, мой город Люботин.

 

Как птицы стаями летят года,

Но не состаримся с тобой мы никогда,

Дети растут, а ты как сын,

Радость моя ты, город Люботин

 

А сколько здесь прудов! Им счета нет,

Такой красы как здесь, на свете больше нет,

Таких лесов, таких равнин.

Моя ты гордость – город Люботин.

 

И футболисты есть у нас свои,

Игру проводят добросовестно они,

И ловит мяч вратарь один,

Тебе на славу – город Люботин.

 

И люди дружные живут у нас,

Если беда, они помогут тот же час,

Мир хоть велик, но он один,

Как наш любимый город Люботин.

 

Хоть жизнь и трудная стала у нас,

Но все ж собрала воедино в этот раз,

Живи и верь – ты не один,

С тобою вместе город Люботин.

И твердо знай, ты – не один,

С тобой надежный город Люботин!