
Славне місто Люботин подарувало свою чарівну назву морському красеню-танкеру, який було побудовано ще в 1962 році в далекій Японії. Довжина його 207м, ширина - 27м, швидкість ходи - 17,5 вузлів. Вантажопідйомність танкера 33000т, а водотоннажність - 46000т. Порт-приписка - м. Одеса.
21 серпня 1962 р. танкер «Люботин» було спущено на воду і після прийомки в порту Айой (Японія) він взяв курс до рідних берегів. Об 11 годині 20 хвилин цього ж дня на танкері було піднято державний прапор СРСР. Екіпаж складався з 40 чоловік - людей, різних за віком та національністю. Як правило, він перевозив нафтопродукти та, іноді, й сипучу вантажі та зерно. Завантажувався в Новоросійську, Одесі, Батумі. Доставляючи вантажі, він побував в Японії й на Кубі, в Болгарії та Італії, США й Швеції, Венесуелі та Франції, Ірані, Румунії, Англії, Канаді та Бразилії, Марокко і Сінгапурі та інших країнах.
Життя на танкері йшло своєю чергою: робота чергувалася з навчанням, у розпорядженні команди - бібліотека, кіноустановка, радіоприймач, басейн для плавання, а також волейбольний майданчик.
Всі ремонтні роботи матроси проводили самостійно. Кожен член екіпажу любовно обслуговує своє робоче місце. Посудину повністю автоматизовано.
Танкер «Люботин» завжди утримувався в зразковій чистоті та порядку.
Члени команди називали себе «люботинцями» і міцно підтримували зв'язок з мешканцями міста Люботина. Писали листи, телеграми, вітальні листівки. Майже 18 років підтримувались дружні зв'язки. Та ця дружба була заочною. А в грудні 1979 року нарешті відбулася зустріч на люботинській землі. Як самих дорогих гостей зустріли люботинці своїх мужніх трудівників морів та океанів і знайомили гостей з містом та його славетними традиціями, історією.
Нажаль, кораблям як і людям відведено не багато часту для служіння. І сьогодні вже не існує танкера «Люботин». Та він існує в нашій пам'яті та в історії нашого рідного міста.
Директор Люботинського краєзнавчого музею
Л.М. Каракаптан
Переглянути фото: https://fotki.yandex.ru/users/ditrum/