Запрошуються абітурієнти та студенти до участі у соціальній програмі Scholarship. 
Головний приз - грант (стипендія) у розмірі 15.000 грн. на сплату року навчання в українському ВНЗ. Ця сума розподіляється між учасниками, які написали найкращі роботи.
Участь повністю безкоштовна.
Оплачують навчання в усіх закладах, як приватних, так і державних, а також прагнуть знайти талановитих молодих спеціалістів.

Детальніше про умови конкурсу дивіться тут:
https://pizza.od.ua/ua/scholarship/
Запитання та роботи можно надсилати через сайт або на пошту: lily@scholarship.events

ЩО ВАРТО ЗНАТИ ПРО КІР ТА ЯК УБЕРЕГТИ СЕБЕ ВІД 

ЗАХВОРЮВАННЯ!

В Україні триває спалах кору з 2017 року. За цей час більше 73 000 людей у різних регіонах України захворіли на кір. Унаслідок хвороби померли 28 людей. Головна причина спалаху — велика кількість людей, нещеплених проти кору.

КІР: СМЕРТЕЛЬНО НЕБЕЗПЕЧНИЙ І ШВИДКИЙ

Кір надзвичайно заразний і дуже швидко передається від хворої людини до здорової під час кашлю, чхання (повітряно-крапельним шляхом). Вірус кору може жити в повітрі та на поверхнях до двох годин після того, як хвора людина залишила приміщення.

Дев’ять із десяти нещеплених людей або тих, хто не хворів на кір, можуть занедужати після контакту із хворим.

Від кору захищає лише специфічний імунітет, який формується завдяки вакцинації.

КІР СПРИЧИНЯЄ СЕРЙОЗНІ УСКЛАДНЕННЯ

Захворювання може призвести до пневмонії, інфекції органу слуху (середнього отиту), запалення мозку (енцефаліту), а також до інвалідності та смерті.

ЛІКІВ ВІД КОРУ НЕ ІСНУЄ

Специфічного лікування від кору немає. Лікують лише від симптомів, та в разі виникнення бактеріальних інфекцій призначають антибіотики. Інколи може знадобитися перебування в реанімаційному відділенні. Проте захворюванню можна запобігти.

ЄДИНИЙ НАДІЙНИЙ ЗАХИСТ ВІД КОРУ — ВАКЦИНАЦІЯ.

На сьогодні існує високий ризик захворювання на кір не тільки серед дітей, які не отримали щеплення. Підлітки та дорослі, які раніше не хворіли і не робили щеплення, також залишаються вразливими до захворювання. У дорослих кір зазвичай має набагато тяжкий перебіг.

Щеплення проти кору проводиться уже понад 50 років, за ці роки вакцинація зарекомендувала себе як безпечний та ефективний спосіб профілактики. Щеплення 2 дозами вакцини захищають від кору.

Про що варто повідомити лікаря перед щепленням:

-         підозрюєте що захворіли (висока температура, погане самопочуття);

-         про ймовірність вагітності;

-         хронічні хвороби.

ВАКЦИНА ПРОТИ КОРУ БЕЗПЕЧНА ТА ЕФЕКТИВНА

Щеплення проти кору роблять вакциною КПК (від кору, паротиту і краснухи). В Україні для цього застосовують вакцини «Пріорикс»/Рrіоrіх (виробник Glaxosmithkline Biologicals  S.А., Бельгія) та «М-М-Р ІІ»/М-М-RІІ (виробник Меrck & Со., Іnс., США). Обидві вакцини гарантовані державою безоплатно в рамках Національного календаря профілактичних щеплень. Вони безпечні, ефективні та якісні, прекваліфіковані Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ), найавторитетнішою інституцією світу у сфері охорони здоров'я.

ЩЕПЛЕННЯ ВАКЦИНОЮ КГ1К ОСІБ, ЯКІ БУЛИ В КОНТАКТІ З

ХВОРИМ НА КІР

У разі виникнення випадку захворювання на кір у сімейному осередку, необхідність щеплення осіб, що контактували з хворим на кір, визначає сімейний лікар, терапевт амбулаторії ПМСД або іншого закладу охорони здоров’я, який має ліцензію на право провадження господарської діяльності з медичної практики.

У разі виникнення випадку захворювання на кір в організованих колективах, коло осіб, які мали контакт із хворим визначає епідеміолог під час епідеміологічного розслідування вогнища. Списки контактних осіб для визначення необхідності щеплення передаються до територіальної амбулаторії ПМСД або іншого закладу охорони здоров’я, що має ліцензію на право провадження господарської діяльності з медичної практики.

ПІДСТАВИ ДЛЯ РІШЕННЯ ПРО НЕОБХІДНІСТЬ ЩЕПЛЕННЯ

Слід визначити вакцинальний статус (дані про щеплення проти кору у попередні роки).

Щеплення для профілактики кору у контактних осіб призначають дітям і дорослим (одноразово).

Вакцинації підлягають особи, які:

- не мають зазначених у медичній документації двох щеплень для профілактики кору (відсутні дві дози або в анамнезі лише одна доза щеплення проти кору);

- мають негативні результати лабораторного обстеження щодо наявності антитіл ІgG;

- не мають протипоказань, що зазначені в інструкції для медичного застосування вакцини для профілактики кору, паротиту, краснухи;

- не мають в анамнезі захворювання на кір (для дорослих).

Якщо контактний дорослий належить до групи ризику, то щеплення роблять вакциною державним коштом та без обмеження віку.

Слід керуватися рекомендаціями Наказу МОЗ України від 26.06.2018 № 1216 «Про проведення обов'язкових профілактичних щеплень проти кору за епідемічними показаннями»: медичні працівники, працівники освітніх закладів та немедичні працівники закладів охорони здоров’я, представники силових структур (МВС, Міноборони, СБУ, Національна поліція України, Національна гвардія України, Прикордонна служба України, Державна служба охорони), а також студенти навчальних закладів без обмеження віку.

Державна установа «Центр громадського здоров’я МОЗ України»

ЗАЯВА
Про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки
Заява про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки Генерального плану міста Люботин в межах Люботинської міської ради (з включенням підпорядкованих селищ Коваленки, Байрак, Караван та села Смородського) Харківської області з метою можливості закріплення меж м. Люботина в межах Люботинської міської ради з урахуванням сел. Байрак, Караван, Коваленки та с. Смородського.

zayava.pdf [140.05 Kb] (cкачувань: 6)

            З давніх-давен линули по світу слова про Україну, про щирий і працьовитий народ, про зелені гаї, про тихі ріки та озера. Наша країна славиться багатими традиціями та обрядами, одним з яких є ВЕЧОРНИЦІ.

            Віддаючи шану минулому, у Люботинській дитячій музичній школі традиційно проходить театралізоване обрядове дійство «Українські вечорниці», на якому відроджуються усе найдорожче, що є у нашого талановитого народу: його мова, пісня, гумор, доброзичливість і щедрість.

            Так, 27 лютого всі присутні на святі мали змогу завітати до однієї з українських хат, де чекала гостинна Господиня, роль якої виконала учениця класу бандури Найпак Катерина. На Вечорниці завітали дівчата та хлопці – учні середніх і старших класів музичної школи. Вони співали українські народні пісні, жартували, ліпили вареники, а Господиня розповідала присутнім про давні секрети дівочої краси та щасливої долі.

Глядачі оплесками вітали Стецька та Уляну у виконанні Федіна Романа і Кульмінської Вероніки, які показали сценку зі «Сватання на Гончарівці» І.Котляревського. Також повеселили присутніх три Куми – Насвіт Єлизавета, Еткало Ярослава і Репецька Єлизавета -  сперечаючись, чиї вареники найсмачніші. Дівчат помирив Кум у виконанні Головащенка Ярослава.

На святі звучали українські мелодії у виконанні ансамблів бандуристів «Сонечко» та «Вишиваночка», а також молодшого і старшого ансамблів баяністів-акордеоністів.

             Свято вдалось на славу! Дякую всім учням - учасникам, а також всьому педагогічному колективу  школи за активну участь у підготовці та проведенні свята. Особлива подяка викладачу класу баяну та акордеону Ткаченку М.І., викладачу хорового співу Готвянській С.М., концертмейстеру Терентьєвій Л.Г., викладачу класу бандури Івахненко В.Я.

            Хай  ваша хата буде багата і хлібом, і сіллю, і великим добром, і дітьми хорошими, здоров’ям і піснею, злагодою і сімейним теплом.

А всім дітям бажаємо, щоб уміли бачити красу рідного краю і захоплюватись нею. Щоб змалку вивчали традиції, історію свого народу і несли у своїй душі те найкраще, що є у нас, українців!

Директор ДМШ

Ю.В.Еткало

Повідомляємо про наміри КНП «Люботинська міська лікарня» передати в оренду вільне нежитлове приміщення загальною площею 6,0 м², розташоване на 1-му поверсі (хол) лікарні за адресою: Харківська обл., м. Люботин, вул. Шевченка, 15.

Пропозиції приймаються протягом 10 робочих днів з дня публікації даного оголошення. Телефон для довідок: 741-27-53.

Головний лікар Кандаурова О.В.

Г.Я. Зіменко -70!

Ганна Яківна народилася 1 березня 1949 р. в селі Абазівка Зачепилівського району, Харківської області. Після закінчення Абазівської восьмирічної школи поступила до Харківського професійного училища №9 та по закінченню отримала професію хімік-лаборант. Проживаючи у м. Харків, працювала по здобутій професії на ТЕЦ-3.

У 1973 році переїхала в Люботин по місцю проживання чоловіка, де працювала касиром на Караванському заводі кормових дріжджів. З 2012 року – голова первинної ветеранської організації с-ща Караван.

За багаторічну добросовісну працю нагороджена медаллю «Ветеран праці», багатьма  Почесними грамотами, Подяками, Грамотами Харківської ветеранської організації.

Загальний стаж роботи – 32 роки.

Ганна Яківна – активна учасниця художньої самодіяльності.

Люботинська рада ветеранів щиро і сердечно вітає ювілярку, бажає міцного здоров’я, невичерпної життєвої енергії, поваги рідних та друзів, нехай бадьорість духу і життєва наснага залишиться з Вами  на довгі роки. Хай завжди безхмарним та мирним небо буде на Україною!

Естафета пам’яті в надійних руках

Протягом багатьох років Рада організації ветеранів України м. Люботина проводила цікаві, патріотичні зустрічі з школярами місцевих шкіл. Сьогодні між нами немає учасників бойових дій Другої світової війни, але серед нас є Діти війни, яким старше покоління ветеранів передало естафету пам’яті в надійні руки.

Нещодавно на зустріч з школярами Люботинського навчально-виховного комплексу № 2 були запрошені ветерани, які мають статус – діти війни і ветерани праці. Серед них голова Ради організації ветеранів України м. Люботин, член виконкому міської ради Котихін С.І., член Національної  спілки журналістів України, Почесний громадянин м. Люботин, керівник прес-центра РОВ м. Люботин Пархоменко М.Д., діти війни та ветерани праці: Кучерява Л.М., Сидоренко Г.С., Бабенко Л.Є., Приходько Ніна Фадеєвна.

Ведуча програми Лідія Кучерява розповіла учням 6-7 класів про те, що у 2018 році Харківщина відсвяткувала 75 річницю визволення від фашистських загарбників, а в жовтні цього року будемо відзначати 75 річницю визволення всієї України. Після закінчення війни народ підняв із руїн нашу країну. Але сьогодні немає спокою на Сході. Уже п’ятий рік як Росія веде війну проти нашої мирної країни. Багато втрат несе Україна, як в живій силі, так і в бойовій техніці. Вона наголосила на тому, що ми не втрачаємо надії на те, що наша земля буде вільною і незалежною, а ми всі в державі житимемо щасливо і радісно, особливо молодь. І тому завдання кожного учня – це сумлінне навчання.

Своїми спогадами про воєнні і повоєнні роки поділявся і Микола Пархоменко. Він пригадав, що коли почалася війна, йому було лише п’ять років. А життєвий шлях почався в селі Очеретувате Полтавської області. Випала важка, але цікава доля. У серпні 1941 року від Дніпра, який знаходився від села на відстані 75 км, вже виразно чувся гуркіт гармат. Переважними силами противник форсував Дніпро і 11 вересня ворожі танки з десантом піхоти ринулися по дорозі Кременчук-Хорол. Фашистські війська уде 12 вересня зайняли Очеретувате, проголосивши «новий порядок», постійно насаджували його зброєю і силою. Окупанти знищували активістів і військовополонених. Люди втікали у болота, заривалися в землю, на них полювали із собаками  і 144 мешканця села вивезли в Німеччину. Також Микола Дмитрович зазначив, що діти війни схиляють голови перед батьками і матерями, які разом були свідками того, як німецькі солдати підпалювали хати, школи, заклади культури, знищували наших людей. Особливо тоді, коли на фронті почався переломний період на користь наших військ, це вразу відчулося на поведінці окупантів. Вони лютували, зганяючи свою злість за поразки на фронтах на мирному населенні.

Чимало лиха дісталося і родині Миколи Пархоменка. Відступаючи, німці спалили хату і всі забудови поруч. Але найтяжчим було те, що в похоронці повідомлялося про те, що батько по-геройськи загинув у боях за Дніпро. Та на все життя запам’яталися 1946-1947 роки, коли заморені голодом односельці йшли із життя. Сім’я у складі мами, бабусі і сестри, яка народилася в травні 1941 року, опухли від голоду.  Та коли дожили до потепління, полегшено зітхнули: можна було вживати бур’яни, з колгоспного поля збирали перемерзлу картоплю.

З дитячих років відчув нелегку працю хлібороба, своїх земляків, які дали крила високого польоту в житті.

У 1952 році, коли приїхав до Харкова, згадує Микола Пархоменко, вступив до залізничного училища № 3, після якого працював слюсарем по ремонту паровозів на Уфимській залізниці. З 1955 по 1957 роки трудився в Матраєвському зернорадгоспі Башкирської АСР. Із 1963 року проживає у м. Люботині. Заочно закінчив Московський народний університет образотворчого мистецтва. Роботу журналіста розпочав у 1984 році в Харківській районній газеті «Трибуна трудящих» на посаді редактора відділу фотоілюстрацій. За 25 років роботи у газеті було опубліковано близько 6000 робіт, із них біля 1000 про події в м. Люботин. Загальний стаж роботи складає 55 років. Про життєвий шлях митця можна дізнатися із книги «Слобожанський край очима митця» і «Кришталевий об’єктив Миколи Пархоменка». Ці книги були подаровані усім школам міста.

Лідія Кучерява, керівник ансамблю ветеранів «Мрія», і ансамбль «Чарівниці» подарували учням народні пісні, які співали наші предки. Бо пісня – це душа народу, його історія.

Ніна Приходько розповіла присутнім про роки війни. У 1941 році дозрівав хороший урожай. Селяни готувалися його збирати, але в небі над Харковом з’явилися німецькі літаки. Першими бомбардуванню піддалися житлові будинки, підприємства. Одна із бомб влучила у будинок, де вона народилася. Був тяжко поранений батько і доставлений до шпиталю, а мама разом із сестрою виїхали на Богодухівщину, де і пройшло дитинство. Після закінчення війни, Ніна Фадеївна здобула освіту у Харківському університеті ім. Горького (нині В.Каразіна) за спеціальністю товарознавець вищої категорії. Вона підкреслила, що нелегко доводилося жити і в роки війни, і в роки повоєнної відбудови, нелегким було дитинство, але прагнення до навчання було високим. Мріяли про освіту і отримання професії. Але 1946-1947 роки принесли голод. Люди вишукували на полях картоплю і харчувалися нею, їли бур’яни. Мати Ніни, маючи невеликий запас насіння буряка, змолола на жорнах і приготувала таку страву, яка запам’яталася на багато років.

Ніна Фадеївна побажала дітям ніколи не знати, що таке повоєнне лихоліття.

Ветеран праці Сергій Котихін, звертаючись до присутніх, наголосив на тих змінах, які відбуваються у рідному місті. Міська рада, міський голова Леонід Лазуренко значну увагу приділяють розвитку інфраструктури і питанню благоустрою міста. Ремонтуються дороги, освітлюються вулиці, чимало зроблено для закладів освіти і культури, завершується ремонт Будинку культури – багато робиться для покращення життєвого рівня громад. Побажав  молодому поколінню, яке  буде далі розвивати рідне місто, гарно навчатися в школі, бо це всім знадобиться в житті.

Директор школи Анатолій Козоріз щиро подякував гостям за їх спогади, побажав доброго здоров’я і подальших успіхів у справі виховання молодого покоління в дусі патріотизму.

Кучерява Л.М. – член прес-центру РОВ м. Люботин

Стаття 43 Конституції України гарантує кожному громадянину право заробляти собі на життя працею та отримувати за це винагороду у вигляді заробітної плати, не нижчої від визначеної законом. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання.

         Проте деякі роботодавці ігнорують зазначені конституційні норми і змушують робітників працювати без оформлення трудових відносин, видають працівникам зарплату готівкою “у конвертах”. У цьому випадку йдеться про “тіньові” заробітки, з яких не утримуються  податки та не здійснюються відрахування до Пенсійного фонду.

Згода отримувати зарплату “у конвертах” позбавляє соціального захисту. Адже пенсію у майбутньому нараховується тільки з офіційної заробітної плати.

       При зверненні громадян до Пенсійного фонду з питань оформлення пенсій часто виникають питання щодо обчислення страхового стажу. Інколи виявляються факти не зарахування деяких періодів до страхового стажу. На сьогодні вже не використовується поняття — безперервний стаж, чинним є лише визначення – страховий стаж.

Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що страховий стаж – це період, протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не менше, ніж мінімальний страховий внесок. Тобто, якщо працівнику нарахована заробітна плата не менше законодавчо встановленого мінімального рівня і з неї сплачено страхові внески до Пенсійного фонду України (а з 01.01.2011 року – єдиний соціальний внесок відповідно до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”), то такий місяць повністю зараховується в страховий стаж і заробітна плата за цей місяць враховується при обчисленні пенсії.

Якщо ж сума нарахованої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, менше мінімального рівня, страховий стаж становить неповний місяць і розраховується пропорційно нарахованої заробітної плати.

Розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2019 р. становить 4173,00 грн., отже і розмір мінімального страхового внеску 4173,00 грн. × 22%= 918,06 грн., якщо така (або більша, з більшої суми заробітної плати) сума внеску за місяць підприємством сплачена за кожного працюючого в повному обсязі, то до страхового стажу працівникам також зараховано повний місяць.

На сьогоднішній день, зареєструвавшись на веб - порталі Пенсійного фонду України, кожна застрахована особа має можливість контролювати свою зарплату та майбутню пенсію, перевіряти факт сплати внесків та суму, з якої вони перераховуються.

Управління соціального захисту населення               

Відділ з питань праці та зайнятості населення

Лютий останній місяць зими. Всі знають,  що зима  - чудова пора відпочинку на льоду. Забави на ковзанах, лижах, санчатах! Та зима несе не тільки радощі та задоволення, але й небезпеку, яку може приховувати лід, а саме тонкий лід.

Щоб не трапилося лиха, потрібно обережно поводитись на льоду. Найбільш небезпечна крига – перша та остання, адже така крига ще надзвичайно тонка, неміцна і не витримує маси навіть маленької дитини.

Цю інформацію цікаво знати.

Лід блакитного кольору - найміцніший, а білого - значно слабший.

Для однієї людини безпечним вважається лід синюватого або зеленуватого відтінку, товщиною більшою за 7 см.

Для групи людей безпечним є лід товщиною не менше, ніж 15 см. Якщо по льоду пересуваються  декілька людей, то треба йти один за одним на відстані.

При масовому катанні на ковзанах лід має бути товщиною не менше, ніж 25 см.

Перш ніж ступити на лід водоймища, треба  дізнатися  про товщину льодового покриву за допомогою довгої загостреної палиці (плішні) чи іншого подібного предмета, але обов'язково легкого, який  вільно можна тримати в руці.

Ніколи не перевіряй товщину льоду ударами ніг!

Під час руху по льоду треба слідкувати  за його поверхнею, обходити  небезпечні місця та ділянки з кущами і травою. Особливу обережність проявляти  необхідно у місцях зі швидкою течією, джерелами, струмками та теплими стічними водами підприємств. Якщо лід недостатньо міцний, негайно  треба зупинитися  і повертатися  назад тим же шляхом, роблячи перші кроки без відриву від його поверхні.

У випадку, якщо  все ж провалилися під лід необхідно :

не піддаватися  паніці, утримуватися на  плаву, уникаючи занурення з головою;

кликати  на допомогу;

намагатися  вилізти на лід, широко розкинувши руки, наповзаючи на його край грудьми і почергово витягуючи на поверхню ноги;

намагатися якомога ефективніше використати своє тіло, збільшуючи ним опорну площу;

вибравшись на лід, перекотитися і відповзти в той бік, звідки  прийшов, де міцність льоду вже відома.

     Далі необхідно переодягнутися. Якщо сухого одягу під руками не виявилось, треба викрутити мокрий і знову одягнути його. Щоб зігрітися необхідно  виконувати  будь-які фізичні вправи. Можна розтертися сухою вовняною тканиною, потім необхідно сховатися в захищеному від вітру місці, добре укутатися, по можливості випити чогось гарячого.

     Звичайно, треба завжди намагатися врятувати людині життя але перш ніж кинутися до того, хто провалився,  необхідно:

покликати (якщо це можливо) на допомогу;

знайти предмет, який можна кинути потерпілому (міцну палицю, мотузку, власний пояс, шарф, сумку або рюкзак, якщо вони без речей і мають довгу, міцно пристрочену лямку);

оцінити, наскільки далеко від берега опинився потерпілий, і чи є можливість без перешкод дістатися до нього.

Щоб зберегти своє життя необхідно прислухатись до таких порад з  безпеки:

• Перший крижаний покрив на водоймах не можна використовувати для ігор та розваг. Молода крига на початку свого утворення не міцна, тонка і ваги людини не витримує.

• Треба впевнитися що лід на  річці міцний, а тоді вже розважатися. Який він, міцний та неміцний лід?

Якщо товщина льоду 12 см, він прозорий, з синюватим чи зеленуватим відтінком, лід вважається міцним. Сміливо ставай на нього!

Якщо при відлизі лід вкривається водою, замітається снігом, а потім замерзає, стає білим чи жовтуватим, він не міцний. Ходити, ковзатись на ньому небезпечно.

З наближенням весни крига стає крихкою (хоча товщина ще й зберігається). Зимові розваги закінчились. Ні кроку на лід!

Перш ніж ступити на лід, упевнись, чи міцний він.

Кататися можна тільки в спеціально відведених для цього місцях. Відкриття катка на водоймі дозволяється при товщині льоду не менше 25 см..

Треба бути  обережним там, де з'явилась теча, де в водойму впадають струмки.

Недопустимо ходити по льоду: в нічний час, в незнайомих місцях.

При переході по льоду необхідно йти один за одним на відстані 5 м. Важкі вантажі перевозять санками.

              Будьте  обережними, не ризикуйте  своїм життям!

Управління  соціального захисту населення

Відділ з питань праці та зайнятості населення

Шановні абоненти ВККУ Люботинської міської ради!

У зв’язку з проведенням аварійно-ремонтних робіт на централізованій мережі водопостачання по вул. Ушакова, 11   28.02.2019 року з10⁰⁰ до17⁰⁰ (орієнтовно)буде припинено подачу водиповул. Ушакова, вул. Старошкільна, вул. Бібліотечна, вул. Лікарняна, вул. Шкільна, вул. Кільцева, вул. Фісака, вул. Амосова, вул. Багряного, вул. Заможня та інші прилеглі вулиці та провулки .

Прохання зробити запас води.

    Адміністрація ВККУ Люботинської міської ради

  У виробничому управлінні комунального господарства продовжує поповнюватися автотранспортний парк – днями з’явився колісний багатофункціональний екскаватор-навантажувач JCB (модель 3 CX SUPER SITEMASTER), вартість якого складає 2 450 000 грн.

Цей найнеобхідніший транспортний засіб – спецтехніка нового покоління. Він має високі експлуатаційні характеристики: блок підігріву двигуна у зимовий період від 240В, диференціали підвищеного тертя на передньому і задньому мосту, сидіння з коректуванням ваги оператора, система супутникового моніторингу JCB LiveLink, синхронізована чотирьохшвидкісна ручна коробка передач JCB Syncroshuttle з електричним управлінням і вмонтованим гідротрансформатором; режим економії пального, підігрів кабіни.

Сучасний технічний засіб суттєво полегшить роботу місцевих комунальників, адже використовуватиметься він для виконання допоміжних земляних робіт при капітальних, планових та аварійних ремонтах інфраструктурної мережі, очищенні вулиць від снігу та різних робіт із благоустрою міста.

Міська влада приділяє значну увагу питанням оновлення спецтехніки комунальних служб. Восени минулого року придбані та використовуються у роботі два сучасних сміттєвоза. Це дає можливість зміцнювати матеріально-технічну базу комунальних підприємств і покращити надання послуг громаді міста.

Радник міського голови Л. КУДЕНКО