Сайт міста Люботин » Ветеранські організації » Організація ветеранів » Панченко Анатолій Дмитрович народився 5 червня 1928 року

 Панченко Анатолій Дмитрович народився 5 червня 1928 року
Автор: Svetlana   Додано:21 травня 2019   Переглядів:97   Категорія - [Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 
 (голосів: 0)

Панченко Анатолій Дмитрович народився 5 червня 1928 року в селі Черемушна Валківського району Харківської області в селянській родині. Тум же почав навчатися в школі, та незабаром батьки вирішили переїхати на постійне місце проживання в селище Караван, що поруч із м. Люботином.

Батько з матір’ю  працювали в селищному колгоспі імені Ілліча, а Анатолій закінчив 5 класів.

Та мирну працю і подальше навчання зупинила війна. Оскільки Андрій був неповнолітнім хлопцем, його до війська не призивали. На окупованій території фашисти встановили жорстокий режим, грабуючи місцевих мешканців та колгоспне майно, та нерідко здійснювали фізичні розправи  над мирним населенням.

Коли Анатолію виповнилося 15 років, він сказав батькам, що більше не може бути «під чоботом окупанта», і вирішує добиратися до наших військових частин.

Анатолій Дмитрович до цього часу зберігає аркуш – довідку, яка свідчить про його перебування на фронті. «Воспитанник Панченко А., сын полка, находился с сентября 1944 г. по октябрь 1945 г. За время пребывания в полку показал себя старательным, дисциплинированным воспитанником. Участвуя в боях с неметкими захватчиками , принимал активное участие в ремонте автотранспорта. За образцовое выполнение боевых заданий командования на фронте борьбы с неметкими захватчиками и проявленню при этом доблесть и мужество, награждени медалью «За заслуги». Обладает більшими спосібностями и стремлением к автоделу.

Анатолий Панченко достоин приема в ремесленное училище  – Начальник штаба 15 Гвардейского строительного противотанкового Кавалерийского Раздельненского Краснознаменного орденов Суворова и кутузова полка майор Духовный.

Справка выдана 9 мая 1945 года гвардии козаку Панченко Анатолию Дмитриевичу в том, что за отличные боевые действия приказом Верховного Гловнокомандующего Маршала Советского Союза товарища Сталина, Вам – учаснику блестящих побед побед над немецко-фашистскими захватчиками, объявлены Благодарности. Здесь в приказах от 12 октября 1944 г. № 193 по апрель 1945 года № 345 перечислены города, которыми овладели наши бойцы и форсирование рек, а именно, главние города: Дебрецен, Балашшадьярмай, Новград, Вац, Асад, Нитра и Галанта, Трнава, Братислава, Брно, форсирование реки Грон и Нитра.

Рядового Анатолія Панченка День Перемоги застав а Угорщині. Була прекрасна сонячна погода, в усіх піднесений настрій, із усіх видів зброї стріляли в повітря, розраховуючи, що патрони в подальшому не будуть потрібні.

Після війни Анатолія призвали до армії, служба впродовж двох років проходила в Білій Церкві, на Київщині.

Повернувшись додому, навчався, здобув спеціальність газоелектрозварювальника. За цією спеціальністю багато років пропрацював на Ново-Баварському пивному заводі, аж до виходу на заслужений відпочинок.

А ще в 1955 році Анатолій Дмитрович одружився на чудовій дівчині – Катерині, працівниці Харківського жиркомбінату. Разом виховали доньку Ларису. Має онука і правнука.

У ветерана болить душа не за себе, а за підростаюче покоління, дуже прагне, щоб діти і свої, і чужі жили мирно і щасливо на рідній землі.

За бойові заслуги в роки Вітчизняної війни батьківщина нагородила Анатолія Дмитровича двома орденами Вітчизняної війни та багатьма медалями. У мирні роки за сумлінну працю отримував Почесні подяки і грамоти, подарунки.

Організація ветеранів України м. Люботин щиро вітає колишнього сина полку, ветерана Великої Вітчизняної війни, ветерана праці з 91-річчям від Дня народження, бажає миру і здоров’я.

Панченко Анатолій Дмитрович народився 5 червня 1928 року
Панченко Анатолій Дмитрович народився 5 червня 1928 року

М. Пархоменко – керівник прес-центру РОВ м. Люботина







   Інформаційне повідомлення

Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до даної публікації.