Організація ветеранів України
Автор: Chekardina   Додано: 31 жовтня 2016   Переглядів:1609   Категорія - [Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

Організація ветеранів України міста Люботин

м. Люботин, вул.  Слобожанська(Радянська), 41 (приміщення виконкому)


Голова організації Котихін Сергій Іванович, тел. 741-27-14, 0664256835

Заступники голови: Кошель Віталій Дмитрович, Приходько Ніна Фадіївна

Відповідальний секретар: Гончарова Лариса Петрівна, 0992524254

 

Структура Ради ветеранів: Рада ветеранів 19 чол.,  президія - 9 чол, голови первинних ветеранських організацій  - 32 чол.


У структурі Ради ветеранів:

Комітети:

- комітет ветеранів війни, Збройних Сил та правоохоронних органів;

- комітет ветеранів праці та дітей війни, голова комітету; Приходько Ніна Фадіївна

Комісії:

- організаційно-методична комісія, голова комісії Котихін Сергій Іванович; - - медично-соціальна комісія, голова комісії Остащенко Надія Іванівна;

- комісія по роботі з молоддю, голова комісії - Трофімова Г.В.

- комісія громадсько-політичної та культмасової роботи, голова комісії - Вольвач Світлана Павлівна;

- комісія по контролю за збереженням пам’ятників та братських могил, голова комісії Котихін Сергій Іванович.

Центри:

-         волонтерський центр, голова центру Барчан Лідія Костянтинівна;

-         пресс-центр, голова центру Пархоменко Микола Дмитрович.




 Людські долі
Автор: Svetlana   Додано: 6 грудня 2017   Переглядів:52   Категорія - [Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

Спогади ювілярки

 На долю Валентини Григорівни Платонової випали не легкі випробування (війна, голод 1946-1947 років, злиденне повоєння, праця на Харківськім заводі «Радіодеталь». Народилася Валентина Григорівна  в селещі Гиївка, що розмістилось у 3-х км.  від м. Люботин, 16 грудня 1937 року. Як дитина війни ювілярка  охоче ділиться своїми спогадами: В роки Другої світової війни наше селище було окуповане солдатами з Італії . Тому таких безчинств, як поводилися  фашистські загарбники , не спостерігалось. Солдати  - італійці  ділились з нами продуктами харчування, забезпечували медикаментами. Про них у нас залишилося  добре враження. Одного разу навіть сказали: «Ідіть звідси зараз ця місцевість буде  піддана бомбардуванню». Переховуючись в окопах  почули як один  із снарядів упав поруч за окопом , після закінчення обстрілу  і бомбардування закопали його в городі. Десь під шаром землі  він і до цього часу лежить не знешкоджений. Гиївський ставок, який знаходився біля мого будинку, засипаний  бомбами і снарядами і до цих пір не розмінований. Немає можливості провести  розмінування.

В роки голодомору 1946-1947рр. мої старші брат та сестра поїхали  на заробітки в Західну  Україну, а я залишилася з матір’ю. Не було продуктів харчування  з бур’янів  готували оладки, борщ варили з лушпайок, продали своє останнє ліжко за буханець хліба.

У травні місяці 1947 року приїхала сестра , щоб забрати мене з собою на заробітки доки я не померла з голоду. В цьому ж році  я Закінчила навчання в Гиївській школі.  В Західних областях  доводилося полоти буряки, моркву, картоплю, брати участь в збиранні зернових .

Після заробітків повернулася в с.Гиївка де застала  опухлу від голоду матір,яка невдовзі й померла. Валі не виповнилося ще й 18 років  пішла працювати на Харківський завод «Радіодеталь» . За 34 роки праці на цьому підприємстві довелося працювати, начотчицею, зборщицею, зварювальницею і багатьма іншими спеціальностями . Її фотографія завжди висіла на заводській Дошці пошани, нагороджувалася Почесними грамотами, Подяками. Рада організації ветеранів м.Люботина щиро вітає Ювілярку з 80-ти річчям і зичить Валентині Григорівні міцного здоров’я довгих років життя у мирі та злагоді, оптимізму й віри в краще майбутнє.

 

                             Микола Пархоменко – керівник прес-центра РОВ м.Люботина




 Вітаємо наших ветеранів!!!
Автор: Svetlana   Додано: 5 грудня 2017   Переглядів:8   Категорія - [Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

 

 

Вітаємо наших ветеранів!!! 

 

Рада організацій ветеранів України м. Люботина сердечно вітає наших ветеранів, які святкують ювілеї у грудні 2017 року.  

 

Бажаємо міцного здоров’я, благополуччя, щасливих років життя, добробуту та натхнення. 

 

Ніколаєнко Володимир Іванович – 85

Мороз Ніна Олексіївна – 85

Касіневська Марія Яківна – 80

Платонова Валентина Григорівна – 80

Середа Любов Костянтинівна – 80

Білоус Валентин Сергійович – 80

Деденко Олександра Єгорівна – 80

Сопельник Лідія Володимирівна – 80

Суровикіна Меланія Василівна – 80

Варич Яків Іосифович – 80

Оловаренко Анатолій Андрійович – 65

Петруненко Людмила Іванівна – 60




 ВОГОНЬ СКОРБОТИ В СЕРЦІ НАВІКИ
Автор: Chekardina   Додано: 1 грудня 2017   Переглядів:15   Категорія - [Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

ВОГОНЬ СКОРБОТИ В СЕРЦІ НАВІКИ

З наближенням Дня пам’яті жертв голодомора 1932-1933 років в приміщенні читального залу Люботинської центральної бібліотеки провідним бібліотекарем  Тетяною Володимирівною  Лебідь

та бібліотекарем Оленою Володимиріною Сошневою провели  історичний екскурс «Вогонь скорботи в серці навіки»,  з членами ради  ветеранів Люботинської міської ветеранської організації .

     Напередодні 85 річниці голодомору у Пам’ятного знака біля центральної бібліотеки  було проведено мітинг –реквієм «Великі твої жертви Україно». Підчас голодомору  в Україні вимерли цілі сім’ї. цілі родини. Голодомор 1932-1933 років  був геноцидом  українського народу в наслідок якого  загинуло   до шести мільйонів чоловік. Голодомор 1932-1933. 1946-1947 років безжалісно косили людей  у кожному місті. Кожному селі, Голодомор - всього лиш одне слово . але волосся підіймається  з чола і постать голодних. очманілих  неначе ведуть до насту забуття.

Голодомор приніс не тільки страждання і смерть, він посіяв страх серед людей. Тільки чистий спогад і чиста пам’ять  про всіх полеглих здатна  звільнити нас від мороку минулого.

Виступаючий на мітингу-реквієм секретар Люботинської міської ради Володимир Іванович Гречко насамперед подякував за те , що прибули  до пам’ятного знака з тим щоб вшанувати 85-ту річницю страшної трагедії  яка спіткала  жителів України. Багато сімей не обійшло це лихо – сказав Володимир Іванович.

- З великою увагою я слухав свою баб ушку, яка зі слізьми на очах  розповідала про голод, як все відбувалось. Люди дорослі і діти  пухли, слабнули, падали на ходу,  непритомніли від постійного голодування. Давайте в знак пам’яті  про загиблих людей покладемо квіти . Світла їм пам’ять.

Навесні 1933 року , коли пробудилася  зелень і всі перейшли  на «підніжний»  корм для багатьох ця весна стала  останньою. Зголоднілий організм не витримував будь якого переїдання і люди вмирали в страшних муках.

На мітингу-реквієм слово надали учням Люботинської  гімназії №1. Декілька рядків з їх виступу:

- Сьогодні ми учні цього учбового закладу торкаємося самого трагічного життя нашої України, її чорної сторінки. То був страшний голод, якого не знала земля. Пам’ять про голодомор намагалися стерти , але вона жива. Багатомільйонний  Український народ  заслуговує великої поваги і пошани.

Пам’ятником жертвам голодомору хай буде наша  пам’ять про минуле і майбутнє ставлення до Національної трагедії , що спіткала наш народ. Тож запалимо  свічки і нехай  їх світло буде нашою даниною  всім тим,  хто  пішов навіки від нас в 1932-33 роках. Світла їм пам’ять і вічний спокій.

Прости нас народе змордований, царство небесне вашим душам – невинно загубленим.

Пам’ять  про загиблих в роки голодомору вшановується хвилиною мовчання.

Покладаються квіти  до Пам’ятного знака жертвам голодомору від Люботинського міського голови Леоніда Івановича Лазуренка,  Люботинської  міської ради, учасників бойових дій, моторо – вагонного депо Люботин, освітян, ветеранської організації, медичних закладів, партійних організацій, жителів міста.

 

 

                                                  Миколо Пархоменко – керівник  прес- ценра

                                                  РОВ міста Люботина

 

ВОГОНЬ СКОРБОТИ В СЕРЦІ НАВІКИ

 




 «День Волонтера»
Автор: Svetlana   Додано: 28 листопада 2017   Переглядів:86   Категорія - [Головна, Відділ культури, Організація ветеранів]
 

Милосердя, доброта... Ще з давніх часів благодійність була традицією нашого народу. Цілком природним і закономірним вважалось допомогти знедоленому, нещасному, поділитися шматком хліба, дати притулок бездомному,захистити старість і немічність, порятувати хворого чи каліку, заступитися за беззахисного і скривдженого. Доброта та милосердя – це милість людського серця, розуміння, м’якість, співчуття, ніжність, любов та жалісливе ставлення до людей. Це не слабкість, а сила, тому що доброта та милосердя властиві людям, які здатні прийти на допомогу. Соціально-економічна ситуація в Україні, події на майдані та неоголошена війна на сході змусила пересічних українців по-новому поглянути на власну громадянську позицію та сприяла високому розвитку самоорганізації, волонтерства та благодійності в країні.

«День Волонтера»

28 листопада в центральній бібліотеці відбулись збори міської організації Ради Ветеранів України,  присвячені міжнародному Дню волонтера. З вітальним словом до присутніх звернувся голова міської організації Ради Ветеранів України Котихін С.І, а музичним подарунком став виступ Любові Сухіної.

Волонтерська діяльність має неоціненне значення, тільки добро збереже чарівний світ нашої рідної землі. На ньому тримається все людство! Коли кожен із нас буде добрим і милосердним, справедливим, щирим, буде жити за правилами людяності і добра, наше спільне життя і майбутнє буде щасливим і прекрасним. А наша рідна Україна стане багатою і незалежною державою, де в першу чергу будуть піклуватися про людину, її добробут. Велике починається з малого… Тому ми закликаємо всіх: будьте щедрі серцем в ім’я добра і милосердя! Нехай не зачерствіють ваші душі, відкрийте свої серця для добра! Нехай потреба робити добро стане вашою щоденною потребою!

 

 

                                                                     Директор міського будинку культури

                                                                                                                 Р.Л. Еткало




 Вітаємо наших ветеранів!!!
Автор: Svetlana   Додано: 15 листопада 2017   Переглядів:59   Категорія - [Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

Вітаємо наших ветеранів!!!
 

 

Рада організацій ветеранів України м. Люботина сердечно вітає наших ветеранів, які святкують ювілеї у листопаді 2017 року.  

 

Бажаємо міцного здоров’я, благополуччя, щасливих років життя, добробуту та натхнення. 

 

Масюк Марія Іванівна70

 

Головащенко Володимир Петрович - 80

 

Завадовська Світлана Андріївна - 65

 

Дробот Тамара Леонідівна - 80

 

Остапенко Ганна Микитівна - 90

 

Шульженко Валентина Броніславівна - 80

 




 ЗУСТРІЧ ЧЕРЕЗ РОКИ
Автор: Svetlana   Додано: 7 листопада 2017   Переглядів:69   Категорія - [Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

Через 54 роки, при сприянні друзів, відбулася зустріч в

Люботині колишніх курсантів Одеського об’єднаного

                                командно-інженерного училища протиповітряної

оборони країни, одеситом, полковником, кандидатом

          технічних наук, доцентом Юрієм Федоровичем Вакуленко

      і  підполковником, люботинцем, Іваном Васильовичем

                                 Петруненко.

В перший день перебування гостя у Івана Васильовича відбулося ознайомлення з підшивкою газети «Слово ветерана». Особисто гостю сподобалися матеріали про ветеранів Другої світової війни  і тих хто відбудовував країну з руїн. Автором цих публікації  є Почесний громадянин м. Люботина, член Національної спілки журналістів  України, керівник прес-центру  РОВ м. Люботина  Микола Дмитрович Пархоменко.

На мій погляд, сказав Юрій Федорович , особисто мені сподобалася газета «Слово ветерана»  тим, що вона на вірному шляху, з нею можно дружити. Вбачаю в цьому велику заслугу редактора газети та його дружніх працівників. Гість звернувся до І.В.Петруненка, щоб той посприяв зустрічі з автором матеріалів про ветеранів Другої світової війни. Прохання було задоволено. Прислухаємося і ми до спогадів друзів.

ЗУСТРІЧ  ЧЕРЕЗ   РОКИ

В далекому 1961 році після закінчення загально-освітньої школи Юрій Вакуленко з Харкова та Іван Петруненко з Люботина поїхали до Одеси вступати до зенитно-ракетного училища  військ протиповітряної оборони країни. Після успішного завершення училища  молоді лейтенанти  прямують для подальшої служби в частини розташовані  на території СРСР. Юрію Вакуленко довелося 7 років служити в  Середній Азії, с саме в місті Душанбе. Вищу освіту отримав по закінченню Ленінградського Двічі червонопрапорного військового  інституту. В подальшому працював викладачем, начальником кафедри Одеського об’єднаного  командно - інженерного училища військ ППО країни.

Дуже приємно  було Юрію Федоровичу  зустрітися там з вчителями , які його пам’ятали . Та головне в тому, що коли говоримо про ветеранів то це для нього і його друзів була не аби яка школа , почути наставників, які у свої юнацькі  роки пройшли пекло війни.

До цього дня в його пам’яті викарбувалися слова старшини Пуш, який сказав:» Лейтенант люби солдата, солдат завжди закриває твою спину».

Юрій Федорович гордиться тим, що на його шляху були командири , які пройшли дорогами війни , навчали молодих офіцерів того, що потрібно знати при захисті рідної Батьківщини. Переглядаючи фотознімки тих далеких років ділиться своїми спогадами Іван Васильович Петруненко.

Після закінчення Одеського училища довелося нести військову службу в Підмосков’ї.

Вищу освіту отримав  закінчивши Харківську військову академію ім.Маршала Говорова.

Іван Васильович брав активну участь у житті Люботинської міської ветеранської організації, з 1998 по2002 рік був головою Люботинської міської ради. І.В.Петруненко  з гордістю сказав: - Люди праці знайшли своє місце в громаді, колективі незалежно від того де все відбувалося. Наша праця сприяла тому, щоб здійснилася  перспектива. Хочу сказати моєму другові  Юрію Федоровичу про те, що сьогодні  наша праця є основою нашого життя.

І.В.Петруненко та його сусід Олексій Павлович Марчено – майор ВПС, учасник бойових дій  в Афганістані ознайомили гостя з Одеси Ю.Ф.Вакуленка з пам’ятними місцями міста Люботина. В Люботинському  лісництві показали  ботанічну пам’ятку місцевого значення, 2 дуби-велетні віком понад 260 рокві. Поряд з Гиївською церквою побували біля пам’ятних плит де захоронені князі Дмитро Іванович та Петро Дмитрович Святополк-Мирські.

  У міському парку Слави гостя познайомили з пам’ятником  воїнам загиблим в роки Другої світової війни, пам’ятними знаками Героям Радянського Союзу, воїнам Афганцям, Чорнобильцям. По закінченню екскурсії полковник Ю.Ф.Вакуленко щиро подякував за ознайомлення з пам’ятними місцями і не без гумору сказав: «Чудові у вас пам’ятні міста, якби ще й Чорне море було в Люботині тоді б і я з Одеси переїхав назавжди до вашого міста»

 

Микола Пархоменко- керівник прес-центра РОВ м.Люботина.




 Пізня осінь
Автор: Chekardina   Додано: 6 листопада 2017   Переглядів:50   Категорія - [Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

Пізня осінь

Пізня осінь


Навтішалась ясним сонцем,

Відгоріла осінь багрянцем,

Дерева просять тишини,

Щоб відпочити до весни.

По них вітер шумить, гуляє,

Гілками, мов струнами грає,

Виходить музика сумна,

Мов рапсодія осені вона.

Сонечко раніше сідає,

Вже й тепла того немає,

Низько спускаються хмари,

Кожна шукає собі пари.

Ось пливе хмаринка одна,

Немов, заблукала вона,

Заплаче, поллє дощами

Над полями, та лісами.

Озимина посходить рясно,

Хто поля обсіяв вчасно,

Неначе килим зазеленіє,

А хмарка з того порадіє.

Вкриється земля сніжком,

Немовби білим фартушком.

І прокинеться аж повесні,

Розбудять її повені.

 

Лідія Кучерява

сел. Караван




 За добросовісну працю і повага від людей
Автор: Chekardina   Додано: 6 листопада 2017   Переглядів:44   Категорія - [Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

За добросовісну працю і повага від людей

 

Більше 12 років працює в поштовому відділенні сел. Караван Проненко Олена Володимирівна. Багатодітна родина, домашні турботи, та чимало роботи по наданню поштових послуг для населення.

Її можна бачити в будь - якому куточку селища. Ця молода, енергійна, симпатична жіночка, скрізь встигає.

Напевне, перейняла досвід своєї бабусі, Панченко Н. П., яка багато років працювала в Каравані листоношею, яку досі згадують  люди добрим словом за хорошу роботу.

Олена Володимирівна відповідальна, доброзичлива, чуйна людина. Знає свої обов’язки та шанує людей. Свідченням доброго ставлення караванців до неї є записи в Книзі подяк 3 Міського відділення поштового зв'язку Публічного акціонерного товариства "Укрпошта". Особливо вдячні їй одинокі, хворі, пенсіонери, до яких в неї особливе ставлення. Завжди вислухає, допоможе, розповість, не відмовить ні в чому. За добре серце, працелюбність і поважають її люди.

 

Голова ветеранської організації сел. Караван

Кучерява Л. М.

 




 В.Б.Шульженко – 80 !
Автор: Svetlana   Додано: 2 листопада 2017   Переглядів:39   Категорія - [Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 

В.Б.Шульженко – 80 !

 

         Валентина Броніславівна народилася 12 листопада 1937 року в місті Люботин, закінчила 7 класів .Працювала в колгоспі «Комунар» з 14 до 17 років. Оскільки батько загинув на фронті довелося йти працювати на будівництво Харківської хутрової фабрики.

     17 років пропрацювала в Люботинському військовому столі. У 1972 році , разом з чоловіком,  була направлена  до Німеччини де працювала при військовій частині. Загальний  трудовий стаж -  40 років. Валентина Броніславівна  є головою Люботинської первинної організації «Старий Люботин».

   Люботинська організація ветеранів України  щиро і сердечно вітає з ювілеєм. Бажає щастя, здоров’я і мирного неба.