Ювілейні та пам'ятні дати серпня
Автор: Svetlana   Додано: 10 серпня 2017   Переглядів:112   Категорія - [Головна, Історія]
 

Ювілейні та пам'ятні дати серпня:

1 серпня,

- 115 років тому, у 1902 р. згідно з рішенням Харківського губернського земства у Люботині було відкрито міжповітову медичну дільницю;

- 105 років тому, у 1912 р. “Харківські губернські відомості” (№130) у спеціальному додатку опублікували список осіб, які мали право брати участь у виборах на з’їзді повітових землевласників: по Харківському повіту – Духовський Є.М. (642 дес. землі); Кульшин Григорій Тимофійович (473,5 дес., житель с. Гійовки), князь П.Д.Святополк-Мирський (847,5 дес. землі); по Валківському повіту – Духовський Є.М. (1634 дес. землі), князь Семен Миколайович Святополк-Мирський (877 дес. землі).

До списку священнослужителів Харківського повіту, які мали право участі у виборах у державну Думу на попередньому з’їзді повітових землевласників, внесено священика Миколаївської церкви села Гиї

вки Чіркіна Стефана Івановича, який мав 34 дес. землі.

 

4 серпня,

- 115 років тому, у 1902 р. “Харківські губернські відомості” надрукували замітку Й.А. Чуриліна “Рузультати врожаю в повіті”. У ній зазанчалося: “...за останні 12 років не було такого врожаю, як в цьому році. Селяни почувають себе забезпеченими і хлібом, і кормом для худоби”. (ХГВ. -1902.- 4 августа. - № 201).

 

5 серпня,

- 120 років тому, у 1897 р. Газета “Южный край” (№5694) повідомила про закінчення ремонту вокзалу першого класу станції Люботин, в ході якого стеля розписувалася масляними фарбами. Коли вокзал відкрили, то здивовані відвідувачі побачили щось неймовірне. “Намальована на стелі картина зображувала собою перекинутий через річку залізничний міст, який переломився на дві частини під вагою поїзда,що рухався по ньому. Вагони, пасажири та все інше летіло в річку…

Дивлячись на таку картину залізничної катастрофи, кожному відвідувачеві приходила думка про необхідність страхування життя при користуванні залізницею.

Одній же пасажирці при погляді на цю картину стало погано, вона втратила свідомість, а коли прийшла в себе, то найняла візника і поїхала до Харкова на простій селянській повозці”.

 

14 серпня,

- 70 років тому, у 1947 р. на сторінках газети «Большевик Южной» опубліковано текст Указу Президії Верховної Ради СРСР про нагородження урядовими нагородами за багаторічну та бездоганну роботу машиністів на залізничному транспорті до Дня залізничника працівників Південної залізниці. Серед нагороджених були: орденом Трудового Червоного Прапора машиніст паровозного депо Люботин Літкевич Петро Діомидович; орденом «Знак Пошани» машиніст паровозного депо Люботин Євдабніков Костянтин Костянтинович; медаллю «За трудову доблесть» машиністи паровозного депо Люботин Петров Павло Аксентійович та Приходько Георгій Семенович; медаллю «За трудову відзнаку» машиністи-інструктори паровозного депо Люботин Заїка Іван Матвійович та Кулішко Георгій Федорович, машиністи паровозного депо Люботин Варич Андрій Васильович, Герус Данило Олександрович, Коваленко Петро Спиридонович, Ліман Олексій Андрійович, Люмінарський Георгій Миколайович, Радченко Іван Олександрович, Смородський Архип Григорович, Шурига Микола Михайлович.

 

18 серпня,

- 160 років тому, у 1857 р. народився Петро Дмитрович Святополк-Мирський, князь, російський державний діяч.

 

21 серпня,

- 55 років тому, у 1962 р. спущено на воду танкер “Люботин” (судно для перевезення  рідких вантажів без тари), який було  збудовано в японському місті Айой. Танкер належав до класу суден “річка-море”. Його вантажопідйомність 35 тонн, екіпаж – 40 чоловік. Танкер перевозив нафту і нафтопродукти, здійснював рейси переважно на Кубу, а також в інші країни. Місто. – 2000. – 17 листопада. -  №14(31).

- 30 років тому, у 1987 р. 150 бригад локомотивного депо Люботин підтримали патріотичний почин машиніста локомотивного депо Валуйки В. Ткачова. Працівники депо Люботин вирішили до 70-річчя Великого Жовтня безкоштовно провести по одному пасажирському потягу. Зекономлені  кошти перерахували у Фонд миру. По декілька поїздів провели машиністи тепловозів І.Павлик, В. Ковальчук, машиніст електровозу О.Покрищенко.

 

23 серпня,

- 145 років тому, у 1872 р. вперше відвідав Караванський завод його новий власник Євген Михайлович Духівський. Попереднім власником заводу був Карл Федорович фон Мекк - Губський П.В. Караван. – Х.: Просвіта, 1998. – С.127.

 

30 серпня,

- 105 років тому, у 1912 р. у сл. Люботин народився Шпілько Павло Іванович, у майбутньому Герой Радянського Союзу.

                                                                                                                                                                           В. В. Стрілець, начальник відділу освіти




 Хроніка подій з історії м. Люботина
Автор: Svetlana   Додано: 17 липня 2017   Переглядів:165   Категорія - [Про місто » Історія]
 

295 років тому, у 1722 р.

- У списку населених пунктів Харківського полку, який був складений Харківською полковою канцелярією значилося, що у російського поміщика Степана Романовича Бірєва, який проживав у селі Капітонівка, кріпосні селяни платили оброк хлібом та грошима. Цей поміщик володів винокурним заводом на два казани, де виробляв 100 відер горілки за рік, але винокуріння здійснював лише для власних потреб. Це перша документальна згадка про винокуріння в Люботині. ( ЦДІАУ,ф.1725, оп. 1, спр.12, арк. 126).

- Значна частина села Капітонівки Люботинської сотні належала сибірського полку капітану Олександру Дементійовичу Чорноглазову. Кріпосними селянами у нього значились Ілля Сидорович Мащенко, Роман Павлович Заведенко, Лук’ян Максимович Щербань, Тимофій Савелійович Надутий, С.Л. Голованенко, Трохим Григорович Левченко, Максим Андрійович Куриленко, Федір Мартинович Петунов, Герасим Андрійович Колєсніков, Василь Романович Трохименко, Клим Романович Ушкало, Василь Григорович Пихоль, Семен Миколайович Марченко. (ЦДІАУ,ф. 1725, оп.1, спр. 12,арк.125, 125 зв., 126).

- “В Ржавце при пруде Ржавце Харьковского уезда действовала церковь Зачатия Святой Анны. К ней были прихожанами жители с. Гиевки на р. Мерефе.” (Щелоков К.П.  Историческая хронология Харьковской губернии. - Х.: Университетская типография,1882. - С.86 ).

285 років тому, у 1732 р.

- за даними перепису Хрущова у містечку Люботин Харківського полку налічувалося всього 179 дворів, 229 будинків та 807 чол. жителів. Сотник та його діти мали 1 двір, в якому проживало 3 особи. 39 дворів (61 будинок) належали козакам, яких налічувалося 217 осіб. Підпомічників було 356 осіб і проживали вони у 104 дворах та 124 будинках. Робітників налічувалося у слободі 46 чоловік. Проживало 9 чол. служителів православної церкви. (ЦДІАУ,ф.1725, оп. 1, спр.22, арк. 672).

- за даними цього ж перепису у капітана Бірєєва було 27 кріпосних селян, у полковника Шидловського - 12, у капітана Ф. Аболмосова - 5, у ротмістра ландміліцького полку О. Шедопирського - 9. Усі кріпосні селяни люботинських поміщиків були поселені на купленій землі. (ЦДІАУ,ф.1725, оп. 1, спр.22, арк. 1161-1163 зв.).

- за даними цього ж перепису люботинським сотником був Гаврило Петровський, 60 років, мав двох синів -  13-річного Андрія та 5-річного Федора (ЦДІАУ,ф.1725, оп. 1, спр.22, арк. 691).

250 років тому, у 1767 р. у Слобідсько-Українській губернській канцелярії у списках дворян Валківського повіту значаться люботинські поміщики: полковий обозний Ілля Ковалевський (мав 96 душ кріпосних селян), ротмістр Костянтин Ковалевський, відставний прем’єр-майор Григорій Федотов (6 душ), есаул Андрій Петровський (13 душ), сотник Гаврило Альбовський (29 душ), сотник Семен Романовський (71 душа), дружина прапорщика Олександра Чорноглазова (35 душ), сотник Іван Смородський (5 душ), підпрапорні Федір Петровський (6 душ) та Григорій Щедопирський (11 душ), канцелярист Іван Д’яконов (3 душі). (ЦДІАУ, ф.1710, оп. 2, спр.370, арк. 63-64).

245 років тому, у 1772 р. у військовій слободі Люботин Валківського комісарства проживало 1185 чоловіків та 1149 жінок, всього - 2334 особи. (ЦДІАУ, ф.1710, оп. 2, спр.3796, арк. 11 зв.).

240 років тому, у 1777 р. поміщик Валківської округи поручик Григорій Олексійович Петровський звернувся з чолобитною до цариці Катерини ІІ в якій прохав відказати за ним та внести до відповідних земельних реєстрів нерухоме майно, куплене ним у поміщика, відставного полкового єсаула А.Петровського в люботинських дачах в урочищі Довгого Байраку минулого 1776 року.

220 років тому, у 1797 р.

- слобода Люботин в ході адміністративної реформи та поділу повітів  на волості була включена до Огульчанської волості Харківського повіту Слобідсько-Української губернії;

- рід Альбовських – Альбоських був занесений у дворянські книги Харківської губернії. Альбовські у 80-х роках XVII століття переселилися з Правоборежної України на Слобожанщину і оселилися в Люботині. Представник роду Федір Альбовський був люботинським сотником.

215 років тому, у 1802 р. під час чергової адміністративної реформи слобода Люботин у складі Огульчанської волості була віднесена до Валківського повіту.

205 років тому, у 1812 р. була зима з сильними морозами, в результаті яких загинуло багато плодових дерев, пізніше ця зима отримала серед місцевого населення назву "французької".

195 років тому, у 1822 р.

- у селі Гиївці налічувалося 113 парафіяльних дворів, в яких проживало 447 чоловіків та 455 жінок.  У селі Богданівка проживав власник села колезський асесор Михайло Чекалов і налічувалося 20 дворів. (ДАХО, ф. 40, оп. 110, спр. 1739, арк. 139).

- Зима з сильними морозами, в результаті яких загинуло багато плодових дерев.

190 років тому, у 1827 р. зима з сильними морозами, в результаті яких загинуло багато плодових дерев та хлібних посівів.

180 років тому, у 1837 р.

- відбулося укрупнення винокурного виробництва в хуторі Караван (об'єднано три заводи в один) статським радником Г.Р.Шидловським. Цим об’єднанням було започатковано сучасний Караванський спиртовий завод;

- громадський  будинок з дозволу Харківського губернатора у слободі Люботин було переобладнано під богодільню (будинок для людей похилого віку);

- серед великої рогатої худоби в слободі Люботин розпочалася епідемія ящура.

175 років тому, у 1842 р. пройшло розмежування земель різних власників у хуторі Олександрівському та пустощі Чорноглазовській Люботинської волості, під час якого 21 власник вивів свої черезполосні ділянки в одне місце.

160 років тому, у 1857 р. у 600 дворах люботинців знаходилося на утриманні 1200 робочих пар волів.

145 років тому, у 1872 р. сотськими у слободі Люботин були Дорофій Почепецький, Петро Коваленко, Дмитро Каракаптан, Макар Кальченко, Кузьма Нестеренко.

140 років тому, у 1877 р. довідкове видання "Список сельских обществ и волостей Харьковской губернии" відмічало, що в Люботинській волості існує два селянських товариства: Люботинське та Богданівське. До Люботинського входили слобода Люботин, хутори Манченки та Ревчик ( в товаристві налічувалося 1764 чол. державних селян), до Богданівського - села Богданівка (70 селян-власників), Андріївка та хутір Бистряний (24 тимчасовозобов'язаних селян). Крім того в селі Гійовка Коротичанської волості Харківського повіту існувало також сільське товариство селян-власників, в якому налічувалося 270 чол.

135 років тому, у 1882 р.

- розпочалося промислове вирощування картоплі поблизу села Гиївки у зв’язку з необхідністю забезпечити сировиною місцевий винокурний завод Д.І.Святополк-Мирського;

- у Люботині була дозволена ярмарка – Семенівська, яка проходила щорічно 1 вересня (на один день). Пізніше вона стала мануфактурною;

- у Люботині розпочала свою діяльність  народовольча робітнича організація серед працівників паровозного депо. Керівники організації були  Петро Леонтійович Антонов, Василь Іванов.

125 років тому, у 1887 р. на Всеросійській сільськогосподарській виставці, яка проходила у Харкові жителем слободи Люботин Георгієм Володимировичем Дорошенком були представлені різні види чорнил. Серед експонатів виставки значилися такі чорнила: конторське, алазалінове, антрацитове, копіювальне, інтенсивне, фіолетове, металеве, кармінове, золоте, срібне, симпатичне, чорнило для мічення білизни, штемпельна фарба, чорнильний порошок (червоний, чорний, голубий, зелений, фіолетовий) та гуміарабік.

125 років тому, у 1892 р. поблизу станції Люботин був влаштований спеціальний холерний притулок на 14 ліжок з спеціальним санітарним загоном для надання допомоги хворим на холеру, яких знімали з потягів на станції.

120 років тому, у 1897 р. для забезпечення безперебійних вантажоперевезень Харківсько-Миколаївська залізниця протягом проклала і відкрила рух другої колії залізниці між Люботином та Новою Баварією.

115 років тому, у 1902 р.

- у пристанційному селищі станції Люботин було відкрите початкове однокласне трирічне народне училище, яке часто називали Яловенківським або Люботинським другим (зараз це Люботинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4)

- товариством споживачів Харківсько-Миколаївської залізниці було відкрито на станції Люботин лавку.

110 років тому, у 1907 р.

- на станції Люботин було відкрито відділок служби руху Південної залізниці, а через деякий час служби колії;

- у Люботині  було відкрито відразу три приватних навчальних заклади: приватне освітнє училище при станції Люботин Г.П.Воронової, приватне освітнє училище Г.Г.Фіолетової та училище О.А. Нестеренко.

105 років тому, у 1912 р.

- Валківським повітовим земством ухвалено рішення про  будівництво нового приміщення для Яловенківського початкового училища;

- на станції Люботин було влаштоване централізоване управління залізничними стрілками із застосуванням електрожезлової сигналізації Вебб Томпсон.

- на південно-західній околиці пристанційного селища Люботин в 4 км від залізничної станції біля Певного ставка розпочав свою роботу цегельний завод, цеглу виробляли вручну і обпалювали в ямах соломою;

- за даними “Харківського календаря на 1912 рік” у слободі Люботин налічувалося 4445 жителів, у хуторі Яловенковім – 3774 жителів, у хуторі Ревчик – 1214 жителів, в Гійовці – 1450 жителів.

- волосним старшиною Люботинської волості був Зінченко Митрофан Миколайович, волосним писарем - Літкевич Павло Діомидович, головою волосного суду - Тарануха Федір Якович.

- начальником Люботинської поштово-телеграфної контори був Шапоренко Трофим Григорович, його помічником – губернський секретар Нікіфоров Петро Васильович; поштово-телеграфними чиновниками – Чаговець Олексій Михайлович, Дем’янченко Олександр Дмитрович, Білойван Микола Гаврилович та Медвідь Олексій Васильович.

- у переліку фабрик та заводів по Люботинській волості значилися:

парові млини – Чаговця Н.Л. в хут. Яловенковім (працювало 1 чол.);

водяні млини  - Солодая та Горбовцова на ст. Люботин; П.Д.Святополк-Мирського в с.Гиївці (1 чол.);

винокурні – Духовського Є.М. в хуторі Караван (18); П.Д.Святополк-Мирського в с. Гиївці;

заводи фруктових вод – Краснянського П.П. (2 чол.) та Бикова Н.А. в хут. Яловенковім;

цегляні заводи – Кулика Р.В. в хут. Караван (3 чол.), Зименко М.Ф. (1 чол.), Певного Н.Н. (10), Гахова Д.М. (1) – в слободі Люботин; спадкоємців Величенко Я (8 чол.) в хут. Яловенковім; Альбовського В.Г. в хут. Коваленковім; Еткало М.А. (1) в хут. Нестеренковому;

- управлінням Південної залізниці на ст. Люботин було відкрито склад з  продажу вугілля для місцевого населення;

- поблизу Люботина тривалий час проживав відомий російський релігійний філософ Микола Олександрович Бердяєв.

100 років тому, у 1917 р. незадовго до Жовтневої революції в Люботині поселилася родина майбутньої письменниці Наталії Забіли.

95 років тому, у 1922 р.

-народився Абдулов Іван Пилипович, Герой Радянського Союзу, учасник Великої Вітчизняної війни, снайпер, який пав смертю хоробрих в бою під Люботином 11 березня 1943 року;

-народився Гомолко Борис Мефодійович, льотчик-винищувач, лейтенант, учасник Великої Вітчизняної війни, який здійснив таран фашистського літака на висоті 2500 м. під Сталінградом, випускник Люботинської СШ № 3.

80 років тому, у 1937 р.

- у радгоспі «Люботинський садокомбінат» працювало 13 стаханівців, із них 8 комсомольців.

- у колгоспі «Нове життя» Гиївської сільради стахановець-тепличник забезпечував врожай помідор по 7,8 кг з 1 квадратного метра.

55 років тому, у 1962 р.

- експедиція Харківського державного університету продовжила розкопки Караванського курганного могильника. Цього року було досліджено 10 курганів, більшість з яких виявилися пограбованими;

- відкрито дитячий садок по пров. Луначарського, 11 (зараз це Люботинський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 3).

50 років тому, у 1967 р.

- на Караванському спиртозаводі почала діяти перша установка з вирощування ферментів. Це дало можливість замість 4 тонн проса використовувати лише 350 кг висівок. Фактично ця установка зекономила підприємству 35 тис. крб. в рік. До ювілею Жовтневої революції на заводі була запущена ще одна установка для вирощування ферментів, встановлено вакуум охолодження, котельня заводу була винесена з підвалу в окреме приміщення і переведена на рідке паливо.

- на Люботинському харчокомбінаті господарським способом до ювілею Жовтневої революції було збудовано цех з виробництва лимонаду.

- на території Люботинської середньої школи № 1 було встановлено пам'ятник учасникам громадянської війни, які загинули за встановлення  радянської влади в Люботині.

 30 років тому, у 1987 р.

- у парку ім. Леніна було встановлено карусель, на придбання та встановлення якої було витрачено 26 тис. крб.

- локомотивне депо. Локомотивними бригадами за рік зекономлено 542 тис. кіловат годин електроенергії та 559 т дизельного палива.

- розпочалося будівництво прибудови для шестирічок у Люботинській восьмирічній школі № 7.

- закрито родильне відділення міської лікарні із-за невідповідності приміщення санітарним нормам.

25 років тому, у 1992 р. земельною комісією міськвиконкому під городи жителям Люботина було виділено 170 га орної землі.

20 років тому, у 1997 р. була надрукована книжка: “Милиция Южной: Краткий истори-ческий очерк в документах, печатных и фотоматериалах /Н.С.Супрунов, Г.П.Колесников, Н.Ю.Сандеева и др. – Х.:УМВД Украины на ЮЖД,1997. – 140с.” Наклад видання 2000 екз. У виданні згадується Юрченко Т.І., житель нашого міста, є дані про діяльність лінійного відділення транспортної міліції на ст.Люботин.

15 років тому, у 2002 р. вийшла збірка поезій Костя Маковійського «У великоднім милосерді».

10 років тому, у 2007 р.

- у харківському видавництві «Майдан» вийшла збірка поезій Костя Маковійського «Шелест осені»,

- у харківському видавництві «Титул» вийшла збірка поезій Олександра Кибальника «Дебют матадора».

Стрілець В.В., начальник відділу освіти 




 Люботин у роки війни
Автор: Chekardina   Додано: 29 серпня 2012   Переглядів:872   Категорія - [Головна, Історія]
 

Люди повинні знати своїх героїв,

бо народ як велика спільність живе і має майбутнє,

поки пам'ятає своє минуле, свою історію.

 

Велика Вітчизняна війна, що палахкотіла 1418 днів та ночей, і сьогодні тривожить душі ветеранів, вдів, їх дітей, які самі стали давно вже стали батьками…

Минуло 67 років після війни. Та герої, які полягли заради життя і щастя наступних поколінь, не вмирають у пам'яті народній.

Разом з рідними та близькими ми сумуємо за воїнами та мирними жителями Люботина, які загинули або були закатовані у жахливі роки війни.

У ході жорстоких тривалих боїв, що чотири рази за час війни точилися на території нашого міста, під час фашистської окупації загинули тисячі громадян.

18 - 20 жовтня 1941 р. - жорстокі бої в районі м. Люботина. Наше місто захищали воїни 1051 та 1053 стрілецьких полків 300 стрілецької дивізії. У боях відзначилися рядові-кулеметники Ігнатенко, Сичов, артилеристи - Поліщук, Домовий, Бородін та інші.           

З 20 жовтня 1941 р. розпочалася фашистська окупація міста. Розпочалися масові
репресії проти населення.                                                                   

19 лютого 1943 р. у ході боїв в районі м. Харкова частинами 25-ї гвардійської стрілецької дивізії під командуванням полковника П.К. Казакевича звільнено м. Люботин.

8 березня 1943 р. на підступах до Харкова в районі Старого Люботина відбувся надзвичайно напружений бій між воїнами 303 стрілецької дивізії 57 армії Воронезького фронту та відбірними есесівськими військами. У бою загинула одна із рот 849 стрілецького полку. Смертю хоробрих загинув єфрейтор І.П. Абдулов, відзначилися сержанти С.С. Разін та М.С. Карнаков (всі отримали звання Героя Радянського Союзу).

З 8 березня 1943 р. в місті відновлено окупаційну владу. Розпочалися масові арешти та репресії. Загарбники відкрито грабували місцеве населення, облавами забирали невільників для відправки у Німеччину, за найменшу непокору - розстрілювали і вішали, живцем закопували у землю, палили.

За два роки окупації від рук фашистів загинуло 912 жителів Люботина.

За весь період окупації з міста на каторжні роботи до Німеччини було вивезено 980 юнаків та дівчат.

26-29 серпня 1943 р. - жорстокі бої за шсТо ЛіЬботин.

29 серпня 1943 р, - місто було звільнено частинами 84-ї, 252-ї, 116-ї та 28-ї гвардійської стрілецьких дивізій. У боях за звільнення нашого міста відзначилися К.О. Орлов, М.Ф. Архіпов, О.В. ІЦербаков, Є.В.Захаров, П.І. Юров, П.І. Архипенко, О.А. Рула, П.А. Немудрий, П.М. Рогозін, Ф.Н. Іднатулін, Ш.К. Ахмеджанов, Ю.Г. Розенберг, І.К. Джинчарадзе та ін.                     

407 захисників та визволителів нашого міста навічно залишились лежати у люботинській землі.

495 жителів нашого міста загинули смертю хоробрих на великих просторах Радянського Союзу та за його межами.

За відвагу і стійкість, проявлені в боротьбі з фашистськими загарбниками, 2041 люботинець нагороджений бойовими орденами та медалями, а льотчикам М. Ф. Денчику, Ю.Я.Чепізі, артилеристу П.І. Шпильку присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Давно відгриміли бої, зарубцювалися рани на тілі землі, буйно колосяться хлібами поля, колись густо засіяні мінами... А події далеких років живуть у пам'яті народній, бо не можна забути тих, хто не повернувся з війни, хто віддав усього себе заради життя і щастя наступних поколінь. Пам'ять про земляків-героїв фронту і тилу, про наших визволителів священна. Вона буде жити вічно.




 Хроніка подій з історії м. Люботина - липень
Автор: Lubotin   Додано: 26 червня 2012   Переглядів:740   Категорія - [Про місто » Історія]
 

У липні,

- 130 років тому, у 1882 р. була сильна засуха, на деревах опало листя;

- 100 років тому, у 1912 р. у садах люботинців з'явилася яблунева міль, яка повністю знищила врожай яблук цього року, а на луках значної шкоди травам завдала гусінь лугового метелика.

- 95 років тому, у 1917 р. при паровозному депо було створено революційний військовий штаб, а також озброєний загін робітників (міліція). У складі загону були О.П. Радченко, М.С. Кондаков, П.М. Барчан, М.Г. Солодченко П.Л. Горельчаник, І.Т. Нечипоренко, Д.Д. Губаренко, В.М. Глуходід, А.Р. Гончаров, С.С. Масюк та інші.

- 10 років тому, у 2002 р. перший швидкісний рейс зробив почесний залізничник машиніст Леонід Довженко та помічник машиніста Сергій Прядка.

Початок липня,

115 років тому, у 1897 р. любителями сценічного мистецтва Люботина  були влаштовані концерт, вистава та танцювальний вечір у приміщенні вагонних майстерень станції Люботин. Особливе зацікавлення дачників та місцевих жителів викликав концерт, в якому брали участь випускники Петербургської консерваторії, які приїхали в Харків на відпочинок.

1 липня,

45 років тому, у 1967 р. Люботинська ткацька фабрика на виконання постанови ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС перейшла на п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.

5 липня,

15 років тому, у 1997 р. було реорганізовано ЗОШ № 7 І-ІІІ ступенів шляхом об'єднання її з ЗОШ № 1 з усіма учнями, класами та вчителями; ліквідовано Гиївську ЗОШ І-ІІ ступенів, на її базі відкрито три початкових  класи, як філію ЗОШ № 1; видатки на комунальні послуги на утримання ЗОШ і ясла-садка селища Караван віднесено за рахунок Караванських спиртозаводу та заводу сухих кормових дріжджів за їх згодою.

6 липня,

195 років тому, у 1817 р. Харківська палата цивільного суду засвідчила купчу на маєток у Люботинських дачах в урочищі на Середньому Яру, який продала поміщиця Агрипина Марченкова дворянці Тетяні Гончаренковій. (ДАХО, ф.103, оп.1, спр. 6, арк. 34).

13 липня,

125 років тому, у 1887 р. Міністерство внутрішніх справ Росії затвердило статут Люботинського громадського зібрання.

15 липня,

25 років тому, у 1987 р. було відкрито автобусний маршрут Люботин – Харків.

18 липня,

100 років тому, у 1912 р. на посаду церковного старости Миколаївської церкви села Гиївки було обрано генерал-ад’ютанта, князя П.Д.Святополк-Мирського. До цього церковним старостою був Д.І. Святополк-Мирський.

21 липня,

95 років тому, у 1917 р. газета “Южный край” повідомляла, що в околицях Харкова та Люботина на дачах солдати-дезертири влаштовують великі крадіжки, що тривожить спокій місцевих жителів.

24 липня,

25 років тому, у 1987 р. Міністром шляхів сполучень СРСР був премійований мостовий майстер Люботинської дистанції колії Кондратенко Василь Якович «… за успішну підготовку та проведення водоборотьби на залізниці, забезпечення стабільної роботи транспорту у складний весняний період та проявлену при цьому ініціативу».

26 липня,

90 років тому, у 1922 р. серед жителів міста Люботина були розміщені 15 дітей з Поволжя.

29 липня,

25 років тому, у 1987 р. після завершення реконструкції стадіону в парку ім. Леніна, відбулося велике спортивне свято, присвячене Дню залізничника. У цей же день на стадіоні фінішував масовий спортивний агітаційний пробіг Суми-Люботин, який тривав 5 днів

 

В.В. Стрілець, заступник начальника Люботинського міського відділу освіти




 Хроніка подій з історії м. Люботина - Червень
Автор: Lubotin   Додано: 26 червня 2012   Переглядів:664   Категорія - [Про місто » Історія]
 

У червні,

255 років тому, у 1757 р. місцеві жителі Максим Куценко, Михайло Терещенко, Степан Побесєдін, Федір Жилєнко, Іван Харченко потравили худобою посіви на куплених землях сотника Андрія Гавриловича Петровського. Самого сотника закрили в його хуторі Водяне. Збитки від потрави склали 73 крб. (ЦДІАУ,ф.1725, оп. 1, спр.438, арк. 1).

У червні,

150 років тому, у 1862 р. Харківська палата державного майна затвердила кошторис на прибудову до Вознесенської церкви та на дзвіницю в сумі 9625 крб. 99 коп.

1 червня,

140 років тому, у 1872 р. начальником станції Люботин було призначено особистого почесного громадянина міщанина Теофіла Вікентійовича Оржановського. (ДАХО, ф. 318, оп.2, спр.31, арк. 69).

7 червня,

180 років тому, у 1832 р. був сильний мороз до 4-5 градусів, в результаті якого багато плодових і лісових дерев загинуло.

15-27 червня,

90 років тому, у 1922 р. розпочався другий етап компанії з вилучення коштовностей із люботинських храмів. З люботинських церков (за виключенням Миколаївської Гиївської церкви, матеріали по якій не знайдено) в ході цієї компанії було вилучено 98 кг 532 г срібла.

29 червня,

260 років тому, у 1752 р. було проведено розподіл майна померлого губернського секретаря Семена Федотова, яке знаходилося в слободі Полупанівці в Люботинських дачах між його дружиною Марфою Федотовою та дочкою Іриною Семенівною. До нерухомого майна належали 115 десятин 1774 кв. сажнів орної і сінокісної землі та лісу і водяний млин на р. Люботинці. (ДАХО, ф. 284, оп.1, спр.62, арк. 5 зв.)


В.В. Стрілець,

заступник начальника Люботинського міського відділу освіти




 Хроніка подій з історії м. Люботина - травень
Автор: Lubotin   Додано: 26 червня 2012   Переглядів:641   Категорія - [Про місто » Історія]
 

У травні,

- 210 років тому, у 1802 р. наприкінці травня сталися заморозки, які пошкодили листя та цвіт багатьох плодових дерев у садках люботинців;

- 45 років тому, у 1967 р. учні та працівники Гиївської восьмирічної школи посадили шкільний парк Перемоги на честь 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції.

8 травня,

45 років тому, у 1967 р. у селищі Караван відкрито пам’ятник радянським воїнам, які загинули при визволенні селища.

9 травня,

45 років тому, у 1967 р. в урочистій обстановці на приміщенні Гиївської восьмирічної школи було відкрито меморіальну дошку на честь колишніх учнів школи, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни. Пошукову роботу здійснили учні групи «Пошук» під керівництвом І.Т. Черняка.

15-18 травня,

115 років тому, у 1897 р. у слободі Люботин та навколишніх хуторах пройшли сильні ливні, річки розлилися, низини були затоплені. Сильно постраждали городи місцевих селян.

18 травня,

180 років тому, у 1832 р. стався сильний приморозок, в результаті якого дерева втратили багато листя та цвіту.

25 травня,

45 років тому, у 1967 р. колектив Люботинської ткацької фабрики у соціалістичному змаганні за достойну зустріч 50-річчя Великого Жовтня достроково виконали план п’яти місяців з випуску валової продукції.

15 років тому, у 1997 р.

- дитячі дошкільні заклади були переведені на утримання батьків та інші джерела фінансування, Будинок дитячої творчості переведено на господарчий розрахунок стосовно заробітної плати керівників гуртків, навчально-виробничий комбінат на повний господарчий розрахунок (рішення виконкому № 273 від 11.03.1997;

- згідно з рішенням VII сесії ХХІІ скликання Люботинської міської Ради народних депутатів від 24.04.1997 р. "Про реорганізацію освітніх закладів м. Люботина згідно виділених лімітів фінансування" було закрито Люботинський ясла-садок № 3 по вул. Гагаріна №4 (потужність 55 дітей).

28 травня,

45 років тому, у 1967 р. колективи Люботинського цегельного заводу та Люботинського побуткомбінату у соціалістичному змаганні за достойну зустріч 50-річчя Великого Жовтня достроково виконали план п’яти місяців з випуску валової продукції.

30 травня,

90 років тому, у 1922 р. у приміщенні вокзалу першого класу станції Люботин було влаштовано концерт харківського артиста Дольського. Половина збору від концерту у сумі 2300000 крб. була перерахована у фонд допомоги голодуючим Поволжя.

31 травня,

115 років тому, у 1897 р. у Люботині та околицях пройшов сильний ливень з градом, який розпочався біля 6 години вечора і тривав протягом 3 годин. Вже через півгодини після початку всі низини було затоплено. Наслідком зливи стали розмиті дороги та знесені мости.

 

В.В. Стрілець,

заступник начальника Люботинського міського відділу освіти




 Свято–Вознесенський храм
Автор: Lubotin   Додано: 4 квітня 2012   Переглядів:1166   Категорія - [Головна, Історія, Люботинський музей]
 

Свято–Вознесенський храм

 

Історія православної церкви в Люботині бере свій початок з моменту заселення слободи близько 1650 року. Православний храм у слободі з'явився майже одночасно з появою тут перших жителів. Як відомо, статус слободи українські поселення здобували лише тоді, як в них будували церкви.

Підтвердження цього можна знайти і в найбільш повній праці з історії дореволюційної церкви на Харківщині, - "Історико–статистичному описі Харківської єпархії" єпископа Харківського та Богодухівського Філарета (Дмитра Григоровича Гумілевського). "Поелику же Люботинское или Люботино с первого раза населилось целою массою народа: то это уже даёт видеть, что первый храм построен здесь был в одно время с первым заселением Люботина, т. е. около 1650 г."

За переписом 1724 р. при П'ятницькій Люботинській церкві вказано 233 двори парафіян. Першими парафіянами названо Самійла Смородського, сотника Гаврила Петрова, Федора Альбовського, Федора Лопатинського.

 

Збереглися свідчення, що метричні книги П'ятницької церкви розпочиналися з 1725 р.

У 1741 р. за клопотанням Харківського полкового судді Олександра Чорноглазова (жителя слободи Люботин) місцевими властями було дозволено будівництво храму Святої Параскеви в слободі. Наступного року дерев'яну церкву було збудовано та освячено, але невдовзі вона згоріла.

У 1750 р. було збудовано новий дерев'яний храм Святої Параскеви. Цього ж року цей храм було і освячено. Про це свідчить стародавній антимінс з написом: "В храм Святої Параскеви в слободі Люботині" за підписом Іосафа, єпископа Білгородського.

У відомості Валківського комісарського правління за 1768 р. у військовому містечку Люботин значилося дві дерев'яні церкви: П'ятницька та Святої Параскеви.

З 1775р. духівництво сільських церков Слободсько-Української губернії отримало земельні наділи. Наділили землею і люботинські церкви.

1792р. Харківським єпархіальним управлінням до Люботинської церкви Святої Параскеви був призначений священником двадцятидев'ятирічний Федор Кирилович Літінський.

З 17 жовтня 1799 р. Харків став єпархіальним центром: створена Слобідсько-Українська єпархія.

У 1801 р. Харківським єпископом Христофором Сулимою було затверджено штат люботинських церков. У П'ятницькій церкві повинно було бути 2 священика, дияконів – 1, дячків – 2, паламарів – 2.

 

Свято–Вознесенський храм

 

У документах Харківської духовної консисторії збереглися відомості про П'ятницьку церкву за 1804 р. Священиками цієї церкви були Кіндрат Залєський та Федір Літінський, дияконом Микита Стефановський, "церковь деревянная, построена в давних годах, крепка; колокольня деревянная, старая, на ней колоколов 4 (один весом 23 пуда 39 фунтов, а другие меньше ). В селении помещичьих дворов 13, казённых обывателей 399, помещичьих подданных 36; всего душ в слободе 3792.

Значною подією у житті парафіян слободи Люботин стала закладка кам'яної церкви Святої Параскеви, яка відбулася 17 лютого 1805 р

 

Завантажити документ: Свято–Вознесенський храм [4.54 Mb] (cкачувань: 82)




 Хроніка подій з історії м. Люботина - Квітень
Автор: Lubotin   Додано: 3 квітня 2012   Переглядів:804   Категорія - [Головна, Історія]
 

У квітні,

 

10 квітня,

25 років тому, у 1987 р. у газеті «Южная магистраль» надрукована інформація про нагородження іменним годинником Міністра шляхів сполучення СРСР за досягнуті успіхи та проявлену ініціативу в поширенні та запровадженні досвіду Білоруської залізниці з підвищення ефективності роботи та значне прискорення темпів зростання продуктивності праці начальника станції Люботин Ісаєнко Н.Ю.

 

11 квітня,

90 років тому, у 1922 р. Люботинський комітет взаємодопомоги вирішив у перші три дні Пасхи (з 11.04.) провести в Люботинському районі добровільний збір на користь голодуючих Поволжя. У проведенні збору активну допомогу надавав Люботинський райпартком.

 

17 – 24 квітня,

90 років тому, у 1922 р. у Люботинському районі було оголошено "Тиждень допомоги голодуючим Поволжя" протягом якого проводилися збори пожертвувань та продаж значків. У ході тижня було зібрано грошима 117214700 крб. та продуктами: хлібом – 5 пудів 76 фунтів, мукою – 2 пуди 36 ф., зерном – 2 пуди 12 ф., картоплею – 29 пудів 6 ф., сухими грушами – 7 пудів 33 ф.

 

18-22 квітня,

90 років тому, у 1922 р. розпочався перший етап компанії з вилучення коштовностей із люботинських храмів

 

22 квітня,

210 років тому, у 1802 р. священиком Миколаївської церкви в с. Гиївці призначено дяка Предтеченської церкви с. Сніжного Кута Харківського повіту Нестерова (ДАХО, ф. 40, оп.2, спр. 61).

 

25 квітня,

110 років тому, у 1902 р. Харківське повітове земство в газеті "Харківські губернські відомості" повідомило про склад відділів на Харківській повітовій сільськогосподарській виставці. Розпорядником відділів кустарно-ремісничої промисловості та знарядь і машин, які використовуються в місцевому сільськогосподарському виробництві та кустарній промисловості призначено Чуриліна І.А.,землевласника та жителя села Гиївки.

 

В.В. Стрілець, заступник начальника Люботинського міського відділу освіти




 Сторінки історії - грудень
Автор: Lubotin   Додано: 1 грудня 2011   Переглядів:832   Категорія - [Головна, Історія]
 

1 грудня,

90 років тому, у 1921 р. на станції Люботин головною управою Всеукраїнського Червоного Хреста було організовано харчувальний пункт №9 допомоги біженцям голодуючих губерній. Отримати обід у цьому пункті могли лише діти-біженці віком від 4 до 14років.

1 грудня,

20 років тому, у 1991 р. у місті відбувся перший за всю його істо­рію місцевий референдум. 18227 чоловік взяли участь у референду­мі (76%). З них 92,8% проголосували за надання місту статусу міста обласного підпорядкування.

6 грудня,

5 років тому, у 2006 р. у Люботинській гімназії № 1 відбулося офіційне відкриття оновленого спортивного залу із приміщення­ми. Друге життя в них вдихнули великі любителі фізичної куль­тури і спорту депутат Харківської міської ради Нечипоренко О.С. і підприємець Ольховський С.В. Після офіційної частини відкриття відбувся турнір з волейболу серед юнаків. Переможцями турніру стала команда гімназії № 1.

10грудня,

90 років тому, у 1921 р. за ініціативою місцевого комітету праців­ників освіти були відкриті місячні курси працівників освіти.

10 грудня,

15 років тому, у 1996 р. до штату Караванської ЗОШ 1-Ш ступе­нів введено посаду заступника директора з виховної роботи (рі­шення виконкому Люботинської міської Ради народних депутатів № 1654 від 12.11.1996 р.).

11 грудня,

130 років тому, у 1881 р. у газеті "Харьковскиегубернскиеведомости" опубліковано список осіб, які внесені в загальний список осіб присяжних засідателів по Валківському повіту на 1882 рік. Серед них селяни Люботинської волості: Гречка Аврам Якович, Захаренко Лук'ян Данилович, Літкевич Олександр Васильович, Приходько Григорій Юхимович, ПідченкоЯків Євдокимович, Тижненко Федір Петрович.

12 грудня,

65 років тому, у 1946 р. тимчасово виконуючим обов'язки місько­го голови було призначено Бугаєнка Миколу Тихоновича.

15 грудня,

90 років тому, у 1921 р. на засіданні Президії Харківського ко­мітету ім. Л. М. Толстого було затверджено Люботинський місце­вий комітет ім. Л.М. Толстого з надання допомоги голодуючим. Уповноваженими комітету призначені: М.М. Зінченко, Р.О. Короп, С. І. Сергієвський.

17 грудня,

85 років тому, у 1926 р. за даними Всесоюзного перепису насе­лення у смт. Люботин становило 7675 чол. (3764 чоловік та 3911 жі­нок), господарств нараховувалося 2040. у т.ч. на сел. Водяне — 500 чол. (249 ч., 251 ж.), 135 господарств; сел. Джерело — 994 (477Ч-, 517 ж.), 281 господарство; сел. Воля — 99 (51 ч., 48 ж.) 27 госпо­дарств; станція Люботин — 744 (367 ч.,377 ж.), 173 господарства; хут. Рудьків — 1171 чол. (628 ч., 543 ж.), 260 господарств; село Яловенкове — 4139 чол. (1979 ч., 2160 ж.), 1157 господарств. Всього у Люботинському районі мешкало 37997 чол. (18301 ч., 19696 ж.), налічу­валося 7880 господарств; у т.ч. по Байрацькій сільраді — 478 чол. (244 ч., 234 ж.), 95 господарств; по Гиївській сільраді — 1744 чол. (866 ч., 878 ж.), 404 господарства; по Старолюботинській сільраді — 4836 чол. (2354 ч., 2482 ж.), 945 господарств. (Залюднені пункти Харківської округи: Статистичні дані на 01.01.1930 р.. — Вид.2. — X.: Господарство України, 1930. — С. 5,9).

27 грудня,

250 років тому, у 1761 р. сотник Люботинської сотні Григорій Ковалевський порушив клопотання про приєднання села ЛопаньПересічанської волості до Люботинської волості. Мотивував це прохання тим, що у Пересічанській волості козаків значно більше, а виконувати повинності обидві сотні повинні однакові. Приєднан­ня села збільшить кількість козаків сотні на 19 чоловік. (ЦДІАУ, ф.1725, оп. і, спр.566, арк. 2).

У грудні,

160 років тому, у 1851 р. новозбудована Люботинська поштова станція біля Шеліховського постоялого двору за клопотанням Чер­нігівського, Полтавського і Харківського губернатора та з дозволу міністра внутрішніх справ Росії отримала назву "Дві руки".

 

(Стрілець В. В. «Календарювілейних та пам'ятних дат містаЛюботина на 2011 рік», Люботин, ІВЦ ЛММК, 2011)




 Сторінки історії: листопад
Автор: Lubotin   Додано: 7 листопада 2011   Переглядів:780   Категорія - [Про місто » Історія]
 

9 листопада,

20 років тому, у 1991 р. у м. Туапсе помер Почесний громадянин міста Люботина Юрій Якович Чепіга.

20 листопада,

90 років тому, у 1921 р. на загальних зборах жителів Люботин­ської волості було обрано волосну комісію допомоги голодуючим Поволжя у складі: Коваленка Степана Харитоновича, Приходька Миколи та одного представника від КНС.

21 листопада,

95 років тому, у 1916 р. у земському однокласному училищі хут. Яловенкового відбулися установчі збори літературно-драматичного гуртка. Головою гуртка було обрано Олексія Семеновича Максимо­вича, секретарем — Т.П. Панфілова.

27 листопада,

10 років тому, у 2001 р. сесією Люботинської міської ради було присвоєне звання Почесного громадянина м. Люботина Чернявському Василю Трохимовичу.

29 листопада,

90 років тому, у 1921 р. у Люботинській волості було створено ко­мітет ім. Л. М. Толстого з надання допомоги голодуючим Поволжя.

30 листопада — 24 грудня,

105 років тому, у 1906 р. особливе присутствіє Харківської су­дової палати розглядало справу про військове захоплення станції Люботин Харківсько-Миколаївської залізниці. Згідно винесеного вироку колишній студент Харківського технологічного інституту, прапорщик запасу Костянтин Кирста був засуджений до ув'язнення на 2 роки; дворянин Олександр Скородинський, почесний грома­дянин Григорій Латенко, селяни Павло Глуховцев, Микола Зеленський, Сергій Деменьов, Тарас Кондя на 1 рік кожний; Беленихін, Іванов, Манченко на 2 місяці та Цимбал до арешту при поліції на 1 місяць, а останні 48 чоловік визнані невиновними та були ви­правдані судом.

 

(Стрілець В. В. «Календар ювілейних та пам'ятних дат міста Люботина на 2011 рік», Люботин, ІВЦ ЛММК, 2011)