Ваш соціальний захист та пенсійне забезпечення.

        Важливою проблемою сьогодні залишається легалізація зайнятості населення та заробітної плати. Саме тому надважливим є завдання повернути втрачені ресурси в економіку держави, що дасть можливість збільшити доходи громадян. 

       Для багатьох зарплата «у конверті» стала звичайним явищем і чомусь навіть нормою. Дивує те, як молоді люди, а подекуди громадяни з неабияким життєвим досвідом погоджуються на зарплату «у конвертах». Вони не задумуються, що нелегальне працевлаштування знижує їх соціальну захищеність

 Мінуси заробітної плати «у конверті»:

-  офіційно ви ніде не працюєте;

- вам не зараховується трудовий стаж. У вас немає гарантованого розміру заробітної плати (зокрема розміру тарифної ставки або посадового окладу працівника, доплати, надбавки та заохочувальних виплат);

- у вас немає жодних соціальних гарантій, передбачених для працівника:  права на відпустку, зокрема додаткову та без збереження зарплати, відпустку по вагітності та пологах; права на оплату листа непрацездатності; права на соціальне страхування на випадок безробіття; права на достроковий вихід на пенсію, якщо ви працюєте в шкідливих умовах; права на скорочений робочий день, тиждень, якщо ви працюєте в шкідливих умовах; права не працювати у вихідний та святковий день; права не залучатися до наднормових робіт без вашого бажання; права на охорону праці; права на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; права на гарантії за колективним договором. Якщо умови оплати праці не обумовлені в трудовому договорі, їх виконання або невиконання визначатиметься тільки особистим ставленням керівника до конкретної людини;

- вас можуть звільнити у будь-який момент без вихідної допомоги;

- ви отримуватимете мінімальну пенсію за віком;

       Крім того, нелегальна заробітна плата не тільки послаблює соціальний захист працівників, а й зменшує надходження до бюджетів та державних соціальних фондів. Саме тому легалізація заробітної плати, прихованої зайнятості на сьогодні є одним із найприорітетнішим  напрямком  державної політики.

         Шановні роботодавці! Вкотре закликаємо Вас: не прирікайте своїх найманих працівників на мізерні соціальні гарантії у майбутньому! Чітко дотримуйтеся вимог законодавства про працю. Не чекайте проведення перевірки, своєчасно оформляйте найнятих робітників, виплачуйте і відображайте в звітності реальну зарплату. Пам’ятайте, ухилення від сплати податків в усіх проявах, у т.ч. шляхом використання нелегальної найманої праці тягне фінансову, адміністративну та карну відповідальність.

          Шановні громадяни! Пам’ятайте, що змусити роботодавців чесно платити заробітну плату зможете, насамперед ви самі! 

Управління соціального захисту населення

Атестація робочих місць за умовами  праці

             Атестація робочих місць за умовами праці – комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров’я і працездатність працівників у процесі трудової діяльності.

Атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров’я працюючих.

                За даними моніторингу, проведеного управлінням  соціального захисту населення Люботинської міської ради  за підсумками 1 кварталу 2020 року на  деяких  підприємствах міста не дотримані терміни проведення атестації  через оголошений карантин у зв’язку з пандемією  COVID- 19. Робота по проведенню атестації на цих підприємствах була розпочата ще до оголошення карантину.  Нагадаємо, що з переліком лабораторій , які проводять санітарно - гігієнічні дослідження для атестації робочих місць можна ознайомитись на сайті Держпраці України за посиланням: htth://dsp.gov.ua/ informatsiia-pro-atestovani-laboratorii/

               Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем  і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

              Атестація проводиться згідно з Порядком та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджуються Мінсоцполітики і МОЗ. Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, у строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п’ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації – уповноважена найманими працівниками особа.

            Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Позачергово атестація проводиться у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи роботодавця, профспілкового комітету, трудового колективу, органів Держпраці. До проведення атестації можуть залучатися проектні та науково-дослідні організації, технічні інспекції праці профспілок, територіальні органи Держпраці.

Атестація робочих місць передбачає:

- установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці;

- санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці;

- комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідальність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам;

- установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією;

- обгрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими  (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці;

- визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах;

- складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників;

- аналіз  реалізації  технічних  і   організаційних    заходів, спрямованих на оптимізацію  рівня  гігієни,  характеру  і  безпеки праці.

                  Гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища і трудового процесу проводяться лабораторіями, атестованими Держпраці і МОЗ в порядку, визначеному Мінсоцполітики разом з МОЗ.

Оцінка умов праці під час атестації робочих місць проводиться з метою встановлення класів (ступенів) шкідливих умов праці відповідно до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів  виробничого  середовища, важкості та напруженості трудового процесу».

                    Якщо атестація не проводиться, а підприємство несе витрати на виплату компенсацій і надання гарантій працівникам (додаткові відпустки, підвищена оплата праці, спецодяг і т. ін.), тоді при перевірці можуть виникнути питання з приводу правомірності таких виплат (якщо роботодавець перебуває на бюджетному фінансуванні), а також проблеми з їх оподаткуванням.

                   Підприємство не проводить атестацію і не надає працівникам належні гарантії та компенсації.  Кожний «шкідливий» працівник може звернутися до суду і вимагати відшкодування матеріального і морального збитку. У такому разі відсутність проведення атестації не тільки не врятує роботодавця від відповідальності, а навпаки стане доказом його провини.

       Отже, щоб уникнути не тільки нервових потрясінь, а й судових позовів, керівництву підприємства краще й дешевше виконати відповідні вимоги законодавства.

                                                                                Управління соціального захисту населення

Гриби – це дарунок лісу, але водночас вони є небезпечним продуктом харчування, який може призвести до отруєння, а іноді й смерті.

         Гриби – харчовий продукт, однак серед них є багато отруйних, що можуть спричинити сильні отруєння, а іноді й смерть. Це такі гриби як бліда поганка, мухомори, опеньки несправжні та багато інших.

Гриби легко всмоктують у себе шкідливі речовини, що містяться в грунті й атмосфері, тому не варто збирати дуже старі гриби, навіть якщо вони не червиві. Найбільш «чистими» й «безпечними» грибами є білі та лисички.

Не збирайте грибів у межах міста – у парках і скверах, а за містом – поблизу смітників і куп сміття.

Ніколи не їжте сирих грибів у тому числі – сироїжок. У найкращому випадку ви отримаєте розлад шлунку, у найгіршому – тяжке отруєння.

Найбільш отруйний гриб – бліда поганка. У чверті її шапки середнього розміру міститься смертельна доза отрути.

Запам’ятайте відмітні ознаки отруйних і неїстівних грибів:

• білі крапочки або лусочки на верхньому боці шапки;
• лусочки на нижній частині ніжки;
• різке, яскраво виражене стовщення біля основи ніжки;
• плівка під шапкою (за винятком опеньок, маслюків і печериць);
• нижня поверхня шапки – рожева або червонувата.

Перша допомога в разі отруєння грибами

Перші ознаки грибного  отруєння зазвичай проявляються вже через півгодини після вживання їжі. Найпізніше – через 4 години.

У хворих, які отруїлися грибами, спостерігаються такі загальні  ознаки недуги: біль у животі, розлад шлунку, нудота, блювота, загальна слабкість. Спостерігається також зміна розміру зіниць: одна звужується, інша – розширюється. Трапляється, що у хворого з’являються зорові та слухові галюцинації, конвульсії, марення. Після збудження настає втрата свідомості, при цьому спостерігається посмикування деяких м’язів, найчастіше – обличчя і пальців рук. Особливо важко отруєння переносять діти.

Навіть у разі легкого отруєння грибами слід негайно звернутися за медичною допомогою або відправити хворого до лікарні. Часто від того, наскільки швидко буде надано медичну допомогу, залежить життя людини. До приїзду «швидкої»  потрібно прикласти до живота і ніг грілки. Щоб не допустити активного всмоктування отрути в організм, слід як найшвидше промити шлунок: дати хворому випити  три-чотири склянки солоної води, а тоді викликати блювоту. Процедуру необхідно повторити кілька разів.

Після цього рекомендується дати хворому міцного чаю. І звичайно ж, не можна давати хворому спиртних напоїв.

Начальник Люботинського  міського відділу   Головного управління

Держпродспоживслужби в Харківській області 

Ільченко О.С.