| Ваша думка щодо об’єднання територіальних громад |
|
|
 |
Непоправна втрата для громади – загинув безстрашний захисник Постольний Олександр Миколайович, 14.09.1976 року народження |
 |
Непоправна втрата для громади – загинув безстрашний захисник Постольний Олександр Миколайович, 14.09.1976 року народження
Ми будемо пам’ятати Героя, який захищав кожного з нас, і ніколи не пробачимо ворогам!
Герої не вмирають!
В Україні триває визвольна війна. Українці з першого її дня дають гідну відсіч ворогові, і щодня захисники своєю кров’ю та потом виборюють свою свободу України. Війна забирає найкращих, і сумні звістки продовжують надходити до нашої міської громади.
Із невимовним сумом і глибоким жалем дізналися про непоправну втрату для громади – загибель безстрашного захисника Постольного Олександра Миколайовича, 14.09.1976 року народження.
Олександр народився в нашому місті, навчався у загальноосвітніх школах № 2 і № 3, потім – у технічному училищі №16. Деякий час працював на Південній залізниці.
Бойовий шлях Героя розпочався задовго до визвольної війни. Олександр був учасником АТО/ООС, і з 2014 року мужньо боронив рідну Україну. У складі легендарних «кіборгів» Олександр три місяці мужньо захищав Донецький аеропорт, був поранений. Як відомо, бої за Донецький аеропорт були одними з найзапекліших у війні на сході України. «Незламні «кіборги» вистояли, не встояв бетон» – ця фраза увійшла в світову історію разом із героїчним подвигом українських захисників, і Олександр був одним із них.
Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну у лютому 2022 року, Олександр захищав Харківщину у складі Добровольчого формування територіальної громади «Хартія». У серпні минулого року підписав контракт на службу у лавах Збройних Сил. Мужньо воював під Авдіївкою і Бахмутом. Після артилерійського обстрілу Олександр потрапив у полон, і з 31 січня не виходив на зв’язок. Переніс катування рашистів, проявляючи стійкість і вірність українському народу, загинув смертю хоробрих у полоні. У рамках чергового обміну полоненими, повернутий в Україну для гідного поховання.
У Героя сиротами залишилося два неповнолітніх сина і доросла донька. Без піклування дідуся зростатиме п’ятирічний онук.
Люботинська міська громада глибоко сумує з приводу загибелі Олександра Постольного та поділяє невимовний біль із його рідними і близькими.
Ми будемо пам’ятати Героя, який захищав кожного з нас, і ніколи не пробачимо ворогам!
Слава Героям! Герої не вмирають!
Віддати останню пошану Герою можна буде сьогодні, 22 березня з 13:00 год. до 14:00 год. на Алеї Слави центрального цвинтаря.
|
|
|
 |
|
 |
|
23 та 24 березня 2023 р. з 10 до 16.30 г. у приміщенні Люботинської публічної бібліотеки Благодійним фондом «Карітас Харків» буде здійснюватися реєстрація на отримання грошової допомоги |
|
23 та 24 березня 2023 р. з 10 до 16.30 г. у приміщенні Люботинської публічної бібліотеки Благодійним фондом «Карітас Харків» буде здійснюватися реєстрація на отримання грошової допомоги
Реєстрація на допомогу відбувається тільки: для певних категорій населення та наявності оригіналів необхідних документів
Шановні мешканці Люботинської територіальної громади!
23 та 24 березня 2023 р. з 10 до 16.30 г. у приміщенні Люботинської публічної бібліотеки
Благодійним фондом «Карітас Харків» буде здійснюватися реєстрація на отримання грошової допомоги.
Ми зможемо зареєструвати 120 -170 мешканців протягом одного дня, тобто 16 людей за одну годину.
Ми піклуємося про Вашу безпеку та безпеку своєї мобільної бригади, яка Вас реєструє на допомогу, тому, здійснюємо виїзд до Вас тільки, якщо не було обстрілів у Харкові та Харківській області напередодні вночі та зранку перед нашим виїздом! Просимо Вас відноситися з розумінням, якщо виїзд скасовується.
У пункті реєстрації просимо Вас не скупчуватися на вулиці. У разі повітряної тривоги ми продовжуємо реєстрацію у бомбосховищі або припиняємо роботу.
Зверніть особливу увагу, що: реєстрація на допомогу відбувається тільки: для певних категорій населення та наявності оригіналів необхідних документів (заздалегіть приготуйте документи, вивантажте: з Додатку Приватбанка/іншого банка реквізити банківського рахунку у форматі IBAN),якщо у Вас немає реквізитів у паперовому вигляді)
Проект «Обігрій» – забезпечення базових потреб сімей, що постраждали від конфлікту на сході України. Проект реалізує Благодійний фонд «Карітас Харків». Донори проекту: Word Vision International
Кошти надаються для забезпечення базових потреб в надзвичайних ситуаціях:
місцевим жителям та внутрішньо-переміщеним особам (ВПО), що прибули з окупованих територій або із зон ведення активних бойових дій після 24.02.2022р., які проживають у Люботинській громаді тільки при наявності категорії вразливості.
Допомога спрямована на підтримку найбільш вразливих наступних категорій:
- Багатодітні сім’ї (три або більше неповнолітніх дітей);
- Самотні батьки/опікуни, (які проживають разом з дітьми) – тільки при наявності статусу самотнього опікуна;
- Вагітні жінки та матері дітей до 3-х років;
- Родини, де є неповнолітні важкохворі діти або неповнолітні діти з інвалідністю;
- Важкохворі та Інваліди І та ІІ група інвалідності (тільки при наявності виписки/довідки з лікарні, довідки медико- соціальної експертизи)
Член родини може отримати грошову допомогу у розмірі 6 660 грн. на банківський рахунок IBAN. Максимальна кількість: до 4-х осіб на родину.
Грошова допомога надається лише тим:
- хто НЕ ОТРИМАВ грошову допомогу від інших благодійних фондів або міжнародних організацій в останні три місяці,
- відповідають одному із критеріїв вразливості.
- дохід на одного члена родини складає не більше, ніж 5400 грн
Реєстрація буде здійснюватися соціальними працівниками благодійного фонду «Карітас Харків» тільки на підставі Ваших оригіналів документів:
- паспорт (якщо це картка, необхідно також витяг про місце реєстрації),
- ІПН (ІПН потрібен від усіх осіб домогосподарства, включно з дітьми),
- реквізити банківського рахунку у форматі IBAN (паперова довідка або реквізити з додатку Вашого банку),
- довідка ВПО,
- документи, які підтверджують категорії вразливості, перераховані вище: (посвідчення багатодітної родини, документ самотнього опікуна, свідоцтво про народження, документ, що підтверджує важку хворобу/інвалідність – довідка медико- соціальної експертизи або виписка/довідка з лікарні)
- довідка про доходи за 2022 р (витяг з Дії) – бажано.
Реєстрація не гарантує, що Карітас зможе надати вам допомогу; вона дозволяє «Карітас» визначити, чи відповідаєте ви вимогам. Після проведення відбору Ви отримаєте SMS- повідомлення про результати відбору.
Якщо у вас виникли запитання, пропозиція або скарга, просимо телефонувати на гарячу лінію МБФ «Карітасу України» за телефоном: 0800 33 67 34
Ви також можете написати листа на feedback@caritas.ua або заповнити спеціальну форму на сайті МБФ «Карітас України» (http://caritas.ua/sos/).
Ви можете зв’язатися з нами, надіславши нам електронний лист за адресою: feedback_ukraine@wvi.org
|
|
|
|
|
|
|
Шановні абоненти ВККУ Люботинської міської ради! |
|
Шановні абоненти ВККУ Люботинської міської ради!
У зв’язку з аварійно-ремонтними роботами на водозаборі по вул. Рябінова 22.03.2023 року з 10:00 до 17:00 (орієнтовно) буде припинено подачу води
по вул. Дуншівська, вул. Г. Афганців, вул. Челюскіна, вул. Рябінова, вул. Лермонтова, вул. Попова, вул. Чехова, вул. Крива, вул. Лассаля, вул. Полтавська, пров. Вінницький, пров. Кузнечний, вул. Вільна, вул. В. Лобановського, вул. Різдвяна, вул. Травнева, вул. Технічна, вул. Караванська, вул. Духовська, вул. Полтавська, вул. Ватутіна, вул. Миру, вул. Пугачова, вул. Федорова, вул. Шевченка, вул. Зелена, вул. Червона та ін. прилеглі вулиці, провулки та в’їзди.
Просимо вибачення за технічні незручності.
Адміністрація ВККУ Люботинської міської ради
Довідки за телефоном 7412705
|
|
Інформація в рамках програми ZERO WASTE щодо громадських компостерів |
|
Інформація в рамках програми ZERO WASTE щодо громадських компостерів
У квітні поточного року розпочнеться встановлення громадських компостерів на території міста і кожен, хто забажає, матиме змогу ними користатися та брати участь у їхньому догляді!
Пілотний громадський компостер було встановлено на житловому масиві «Барабашове поле» у 2022 році.
Оскільки проєкт "Люботин - місто нуль відходів" має на миті наблизити Люботин ще на один крок до міста ZERO WASTE, команда Zero Waste Kharkiv вирішила зробити це через розширення мережі компостерів та встановити шафи для перевикористання.
Наразі, в рамках проєкту, виготовлено перший компостер для міста з 3 запланових .
При проєктуванні майбутніх компостерів постала мета зробити дійсно якісний виріб, який слугував би не один рік.
Отже, компостери мають три секції:
перша – активна секція, нею ми користуємося;
друга - секція дозрівання, тут компост перетворюється на добриво;
третя – секція з вже готовим компостом, придатним для використання.
При виборі сосни у якості матеріалу для виготовлення компостерів виробник брав до уваги відповідність умовам експлуатації, доступність на ринку та економічну доцільність. Сосна є розповсюдженою деревиною, яка має відносно невелику вартість, а також стабільна в процесі експлуатації.
Для покриття виробу використовується лесуюча ґрунтівка 3:1 від німецької компанії Remmers, що має захисні властивості і певний колір забарвлення. У якості допоміжного захисного покриття використовується масло-віск.
Термін використання компостеру з такого матеріалу від 4 років і більше – за належного догляду вони слугуватимуть до 10 років.
Важливим в процесі експлуатації компостерів є те, що вони мають постійно провітрюватися, про що подбає команда проєкту.
У квітні поточного року розпочнеться встановлення громадських компостерів на території міста і кожен, хто забажає, матиме змогу ними користатися та брати участь у їхньому догляді!
#zerowastecity #EPAIU #liubotyn_zerowastecity #rot #reuse
Цей проєкт реалізується організацією “Центр громадських та медійних ініціатив” (@Kharkiv Zero Waste) в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародний фонд "Відродження" за фінансової підтримки Швеції.
Комунікаційний менеджер Kharkiv Zero Waste Аеліта Єрмоленко
|
|
|
|
|
|
|
У неділю 26 березня Україна перейде на літній час |
|
У неділю 26 березня Україна перейде на літній час
Рівно о 3:00 (третій годині ночі) стрілки треба буде перевести на годину вперед
Переведення годинників на літній час треба буде здійснити у березні
Перехід на літній час в Україні традиційно відбудеться в останню неділю березня. Саме тоді ми будемо переводити годинники.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів від 13 травня 1996 року № 509 "Про порядок обчислення часу на території України", час переводиться два рази на рік:
на літній - в останню неділю березня
на зимовий - в останню неділю жовтня
Таким чином, найближчий перехід на літній час станеться 26 березня. Рівно о 3:00 (третій годині ночі) стрілки треба буде перевести на годину вперед.
Більшість сучасних гаджетів самі справляються з цим завданням, а от застарілі пристрої і годинники зі стрілками потрібно буде переводити вручну.
|
|
Юлії Іванівні Різніченко сьогодні, 21 березня виповнилося 100 років! |
|
Юлії Іванівні Різніченко сьогодні, 21 березня виповнилося 100 років!
Сто років – ціла епоха в розвитку держави. Сто років – найповажніший ювілей людини.
Сто років – ціла епоха в розвитку держави. Сто років – найповажніший ювілей людини.
Юлії Іванівні Різніченко сьогодні, 21 березня виповнилося 100 років! За дорученням міського голови Леоніда Лазуренка, ювілярку привітали заступник міського голови Вячеслав Рубан, голова Організації ветеранів України м. Люботин Сергій Котихін та голова Люботинської організації Червоний Хрест України Лариса Приходько.
До вашої уваги історія життя ювілярки Юлії Іванівни від мешканки с. Манченки Наталії Варченко.
Шановні друзі, нещодавно я отримала пропозицію написати коротеньку розповідь про нашу землячку, яка в березні цього року святкує 100-річний ювілей. Нічого собі подія! У селищі Манченки 100-річний день народження! Таке трапляється не кожен день, спокуса була велика. Тому я вирішила спробувати. А що з цього вийшло – судити вам.
Напередодні свята я завітала до родини нашої іменинниці. Бабуся Юля дуже зраділа моєму візиту, почала розпитувати про моїх рідних, про роботу, цікавилася новинами і зауважила, що готова мені розповідати про своє життя хоч до світанку. А розповісти дійсно було про що.
Юлія Іванівна Резніченко народилася 21 березня 1923 року в селищі Плясове Лозівського району Харківської області в родині заможного багатодітного селянина. Як зазначила в своїй розповіді сама ювілярка, перші шість років життя пройшли весело та безтурботно в компанії братів та сестер, на печі бабусі і дідуся. В родині Юлі було семеро дітей.
У тридцятих роках настали сумні часи для родини Резніченко та інших заможних господарів української землі. Почалося розкуркулювання. Їхня родина позбулася всього майна, була виселена з рідної домівки. Рідний дядько Юлії Іванівни був репресований і висланий у м. Архангельск. Він вижив на чужині завдяки тому, що був майстер на всі руки, брався за будь-яку справу, не пасував перед труднощами.
Батько нашої героїні встиг покинути селище самостійно і перебрався в місто (теперішня назва) Алчевськ, а згодом перевіз туди й сім’ю. Прихистком для багатодітної родини стала землянка-копанка, яку господар викопав власноруч. Спочатку родина дуже бідувала, єдиним помічником в господарстві був кінь, на якому батько й втік із Плясової. Згодом трішки обжилися і раділи тому, що не потрапили на Соловки.
Наступне випробування не примусило себе довго чекати – розпочалася війна. А згодом не стало господаря родини: він помер напередодні окупації. Тоді родина й прийняла рішення – повернутися в рідне селище. З Донбасу до Плясової сім’я йшла пішки, тільки найменшого братика Леоніда та нечисленні пожитки везли на маленькому возику. Попереду було скитання по чужим куткам, окупація, купа голодних діток на руках одних жінок. Чоловік Юлії Іванівни загинув на фронті в 1943 році.
Зі сльозами на очах згадувала наша ювілярка про звірства окупантів на Донбасі, де залишилися сестри родини. 92 чоловіка юнаків і дівчат за доносами певних людей були заарештовані фашистами за членство в ВЛКСМ. Молодь спочатку утримували в будівлі місцевого клубу ”Хімік”, а потім були облиті бензином і заживо спалені в ямі, викопаній власними руками.
Не набагато краще життя чекало нашу героїню й після війни. Все повоєнне життя баба Юля тяжко працювала в колгоспі: полола буряки, доглядала за телятами, вела власне господарство, а потім закінчила курси бухгалтерів і працювала за фахом. За словами ювілярки, єдиною розрадою в її житті була українська пісня. Вона лікувала втомлені тіло і душу, була поруч, як на роботі, так і вдома. Увечері, стомлені важкою працею жінки, впоравши власне господарство і вклавши діток спати, збиралися на вигоні чи в саду. І над селом лунали пісні, починалося зцілення душі і тіла!
Наступним випробуванням нашої героїні стала тяжка недуга. Але ця маленька, мініатюрна Жінка перемогла її. Після довгих, складних лікувань хвороба відступила.
У селище Манченки Юля Іванівна переїхала в кінці сімдесятих років, коли вийшла на пенсію. Народився четвертий онук, і її молодша донька Ніна Михайлівна потребувала допомоги, бо свекруха була прикута до ліжка. І знову потекли трудові будні.
Полюбляла наша господиня ще дещо. Кращою подругою її була швейна машинка. Баба Юля обшивала не тільки свою родину, але й сусідів, знайомих, нікому не відмовляла в допомозі.
Наша іменинниця – цікавий співрозмовник. Пам’ятаю ще із свого дитинства цікаві розповіді героїні. Всі вони були дотепні, повчальні, пронизані почуттям гумору та життєвою мудрістю.
Закінчуючи свою розповідь, хочу зазначити, що найбільшим надбанням свого довгого і нелегкого життя бабуся Юлія вважає свою чисельну родину: дві доньки, четверо онуків, шестеро правнуків і троє праправнуків.
На жаль, війна в нашій країні внесла свої корективи в життя родини, і не всі близькі зможуть власноруч потиснути руку ювілярці, подарувати їй палкий поцілунок. Але всі подумки вітають Юлю Іванівну і бажають їй всього найкращого. Сама ж іменинниця із нетерпінням чекає Перемогу і вірить, що велика родина незабаром зустрінеться за святковим столом!
Від імені всієї Люботинської громади ми також приєднуємося до привітань іменинниці:
100 років – це прекрасна дата,
100 років – знатний Ювілей.
То ж хочемо ми Вас привітати
У колі внуків та дітей.
Чудові правнуки та друзі
Бажають миру і тепла,
Здоров’я, злагоди, достатку,
Любові зичуть і добра.
Що хочу ще я побажати,
Напевно, від причетних всіх –
Почути слово ”Перемога”
І праправнуків веселий сміх!
|
|
|
|
|
|
|
Автор: 
Додано: 
Переглядів:359 
Категорія - [
Коментарі (0)
