Хроніка подій з історії м. Люботина - грудень
Автор: Svetlana   Додано: 1 грудня 2017   Переглядів:842   Категорія - [Головна, Історія]
 

Хроніка подій з історії м. Люботина - грудень

У грудні,

- 130 років тому, у 1887 р. княгинею К. О. Святополк-Мирською вперше була влаштована ялинка для бідних дітей-дошкільнят «на которой были розданы лакомства и подарки, состоящие из готовых костюмов и других принадлежностей деревенского быта».

- 115 років тому, у 1902 р. на грудневій сесії суду Валківського повіту присяжними засідателями від Люботинської волості були селяни Зінченко В.І., Пихуля П.М., Редванський І.П.;

-105 років тому, у 1912 р. "Люботинським товариством освіти" була проведена значна організаційна робота: затверджено статут товариства, оформлено юридичні документи, зібрано внесків від дійсних членів товариства – 995 крб., від чотирьох довічних членів – 400 крб. та пожертвувань на будівництво приміщення гімназії – 212 крб.;

- 100 років тому, у 1917 р. було створено Люботинський військово-революційний комітет. Головою ревкому працював Михайло Степанович Кондаков, а його заступником у військових  справах Олександр Петрович Радченко. Серед здійснених заходів ревкому було створення перших радянських установ, лікарень, перетворення земських та відомчих шкіл у трудові школи.

2 грудня,

- 75 років тому, у 1942 р. на центральній площі села Гиївки фашисти повісили керівника партизанської групи, яка діяла в околицях Люботина Павла Захаровича Біляєва.

9 грудня,

- 105 років тому, у 1912 р. у приміщенні Люботинського двокласного училища відбулися установчі загальні збори “Люботинського товариства освіти”. На зборах були присутні 112 членів цього товариства та було обране правління товариства, до якого ввійшли: княгиня К.О. Святополк-Мирська, завідуючий залізничною лікарнею Є.Т. Демков, страховий агент Харківського губернського земства О.А.Автанділов, земський лікар М.Ф. Афанас’єв, начальник 8 дільниці служби тяги І.К.Смаковський, начальник 21 дільниці служби колії В.М.Долінський, залізничні лікарі Л.Ф.Аксюк, В.К. Шимановський, священик П.С. Стефанов, селянин Іван Іванович Альбощій та вагонний майстер депо Люботин Микола Миколайович Хільченко. Серед кандидатів у члени правління значилися: дружина лікаря Юлія Деомидівна Демкова, князь, помічник начальника 8 дільниці служби тяги Дмитро Федорович Макулов, машиніст депо Люботин Микола Іванович Подольський, дружина рахівника Південної залізниці Марія Валеріївна Гефтель (мешкала в м. Харкові) та дружина директора 1-ої Харківської чоловічої гімназії Софія Ксавер’ївна Порошина (також мешкала в Харкові). До ревізійної комісії товариства були обрані: помічник начальника 21 дільниці служби колії, інженер Володимир Миколайович Козаков, люботинський волосний писар Павло Деомидович Літкевич, місцевий землевласник Сергій Григорович Бобловський, вчитель Люботинського залізничного училища Ніл Васильович Нестеренко, машиніст депо Іван Андрійович Зуйков. Правління товариства обрало головою правління лікаря Є.Т. Демкова, його заступниками – І.К. Саковського та В.М. Долінського, скарбником – В.К. Шимановського, секретарями – Г.А.Кустерського та О.А. Автанділова. Одноголосно почесними членами товариства на установчих зборах було обрано Катерину Олексіївну, Людмилу Миколаївну, Семена Миколайовича та Петра Дмитровича Святополк-Мирських та лікаря Є.Т. Демкова.

11 грудня,

- 130 років тому, у 1887 р. “Харьковские губернские ведомости” надрукували статтю Й.А. Чуриліна “Гиївка”, в якій автор зупиняється на проблемі промислового садівництва, яке започаткував місцевий землевласник Д.І. Святополк-Мирський.

12 грудня,

- 95 років тому, у 1917 р. на зборах робітників залізничного депо станції Люботин ухвалена резолюція протесту проти контрреволюційних дій Центральної Ради. Резолюція була опублікована в газеті “Донецький пролетарій”, № 33.

19 грудня,

- 85 років тому, у 1932 р.  була створена ткацька артіль в Люботині, яка пізніше перетворилася у Люботинську ткацьку фабрику.

23 грудня,

     - 150 років тому, у 1867 р. у передовій статті «Московських відомостей» наведені такі дані про слободу Люботин: «В Харьковской губернии, особенно в Валковском уезде (45 жителей на версту), множество садов, и из них некоторые по тысячи и более десятин; от города Валок во все стороны до селений Люботин, Огульцы и Черемушной на несколько верст тянутся непрерывные сады».

29 грудня,

- 135 років тому, у 1882 р. газета «Харьковские губернские ведомости» у розділі «Хроніка» повідломила про наміри влаштування на станції Люботин великого цукрового заводу з дольовою участю акціонерів. У подальшому жодних повідомлень про цей завод не знайдено.

Стрілець В.В., начальник відділу освіти




 Хроніка подій з історії м. Люботина - листопад
Автор: Svetlana   Додано: 20 жовтня 2017   Переглядів:779   Категорія - [Головна, Історія]
 

Хроніка подій з історії м. Люботина - листопад

У листопаді,

- 105 років тому, у 1912 р. у Люботинській поштово-телеграфній конторі було встановлено безкоштовний телефон за кошти земства;

- 95 років тому, у 1922 р. за клопотанням Люботинського волвиконкому було утворено Яловенківську сільраду.

7 листопада,

- 80 років тому, у 1937 р. за сприяння голови Гиївської сільради Ященка, парторга Шевченка та голови колгоспу «Нове життя» Масюка відкрито радіовузол потужністю 450 точок у Гиївці.

7-8 листопада,

- 95 років тому, у 1922 р. у Люботині працював з’їзд Рад Люботинського району Валківського повіту.

13 листопада,

- 95 років тому, у 1922 р. на засіданні Люботинського волвиконкому ухвалено рішення про утворення Яловенківської сільради. Одночасно Любівську сільраду із-за малочисельності населення (всього 30 дворів) було ліквідовано, а жителів зачислили до Огульчанської сільради. (ДАХО,ф.Р89, оп.2. спр. 94.арк.111)

16 листопада,

- 95 років тому, у 1922 р. відбулися перші вибори новоутвореної Яловенківської сільської ради.

19 листопада,

- 135 років тому, у 1882 р. відбулося друге засідання цивільного відділення Харківського окружного суду у складі голови А. Н. Бурнашова, членів: В. Н. Плєтньова, Н. І. Капустянського, за участю товариша прокурора окружного суду А. І. Дукмасова та виконуючого обов’язки секретаря М. І. Чарнецького у справі повірених громади селян слободи Люботин з хуторами Валківського повіту, присяжних повірених Єгора Кіндратовича Бродського та Семена Васильовича Пустовойтова до Харківської казенної палати про право власності на 5771 десятин 822 кв. саж. землі та лісу. Права громади на землі, як старозаїмочні,  не були підтверджені у судовому засіданні. (Старозаимочные земли: Решения Харьк. окр. суда по искам крестьян. о-в к Харьк. казен. палате о старозаимоч. землях, с прил. жалованных Слобод. полкам грамот и др. документов / Изд. Николая Чижевского, присяж. пов. окр. Харьк. судеб. палаты. - Харьков : тип. Окр. штаба, 1883. – с. 61.)

22-23 листопада,

- 185 років тому, у 1832 р. всю ніч продовжувався зорепад, який навів великий страх на місцеве населення. Поширилися чутки про кінець світу.

27 листопада,

- 140 років тому, у 1877 р. були прийняті в експлуатацію паровозні майстерні на станції Люботин Харківсько-Миколаївської залізниці. На сьогодні моторвагонне депо Люботин - одне з найстаріших підприємств залізниць України.

28 листопада,

- 140 років тому, у 1877 р. Міністерство шляхів сполучень Росії дозволило рух поїздів по Сумській залізниці від станції Мерефа до станції Люботин.

 

Стрілець В.В., начальник відділу освіти




 Ювілейні та пам'ятні дати серпня
Автор: Svetlana   Додано: 10 серпня 2017   Переглядів:1181   Категорія - [Головна, Історія]
 

Ювілейні та пам'ятні дати серпня:

1 серпня,

- 115 років тому, у 1902 р. згідно з рішенням Харківського губернського земства у Люботині було відкрито міжповітову медичну дільницю;

- 105 років тому, у 1912 р. “Харківські губернські відомості” (№130) у спеціальному додатку опублікували список осіб, які мали право брати участь у виборах на з’їзді повітових землевласників: по Харківському повіту – Духовський Є.М. (642 дес. землі); Кульшин Григорій Тимофійович (473,5 дес., житель с. Гійовки), князь П.Д.Святополк-Мирський (847,5 дес. землі); по Валківському повіту – Духовський Є.М. (1634 дес. землі), князь Семен Миколайович Святополк-Мирський (877 дес. землі).

До списку священнослужителів Харківського повіту, які мали право участі у виборах у державну Думу на попередньому з’їзді повітових землевласників, внесено священика Миколаївської церкви села Гиї

вки Чіркіна Стефана Івановича, який мав 34 дес. землі.

 

4 серпня,

- 115 років тому, у 1902 р. “Харківські губернські відомості” надрукували замітку Й.А. Чуриліна “Рузультати врожаю в повіті”. У ній зазанчалося: “...за останні 12 років не було такого врожаю, як в цьому році. Селяни почувають себе забезпеченими і хлібом, і кормом для худоби”. (ХГВ. -1902.- 4 августа. - № 201).

 

5 серпня,

- 120 років тому, у 1897 р. Газета “Южный край” (№5694) повідомила про закінчення ремонту вокзалу першого класу станції Люботин, в ході якого стеля розписувалася масляними фарбами. Коли вокзал відкрили, то здивовані відвідувачі побачили щось неймовірне. “Намальована на стелі картина зображувала собою перекинутий через річку залізничний міст, який переломився на дві частини під вагою поїзда,що рухався по ньому. Вагони, пасажири та все інше летіло в річку…

Дивлячись на таку картину залізничної катастрофи, кожному відвідувачеві приходила думка про необхідність страхування життя при користуванні залізницею.

Одній же пасажирці при погляді на цю картину стало погано, вона втратила свідомість, а коли прийшла в себе, то найняла візника і поїхала до Харкова на простій селянській повозці”.

 

14 серпня,

- 70 років тому, у 1947 р. на сторінках газети «Большевик Южной» опубліковано текст Указу Президії Верховної Ради СРСР про нагородження урядовими нагородами за багаторічну та бездоганну роботу машиністів на залізничному транспорті до Дня залізничника працівників Південної залізниці. Серед нагороджених були: орденом Трудового Червоного Прапора машиніст паровозного депо Люботин Літкевич Петро Діомидович; орденом «Знак Пошани» машиніст паровозного депо Люботин Євдабніков Костянтин Костянтинович; медаллю «За трудову доблесть» машиністи паровозного депо Люботин Петров Павло Аксентійович та Приходько Георгій Семенович; медаллю «За трудову відзнаку» машиністи-інструктори паровозного депо Люботин Заїка Іван Матвійович та Кулішко Георгій Федорович, машиністи паровозного депо Люботин Варич Андрій Васильович, Герус Данило Олександрович, Коваленко Петро Спиридонович, Ліман Олексій Андрійович, Люмінарський Георгій Миколайович, Радченко Іван Олександрович, Смородський Архип Григорович, Шурига Микола Михайлович.

 

18 серпня,

- 160 років тому, у 1857 р. народився Петро Дмитрович Святополк-Мирський, князь, російський державний діяч.

 

21 серпня,

- 55 років тому, у 1962 р. спущено на воду танкер “Люботин” (судно для перевезення  рідких вантажів без тари), який було  збудовано в японському місті Айой. Танкер належав до класу суден “річка-море”. Його вантажопідйомність 35 тонн, екіпаж – 40 чоловік. Танкер перевозив нафту і нафтопродукти, здійснював рейси переважно на Кубу, а також в інші країни. Місто. – 2000. – 17 листопада. -  №14(31).

- 30 років тому, у 1987 р. 150 бригад локомотивного депо Люботин підтримали патріотичний почин машиніста локомотивного депо Валуйки В. Ткачова. Працівники депо Люботин вирішили до 70-річчя жовтневої революції безкоштовно провести по одному пасажирському потягу. Зекономлені  кошти перерахували у Фонд миру. По декілька поїздів провели машиністи тепловозів І.Павлик, В. Ковальчук, машиніст електровозу О.Покрищенко.

 

23 серпня,

- 145 років тому, у 1872 р. вперше відвідав Караванський завод його новий власник Євген Михайлович Духівський. Попереднім власником заводу був Карл Федорович фон Мекк - Губський П.В. Караван. – Х.: Просвіта, 1998. – С.127.

 

30 серпня,

- 105 років тому, у 1912 р. у сл. Люботин народився Шпілько Павло Іванович, у майбутньому Герой Радянського Союзу.

                                                                                                                                                                           В. В. Стрілець, начальник відділу освіти




 Хроніка подій з історії м. Люботина
Автор: Svetlana   Додано: 17 липня 2017   Переглядів:1386   Категорія - [Тимчасовий архів » Наше місто » Історія]
 

295 років тому, у 1722 р.

- У списку населених пунктів Харківського полку, який був складений Харківською полковою канцелярією значилося, що у російського поміщика Степана Романовича Бірєва, який проживав у селі Капітонівка, кріпосні селяни платили оброк хлібом та грошима. Цей поміщик володів винокурним заводом на два казани, де виробляв 100 відер горілки за рік, але винокуріння здійснював лише для власних потреб. Це перша документальна згадка про винокуріння в Люботині. ( ЦДІАУ,ф.1725, оп. 1, спр.12, арк. 126).

- Значна частина села Капітонівки Люботинської сотні належала сибірського полку капітану Олександру Дементійовичу Чорноглазову. Кріпосними селянами у нього значились Ілля Сидорович Мащенко, Роман Павлович Заведенко, Лук’ян Максимович Щербань, Тимофій Савелійович Надутий, С.Л. Голованенко, Трохим Григорович Левченко, Максим Андрійович Куриленко, Федір Мартинович Петунов, Герасим Андрійович Колєсніков, Василь Романович Трохименко, Клим Романович Ушкало, Василь Григорович Пихоль, Семен Миколайович Марченко. (ЦДІАУ,ф. 1725, оп.1, спр. 12,арк.125, 125 зв., 126).

- “В Ржавце при пруде Ржавце Харьковского уезда действовала церковь Зачатия Святой Анны. К ней были прихожанами жители с. Гиевки на р. Мерефе.” (Щелоков К.П.  Историческая хронология Харьковской губернии. - Х.: Университетская типография,1882. - С.86 ).

285 років тому, у 1732 р.

- за даними перепису Хрущова у містечку Люботин Харківського полку налічувалося всього 179 дворів, 229 будинків та 807 чол. жителів. Сотник та його діти мали 1 двір, в якому проживало 3 особи. 39 дворів (61 будинок) належали козакам, яких налічувалося 217 осіб. Підпомічників було 356 осіб і проживали вони у 104 дворах та 124 будинках. Робітників налічувалося у слободі 46 чоловік. Проживало 9 чол. служителів православної церкви. (ЦДІАУ,ф.1725, оп. 1, спр.22, арк. 672).

- за даними цього ж перепису у капітана Бірєєва було 27 кріпосних селян, у полковника Шидловського - 12, у капітана Ф. Аболмосова - 5, у ротмістра ландміліцького полку О. Шедопирського - 9. Усі кріпосні селяни люботинських поміщиків були поселені на купленій землі. (ЦДІАУ,ф.1725, оп. 1, спр.22, арк. 1161-1163 зв.).

- за даними цього ж перепису люботинським сотником був Гаврило Петровський, 60 років, мав двох синів -  13-річного Андрія та 5-річного Федора (ЦДІАУ,ф.1725, оп. 1, спр.22, арк. 691).

250 років тому, у 1767 р. у Слобідсько-Українській губернській канцелярії у списках дворян Валківського повіту значаться люботинські поміщики: полковий обозний Ілля Ковалевський (мав 96 душ кріпосних селян), ротмістр Костянтин Ковалевський, відставний прем’єр-майор Григорій Федотов (6 душ), есаул Андрій Петровський (13 душ), сотник Гаврило Альбовський (29 душ), сотник Семен Романовський (71 душа), дружина прапорщика Олександра Чорноглазова (35 душ), сотник Іван Смородський (5 душ), підпрапорні Федір Петровський (6 душ) та Григорій Щедопирський (11 душ), канцелярист Іван Д’яконов (3 душі). (ЦДІАУ, ф.1710, оп. 2, спр.370, арк. 63-64).

245 років тому, у 1772 р. у військовій слободі Люботин Валківського комісарства проживало 1185 чоловіків та 1149 жінок, всього - 2334 особи. (ЦДІАУ, ф.1710, оп. 2, спр.3796, арк. 11 зв.).

240 років тому, у 1777 р. поміщик Валківської округи поручик Григорій Олексійович Петровський звернувся з чолобитною до цариці Катерини ІІ в якій прохав відказати за ним та внести до відповідних земельних реєстрів нерухоме майно, куплене ним у поміщика, відставного полкового єсаула А.Петровського в люботинських дачах в урочищі Довгого Байраку минулого 1776 року.

220 років тому, у 1797 р.

- слобода Люботин в ході адміністративної реформи та поділу повітів  на волості була включена до Огульчанської волості Харківського повіту Слобідсько-Української губернії;

- рід Альбовських – Альбоських був занесений у дворянські книги Харківської губернії. Альбовські у 80-х роках XVII століття переселилися з Правоборежної України на Слобожанщину і оселилися в Люботині. Представник роду Федір Альбовський був люботинським сотником.

215 років тому, у 1802 р. під час чергової адміністративної реформи слобода Люботин у складі Огульчанської волості була віднесена до Валківського повіту.

205 років тому, у 1812 р. була зима з сильними морозами, в результаті яких загинуло багато плодових дерев, пізніше ця зима отримала серед місцевого населення назву "французької".

195 років тому, у 1822 р.

- у селі Гиївці налічувалося 113 парафіяльних дворів, в яких проживало 447 чоловіків та 455 жінок.  У селі Богданівка проживав власник села колезський асесор Михайло Чекалов і налічувалося 20 дворів. (ДАХО, ф. 40, оп. 110, спр. 1739, арк. 139).

- Зима з сильними морозами, в результаті яких загинуло багато плодових дерев.

190 років тому, у 1827 р. зима з сильними морозами, в результаті яких загинуло багато плодових дерев та хлібних посівів.

180 років тому, у 1837 р.

- відбулося укрупнення винокурного виробництва в хуторі Караван (об'єднано три заводи в один) статським радником Г.Р.Шидловським. Цим об’єднанням було започатковано сучасний Караванський спиртовий завод;

- громадський  будинок з дозволу Харківського губернатора у слободі Люботин було переобладнано під богодільню (будинок для людей похилого віку);

- серед великої рогатої худоби в слободі Люботин розпочалася епідемія ящура.

175 років тому, у 1842 р. пройшло розмежування земель різних власників у хуторі Олександрівському та пустощі Чорноглазовській Люботинської волості, під час якого 21 власник вивів свої черезполосні ділянки в одне місце.

160 років тому, у 1857 р. у 600 дворах люботинців знаходилося на утриманні 1200 робочих пар волів.

145 років тому, у 1872 р. сотськими у слободі Люботин були Дорофій Почепецький, Петро Коваленко, Дмитро Каракаптан, Макар Кальченко, Кузьма Нестеренко.

140 років тому, у 1877 р. довідкове видання "Список сельских обществ и волостей Харьковской губернии" відмічало, що в Люботинській волості існує два селянських товариства: Люботинське та Богданівське. До Люботинського входили слобода Люботин, хутори Манченки та Ревчик ( в товаристві налічувалося 1764 чол. державних селян), до Богданівського - села Богданівка (70 селян-власників), Андріївка та хутір Бистряний (24 тимчасовозобов'язаних селян). Крім того в селі Гійовка Коротичанської волості Харківського повіту існувало також сільське товариство селян-власників, в якому налічувалося 270 чол.

135 років тому, у 1882 р.

- розпочалося промислове вирощування картоплі поблизу села Гиївки у зв’язку з необхідністю забезпечити сировиною місцевий винокурний завод Д.І.Святополк-Мирського;

- у Люботині була дозволена ярмарка – Семенівська, яка проходила щорічно 1 вересня (на один день). Пізніше вона стала мануфактурною;

- у Люботині розпочала свою діяльність  народовольча робітнича організація серед працівників паровозного депо. Керівники організації були  Петро Леонтійович Антонов, Василь Іванов.

125 років тому, у 1887 р. на Всеросійській сільськогосподарській виставці, яка проходила у Харкові жителем слободи Люботин Георгієм Володимировичем Дорошенком були представлені різні види чорнил. Серед експонатів виставки значилися такі чорнила: конторське, алазалінове, антрацитове, копіювальне, інтенсивне, фіолетове, металеве, кармінове, золоте, срібне, симпатичне, чорнило для мічення білизни, штемпельна фарба, чорнильний порошок (червоний, чорний, голубий, зелений, фіолетовий) та гуміарабік.

125 років тому, у 1892 р. поблизу станції Люботин був влаштований спеціальний холерний притулок на 14 ліжок з спеціальним санітарним загоном для надання допомоги хворим на холеру, яких знімали з потягів на станції.

120 років тому, у 1897 р. для забезпечення безперебійних вантажоперевезень Харківсько-Миколаївська залізниця протягом проклала і відкрила рух другої колії залізниці між Люботином та Новою Баварією.

115 років тому, у 1902 р.

- у пристанційному селищі станції Люботин було відкрите початкове однокласне трирічне народне училище, яке часто називали Яловенківським або Люботинським другим (зараз це Люботинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4)

- товариством споживачів Харківсько-Миколаївської залізниці було відкрито на станції Люботин лавку.

110 років тому, у 1907 р.

- на станції Люботин було відкрито відділок служби руху Південної залізниці, а через деякий час служби колії;

- у Люботині  було відкрито відразу три приватних навчальних заклади: приватне освітнє училище при станції Люботин Г.П.Воронової, приватне освітнє училище Г.Г.Фіолетової та училище О.А. Нестеренко.

105 років тому, у 1912 р.

- Валківським повітовим земством ухвалено рішення про  будівництво нового приміщення для Яловенківського початкового училища;

- на станції Люботин було влаштоване централізоване управління залізничними стрілками із застосуванням електрожезлової сигналізації Вебб Томпсон.

- на південно-західній околиці пристанційного селища Люботин в 4 км від залізничної станції біля Певного ставка розпочав свою роботу цегельний завод, цеглу виробляли вручну і обпалювали в ямах соломою;

- за даними “Харківського календаря на 1912 рік” у слободі Люботин налічувалося 4445 жителів, у хуторі Яловенковім – 3774 жителів, у хуторі Ревчик – 1214 жителів, в Гійовці – 1450 жителів.

- волосним старшиною Люботинської волості був Зінченко Митрофан Миколайович, волосним писарем - Літкевич Павло Діомидович, головою волосного суду - Тарануха Федір Якович.

- начальником Люботинської поштово-телеграфної контори був Шапоренко Трофим Григорович, його помічником – губернський секретар Нікіфоров Петро Васильович; поштово-телеграфними чиновниками – Чаговець Олексій Михайлович, Дем’янченко Олександр Дмитрович, Білойван Микола Гаврилович та Медвідь Олексій Васильович.

- у переліку фабрик та заводів по Люботинській волості значилися:

парові млини – Чаговця Н.Л. в хут. Яловенковім (працювало 1 чол.);

водяні млини  - Солодая та Горбовцова на ст. Люботин; П.Д.Святополк-Мирського в с.Гиївці (1 чол.);

винокурні – Духовського Є.М. в хуторі Караван (18); П.Д.Святополк-Мирського в с. Гиївці;

заводи фруктових вод – Краснянського П.П. (2 чол.) та Бикова Н.А. в хут. Яловенковім;

цегляні заводи – Кулика Р.В. в хут. Караван (3 чол.), Зименко М.Ф. (1 чол.), Певного Н.Н. (10), Гахова Д.М. (1) – в слободі Люботин; спадкоємців Величенко Я (8 чол.) в хут. Яловенковім; Альбовського В.Г. в хут. Коваленковім; Еткало М.А. (1) в хут. Нестеренковому;

- управлінням Південної залізниці на ст. Люботин було відкрито склад з  продажу вугілля для місцевого населення;

- поблизу Люботина тривалий час проживав відомий російський релігійний філософ Микола Олександрович Бердяєв.

100 років тому, у 1917 р. незадовго до Жовтневої революції в Люботині поселилася родина майбутньої письменниці Наталії Забіли.

95 років тому, у 1922 р.

-народився Абдулов Іван Пилипович, Герой Радянського Союзу, учасник Второй мировой війни, снайпер, який пав смертю хоробрих в бою під Люботином 11 березня 1943 року;

-народився Гомолко Борис Мефодійович, льотчик-винищувач, лейтенант, учасник Второй мировой війни, який здійснив таран фашистського літака на висоті 2500 м. під Сталінградом, випускник Люботинської СШ № 3.

80 років тому, у 1937 р.

- у радгоспі «Люботинський садокомбінат» працювало 13 стаханівців, із них 8 комсомольців.

- у колгоспі «Нове життя» Гиївської сільради стахановець-тепличник забезпечував врожай помідор по 7,8 кг з 1 квадратного метра.

55 років тому, у 1962 р.

- експедиція Харківського державного університету продовжила розкопки Караванського курганного могильника. Цього року було досліджено 10 курганів, більшість з яких виявилися пограбованими;

- відкрито дитячий садок по пров. Луначарського, 11 (зараз це Люботинський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 3).

50 років тому, у 1967 р.

- на Караванському спиртозаводі почала діяти перша установка з вирощування ферментів. Це дало можливість замість 4 тонн проса використовувати лише 350 кг висівок. Фактично ця установка зекономила підприємству 35 тис. крб. в рік. До ювілею Жовтневої революції на заводі була запущена ще одна установка для вирощування ферментів, встановлено вакуум охолодження, котельня заводу була винесена з підвалу в окреме приміщення і переведена на рідке паливо.

- на Люботинському харчокомбінаті господарським способом до ювілею Жовтневої революції було збудовано цех з виробництва лимонаду.

- на території Люботинської середньої школи № 1 було встановлено пам'ятник учасникам громадянської війни, які загинули за встановлення  радянської влади в Люботині.

 30 років тому, у 1987 р.

- у парку ім. Леніна було встановлено карусель, на придбання та встановлення якої було витрачено 26 тис. крб.

- локомотивне депо. Локомотивними бригадами за рік зекономлено 542 тис. кіловат годин електроенергії та 559 т дизельного палива.

- розпочалося будівництво прибудови для шестирічок у Люботинській восьмирічній школі № 7.

- закрито родильне відділення міської лікарні із-за невідповідності приміщення санітарним нормам.

25 років тому, у 1992 р. земельною комісією міськвиконкому під городи жителям Люботина було виділено 170 га орної землі.

20 років тому, у 1997 р. була надрукована книжка: “Милиция Южной: Краткий истори-ческий очерк в документах, печатных и фотоматериалах /Н.С.Супрунов, Г.П.Колесников, Н.Ю.Сандеева и др. – Х.:УМВД Украины на ЮЖД,1997. – 140с.” Наклад видання 2000 екз. У виданні згадується Юрченко Т.І., житель нашого міста, є дані про діяльність лінійного відділення транспортної міліції на ст.Люботин.

15 років тому, у 2002 р. вийшла збірка поезій Костя Маковійського «У великоднім милосерді».

10 років тому, у 2007 р.

- у харківському видавництві «Майдан» вийшла збірка поезій Костя Маковійського «Шелест осені»,

- у харківському видавництві «Титул» вийшла збірка поезій Олександра Кибальника «Дебют матадора».

Стрілець В.В., начальник відділу освіти 




 Люботин у роки війни
Автор: Chekardina   Додано: 29 серпня 2012   Переглядів:2089   Категорія - [Головна, Історія]
 

Люди повинні знати своїх героїв,

бо народ як велика спільність живе і має майбутнє,

поки пам'ятає своє минуле, свою історію.

 

Друга Світова війна, що палахкотіла 1418 днів та ночей, і сьогодні тривожить душі ветеранів, вдів, їх дітей, які самі стали давно вже стали батьками…

Минуло 67 років після війни. Та герої, які полягли заради життя і щастя наступних поколінь, не вмирають у пам'яті народній.

Разом з рідними та близькими ми сумуємо за воїнами та мирними жителями Люботина, які загинули або були закатовані у жахливі роки війни.

У ході жорстоких тривалих боїв, що чотири рази за час війни точилися на території нашого міста, під час фашистської окупації загинули тисячі громадян.

18 - 20 жовтня 1941 р. - жорстокі бої в районі м. Люботина. Наше місто захищали воїни 1051 та 1053 стрілецьких полків 300 стрілецької дивізії. У боях відзначилися рядові-кулеметники Ігнатенко, Сичов, артилеристи - Поліщук, Домовий, Бородін та інші.           

З 20 жовтня 1941 р. розпочалася фашистська окупація міста. Розпочалися масові
репресії проти населення.                                                                   

19 лютого 1943 р. у ході боїв в районі м. Харкова частинами 25-ї гвардійської стрілецької дивізії під командуванням полковника П.К. Казакевича звільнено м. Люботин.

8 березня 1943 р. на підступах до Харкова в районі Старого Люботина відбувся надзвичайно напружений бій між воїнами 303 стрілецької дивізії 57 армії Воронезького фронту та відбірними есесівськими військами. У бою загинула одна із рот 849 стрілецького полку. Смертю хоробрих загинув єфрейтор І.П. Абдулов, відзначилися сержанти С.С. Разін та М.С. Карнаков (всі отримали звання Героя Радянського Союзу).

З 8 березня 1943 р. в місті відновлено окупаційну владу. Розпочалися масові арешти та репресії. Загарбники відкрито грабували місцеве населення, облавами забирали невільників для відправки у Німеччину, за найменшу непокору - розстрілювали і вішали, живцем закопували у землю, палили.

За два роки окупації від рук фашистів загинуло 912 жителів Люботина.

За весь період окупації з міста на каторжні роботи до Німеччини було вивезено 980 юнаків та дівчат.

26-29 серпня 1943 р. - жорстокі бої за шсТо ЛіЬботин.

29 серпня 1943 р, - місто було звільнено частинами 84-ї, 252-ї, 116-ї та 28-ї гвардійської стрілецьких дивізій. У боях за звільнення нашого міста відзначилися К.О. Орлов, М.Ф. Архіпов, О.В. ІЦербаков, Є.В.Захаров, П.І. Юров, П.І. Архипенко, О.А. Рула, П.А. Немудрий, П.М. Рогозін, Ф.Н. Іднатулін, Ш.К. Ахмеджанов, Ю.Г. Розенберг, І.К. Джинчарадзе та ін.                     

407 захисників та визволителів нашого міста навічно залишились лежати у люботинській землі.

495 жителів нашого міста загинули смертю хоробрих на великих просторах Радянського Союзу та за його межами.

За відвагу і стійкість, проявлені в боротьбі з фашистськими загарбниками, 2041 люботинець нагороджений бойовими орденами та медалями, а льотчикам М. Ф. Денчику, Ю.Я.Чепізі, артилеристу П.І. Шпильку присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Давно відгриміли бої, зарубцювалися рани на тілі землі, буйно колосяться хлібами поля, колись густо засіяні мінами... А події далеких років живуть у пам'яті народній, бо не можна забути тих, хто не повернувся з війни, хто віддав усього себе заради життя і щастя наступних поколінь. Пам'ять про земляків-героїв фронту і тилу, про наших визволителів священна. Вона буде жити вічно.




 Хроніка подій з історії м. Люботина - липень
Автор: Lubotin   Додано: 26 червня 2012   Переглядів:1782   Категорія - [Тимчасовий архів » Наше місто » Історія]
 

У липні,

- 130 років тому, у 1882 р. була сильна засуха, на деревах опало листя;

- 100 років тому, у 1912 р. у садах люботинців з'явилася яблунева міль, яка повністю знищила врожай яблук цього року, а на луках значної шкоди травам завдала гусінь лугового метелика.

- 95 років тому, у 1917 р. при паровозному депо було створено революційний військовий штаб, а також озброєний загін робітників (міліція). У складі загону були О.П. Радченко, М.С. Кондаков, П.М. Барчан, М.Г. Солодченко П.Л. Горельчаник, І.Т. Нечипоренко, Д.Д. Губаренко, В.М. Глуходід, А.Р. Гончаров, С.С. Масюк та інші.

- 10 років тому, у 2002 р. перший швидкісний рейс зробив почесний залізничник машиніст Леонід Довженко та помічник машиніста Сергій Прядка.

Початок липня,

115 років тому, у 1897 р. любителями сценічного мистецтва Люботина  були влаштовані концерт, вистава та танцювальний вечір у приміщенні вагонних майстерень станції Люботин. Особливе зацікавлення дачників та місцевих жителів викликав концерт, в якому брали участь випускники Петербургської консерваторії, які приїхали в Харків на відпочинок.

1 липня,

45 років тому, у 1967 р. Люботинська ткацька фабрика на виконання постанови ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС перейшла на п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.

5 липня,

15 років тому, у 1997 р. було реорганізовано ЗОШ № 7 І-ІІІ ступенів шляхом об'єднання її з ЗОШ № 1 з усіма учнями, класами та вчителями; ліквідовано Гиївську ЗОШ І-ІІ ступенів, на її базі відкрито три початкових  класи, як філію ЗОШ № 1; видатки на комунальні послуги на утримання ЗОШ і ясла-садка селища Караван віднесено за рахунок Караванських спиртозаводу та заводу сухих кормових дріжджів за їх згодою.

6 липня,

195 років тому, у 1817 р. Харківська палата цивільного суду засвідчила купчу на маєток у Люботинських дачах в урочищі на Середньому Яру, який продала поміщиця Агрипина Марченкова дворянці Тетяні Гончаренковій. (ДАХО, ф.103, оп.1, спр. 6, арк. 34).

13 липня,

125 років тому, у 1887 р. Міністерство внутрішніх справ Росії затвердило статут Люботинського громадського зібрання.

15 липня,

25 років тому, у 1987 р. було відкрито автобусний маршрут Люботин – Харків.

18 липня,

100 років тому, у 1912 р. на посаду церковного старости Миколаївської церкви села Гиївки було обрано генерал-ад’ютанта, князя П.Д.Святополк-Мирського. До цього церковним старостою був Д.І. Святополк-Мирський.

21 липня,

95 років тому, у 1917 р. газета “Южный край” повідомляла, що в околицях Харкова та Люботина на дачах солдати-дезертири влаштовують великі крадіжки, що тривожить спокій місцевих жителів.

24 липня,

25 років тому, у 1987 р. Міністром шляхів сполучень СРСР був премійований мостовий майстер Люботинської дистанції колії Кондратенко Василь Якович «… за успішну підготовку та проведення водоборотьби на залізниці, забезпечення стабільної роботи транспорту у складний весняний період та проявлену при цьому ініціативу».

26 липня,

90 років тому, у 1922 р. серед жителів міста Люботина були розміщені 15 дітей з Поволжя.

29 липня,

25 років тому, у 1987 р. після завершення реконструкції стадіону в парку ім. Леніна, відбулося велике спортивне свято, присвячене Дню залізничника. У цей же день на стадіоні фінішував масовий спортивний агітаційний пробіг Суми-Люботин, який тривав 5 днів

 

В.В. Стрілець, заступник начальника Люботинського міського відділу освіти




 Хроніка подій з історії м. Люботина - Червень
Автор: Lubotin   Додано: 26 червня 2012   Переглядів:1454   Категорія - [Тимчасовий архів » Наше місто » Історія]
 

У червні,

255 років тому, у 1757 р. місцеві жителі Максим Куценко, Михайло Терещенко, Степан Побесєдін, Федір Жилєнко, Іван Харченко потравили худобою посіви на куплених землях сотника Андрія Гавриловича Петровського. Самого сотника закрили в його хуторі Водяне. Збитки від потрави склали 73 крб. (ЦДІАУ,ф.1725, оп. 1, спр.438, арк. 1).

У червні,

150 років тому, у 1862 р. Харківська палата державного майна затвердила кошторис на прибудову до Вознесенської церкви та на дзвіницю в сумі 9625 крб. 99 коп.

1 червня,

140 років тому, у 1872 р. начальником станції Люботин було призначено особистого почесного громадянина міщанина Теофіла Вікентійовича Оржановського. (ДАХО, ф. 318, оп.2, спр.31, арк. 69).

7 червня,

180 років тому, у 1832 р. був сильний мороз до 4-5 градусів, в результаті якого багато плодових і лісових дерев загинуло.

15-27 червня,

90 років тому, у 1922 р. розпочався другий етап компанії з вилучення коштовностей із люботинських храмів. З люботинських церков (за виключенням Миколаївської Гиївської церкви, матеріали по якій не знайдено) в ході цієї компанії було вилучено 98 кг 532 г срібла.

29 червня,

260 років тому, у 1752 р. було проведено розподіл майна померлого губернського секретаря Семена Федотова, яке знаходилося в слободі Полупанівці в Люботинських дачах між його дружиною Марфою Федотовою та дочкою Іриною Семенівною. До нерухомого майна належали 115 десятин 1774 кв. сажнів орної і сінокісної землі та лісу і водяний млин на р. Люботинці. (ДАХО, ф. 284, оп.1, спр.62, арк. 5 зв.)


В.В. Стрілець,

заступник начальника Люботинського міського відділу освіти




 Хроніка подій з історії м. Люботина - травень
Автор: Lubotin   Додано: 26 червня 2012   Переглядів:1383   Категорія - [Тимчасовий архів » Наше місто » Історія]
 

У травні,

- 210 років тому, у 1802 р. наприкінці травня сталися заморозки, які пошкодили листя та цвіт багатьох плодових дерев у садках люботинців;

- 45 років тому, у 1967 р. учні та працівники Гиївської восьмирічної школи посадили шкільний парк Перемоги на честь 50-річчя жовтневої соціалістичної революції.

8 травня,

45 років тому, у 1967 р. у селищі Караван відкрито пам’ятник радянським воїнам, які загинули при визволенні селища.

9 травня,

45 років тому, у 1967 р. в урочистій обстановці на приміщенні Гиївської восьмирічної школи було відкрито меморіальну дошку на честь колишніх учнів школи, які загинули в роки Другої Світової війни. Пошукову роботу здійснили учні групи «Пошук» під керівництвом І.Т. Черняка.

15-18 травня,

115 років тому, у 1897 р. у слободі Люботин та навколишніх хуторах пройшли сильні ливні, річки розлилися, низини були затоплені. Сильно постраждали городи місцевих селян.

18 травня,

180 років тому, у 1832 р. стався сильний приморозок, в результаті якого дерева втратили багато листя та цвіту.

25 травня,

45 років тому, у 1967 р. колектив Люботинської ткацької фабрики у соціалістичному змаганні за достойну зустріч 50-річчя жовтневої революції достроково виконали план п’яти місяців з випуску валової продукції.

15 років тому, у 1997 р.

- дитячі дошкільні заклади були переведені на утримання батьків та інші джерела фінансування, Будинок дитячої творчості переведено на господарчий розрахунок стосовно заробітної плати керівників гуртків, навчально-виробничий комбінат на повний господарчий розрахунок (рішення виконкому № 273 від 11.03.1997;

- згідно з рішенням VII сесії ХХІІ скликання Люботинської міської Ради народних депутатів від 24.04.1997 р. "Про реорганізацію освітніх закладів м. Люботина згідно виділених лімітів фінансування" було закрито Люботинський ясла-садок № 3 по вул. Гагаріна №4 (потужність 55 дітей).

28 травня,

45 років тому, у 1967 р. колективи Люботинського цегельного заводу та Люботинського побуткомбінату у соціалістичному змаганні за достойну зустріч 50-річчя жовтневої революції достроково виконали план п’яти місяців з випуску валової продукції.

30 травня,

90 років тому, у 1922 р. у приміщенні вокзалу першого класу станції Люботин було влаштовано концерт харківського артиста Дольського. Половина збору від концерту у сумі 2300000 крб. була перерахована у фонд допомоги голодуючим Поволжя.

31 травня,

115 років тому, у 1897 р. у Люботині та околицях пройшов сильний ливень з градом, який розпочався біля 6 години вечора і тривав протягом 3 годин. Вже через півгодини після початку всі низини було затоплено. Наслідком зливи стали розмиті дороги та знесені мости.

 

В.В. Стрілець,

заступник начальника Люботинського міського відділу освіти




 Свято–Вознесенський храм
Автор: Lubotin   Додано: 4 квітня 2012   Переглядів:2428   Категорія - [Головна, Історія, Люботинський музей]
 

Свято–Вознесенський храм

 

Історія православної церкви в Люботині бере свій початок з моменту заселення слободи близько 1650 року. Православний храм у слободі з'явився майже одночасно з появою тут перших жителів. Як відомо, статус слободи українські поселення здобували лише тоді, як в них будували церкви.

Підтвердження цього можна знайти і в найбільш повній праці з історії дореволюційної церкви на Харківщині, - "Історико–статистичному описі Харківської єпархії" єпископа Харківського та Богодухівського Філарета (Дмитра Григоровича Гумілевського). "Поелику же Люботинское или Люботино с первого раза населилось целою массою народа: то это уже даёт видеть, что первый храм построен здесь был в одно время с первым заселением Люботина, т. е. около 1650 г."

За переписом 1724 р. при П'ятницькій Люботинській церкві вказано 233 двори парафіян. Першими парафіянами названо Самійла Смородського, сотника Гаврила Петрова, Федора Альбовського, Федора Лопатинського.

 

Збереглися свідчення, що метричні книги П'ятницької церкви розпочиналися з 1725 р.

У 1741 р. за клопотанням Харківського полкового судді Олександра Чорноглазова (жителя слободи Люботин) місцевими властями було дозволено будівництво храму Святої Параскеви в слободі. Наступного року дерев'яну церкву було збудовано та освячено, але невдовзі вона згоріла.

У 1750 р. було збудовано новий дерев'яний храм Святої Параскеви. Цього ж року цей храм було і освячено. Про це свідчить стародавній антимінс з написом: "В храм Святої Параскеви в слободі Люботині" за підписом Іосафа, єпископа Білгородського.

У відомості Валківського комісарського правління за 1768 р. у військовому містечку Люботин значилося дві дерев'яні церкви: П'ятницька та Святої Параскеви.

З 1775р. духівництво сільських церков Слободсько-Української губернії отримало земельні наділи. Наділили землею і люботинські церкви.

1792р. Харківським єпархіальним управлінням до Люботинської церкви Святої Параскеви був призначений священником двадцятидев'ятирічний Федор Кирилович Літінський.

З 17 жовтня 1799 р. Харків став єпархіальним центром: створена Слобідсько-Українська єпархія.

У 1801 р. Харківським єпископом Христофором Сулимою було затверджено штат люботинських церков. У П'ятницькій церкві повинно було бути 2 священика, дияконів – 1, дячків – 2, паламарів – 2.

 

Свято–Вознесенський храм

 

У документах Харківської духовної консисторії збереглися відомості про П'ятницьку церкву за 1804 р. Священиками цієї церкви були Кіндрат Залєський та Федір Літінський, дияконом Микита Стефановський, "церковь деревянная, построена в давних годах, крепка; колокольня деревянная, старая, на ней колоколов 4 (один весом 23 пуда 39 фунтов, а другие меньше ). В селении помещичьих дворов 13, казённых обывателей 399, помещичьих подданных 36; всего душ в слободе 3792.

Значною подією у житті парафіян слободи Люботин стала закладка кам'яної церкви Святої Параскеви, яка відбулася 17 лютого 1805 р

 

Завантажити документ: Свято–Вознесенський храм [4.54 Mb] (cкачувань: 110)




 Хроніка подій з історії м. Люботина - Квітень
Автор: Lubotin   Додано: 3 квітня 2012   Переглядів:1609   Категорія - [Головна, Історія]
 

У квітні,

 

10 квітня,

25 років тому, у 1987 р. у газеті «Южная магистраль» надрукована інформація про нагородження іменним годинником Міністра шляхів сполучення СРСР за досягнуті успіхи та проявлену ініціативу в поширенні та запровадженні досвіду Білоруської залізниці з підвищення ефективності роботи та значне прискорення темпів зростання продуктивності праці начальника станції Люботин Ісаєнко Н.Ю.

 

11 квітня,

90 років тому, у 1922 р. Люботинський комітет взаємодопомоги вирішив у перші три дні Пасхи (з 11.04.) провести в Люботинському районі добровільний збір на користь голодуючих Поволжя. У проведенні збору активну допомогу надавав Люботинський райпартком.

 

17 – 24 квітня,

90 років тому, у 1922 р. у Люботинському районі було оголошено "Тиждень допомоги голодуючим Поволжя" протягом якого проводилися збори пожертвувань та продаж значків. У ході тижня було зібрано грошима 117214700 крб. та продуктами: хлібом – 5 пудів 76 фунтів, мукою – 2 пуди 36 ф., зерном – 2 пуди 12 ф., картоплею – 29 пудів 6 ф., сухими грушами – 7 пудів 33 ф.

 

18-22 квітня,

90 років тому, у 1922 р. розпочався перший етап компанії з вилучення коштовностей із люботинських храмів

 

22 квітня,

210 років тому, у 1802 р. священиком Миколаївської церкви в с. Гиївці призначено дяка Предтеченської церкви с. Сніжного Кута Харківського повіту Нестерова (ДАХО, ф. 40, оп.2, спр. 61).

 

25 квітня,

110 років тому, у 1902 р. Харківське повітове земство в газеті "Харківські губернські відомості" повідомило про склад відділів на Харківській повітовій сільськогосподарській виставці. Розпорядником відділів кустарно-ремісничої промисловості та знарядь і машин, які використовуються в місцевому сільськогосподарському виробництві та кустарній промисловості призначено Чуриліна І.А.,землевласника та жителя села Гиївки.

 

В.В. Стрілець, заступник начальника Люботинського міського відділу освіти




 Сторінки історії - грудень
Автор: Lubotin   Додано: 1 грудня 2011   Переглядів:1461   Категорія - [Головна, Історія]
 

1 грудня,

90 років тому, у 1921 р. на станції Люботин головною управою Всеукраїнського Червоного Хреста було організовано харчувальний пункт №9 допомоги біженцям голодуючих губерній. Отримати обід у цьому пункті могли лише діти-біженці віком від 4 до 14років.

1 грудня,

20 років тому, у 1991 р. у місті відбувся перший за всю його істо­рію місцевий референдум. 18227 чоловік взяли участь у референду­мі (76%). З них 92,8% проголосували за надання місту статусу міста обласного підпорядкування.

6 грудня,

5 років тому, у 2006 р. у Люботинській гімназії № 1 відбулося офіційне відкриття оновленого спортивного залу із приміщення­ми. Друге життя в них вдихнули великі любителі фізичної куль­тури і спорту депутат Харківської міської ради Нечипоренко О.С. і підприємець Ольховський С.В. Після офіційної частини відкриття відбувся турнір з волейболу серед юнаків. Переможцями турніру стала команда гімназії № 1.

10грудня,

90 років тому, у 1921 р. за ініціативою місцевого комітету праців­ників освіти були відкриті місячні курси працівників освіти.

10 грудня,

15 років тому, у 1996 р. до штату Караванської ЗОШ 1-Ш ступе­нів введено посаду заступника директора з виховної роботи (рі­шення виконкому Люботинської міської Ради народних депутатів № 1654 від 12.11.1996 р.).

11 грудня,

130 років тому, у 1881 р. у газеті "Харьковскиегубернскиеведомости" опубліковано список осіб, які внесені в загальний список осіб присяжних засідателів по Валківському повіту на 1882 рік. Серед них селяни Люботинської волості: Гречка Аврам Якович, Захаренко Лук'ян Данилович, Літкевич Олександр Васильович, Приходько Григорій Юхимович, ПідченкоЯків Євдокимович, Тижненко Федір Петрович.

12 грудня,

65 років тому, у 1946 р. тимчасово виконуючим обов'язки місько­го голови було призначено Бугаєнка Миколу Тихоновича.

15 грудня,

90 років тому, у 1921 р. на засіданні Президії Харківського ко­мітету ім. Л. М. Толстого було затверджено Люботинський місце­вий комітет ім. Л.М. Толстого з надання допомоги голодуючим. Уповноваженими комітету призначені: М.М. Зінченко, Р.О. Короп, С. І. Сергієвський.

17 грудня,

85 років тому, у 1926 р. за даними Всесоюзного перепису насе­лення у смт. Люботин становило 7675 чол. (3764 чоловік та 3911 жі­нок), господарств нараховувалося 2040. у т.ч. на сел. Водяне — 500 чол. (249 ч., 251 ж.), 135 господарств; сел. Джерело — 994 (477Ч-, 517 ж.), 281 господарство; сел. Воля — 99 (51 ч., 48 ж.) 27 госпо­дарств; станція Люботин — 744 (367 ч.,377 ж.), 173 господарства; хут. Рудьків — 1171 чол. (628 ч., 543 ж.), 260 господарств; село Яловенкове — 4139 чол. (1979 ч., 2160 ж.), 1157 господарств. Всього у Люботинському районі мешкало 37997 чол. (18301 ч., 19696 ж.), налічу­валося 7880 господарств; у т.ч. по Байрацькій сільраді — 478 чол. (244 ч., 234 ж.), 95 господарств; по Гиївській сільраді — 1744 чол. (866 ч., 878 ж.), 404 господарства; по Старолюботинській сільраді — 4836 чол. (2354 ч., 2482 ж.), 945 господарств. (Залюднені пункти Харківської округи: Статистичні дані на 01.01.1930 р.. — Вид.2. — X.: Господарство України, 1930. — С. 5,9).

27 грудня,

250 років тому, у 1761 р. сотник Люботинської сотні Григорій Ковалевський порушив клопотання про приєднання села ЛопаньПересічанської волості до Люботинської волості. Мотивував це прохання тим, що у Пересічанській волості козаків значно більше, а виконувати повинності обидві сотні повинні однакові. Приєднан­ня села збільшить кількість козаків сотні на 19 чоловік. (ЦДІАУ, ф.1725, оп. і, спр.566, арк. 2).

У грудні,

160 років тому, у 1851 р. новозбудована Люботинська поштова станція біля Шеліховського постоялого двору за клопотанням Чер­нігівського, Полтавського і Харківського губернатора та з дозволу міністра внутрішніх справ Росії отримала назву "Дві руки".

 

(Стрілець В. В. «Календарювілейних та пам'ятних дат містаЛюботина на 2011 рік», Люботин, ІВЦ ЛММК, 2011)




 Сторінки історії: листопад
Автор: Lubotin   Додано: 7 листопада 2011   Переглядів:1396   Категорія - [Тимчасовий архів » Наше місто » Історія]
 

9 листопада,

20 років тому, у 1991 р. у м. Туапсе помер Почесний громадянин міста Люботина Юрій Якович Чепіга.

20 листопада,

90 років тому, у 1921 р. на загальних зборах жителів Люботин­ської волості було обрано волосну комісію допомоги голодуючим Поволжя у складі: Коваленка Степана Харитоновича, Приходька Миколи та одного представника від КНС.

21 листопада,

95 років тому, у 1916 р. у земському однокласному училищі хут. Яловенкового відбулися установчі збори літературно-драматичного гуртка. Головою гуртка було обрано Олексія Семеновича Максимо­вича, секретарем — Т.П. Панфілова.

27 листопада,

10 років тому, у 2001 р. сесією Люботинської міської ради було присвоєне звання Почесного громадянина м. Люботина Чернявському Василю Трохимовичу.

29 листопада,

90 років тому, у 1921 р. у Люботинській волості було створено ко­мітет ім. Л. М. Толстого з надання допомоги голодуючим Поволжя.

30 листопада — 24 грудня,

105 років тому, у 1906 р. особливе присутствіє Харківської су­дової палати розглядало справу про військове захоплення станції Люботин Харківсько-Миколаївської залізниці. Згідно винесеного вироку колишній студент Харківського технологічного інституту, прапорщик запасу Костянтин Кирста був засуджений до ув'язнення на 2 роки; дворянин Олександр Скородинський, почесний грома­дянин Григорій Латенко, селяни Павло Глуховцев, Микола Зеленський, Сергій Деменьов, Тарас Кондя на 1 рік кожний; Беленихін, Іванов, Манченко на 2 місяці та Цимбал до арешту при поліції на 1 місяць, а останні 48 чоловік визнані невиновними та були ви­правдані судом.

 

(Стрілець В. В. «Календар ювілейних та пам'ятних дат міста Люботина на 2011 рік», Люботин, ІВЦ ЛММК, 2011)




 Сторінки історії: жовтень
Автор: Lubotin   Додано: 1 жовтня 2011   Переглядів:1583   Категорія - [Головна, Історія]
 

У жовтні,

90 років тому, у 1921 р. помер Літкевич Павло Діомидович, який декілька раз був волосним старостою, а у 1917-1921 рр. секретарем Люботинського сільського виконкому.

1 жовтня,

140 років тому у 1871 р. власником Караванського спиртзаводу став Євген Михайлович Духівський згідно купчої, завіреної у натаріуса в м. Санкт-Петербург. Попереднім власником сіл Старого, Но­вого Мерчика, Каравану був Карл Федорович фон Мекк, але у сво­їх маєтках він жодного разу не був. (Губський П.В. Караван. — X.: Просвіта, 1998. — С. 66).

1 жовтня,

90 років тому, у 1921 р. всі школи Люботина було передано у роз­порядження спілки транспортників, що призвело до гострих про­блем у зв'язку із тривалими затримками у виплаті заробітної плати вчителям.

2 жовтня,

165 років тому, у 1846 р. Софія Федорівна Нестеренко (дівоче прізвище — Смородська), дружина державного селянина звернулася з клопотанням до Харківської казенної палати про закріплення за нею 1,5 десятин черезполосної землі в урочищі Закозарівському, яке дісталось їй у спадок від батька прапорщика Федора Смородського. На момент звертання два рідні брати Софії — хорунжий вій­ська чорноморського Григорій Федорович та неслужилий дворянин Микита Федорович Смородські померли, тому вона була єдиним спадкоємцем нерухомості. (ДАХО, ф. юз, оп. і, спр. 6, арк. 64).

6 жовтня,

90 років тому, у 1921 р. було створено Люботинську районну профспілку радянських працівників. Головою райпрофспілки було обрано Енвальда Петра Миколайовича, секретарем Мельника Афанасія Васильовича.

8 жовтня,

205 років тому, у 1806 р. статський радник і кавалер Григорій
Романович Шидловський продав харківському купцю Івану Мойсейовичу Ващенку плотину на р. Мерефі біля сіл Караван та Соломахівка з двома млинами і з ставком та лісу 379 дес. 1839 кв. саж.
за 5000 рублів.

11 жовтня,

90 років тому, у 1921 р. Валківським повітовим відділом народної освіти у Люботині було влаштовано дитячий будинок для голоду­ючих дітей.

13 жовтня,

10 років тому, у 2001 р. помер Почесний громадянин міста Люботина Доценко Іван Сергійович.

17 жовтня,

50 років тому, у 1961 р. відбулося офіційне відкриття школи-інтернату № 2 по вул. Кооперативній 38/2. Зараз це: навчально-виховний комплекс (дошкільний навчальний заклад — загально­освітня школа-інтернат І-ІІІ ст.) Харківської обласної ради.

20  жовтня,

85 років тому, у 1926 р. на засіданні президії Люботинської сіль­ської ради будо прийняте рішення про меліорацію Воронячого ярка та осушення ставу, колишнього власника Смородського.

20 жовтня,

70 років тому, у 1941 р. м. Люботин було окуповане фашистськи­ми військами.

27 жовтня,

5 років тому, у 2006 р. у мережі Інтернет з'явився неофіційний сайт "Люботин — Оnline" за адресою http://lubotin.ucoz.ru/. На сай­ті представлена загальна інформація про місто Люботин, розкриті цікаві сторінки його історії, наявна інформація про сучасне життя та проблеми міста. Є фотогалерея, дошка оголошень, форум, гос­тьова книга.

30 жовтня,

90 років тому, у 1921 р. відбулися загальні збори Люботинського сільського товариства. Голова зборів — Г.Д. Тижненко, секретар — Ф.І. Альбощий. створена комісія з надання допомоги голодаючим Поволжя у складі: Альбощого Г.Т., Бабича Ф.В., Почепецького І.Є., Середи В.Н., Зіменка М.О., ЛяшенкоД.В., Калашніка В.І., Луцен-ко О.О., Колісніченка Терентія, Гахова П.С., Каплуна Г.Є., Літкевича І.П., Глущенка Т.Д., Дяченка Дем'яна.

 

(Стрілець В. В. «Календар ювілейних та пам’ятних дат міста Люботина на 2011 рік», Люботин, ІВЦ ЛММК, 2011)




 Сторінки історії: вересень
Автор: Lubotin   Додано: 1 вересня 2011   Переглядів:1548   Категорія - [Головна, Історія]
 

У вересні,

55 років тому, у 1956 р. більшість машиністів паровозного депо Люботин стали водити великовагові потяги. Завдяки цьому план тонно-кілометрів по паровозному депо було виконано на 120%.

1 вересня,

160 років тому, у 1851 р. згідно з розпорядженням губернського начальства Люботинська поштова станція, яку утримував бердян­ський першої гільдії купець Михайло Псарьов, переведена в новозбудоване приміщення біля Шеліховського постоялого двору, який знаходився на розвилці доріг в Люботин і Ольшану. Пізніше вона отримала назву "Двух рук".

1 вересня,

115 років тому, у 1896 р. за клопотанням залізничників станції Люботин Харківське товариство грамотності відкрило народну бі­бліотеку. Це перша народна бібліотека відкрита на території Валківського повіту.

5 вересня,

15 років тому, у 1996 р. всі освітні заклади міста Люботина про­йшли ліцензування в Харківському регіональному центрі.

   7 вересня,

105 років тому, у 1906 р. прокурор Харківської судової палати Серповський затвердив звинувачувальний акт у справі "Люботин­ської республіки".

18  вересня,

200 років тому, у 1811 р. була освячена новозбудованакам’яна церква Святої Параскеви в слободі Люботин. (ДАХО, ф.40, оп.10, спр. 646).

ф. 40, оп. ю, сир. 646).

19 вересня,

115 років тому, у 1896 р. "Харьковские губернские ведомости" по­відомили про рішення Харківсько-Миколаївської залізниці вла­штувати другу колію на ділянці Нова Баварія — Люботин. Така по­треба виникла у зв'язку з переведенням всього вантажного руху з Балашовської та Курсько-Харківсько-Севастопольської залізниць на станцію Нова Баварія. На ці потреби було взято кредит у голов­ного управління казенних доріг Росії. Роботи планувалося розпо­чати весною 1897 року. (ХГВ. — 1896.— 19 сентября. — № 245).

20 вересня,

165 років тому, у 1846 р. Люботинське волосне правління отри­мало від уповноваженого по управлінню державним майном Хар­ківського та Валківського повітів підполковника Наливайка про­ект розмежування Люботинської дачі. (ДАХО, ф. 103, оп. і, спр. 6, арк. 71).

24  вересня,

10 років тому, у 2001 р. помер Почесний громадянин м. Люботи­на Черкашин Тимофій Трохимович.

25  вересня,

90 років тому, у 1921 р. відбулися загальні збори членів Любо-тинського сільКНС. Ухвалено рішення про створення бойового загону членів комітету. До загону добровольцями ввійшли: ТижненкоВ.С, КрохмальЯ.С, Еткало Д.І., Денисенко М.П., Ляшенко М.Ф., Ляшенко Т.М., Герус О. О., Гахов М.С.

26  вересня,

260 років тому, у 1751 р. капітан у відставці Дмитро Іванович Сєменчєв із своїх володінь у Харківському полку продав село під на­звою Люботин з навколишніми заїмками підпрапорному Семену Григоровичу Романовському;

20 років тому, у 1991 р. на сьомій сесії Люботинської міської ради було прийняте рішення про призначення міського референдуму 1.12.1991 р. з питанням "Вважаєте Ви необхідним змінити статус міс­та Люботина із міста районного підпорядкування в місто обласного підпорядкування". Сесія затвердила звернення депутатів до голови Харківської обласної Ради народних депутатів Масельського О.С. про надходження в місто прибуткового податку з громадян, які проживають в м. Люботині, а працюють в м. Харкові (14200 чол.).

28 вересня,

160 років тому, у 1851р. пономарем Вознесенської церкви призна­чено Андрія Степановича Капустянського.

29 вересня,

165 років тому, у 1846 р. Люботинський волосний голова Іван Гончаров надіслав рапорт уповноваженому по управлінню держав­ного майна в Харківському та Валківському повітах підполковни­ку Наливайку про те, що проект розмежування Люботинської дачі на селянському сході схвалено і члени сільського товариства по­годилися з виводом черезполосних земель в одне місце. (ДАХО, ф. 103, оп. і, спр. 6, арк. 118).

Кінець вересня,

190 років тому, у 1821 р., закінчуючи об'їзд губернії, губернатор В. Г. Муратов оглянув слободу Люботин.

 

(Стрілець В. В. «Календар ювілейних та пам’ятних дат міста Люботина на 2011 рік», Люботин, ІВЦ ЛММК, 2011)




 Сторінки історії: серпень
Автор: Lubotin   Додано: 27 липня 2011   Переглядів:1520   Категорія - [Головна, Історія]
 

У серпні,

90 років тому, у 1921 р., після більшовицької заборони, у пристан­ційному селищі відновив роботу базар.

45 років тому, у 1966 р. Люботинська восьмирічна школа № 5 була реорганізовано в Люботинську середню школу № 5.

 

5 серпня,

185 років тому, у 1826 р. Валківський повітовий суд засвідчив купчі документи на 18 десятин орної землі, саду та лісу у верхів'ях річки Мерчик, які придбав у місцевого поміщика, колезького асе­сора Михайла Петровича Чекалова харківський міщанин Микола Редванський. (ДАХО, ф. 103, оп. і, спр. 6, арк. 22).

 

13 серпня,

15 років тому, у 1996 р. згідно з рішенням виконкому Люботинської міської Ради народних депутатів за № 1198 ЗОШ № 7 І-ІІ сту­пенів перетворена на загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів.

 

22 серпня,

5 років тому, у 2006 р. сесією Люботинської міської ради було присвоєне звання Почесного громадянина м. Люботина Будьонному Михайлу Михайловичу — Генеральному директору Харківського регіонального науково-виробничого центру метрології, стандар­тизації та сертифікації, кандидату технічних наук, дійсному члену Української Академії наук, заслуженому машинобудівнику Украї­ни, Лауреату державної премії України.

 

22 серпня,

5 років тому, у 2006 р. сесією Люботинської міської ради було присвоєне звання Почесного громадянина м. Люботина Гаврилюку Святославу Станіславовичу — заступнику начальника локомо­тивного депо Люботин з ремонту.

 

27 серпня,

35 років тому, у 1976 р. рішенням VIII сесії Люботинської міської ради народних депутатів XV скликання селища Коваленки та Ка­раван були включені в межу міста Люботин.

 

(Стрілець В. В. «Календар ювілейних та пам’ятних дат міста Люботина на 2011 рік», Люботин, ІВЦ ЛММК, 2011)

 




 Сторінки історії: липень
Автор: Lubotin   Додано: 7 липня 2011   Переглядів:1100   Категорія - [Тимчасовий архів » Наше місто » Історія]
 

У липні,

145 років тому, у 1866 р. в околицях була сильна засуха, яка при­звела до масового захворювання населення на дизентерію.

 

110 років тому, у 1901 р. в околицях Люботина спостерігалася сильна засуха, всихали навіть старі дерева в лісах. Жнива розпоча­лися на 15 днів раніше звичайного. Врожай ярої пшениці, ячменю, гречки був дуже низьким.

 

90 років тому, у 1921 р. біля п'ятого ставка на націоналізованих землях була влаштована сільськогосподарська артіль «Криниця».

 

1 липня,

90 років тому, у 1921 р. було засновано трудову артіль "Рудьківське товариство садівників та городників". Головою правління об­рано В. Ліцина.

 

17 липня,

175 років тому, у 1836 р. пройшов сильний дощ з градом, величина яко­го досягала грецького горіха. Було знищено багато посівів та городини.

135 років тому, у 1876 р. Височайшим Указом російського царя мі­ністру шляхів сполучень та товариству Харківсько-Миколаївської залізниці дозволено розпочати будівництво залізниці від станції Мерефа Курсько-Харківсько-Азовської залізниці через Люботин, м. Суми до станції Ворожба Курсько-Київської залізниці. Протяж­ність нової лінії планувалася в 225,75 версти з 14 станціями та 2 по­лустанками.

 

(Стрілець В. В. «Календар ювілейних та пам’ятних дат міста Люботина на 2011 рік», Люботин, ІВЦ ЛММК, 2011)




 Сторінки історії: червень
Автор: Lubotin   Додано: 1 червня 2011   Переглядів:1217   Категорія - [Головна, Історія]
 

130 років тому, у 1881 р. вперше місцеві садки люботинців були пошкоджені якимось жучком, який ще з ранньої весни поміщав­ся в квітках яблунь, груш, слив, вишень та знищував зав'язь, тому врожай фруктів цього року був дуже низьким. (ХГВ.— 1881.— 20 июля.—№ 186).

20 років тому, у 1991 р. на базі стаціонару Люботииської міської лікарні відкрито денний стаціонар на 35 ліжок (по 10 ліжок в хірур­гічному, терапевтичному, гінекологічному відділеннях та 5 в невро­логічному відділенні).

10 червня,

90 років тому, у 1921 р. на засіданні Центральної Ради захисту дітей при PHK України було затверджено план організації та ство­рення показового дитячого будинку ім. Т. Г. Шевченка в с. Гиївці.

10 червня,

35 років тому, у 1976 р. в локомотивному депо Люботин була по­гашена остання топка паровозу.

 11 червня,

10 років тому, помер Почесний громадянин м. Люботина Чернявський Василь Трохимович.

15  червня,

95 років тому, у 1916 р. жителі пристанційного селища Д.А. Семенько, І.М. Надутий та Т.П. Панфілов порушили клопотання про створення літературно-музичного драматичного гуртка при спо­живчому товаристві.

16  червня,

140 років тому, у 1871 р. відбулося офіційне відкриття залізнич­ної колії від Харкова до Полтави.

23  червня,

90 років тому, у 1921 р. відбулися установчі збори професійної спілки працівників мистецтв, до якої входили артисти об'єднаної української та російської трупи міста. Головою профосередку було обрано Міщенка М. К.

24  червня,

55 років тому, у 1956 р. у районній газеті «Червоний прапор» були надруковані вірші Станіслава Шумицького «Караван», «Шлях» та «Учительці Є.К. Мякишевій».

26 червня,

145 років тому, у 1866 р. архієпископом Харківським та Охтирським доглядачем (блюстителем) викладання Закону Божого в по­чаткових народних училищах слободи Люботина призначено свя­щеника Григорія Томашевського.

 

 (Стрілець В. В. «Календар ювілейних та пам’ятних дат міста Люботина на 2011 рік», Люботин, ІВЦ ЛММК, 2011)




 Василь Семенович Мова (Лиманський)
Автор: Lubotin   Додано: 18 травня 2011   Переглядів:4001   Категорія - [Головна, Історія]
 

(До 120-річчя з дня смерті українського письменника)

 

 Василь Семенович Мова (Лиманський)

 

В.С.Мова народився 13 січня 1842 року в сім'ї сотника Стародерев'янківського куреня Чорноморського війська Семена Івановича і його дружини Меланії Олексіївни на хуторі Солодкий Лиман, що біля станції Стародерев'янківської (Канівської) на Кубані. Кмітливого малого Василька запримітив наказний атаман Чорноморського козачого війська генерал Яків Кухаренко, батьків приятель, який часто приїздиву Солодкий Лиман рибалити. Письменник – отаман допоміг малому козаку стати учнем Уманського (станція на Кубані) пансіону (2-класного початкового училища). Яків Кухаренко опікувався хлопцем, прищепив любов до красного письменства. Завдяки йому Василь став письменником. Після Уманського пансіону Василь Лиманський навчається в Катеринодарському військовому пансіоні (воєнна гімназія) і починає писати вірші українською мовою. У 1860 році на кошти Чорноморського козачого війська стає студентом Харківського університету , який закінчив у 1867 році. Перші 2 роки він навчався на філологічному факультеті, а з третього курсу – на юридичному. Навчаючись в університеті, часто був і деякий час жив у Люботині у друга. В час навчання Василя Семеновича в Харкові навчалося в різних навчальних закладах багато кубанців. Разом зі своїми земляками В.Лиманський бере участь в українському студентському об'єднанні «Громада».

У Люботині – Харкові, а потім на Кубані Василь Семенович пише поему «Ткачиха», що складається з 13 розділів. Вона виникла в результаті спостережень і роздумів автора над долею, життям ткачихи , що жила в Люботині , та її доньки (1865-1888) силою художнього слова письменник довів , що суспільні умови можуть привести на непевний шлях працьовиту людину з чесної трудової сім'ї .Вперше поема була надрукована в журналі «Науковий вісник» , том 7 за 1899рік.

 

Отримавши диплом кандидата прав(юриста) ,В.С.Мова повертається на Кубань і працює вчителем словесності у Катеринодарському жіночому училищі. Одружується з Надією Іванівною Кокунько. У липні 1883року присвячує їй поезію «Надколискова пісня».

Після трирічної роботи в училищі, Василь Семенович працює за фахом, обійнявши послідовно посади судового слідчого, мирового судді та голови суду. І все ж чиновницька кар'єра його, як і Панаса Мирного, не приваблювала: «Обридла каторжна служба»,-зізнається у листі до О.Кониського. І все ж слжбову лямку тягнув 20 років і жив подвійним життям: огидним, осоружним чиновницьким, яке забирало більшу частину доби, і натхненним, творчим, для якого залишалося обмаль часу. Він був обережний, твори до редакцій газет і журналів передавав надійними людьми, підписуючи «Лиманський» Постійного напруження духовних і фізичних сил не витримало серце і

13 червня 1891 року В.С.Мова помер. Поховали в Катеринодарі (Краснодар). Залишилася чимала спадщина: вірші, рукописи, оповідання, драми, листи, незакінчений словник.Архівом заволодів брат дружини померлого Петро Іванович Кокунько До нас дійшли тільки твори, зібрані самим автором у збірці «Проліски». Укладаючи збірку, В.С.Мова згрупував у цикли: «Самотні пісні та думи», «До земляків – роботяг», «Твори соціально – побутового змісту», «Переклади» Із 4 написаних ним драм до нас дійшла тільки одна – «Старе гніздо і молоді птахи». З художньої прози – «Три мандрьохи».З епістолярної спадщини збереглися лише листи до Олександра Яковича Кониського. Перечитавши три повесті І.С.Нечуя-Левицького («2 московки», «Рибалка Панас Круть», «Причепа») ,Мова в 1873 році пише вірш «До Нечуя – Левицького»

Хвала ж тобі, поете рідний,

Вкраїни-неньки вірний син!

Внесок в літературу, незважаючи на несприятливі для творчості умови, значний. Ми пишаємося, що саме в Люботині знайшов джерело натхнення молодий Василь Мова і що в його творчій біогрфії існує такий період як люботинський.

 

Шановні люботинці! Можливо в люботинських родинах живе ще згадка про перебування Василя Мови в Люботині? Такі події часто зберігаються і передаються

з покоління в покоління.Якщо Вам щось відомо з даного питання, просимо зателефонувати до Люботинського краєзнавчого музею: тел. 741-11-53 Каракаптан Любові Миколаївні.




 Сторінки історії: травень
Автор: Lubotin   Додано: 12 травня 2011   Переглядів:1147   Категорія - [Головна, Історія]
 

95 років тому, у 1916 р. відбувся перший випуск з приватної жіно­чої професійної школи крою, шиття та елегантних вишивок Оксани Василівни Грибової.

90 років тому, у 1921 р. у межах Люботииської волості з'явилися радянські «Просвіти». Ці товариства мали за мету шляхом широ­кої культурно-просвітницької роботи серед населення поширюва­ти соціалістичну культуру "на підвалинах широкої самодіяльності трудових мас України". "Просвіти" виникли на Майському, в Старо­му Люботині, Гиївці, в хут. Яловенковому.

55 років тому, у 1956 р. на березі 4-го люботинського ставка роз­почалося будівництво човневої станції. Як повідомляла районна газета "Червоний прапор" для неї було придбано 30 човнів.

55 років тому, у 1956 р. у клубі радгоспу «Люботинський» було встановлено телевізор «Темп».

 

У травні:

 4 травня,

175 років тому, у 1836 р. був мороз, який нашкодив плодовим де­ревам та городнім культурам.

 8 травня,

90 років тому, у 1921 р. Луценка Антон Сергійовича було об­рано головою Люботинського сільського комітету незаможних селян.

10 травня,

170 років тому, у 1841 р. у "Харківських губернських відомостях" було опубліковане оголошення Харківського губернського прав­ління про продаж залізного винокурного паровика, який належав поміщику Михайлу Чекалову, за несплату ним священику Михайловському боргу 750 крб. асигнаціями.

12 травня,

195 років тому, у 1816 р. сталися сильні заморозки, із-за яких за­гинуло багато цвіту та листя на плодових деревах.

16 травня,

90 років тому, у 1921 р. Люботинський районний партійний ко­мітет зобов'язав Люботинський волвиконком терміново провести облік всіх музичних інструментів, як духових так і струнних, у гро­мадян Люботииської волості.

22 травня,

90 років тому, у 1921 р. А. Добронравного було обрано головою робітничо-селянської інспекції на ІІІ з'їзді продпрацівників Любо­тинського району.

25 травня,

10 років тому, у 2001 р. сесією Люботииської міської ради звання Почесний громадянин міста Люботина було присвоєне Черкашину Тимофію Трохимовичу, учаснику Другої Світової війни, ко­лишньому директору Люботииської бавовняно-ткацької фабрики.

27 травня,

120 років тому, у 1891 р. у Люботинському народному училищі (с. Старий Люботин) відбулися випускні екзамени, на яких були при­сутні член училищної ради Валківського повіту, справник, надвірний радник Роменський С.А., попечитель училища генерал Г.Г. Альбовський, законовчитель священик Олексій Титов, вчитель Федір Стрижаков та помічниця вчителя Т. Хижнякова. До випускного екзамену було допущено 11 учнів, десять з яких успішно його склали.

31 травня,

5 років тому, у 2006 р. помер Почесний громадянин м. Люботина Черняк Іван Тимофійович.

 

(Стрілець В. В. «Календар ювілейних та пам’ятних дат міста Люботина на 2011 рік», Люботин, ІВЦ ЛММК, 2011)




 Сторінки історії: квітень
Автор: Lubotin   Додано: 31 березня 2011   Переглядів:1347   Категорія - [Головна, Історія]
 

65 років тому, у 1946 р. працівниками паровозного депо Люботин було відремонтовано і відкрито цех підйомного ремонту.

Квітень,

65 років тому, у 1946 р. секретарем первинної партійної організа­ції депо Люботин було обрано Іващенка Андрія Сергійовича.

8 квітня,

65 років тому, у 1946 р. головою оборонної комісії Люботинської міської ради було обрано Бутенка Михайла Миколайовича.

8 квітня,

65 років тому, у 1946 р. головою комісії з питань культурно-соціального будівництва Люботинської міської ради було обрано Вільменка Григорія Леонтійовича.

8 квітня,

65 років тому, у 1946 р. головою комісії охорони здоров'я Любо­тинської міської ради було обрано Геллера Ноя Вульфовича.

9 квітня,

90 років тому, у 1921 р. згідно з рішенням президії Дорпрофсожу Південної залізниці в Люботині було відкрито дитячу колонію на 100 дітей. Через декілька місяців колонія була реорганізована у «дитячий санаторій спрощеного типу».

19 квітня,

170 років тому, "Харьковские губернские ведомости" опублікува­ли оголошення Валківської повітової шляхової комісії про виклик бажаючих взяти на себе будівництво чотирьох мостів у повіті. Серед цих мостів зазначено і міст по поштовому тракту з Полтави до Хар­кова в слободі Люботин в Каплунівському ярку на суму 273 крб. 61,75 коп. (ХГВ.— 1841.— 19 квітня. — № 15).

22—24 квітня,

175 років тому, сталися сильні заморозки, багато листя плодових дерев та овочевих культур загинуло.

25 квітня,

170 років тому, у 1841 р. відбулися торги бажаючих взяти на себе будівництво мостів у Валківському повіті, згідно оголошення Вал­ківської шляхової комісії. Бажаючих будувати міст в Каплунівсько­му ярку слободи Люботин не знайшлося. Такий бажаючий знай­шовся тільки після другого оголошення шляхової комісії у липні 1841 р.

26 квітня,

130 років тому, у 1881 р. всі селяни с. Гиївки з хлібом-сіллю зу­стрічали на межі земель села князя Дмитра Івановича Святополк-Мирського, який вдруге приїздить у свій маєток після його при­дбання.

90 років тому, у 1921 р. Рада Народних Комісарів України при­ймає декрет про створення показового дитячого будинку імені Т.Г.Шевченка в маєтку Гиївка (колишній Святополк-Мирського) поблизу Люботина.

30 квітня,

45 років тому, у 1966 р. Указом Президії Верховної ради СРСР керуючій відділком Байрак радгоспу «Люботинський» Клименко Парасці Семенівні було присвоєно звання Герой Соціалістичної Праці.

 

(Стрілець В. В. «Календар ювілейних та пам’ятних дат міста Люботина на 2011 рік», Люботин, ІВЦ ЛММК, 2011)




 Книга «Земское движение» И. П. Белоконского
Автор: Lubotin   Додано: 14 вересня 2010   Переглядів:1169   Категорія - [Головна, Історія]
 

Книга «Земское движение» И. П. Белоконского. Издание Московского книгоиздательского т-ва «Образование» 1910 г.

В книге приведены исторические данные о князе П. Д. Святополк-Мирском ( стр. 127, глава ІХ «Вторая половина 1904 года»).

 

Скачать книгу: zemskoe-dvizhenie.rar [3.34 Mb] (cкачувань: 45)




 Відкриття відновлених пам’ятних знаків
Автор: Lubotin   Додано: 8 вересня 2009   Переглядів:1361   Категорія - [Головна, Історія]
 

Відкриття  відновлених пам’ятних знаків

 

5 вересня 2009 року в Люботині відбулася церемонія відкриття відновлених пам’ятних знаків на могилах видатного російського воєначальника, губернатора Харківської області, учасника Кримської та російсько-турецької війн1877 – 1878 рр., кавказьких походів Дмитра Івановича Святополк – Мирського (1825 – 1899) та його сина російського державного діяча, міністра внутрішніх справ Російської імперії Петра Дмитровича Святополк – Мирського (1857 – 1914).

У церемонії взяли участь голова Харківської обласної ради Сергій Чернов, Люботинський міський голова Леонід Татунь, заступник Харківського міського голови

Віктор Христоєв, депутати обласної ради Ігор Массалов, Володимир Шевирьов, Володимир Проскурін та Володимир Россоха, заступник голови Люботинського міського відділу освіти Стрілець В.В., представники громадськості та духівництва.

Після урочистого богослужіння у могил Святополк – Мирських відбувся мітинг, виступаючі підкреслили , що ця подія має важливе значення як для Люботина так і для всієї Слобожанщини. «Символічно, що у день звільнення Люботина, коли у Люботині святкують день міста, ми відроджуємо пам'ять про наших земляків, які залишили значний слід в історії. Родовою рисою Святополк – Мирських , вихідцями з яких були видні державні діячі, військові та вчені, були відданість своїй справі та беззавітне служіння Батьківщині».

Сергій Чернов відзначив: «Відроджуючи історичну пам'ять, ми закладаємо фундамент під наше майбутнє, даємо вірні життєві орієнтири молодому поколінню».

 

Відкриття  відновлених пам’ятних знаків

 

Ініціаторами відновлення могил Дмитра Івановича і Петра Дмитровича стали депутати Харківської обласної ради Массалов І.Є., Россоха В.В., Шевирьов В.К. Активно включилися до роботи козаки нашої Люботинської козачої сотні під керівництвом Маліка В.Г. Сьогодні вже знято документальний фільм і готується до видання книга про цей стародавній рід. І це тільки початок відродження з небуття світлої пам'яті Святополк - Мирських. Надалі планується відновити садибу Святополк - Мирських і створити історико - культурний центр у Люботині на Гиївці.

 

Директор Люботинського краєзнавчого музею

Л.М. Каракаптан

 

Завантажити файл "Дворянский род Святополк-Мирских в Люботине" - dv_rod_sm.rar [9.47 Kb] (cкачувань: 83)

 

Фото - Пархоменко М.Д.

 

 

Відкриття  відновлених пам’ятних знаків

 

Відкриття  відновлених пам’ятних знаків


 




 «Люботинське городище».
Автор: Lubotin   Додано: 2 березня 2009   Переглядів:1868   Категорія - [Історія, Люботинський музей]
 

Збірник наукових трудів.

Харківський державний університет.

Ю. В. Буйнов, Б. А. Шрамко, А. В. Бандуровський, В. К. Міхєєв.

Харків «Регіон-інформ» 1998 р.


Завантажити повну версію документу




 ТАНКЕР «ЛЮБОТИН»
Автор: Lubotin   Додано: 13 лютого 2009   Переглядів:2261   Категорія - [Тимчасовий архів » Наше місто » Історія]
 

ТАНКЕР «ЛЮБОТИН»Славне місто Люботин подарувало свою чарівну назву морському красеню-танкеру, який було побудовано ще в 1962 році в далекій Японії. Довжина його 207м, ширина - 27м, швидкість ходи - 17,5 вузлів. Вантажопідйомність танкера 33000т, а водотоннажність - 46000т. Порт-приписка - м. Одеса.
21 серпня 1962 р. танкер «Люботин» було спущено на воду і після прийомки в порту Айой (Японія) він взяв курс до рідних берегів. Об 11 годині 20 хвилин цього ж дня на танкері було піднято державний прапор СРСР. Екіпаж складався з 40 чоловік - людей, різних за віком та національністю. Як правило, він перевозив нафтопродукти та, іноді, й сипучу вантажі та зерно. Завантажувався в Новоросійську, Одесі, Батумі. Доставляючи вантажі, він побував в Японії й на Кубі, в Болгарії та Італії, США й Швеції, Венесуелі та Франції, Ірані, Румунії, Англії, Канаді та Бразилії, Марокко і Сінгапурі та інших країнах.
Життя на танкері йшло своєю чергою: робота чергувалася з навчанням, у розпорядженні команди - бібліотека, кіноустановка, радіоприймач, басейн для плавання, а також волейбольний майданчик.

Всі ремонтні роботи матроси проводили самостійно. Кожен член екіпажу любовно обслуговує своє робоче місце. Посудину повністю автоматизовано.
Танкер «Люботин» завжди утримувався в зразковій чистоті та порядку.

Члени команди називали себе «люботинцями» і міцно підтримували зв'язок з мешканцями міста Люботина. Писали листи, телеграми, вітальні листівки. Майже 18 років підтримувались дружні зв'язки. Та ця дружба була заочною. А в грудні 1979 року нарешті відбулася зустріч на люботинській землі. Як самих дорогих гостей зустріли люботинці своїх мужніх трудівників морів та океанів і знайомили гостей з містом та його славетними традиціями, історією.
Нажаль, кораблям як і людям відведено не багато часту для служіння. І сьогодні вже не існує танкера «Люботин». Та він існує в нашій пам'яті та в історії нашого рідного міста.

Директор Люботинського краєзнавчого музею

Л.М. Каракаптан

 

Переглянути фото: https://fotki.yandex.ru/users/ditrum/