Телефонограма від 08.02.2019 р.

У зв’язку з ремонтними роботами 11.02.2019 р. з 9.00 до 17.00 буде припинено подачу електроенергії по вул. Шкільній, вул. Деповській, пров. Старошкільному, пров. Бібліотечному, в-ду Каховському, в-ду Деповському.

Люботинське районне відділення енергозбуту ПАТ «Харківобленерго» 

 (Телефон для довідок: 742-23-72 ).

 Невиробничий  травматизм за 2018 рік

          Травматизм ділять на виробничий та невиробничий. На частку першого припадає близько 20%, тобто кількісно різко переважає невиробничий травматизм.

     Види невиробничого  травматизму: транспортний,  вуличний, побутовий  та дитячий. Останній травматизм виділений в окрему групу лише з біологічних міркувань, а саме внаслідок неадекватного сприйняття дітьми загрозливих чинників навколишнього середовища через незрілість їх ЦНС, а також відсутність життєвого досвіду та підвищену допитливість і рухливість. Причини невиробничого травматизму у дітей і дорослих однакові.

    Крім зазначених видів травматизму, розрізняють ще навмисні, що наносяться окремими людьми з метою самогубства (суїцидальні) чи каліцтва. До навмисних належать також воєнні травми, тобто травми, одержані на війні.

     В нашому місті загальна кількість нещасних випадків  за  2018 рік – 693, за  2017 рік – 473 випадки, 2016 рік - 532 (і надалі всі показники за рік).  Значну кількість випадків невиробничого травматизму становлять потерпілі внаслідок випадкового падіння, яких  в  2018 р. - 613 випадки, 2017 р. –393,    2016 р. – 48, з них нещасних випадків з дітьми до 14 років відповідно:2018р.- 47 випадків,                       

за 2017 р. – 59,  2016 р. -35 випадків.

      Травма — одна з головних причин смерті людей віком до 44 років. Вона посідає третє місце у загальному переліку причин смертності.

      Найбільшу питому вагу в травматизмі має механічна травма, вона складає основу травматизму. У нашому місті за  2018 рік зафіксовано 51 випадок механічних травм , 2017 рік -  55 випадків ,   за     2016 р. – 63.  Це пов'язано з механізацією на виробництві та в побуті, електрифікацією та газифікацією, значним розвитком автотранспорту, масовими заняттями спортом, збільшенням споживання населенням алкоголю, ліків, наркотичних та токсичних речовин тощо. 

     Внаслідок автомобільно-дорожніх травм  щорічно гине людей більше, ніж від усіх інших травм, разом узятих. Особливо прикро, що ці та інші травми є головною причиною смерті людей молодого віку (20—40 років). В нашому місті транспортних  нещасних випадків в 2018 році зафіксовано 1 випадок, в 2017 році - 1 випадок, 2016 року – 1. 

     До дитячого травматизму належать усі види невиробничого травматизму (дорожньо-транспортний, побутовий, шкільний, вуличний, спортивний та ін.) у дітей. Нещасні випадки з дітьми в побутових умовах трапляються частіше у віці до 3 років. Переважна кількість травм у дітей віком до 13 років спостерігається в шкільному віці під час ігор та занять спортом.  Нещасні випадки з дітьми віком до 14 років  по місту за 2018 рік – 50 випадків, за   2017 рік – 62 випадки, за 2016 рік – 50 випадків. Для боротьби з травматизмом насамперед треба  проводити спеціальні профілактичні заходи організаційного, технічного, санітарно-гігієнічного, медичного, освітнього й морально-етичного характеру. Найлегше піддається регулюванню, керуванню виробничий травматизм. Головними умовами його профілактики є ретельна організація на виробництвах  заходів з техніки безпеки та суворий контроль за їх виконанням усіма працівниками.

    Дорожньо-транспортний травматизм вимагає великої уваги з боку як держави з її контрольно - регулюючими установами, так і конструкторів машин, а також водіїв та пішоходів. Благоустрій доріг, виготовлення машин підвищеної стійкості та опірності з безпечним кермом, обов'язкове користування прив'язними поясами, суворе додержання правил руху, технічна справність машин, підвищення кваліфікації водіїв тощо — все це складові профілактики дорожньо-транспортного травматизму. Будьте уважні та бережіть своє життя!                                                              

                                                                  Управління соціального захисту населення

                                                                  Відділ з питань праці та зайнятості населення.

Семінар-практикум викладачів класу бандури

06 лютого 2019 року в Харківській дитячій школі мистецтв №5 імені І.О. Дунаєвського пройшов семінар-практикум педагогічної майстерності викладачів класу бандури мистецьких шкіл Харківської області та міста Харкова.  

У семінарі – практикумі викладачі мистецьких шкіл розглянули та обговорили актуальні питання роботи з учнями класу бандури.

Ляшенко Марина Анатоліївна, викладач Харківської дитячої школи мистецтв №5 імені І.О. Дунаєвського, виступила з темою «Основні аспекти постановки виконавського апарату бандуриста». 

Коновалова Алла Іванівна, викладач Харківської дитячої музичної школи №13 імені М.Т. Коляди, у виступі за темою «Особливості роботи з бандуристами – вокалістами».

Миронко-Очерет Зінаїда Вікторівна, викладач Харківської дитячої школи мистецтв №2 імені П.І. Чайковського представила методичну доповідь – ілюстрацію за темою «Творче зростання юних бандуристів у колективній співогрі».  

Івахненко Вікторія Яківна, викладач Люботинської дитячої музичної школи, у своєму виступі розкрила дуже важливу тему – «Парадигма співтворчості концертмейстера та викладача в класі бандури». Концертмейстер Блезінцова Вікторія Олександрівна з учнями класу Кульмінською Валерією та Аршавою Оленою продемонстрували у виконаних творах всі ті важливі моменти, про які розповідала Вікторія Яківна.

У проведенні семінару взяла участь Мандзюк Любов Сергіївна, доцент кафедри «Народні інструменти України» Харківського національного університету мистецтв імені І.П. Котляревського, кандидат мистецтвознавства, яка надала корисні поради кожному з доповідачів.

Учасники семінару-практикуму запропонували й у подальшому продовжити таку форму розгляду професійних та методичних питань для викладачів класу бандури.

За матеріалами ОНМЦПК

Звіт  про  проведену  роботу

Люботинським  КЖРЕП ЛМРХО  з  04.02.2019 року  по  08.02.2019 року  з  обслуговування  житлових  будинків:

1.Вивезено побутове сміття: вул. Ціолковського,1-7, вул. Світла,7,11,14,вул. Дмитрівська,51,53, вул. Гвардії генерала Гавенко Л.А.,49 , вул. Слобожанська,28, вул. Слобожанська,4, вул. Деповська,45,52,54,58,58А,вул. Злагоди,9,вул. Деповська,25/7,в-д. Р.Тичинського,1,2б, вул. Локомотивна,1В,1Г,1Е,1Д, 1Ж,2 - по договору  з  ВУКГ ЛМРХО.

2.Проведено  обстеження  та очистку від снігу працівниками підприємства житлових будинків по вул. Гвардії генерала Гавенко Л.А.,10а,вул. Ціолковського,1(1під.-кв.8) з приводу протікання покрівлі на звернення мешканців (кв.13).

3.Проведено обстеження представниками  підприємства  внутрішньо будинкової мережі водопостачання житлового будинку по вул. Ціолковського,5 з питання  виявлення причин відсутності тиску в мережі водопостачання по квартирам 1-2 поверхів на звернення мешканців (кв.13).

4.Проведено  обстеження  представниками  підприємства  внутрішньо будинкової мережі водопостачання житлового  будинку  по  вул.Ціолковського,7(підвал)  з  приводу  ремонту внутрішньо будинкової  мережі на звернення мешканців (кв.11).

5.Виконано відкачку грунтових вод з підвального приміщення гуртожитку по вул. Слобожанська,28.

6.Проводиться  робота  з  боржниками  за послуги по утриманню  житлових будинків та врученням повідомлень-попереджень.

7.Виконано  поточні  роботи  по  заявкам  мешканців:

- виконано  заміну  ламп місць загального користування  по  житловим  будинкам: вул. Ціолковського,8 (2під.), вул.Світла 11( 2під.вулиця,3під.2пов.), вул.Дмитрівська 53(1 під.2 пов.2під.2пов.);

Начальник  Люботинського  КЖРЕП ЛМРХО                                                                          П.О.Ткаченко

Інформація про повідомну реєстрацію колективних договорів.

 Оплата праці та забезпечення її мінімального розміру

Згідно зі статтями 7 та 8 Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» визначено розміри соціальних гарантій з 1 січня 2019 року, а саме:

Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у  2019 році

МІНІМАЛЬНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оплату праці» мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оплату праці» оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (із змінами), затверджено Єдину тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери (далі - Єдина тарифна сітка) .

Посадові оклади (тарифні ставки) за розрядами Єдиної тарифної сітки визначаються шляхом множення окладу (ставки) працівника 1 тарифного розряду на відповідний тарифний коефіцієнт.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 № 1037 «Про оплату праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери»:

Посадовий оклад (тарифна ставка) працівника 1 тарифного розряду, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Керівникам установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери необхідно забезпечити:

- встановлення в штатному розписі нових розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), визначених виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду Єдиної тарифної сітки, встановленого у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року;

- диференціацію заробітної плати працівників, які отримують заробітну плату на рівні мінімальної у межах фонду оплати праці, шляхом встановлення доплат, надбавок, премій з урахуванням складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника, результатів його роботи.

Довідково: розмір посадового окладу (тарифної ставки) працівника    

         1 тарифного розряду Єдиної тарифної сітки  становить 1921 грн.

Незважаючи на те, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» у 2019 році передбачене підвищення прожиткового мінімуму для працездатних осіб два рази, з 1 липня – 2007 грн. і з 1 грудня – 2102 грн., розміри посадових окладів працівників за Єдиною тарифною сіткою, які їм встановлено з 1 січня 2019 року із розрахунку 1921 грн., впродовж 2019 року зміні не підлягають.

У небюджетній сфері підприємства визначають тарифні ставки та системи оплати праці самостійно у колективних договорах.

При цьому мінімальна тарифна ставка не може бути нижчою за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Визначаючи оклади (ставки) за іншими розрядами (посадами), до бази застосовують міжкваліфікаційні (міжпосадові) співвідношення розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Тарифна та інші системи оплати праці формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників.

Роботодавець відносить виконувані роботи до певних тарифних розрядів і присвоює кваліфікаційні розряди робітникам згідно з професійними стандартами (кваліфікаційними характеристиками) за погодженням із виборним органом профспілки або її представником.

Якщо працівник виконав місячну норму праці, роботодавець зобов’язаний нарахувати заробітну плату не менше 4173 грн. Якщо ж заробітну плату нараховано в меншому розмірі (у т.ч. через періодичність виплат), потрібно здійснити доплату до 4173 грн.

Якщо працівник працює на умовах неповного робочого часу чи не виконав місячну (годинну) норму праці, то мінімальну заробітну плату визначають пропорційно.

Мінімальні гарантії в оплаті праці внутрішніх сумісників забезпечують окремо за основним місцем роботи і за сумісництвом, оскільки це різні трудові договори, юридично між собою не пов’язані.

Відпускні, лікарняні, декретні, як і оплату за середнім заробітком в інших випадках, не ураховуємо при забезпеченні гарантованого мінімального розміру заробітної плати, оскільки це виплати за невідпрацьований час.

Не враховують до заробітної плати для забезпечення її мінімального розміру:

- доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я;

- доплати за роботу в нічний та надурочний час;

- виплати за роз’їзний характер робіт;

- премії до святкових і ювілейних дат.

При забезпеченні розміру мінімальної зарплати враховують:

- доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, за суміщення, розширення зони обслуговування, збільшення навантаження, заміщення;

- надбавки за інтенсивність, напруженість праці;

- місячні, квартальні, піврічні, річні премії, спеціальні премії;

-  винагороди за підсумками роботи за рік та за вислугу років тощо.

Доплата до мінімальної заробітної плати:

- належить до фонду додаткової зарплати;

- оподатковується ПДФО й військовим збором у складі заробітної плати, включається до бази нарахування ЄСВ;

- виплачується щомісяця разом із заробітною платою;

- ураховується до заробітку при обчисленні середньої заробітної плати для оплати лікарняних і декретних, відпусток і в інших випадках збереження середньої заробітної плати.

Посадові оклади за ЄТС

Відділ з питань праці та зайнятості населення

Управління соціального захисту населення

Люботинської міської ради        

Річний план закупівель на 2019 рік:2019-02-08_09-33-43_winscan_to_pdf.pdf [286.39 Kb] (cкачувань: 3)