Паспорт бюджетної програми на 2018 рік (міський відділ охорони здоров’я Люботинської міської ради)

Завантажити:ooz.rar [1.23 Mb] (cкачувань: 4)

Шановні абоненти ВККУ Люботинської міської ради!

   В зв’язку з проведенням аварійно - ремонтних робіт по вул. Гастелло, 3  05.07.2018 року з 13⁰⁰ до 17⁰⁰ (орієнтовно) буде припинена подача питної води по вул. Злагоди, вул. Некрасова, вул. Тичинського, вул. Гагаріна, вул. Гастелло, вул. Ветеринарна та ін. прилеглі вулиці та провулки. Просимо вибачення за технічні незручності.

  Адміністрація ВККУ Люботинської міської ради

Шановні абоненти ВККУ Люботинської міської ради!

   В зв’язку з проведенням аварійно - ремонтних робіт по пров. Гребельному, 3  05.07.2018 року з 10⁰⁰ до 13⁰⁰ (орієнтовно) буде припинена подача питної води по пров. Гребельному. Просимо вибачення за технічні незручності.

  Адміністрація ВККУ Люботинської міської ради

Як  вберегтися  від  туберкульозу.

  Туберкульоз (сухоти) - це хронічне інфекційне захворювання, дуже різноманітне за проявами, яке викликається особливими мікробами - мікобактеріями, їх називають ще туберкульозними паличками, або паличками Коха.

Туберкульозні палички вражають органи дихання (легені, бронхи, гортань), кишечник, сечостатеві органи, кістки, шкіру тощо.
  Туберкульоз - соціальна хвороба. Услід за економічною кризою за всіх часів починалась епідемія. Останній спалах захворюваності був у середині XX століття після Другої світової війни. А 1995 року Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) знову оголосила епідемію туберкульозу у всьому світі.
Великого поширення набула ця хвороба і в Україні. Не­зважаючи на всі заходи, яких вживають для запобігання їй, щогодини туберкульозом заражаються троє жителів нашої країни, щогодини вмирає один хворий, а всього хворіє 1,5% населення. З'явилась нова небезпечна форма хворо­би - хіміорезистентний туберкульоз, тобто не чутливий до дії лікарських препаратів. Він розвивається у тих, хто пере­рвав лікування. Причому той, хто заражається від такого хворого, одразу хворіє на важку форму.
  Джерелом інфекції, як правило, є хвора людина, яка виділяє з харкотинням туберкульозні палички. Основний шлях зараження - через повітря, що вдихається. В деяких випадках джерелом зараження може бути некип'ячене мо­локо від ураженої туберкульозом худоби.
  Попадання в організм туберкульозних паличок означає лише зараження, а не захворювання. І хоча людина дуже сприйнятлива до туберкульозної інфекції, здебільшого ор­ганізму все-таки вдається перебороти її. Розвиткові хво­роби сприяє ослаблення організму попередніми захворю­ваннями, погане харчування, погані санітарно-гігієнічні умови праці та побуту, тривалий контакт із хворим, який виділяє туберкульозні палички.
Дев'ять симптомів захворювання на туберкульоз
1. Кашель упродовж трьох і більше тижнів.
2. Кровохаркання.
3. Біль у грудній клітці.
4. Погіршення апетиту.
5. Зниження маси тіла.
6. Втома і слабість.
7. Лихоманка або субфебрилітет.
8. Потіння вночі.
9. Задишка.

При наявності одного або кількох із цих симптомів не­обхідно пройти флюорографію органів грудної клітки та всебічне обстеження.
За несприятливих умов може вражатися той чи інший орган. У 80-90% випадків це легені. Зазвичай при туберкульозі порушуються сон і апетит, підвищується температура, з'являється втомлюваність, збудження нервової системи, кашель, «нічні поти», схильність до застуд.
Лікування має проводитись під наглядом лікаря. Особливо важливо звернутися до лікаря на початку захворювання, коли успіх лікування найбільш імовірний. Тому так необхідно своєчасно проходити медичні огляди, в тому числі і флюорографію органів грудної клітки, яка фактично, поруч з аналізом харкотиння, є основним ме­тодом діагностики туберкульозу легенів.
Важливо проходити обстеження на туберкульоз людям із груп ризику: хворим на діабет, хронічні неспецифічні захво­рювання легенів, імунодефіцити, алкоголізм, наркоманію, виразкову хворобу шлунка. Серед них туберкульоз виявля­ють у 6-7 разів частіше, ніж серед населення загалом.
Велику увагу слід приділити запобіганню зараження тубер­кульозом дітей. Якщо у вашій сім'ї народилася дитина, усі, хто живе з нею в одній квартирі, повинні обстежитися на туберкульоз. Особливо це стосується бабусь та дідусів - часто на їхній кашель не звертають уваги, відносячи це на старечі хвороби.
Виберіть для дитини кімнату або куточок, де сухо і теп­ло. Важливо, щоб туди проникали сонячні промені - під їх дією паличка туберкульозу гине. Для профілактики підлогу іноді мийте з дезінфікуючим розчином.
Загартовуйте дитину, частіше бувайте з нею на свіжому повітрі.
Дитина повинна обов'язково повноцінно харчуватись, особливо їй необхідні продукти, які містять білок: м'ясо, риба, яйця, молочні продукти, горіхи, бобові, соя.
Не давайте дитині сирого молока, оскільки тварини теж хворіють і через молочні продукти теж можна заразитися.
Якщо дитина почала гірше їсти, швидко стомлюватись, сильно потіти вночі, стала млявою або, навпаки, роздрато­ваною, якщо у неї безпричинно підвищується температура, збільшились лімфовузли, необхідно звернутися до лікаря. Першим симптомом туберкульозу не завжди буває кашель.
Слідкуйте за реакцією Манту, на сьогодні цей метод вияв­лення туберкульозу залишається основним. Пробу Манту не­обхідно робити щорічно. Вводиться в малих дозах туберкулін, при цьому в інфікованому організмі виникає відповідна ре­акція, утворюються антитіла, в той час як не заражений тубер­кульозом організм не реагує навіть на великі дози тубер­куліну. У інфікованого на місці внутрішньошкірного введення дуже малої дози туберкуліну через 24-48-72 години з'яв­ляється почервоніння та припухлість (папула). У незаражених така проба Манту буває негативною. Якщо діаметр папули більше 10 міліметрів, то дитину ставлять на облік у фтизіатра.
Позитивна реакція Манту свідчить не про хворобу, а про інфікованість, і не треба їх плутати. Велика папула означає, що в організм потрапили бактерії туберкульозу, і кров та лімфа прореагували виробленням антитіл, які блокують бактерії, щоб вони не розмножувались. Якщо бактерії по­чали розмножуватись уже в організмі, то це означає роз­виток захворювання. Щоб цього не трапилося, дитині для профілактики призначають спеціальні препарати.
Якщо виявиться, що дитина інфікована паличкою ту­беркульозу, не відмовляйтеся від хіміопрофілактики, якщо ж вона хвора, негайно розпочинайте лікування.

 У домашніх умовах необхідно створити хворому спри­ятливу для одужання обстановку, забезпечити правильний догляд у періоди загострення, подбати про  захист  оточуючих від зараження.
По можливості необхідно ізолювати хворого (особливо від дітей)  Необхідно забезпечити повноцінне харчування та правильний спосіб життя. Хворі обов'язково повинні ки­нути палити, їм необхідно уникати простуд, перевтоми, всіляких надмірностей та стресів. Корисні перебування на свіжому повітрі, особливо в сосновому лісі, у горах, на селі. Узагалі ж необхідно бути дуже пильними. Вживайте в їжу тільки перевірені молочні та м'ясні продукти. Ос­терігайтесь випадкових контактів з незнайомим людьми, біженцями, переселенцями та особливо з особами без постійного місця проживання. Пам'ятайте, що туберкульоз передається через посуд, через поцілунки, будь-яким по­бутовим способом (правда, через кров та статевим шля­хом заразитися неможливо).

Лікар епідеміолог

Люботинського міського лабораторного

відділення

І.В. Білецька

Паспорт бюджетної програми на 2018 рік

Завантажити: img104.compressed.pdf [1.9 Mb] (cкачувань: 4)

 ОБЕРЕЖНО ! Ентеровірусні інфекції.

 Ентеровірусні інфекції являють собою групу інфекційних захворювань, що розвиваються при ураженні людини вірусами роду Enterovirus. Всі збудники ентеровірусних інфекцій відрізняються  стійкістю до заморожування  У фекаліях можуть зберігати життєздатність більше півроку. Резервуаром і джерелом ентеровірусних інфекцій є хвора людина або носій. Заразність відзначається на протязі тижнів і місяців, пік виділення збудника припадає на перші дні клінічних проявів. Ентеровіруси передаються за допомогою фекально-орального механізму, харчовим шляхом. Найчастіше зараження відбувається при вживанні в їжу забруднених вірусами овочів. Віруси потрапляють на овочі та фрукти при удобрені їх необеззараженними стічними водами. Деякі ентеровіруси виділяються з секретом слизових оболонок дихальних шляхів, що може сприяти реалізації аерозольного механізму передачі. Відзначаються випадки зараження контактно-побутовим шляхом (забруднені руки, предмети побуту, особистої гігієни). У разі зараження ентеровірусної інфекцією вагітної жінки можлива вертикальна передача збудника  дитині.  Природна сприйнятливість людини до ентеровірусами висока.

Симптоми ентеровірусних інфекцій

  Інкубаційний період ентеровірусних інфекцій може тривати 2-7 днів. Клініка захворювання настільки різноманітна, що можна припустити присутність кількох різних патологій. Найпоширеніші ознаки: інтоксикація, підвищення температури, катаральна та абдомінальна симптоматика.

  При гострому початку лихоманка може швидко наростати і досягати 39-40 градусів, після чого зберігається протягом кількох днів, супроводжується симптомами загальної інтоксикації (слабкість, головний біль, міалгії, можлива блювота і нудота центрального генезу). Може відзначатися діарея. Лихоманка може протікати хвилеподібно, в особливості при рецидивуючому перебігу інфекції.

 Серозні менінгіти є найбільш поширені і важкі форми ентеровірусної інфекції. Як і всяке запалення мозкової оболонки, характеризується позитивними менінгеальними симптомами: ригідність потиличних м'язів, симптоми Брудзинського і Керніга. Пацієнти зазвичай апатичні, мляві, може відзначатися підвищена чутливість до світла, звуків. Іноді відзначають судоми, психоемоційне збудження, свідомість, як правило, збережено. Менінгеальна симптоматика і підвищена температура тіла зберігається звичайно не більше 4-7 днів

  Ентеровірусна діарея (або вірусний гастроентерит) характеризується багаторазовою  діареєю на фоні субфебрилітету, рідше – лихоманки. Відзначається біль у животі  зі здуттям, може відзначатися блювота. Нерідко симптоматика сполучається з катаральними явищами. Може виявлятися гепатоліенальний синдром. Захворювання зазвичай триває від кількох днів до двох тижнів.

  Ентеровірусна інфекція може проявлятися у вигляді енцефаліту, безжовтяничного гепатиту, лімфаденітів різних груп лімфовузлів, вражати серцеву сумку (перикардит), брижі кишечника, провокувати розвиток других захворювань.

Ускладнення ентеровірусних інфекцій

 Ентеровірусна інфекція, що протікає у формі менінгіту, менінгоенцефаліту, енцефаломіокардіта новонароджених, може ускладнитися набряком мозку, епілептоідними припадками, психічними розладами. Важке протікання інфекції може сприяти розвитку пневмонії, гострої дихальної недостатності.

Прогноз при ентеровірусних інфекціях

  Ентеровірусні інфекції переважно протікають легко, або в среднетяжелой формі, видужання настає в терміни від кількох днів, до 2-3 тижнів. Прогноз погіршується в разі важкого перебігу, розвитку ускладнень. Деякі ускладнення ентеровірусної інфекції (в основному з боку нервової системи) можуть закінчитися летальним результатом, або залишити після себе непереборні функціональні порушення.

Профілактика ентеровірусних інфекцій

 Загальна профілактика ентеровірусних інфекцій включає заходи по контролю над забрудненням об'єктів навколишнього середовища (особливо прудів) каналізаціонними відходами, дотриманням санітарно-гігієнічних вимог при знешкодження стічних вод, надання населенню харчових продуктів належною мірою епідемічної безпеки.

Індивідуальна профілактика полягає в строгому дотриманю правил:

-особистої гігієни,

-питного режиму,

-купання у водоймищах,

-обробки, зберігання, приготування і вживання харчових продуктів,зокрема, овочів та фруктів.

Специфічних заходів профілактики ентеровірусних інфекцій не розроблені. В осередку інфекції проводиться комплекс дезинфікуючому заходів.

Лікар епідеміолог

Люботинського міського лабораторного

відділення

І.В. Білецька