Зародження і формування української народності відбулося в 12-15 століттях на основі південно-західної частини східнослов'янського населення, який входив раніше до складу Київської Русі (9-12 століття). На основі давньоруської народності сформувалися три східнослов'янські народи - український, російський і білоруський.

Починаючи з 13 століття, українці піддавалися угорському, литовському, польському і молдавському завоюванням. З кінця 15 століття почалися набіги що затвердилися в Північному Причорномор'ї татарських ханів, що супроводжувалися масовим полоном і викраденням українців.

У 16-17 століттях в ході боротьби з іноземними завойовниками українська народність істотно консолідувалася. Найважливішу роль зіграло при цьому виникнення особливих військових формувань - козацтва (15 століття), який створив державу (16 століття) зі своєрідним республіканським ладом - Запорізьку Січ, яке стало політичним оплотом українців.

У серпні 1775 року за указом імператриці Катерини II Запорізька січ була ліквідована.

З історією українського козацтва можна ознайомитись : http://ukrcossacks.at.ua/index/istorija_ukrajinskogo_kozactva/0-6

Місто Люботин має значні козацькі традиції. У другій половині 60-х років XVII століття, невдовзі після створення Харківського Слобідського козачого полку, Люботин становиться сотенним містечком цього полку. Перша документальна згадка про Люботинську козачу сотню датується 1678 р. З того часу минуло більше 330 років. Крім військово-адміністративного козацького устрою, переселенці з Правобережної України - засновники Слободи Люботин, перенесли сюди і козацькі традиції.

У важливих справах Люботинська сотня підкорялася полковнику Харківського Слобідського козачого полку, а в інших питаннях керувалася цілком самостійно сотником, якому були підпорядковані мешканці сіл та хуторів, що входили до сотні. До сотенної старшини входили сотник, отаман, осавул, хорунжий та писар.

Люботинські козаки, як і всі слобідські полки, забезпечували постійну охорону південних околиць Російської імперії та брали участь в військових походах проти Криму та Туреччини. Крім того, Люботинські козаки брали участь у будівництві Української лінії - системи, укріплень для оборони від татарських нападів.

Люботинські козаки залишили помітний слід в історії та культурі краю. Одним із перших сотників Люботинської сотні був Федір Альбовський, а його праправнук Євген Олександрович Альбовський, відомий історик, письменник та краєзнавець, став першим літописцем Харківського Слобідського козачого полку. Завдяки його дослідженню "Історія Харківського Слобідського козачого полку" збережено і донесено до сучасників багато цікавих сторінок діяльності цієї військово-адміністративної одиниці на Слобожанщині.

Остання писемна згадка, яка збереглася в документах полкової канцелярії Харківського слобідського козачого полку, датується 1764 р. і стосується кількісного складу Люботинської сотні.

Стрілець В. В.

Джерело: http://lubotin.kharkov.ua/main/208-vidrodzhennja-kozackikh-tradicijj-v-ljubotini.html

14 лютого 2009 р. у нашому місті було створено міський осередок Українського Реєстрового Козацтва, яке основними напрямками своєї діяльності вбачає відродження та піднесення національного українського духу, фізичне і духовне оздоровлення нації через пропаганду козацького способу мислення та життя; проведення комплексу заходів, спрямованих на патріотичне виховання молоді, формування здорового способу життя, розвиток духовності та зміцнення моральних засад суспільства. На цей час міський осередок налічує більше ста осіб. До сотні вступили депутати Люботинської міської ради, керівники установ міста, підприємці, понад 30 молодих мешканців міста.

У 1764 р. люботинські козаки обрали останнього сотника Люботинської сотні Константина Чорноглазова, а через 245 років Люботинським міським отаманом Українського Реєстрового Козацтва було обрано Маліка Володимира Геннадійовича, перший заступник міського голови.

Вітаємо наших козаків зі святом, зичимо всім козакам та їх родинам здоров’я, наснаги у відродженні кращих національних традицій, плідної праці на благо нашого міста. Щастя всім, радощів та благополуччя!