Веб-портал міста Люботин » Матеріали за 17.08.2020

 Права та пільги внутрішньо переміщених осіб
Автор: Бутенко Анна   Додано: 17 серпня 2020   Переглядів:260   Категорія - [Безоплатна правова допомога]
 

Питання забезпечення соціального захисту внутрішньо переміщених осіб протягом останніх років залишається одним із найважливіших в українському суспільстві.
Внутрішньо переміщеною особою (ВПО)є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Особа набуває правового статусу внутрішньо переміщеної шляхом обліку в органах соціального захисту що засвідчується довідкою, яка має безстроковий термін дії.
Спричинене російською збройною агресією явище вимушених внутрішніх міграційних процесів призвело до того, що з виїжджаючих осіб з території проведення антитерористичної операції та анексованої території Криму у пошуках безпечного перебування, найбільше страждає найуразливіша категорія населення – діти. Саме вони зазнають значних складностей соціального і психоемоційного характеру, пов’язаних зі зміною середовища проживання та звичного кола спілкування. Особливо, як зазначають психологи, страждають діти віком від 3 до 15 років, оскільки діти до трьох років легко розлучаються з попереднім місцем проживання, а цілком доросла людина старше п’ятнадцяти років здатна сприйняти переїзд на нове місце більш раціонально, ніж у молодшому віці. Тому в ситуації різкої зміни комфортного середовища проживання дитині легко можна завдати психічної травми, що призводить до різних розладів емоційно-вольової сфери, що може спричинити суттєві психологічні зміни у їх поведінці.
У серпні поточного року фахівцями відділу «Чигиринське бюро правової допомоги» Черкаського місцевого центру з надання БВПД Оксаною Кривошеєю та відділу «Драбівське бюро правової допомоги» Золотоніського місцевого центру з надання БВПД Сергієм Михликом проведено ряд зустрічей з внутрішньо переміщеними особами, які проживають в Чигиринському і Драбівському районах.
Під час заходів присутнім повідомлено, що відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», зазначена вище категорія осіб користуються тими ж правами та обов’язками, як і інші громадяни України. Законодавством забороняється щодо них будь-яка дискримінація.
Згідно статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, що зареєстрована, як внутрішньо переміщена особа, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за фактично зареєстрованим місцем  проживання.
Внутрішньо переміщені особи мають право на:
– сприяння органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб’єктами приватного права у пошуку та возз’єднанні членів сімей, які втратили зв’язок внаслідок внутрішнього переміщення;
– інформацію про долю та місцезнаходженнязниклихчленівсім’ї та близьких родичів;
– єдність родини;
– безпечні умови життя і здоров’я;
– достовірну інформацію про наявність загрози для життя та здоров’я на території її покинутого місця проживання, а також місця її тимчасового поселення, стану інфраструктури, довкілля, забезпечення її прав і свобод;
– створення належних умов для їїпостійногочитимчасовогопроживання;
– оплату вартості комунальних послуг, електричної та теплової енергії, природного газу в місцях компактного поселеннявнутрішньопереміщенихосіб (містечках із збірних модулів, гуртожитках, оздоровчих таборах, будинках відпочинку, санаторіях, пансіонатах, готелях тощо) за відповідними тарифами, встановленими на такі послуги та товари для населення;
– забезпечення органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб’єктами приватного права можливостібезоплатноготимчасовогопроживання (за умови оплати особою вартості комунальних послуг) протягом шести місяців з моменту взяття на облік внутрішньопереміщеної особи; для багатодітних сімей, осіб з інвалідністю, осіб похилого віку цей термін може бути продовжено;
– сприяння у переміщенні рухомого майна;
– сприяння у поверненні на попереднє місце проживання;
– забезпечення лікарськими засобами у випадках та порядку, визначених законодавством;
– надання необхідної медичної допомоги в державних та комунальних закладах охорони здоров’я;
– влаштування дітей у дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади;
– отримання соціальних та адміністративних послуг за місцем перебування;
– проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання за місцем перебування;
– безкоштовний проїзд для повернення до свого покинутого постійного місця проживання у всіх видах громадського транспорту у разі зникнення обставин, що спричинили таке переміщення;
– отримання гуманітарної та благодійної допомоги;
– інші права, визначені Конституцією та законами України.
Фахівцями системи надано присутнім відповіді на актуальні для них питання серед яких права та пільги дітей внутрішньо переміщених осіб:

  • Як внутрішньо переміщені особи реалізують право на освіту?

Особа, яка перебуває на обліку, як ВПО, має право продовжити здобуття відповідного освітнього рівня на території інших регіонів України за рахунок коштів держбюджету або інших джерел фінансування (ч. 9 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»).

  • Як переселенцям влаштувати дитину до дитячого садочка?

Прийом до дошкільних навчальних закладів дітей, які переїхали з Донецької та Луганської областей на постійне або тимчасове місце проживання, здійснюється без попередньої електронної реєстрацій, шляхом взяття їх на облік та спрямування управлінням освіти до дошкільного навчального закладу міста на підставі:
– довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
– свідоцтва про народження дитини;
– паспорта одного з батьків (або особи, яка їх замінює).
3) Який порядок зарахування дітей внутрішньо переміщених осіб до школи?
Зарахування учня (вихованця) до загальноосвітнього навчального закладу за місцем проживання або тимчасового перебування до навчальної групи, класу здійснюється за заявою батьків. У разі необхідності зазначене здійснюється за результатами проведення співбесід з вихователями, вчителями або проведення індивідуального психолого-медико-педагогічного обстеження для визначення рівня навчальних досягнень учня (вихованця). До заяви додаються свідоцтво про народження дитини, особова справа учня та медична картка.
У разі відсутності свідоцтва про народження дитини навчальний заклад може сприяти батькам у його подальшому поновленні у встановленому законодавством порядку.
Якщо в учня (вихованця) відсутня особова справа, документи про рівень його навчальних досягнень, медична картка, то після зарахування учня (вихованця)навчальний заклад має право направити письмовий запит до місця його попереднього навчання з проханням про їх надання;

  • Чи можуть діти внутрішньо переміщених осіб безкоштовно харчуватися у школі?

Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» передбачено, що діти, які є внутрішньо переміщеними особами або діти, які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, що навчаються у дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах, незалежно від підпорядкування, типів і форми власності, забезпечуються безкоштовним харчуванням у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

  • Чи мають діти внутрішньо переміщених осіб пільги на оздоровлення у таборах відпочинку?

Відповідно до статті 24 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок», зазначена категорія дітей має право на безкоштовне отримання путівки на оздоровлення. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2009№ 734, дитина має право на безоплатне та пільгове забезпечення путівкою до дитячого закладу за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів один раз на рік.
Для того, щоб отримати путівку від управління освіти необхідно звернутися із відповідною заявою до адміністрації навчального закладу, де навчається дитина, та надати наступні документи: копію свідоцтва про народження дитини, довідку про взяття дитини на облік як внутрішньо переміщеної особи. Путівки надаються за наявності відповідного фінансування та в порядку черговості поданих заяв до навчального закладу.
Наприкінці зустрічі розповсюджено інформаційні буклети з відповідними письмовими роз’ясненнями та контактними даними бюро.
Довідково: єдиний телефонний номер цілодобового доступу громадян до безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів по всій території України).

Джерело: https://www.legalaid.gov.ua/novyny/prava-ta-pilgy-vnutrishno-peremishhenyh-osib-2/




 Пільгове кредитування для здобуття освіти
Автор: Бутенко Анна   Додано: 17 серпня 2020   Переглядів:171   Категорія - [Безоплатна правова допомога]
 

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.08.2018 № 673, пільгове кредитування надається особам, які зараховані на навчання для здобуття професійно-технічної або вищої освіти за денною або заочною формою на підставі угод, укладених між навчальним закладом та фізичною або юридичною особою, а саме:

  • пільговий довгостроковий кредит  за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів для здобуття вищої освіти – студентам вищих навчальних закладів незалежно від форми власності та курсантам невійськових вищих навчальних закладів цивільної авіації, морського і річкового транспорту;
  • пільговий довгостроковий кредит для здобуття професійно-технічної або вищої освіти учасникам бойових дій та їх дітям, у тому числі дітям, які навчаються за денною формою навчання у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти – до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років;
  • цільовий пільговий державний кредит для здобуття вищої освіти – студентам вищих навчальних закладів незалежно від форми власності та курсантам невійськових вищих навчальних закладів цивільної авіації, морського і річкового транспорту.

Приймальна комісія навчального закладу за результатами складання вступних випробувань та на підставі письмової заяви вступника приймає рішення щодо його зарахування до навчального закладу зі сплатою навчання за рахунок пільгового кредитування.
Кошти для такого кредитування надаються його одержувачу на підставі угоди між ним та навчальним закладом.
Якщо одержувач кредиту є неповнолітньою особою, угода укладається одним з його батьків або з особою, яка є законним представником. Після досягнення одержувачем повноліття він особисто укладає з навчальним закладом угоду зі збереженням всіх істотних умов попередньої угоди.
Для укладення угоди одержувач кредиту (у разі, коли він є неповнолітньою особою –   один з його батьків або особа, яка є його законним представником) подає до навчального закладу паспорт та довідку про реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової карти платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті).
Угода укладається у трьох примірниках, з яких два примірники передаються кожній із сторін, що її уклали, третій передається установі, яка встановила закладам освіти бюджетні асигнування для пільгового кредитування.
Пільгове кредитування для навчання на певному курсі (курсах) за однією і тією самою освітньою програмою (спеціальністю, напрямом) надається лише один раз.
Сума кредиту повертається зі сплатою трьох відсотків річних від суми заборгованості за кредитом,з виплатою щороку однієї п’ятнадцятої частини від загальної суми одержаного кредиту та відсотків за користування ним. Повернення здійснюється до державного або місцевого бюджету протягом п’ятнадцяти років починаючи з дванадцятого місяця після здобуття одержувачем відповідного освітнього (освітньо-кваліфікаційного) рівня.

Джерело: https://www.legalaid.gov.ua/novyny/pilgove-kredytuvannya-dlya-zdobuttya-osvity/




 Соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям: ключові моменти
Автор: Бутенко Анна   Додано: 17 серпня 2020   Переглядів:198   Категорія - [Безоплатна правова допомога]
 

У зв’язку з карантином через епідемію коронавірусу і погіршенням фінансового становища, малозабезпеченим  сім’ям передбачена допомога від держави. Кому надається така допомога та як її отримати? Які для цього необхідні документи? На ці та інші питання отримали відповіді особи, які перебувають на обліку у Чернівецькому міському центрі зайнятості під час онлайн-заходу.

Фахівчиня Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Аліна Зузуля розповіла учасникам зустрічі, що допомога призначається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім’ям, які постійно проживають на території України, мають сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім’ї.

«Прожитковий мінімум – це визначена для кожної сім’ї залежно від її складу сума прожиткових мінімумів, розрахованих та затверджених Законом України «Про прожитковий мінімум» для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення», – наголосила Аліна Зузуля.

До складу сім’ї належать:

·       чоловік, дружина;

·       рідні, усиновлені та підопічні діти цих осіб віком до вісімнадцяти років, а також діти, які навчаються за денною формою навчання у професійно-технічних, вищих навчальних закладах I – IV рівнів акредитації до досягнення двадцяти трьох років і які не мають власних сімей;

·       неодружені повнолітні діти, які визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II груп або з інвалідністю I групи і проживають разом із батьками;

·       непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом із ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів;

·       особа, яка проживає разом із одинокою особою з інвалідністю I групи і здійснює догляд за ним;

·       жінка та чоловік, які проживають однією сім’єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей.

Призначає і виплачує соціальну допомогу управління праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації уповноваженого представника малозабезпеченої сім’ї. У сільській місцевості заяви з необхідними документами для призначення соціальної допомоги приймають спеціалісти відділу ЦНАП, відділи соціального захисту населення сільських і селищних рад та здійснюють їх передачу відповідним органам праці та соціального захисту населення. Зазначені виконавчі органи можуть визначати уповноважену особу для прийняття документів.

Які ж необхідні документи?

1.     Документ, що посвідчує особу уповноваженого представника сім’ї.

2.    Довідка про склад сім’ї.

3.    Декларація про доходи та майно осіб, які входять до складу сім’ї (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї).

4.    Довідка про наявність та розмір земельної частки (паю).

Джерело: https://www.legalaid.gov.ua/novyny/sotsialna-dopomoga-malozabezpechenym-sim-yam-klyuchovi-momenty/




 КЦС ВС роз’яснив підстави та умови застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани за порушення трудової дисципліни
Автор: Бутенко Анна   Додано: 17 серпня 2020   Переглядів:216   Категорія - [Безоплатна правова допомога]
 

Скасовуючи постанову апеляційного суду та залишаючи в силі рішення суду першої інстанції, яким задоволено позов про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,  Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зробив такі висновки.

Згідно з ч. 1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення, як догана.

Відповідно до ч. 1 ст. 148 цього Кодексу дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов’язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов’язків; вина працівника; наявність причинного зв’язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов’язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов’язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов’язковому порядку має бути встановлена вина як одна з важливих ознак порушення трудової дисципліни.

Відповідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з’ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147–149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов’язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов’язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Апеляційний суд виходив із того, що в наказі про оголошення догани зазначено: за які порушення накладено дисциплінарне стягнення; докази, які підтверджують вказані порушення; інформацію, на підставі яких статей КЗпП України накладено дисциплінарне стягнення.

Проте з таким висновком погодитись не можна.

Наказ про оголошення догани позивачці прийнятий на підставі недотримання нею вимог наказу, який втратив чинність, тож суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову, оскільки оголошення догани роботодавцем на підставі наказу, який втратив чинність, є неприпустимим.

Наказ про накладення на позивачку дисциплінарного стягнення не відповідає вимогам трудового законодавства, зокрема в ньому не зазначено, коли мало місце і в чому конкретно полягає порушення нею трудових обов’язків.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що дисциплінарне стягнення за вказані порушення накладено поза межами місячного строку, який визначений ч. 1 ст. 148 КЗпП України.

Апеляційний суд помилково виходив із того, що порушення трудової дисципліни є триваючим.

Постанова Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі № 554/9493/17 (провадження № 61-38286св18) – http://reyestr.court.gov.ua/Review/90591458.

 

Верховний Суд України

Джерело: https://court.gov.ua/press/news/979772/




 ЄСПЛ підтвердив абсолют неупередженості суду. Навіть у справах з очевидним результатом
Автор: Бутенко Анна   Додано: 17 серпня 2020   Переглядів:162   Категорія - [Безоплатна правова допомога]
 

Європейський суд з прав людини не сприйняв аргумент уряду про те, що суддя не відігравав значної ролі у нескладному провадженні, і тому його упередженість не мала жодного значення для вирішення справи.

 

Читайте також: "ЄСПЛ: іноді малозначність спору не може бути підставою для відмови у перегляді судового рішення".

Суд у Страсбурзі ухвалив рішення у малозначній (але важливій з огляду на принцип неупередженості) справі "Шкрля проти Хорватії" (№ 32953/13), передає інформаційний ресурс "ECHR. Ukrainian Aspect".

Зазначається, що поліція визнала Матко Шкрля винним у порушенні правил зупинки автомобіля перед пішохідним переходом та порушенні правил користування паском безпеки. Чоловік оскаржив рішення про штраф до суду. Після призначення судді у справі адвокат надіслав факсом клопотання про відсторонення цього судді, оскільки той працював із матір’ю Шкрля, яка також була суддею.

Факс у суді начебто не отримали і провели розгляд справи за спрощеною процедурою без участі сторін, встановивши при цьому, що допит підозрюваного у вчиненні правопорушення не має істотного значення для правильного встановлення фактів справи. Суддя визнав Шкрля винним та призначив штраф у розмірі, еквівалентному 130 євро.

Зокрема, проби оскаржити рішення успіху не мали (справа для апеляції була малозначною, а у конституційному суді визнали скаргу неприйнятною через необгрунтованість).

Разом із тим, в іншому провадженні проти Шкрля, яке мав розглядати той самий суддя, також було заявлене клопотання про відвід і на цей раз суддя задовольнив прохання сторони, зауваживши, що мав тривалий конфлікт з матір’ю заявника, яка була головою суду, де він працював, і що вони не спілкувалися між собою.

Так, Шкрля звернувся до Європейського суду з прав людини. Він скаржився, що внаслідок участі судді у провадженні про правопорушення, пов’язані із порушенням ПДД, його судили упереджено. Зокрема він посилався на статтю 6 § 1 Конвенції.

У Страсбурзі зауважили, що будь-який суддя, стосовно якого є законні підстави сумніватися в його неупередженості, повинен бути відведеним. Без сумніву, судді повинні демонструвати й пропагувати високі стандарти поведінки та особисто дотримуватися цих стандартів, щоб підтримувати чесність судової влади. Будь-яке порушення таких стандартів зменшує довіру громадськості, яку в демократичному суспільстві суди мають викликати у суспільстві

І коли судді під час судового провадження стали відомі обставини, які виправдовують його відвід від участі в розгляді справи ще до початку слухання, яке призвело до засудження заявника, ЄСПЛ не вважав необхідним з’ясовувати, чи насправді заявник, як він стверджував, подавав клопотання про відвід судді або, як заявляє уряд, жодної такої заяви подано не було. У цій конкретній ситуації, ЄСПЛ вважав доречним той факт, що зобов’язання судді, який бере участь у справі, негайно повідомити голову суду про обставини, що підтверджують його відведення від участі в розгляді справи, чітко визначене у національному законодавстві. Отже, в першу чергу суддя, який був обізнаний з обставинами, повинен був клопотати перед головою суду про відсторонення його від участі у справі.

Крім того, ЄСПЛ заперечив аргумент уряду про те, що суддя не відігравав значної ролі у нескладному провадженні, і тому його прихильність не мала жодного значення для вирішення справи.

Також, незалежно від того, якою мірою заявник використовував свої процесуальні права для підготовки свого захисту, ЄСПЛ вважав, що сам факт того, що справа заявника розглядалася суддею, який сам визнав наявність обставин, що виправдовують його відвід, підірвав видимість чесного судового розгляду.

Як зазначається, Європейський суд з прав людини окремо зазначив, що Конституційний Суд не вирішив відповідну проблему. Безумовно можливо таке, що вищі судові інстанції або вищий суд можуть виправити помилки у провадженні перед судами нижчої інстанції. Однак у цій справі, хоча КС мав повноваження скасувати відповідне рішення на підставі того, що суддя під час судового провадження не був неупередженим, він не зробив цього і підтримав оскаржуване рішення. Внаслідок чого, помилка не була виправлена.

Тож суд у Страсбурзі дійшов висновку про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, що стосується вимоги неупередженості суду.

Читайте також: "Права не можуть існувати лише на папері. Можливість їхньої практичної реалізації - обов’язок держави, - ЄСПЛ".

З текстом рішення ЄСПЛ у справі "Шкрля проти Хорватії" (№ 32953/13) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова, доцента кафедри цивільного права № 1 Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого Віктора Янишена, доцента кафедри кримінального права і правосуддя Міжнародного економіко-гуманітарного університету ім. акад. С.Дем’янчука Олени Дроздової, Яни Токар та Вікторії Чорної можна ознайомитися за посиланням.

Джерело: "Юридична Газета" 

Джерело: https://court.gov.ua/press/news/979603/




 КАС ВС розглянув справу щодо підстав для скасування результатів перевірки через технічну помилку
Автор: Бутенко Анна   Додано: 17 серпня 2020   Переглядів:195   Категорія - [Безоплатна правова допомога]
 

Якщо допущена контролюючим органом технічна помилка не призвела до порушення прав особи та не спростувала факту вчинення нею порушення, а також не вплинула на розмір застосованого штрафу, то така помилка не може бути самостійною підставою для скасування результатів перевірки.

Про це зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглянувши в касаційному порядку адміністративну справу за позовом фізичної особи – підприємця до Головного управління Держпродспоживслужби про визнання незаконним та скасування рішення.

Суть цієї справи полягає в тому, що під час проведення ГУ Держпродспоживслужби перевірки виявлено встановлення фізичною особою – підприємцем зовнішньої реклами у вигляді металевих щитів без належного дозволу на пішохідній доріжці, про що складено протокол і згодом винесено постанову про накладення штрафу за порушення Закону України «Про рекламу».

Не погоджуючись із таким рішенням, фізична особа – підприємець звернулася з позовом до суду, на обґрунтовування якого зазначила, що розміщений рекламний засіб має габарити, які дозволяють його встановлення без отримання дозволу.

Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив з огляду на те, що оскаржуване рішення, яким до позивачки застосовано штраф за порушення законодавства про рекламу, прийняте відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та прийняв постанову про задоволення адміністративного позову. Задовольняючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивачка вчинила порушення ч. 3 ст. 16 Закону України «Про рекламу», а тому зазначення відповідачем ч. 1 цієї статті є підставою для скасування постанови про накладення штрафу.

Верховний Суд із цим рішенням суду апеляційної інстанції не погодився з огляду на таке.

За приписами ст. 16 Закону України «Про рекламу» забороняється розташовувати засоби зовнішньої реклами, зокрема, на пішохідних доріжках та алеях.

Суд зазначив, що за порушення законодавства про рекламу передбачено відповідальність у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або у розмірі п’ятикратної вартості розповсюдженої реклами, якщо така вартість встановлена (ст. 27 Закону України «Про рекламу»).

Судом першої інстанції на підставі пояснень, наданих у судовому засіданні представником відповідача, встановлено, що відсутність в оскаржуваному рішенні про накладення штрафу посилання на порушення позивачкою ч. 3 ст. 16 Закону України «Про рекламу» є лише технічною помилкою. При цьому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції фактично перебрав на себе дискреційні повноваження відповідача в частині встановлення порушень позивачкою законодавства про рекламу, погодившись із доводами відповідача щодо технічної помилки в оскаржуваному рішенні стосовно незазначення про накладення штрафу за порушення ч. 3 ст. 16 Закону України «Про рекламу».

Оскільки суди попередніх інстанцій встановили, що позивачка рекламну конструкцію розмістила на пішохідній доріжці, колегія суддів погодилася з висновками судів про те, що має місце порушення ч. 3 ст. 16 Закону України «Про рекламу». Водночас в оскаржуваній постанові відповідач вказав на порушення ч. 1 цієї ж статті. Отже, допущена відповідачем технічна помилка не призвела до порушення прав позивачки та не спростувала факту вчинення нею порушення, а також не вплинула на розмір застосованого штрафу.

Враховуючи наведене, колегія суддів КАС ВС погодилася з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення, яким до позивачки застосовано штраф за порушення законодавства про рекламу, є таким, що прийняте ГУ Держпродспоживслужби на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постанова Верховного Суду від 14 липня 2020 року у справі № 808/353/17 (адміністративне провадження № К/9901/16312/18) – http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/90396901

 

Верховний Суд України

Джерело: https://court.gov.ua/press/news/979778/




 Вища рада правосуддя почала здійснювати представництво (самопредставництво) у судах через «Електронний суд»
Автор: Бутенко Анна   Додано: 17 серпня 2020   Переглядів:193   Категорія - [Безоплатна правова допомога]
 

З 14 серпня 2020 року забезпечення представництва (самопредставництва) Вищої ради правосуддя, Комісії з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя та членів Вищої ради правосуддя в судах може здійснюватися, в тому числі, шляхом обміну документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами та учасниками судового процесу, вчинення інших процесуальних дій із застосуванням підсистеми «Електронний суд».

Нагадаємо, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 2 липня 2020 року задоволено апеляційну скаргу Вищої ради правосуддя у справі № 9901/39/20 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 березня 2020 року про зупинення провадження у справі за позовом Шепітка І.Г. до Вищої ради правосуддя в частині скасування цієї ухвали щодо залишення без розгляду клопотання Вищої ради правосуддя про зупинення провадження у справі через відсутність повноважень представника Вищої ради правосуддя.

Вища рада правосуддя

Джерело: https://court.gov.ua/press/news/980883/




 Оприлюднення судового рішення в ЄДРСР не скасовує обов’язок суду видати копії судових рішень учасникам справи
Автор: Бутенко Анна   Додано: 17 серпня 2020   Переглядів:358   Категорія - [Безоплатна правова допомога]
 

ВС висловився щодо підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не скасовує обов’язок суду видати копії судових рішень учасникам справи або надіслати їм їх, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 404/4551/19 (2-а/404/262/19).

Обставини справи

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда відмовлено у задоволенні позову особи до інспектора роти № 4 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП в Кіровоградській області) лейтенанта поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху, а ухвалою від 11 лютого 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження з мотивів пропуску строку апеляційного оскарження і визнання судом неповажними наведених позивачем підстав для його поновлення.

У касаційній скарзі касатор стверджував про поважність причини пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки справа в суді першої інстанції була розглянута за його відсутності, а повний текст судового рішення вручений йому лише 8 січня 2020 року.

Висновок Верховного Суду

Надаючи оцінку наведеним позивачем підставам для поновлення строку, суд апеляційної інстанції виходив з того, що перебіг строку подання апеляційної скарги, встановлений частиною четвертою статті 286 КАС України, починається з дня проголошення судового рішення, а не з дня вручення його копії. З рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 грудня 2019 року позивач мав можливість ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень, після його оприлюднення 21 грудня 2019 року. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність поважних причин пропуску позивачем строку на апеляційне оскарження.

ВС зауважив, що з висновком суду апеляційної інстанції не можна погодитися, адже справи цієї категорії є терміновими в розумінні Кодексу адміністративного судочинства, тому надзвичайно важливим в аспекті реалізації учасниками справи права на апеляційне оскарження є дотримання судом першої інстанції обов`язку щодо невідкладного вручення (надсилання) їм копій судового рішення, тобто доведення до них змісту судового рішення.  Недотримання судом першої інстанції цього порядку може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження з урахуванням інших фактичних обставин.

Оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не скасовує обов’язок суду видати копії судових рішень учасникам справи або надіслати їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції мав перевірити дотримання судом першої інстанції порядку надсилання учасникам справи копії судового рішення, встановити дату отримання скаржником копії судового рішення та надати оцінку своєчасності подання ним апеляційної скарги після цієї дати.

 

"Судово-юридична газета"

Джерело: https://court.gov.ua/press/news/981201/





 Оперативна інформація щодо розгляду справ за статтею 44-3 "Порушення правил щодо карантину людей" станом на 15.08.2020
Автор: Бутенко Анна   Додано: 17 серпня 2020   Переглядів:226   Категорія - [Безоплатна правова допомога]
 

Оперативна інформація щодо застосування судами Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Показники щодо розгляду справ про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за статтею 44-3 "Порушення правил щодо карантину людей" Кодексу України про адміністративні правопорушення станом на 15 серпня 2020 року:

Інформація про розгляд справ за статтею КУпАП 44-3 «Порушення правил щодо карантину людей» 
область кількість протоколів, що надійшли на розгляд у т.ч. надійшли повторно кількість повернутих протоколів у т.ч. для належного оформлення кількість розглянутих справ у т.ч. про накладення адміністра-тивного стягнення залишок нерозглянутих справ
Вінницька область 1018 77 227 197 459 59 332
Волинська область 970 50 126 101 573 26 271
Дніпропетровська область 3381 277 470 430 2299 187 612
Донецька область 548 55 104 88 316 31 128
Житомирська область 459 42 76 76 217 15 166
Закарпатська область 487 21 98 65 175 44 214
Запорізька область 1013 75 122 102 593 29 298
Івано-Франківська область 490 19 66 64 299 43 125
Київська область 847 71 121 117 337 28 389
Кіровоградська область 356 38 87 81 154 15 115
Луганська область 531 123 167 140 234 11 130
Львівська область 1670 125 219 194 909 78 542
Миколаївська область 193 10 27 25 108 15 58
Одеська область 1032 39 97 87 557 93 378
Полтавська область 723 101 185 157 394 41 144
Рівненська область 332 32 54 46 186 28 92
Сумська область 1205 159 273 271 724 77 208
Тернопільська область 401 25 74 70 183 27 144
Харківська область 2006 76 1557 1538 280 23 169
Херсонська область 1041 152 245 226 532 35 264
Хмельницька область 442 30 72 63 190 37 180
Черкаська область 692 131 231 196 295 24 166
Чернівецька область 485 24 116 105 281 24 88
Чернігівська область 566 57 185 172 233 16 148
м. Київ 3212 157 348 337 1412 140 1452
Україна 24100 1966 5347 4948 11940 1146 6813

 

Державна судова адміністрація

Джерело: https://court.gov.ua/press/news/981219/

 

 

 




 Підстави визнання недійсним договору оренди землі: позиція КЦС ВС
Автор: Бутенко Анна   Додано: 17 серпня 2020   Переглядів:224   Категорія - [Безоплатна правова допомога]
 

Відсутність однієї із істотних умов у договорі оренди землі може бути підставою для визнання його недійсним лише у разі встановлення факту порушення прав особи, яка звертається із позовом.

Відсутність однієї із істотних умов у договорі оренди землі може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише у разі встановлення факту порушення, невизнання або оспорення прав, свобод чи інтересів особи, яка звертається із позовом. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 471/761/17-ц.

Для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є:

  • пред’явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою;
  • наявність підстав для оспорювання правочину;
  • встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб’єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду від 5 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 зроблено висновок, що «недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим».

Звертаючись до суду з позовом, позивач посилався на те, що спірний договір не містить усіх, передбачених статтею 15 Закону України «Про оренду землі», істотних умов, зокрема щодо зазначення кадастрового номеру земельної ділянки.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час укладення спірного договору) відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору оренди недійсним відповідно до закону.

Верховний Суд України неодноразово висловлював підхід, згідно з яким відсутність однієї із істотних умов у договорі оренди землі, передбачених частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на момент укладення оспорюваного договору), може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише у разі встановлення факту порушення, невизнання або оспорення прав, свобод чи інтересів особи, яка звертається із позовом.

У постанові Верховного Суду України від 2 липня 2014 року у справі № 6-88цс14 вказано, що: «відповідно до вимог статті З ЦПК України й статті 15 ЦК України в порядку цивільного судочинства підлягає захисту порушене право, а тому при розгляді справи про визнання недійсним договору оренди землі, з підстав відсутності у договорі передбаченої статтею 15 Закону України «Про оренду землі» такої істотної умови, як умова передачі в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, суду слід з’ясувати, чи дійсно порушено права орендодавця відсутністю такої умови, її істотність та в чому полягає порушення законних прав позивача».

У постанові Верховного Суду України від 3 вересня 2014 року у справі № 6-94цс14 зроблено висновок, що: «відсутність у договорі оренди землі, укладеного 5 грудня 2008 року, істотної умови передачі в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, не може бути підставою для визнання спірного договору недійсним. Крім того, судом залишено поза увагою вимоги статті З ЦПК України та статті 15 ЦК України про те, що в порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, і не встановлено, чи дійсно були порушені права позивача при укладенні договору у зв’язку з відсутністю в ньому зазначеної умови».

У постанові Верховного Суду України від 21 вересня 2016 року у справі № 6-1512цс16 зазначено, що: «правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Отже, якщо відсутність у договорі однієї з істотних умов не унеможливила виконання договору, зокрема в частині проведення розрахунків, і сторони протягом певного часу виконували договір погодженим способом, то незгода позивачів з умовою виконання договору не може бути підставою для визнання їх прав порушеними в момент укладення договору та визнання його недійсним з цих підстав».

Встановивши, що відсутні підстави для визнання оспорюваного договору оренди землі недійсним, суди зробили правильний висновок про відмову у задоволенні позову.

Джерело: https://court.gov.ua/press/news/981255/




 НАГАДУЄМО ПРО ФОТОКОНКУРС! До кінця листопада ще є можливість взяти у ньому участь.
Автор: Бутенко Анна   Додано: 17 серпня 2020   Переглядів:207   Категорія - [Безоплатна правова допомога]
 

📷 Увага! Фотоконкурс! 📷

👨‍👩‍👧 Про людей, які приходять за безоплатною правовою допомогою.
👨‍💻 Про юристів, які пропускають через себе кожну життєву історію.
 Про право у нашому житті.

📢 !!! Координаційний центр з надання правової допомоги оголошує онлайн-фотоконкурс «Правова допомога поруч» !!! 📢

💚 Тема конкурсних робіт (фотографій): захист прав людини, рівний доступ до правосуддя та правової інформації, посилення правових можливостей і правової спроможності населення, право на безоплатну правову допомогу.

🤚 Учасником фотоконкурсу може бути фізична особа / дитина за згодою одного із батьків чи іншого законного представника.

Номінації фотоконкурсу:
 подія у системі надання безоплатної правової допомоги
 портрет клієнта чи працівника
 правова допомога очима дітей
 робота дистанційних та мобільних консультаційних пунктів доступу до безоплатної правової допомоги
 місце правових можливостей

Для участі у фотоконкурсі необхідно з 13 липня по 30 жовтня 2020 року зареєструватися на вебсайті фотоконкурсу, обирати одну з номінацій та завантажити на сайт не більше  однієї фотографії у форматі JPG або PNG, колірний простір sRGB (допускається монохромне зображення), розмір – до 4 мегабайт.
 Фотографія має містити символіку системи БПД.
 Не приймаються фотоколажі, а також фотографії, що не відповідають вимогам.

👍 Протягом 13 липня – 29 листопада 2020 року буде відбуватися голосування за конкурсні роботи. Щоб проголосувати за конкурсну роботу, потрібно авторизуватися на вебсайті фотоконкурсу виключно через Gmail пошту.

🎯 З 30 листопада по 10 грудня 2020 року буде оголошено результати фотоконкурсу та нагороджено переможців. Переможці нагороджуються 🏆 грамотами та 🎁 призами за 🥇 1, 🥈 2, 🥉 3 місця у кожній номінації.

📎 Сайт фотоконкурсу http://photo-konkurs.legalaid.gov.ua

НАГАДУЄМО ПРО ФОТОКОНКУРС! До кінця листопада ще є можливість взяти у ньому участь.




 Закінчився 20-денний строк, протягом якого учасники справи мали право на продовження процесуальних строків.
Автор: Бутенко Анна   Додано: 17 серпня 2020   Переглядів:199   Категорія - [Безоплатна правова допомога]
 

Закінчився 20-денний строк, протягом якого учасники справи мали право на продовження процесуальних строків.

17 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року №731-ІХ, яким внесені зміни, зокрема у пункт 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України та у пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України. Про це повідомляє Судова влада України.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов’язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Тому всі судові рішення, прийняті з 12 березня 2020 року (з початку введення карантину згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року), 7 серпня, набирають законної сили.

Джерело: https://court.gov.ua/press/news/978246/

 




 Президент підписав закон, що пришвидшить розгляд кримінальних проваджень у судах першої інстанції
Автор: Бутенко Анна   Додано: 17 серпня 2020   Переглядів:195   Категорія - [Безоплатна правова допомога]
 

Президент підписав закон, що пришвидшить розгляд кримінальних проваджень у судах першої інстанції

Президент Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо здійснення кримінального провадження в суді першої інстанції колегією суддів» № 817-IX, який Верховна Рада ухвалила 21 липня 2020 року.

Документ вносить зміни до частин 2 статті 31 та статті 315 Кримінального процесуального кодексу України, якими встановлюється, що кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад десять років, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого.

Це пришвидшить розгляд кримінальних проваджень у судах першої інстанції, що позитивно вплине на реалізацію прав сторін кримінального провадження, дотримання засад кримінального провадження, якість роботи місцевих судів України загальної юрисдикції.

Такий крок також розвантажить українські суди від розгляду великої кількості кримінальних проваджень колегіями у складі трьох професійних суддів і сприятиме покращенню доступу громадян до правосуддя та виконанню завдань кримінального провадження, які закріплені як у національному законодавстві, так і в міжнародних угодах.

Досі багато кримінальних проваджень, які розглядаються в судах першої інстанції колегією суддів, перебували в цих судах протягом двох і більше років. Це пов’язано як зі зростанням кількості таких справ, так і зі складністю узгодження графіків судових засідань між членами колегії, особливо в період відпусток.

Крім того, у великій кількості судів правосуддя здійснюють не більше трьох суддів, внаслідок чого після розгляду будь-якого клопотання органу досудового розслідування під час досудового розслідування в цьому суді вже неможливо створити колегію суддів, а тому справи скеровувалися до апеляційних судів з метою зміни територіальної підсудності та направлення справ на розгляд до інших судів. Надалі значна віддаленість суду, який розглядає справу, від місця мешкання учасників кримінального провадження призводила до низької явки на судові засідання та відкладення розгляду справи. Всі ці чинники негативно впливали не лише на швидкість судового розгляду, а й на його якість.


Джерело: https://court.gov.ua/press/news/979318/

 

 

 




 Telegram-канал Вищої ради правосуддя
Автор: Бутенко Анна   Додано: 17 серпня 2020   Переглядів:210   Категорія - [Безоплатна правова допомога]
 

Запрошуємо вас підписатись на Telegram-канал Вищої ради правосуддя та оперативно отримувати наші офіційні новини.

Приєднуйтесь за посиланням: https://t.me/hcj_gov_ua

Джерело: https://court.gov.ua/press/news/979353/




 З 1 січня цього року викривачі корупції отримали право на безоплатну вторинну правову допомогу.
Автор: Бутенко Анна   Додано: 17 серпня 2020   Переглядів:170   Категорія - [Безоплатна правова допомога]
 

З 1 січня цього року викривачі корупції отримали право на безоплатну вторинну правову допомогу. Тобто вони можуть отримувати від держави послуги із захисту від обвинувачення, представництва у судах чи інших органах та складання процесуальних документів.

Що потрібно викривачу, аби отримати таку допомогу?

❗️Звернутися до Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (адреси за посиланням https://www.legalaid.gov.ua/tsentry/)

❗️Подати документи, що підтверджують належність особи до викривачів, зокрема:

 копія відповіді органу на повідомлення викривача;
✅ копія листа органу про результати попередньої перевірки за повідомленням викривача про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень чи інших порушень закону;
✅ копія повідомлення НАЗК про початок досудового розслідування за участю викривача;
✅ копія повідомлення НАЗК про участь викривача у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією;
✅ витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, до якого внесені відомості про викривача у справі про корупційний злочин;
✅ інші документи, видані уповноваженими органами, які підтверджують, що особа є викривачем.

Детальніше – за посиланням https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/vykryvachi-koruptsiyi-kategoriya-osib-yaki-mayut-pravo-na-bezoplatnu-vtorynnu-pravovu-dopomogu/?fbclid=IwAR3H7sxsx8HURHYSXbinkoR3syegVRNCeCKp99OLWGNVhVbdtiafJWwVxGc

 

З 1 січня цього року викривачі корупції отримали право на безоплатну вторинну правову допомогу.




 ПРИЄМНІ МИТІ – КОЛИ РОБОТА СИСТЕМИ БПД ВИСОКО ОЦІНЮЄТЬСЯ
Автор: Бутенко Анна   Додано: 17 серпня 2020   Переглядів:230   Категорія - [Безоплатна правова допомога]
 

Міжнародний комітет захисту прав людини нагородив подяками за значний внесок до захисту прав людини в сфері правосуддя. Ними відзначені: Анатолій Бородавка – директор Регіонального центру, Оксана Сиренко – директор Харківський місцевий центр з надання БВПДИрина Окара (Iryna Okara) – головна спеціалістка Харківського місцевого центру, Валерій Литвиненко – адвокат, який співпрацює із системою БПД.

Подяки вручили Виктор Трубчанов (Viktor Trubchanov) – керівник ГО «Справедливий суд» і Александр Амстиславский – директор ХОГО «Народна ініціатива», член Міжнародного комітету захисту прав людини.

У відповідному слові Анатолій Бородавка сказав, що він радий, що добрі справи системи безоплатної правової допомоги, зокрема, Регіонального центру, набувають дедалі більшого визнання як у населення, так і у партнерів, і висловив сподівання на подальшу співпрацю.

ПРИЄМНІ МИТІ – КОЛИ РОБОТА СИСТЕМИ БПД ВИСОКО ОЦІНЮЄТЬСЯ




 Виборчий процес стає доступнішим для осіб з інвалідністю та маломобільних людей завдяки інтернету.
Автор: Бутенко Анна   Додано: 17 серпня 2020   Переглядів:176   Категорія - [Безоплатна правова допомога]
 

З 1 липня 2020 року громадяни можуть онлайн звернутися до органу ведення державного реєстру виборців (https://www.drv.gov.ua/) щодо:

 свого включення до реєстру
 внесення змін до своїх ідентифікаційних персональних даних у реєстрі
 зміни своєї виборчої адреси
 внесення змін до відомостей про постійну нездатність виборця пересуватися самостійно
 виправлення неправильностей у Реєстрі стосовно іншої особи
змісту своїх персональних даних
 прізвищ, власних імен, по батькові, дати народження усіх виборців, внесених до Реєстру за своєю власною виборчою адресою

Щоб подати заяву онлайн, потрібен кваліфікований електронний підпис. До заяви додайте копії документів, що підтверджують ці зміни

Якщо Ви проживаєте не за місцем реєстрації та плануєте голосувати на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року, потрібно змінити виборчу адресу до 10 вересня.

Через карантинні обмеження рекомендується подати заяву онлайн.




 Оголошення для абонентів вул. Кільцева
Автор: Chekardina   Додано: 17 серпня 2020   Переглядів:324   Категорія - [Головна]
 

 

Шановні абоненти ВККУ Люботинської міської ради!

 

У зв’язку зі складною  аварійною ситуацією, для абонентів по вул. Кільцевій подача води 17 та 18 серпня 2020 року буде здійснюватись в проміжок часу з 17.00 години до 20.00 години.

 

Просимо вибачення за тимчасові незручності.

 

 

    Адміністрація ВККУ Люботинської міської ради

Телефон для довідок

7412705

 




 Потоваришуйте з Безпечним КілоВольтиком
Автор: Lubotin   Додано: 17 серпня 2020   Переглядів:366   Категорія - [Головна]
 

Увага! АТ “Харківобленерго” розпочинає соціальний проєкт “Віртуальна школа електробезпеки”.

 

Потоваришуйте з Безпечним КілоВольтиком



Для допитливих дітей енергетики розробили цілу рубрику тестів-вікторин з питань електробезпеки та енергозбереження.

Безпечний КілоВольтик пропонує хлопчикам та дівчаткам до 14 років перевірити свої знання та пройти тест он-лайн.

В основі вікторини — запитання з основних правил обережного поводження з побутовими електроприладами та безпечного находження поблизу енергетичного обладнання.


Головною “родзинкою” в розробці тесту є використання малюнків, які діти міста та області щорічно надсилали до АТ “Харківобленерго” для участі в творчих конкурсах.


Тестування дозволить Вам, любі діти, визначити рівень знань з основ безпеки життєдіяльності.

Щотижня учасників, які швидко та вірно дадуть відповіді на запитання, чекають подарунки: почесні грамоти та тематичні набори поліграфічної продукції.

Любі діти! Ознайомитись з умовами участі у тесті-вікторині он-лайн Ви зможете на сайті АТ “Харківобленерго” на сторінці “Електробезпека”, розділ “Он-лайн тест-вікторина” за посиланням: https://www.oblenergo.kharkov.ua/onlayn-test-viktoryna


         КілоВольтик чекає на Ваші вірні відповіді та бажає досягнути гарних результатів!




 Люботинська дитяча музична школа оголошує конкурсний набір учнів на 2020/2021 навчальний рік за спеціальностями: - фортепіано - скрипка
Автор: Chekardina   Додано: 17 серпня 2020   Переглядів:391   Категорія - [Інформація установ міста » Дитяча музикальна школа]
 

Люботинська дитяча музична школа
оголошує конкурсний набір учнів

 на 2020/2021 навчальний рік за спеціальностями:

- фортепіано  

- скрипка

- гітара.

Конкурсні прослуховування будуть проводитись

в приміщенні школи 20.08.2020 року о 16.00

та 28.08.2020 року  о 10.00.

Вимоги до прослуховувань:

наявність музичного слуху, почуття ритму, гарної пам’яті.

По кожному розділу виставляються бали.

Діти зараховуються до школи на конкурсній основі на кожен фах окремо.

Заклад проводить прийом учнів віком від 6 до 9 років (з 1-го класу навчання в ЗОШ).

Для всебічного музичного розвитку дитини навчальна програма передбачає обов'язкове відвідування групових занять (сольфеджіо, музична література, хор). Всім бажаючим надається можливість відвідувати заняття по додатковим дисциплінам (декоративно-прикладне мистецтво, основи акторської майстерності). Термін навчання – 8 років.

 

Наша адреса: м. Люботин, вул. Ушакова, 5  тел: 741-19-88  

 




 Оперативна інформація за 16 серпня 2020 р.
Автор: Svetlana   Додано: 17 серпня 2020   Переглядів:249   Категорія - [Головна]
 

Інформує мiський оперативний штаб

До уваги люботинців!

За інформацією мiського оперативного штабу з питань реаryвання на поширення випадкiв гострої респiраторної хвороби, спричиненої кopoнaвipycoм COVID-l9, за 16 серпня 2020 р. у місті зареєстровано випадків: пневмонія – 0, хворих на ГРХ, спричинену COVID- 19 - 0

 

Загальна кількість хворих на ГРХ, спричинених COVID-19 станом на 16.08.2020 р. – 10.

 

Загальна кількість хворих, виявлених на захворювання на COVID-19, з початку карантину - 49.

Кількість осіб, які одужали з початку карантину – 35.

Кількість осіб, які померли з початку карантину – 4.

 

Шановні люботинці. Просимо вас неухильно дотримуватися всіх карантинних заходів (носіння маски, використання дезінфікуючих засобів, дотримання соціальної дистанції та ін.) задля збереження свого здоров'я та здоров'я оточуючих.

Залишаймося здоровими і бережімо себе!