Армія повинна виховувати, загартовувати та допомагати у формуванні характеру молодих людей. Військовослужбовці строкової служби перебувають під захистом держави і мають усю повноту прав і свобод, закріплених Конституцією України. Однак, бувають випадки, коли ці права потрібно виборювати.
Так, у березні 2020 року до Центру звернувся пан Віктор та розповів, що під час строкової військової служби він отримав травми, після чого стан його фізичного та психічного здоров`я став поступово погіршуватися. Однак, на його прохання, медична допомога не надавалася, він не направлявся командуванням частини на обстеження чи лікування. Лише після переведення до іншої військової частини, його направили до медичної установи. Після декількох місяців лікування, пан Віктор був визнаний непридатним до подальшої військової служби. Військово-лікарською комісією було встановлено, що його захворювання пов`язане з проходженням військової служби.
Після звільнення з військової служби молодий чоловік декілька місяців проходив лікування у стаціонарі, після чого МСЕК його було визнано особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби.
Пан Віктор звернувся с заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю згідно постанови КМУ № 975 від 25.12.2013р. Однак, Міністерством оборони йому було відмовлено, у зв`язку з тим що інвалідність була встановлена понад 3-місячний термін після звільнення з військової служби.
Фахівцем Йолкіною Лілією Петрівною був складений адміністративний позов, яким оскаржувалися вказані дії Міністерства оборони.
Справа була ускладнена тим, що для військовослужбовців строкової військової служби, інвалідність яких настала внаслідок проходження служби, дійсно законодавством обмежено проміжок часу у який виникає право на отримання одноразової грошової допомоги, він визначений періодом походження служби, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби. У разі встановлення інвалідності після спливу цього часу, права на отримання грошової допомоги не виникає. Аналогічна правова позиція була викладена у постановах Верховного Суду неодноразово.
У зв`язку з викладеним, у позові фахівець посилалася на основоположні принципи права, закріплені у Конституції України на основні засади державної соціальної політики у сфері захисту військовослужбовців, викладені у Законі України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей». У позові ретельно були викладені всі обставини та додані необхідні докази.
Нажаль, Харківський окружний адміністративний суд формально підійшов до вирішення справи та рішенням від 03.06.2020 року відмовив у задоволенні позову.
Пан Віктор не погодився з рішенням суду.
Фахівцем Йолкіною Л. П. була підготовлена апеляційна скарга, в якій вказувалося на необґрунтованість рішення суду першої інстанції та неправильність встановлення обставин справи.
09.10.2020 року Постановою Другого апеляційного суду апеляційна скарга була задоволена, а Рішення Харківського окружного адміністративного суду скасовано.
Під час судового провадження були задоволені клопотання, підготовлені фахівцем про звільнення від судового збору, про продовження строку на апеляційне оскарження.
Завдяки професійній роботі фахівця Центру Лілії Йолкіної, було зобов`язано Міністерство оборони України повторно розглянути документи, подані паном Віктором та вирішити питання про призначення та нарахування одноразової грошової допомоги клієнтові Центру як інваліду ІІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби (у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, на час звернення сума складала 134 470 грн).
З Постановою суду можна ознайомитися за посиланням
Автор: 
Додано:
Переглядів:201 
Категорія - [
Коментарі (0)
Роздрукувати