| Ваша думка щодо об’єднання територіальних громад |
|
|
 |
Стратегія системи БПД |
 |
 Затверджено стратегію системи БПД на 2021-2024 рокиЦе офіційний документ, що відображає вектори і пріоритетні напрями розвитку системи БПД на найближчі три роки з огляду на актуальні правові проблеми та потреби людей. Її положення є визначальними для формування планів діяльності системи БПД як на короткостроковий, так і середньостроковий періоди.
Уперше до розроблення стратегії були залучені всі працівники системи БПД. В її основу покладено людиноцентричний підхід до правосуддя, який передбачає розуміння та реагування на правові потреби громадян.
 «Система безоплатної правової допомоги працює для громадян, тому дорожньою картою наших трансформацій є потреби суспільства. У центр ми ставимо інтереси конкретної людини в питаннях доступності правосуддя та його реалізації. Для нас важливо донести до кожного українця та українки, які вони мають права, які ознаки того, що ці права порушуються та як реагувати на такі порушення, зокрема, як у вирішенні правових проблем допомагає система БПД», – зазначив в. о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.
|
|
|
 |
|
 |
|
#ПравоваКонсультація |
|
 Кохання і сухий документ – здавалось би, що між ними може бути спільного? Більшість молодят вважає несумісними речами палкі почуття і думки про гроші та нерухомість. Але насправді шлюбний договір допомагає вносити ясність у стосунки, реально дивитися на речі і навіть зберегти сім'ю.
Шлюбний  договір — це домовленість між чоловіком і дружиною, яка регулює їхні майнові відносини у шлюбі, їхні майнові права та обов’язки як батьків. Його можуть укласти лише особи, які вже перебувають у офіційно зареєстрованому шлюбі або ті, хто вже подав заяву на реєстрацію шлюбу.
У цій інфографіці розповідаємо про особливості укладення шлюбного договору.
|
|
#КейсБПД |
|
Історія Геннадія починалася так, як зазвичай буває в житті: кохання, одруження, народження двох дітей… Все змінилося через три роки — шлюб розпався, діти залишилися жити з колишньою дружиною, а Геннадій сплачував аліменти на їхнє утримання.
Згодом знайомі почали шепотітися за спиною, а потім й говорити чоловікові в обличчя, що він не є батьком дітей. Та Геннадій вирішив не довіряти чужим людям, а прямо запитати про це колишню дружину. Жінка підтвердила, що народила дітей не від нього, проте заявила, що сплачувати аліменти чоловікові все одно доведеться, адже в документах саме він вказаний їхнім батьком.
Що робити в такій ситуації та як розвивається ця неймовірна історія читайте на сайті системи БПД: https://cutt.ly/oPiASoq
|
|
Як отримати безоплатну правову допомогу: |
|
 Мешкаєте у віддаленому населеному пункті — приходьте до консультаційного пункту. Графіки роботи таких пунктів тут: https://cutt.ly/1PaOJ3N Якщо хочете отримати правову консультацію дистанційно — тут посилання та вайбер, телеграм, застосунки, Кабінет клієнта та інші ресурси системи БПД: https://linktr.ee/legalaid.gov.ua
|
|
#кейс_БПД |
|
 Чи має сестра право на спадок брата, якщо вона не надавала йому матеріальну допомогу при житті та не брала фінансової участі у витратах на поховання? Родичі вважають, що ні, тому подали до Катерини Дмитрівни позов, щоб усунути її від спадкування. Та чи правомірно це?
Родичі Катерина Дмитрівни звернулися до суду із позовом про усунення її від права на спадкування за законом, як спадкоємиці другої черги після смерті її брата Степана Дмитровича.
Так склалося, що дружини і дітей у Степана Дмитровича не було. Чоловік мав інвалідність другої групи та, за словами родичів, потребував сторонньої допомоги, яку вони йому й надавали.
А ось сестра начебто не цікавилась здоров’ям свого брата, ніяк не допомогала. Коли чоловік помер після ДТП, Катерина Дмитрівна також фінансово участі у похороні не брала.
Тож родичі вважали, що вона не має права на спадок, що і намагались довести у суді.
Відповідно до ч. 5 ст. 1224 Цивільного кодексу України за рішенням суду особа й справді може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Катерина Дмитрівна звернулася по допомогу до системи БПД. Фахівець Івано-Франківський місцевий центр з надання БВПД з’ясував у Катерини Дмитрівни, що вони з братом були у добрих стосунках. Матеріально вона братові й справді не допомагала, бо не могла — має на утриманні 10 дітей, але брат і не просив. Також Катерина Дмитрівна підтвердила, що фінансової участі у похованні не брала, бо вважала, що витрати покриє винуватець ДТП, внаслідок якого брат і помер.
Тож не було жодних доказів, що Степан Дмитрович звертався до Катерини Дмитрівни за матеріальною допомогою, а та йому відмовила. Участь у оплаті поховання також не впливає на право на спадщину. Про ці обставини було повідомлено суду.
 У результаті суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.
Тепер Катерина Дмитрівна має право претендувати на спадщину за законом.
|
|
|
|
|
|
|
Робота консультаційних пунктів |
|
|
Співпраця заради інтересів засуджених |
|
Підвищення правової обізнаності осіб, які перебувають у конфлікті із законом, є важливим чинником запобігання випадків повторного скоєння злочинів та правопорушень.
Реалізація права на безоплатну правову допомогу особами, які перебувають на обліку органу пробації, – основна мета співпраці сектору «Люботинське бюро правової допомоги» відділу безоплатної правової допомоги Харківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомогита Харківського районного відділу № 2 філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області. Задля досягнення цієї мети систематично відбуваються спільні консультування громадян та правопросвітницькі заходи.
Так, 17січня 2022 року у приміщенні Харківського районного відділу № 2 філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області відбулася зустріч з головним юристом сектору «Люботинське бюро правової допомоги» відділу безоплатної правової допомоги Харківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Ганною БУТЕНКО.Під час зустрічі узгоджено спільний план роботи проведення заходів правового характеру для клієнтів пробації та визначені пріоритетні напрямки співпраці на 2022 рік. Також обговорені шляхи реалізації норм Закону України «Про безоплатну правову допомогу», особливості надання вторинної правової допомоги та заходи, спрямовані на спрощення доступу громадян до безоплатної правової допомоги.
«Звернувшись до сектору «Люботинське бюро правової допомоги», кожен мешканець територіальної громади може отримати безкоштовні консультації з правових питань та навчитись користатись електронними сервісами. Завдяки такій співпраці клієнти пробації матимуть змогу отримати безкоштовно консультацію фахівця з правових питань» -зазначила головний юрист сектору «Люботинське бюро правової допомоги» відділу безоплатної правової допомоги Харківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Ганна БУТЕНКО.
|
|
|
|
|
|
|
#Успішна справа |
|
 Збройна агресія Російської Федерації та окупація Криму та Донбасу призвела, у тому числі, до великої кількості правових проблем і колізій, з якими стикаються наші громадяни. Так, у січні 2020 року до Центру звернувся пан Олексій, який розповів, що йому на праві власності належить земельна ділянка , яка розташована у Харківській області. Бажаючи укласти договір дарування даної земельної ділянки, він звернувся до нотаріуса та дізнався про наявність обтяження у вигляді арешту даного майна, накладеного державною нотаріальною конторою міста Севастополь на підставі постанови прокуратури Балаклавського району. Такий арешт позбавляв пана Олексія можливості розпорядитися власним нерухомим майном.Для надання клієнтові безоплатної вторинної правової допомоги, була уповноважена Наталія Ярошенко, юрист Центру, яка склала позов  до районного суду  про зняття арешту з нерухомого майна. Відповідачами були визначені Прокуратура Автономної республіки Крим (переміщена у м. Київ) та Перша Севастопольська державна нотаріальна контора, а третьою особою - Департамент реєстрації Харківської міської ради.
Для представництва інтересів клієнтки у суді дорученням Центру була призначена адвокат Олена Найдьонова.
Юристом та адвокатом системи БПД була сформована правова позиція, що грунтувалася на нормах Констуції України (стаття 41), Цивільного кодексу України (статті 317,319, 321, 391) які закріплюють правомочності власника, непорушність права власності. В якості доказів були надані документи, що підтверджують право власності чоловіка на земельну ділянку; документи, що підтверджують намагання клієнта у досудовому порядку врегулювати питання, та довідка МВС, якою підтверджувалося, що клієнт Центру до кримінальної відповідальності не притягувався, не знятої чи не погашеної судимості не мав та в розшуку не перебував.
Суд погодився з позицією, викладеною юристом та адвокатом системи БПД, та у серпні 2020 року виніс рішення, яким позов пана Олексія був повністю задоволений та звільнено з-під арешту належну чоловікові земельну ділянку.
Однак, Прокуратура Автономної Республіки Крим (м. Київ) не погодилася з рішенням суду та подала до Харківського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просила ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Основним аргументом апеляційної скарги стало те, що позов був поданий до неналежного відповідача. А саме, потрібно було, на погляд апелянта, звертатися до прокуратури міста Севастополя замість прокуратури АРК.
Адвокат в апеляційній інстанції доводив, що прокуратура АРК саме і є належним відповідачем, посилаючись на наказ Генеральної прокуратури України від 23 грудня 2015 року № 414 «Про затвердження Порядку організації діяльності органів прокуратури у зв`язку з тимчасовою окупацією території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя», яким функції прокуратури міста Севастополя покладаються на прокуратуру АРК.
Однак, Харківський апеляційний суд не взяв до уваги доводи адвоката та Постановою від 17 листопада 2020 року задовольнив апеляційну скаргу Прокуратури Автономної Республіки Крим (м. Київ), а рішення районного суду скасував.
Адвокатом Найдьоновою Оленою постанова Харківського апеляційного суду була оскаржена в касаційній інстанції.
Верховний Суд погодився з доводами касаційної скарги та 10 листопада виніс Постанову, якою скасував постанову Харківського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року, а рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 05 серпня 2020 року залишив в силі.
Таким чином, завдяки наданій Харківським місцевим центром безоплатної вторинної правової допомоги, клієнт отримав можливість у повній мірі володіти, користуватися та розпоряджатися власним нерухомим майном.
З постановою Верховного Суду України можна ознайомитися за посиланням
|
|
|
|
|
|
|
#успішнасправа |
|
Батько пані Тамари помер рік тому. Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входила земельна ділянка (пай). Заповіту батько не залишив, тому право на спадщину отримали троє дітей померлого. Син та одна з доньок у передбачений законом шестимісячний термін звернулися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. А пані Тамара звернулася лише через три місяці після спливу строку.
Як фахівці системи БПД допомогли клієнтці домогтися додаткового терміну для прийняття спадщини – читайте в нашому матеріалі на сайті.
|
|
Щодо пілотного проєкту |
|
ДО ПІЛОТНОГО ПРОЄКТУ З ОПТИМІЗАЦІЇ РОБОТИ ЧЕРГОВИХ ЧАСТИН ПРИЄДНАЛИСЬ ХАРКІВСЬКА ТА ЛУГАНСЬКА ОБЛАСТІ
Круглий стіл щодо надання безоплатної правової допомоги затриманим громадянам та реалізації пілотного проекту з оптимізації роботи чергових частин відбувся в Регіональному центрі. У заході взяли участь Анатолій Бородавка, директор Регіонального центру, Вадим Махніцький, його заступник, керівники відповідних відділів, а також Сергій Ковган, Представник Уповноваженого Верховної Ради України в східних областях, Сергій Кузьменко, начальник Відділу регіонального представництва в східних областях, Юрій Голобородий, старший лейтенант поліції, старший інспектор з особливих доручень відділу уповноважених з контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності (з дислокацією в Харківській області).
Учасники круглого столу обговорили прийняття і оброблення повідомлень про випадки затримання осіб, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, опрацювання постанов/ухвал про залучення захисника відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії регіональними центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Довідково. Прийняття та оброблення повідомлень про випадки затримання осіб, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по всій Україні здійснюватиметься двома регіональними центрами – в Чернівецькій і Тернопільській областях. Таке рішення ухвалене за підсумками реалізації пілотного проєкту, який розпочався 1 жовтня 2021 року у п’яти областях. Зміни відбудуться поетапно – з 1 січня 2022 року дію пілотного проєкту поширять на 10 областей, а з 1 лютого 2022 року – на всю територію України за винятком Києва. Крім того, аналогічно централізовано будуть опрацьовуватися постанови/ухвали про залучення захисника для здійснення захисту, які надійдуть у неробочий і нічний час, вихідні та святкові дні.
|
|
|
|
|
|
|
#КонсультаціяБПД |
|
Коли  закохана пара вирішує об’єднати свої долі та   одружитися – це хвилююча радісна подія – не лише для молодят, а й для їхніх батьків та родичів. Тому часто в приготуванні до церемонії весілля бере участь багато людей.
Однак,   в житті трапляється так, що навіть після того, як заява в органи РАЦС вже подана та все ретельно сплановано, хтось із молодят приймає рішення скасувати весілля прямо напередодні. Причин для такого кроку може бути безліч, ми ж спробуємо розібратися лише у правових наслідках такого рішення.
 Важливо пам’ятати, що і Конституція України і Сімейний кодекс України проголошують, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка, а Кримінальний кодекс України визнає злочином примушування особи до вступу в шлюб.Тому подача заяви про реєстрацію шлюбу не створює обов’язку для наречених зареєструвати шлюб. Така заява може розглядатися як своєрідне повідомлення органам реєстрації актів цивільного стану про намір зареєструвати шлюб.
Після отримання заяви посадові особи органів РАЦС в установлені терміни проводять перевірку інформації, заявленої нареченими, щодо відсутності обставин, які перешкоджають реєстрації шлюбу, та готують проведення реєстрації шлюбу у строк, місці та враховуючи побажання наречених про урочистість процедури.
Які наслідки може мати відмова від шлюбу?
Відмова від реєстрації шлюбу когось із наречених у період між подачею заяви до органу РАЦС і датою весілля тягне за собою наслідки майнового характеру.
Сімейний кодекс України містить норму, згідно якої особа, яка відмовилася від шлюбу, зобов’язана відшкодувати другій стороні затрати, що були нею понесені у зв’язку з приготуванням до реєстрації шлюбу та весілля.
Які затрати треба відшкодовувати?
В даному випадку – витрати на придбання певного майна, оплату робіт чи послуг, пов’язаних з приготуваннями до весільної церемонії. Наприклад, це можуть бути гроші, витрачені на весільне вбрання, замовлення кафе чи ресторану, послуги фотографа тощо.
 Слід мати на увазі, затрати мають бути прямо пов’язаними саме з приготуванням до весільного святкування та бути фактично сплаченими.
Також обов’язковою умовою відшкодування витрачених коштів є прямий і безпосередній зв’язок цих витрат з підготовкою до весілля. Іншими словами, очевидним має бути той факт, що якби не весілля, то таких витрат взагалі не було б, а також те, що придбані речі (замовлені послуги) неможливо в подальшому використати в побуті, господарстві.
У разі відмови однієї із сторін добровільно відшкодувати кошти сторона, яка понесла витрати, має право звернутися до суду із позовною заявою, до якої треба додати докази всіх сум, які заявляються до відшкодування (чеки, квитанції, договори, інші документи із зазначенням суми, дати, прізвища особи та призначення платежу).
Такий позов подається до суду за місцем реєстрації відповідача, за його подання необхідно сплатити судовий збір у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір».
|
|
|
|
|
|
|
Право на безоплатну вторинну правову допомогу |
|
З 21 листопада 2021 року громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території, отримали право на безоплатну вторинну правову допомогу. Звертатися за представленням своїх інтересів у суді та складенням процесуальних документів вони можуть з питань, пов’язаних із захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації та тимчасовою окупацією території України.
Таке розширення суб’єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу внесене Законом України «Про визнання таким, що втратив чинність Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» від 01 липня 2021 року № 1618-ІХ.
«Система безоплатної правової допомоги готова зробити усе необхідне, аби забезпечити доступ до права та правосуддя для кожного українця. Особливо актуальним є відновлення справедливості для тих громадян, які на сьогодні опинилися по той бік від звичного життя і постійно стикаються із масовим порушенням своїх прав», — переконаний в. о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.
|
|
|
|
|
|
|
Працевлаштування осіб з інвалідностью |
|
 Особам з інвалідністю забезпечується повне й рівне здійснення ними всіх прав та основоположних свобод людини в усіх сферах суспільного життя. Дискримінація осіб з інвалідністю відповідно до законодавства забороняється, у тому числі й під час реалізації ними права на працю. Саме тому особи з інвалідністю потребують створення належних умов праці та справедливого соціального захисту для того, щоб успішно інтегруватися та комунікувати із суспільством.
Яке законодавство визначає права та свободи осіб з інвалідністю
Загальна декларація прав людини
Конвенція про права осіб з інвалідністю від 13 грудня 2006 року
Кодекс законів про працю України
закони України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», «Про відпустки» тощо.
Хто належить до осіб з інвалідністю
Верховна Рада України у грудні 2009 року ратифікувала важливий з точки зору захисту прав працівників – осіб з інвалідністю міжнародний договір − Конвенцію про права осіб з інвалідністю від 13 грудня 2006 року (далі − Конвенція), яка, у свою чергу, проголошує створення належного права осіб з інвалідністю на працю нарівні з іншими.
Конвенція визначає, що до осіб з інвалідністю належать особи зі стійкими фізичними, психічними, інтелектуальними або сенсорними порушеннями, які при взаємодії з різними бар’єрами можуть заважати їхній повній та ефективній участі в житті суспільства нарівні з іншими.
Що включає право на працю осіб з інвалідністю
Право на працю осіб з інвалідністю перш за все включає право на отримання можливості заробляти собі на життя працею, яку особа з інвалідністю вільно вибрала чи на яку вона вільно погодилась, в умовах, коли ринок праці та виробниче середовище є відкритими, інклюзивними та доступними для осіб з інвалідністю (стаття 27 Конвенції).
Що варто знати роботодавцям
Що ж стосується роботодавців, то статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.
Водночас за кожне робоче місце призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте такою особою роботодавці сплачують Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції відповідно до Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70.
Увага! Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об’єднань з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, − у кількості одного робочого місця (стаття 19 Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»).
Які документи потрібно надати роботодавцю при працевлаштуванні
 паспорт або інший документ, що посвідчує особу;трудову книжку
документ про освіту
довідку медико-соціальної експертної комісії
виписку з акта-огляду медико-соціальної експертної комісії, де вказується строк, група інвалідності та її причина
індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю, яка є обов’язковою для виконання всіма роботодавцями
До того ж, на власника покладається обов’язок організовувати навчання, перекваліфікацію, працевлаштування осіб з інвалідністю, створення для них умов праці з урахуванням медичних рекомендацій.
Про відпустки
Слід наголосити на тому, що особи з інвалідністю мають певні додаткові гарантії у наданні їм відпустки. Так, якщо право працівника на щорічну відпустку зі збереженням заробітної плати настає з моменту закінчення шести місяців безперервної роботи, то особі з інвалідністю така відпустка надається за його бажанням у зручний для нього час відповідно до Закону України «Про відпустки».
Крім того, тривалість щорічної основної відпустки для працівників – осіб з інвалідністю становить:
 для осіб з інвалідністю I і II груп – 30 календарних днівдля осіб з інвалідністю III групи – 26 календарних днів
|
|
|
|
|
|
|
Буклети про різні земельні правові питання. |
|
|
Домашнє насильство |
|
 Домашнє насильство – це злочин. Усе більше українців усвідомлюють, що це не «сімейна справа», що від кривдника треба захищатися.
З 7 січня 2018 року, коли набрав чинності Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статті, отримали право на безоплатну вторинну правову допомогу. Якщо три роки тому до системи БПД звернулася 241 така людина, то у 2019-му – втричі більше. Минулого року правова допомога була надана 1 177 постраждалим від домашнього насильства. А за січень-жовтень цього року – 1 670 людям.
«Кожна третя людина, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, звертається за допомогою щодо складання заяв про видачу обмежувального припису стосовно кривдника. Багато звернень щодо представництва інтересів у кримінальних та адміністративних справах, розірвання шлюбу та поділу майна. Часто також постраждалі звертаються щодо стягнення аліментів, визначення місця проживання дитини та позбавлення батьківських прав», – говорить перша заступниця директора Координаційного центру з надання правової допомоги Оксана Василяка.
Можливість правового захисту від домашніх кривдників
Про судову практику та роль адвоката
Страждають як жінки, так і чоловіки
Як довести факт насильства
Допомога – онлайн та телефоном
За справедливістю – до системи БПД
|
|
|
|
|
|
|
Меморандум з Пробація України Probation in Ukraine |
|
покращення доступу засуджених, які відбувають покарання без позбавлення волі, до безоплатної правової допомоги
обрання заходів для ресоціалізації неповнолітніх, які є учасниками проєкту відновного правосуддя, з урахуванням їх вікових та психологічних особливостей і обставин вчинення правопорушення
Система безоплатної правової допомоги співпрацює з Центром пробації вже тривалий час. «Питання, з якими найчастіше звертаються клієнти пробації, стосуються не лише адміністративного та кримінального законодавства, а й трудового, сімейного права. Останнім часом стає більше питань у галузі земельного права. Фахівці системи БПД проводять різні правопросвітницькі заходи з тем, що є актуальними для засуджених, які відбувають покарання без позбавлення волі», – розповів в. о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.
|
|
|
|
|
|
|
Створення умов безбар’єрності у доступі до правосуддя |
|
Майже 12% клієнтів, які звернулися цього року до місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, – це  люди з інвалідністю. Система БПД змінюється, стає комфортнішою, зручнішою та доступнішою для всіх, у тому числі представників маломобільних груп населення: осіб з інвалідністю, літніх людей та батьків з маленькими дітьми.
«Цього року безоплатну вторинну правову допомогу отримали понад 8,1 тис. людей з інвалідністю. Діяльність системи БПД спрямована на спрощення доступу до правової допомоги, зокрема для осіб з інвалідністю, та надання правових послуг цим людям у максимально зручний для них спосіб. Наша ціль – створення умов безбар’єрності у доступі до правосуддя», – зазначив в. о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.
Найчастіше люди з інвалідністю звертаються до системи БПД щодо вирішення різного роду спорів у сфері сімейного, цивільного, адміністративного права та цивільного процесу. Основні питання – це оформлення статусу особи з інвалідністю, надбавка на догляд за особами з інвалідністю, представництво потерпілого в кримінальному провадженні, розірвання шлюбу та стягнення аліментів, стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Детальніше про створення безбар’єрного простору в системі безоплатної правової допомоги читайте на нашому сайті: https://bit.ly/31jeNjc
|
|
|
|
|
|
|
Цілодобова «антикорупційна» телефонна лінія |
|
 Нагадуємо: у системі #БПД працює цілодобова «антикорупційна» телефонна лінія за номером +38 (044) 364-17-47
Антикорупційна телефонна лінія працює цілодобово та в автоматичному режимі запису повідомлень.
Після отримання повідомлення про корупційні чи пов’язані з корупцією правопорушення у системі БПД відділ запобігання корупції Координаційного центру з надання правової допомоги перевіряє його та приймає рішення відповідно до вимог чинного законодавства. За кожним фактом повідомлення складається відповідна інформаційна картка, до якої вносяться дані про його зміст, заходи перевірки, її результати, а також про прийняте рішення.
Нагадуємо, що письмове повідомлення про корупційні чи пов’язані з корупцією правопорушення у системі БПД можна також надсилати на адресу:
Координаційного центру: 04053 м. Київ, вул. Січових Стрільців, 73;
відділу запобігання корупції Координаційного центру: 04053 м. Київ, вул. Січових Стрільців, 73, каб. 315.
Повідомлення може бути підготовлено на особистому прийомі у відділі запобігання корупції Координаційного центру:
дні прийому відділу запобігання корупції – з понеділка по четвер з 09.00 до 18.00, а у п’ятницю з 09.00 до 16.45, обідня перерва з 13.00 до 13.45, за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 73, каб. 315.
Повідомлення про корупційні чи пов’язані з корупцією правопорушення у системі БПД також може бути направлено засобами електронного зв’язку:
 на електронну пошту відділу запобігання корупції Координаційного центру за наступною електронною адресою: mykola.bilyk@legalaid.gov.ua;
|
|
|
|
|
|
|
Відкриття Центру захисту та соціально-психологічної підтримки |
|
 У Миколаєві відкрився другий в Україні Центр захисту та соціально-психологічної підтримки у процесі правосуддя дітей, які постраждали або стали свідками насильства, працюватиме заклад за моделлю Барнахус   Задля безпеки дітей адреса закладу не розголошується.
«Запровадження моделі Барнахус як раз і є практичною реалізацією принципу забезпечення найкращих інтересів дитини. Він дає можливість проведення процесуальних дій відносно неповнолітніх в дружньому до дитини середовищі та в умовах, які мінімізують наслідки її травматизації» – зауважив заступник міністра юстиції України, голова Міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя щодо неповнолітніх Олександр Банчук.
Одним з найпотужніших партнерів проєкту є система #БПД, адже саме юристи та адвокати здійснюють захист прав дітей Слід зазначити, що діти є однією з категорій осіб, що мають право на безоплатне отримання всіх видів правових послуг.
«Тільки цього року центри з надання безоплатної правової допомоги видали близько двох тисяч доручень на представництво інтересів дітей, в різних галузях права, починаючи від сімейного, завершуючи кримінальним. Чи можна сказати, що права дітей стали порушувати частіше? Мабуть правильніше сказати, що частіше стали звертатися по правову допомогу. І впровадження моделі Барнахус можна вважати продовженням орієнтації на дитиноцентричність послуг системи БПД», – зазначив в.о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.
|
|
|
|
|
|
|
Цілі правопросвітницької діяльності системи безоплатної правової допомоги |
|
|
#кейс_БПД |
|
Придбання  житла – відповідальна подія, яка вимагає від людини максимальної уважності в оформленні документів. Проте й це не завжди може гарантувати від неприємних сюрпризів, таких, як купівля житла, де, як виявилося, хтось прописаний.
Так, до фахівців Рівненський місцевий центр з надання БВПД звернувся чоловік, який розповів, що придбав квартиру, але вже після купівлі з'ясувалося, що в ній зареєстроване місце проживання має невідома особа. Як виявилося, на момент купівлі-продажу квартири з цього місця реєстрації не знята невідома особа . Сусіди стверджували, що до моменту купівлі квартири у ній ніхто не проживав тривалий час. Речей у квартирі немає, але реєстрація місця проживання перешкоджає реалізовувати право власності в повному обсязі, наприклад, у разі продажу квартири. Але ще окрім цього, чоловік змушений оплачувати деякі житлово-комунальні послуги, розраховані на двох осіб.
Допомогти чоловіку взявся  юрист системи БПД Юрій Висоцький. Він підготував позов про усунення перешкод в користуванні майном шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання.
На судовому засіданні було встановлено, що позивач є власником квартири, у якій зареєстрована відповідач, котра в спірній квартирі не проживає, коштів на сплату комунальних послуг не надає, а позивач як власник майна не може користуватися належною йому на праві приватної власності квартирою. Тому суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє повне підтвердження, є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають до задоволення.
 Суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.
 Довідково:
 Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.Відповідно до ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник маєправо вчинятищодо свогомайна будь-якідії,які несуперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Особливості здійснення права власності на культурні цінності встановлюються законом.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень:  https://bit.ly/3cPQ47Y
|
|
|
|
|
|
|
Спрощення доступу та підвищення ефективності |
|
Вже 10 років, як в Україні функціонує система безоплатної правової допомоги. Центри та бюро БПД надають підтримку малозабезпеченим громадянам у кримінальних, цивільних та адміністративних справах, забезпечують доступ до правової допомоги кожному затриманому в Україні незалежно від його матеріального стану. Разом із тим, відповідно до сучасних викликів, розширюються і підходи в роботі з клієнтами системи БПД. Нині, аби державний сервіс, який декларовано державою – доступ до правосуддя, – міг бути застосований кожною людиною, в якої є мобільний телефон, юридичні консультації теж надаються через онлайн-системи.
«Базову правову допомогу можна і потрібно надавати онлайн. Людям зовсім не обов’язково щоразу фізично відвідувати центри і бюро правової допомоги, які сьогодні працюють. Наближення надавачів послуг до тих, хто цих послуг потребує, є вимогою часу. Так, минулоріч ми вже запустили два мобільні застосунки: «Безоплатна правова допомога» і «Твоє право». Перший надає можливість зв’язуватися з центрами БПД і подавати запит безпосередньо, не шукаючи в Інтернеті адреси чи номери телефонів центрів і бюро. Другий застосунок націлений на переселенців з непідконтрольних територій та біженців, людей, які постраждали від торгівлі людьми, від домашнього насильства, та людей з інвалідністю – щоб допомогти їм реалізувати свої права. Цьогоріч ми запустили ще один сервіс – «Кабінет клієнта системи БПД» – функціонал, в якому можна отримати консультацію і навіть оформити документи та отримати доручення на представництво інтересів у суді адвокатом», – про це розповіла заступниця Міністра юстиції Валерія Коломієць в інтерв’ю виданню «Юридична практика».
У найближчих планах же, за її словами, – налагодити доступ та обмін інформацією з реєстрами Пенсійного фонду, податкової та іншими базами даних, щоб фахівці системи БПД могли за лічені хвилини перевірити право людини на безоплатну вторинну правову допомогу прямо в тому центрі, куди вона звернулася. Достатньо буде лише мати при собі документ, що посвідчує особу, та номер облікової картки платників податків.
Тобто спрощення доступу і підвищення ефективності та якості надання послуг і є основним вектором вдосконалення системи безоплатної правової допомоги.
Говорячи ж про первинну правову допомогу у цивільних та адміністративних справах, Валерія Коломієць зазначила, що у цій сфері працює чимало громадських організацій місцевого чи загальнонаціонального рівнів, і центри та бюро системи БПД могли б скласти їм конкуренцію на місцях. Втім, проблема в тому, що місцева влада наразі вкрай не готова закуповувати юридичні послуги в організацій чи центрів БПД.
«Щоб вивести це питання в цивілізовану площину, ми пішли через людей, через громади. План умовно такий: ми спрощуємо доступ до правових знань, громадяни стають активнішими у своїх регіонах, місцева влада сама шукає способи ефективно співпрацювати у питаннях забезпечення прав людей. Зараз ми працюємо над тим, щоб наші сервіси були кращими, доступнішими. Щоб люди ними користувалися, розуміли свої права, вимагали їх захисту. У такий спосіб ми дійдемо у розвитку до нашої мети — системи «незалежного провайдера», — коли на місцях будуть закуповуватися правові послуги для населення», – зауважила заступниця Міністра юстиції.
Крім того, Валерія Коломієць поділилася планами щодо оптимізації роботи бюро БПД «на місцях». За її словами, з огляду на те, що багато бюро не мають достатньої завантаженості, до того ж враховуючи минулорічну зміну районів по всій країні, – більш доцільною в таких місцевостях буде робота «мобільних бригад», аніж бюро БПД.
«Замість того, щоб сидіти в одному місці і чекати, що хтось звернеться або приїде із сусіднього селища, видається доречнішим мати графік прийому у кількох ОТГ протягом тижня. Це дало б змогу надавати допомогу населенню, яке не може приїхати до райцентру та не вміє користуватися ґаджетами, вирішити свої правові питання. З іншого боку, це дало б змогу державі більш ефективно витрачати свої ресурси, у тому числі й робочий час юристів, які працюють у цих бюро», – додала заступниця очільника Мін’юсту.
|
|
|
|
|
|
|
Надання допомоги у забезпеченні доступу до медіації |
|
Надання допомоги у забезпеченні доступу до медіації є однією із безоплатних правових послуг, право на яку мають усі без винятку громадяни України та особи, які підпадають під її юрисдикцію. З ухваленням Закону України «Про медіацію» система безоплатної правової допомоги планує розширити сервіс надання допомоги в доступі до медіації як одного з ефективних способів альтернативного врегулювання спорів. Інститут медіації широко застосовується у світовій та європейській практиці та дає змогу сторонам конфлікту мирно врегулювати спір, при цьому не позбавляючи їх можливості звертатися до суду для реалізації права на правосуддя.
«Навіть порівняно помірні судові витрати можуть стати надвисоким бар’єром для клієнтів із низькими доходами та завадити розв’язанню їхньої проблеми правового характеру при зверненні до традиційної системи правосуддя. Та й судове рішення не гарантує, що обидві сторони залишаться задоволені результатом й відчуватимуть, що відновили справедливість. Натомість ми пропонуємо значно простіший шлях — самостійно досягти згоди, адже це вбереже від необхідності сплачувати судовий збір, можливих експертиз та інших витрат, від затягування судового процесу та ризику витоку конфіденційної інформації. При цьому кожна зі сторін самостійно визначає, на які поступки готова піти, а медіатор забезпечує рівні можливості сторін у процедурі медіації», — зазначив в. о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.
Що таке медіація
Профільний закон про медіацію
Допомога в доступі до медіації як сервіс системи БПД
Інституційна спроможність та розвиток
|
|
|
|
|
|
|
Сітілайти та банери |
|
Ось такі  сітілайти та банери можуть побачити люди в різних містах України. Ми їх розмістили в межах Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства», хоча, звісно, система безоплатної правової допомоги щодня працює на протидію цьому ганебному явищу. Важливо, що що всі постраждалі від домашнього насильства, згідно з Законом України "Про безоплатну правову допомогу", мають право на безкоштовне представлення своїх інтересів у суді.
Усе більше людей, що зазнали насильства в сім'ї, наважується звертатися по кваліфіковану правову допомогу. 1 694 консультацій та роз'яснень, 1 889 випадків представництва в суді, 557 перенаправлень для отримання психологічної допомоги, 162 телефонні консультації - така статистика системи БПД за два роки.
Проте на сьогодні лише двоє зі ста постраждалих від домашнього насильства звертаються по допомогу до системи БПД. Насправді ж коло тих, хто стикається з цим ганебним явищем, ширше, й лише одиниці з них готові боротися за свої права  Насамперед – через незнання, як себе можна захистити та куди звертатися. Тож у цій інформаційній кампанії для системи БПД важливо насамперед показати, що ми поруч. Дати контакти, як отримати правову допомогу у зручний для себе спосіб – як у центрі правової допомоги, так і дистанційно.
|
|
|
|
|
|
|
Автор: 
Додано: 
Переглядів:141 
Категорія - [
Коментарі (0)
