Щорічно в Україні у третю неділю вересня відзначається День працівника лісу – професійне свято працівників лісового господарства, лісової та деревообробної промисловості. У цьому році свято припадає на 19 вересня.

Збереження та відтворення лісів сприятиме вагомому внеску в досягнення Цілей сталого розвитку, покращить стан довкілля і якість життя громадян. Вони також відіграють важливу роль у протидії кліматичним змінам.

Станом на 1 січня 2020 р. площа лісів та інших лісовкритих площ Харківської області становила 417,2 тис.га, або 13,3% до загальної площі області (за наявними даними Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру).

Середньооблікова кількість штатних працівників підприємств лісового господарства та лісозаготівлі в області за січень–липень 2021 р. становила 3094 особи. В середньому штатному працівнику за цей період нараховано 11332 грн заробітної плати.

У 2020 р. підприємствами області, які здійснюють лісогосподарську діяльність, реалізовано в межах України 417,9 тис.м³ лісової продукції на суму 313,1 млн.грн. З метою відновлення вилучених запасів деревини відтворено лісів на площі 491 га, у тому числі шляхом садіння і висівання лісу на площі 459 га. Проведено робіт із захисту лісів від шкідників і хвороб на площі більш ніж 487 га.

За січень–липень 2021 р. на підприємствах із оброблення деревини та виготовлення виробів з деревини та корка, крім меблів; виготовлення виробів із соломки та рослинних матеріалів для плетіння реалізовано продукції на 792,2 млн.грн.

У січні–липні 2021 р. експорт деревини і виробів з деревини становив 16,0 млн.дол. США.

Ліс – це легені нашої планети. У професійне свято працівників лісу ми приєднуємося до привітань на адресу всіх, хто не байдужий до проблем лісового господарства, хто своєю працею і турботою сприяє його збереженню та примноженню, хто просто любить, береже і рятує ліс. Зі святом!

На вихідних у Люботинському ліцеї залізничного транспорту відбувся 18-й турнір із боксу, присвячений визволенню м. Люботина від фашистських загарбників та Дню фізичної культури і спорту. У турнірі взяло участь 34 пари боксерів у різних вікових категоріях із міста Люботина, Дергачів, Харкова, Ізюму, Первомайська, спортивних шкіл – ХМЗ ДЮСШ №6 і ДЮСШ №8, ШВСМ, Динамо.

 Для створення гарного настрою у спортсменів і глядачів подарували пісні вокальний ансамбль «Лілея» (керівник - заслужений артист естрадного мистецтва України Василь Проненко) та заслужений артист естрадного мистецтва України, Почесний громадянин м. Люботина Олексій  Еткало.

На спортивне свято були запрошені учасники бойових дій в Афганістані.  Олексій Блажко від імені воїнів-інтернаціоналістів привітав усіх зі святом та подякував організатору турніру Володимиру Ткаченку за запрошення і побажав, щоб подібні свята відбувалися тільки під мирним небом.

Під час церемонії нагородження тренер вищої категорії, майстер спорту СРСР з боксу, суддя національної категорії, беззмінний організатор вісімнадцяти турнірів, які відбувалися в м. Люботині, Володимир Ткаченко «За вагомий особистий внесок у розвиток боксу та з нагоди проведення XVII турніру з боксу» нагородив грамотами і пам’ятними медалями Леоніда Лазуренка, Олексія Блажко, Вячеслава Рубана, Олексія Еткало, Сергія Котихіна і Миколу Пархоменко.

Офіційна частина змагання розпочалася виходом на ринг Дениса Рагулі (м. Люботин) та Анатолія Іваницького ХТЗ ДЮСШ №6.

Рішенням організаційного комітету і голів судейської колегії боксера Олександра Казекіна визнано одним із кращих технічних боксерів, його відзначено Дипломом першого ступеня, золотою медаллю і цінним подарунком. А наймолодший боксер Кирило Миколайчук показав найкращі технічні навички.

Переможцями вісімнадцятого турніру з боксу  стали боксери: Єгор Рибак, Денис Рогуля, Кирило Миколайчук, Микола Коболев, Олександр Казекін і Володимир Малишев. Всі вони нагороджені дипломами і золотими медалями. Організаторам турніру сподобався виступ боксерів із команди «Новачок», а тому вони отримали нагороду «Спеціальний кубок».

Головний суддя 18-го турніру з боксу Семен Свистунов – суддя міжнародної категорії, очолює суддійство в м. Харкові і є одним із кращих суддів України, сказав, що змагання пройшли на високому організаційному рівні. 

Цей турнір проводився завдяки неперевершеному організатору Володимиру Ткаченку, а допомогу і підтримку в його організації надали Леонід Лазуренко, Андрій Романченко, Євген Оберемок, Сергій Ольховський і Юрій Болдовський.

Ці щорічні турніри популяризують розвиток боксу у місті Люботині та всієї Харківщини.

Завершуючи турнір, Володимир Ткаченко щиро подякував судейському колективу, організаторам та спонсорам, які приклали чимало зусиль, щоб турнір пройшов на високому рівні.

Микола Пархоменко – керівник прес-центра РОВУ м. Люботин

ЦНАП інформує:

В Центрі надання адміністративних послуг Люботинської міської ради працює шеринг документів через Дію.

Що це означає?

У приміщенні ЦНАП розміщені QR-коди для надсилання копій цифрових документів з Дії.

Щоб надіслати копії відповідних документів відскануйте QR-код сканером в Дії та підтвердіть запит на передачу документів. Сканер QR-кодів знаходиться в правому верхньому куті в розділі Документи в застосунку Дія.

Відповідно до п.п. 240.1.2 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти.

     Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська міська державні адміністрації до 01 грудня року, що передує звітному, подають до контролюючих органів переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб – підприємців, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів, а також направляють інформацію про внесення змін до переліку до 30 числа місяця, що настає за кварталом, у якому такі зміни відбулися (п. 250.3 ст. 250 ПКУ).

     Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком, зокрема є обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти (п.п. 242.1.2 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).

     Суми екологічного податку, який справляється за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, обчислюються платниками самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів скидів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів за формулою наведеною у п. 249.5 ст. 249 ПКУ.

     Статтею 245 ПКУ встановлені ставки податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти.

     Крім того, абзацом дев’ятим п. 4 розд. XIX «Прикінцеві положення» ПКУ передбачено, що Кабінет Міністрів України щорічно до 01 червня у разі необхідності вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема з екологічного податку.

     Слід зазначити, що контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників, зокрема центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів скидів (п. 250.12 ст. 250 ПКУ).

Згідно з п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 – VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Згідно з частинами першою та третьою ст. 8 прим. 1 Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 973) сімейне фермерське господарство без статусу юридичної особи організовується фізичною особою самостійно або спільно з членами її сім’ї на підставі договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства.

Після укладання (складання) договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства голова сімейного фермерського господарства має зареєструватися як фізична особа – підприємець (далі – ФОП) або зареєструвати зміни до відомостей про ФОП в порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 755).

Пунктом 21 прим. 1 частини четвертої ст. 9 Закону № 755 встановлено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) містяться, зокрема, відомості щодо створення ФОП сімейного фермерського господарства.

Главою 1 розд. XIV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлюються правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

Відповідно до п.п. «б» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку четвертої групи (сільськогосподарські товаровиробники), належать ФОП, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону № 973, за умови виконання сукупності таких вимог:

- здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;

- провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;

- не використовують працю найманих осіб;

- членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої ст. 3 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ зі змінами та доповненнями;

- площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше двох гектарів, але не більше 20 гектарів.

Отже, ФОП – платник єдиного податку третьої групи щодо якого в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про створення ним сімейного фермерського господарства, які надійшли від державного реєстратора до органу ДПС, має право протягом поточного року перейти на четверту групу платників єдиного податку за умови дотримання вимог п.п. «б» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

Слід зазначити, що питання реєстрації та внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про створення ФОП сімейного фермерського господарства знаходиться в правовому полі Міністерства юстиції України.

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи - резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до Податкового кодексу України є чи були платниками податків.

Особи, які мають право скористатися правом на одноразове (спеціальне) добровільне декларування та не скористалися таким правом, вважаються такими, що повідомили контролюючий орган про відсутність у власності станом на дату завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів, одержаних (набутих) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів та/або склад та обсяг таких активів перебуває в таких межах:

1) активи, крім нижчевизначеними пунктами 2 і 3, сумарна вартість яких не перевищує 400 тисяч гривень станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування. У разі якщо грошова вартість таких активів визначена в іноземній валюті/банківських металах, їх вартість зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України/облікової ціни банківських металів, розрахованої Національним банком України на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

2) нерухоме майно, розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів, в обсязі:

а) об’єкти житлової нерухомості:

квартира/квартири, загальна площа якої/яких не перевищує сукупно

120 квадратних метрів, або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру або квартири у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва;

житловий будинок/житлові будинки, зареєстрований/зареєстровані у встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 квадратних метрів, або житловий будинок незавершеного будівництва чи будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 квадратних метрів, за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;

б) об’єкти нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 квадратних метрів;

в) земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України;

3) один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб i більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тисячі кубічних сантиметрів та/або середньоринковою вартістю понад 400 тисяч гривень, мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 кубічних сантиметрів, літака, гелікоптера, яхти, катера), право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

При цьому об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) (п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Крім того, п.п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що в Декларації відображається, зокрема, така інформація (дані):

відомості про об’єкти декларування, визначені п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, в обсязі, достатньому для ідентифікації кожного з них;

відомості про об’єкти декларування, визначені підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, із зазначенням інформації, що дає змогу їх ідентифікувати;

самостійно визначена декларантом у національній валюті база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір);

ставка та сума Збору.

Враховуючи викладене, Декларація подається фізичною особою у випадку наявності у такої особи активів, які були придбані за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, а отже у разі відсутності таких активів подавати зазначену Декларацію з нульовими значеннями фізична особа не зобов’язана.

Джерело: https://kharkivoda.gov.ua/news/111781

Завдяки інформаційній кампанії діти та їхні батьки дізнаються, як отримати правову допомогу, зокрема, як поспілкуватися у чат-ботах з юристом.

Про це повідомила заступник Міністра юстиції України з питань європейської інтеграції Валерія Коломієць.

«Наша мета – допомогти жертвам цькувань і роз’яснити, чому не варто приховувати факти булінгу та куди звертатися по допомогу. Систематичні знущання, принизливе ставлення, образи та інші види психологічного насильству як з боку дітей, так і з боку вчителів є неприпустимими і вимагають відповідної реакції», - зазначила Валерія Коломієць.

Вона нагадала, що за булінг учасника освітнього процесу, внаслідок чого була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, наступає адміністративна відповідальність. Це передбачає накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин. У випадку, коли булінг вчиняли діти до 16 років, до відповідальності притягають батьків булерів.

Тож якщо вам чи вашій дитині потрібна правова допомога, її можна отримати одним із таких способів:

• у месенджерах Телеграм http://legalaid.gov.ua/telegram.html і Вайбер http://legalaid.gov.ua/viber.html ;
• скористатися мобільним застосунком «Безоплатна правова допомога», завантаживши його через Google Play чи App Store за посиланням https://bit.ly/3hwwgqR, або завантажити мобільний застосунок «Твоє право», перейшовши за посиланням https://bit.ly/3iorbkE;
• у кабінеті клієнта на сайті системи БПД https://cabinet.legalaid.gov.ua/ ;
• зателефонувати за безкоштовним номером системи БПД 0 800 213 103. За цим номером надаються консультації та роз’яснення з правових питань, додаткові відомості про надання безоплатної правової допомоги тощо. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні.

Також у разі кібербулінгу про механізм дій для дітей, батьків, учителів можна дізнатися через інтерактивний чат-бот «Кіберпес» у Telegram (https://t.me/kiberpes_bot) та Viber (https://viber.com/kiberpes).