Незламані Голодомором
Автор: Chekardina   Додано:30 листопада 2016   Переглядів:229   Категорія - [Ветеранські організації » Організація ветеранів]
 
 (голосів: 0)

Незламані Голодомором

Цими днями у День пам’яті жертв голодомору 1932 – 33 років вся велика Українська громада віддала данину пам’яті тим чиє життя трагічно обірвалося в далекі страшні роки.

В Люботині біля Пам’ятного знака голодомору 1932 - 33 років зібралися ветерани, школярі, жителі міста.

Мітинг – реквієм відкрив Люботинський міський голова Л.І.Лазуренко.

Звертаючись до колег , друзів, люботинців Леонід Іванович зазначив: - Ми зібралися в цей день для того щоб відзначити трагічну дату голодомору в нашій державі.

Вся компанія по збору зерна для отих числених планів проводилася під гаслом «Боротьба за хліб, боротьба за соціалізм». Але ж «людське» зерно не могло покрити отих надмірних  роздутих планів, тоді активістів озброїли металевими штирями і вони ретельно, як вишивальниця на рушнику, почали  проштрикувати дядьківські двори в пошуках сховок із зерном. На початку зими майже у всіх селян не залишилося ні зернини ні картоплини . Навіть вузлики з насінням, квасолею , які ховали в скринях, на бантинах і на печі під ковдрами, були знайдені безжальними активістами і не зважаючи на тужу та сльози все відправляли в план. Корів, свиней  і курей теж забрали в отой ненажерливий план.

Мільйони людей  Харківщини, Київщини, Полтавщини, Дніпро, Чернігівщини й других населених міст і селищ та влада своїми приступними планами  заставила голодувати й помирати.

Хочу сказати у  цей тяжкий для нас день нам потрібно пам’ятати  цю історію, з тим щоб в подальшому не допустити подібного. До слова запрошуються учні Люботинської  ЗОШ № 5.

Із слів виступаючих:  Мерли не окремі немічеі, не слабкі від народження чи від перенесення якоїсь тяжкої хвороби. Вмирали цілі сім’ї і навіть цілі кутки. Жахливість наслідків того голоду кригою сковує серце і свідомість того, хто торкнеться цієї теми, але треба знайти в собі сили і мужність щоб до кінця пройти  слідами тих мук і страждань.

В 1933 році закінчилися всі крихти зерна люди їли все що можно було жувати та тихо вмирали, божеволіли.

Із свідчень очевидців м.Люботин.

Всі запаси харчів були відібрані  спец бригадами. Їли бруньки з дерев , траву, жолуді. Знайдену в полі промерзлу картоплю чи буряк  вважалися делікатесом.

В Люботині померлих знімали з поїздів, відвозили до залізничного цвинтаря там і хоронили.

Присутні на мітингу запалили свічки і хвилиною мовчання пом’янули померлих.

Покладаються квіти до Пам’ятного знака від міського голови Л,І,Лазуренка та Люботинської міської ради, від народного депутата України  Володимира Михайловича Кацуби, міської партії Блок Петра Порошенка «Солідарність», Люботинського професійного ліцея залізничного транспорту, культури міста, ветеранської організації, міської організації партії «Відродження», міської лікарні, інших організацій, жителів міста.

Озираючись на пройдений шлях сьогодні можемо твердо сказати:

-Загибле життя великомучеників знищених голодною смертю не пропало марно.

Українська земля породила нових патріотів національної духовності які рішуче заявили світові своє національне кредо.

Президент України Петро Порошенко доручив міністерству закордонних справ продовжувати роботу щодо визнання світовою спільнотою  Голодомор  Геноцидом Українського народу. Про це він сказав під час жалобного заходу в Києві біля Національного  музею  Меморіала жертв голодомора . Уже 24 держави світу офіційно кваліфікують і визнали Голодомор як злочин таталітарного режиму, а саме як геноцид проти Українського народу.

 

Микола Пархоменко керівник прес-центру

                                                  м. Люботина

 

Незламані Голодомором


 

 







   Інформаційне повідомлення

Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до даної публікації.