Оголошення переможця конкурсу з відбору суб'єктів оціночної діяльності, яких залучено на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки на території м. Люботин з метою продажу

        Конкурсною комісією з проведення конкурсного відбору суб’єктів оціночної діяльності у сфері оцінки землі було проведено конкурс з відбору суб'єктів оціночної діяльності, для проведення незалежної експертної оцінки земельної ділянки на території м. Люботин, Харківської області з метою продажу, а саме: земельна ділянка загальною площею 0,1000 га за адресою: провулок Курортний, 4, м. Люботин, Харківська область,  кадастровий номер 6311200000:31:030:0154, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

       У встановлений строк для участі у конкурсі документи було надано 2 учасниками:  ТОВ «Біном-Груп»,  Українська універсальна біржа.

       Відповідно до результатів голосування конкурсної комісії  та згідно з протоколом засідання комісії переможцем визнано Українську універсальну біржу.

 

 

Відділ земельних відносин виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області

 

 

Ї

 

Учні її  любили за працьовитість і патріотизм.

Автор цих рядочків разом із головою Організації ветеранів України м. Люботин Сергієм Івановичем Котихіним побували  на зустрічі з колишньою, неперевершеною вчителькою Валентиною Олександрівною Лисаченко. Гадаємо, що її розповідь про труднощі воєнних років, розрухи, голод і холод зацікавить багатьох наших читачів.

 

Валентина Олександрівна (дівоче прізвище Яцина ) народилася 14 липня 1925 року в с. Огульці, Валківського району. Були в неї батько Олександр Агафонович Яцина, мати, дідусь, бабуся і два брати.

У роки більшовицького розкуркулювання потрапила в немилість і їх сім’я.  Державна і політична кампанія набрали небаченого і нечуваного розмаху, в якій не обійшлося й без перекручень. Врівноважених, мудрих і досвідчених хліборобів оголошували куркулями, відібравши все рухоме і нерухоме майно. Окремі родини, не чекаючи над собою наруги і насильства, кидали все нажите, залишали Огульці і потяглися в інші необжиті місця. Голова сім ї вирішує перебратися до Люботина. У роки голодомору 1932-1933 років почали вони будувати з чагарників, соломи і глини примітивну хатинку.

З початком Другої світової війни батько Олександр Яцина добровільно в 1942 році пішов на фронт. Тут знадобилася професія тесляра. Довелося постійно проводити ремонти і будівництво нових мостів для переправи нашої техніки та озброєних бійців.

Збереглася одна із розповідей Олександра Яцини.

«Німецькі розвідувальні літаки найчастіше відстежували, коли міст уже було відремонтовано, викликали свої бомбардувальники або артилерію, щоб його розрушити. Ми пішли на хитрість. Мости збирали прямо у річці в нічні години і заглиблювали їх  у воду. Через декілька днів, коли зборка була закінчена, темної ночі піднімали міст, і через нього переправлялися наші війська. Літаки ж відкривали шалений вогонь по противнику, знищуючи його оборонні рубежі».

На річці Вісла Олександр Яцина отримав тяжке поранення. Після  лікування в госпіталі по закінченню війни був демобілізований додому, і почав власноручно проводити ремонт будинку, зруйнований осколками і снарядами. Перемога надавала йому сил для нелегкої праці у відновлені державного і домашнього господарства.

За сумлінну працю Олександр Агафонович нагороджений багатьма державними орденами і медалями.

Валентина Олександрівна, донька О.А Яцини, багато розповіла про тяжкі роки Другої світової війни, про своє босоноге життя, юні роки, коли поруч із дорослими жінками копала окопи в Люботині для бійців під постійним бомбардуванням німецької авіації. Ризикуючи своїм життям, ця сім’я переховувала під час німецької окупації в домашньому льоху поранених наших солдат, надаючи їм медичну допомогу і забезпечуючи харчуванням.  Як тільки було звільнено місто від окупантів, вони потурбувалися про те, щоб поранених доставити до першого санітарного потягу, який прибув до станції Люботин. 

Валя два роки навчалася в Караванській школі, потім її перевели до Люботинської ЗОШ № 5. У 1945 році після закінчення школи з подругами вирішила продовжити навчання в Харківських вузах. Валентина вирішила вступити до педагогічного інституту. Заняття проводилися в інституті ім. Г.С. Сковороди. Приміщення цього закладу після війни мало жалюгідний вигляд: повибивані вікна, не було освітлення, відсутнє тепло, чорнило замерзало в чорнильницях, доводилося писати олівцем на шматках газет, на самостійно виготовлених зошитах із мішкового паперу та інших паперових відходів, а часто й на руках.

Після закінчення учбового закладу Валентина Олександрівна працювала викладачем української мови і літератури в СтароСалтівській ЗОШ. Невдовзі там же вона познайомилася з юристом Семеном Івановичем Лисаченко. Одружилися, не дивлячись на, те що він на 11 років був старшим, виховали сина Олександра.

Цікава біографія у Семена Лисаченка. До війни  він закінчив юридичний інститут, і в перші дні Другої світової війни пішов на фронт добровольцем. Служив воєнним військовим комісаром 134-го Кавалерійського полка. Не завжди все було добре. Одного разу довелося бути в німецькому оточені. Окупанти горлали: «Рус, здавайся! Ви окружени!» та, користуючись нічною темнотою, він скочив на коня і поїхав до Дінця, де побачив, що ніякого оточення не існує. Семен миттю повертається до своїх бійців і дає команду: «По конях! За мною!»

Так своїм сміливим рішенням було врятовано життя багатьох бійців. За мужність і сміливість військовому комісару була вручена державна нагорода – Орден Бойового Червоного прапора. Другий орден він отримав за знищення у бою чотирьох німецьких танків. В одному із таких боїв Семен Лисаченко був тяжко поранений, і після лікування інвалід 2 групи працював начальником КРУ у Старому Салтові.

Коли чоловік пішов із життя, Валентина Олександрівна вирішила переїхати із Старого Салтова у Люботин до батьківської хатинки. Невдовзі   звернулася до Харківського облвно відносно роботи. Цього дня у них побував військовий,  який повідомив, що вони набирають учителів у дитячу трудову колонію, що знаходиться на Холодній горі. Тож їм потрібні високоосвічені викладачі української мови, математики, фізики.

Її запросили на вулицю Чернишевського для взяття необхідних даних про неї та її батьків. Ознайомившись із написаним, запропонували роботу вчителем української мови і літератури в дитячій трудовій колонії.

Тоді їй було лише 28 років, і вона довго не наважувалася на цю пропозицію, оскільки в дев’ятім класі, який їй рекомендували, були учні віком 17 років і більше, які вже мали по 10 років ув’язнення.

Авторитетом був у них  Євген Караянов,  який тримав усю групу і добивався належної дисципліни. Коли вона заходила до класу, там була неабияка тиша, і уроки проходили добре. Одного разу, знайомлячись із учнями, їй потрапило на очі прізвище Юлій Коцюбинський.

Валентина запитала в учня, чи часом відомий письменник Юрій Коцюбинський йому не родич?  На що він відповів, що то його дідусь. Вчителька стала з великою повагою  відноситися до нового учня Юлія, який любив українську мову, писав прекрасні вірші, а його мати в далекій Пензі чекала, коли його звільнять з в’язниці. У майбутньому Юлій Коцюбинський  став заслуженим працівникм культури України – літературознавцем.

Надовго Валентині запам’ятався випадок, коли хлопці в колонії попросили її перед Новим роком принести ялинку. Нарядили гірляндами, іграшками, організували біля неї танці. Зайшовши до них у гуртожиток, Євгеній Караянов запросив молоду вчительку до танцю. Молодші дітлахи дуже здивувалися, що їх вчителька танцює з учнем. Це було для них справжнім дивом.

У 1953 році, вже після смерті Сталіна,  вийшла амністія, і цих юних арештантів почали відпускати додому. На пам’ять Юлій Коцюбинський подарував Валентині Олександрівні на згадку фото з написом, що він дійсно є внуком Михайла Коцюбинського. Фотознімок, датований 1955 роком, зберігається у неї до цього часу. 

Після розформування дитячої трудової колонії обслуговуючий персонал теж почали звільняти.  Валентина Лисаченко знову звернулася в облвно, де їй запропонували вчителювати в вечірній школі робітничої молоді, яка була поруч із фабрикою ім. Тінякова. І тут її ученицею була Вікторія Богатикова,  донька відомого співака Юрія Богатикова, яка запевняла, що хоче бути артисткою.

Загальний стаж роботи на освітянській ниві у Валентини Олександрівни – 38 років. ЇЇ завжди любили і поважали за працьовитість, привітність, доброзичливість, а Господь віддячив жінці довголіттям.

Батьківщина високо оцінила працю неперевершеного вчителя, нагородивши її державними нагородами «За доблесну працю», «Захисник Вітчизни»,  ювілейними медалями, численними Почесними грамотами і Подяками.

Цікаві епізоди розповіла про  ювілярку і її невістка Лідія Павлівна Лисиченко. У п’ятирічному віці Валентина Яцина пішла зі старшим братом до школи. Вчителька, посміхнувшись, сказала, що вона ще маленька і доведеться трохи зачекати.  На що та відповіла, що дуже хоче вчитися. Тож у шестирічному віці її прийняли до першого класу.

Мати Валентини Олександрівни, Анастасія, була дуже розумною і винахідливою жінкою. Коли зайшли німці, то вони забирали у людей всяку живність для харчування. І щоб зберегти корову, годувальницю всієї сім’ї, вона влаштувала в хаті куточок для корови. До речі, ця хатинка і стійло для годувальниці збереглася і до  цього дня, як пам’ятка історії їх сім’ї. А на той час стійло було закидано різним хламом, соломою, що не викликало ніякої підозри, що там щось може знаходитися. Хазяйка регулярно годувала, доїла кормила та чистила стійло. Часто у двір заглядали і німці запитували, чи є  –млеко, яйця, кури? Бабуся розводила руками і говорила, що вже нічого немає, вже все забрали. Ті, переглянувшись, ішли в інші двори.

Коли Валентині Олександрівні було 87 років,  рідні організували поїздку в чудовий парк Софіївка, що знаходиться під м .Умань. Із великою насолодою вона цікавилася кожним його куточком, легендами, милувалася річкою, водоспадом, і залишилася задоволеною після обходу 10 кілометрової його території,

Та роки беруть своє. Тож із когорти Лисаченків залишилися: Валентина Олександрівна, ювілярка, героїня цієї розповіді, невістка Лідія Павлівна, її син Олександр Олександрович, правнук Владислав Олександрович, який зараз освоює професію програміста. Він дуже чуйний, талановитий хлопець, і є сподівання, що саме він у майбутньому прославить їх прізвище.

Валентина Олександрівна щиро вдячна їхній квартальній Ніні Григорівні Дацько та сусідці Тамарі Павлівні Ханіч за те, що її не забувають і відвідують.

Організація ветеранів України м. Люботин, рідні, знайомі, сусіди щиро і сердечно вітають ювілярку з 95-річчям від дня народження і бажають міцного здоров’я, удачі, благополуччя,   добра в серці та добра від оточуючих людей, світлих посмішок і щоденної радості.

 

Микола Пархоменко –дитина війни, Почесний громадянин м. Люботин.

 

 

На фото: Валентина Олександрівна Лисаченко

                 Юлій Коцюбинський, її вихованець, а в майбутньому –  Заслужений працівник культури України, відомий літературознавець.

 

    Щиро вітаю працівників Національної поліції України, ветеранів правоохоронних органів  з професійним святом!

     Важкі поліцейські будні вимагають від кожного, хто обрав професію захисту життя та здоров’я людей, прав та свобод громадян, ведення боротьби зі злочинністю та охорони громадського порядку, високого професіоналізму та дисципліни, порядності, відповідальності та принциповості.

    У період проведення реформ і змін у нашій Державі  ми розуміємо, наскільки важко зберегти відповідність високій планці очікувань людей від поліції, враховуючи всі труднощі, ризики професії, загрози для життя і здоров'я. Адже рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності правоохоронних органів.

          Завдяки відповідальному ставленню, вмінню долати труднощі, ви поступово і впевнено, не словом, а ділом втілюєте основний принцип діяльності правоохоронних органів – служити та захищати.

        Тож, нехай Ваша нелегка, але почесна справа озивається людською вдячністю.

Щиро зичу Вам, Вашим рідним міцного здоров’я, миру, щастя, добра, злагоди та натхнення у Вашій почесній праці в ім’я незалежної України.      

 

 

 

З повагою,

Міський голова                                                                                         

Леонід ЛАЗУРЕНКО

 

У Харкові відкрили перший в Україні центр підтримки підприємців Дія.Бізнес

 

В офіційному відкритті центру 1 липня взяв участь голова ХОДА Олексій Кучер.

Національний проєкт із розвитку підприємництва Дія.Бізнес ініційований Міністерством цифрової трансформації України. Проєкт має дві складові – це онлайн-платформа та офлайн-центри, які мають відкритися в усіх регіонах країни.

«Мені дуже приємно, шо перший офіс такої потужної платформи відкрито в Харкові, - сказав Олексій Кучер під час відкриття закладу. - Мені дуже приємно, що саме наші бізнесмени відчують першими цифрову трансформацію. Я щиро вдячний за те, що Міністерство обрало Харківську область. Впевнений, що це не просто так. Ми всі знаємо, що Харківська область - в лідерах в IT-сфері, ми знаходимось на другому місці, та сподіваюсь, що з допомогою центру вийдемо на перше. Окрім цього, Харківська область лідирує за розвитком малого та середнього підприємництва».

Голова ХОДА запросив усіх підприємців звертатися за допомогою до центру та використовувати всі його можливості для розвитку.

«Люди, які вклали сюди душу, допоможуть і вам. Особливо це необхідно в умовах карантинних обмежень», - зазначив Олексій Кучер.

Також він повідомив, що наразі розглядається можливість відкриття подібних центрів у районах області.

«Такі офіси потрібні на території області. Ми вже розглядаємо два райони – Харківський та Дергачівський. Ми підшукали відповідні приміщення, я думаю, вже найближчим часом ми їх відремонтуємо, і запустимо проєкти вже по області», - розповів Олексій Кучер.

В онлайн режимі у відкритті центру взяв участь Віцепрем’єр-міністр - Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.

Він зазначив, що в міністерстві ставлять завдання - відкрити центри Дія.Бізнес по всі країні.

Харківський центр розпочне роботу вже завтра. Тут працюватиме консалтингова зона для представників мікро-, малого та середнього бізнесу. Кожен підприємець зможе отримати в Центрі підтримки підприємців фахові консультації в напрямках пошуку та валідації бізнес-ідеї, створення бізнес-плану, систематизації бізнес-процесів, фінансового менеджменту, доступу до фінансів, HR, маркетингу, продажів, юридичної підтримки, фандрейзингу тощо. 

Також підприємці зможуть навчатись на системних освітніх програмах і відвідувати воркшопи, майстер-класи, використовувати поп-ап локацію для тестування власного продукту.

«Все, що ми робимо, ми робимо задля того, щоб в Україні збільшувалась кількість бізнесу. Щоб цей бізнес зростав, виходив на більші об’єми, експортував, знаходив нових партнерів», - сказала під час відкриття заступниця міністра цифрової трансформації з питань євроінтеграції Валерія Іонан.

Після презентації центру Дія.Бізнес 1 липня протягом дня у ньому проходять лекції: « Diia City — спеціальний правовий режим для ІТ-компаній», «Державна фінансова підтримка підприємців. Особливості надання та альтернативи», «Місцевий економічний розвиток. Навіщо потрібні програми сприяння розвитку підприємництва», «Старт бізнесу в діджиталі в сучасних умовах», «COVID-19 VS бізнес: безповоротні кошти балансу та розвитку. Донори і ефективна робота з ними» та інші.

Усі охочі можуть переглядати лекції в режимі онлайн-трансляції на Facebook-сторінці Дія.Бізнес. 

 

Інформує мiський оперативний штаб

№ 71 від 02.07.2020

В зв’язку з ремонтними роботами 06.07.2020 р. з 09:00 - до 17:00 буде припинено подачу електроенергії по вул. Островського, пров. Островського, вул. вільній, в-ду Вільному, пров. Луначарського, пров. Кузнечному.

 

Довідки за телефоном: 342-44-13

                                          050-054-04-13

                                         067-234-04-13

Інформація

про роботу  територіального центру соціального

обслуговування (надання соціальних послуг)

Люботинської міської ради

за І півріччя 2020 р.

 

Люботинський територіальний центр обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян відкрито за рішенням Люботинського виконкому № 556 від 13.05.97р. перейменовано на територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Люботинської міської ради рішенням № 396 від 30.06.2010р. LXIX сесією V скликання Люботинської міської ради.

В структуру територіального центру входять:

-         відділення соціальної допомоги вдома;

-         відділення денного перебування;

-         відділення організації надання адресної натуральної та грошової допомоги.

 

Відділення соціальної допомоги вдома

 

         В відділенні соціальної допомоги вдома на 01.07.2020р. знаходиться на обліку 204 особи, обслужені 219 осіб.

1)    з них інвалідів:

    інваліди війни 2 особи, обслужені 2 особи

    III групи – 2 особи.

    Інвалідів   – 27 осіб на обліку, обслужені 29 осіб:

    I групи      –   6 осіб;

    II групи     – 13 осіб;

    III групи    –   8 осіб.

2)    Учасники бойових дій – 2 особи на обліку, обслужені 2 особи.

3)    Учасники ВВВ – 18 осіб на обліку, обслужені 19 осіб.

4)    Члени сімей загиблих (померлих) учасників ВВВ – 7 осіб на обліку, обслужені 7 осіб.

5)    “Діти війни ” – 104 особи на обліку, обслужені 113 осіб.

6)    Ветерани праці – 49 осіб на обліку, обслужені 52 особи.

7)    Підопічні, яким виповнилось 90 років – 14 осіб.

8)    Підопічні за групами активності:

ІІІ група – 143 особи;

ІV група –   61 особа;

V група –      0 осіб.

 Соціальні робітники відвідують підопічних згідно графіка відвідувань, затвердженого директором терцентру   з  ІІІ гр. рухової активності – двічі на тиждень, з IV та V гр. рухової активності – тричі на тиждень та надають такі види послуг:

-         ведення домашнього господарства;

-         придбання і доставка продовольчих, промислових та господарчих товарів, медикаментів;

-         організація харчування (приготування їжі);

-         прання білизни та одягу;

-         дрібний ремонт одягу;

-         санітарно – гігієнічні заходи за місцем проживання;

-         організація надання консультацій лікарями;

-         надання допомоги в оформленні документів та написання листів;

-         надання допомоги в оплаті комунальних послуг;

-         представництво інтересів в органах державної влади в установах, підприємствах та організаціях;

-         надання допомоги у проведенні сільськогосподарських робіт;

-         надання послуг з виконання ремонтних робіт.

За І півріччя 2020 р. було надано 35831 послуг. Кількість громадян, які знаходились на обслуговуванні відділення соціальної допомоги вдома і померли за  І півріччя 2020 р. становить 13 осіб, зняті з обліку – 2 особи, в зв’язку з оформленням опікунства, переїздом в інше місто на постійне проживання, влаштуванням до будинку–інтернату, поставлені на облік – 14 осіб.

         Фактична кількість соціальних робітників станом на 01.07.2020 року – 20 осіб. Навантаження на одного соціального робітника – 11-12 осіб. Середня кількість послуг на одного обслуженого – 176 од. Кількість громадян, які обслуговуються на платній основі складає 30 осіб. Постійно проводиться робота по виявленню одиноких непрацездатних громадян.

 

 

Відділення денного перебування

 

На обліку в відділенні денного перебування на 01.07.2020р. знаходиться 729 осіб, з них:

 інвалідів – 59 осіб:

 I групи  – 3 особи;

 II групи  – 37 осіб;

 III групи – 19 осіб.

Відділенням денного перебування надаються такі види послуг: проводяться бесіди, лекції. Організовуються дні відпочинку, дозвілля та концерти, надаються медичні послуги (вимірювання тиску, бесіда). За І півріччя 2020 р. надано  послуг 122 од. За  І півріччя 2020р. відділенням денного перебування обслужені 437 осіб.

 

 

Відділення організації надання адресної натуральної та

грошової допомоги

 

         На обліку в відділенні організації надання адресної натуральної та грошової допомоги на 01.07.2020р. знаходиться 810 осіб, з них:

 інвалідів –  76 осіб :

 I групи    – 10 осіб;

 II групи   – 45 осіб;

 III групи  – 21 особа.

За І півріччя 2020 р. відділенням натуральної допомоги обслужені 406 осіб, надано 567 послуг, з них перукарем 305 од.: 

     - на платній основі – 305 од.

Відділенням натуральної допомоги  надаються такі види послуг:

рубка дров, перенесення вугілля, доставка води, відкидання снігу,  прибирання подвір’я, мілкий ремонт вікон, дверей, огорожі,  видача речей б/в та видача допоміжних засобів пересування у тимчасове користування.

Благодійної допомоги отримано на суму 263 грн.

Всього за І півріччя 2020 р. отримали речі б/в 43 особи (багатодітні, малозабезпечені сім’ї, інваліди та особи похилого віку).

Всього по територіальному центру на обліку знаходиться 1743 особи, обслужені 1062 особи, всього надано послуг 36520 од.

 

 

Директор терцентру                            Галина БОНДАР

 

 від 02.07.2020

В зв’язку з ремонтними роботами 03.07.2020 р. з 10:00 - до 16:00 буде припинено подачу електроенергії по вул. Лазурній, туп., 1-му туп. та пров. Лазурному, вул. Олімпійській, 2-му тупику Олімпійському, вул. Транспортній, 1-му туп. Транспортному, пров. Транспортному, вул. Травневій, вул. та в-ду Абдулова, вул. Люботинській, пров. Люботинському, в-ду Люботинському, пров. Черкаському, вул. Ярославській, вул. Бурштинова, вул. Покровській, вул. Табірній, вул. та пров. Пушкіна.        

Довідки за телефоном: 342-44-13

                                          050-054-04-13

                                         067-234-04-13

🎉1 липня 2015 року вперше в Україні розпочали свою роботу місцеві центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

За 5 років сумлінної роботи юристів та адвокатів до місцевих центрів звернулися понад 1,6 млн українців. Надано понад 2 млн юридичних консультацій, прийнято понад 271 тис. рішень про надання клієнтам безоплатної вторинної правової допомоги.

💚💚💚 Щиро вітаємо працівників місцевих центрів із цією знаменною річницею! Ця велика та вдячна стаття - про вас:
https://bit.ly/2NHaUdr
За посиланням читайте:
🌟 Як усе починалося
🌟 Найуспішніший соціальний проєкт держави
🌟 Нас знають, нам довіряють
🌟 Про складні справи
🌟 Публічне визнання і гарна репутація

 

 

 

 

Підстави для залишення позовної заяви без розгляду: позиція Великої Палати Верховного Суду

КАС ВС залишив позовну заяву без розгляду через неявку позивача та її представника на судове засідання.

 

Велика Палата Верховного Суду розглянула в порядку письмового провадження справу  № 9901/11/19 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, третя особа — Вища рада правосуддя, про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 лютого 2020 року.

Обставини справи

4 січня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовною заявою, у якій просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі ? ВККС, Комісія) від 05 листопада 2018 року № 1936/ко-18, яким їй відмовлено в перегляді рішення Комісії від 17 травня 2018 року № 108-зп-18 щодо результатів виконаного практичного завдання в межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді;
- визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 21 грудня 2018 року, яким визначено результати кваліфікаційного оцінювання 35 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді та вирішувалось питання допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді ? «Дослідження досьє та проведення співбесіди», у частині визначення її такою, що не відповідає займаній посаді/не складено іспит, та внесено до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) подання з рекомендацією про звільнення з посади;
- зобов`язати Комісію переглянути рішення щодо результатів виконаного нею практичного завдання.

 

На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що оскаржуване рішення ВККС, яким їй відмовлено в перегляді рішення від 17 травня 2018 року № 108-зп-18 щодо результатів виконаного практичного завдання в межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, прийнято з порушенням вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 19 Конституції України.

Позивачка вважає, що необґрунтована відмова в перегляді рішення ВККС від 17 травня 2018 року № 108-зп-18 призвела до того, що 21 грудня 2018 року Комісія передчасно та протиправно прийняла рішення, яким її визнано такою, що не відповідає займаній посаді, та рекомендовано Вищій раді правосуддя звільнити її із займаної посади.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 08 січня 2019 року залишив позовну заяву ОСОБА_1 без руху як таку, що подана поза межами строку звернення до суду й без заяви про його поновлення, та встановив позивачці для усунення недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали.

 

25 січня 2019 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про поновлення строку для звернення до адміністративного суду з позовом з посиланням на те, що про існування оскаржуваного рішення ВККС від 05 листопада 2018 року дізналася після надходження супровідного листа ВККС від 06 грудня 2018 року.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 28 січня 2019 року відкрив провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Комісії.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 лютого 2020 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 240 далі - КАС України.

Залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивачка та її представник повторно не прибули в судове засідання. При цьому суд зазначає, що позивачка та її представник були поінформовані про призначені судові засідання у справі та про рух справи, що прослідковується з поданих від позивачки та її представника заяв та клопотань напередодні призначених судових засідань, але не з`являлись з невідомих суду причин та без надання заяви про розгляд справи за їх відсутності.

 

Суд дійшов висновку, що неявка позивачки/її представника перешкоджає розгляду справи відповідно до частини п`ятої статті 205 КАС України. А зазначене позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для її розгляду.

Оцінка Великої Палати Верховного Суду

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено статтею 205 КАС України. Частиною п`ятою цієї статті передбачено, що в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише в разі повторної неявки.

Наведена норма кореспондується із закріпленим у пункті 4 частини першої статті 240 КАС України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи в судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

 Згідно із частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання цими правами не допускається.

Частиною другою статті 131 КАС України встановлено, що учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.

 

 Позивачка та її представник неодноразово не з`являлись до суду для розгляду справи, зокрема, у судові засідання, призначені на 06 березня, 03 квітня, 22 травня, 03 липня, 02 жовтня, 16 жовтня, 20 листопада 2019 року, 15 січня та 19 лютого 2020 року.

 У контексті наведеного суд першої інстанції зазначив, що в розумінні КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачка та її представник належним чином були повідомлені про судові засідання. Зокрема, на адреси сторін у справі рекомендованим листом з повідомленням було надіслано за вказаними в позові адресами для листування повістки від 16 жовтня 2019 року про виклик у судове засідання на 20 листопада 2019 року, від 25 листопада 2019 року про виклик у судове засідання на 15 січня 2020 року та від 21 січня 2020 року про виклик у судове засідання на 19 лютого 2020 року. При цьому позивачці повістки були надіслані за двома адресами: реєстрації її місця проживання, що вказана в позові, та за місцем роботи ? в Київський районний суд міста Одеси.

Згідно із зворотними повідомленнями про вручення судових повісток, вказані повістки були отримані особою за довіреністю за місцем роботи позивачки ? 21 жовтня, 29 листопада 2019 року та 27 січня 2020 року відповідно. Також від позивачки надійшли конверти з відправленими повістками про виклик у судове засідання на 20 листопада 2019 року, 15 січня та 19 лютого 2020 року, до яких, серед іншого, долучено довідки, у яких зазначено причини повернення: «За закінченням строку зберігання».

 

Представник позивачки отримав судову повістку про розгляд справи в судовому засіданні 20 листопада 2019 року (дата на зворотному повідомленні про вручення судової повістки не вказана, згідно трек-номера ? 12 листопада 2019 року). Також представнику позивачки 25 листопада 2019 року та 21 січня 2020 року було надіслано судові повістки про розгляд справи в судових засіданнях 15 січня та 19 лютого 2020 року, однак зворотні повідомлення про вручення відсутні в матеріалах справи.

13 січня та 18 лютого 2020 року до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від представника позивачки надійшли заяви про зупинення провадження у справі з різних підстав. Зі змісту заяв убачається обізнаність представника позивачки про розгляд справи в судових засіданнях 15 січня та 19 лютого 2020 року.

Однак у судові засідання 20 листопада 2019 року, 15 січня та 19 лютого 2020 року позивачка та/або її представник не з`явились, заяв або клопотань про відкладення чи розгляд справи за їх відсутності до суду не надходило. Судом першої інстанції їх неявка у судові засідання визнана неповажною.

Отже, оскільки позивачка та її представник були належним чином повідомлені судом про призначення судових засідань, у судове засідання без повідомлення поважних причин неявки не прибули, заяв про розгляд справи за їх відсутності не подавали, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про можливість застосування визначеного частиною п`ятою статті 205 та пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України правового наслідку неявки позивачки та її представника в судове засідання - залишення позову без розгляду.

Не є коректними й доречними посилання скаржниці на постанову Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі № 500/184/19 (провадження № К/9901/36037/19) та ухвалу Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі № 607/13697/19 (провадження № К/9901/34209/19), правові висновки яких обумовлені іншими обставинами.

У цій справі суд першої інстанції ухвалив оскаржене рішення з посиланням на обставини, які давали для цього підстави, й з дотриманням вимог процесуального закону, зокрема положень частини п`ятої статті 205 КАС України. Аналіз зазначеної норми вказує, що підставами для залишення позовної заяви без розгляду є: неявка позивачки та її представника в судове засідання без поважних причин, неповідомлення суду про причини неявки, неподання позивачкою та її представником заяв про розгляд справи за їхньої відсутності, а також, за умови якщо відповідач не наполягає на розгляді справи по суті.

Позивачка та її представник жодного разу не з`явилися в судові засідання для розгляду справи за позовом ОСОБА_1 , які були призначені на 06 березня, 03 квітня, 22 травня, 03 липня, 02 жовтня, 16 жовтня, 20 листопада 2019 року, 15 січня, 19 лютого 2020 року, не повідомляли суд про поважні причини неявки, не подали заяви про розгляд справи без їхньої участі, а також враховуючи, що відповідач не наполягав на розгляді справи по суті, Велика Палата Верховного Суду вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо наявності підстав, що перешкоджають розгляду справи у порядку письмового провадження. Неявка позивачки та її представника позбавили суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору.

 

 Загальнообов`язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.

Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.

Частина п`ята статті 205 КАС України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду.

Повістками, які були отримані особою за довіреністю за місцем роботи позивачки від 16 жовтня, 25 листопада 2019 року та 21 січня 2020 року, ОСОБА_1 була попереджена судом, що в разі неприбуття в судове засідання, а також не повідомлення про наявність поважних причин неявки, судом будуть застосовані наслідки, передбачені статтями 205, 206 КАС України.
Законодавче формулювання частини п`ятої статті 205 КАС України «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18 (провадження № 11-1179заі19).
Відтак на підставі викладеного слід визнати безпідставними і необґрунтованими твердження ОСОБА_1 про незаконність дій суду першої інстанції, який усупереч вимогам частини п`ятої статті 205 КАС України в обов`язковому порядку не розглянув її позовні вимоги, незважаючи на неявки в судові засідання без поважних причин.

 

Постанова ВП ВС від 27.05.2020 № 9901/11/19 (11-122заі20) доступна за посиланням.

Джерело: «Судово-юридична газета», https://court.gov.ua/press/news/958139/

 

 

З 1 липня 2020 року керування транспортними засобами в стані будь-якого сп'яніння стане кримінальним проступком

 

З 1 липня 2020 року набирає чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», яким зокрема вносяться зміни до  Кодексу України про Адміністративні Правопорушення та Кримінального кодексу України.

Таким чином, відповідно до цього закону управління транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння стане кримінальним проступком, яке не несе великої суспільної небезпеки і за вчинення якого передбачене менш суворе покарання, ніж за злочин.

Так, Кримінальний кодекс України буде доповнено статтею 286-1, наступного змісту:

«Стаття 286-1. Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції

1. Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, або відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку медичного освідування на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного освідування з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого медичного освідування - караються штрафом від однієї тисячі (17000 грн.)  до двох тисяч (34000 грн.)  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

1. Ті самі дії, вчинені повторно: - караються штрафом у розмірі до трьох тисяч (51000 грн.)  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від двох до трьох років».

 Крім того, статтю 130 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення, буде викладено в наступній редакції:

«Стаття 130. Керування суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

1. Керування річковими, морськими або маломірними суднами судноводіями в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само передача керування судном особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова осіб, які керують річковими, морськими або маломірними суднами від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі (17000 грн.)  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, з позбавленням права керування всіма видами плавучих засобів на строк  від одного до трьох років.
2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особами, які не мають права керування річковими, морськими або маломірними суднами, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі п’ятисот (25500 грн.)  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
3. Уживання судноводієм після аварійної події за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як судно було зупинено на вимогу поліцейського або іншої уповноваженої законом посадової особи до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, - тягне за собою накладення штрафу на судноводіїв у розмірі однієї тисячі двохсот (20400 грн.)  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування всіма видами плавучих засобів на строк  три роки».

Джерело: https://court.gov.ua/press/news/959170/

 

Позбавлення батьківських прав як захід захисту прав дитини

Одним з головних принципів сімейного права є паритетність у побудові сімейних відносин. Цей принцип навіть знайшов своє відображення в Основному Законі України – Конституції, у статті 51 якої зазначено, що кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. До суду надійшла апеляційна скарга Ц. на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, яким позивачу відмовлено у позбавлення батьківських прав. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що, мати в теперішній час здійснює всі дії щодо можливості бачитися з дитиною, бажає приймати участь у її вихованні, однак позивач перешкоджає їй в цьому. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Позбавлення батьківських прав є, з одного боку, засобом захисту прав дитини, а з другого - заходом впливу на батьків, які неналежним чином виконують свої батьківські обов'язки стосовно дитини. Позбавлення батьківських прав можливе виключно на підставі рішення суду.

Пунктами 15, 16 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» передбачено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її  утримують, та  ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Пошук процесуальних рішень по даній справі можна здійснити в Єдиному державному реєстрі судових рішень за номером: 495/9166/17.

За повідомленням пресслужби суду

Джерело: https://court.gov.ua/press/news/959356/

 

 

 

Набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень"

1 липня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIII , яким зокрема внесені зміни в Кодекс України про адміністративні правопорушення, Кримінальний Кодекс України та Кримінальний процесуальний кодекс України.

Зокрема, викладено в новій редакції статтю 130 КУпАП (керування суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції) та приведено кодекс у відповідність із цим Законом.

У Кримінальному кодексі України введено поняття кримінальне правопорушення,  викладено в новій редакції класифікацію кримінальних правопорушень,  викладено в новій редакції статтю щодо звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям, змінена частина статті щодо звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності,  викладено в новій редакції частини статті щодо застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання та заміни невідбутої частини покарання більш м'яким,   доповнено  статтею 286-1 (керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції), змінені санкції статей особливої частини тощо.

В Кримінальний процесуальний кодекс України введені поняття «дізнавач», та «керівник органу дізнання»,  викладено в новій редакції статтю щодо органів досудового розслідування, внесені зміни щодо строків досудового розслідування; викладено в новій редакції статтю щодо особливостей початку досудового розслідування у формі дізнання; доповнено ст. ст. 298- 1 – 298- 5 (Процесуальні джерела доказів у кримінальних провадженнях про кримінальні проступки; Затримання уповноваженою службовою особою особи, яка вчинила кримінальний проступок; Вилучення речей і документів; Особливості повідомлення про підозру; Порядок продовження, зупинення строків дізнання; Слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії та інші дії під час досудового розслідування кримінальних проступків; Особливості закінчення дізнання).

З повним текстом Закону можна ознайомитись за посиланням:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2617-19#Text

Джерело: https://court.gov.ua/press/news/962598/

 

 

Жінки чи чоловіки? Чоловіки чи жінки?

Тільки цифри. Гендерний портрет клієнтів системи безоплатної правової допомоги.

 

А ви знали, що по безоплатну правову допомогу 👩‍🦰жінки звертаються частіше, ніж 👨‍🦰чоловіки? Найчастіше їх хвилюють питання у галузі сімейного права, у той час чоловіків – цивільного права.

Минулого року безоплатну правову допомогу отримали понад 251,4 тис. жінок та понад 152,5 тис. чоловіків. Детальніше про гендерний аспект у системі БПД читайте на нашому сайті: https://bit.ly/2RMLSvE

 

Змінюється прожитковий мінімум з 1 липня 2020.

 

Коронавірус — це гостре вірусне захворювання, що характеризується переважним ураженням дихальної системи та шлунково-кишкового тракту. Коронавірус є зоонозною інфекцією за походженням. Характерні симптоми коронавірусу при респіраторній формі:біль при ковтанні, чханні;риніт;головний біль;кашель;прояви гіпоксії;підвищення температури;лихоманка;м'язовий біль.На початковому етапі зараження новим типом збудника ознаки коронавірусу збігаються з усіма ознаками звичайної застуди: сухий кашель, слабкість, підвищення температури. У деяких пацієнтів відзначаються ураження очей (кон'юнктивіт) та діарея. Якщо захворювання протікає в легкій формі, запалення легенів не розвивається й весь патологічний процес обмежується слабо вираженими симптомами. У таких випадках температура може підійматися незначно або взагалі залишатися в межах норми.При важких формах захворювання стан пацієнта швидко погіршується, підіймається дуже висока температура, з'являється непродуктивний сильний кашель, розвивається дихальна недостатність. Стан хворого значно погіршується, якщо є супутні захворювання.Особливості захворювання у дітейУ дітей інфікування може поширюватися на нижні відділи дихальних шляхів, викликаючи біль в грудях при диханні та задишку. Спостерігається запалення гортані, шийний лімфаденіт, свистячі та сухі хрипи в легенях.ПрофілактикаНа сьогодні специфічних заходів профілактики коронавірусу немає — вакцина поки не розроблена.При появі найменших симптомів захворювання рекомендується перебувати вдома.У період великої захворюваності оточуючих необхідно максимально обмежити контакти з оточуючими людьми, уникати стовпотворіння, не відвідувати місця великого скупчення людей.Заходи профілактики коронавірусу:не відвідувати регіони, де найбільш часто зустрічається коронавірусна інфекція;носити засоби індивідуального захисту (маски);регулярно мити руки;обмежити контакти на близькій відстані;більше гуляти на свіжому повітрі, в парках, скверах, далеко від людей;зміцнювати місцевий імунітет (дотримуватися температурного режиму в приміщенні — 18-20 градусів, підтримувати необхідну вологість — від 40 до 60%);частіше провітрювати житлове приміщення;

Начальник Люботинського                                                                                           

міського відділу   Головного управління                                                                 

Держпродспоживслужби    вХарківській області                                                                   

Ільченко О.С.

Мешканці Харківщини 10 тис. раз звернулись за допомогою до газовиків

 

З початку року мешканці Харківщини понад 10тис. раз звернулись за допомогою до аварійних газових служб Харківгазу та Харківміськгазу. Основна причина викликів – запах газу на кухні, в будинку, під’їзді.

Поради газових компаній, щодо попередження витоку газу у своїй оселі:

-        не намагатись ремонтувати газові прилади самостійно;

-        міняти, переставляти газові прилади лише за допомогою спеціалізованих організацій;

-        користуватись лише газовим обладнанням, що знаходиться в справному технічному стані;

-        не навантажувати газопроводи в будинку сторонніми предметами;

-        не залишати працюючі газові прилади без нагляду дорослих;

-        забезпечити технічне обслуговування газових мереж та приладів в будинку.

 

Для проведення технічного обслуговування газових мереж та приладів в будинку, безпечної заміни або ремонту газового обладнання споживачам газу необхідно звертатись в спеціалізовані організації, які мають дозвіл Державної служби з питань праці на виконання цих робіт.

 

Також при користуванні газом необхідно:

-        провітрювати приміщення де встановлені газові прилади;

-        до та під час користування газовими приладами перевіряти наявність тяги в димових та вентиляційних каналах;

-        привиявленні запаху газу, негайнозвертатись доаварійно-диспетчерскої службиза телефоном «104».

 

 

Шановні громадяни!

Люботинська міська філія Харківського обласного центру зайнятості запрошує пройти навчання та отримати затребувану на ринку праці робітничу професію.

 Навчання проходить на базі Харківського центру професійно-технічної освіти державної служби зайнятості.

Для безробітних навчання в Центрі здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

від 01.07.2020

В зв’язку з ремонтними роботами 01.07.2020 р. з 13:00 - до 17:00 буде припинено подачу електроенергії по вул. Лазурній, туп., 1-му туп. та пров. Лазурному, вул. Олімпійській, 2-му тупику Олімпійському, вул. Транспортній, 1-му туп. Транспортному, пров. Транспортному, вул. Травневій, вул. та в-ду Абдулова, вул. Люботинській, пров. Люботинському, в-ду Люботинському, пров. Черкаському, вул. Ярославській, вул. Бурштинова, вул. Покровській, вул. Табірній, вул. та пров. Пушкіна.        

Довідки за телефоном: 742-23-72 

Сучасне управління відходами передбачає безпеку – біологічну, хімічну, радіологічну –  і середовища, і людей на кожному етапі.Виокремлення і знешкодження медичних відходів у лікувальних закладах чітко врегульовано, однак ті самі медичні відходи в населення потрапляють до загальних баків і відкритих полігонів. Ця проблема актуалізувалася ще більше під час пандемії covid-19, коли в рази збільшилося використання одноразових засобів захисту, які становлять потенційну небезпеку зараження.Реформи з управління відходами, що відбувається в Україні, передбачає, що всі види небезпечних відходів населення мають збиратися окремо і відповідно утилізуватися. Однак наразі не існує повноцінної методики  поводження з медичними відходами населення. Люботинська міська рада приймає участь в соціологічному дослідженні, що проводить громадська організація Kharkiv zero waste  в рамках програми із розробки такої методики. Соціологічне дослідження проводиться серед мешканців Харкова і Люботина, аби визначити думку самих людей щодо  безпечної систему збору і знешкодження подібних відходів.Просимо люботинців заповнити анкету (анкетування відбувається анонімно) та поширити серед свого кола, аби охопити більшу аудиторію.

 

Анкета "медичні відходи":

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfog8TWIfF6TTLT3emrgnAfsbQfncxZHhYqPXfgNRE2GHqc7w/viewform

Інформує мiський оперативний штаб

 

До уваги люботинців!

 

 

За інформацією мiського оперативного штабу з питань реаryвання на поширення випадкiв гострої респiраторної хвороби, спричиненої кopoнaвipycoм COVID-l9, за 30 червня 2020 р. у місті зареєстровано випадків: пневмонія –1, хворих на ГРХ, спричинену COVID- 2019 - 0

 

Загальна кількість хворих на ГРХ, спричинених COVID-2019 станом на 30.06.2020 р. – 4 особи.

 

Загальна кількість хворих, виявлених на захворювання на COVID-2019, з початку карантину - 25 осіб.

Кількість осіб, які одужали з початку карантину – 17.

Кількість осіб, які померли з початку карантину – 4.

Шановні люботинці. Просимо вас неухильно дотримуватися всіх карантинних заходів (носіння маски, використання дезінфікуючих засобів, дотримання соціальної дистанції та ін.) задля збереження свого здоров'я та здоров'я оточуючих.

Залишаймося здоровими і бережімо себе!