Харківський обласний центр здоров’я 

 Обласний психоневрологічний диспансер

 10 жовтня 2015 року – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ´Я

Інформаційний лист

 Харків – 2015

Всесвітній день психічного здоров'я, який відзначається міжнародною громадськістю 10 жовтня 2015 року, проходить під гаслом «Гідність в галузі психічного здоров'я".

Як зазначив в своїй промові перед початком компанії професор Джордж Хрістодолу, президент Всесвітньої федерації психічного здоров'я, яка запропонувала дану тему,- "Гідність" це слово, яке має кілька значень, жодне з яких не є остаточним. Але ми всі визнаємо гідність, коли бачимо її, і що ще більш важливо, ми визнаємо її відсутність, коли вона відсутня”.

Чому гідність була обрана в якості теми для цього року?

Кожна людина в процесі свого існування і взаємодії в громаді може зіткнутись як з позитивним так і негативним. На жаль, багато людей з проблемами психічного здоров'я та члени їх сімей, які спочатку мали позитивний потенціал, в подальшому характеризували контакти в цій системі негативно. Це неприпустимо - ми не можемо бути спостерігачами, ми повинні щось зробити.

Що ми знаємо?

Один з чотирьох дорослих у світі вже у найближчі роки буде відчувати труднощі з психічним здоров'ям. За даними Всесвітньої федерації психічного здоров'я понад 450 мільйонів чоловік у всьому світі щороку відчувають розлади в цій сфері. Незважаючи на чисельне повторення мантри - "немає здоров'я без психічного здоров'я”, люди з труднощами психічного здоров'я продовжують стикатися з проблемами в отриманні допомоги, якої вони потребують.

Стигма і дискримінація є серйозними бар'єрами для отримання належної охорони у сфері психічного здоров'я . Стигма перешкоджає повній участі людей в суспільстві і позбавляє їх гідності.

Тому кінцевою метою компанії є підвищення обізнаності щодо проблем психічного здоров'я, відкрите обговорення психічних розладів, а також стимулювання інвестицій у служби профілактики і лікування психічних розладів.

За даними офіційної статистики ВООЗ на планеті живуть понад 500 млн людей, які страждають на психічні захворювання, найпоширенішими з яких є депресія (45%), алкогольна, наркотична, ігрова та інші залежності (15%), психози (12%). Половина психічних хвороб є причиною інвалідності.

2,5% українців страждають від психічних розладів, це більше 1 млн громадян.

У Харківській області в 2014 році загальна кількість розладів психіки склала 78693 випадків, нових випадків захворювань зареєстровано 6760.

Крім того, значна кількість здорових людей має свої психічні проблеми і в останній час їх кількість у світі, країні і також конкретно в нашому регіоні збільшується завдяки політичним , економічним і соціальним викликам в суспільстві а також завдяки надзвичайним ситуаціям.

Відомо що:

• Люди частіше страждають від ряду проблем психічного здоров'я під час і після надзвичайних ситуацій.

• Діти, включаючи підлітків, люди з незадовільним станом здоров'я, вагітні жінки і немічні люди похилого віку, люди схильні до випадків дискримінації, швидше за все, потребують особливої уваги в умовах кризи.

• Люди, які відчувають себе безпечно, мають спокій, надію; мають доступ до соціальної, фізичної та емоційної підтримки; знаходять способи щоб допомогти самим собі, після того, як катастрофа минає краще можуть відновити довгостроковий стан свого психічного здоров'я.

• Основні ознаки лиха включають в себе фізичні і психічні симптоми, такі як головний біль, втома, втрата апетиту, почуття болі, горя і плачу; безсоння і кошмари; почуття провини; дезорієнтацію і плутанини.

• ВООЗ і партнери розробили піраміду втручання - від основних послуг і дій на первинному рівні до вузькоспеціалізованих на вищому, - що допоможе країнам виконати стратегію реагування у відповідності з потребами громад і наявними знаннями.

• Більшість людей відновлюється більш довгий час, якщо вони не можуть задовольнити свої основні потреби і отримати підтримку, коли вони її потребують.

У деяких людей розвиваються нові психічні розладі після надзвичайної ситуації, в той час як інші є результат психологічного стресу. Тож людям з вже існуючими психічними розладами часто потрібно більше допомоги, ніж іншим.

Основними симптомами стресу є:

– неуважність;

– підвищена збудливість;

– постійна втома;

– втрата почуття гумору;

– різке збільшення кількості викурених сигарет, з потягом до алкогольних напоїв;

– втрата сну і апетиту;

– погіршення пам'яті;

– іноді можливі так звані психосоматичні болі в ділянці голови, спини, шлунка;

– повна відсутність почуття радості.

Наслідки надзвичайних ситуацій:

Деякі проблеми викликані надзвичайною ситуацією як відповідь на подію, тоді як інші вже раніш існуючими або більш серйозними психологічними причинами.

• Значними соціальними проблемами є:

викликані надзвичайною ситуацією: поділ сімей, небезпека, дискримінація, втрата засобів до існування і соціального статусу у повсякденному житті, низький рівень довіри та ресурсів;

викликані гуманітарною ситуацією: перенаселеність, відсутність особистого життя в таборах, втрата співтовариства або традиційної підтримки;

раніше існуючі: належність до маргінальної групі.

• Проблемами більш психологічного характеру є:

наявність у людини депресії, алкоголізму або важких психічних розладів, подібних шизофренії;

викликані надзвичайною ситуацією: горе, страждання, зловживання алкоголю та психоактивних речовин, депресія і тривога, включаючи посттравматичний стресовий розлад (ПТСР);

викликані гуманітарною ситуацією: тривога через відсутність інформації про розподіл продовольства, або отримання інших основних послуг.

Рекомендації ВООЗ щодо швидкої психологічної допомоги передбачають як гуманітарну підтримку так і практичну допомогу людям, які страждають після кризових подій. Ця підтримка повинна надаватися людям таким чином, щоб поважати їх гідність, культуру і здібності. Вона охоплює як соціальну, так і психологічну підтримку

Незважаючи на трагічний характер таких катастроф, як цунамі 2004 року в Тихоокеанському регіоні, де серед потерпілих Індонезія, Шрі-Ланка та ряд інших країн а також в наступному аварія на атомній станції Фукусіма (Японія),- багато країн скористалися надзвичайними ситуаціями для створення більш ефективних систем охорони психічного здоров'я. Сплеск міжнародної донорської допомоги в поєднанні з підвищеною увагою до цих питань створює можливості для поліпшення психічного здоров'я.

Ще один виклик світу і зокрема Європейському регіону це проблема біженців і гідності біженців. До щорічних, приблизно 70000 біженців та 400000 іммігрантів з-за кордону тільки в США додались в останній час мільйони людей з Іраку, Сирії, Ірану, Бірми, Сомалі, Афганістану, Бутану та Еритреї які прямують до Європи. Вони зіткнулися в свій час з громадянськими війнами, соціальними, гендерними та релігійними переслідуваннями, голодом, втратою будинків, сімей, втратою професійного та соціально-економічного статусу, і втратою вітчизни. Найчастіше біженці прибувають до цивілізованих країн проживши в жахливих умовах без доступу до послуг охорони здоров'я і без розуміння західних практик медичної допомоги або концепції профілактичної медицини. Тому більшість біженців страждають від психічних розладів, таких, як посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), депресій і тривоги. Доктор Joseba Achotegui, секретар секції транскультурної Всесвітньої психіатричної асоціації, запропонував термін Синдром Одиссея(Ulysses- Синдром).

Стрес і депресії після переселення погіршує попередні міграційні травми. Багато біженців вимагає не тільки суто медичних чи психологічних втручань, тобто лікування депресії, а і соціальної підтримки, - професійної підготовки, зайнятості, соціальної допомоги.

Україна зіткнулась зі своїм особливим викликом.

Для суспільства сучасної України характерним є надзвичайно високий рівень психоемоційних навантажень, що призводить до істотного погіршення рівня психічного здоров’я в популяції. Актуальність цієї проблеми зросла за надзвичайно складних політичний та економічних проблем в теперішній час на території України. Що чекає бійців АТО після повернення в мирне життя? Як суспільство може допомогти їм пережити посттравматичний синдром і що для цього необхідно. З якими психологічними проблемами можуть зіткнутися діти, які побачили війну своїми очима, і як їм допомогти. Про це та багато іншого замислюються в Асоціації психіатрів України, на чолі з Глузманом С.Ф.. У структурі медико-соціальних наслідків цих чинників істотну частину складають порушення психічної сфери різного характеру, які можуть бути ідентифіковані як посттравматичні стресові розлади.

Клінічні ознаки посттравматичних стресових розладів

Посттравматичні стресові розлади відносять до реакцій на перенесену незвичайну ситуацію, яка може викликати стрес у будь-якої людини (наприклад, ситуації представляють безпосередню загрозу для життя, фізичної повноцінності людини, та інш.). Ці розлади, що в основному викликаються зовнішніми обставинами, часто спостерігаються в учасників бойових подій: так, вони можуть розвинутися у службовця, який вперше був залучений до військових подій, у жертв нападу або зґвалтування, у тих, хто пережив стихійне лихо.

Хворий знов і знов переживає психотравмуючі обставини у вигляді:

• Нав’язливих спогадів
• Обтяжливих сновидінь
• Недиференційованої тривоги
• Відчуттів і вчинків, які як би вказують, що психотравмуюча ситуація поновлюється
• Вираженого психологічного дистресу в ситуаціях, які нагадують або асоціюються із психотравмуючою подією
• Психомоторного недиференційованого збудження
• Емоційного притуплення.

До інших проявів цього розладу відносять наполегливе уникнення подразників, які можуть асоціюватися із психотравмуючою ситуацією, і ознаки постійної готовності до надмірного реагування. Ці явища за об’єктивним анамнезом не притаманні хворому до перенесеної психічної травми.

Лікування.

Основною метою психотерапії є звільнення від спогадів що переслідують і робота по включенню в сьогодення. Психотерапія повинна сприяти зниженню тривоги, відновленню відчуття особистісної цілісності і контролю над тим, що відбувається.

САМОДОПОМОГА В ТАКИХ СИТУАЦІЯХ:

• Дізнайтеся якомога більше про ПТСР;

• Приєднайтесь до групи підтримки;

• Довіртеся близькій людині; спілкуйтесь з людьми про Ваші переживання і почуття, а не про саму подію;

• Проводьте час з позитивно налаштованими людьми;

• Розмовляйте з тими, хто переніс в минулому важкі ситуації і далі справляється з ними;

• Якщо ви віруюча людина чи маєте групу духовних однодумців, зберігайте зв'язок з ними; приділіть увагу Вашій вірі і духовним потребам;

• Насолоджуйтесь тишею природи;

• Практикуйте релаксацію і медитацію;

• Займайтеся спортом на свіжому повітрі;

• Подбайте про поживну їжу і достатній сон: не тільки ваша душа, але і тіло потребує догляду та підтримки;

• Уникайте алкоголю і наркотиків;

• Займайтеся повсякденними, звичайними для себе життєвими справами; структуруйте свій час і намагайтеся дотримуватися плану; відновіть свої улюблені заняття.

Всесвітній день психічного здоров'я це ще одна нагода показати нашу солідарність з людьми, які живуть з психічними захворюваннями та членами їх сімей та приєднатися до боротьби зі стигмою. Тому доктор Patt Franciosi, голова оргкомітету цієї акції від Всесвітня федерація психічного здоров'я закликав не обмежувати компанію датою 10 жовтня, а внести вклад в зміцненя психічного здоров'я починаючи з 10 вересня 2015 року в термін до 10 грудня 2015 року. Оргкомітет закликає до організації

спортивно і культурно-масових заходів, таких як змагання, концерти художньої самодіяльності, виставки образотворчого мистецтва і дитячого малюнка та інших, які дадуть можливість привернути увагу до проблеми гідності в сфері психічного здоров'я . Це може відбуватись не обов`язково на великих стадіонах і майданах міст і районних центрів, іноді буває достатньо локального торгового центру або дитячого майданчика в житловому мікрорайоні селища.

У Харкові с 28 вересня по 3 жовтня в рамках проекту «Медіація, мир, стабільність» відбувся семінар для арт-терапевтів, психологів, психотерапевтів і педагогів, які працюють з дітьми, травмованими війною. Своїм досвідом роботи в ситуації військового протистояння з українськими колегами поділились німецькі фахівці з медіації, конфліктології та арт-терапії. Також у роботі семінару взяли участь волонтери, які працюють з тимчасовими переселенцями та сім'ями учасників АТО. Проект реалізовано за підтримки Харківської обласної державної адміністрації та Міністерства закордонних справ Німеччини в рамках програми «Розвиток співпраці з громадянським суспільством у країнах Східного партнерства». Програма семінару, відкриття якого відбулося на базі факультету психології ХНУ ім. В. Н. Каразіна включала в себе лекції, тренінги, практичні заняття з дітьми, що прибули до Харківської області із зони проведення АТО.

 

 

 

 

 

Інформаційний лист підготував :

Лікар-методист, керівник групи по роботі зі ЗМІ

КЗОЗ «Харківський обласний центр здоров`я»

Бессмертний В.В. ____________

 

Інформаційний лист «Узгоджено»

 

Головний позаштатний спеціалист

з психіатрії та сексопатології

Департаменту охорони здоров`я

Харківської обласної державної адміністрації

Кришталь Є.В. _______________