31 травня –  Всесвітній день без тютюну

 Інформаційний лист

         23 роки тому Всесвітня організація охорони здоров’я проголосила 31 травня щорічною датою проведення Всесвітнього дня без тютюну – дня активної боротьби з нікотиновою залежністю, яка забирає життя і робить інвалідами тисячі людей. Вживання тютюну є другою після гіпертонії причиною смерті серед населення  нашої  планети. І сьогодні від хвороб, розвиток яких пов’язаний з тютюнопалінням, помирає один із десяти дорослих у світі.

         У 2011 році темою Всесвітнього дня без тютюну визначено «Рамкову конвенцію ВООЗ по боротьбі проти тютюну». Цей документ є основним засобом боротьби проти куріння у світі. Набувши чинності у 2005 році, Конвеція об'єднала навколо себе понад 170 країн світу і залучила їх до активної участі в охороні здоров'я громадян від шкідливого впливу тютюнового диму.

         Протягом всього 2011 року і під час проведення Всесвітнього  дня без тютюну міжнародна спільнота  приділятиме значну увагу до даної Конвенції. Метою боротьби з глобальною проблемою табакокуріння є  зменшення кількості пов'язаних з тютюнопалінням захворювань та смертності. Вживання тютюну – основна причина передчасних смертей та хвороб в усьому світі, яким людство здатне запобігти. На нашій планеті від куріння щороку гине понад 5 млн людей. За прогнозами медиків, до 2030 року ця цифра зросте до 8 млн.

           Табакокуріння в Україні є причиною 14,8% усіх випадків смерті. Щороку воно спричиняє виникнення 13% хвороб і забирає майже 100 тис. людських життів через серцево-судинні захворювання, захворювання органів дихання, рак легень та інші види раку.

         Куріння істотно підвищує ризик розвитку багатьох захворювань і нерідко є основним їх негативним чинником. Воно загострює перебіг багатьох хвороб, уповільнює одужання та підвищує імовірність передчасної або раптової смерті. Перелік хвороб, на розвиток, перебіг і наслідки яких негативно впливає вживання тютюнових виробів, постійно збільшується і вже налічує понад 100 різних захворювань, у тому числі понад 20 видів раку, інфаркт міокарда, інсульти, діабет, періодонтит, катаракту, ниркову недостатність.

         Курці тютюну не лише частіше хворіють і раніше помирають:  як правило, вони гірше бачать і чують, швидше втрачають зуби та лисіють. Навіть для тих, хто викурює кілька сигарет на день, безпечного рівня куріння не існує.

         За результатами «Глобального опитування дорослих щодо вживання тютюну в Україні», у 2010 році у нашій країні курили тютюн 28,8% осіб віком 15 років і старше, причому чоловіків  більше (50,0%), ніж жінок (11,2%). Найбільшу частину чоловіків, які курять щодня, складають чоловіки віком 25 – 44 роки (56,3%) і 45 – 64 роки (47%). Жінки найбільш часто палять у молодому віці: 15 – 24 роки (12,1%) та 25 – 44 роки (15,1%), причому більше у містах (11,3%), ніж у сільській місцевості (3,7%).

         В Україні набуває поширення куріння кальяну; його курять 2% дорослих, серед яких більшу частину становить молодь, що має вищу освіту та мешкає у містах. Ця нова для нашої країни проблема, що матиме як типові для інших тютюнових залежностей наслідки, так і специфічні для вживання кальяну, у тому числі туберкульоз і гепатит, також потребує вирішення.

         Вперше за багато років в Україні кількість курців почала зменшуватись. Загалом частка осіб, які курять щодня, серед наших співвітчизників віком від 15 років і старше зменшилася від 37,4%  (2005 рік) до 25,5%  (2010 рік).

         Зменшенню поширеності тютюнопаління серед населення України у 2005 – 2010 рр. сприяли проведені у державі заходи щодо запобігання поширенню тютюнокуріння: заборона куріння на робочих і у громадських місцях, підвищення акцизів та цін на тютюнові вироби, друкування різноманітних попереджень про шкоду для здоров’я на тютюнових упаковках, надання допомоги у припиненні куріння в окремих медичних закладах.

         Зменшення поширеності тютюнопаління у 2005 – 2010 рр. стало одним із чинників зниження смертності в Україні за цей період з 16,6 до 15,2 на 1000 мешканців. Зокрема, смертність від хвороб органів дихання зменшилась з 0,59 до 0,42; від хвороб системи кровообігу – з 10,34 до 10,14 на 1000 жителів.

         У Харківській області за цей період смертність також  зменшилась з 16,7 до 15,3 випадку на 1000 мешканців. Смертність від хвороб органів дихання зменшилась з 32,0 до 23,35; від хвороб системи кровообігу – з 1168,5 до 1098,8 на 100 тис. населення.

         Значної шкоди здоров’ю завдає також пасивне куріння. Воно викликає майже 600 тис. смертей на рік, приблизно третина з яких припадає на дітей.

         За інформацією Харківського обласного наркологічного диспансеру, порівняно з минулими роками кількість звернень населення з приводу лікування тютюнозалежності зростає. Так, у 2005 році проліковано 3778 пацієнтів, у 2006 – 3949, у 2010 – 6693, а за І квартал поточного року – 2320 осіб, які вирішили назавжди позбавитись від цієї згубної звички.

         Людина, яка викурює пачку сигарет щодня, за десятки років пропускає через свої легені понад 250 кг тютюнової смоли!

У тютюнових виробах знайдено 4000, а  в тютюновому диму – 5000 хімічних сполук, більшість  яких є фармакологічно активними, токсичними, мутагенними і канцерогенними. Не всі шкідливі компоненти тютюнового диму мають колір і запах, їх не можна видалити за допомогою вентиляції або фільтрування.

         Дим цигарки є одним із найнебезпечніших для здоров’я чинників довкілля людини. Особливо уразливими до дії вторинного диму є діти. Саме вони найчастіше страждають від пасивного куріння. Якщо у дорослих істотну частину наслідків складають захворювання серцево-судинної системи, то у дітей наслідки вдихування тютюнового диму виявляються у першу чергу з боку органів дихання, а також психіки та поведінки.

         Проведений у Харківському національному медичному університеті аналіз стану здоров'я і розвитку дітей першого року життя показав, що діти, які народилися від батьків, що палять, частіше хворіють на респіраторні захворювання, залізодефіцитну анемію, алергічний дерматит, пієлонефрит і запалення легень, ніж діти, батьки яких не палять.

        Частка тих, хто зазнає впливу пассивного куріння майже щодня, за останні 5 років зменшилась з 53 до 33%. Це демонструє успіх політики вільного від тютюнового диму повітря нашої країни. Втім ще існує потреба активнішого забезпечення дотримання заборони куріння у громадських та на робочих місцях.

Для України у цьому році особливе значення має виконання зобов'язань за ст. 13 Рамкової конвенції щодо повної заборони тютюнової реклами. Верховна Рада України 30 листопада 2010 року ухвалила у першому читанні законопроект № 5164 щодо заборони тютюнової реклами. Для виконання заходів щодо зменшення шкідливого впливу тютюну на здоров'я населення нашої держави дуже важливо, щоб Верховна Рада розглянула цей законопроект у другому читанні і при цьому не ослабила його положень на користь тютюновій індустрії.

       Глобальне опитування дорослих щодо вживання тютюну, проведене в Україні 2010 року, показало, що повну заборону тютюнової реклами підтримує 70% населення.

          Відмова від паління виправдана за будь-якого стану здоров’я та будь-якого стану куріння. Медичні працівники всіх спеціальностей повинні сприяти тому, щоб їх пацієнти кидали палити. При припиненні куріння включаються механізми самоочищення організму, і у колишніх курців з часом ризик виникнення захворювань, пов’язаних з палінням, знижується.

       Сьогодні відомо багато ефективних методів лікування тютюнозалежності, а також засобів, які замінюють нікотин. При бажанні можна знайти можливість назавжди залишити сигарету. Доброю новиною є те, що людина одержує суттєві шанси поліпшити здоров'я, кинувши палити в будь-якому віці. Молоді люди 30 – 35 років, які кинуть палити сьогодні,  житимуть так само довго, як і ті, що ніколи не курили.

Кожний, хто палить, може кинути цю згубну звичку. Адже людина –   істота розумна і сильна. І вона сильніша за сигарету!

                                  Харківський обласний центр здоров’я