Всесвітній день боротьби зі сказом покликаний підвищувати інформованість населення про наслідки сказу, про те, як його попередити і як викоренити це захворювання серед людей, здійснюючи боротьбу з його збудником серед тварин.
Сказ – небезпечне вірусне інфекційне захворювання, що передається людині під час укусу або контакту із слиною хворої тварини. Однією з основних ознак хвороби є водобоязнь, утруднення під час ковтання рідини, судоми при спробі пити воду. Саме тому сказ називають ще й гідрофобією. З моменту появи таких ознак і симптомів це захворювання стає смертельним.
Ця страшна хвороба відома людству багато років. Найбільшу ясність у вивченні цього захворювання внесли безсмертні відкриття Луї Пастера, який у 1881 році виявив, що збудник сказу локалізується у центральній нервовій системі хворого. Вчений довів це шляхом введення слини хворих на сказ тварин під тверду мозкову оболонку піддослідних кроликів, в результаті чого останні теж захворіли на сказ. Пастер розробив методику отримання так званого фіксованого вірусу і запропонував науково обґрунтований метод запобігання сказу. Він відкрив у Парижі першу станцію для щеплень проти сказу. За це вдячні парижани поставили Луї Пастеру пам’ятник ще за його життя.
Для вивчення методики запобіжних щеплень від сказу російський вчений Ілля Мечников відразу відрядив до Парижа свого співробітника Миколу Гамалію, який вже через півроку організував в Одесі другу у світі і першу в Росії та Україні Пастерівську станцію для щеплень проти сказу.
Понад 30 років триває епізоотія сказу природного типу в Європі, основними джерелами якого є дикі м`ясоїдні тварини, головним чином лисиці. Епіцентром епізоотії залишаються країни Східної Європи – Україна, Литва, Латвія, Білорусь, Росія, Хорватія. Головною ознакою захворювання диких тварин є зміна поведінки, перш за все, втрата відчуття страху. Звірі втрачають обережність і навіть удень з`являються у населених пунктах, нападають на людей і тварин.
За даними Міністерства охорони здоров`я України, останнім часом у нашій країні збільшилася кількість випадків захворювань людей на сказ. Зараження людини відбувається в основному через укус хворою твариною або унаслідок попадання її слини на свіжі рани, подряпини шкіри або слизові оболонки. Інфікування людини сказом відбувається здебільшого від диких хижаків (вовки, лисиці - 41,4%), домашніх (коти - 21,8%, собаки - 15,3%), а також сільськогосподарських тварин (20,2%).
У разі вчасного звертання постраждалого до лікувальної установи проводиться щеплення антирабічною вакциною, яка попереджає захворювання і врятовує життя. У разі несвоєчасного проведення вакцинації після укусу інфікованої тварини хвороба закінчується смертю.
Щорічно в Україні реєструється приблизно 100-120 тис. осіб, які звернулися до медичних установ з приводу укусів тваринами, з них 60% одержують направлення за показниками підозри інфікування сказом.
Як свідчить статистика останніх років, найбільший відсоток хворих на сказ тварин у Харкові становлять домашні кішки: у 2007 р. зареєстровано 1 випадок, у 2008 р. – 7, 2009 р. – 5, 2010 р. – 5.
У 2011 році до лікувально-профілактичних закладів області за медичною допомогою після укусу тварини звернулись 2 763 особи. У першому півріччі поточного року сказом заразилися 53 особи, однак, на щастя, летальних випадків не сталося. Минулого року в Ізюмському районі від сказу померла 1 людина, яку покусав власний пес. На жаль, постраждалий запізно звернувся до лікарів за допомогою, лише тоді, коли хвороба набула незворотного характеру.
Медики наголошують, що до лікаря слід звертатися відразу після контакту (укусу або ослинення) з підозрілою твариною, оскільки при проявах клінічних ознак врятувати хворого, як правило, не вдається.
Інкубаційний період сказу досить тривалий - в середньому 1-3 місяці (хоча може тривати і до року). Перші ознаки хвороби виникають пізно, коли в мозку вже відбулися руйнівні процеси (набряк, крововилив, деградація нервових клітин), які роблять лікування проблематичним. Для полегшення виснажливого стану хворого проводиться симптоматичне лікування.
Однією з головних причин, що приводить до захворювання і смерті укушених скаженими тваринами людей, є небажання або незнання про необхідність пройти профілактичне лікування вакциною. Крім того, причиною смерті від цього страшного захворювання стають пізнє звернення до фахівців, і отже, пізній початок лікування, а також перерване профілактичне лікування або порушення режиму поведінки щепленого у період антирабічних щеплень (вживання алкоголю).
Тим часом, очищення рани та імунізація, зроблені якомога раніше після підозрілого контакту з твариною можуть запобігти розвитку сказу практично на 100%.
Якщо Вас укусила тварина або її слина потрапила на Вашу шкіру чи слизові оболонки, головне – не панікувати! Швидко промийте рану (подряпину) водою з милом і зверніться до травмопункту. Не зволікайте жодної хвилини! Єдиним захистом від хвороби є щеплення, причому воно не має протипоказань!
Якщо Вас укусила домашня тварина, з’ясуйте ім’я та адресу її господаря. Це необхідно для того, щоб ветеринар міг спостерігати за станом тварини протягом 10 діб від моменту укусу.
Профілактика цього смертельно небезпечного захворювання та заходи боротьби з ним полягають у щорічній вакцинації домашніх тварин від сказу.
Кожній людині, щоб запобігти захворюванню на сказ і смерті, необхідно дотримуватися наступних правил:
* не контактуйте з бездомними і дикими тваринами, розповідайте дітям про небезпеку таких контактів;
* при укусі або ослиненні підозрілою твариною промийте рану теплою кип`яченою водою (бажано з милом), а потім змажте її йодом.
Уважно оглядайте дитину після прогулянки або контакту з підозрілою твариною;
* своєчасно робіть своїм домашнім тваринам щеплення проти сказу.
В. о. головного лікаря Люботинської міськСЕС В.Б. Ісаєв
Автор: 
Додано: 
Переглядів:1267 
Категорія - [
Коментарі (0)
