5 листопада на базі обласного центру культури та мистецтва пройшов регіональний конкурс читців „Вічне слово Кобзаря», присвячений творчості Т.Г. Шевченка.

Мета конкурсу – долучити до літературного надбання Т.Г. Шевченка широкі верстви населення, талановитих аматорів Харківщини – поетів та читців.

Конкурсна програма проводилася у двох вікових категоріях – до 16 років та від 17-ти. А також у двох номінаціях: „Виконавець” (передбачає читання одного віршу або прозового твору з творчості Т.Г. Шевченка, або віршу про Шевченка, а другий вірш – на вибір виконавця) та „Автор” (один вірш на вільну тему, другий - присвячений Т.Г. Шевченку)

         Конкурс читців „Вічне слово Кобзаря”  відбувався цього року вже вшосте. В ньому взяли участь 40 читців, які змагалися у вмінні виразно декламувати зі сцени. Наймолодшій виконавиці було 8 років, а найстаршій – 64. Журі конкурсу очолював доцент кафедри майстерності акторів університету мистецтв ім. Котляревського, заслужений артист України Анатолій Лобанов.

       Від  міста Люботина взяли участь два учасники у номінації „Автор”, а саме: учениця ЗОШ №3 та відвідувачка театрального гуртка «Чародії» Люботинського міського будинку культури Юлія Безрук та директор Люботинського міського краєзнавчого музею Любов Каракаптан. Приємно констатувати, що наші учасники гідно представили Люботин на регіональному рівні та вели боротьбу за призові місця. 17-ти річна Юлія Безрук отримала подяку за участь у конкурсі, безцінний досвід та багато позитивних емоцій. А от Любов Каракаптан,  окрім вищезазначеного, зуміла вибороти високе друге місце. Ми від щирого серця вітаємо нашу призерку з цією нагородою і бажаємо подальших творчих успіхів та перемог.

До вашої уваги - вірші Любові Каракаптан, з якими вона виступала на конкурсі.

Майстриня

Вишивала Ворскла

Рястом і водою.

А де лози, шовком

Пижмо з осокою.

Хрестиком і гладдю,

Поміж берегами

Щоб небо горіло

На воді зірками.

Вишила черемху,

Каюкове днище…

А на кручі , зверху

Клен, тополю й вишню.

Очерету хащі

Довші за лозини.

Зеленцем найкращим

Вишила калину.

Сіножать прижовклу

Понад слободою…

Вишивала Ворскла

Рястом і водою.

Сучасним Катеринам

Кохайтеся, чорноброві

На стежках любові.

Тоді й будете щасливі,

А діти здорові.

Грім не битиме знадвору

Блискавками в стріхи.

По кутках не стане горя,

За плечима лиха.

Щоб порядність, шану, гідність

І лихі відчули

Не тріпали б плітки хату,

Ніби з роєм вулик.

Усім миром на безкарність

Киньте чорні квіти.

Тоді сивих вас на старість

Не покинуть діти.

Кохайтеся ,чорноброві,

Та на радість світу.

Живіть в мирі і любові,

Щоб хотілось жити.