Перелік виконавчих документів за рішеннями, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою
Автор: Lubotin   Додано: 7 квітня 2011   Переглядів:2031   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Відділ державної виконавчої служби Люботинського міського управління юстиції Харківської області вважає за необхідне довести до відома та роз'яснити всім громадянам перелік виконавчих документів за рішеннями, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою, а також вимоги, які пред'являються до виконавчих документів, визначені ст.ст. 17,18 Закону України « Про виконавче провадження» ( в новій редакції на 09.03.2011р.) :

 

Стаття 17. Виконавчі документи за рішеннями, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою

 

1. Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

2. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи:

1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті;

2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

3) судові накази;

4) виконавчі написи нотаріусів;

5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;

6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу;

8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу;

9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

 

Стаття 18. Вимоги до виконавчого документа


1. У виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

2. У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

3. Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.

4. Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.

 

Начальник відділу державної виконавчої

служби Люботинського міського управління

юстиції Харківської області Я.В. Іськів




 ВДВС Люботинського міського управління юстиції інформує
Автор: Lubotin   Додано: 5 квітня 2011   Переглядів:1476   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Відділ державної виконавчої служби Люботинського міського управління юстиції Харківської області вважає за необхідне довести до відома всіх громадян наступну інформацію:

 

На виконанні у відділі державної виконавчої служби за 3 місяці 2011 року знаходилось 207 виконавчих проваджень про стягнення коштів до Державного бюджету України та місцевих бюджетів на загальну суму 404456,00 грн.

За січень-березень 2011 року державними виконавцями відділу було завершено 128 виконавчих документів на суму 347273,00 грн., з них у зв'язку з повним фактичним виконанням завершено 128 виконавчих документів на суму 347273,00 грн. На виконанні в бухгалтеріях підприємств перебувають 18 виконавчих документів на загальну суму 5565,00 грн., по 14 виконавчим провадженням на суму 46183,81 грн. пакет документів передано на реалізацію, прилюдні торги було призначено на 30.03.2011 р., 44 виконавчих документа на суму 14243,00 грн. надійшли наприкінці березня місяця 2011 року. Залишок виконавчих документів станом на 01 квітня 2011 року складає 79 виконавчих проваджень на суму 57183,00 грн.

 

Боржниками за вказаними вище виконавчими провадженнями є як фізичні особи – підприємці так і інші громадяни, які за порушення вимог діючого законодавства були притягнуті до адміністративної відповідальності, або повинні сплатити за рішеннями судів державне мито та витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу. З усіх виконавчих проваджень, які перебувають на виконанні державними виконавцями виконано 61,8% , залишок не виконаних виконавчих документів становить 38,1% , що свідчить про те, що більшість громадян завдяки виконавчим діям проведеним державними виконавцями відділу, які спрямовані на своєчасне, повне, реальне виконання виконавчих документів даної категорії з'явилися до відділу та на вимоги державних виконавців надали як копії підтверджуючих добровільну сплату платіжних документів, так і здійснили сплату адміністративних штрафів, що в свою чергу є джерелом наповнення державного бюджету України та місцевих бюджетів.

 

Державні виконавці відділу державної виконавчої служби Люботинського міського управління юстиції Харківської області звертаються до усіх громадян з проханням, якщо Вас було притягнуто до адміністративної відповідальності і Вами своєчасно або не своєчасно було виконано ( рішення судів, постанови посадових осіб місцевого самоврядування, постанови ВДАІ, та інші ) просимо не зволікати та надати копії документів, підтверджуючих сплату, або отримати реквізити на сплату у відділі державної виконавчої служби Люботинського міського управління юстиції Харківської області за адресою: м. Люботин, вул. Радянська, 41, час роботи з 9 години до 18 години ( перерва з 13 години до 13 години 45 хвилин) щодня, або зателефонувати до відділу за номером ( 741-02-00) окрім суботи та неділі.

 

Начальник відділу державної виконавчої

служби Люботинського міського управління

юстиції Харківської області Я.В. Іськів




 Порядок реєстрації народження дитини
Автор: Lubotin   Додано: 31 березня 2011   Переглядів:2196   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Відповідно до статті 122 Сімейного кодексу України походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.

Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини, а походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, або за рішенням суду(стаття 125 Сімейного кодексу України).

 

Відповідно до пункту 4 статті 13 Закону України « Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження дитини, а в разі їх відсутності – рішення суду.

Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є: медичне свідоцтво про народження (форма 103/о) , медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма 103-1/о), форми яких затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545.

 




 Оновлена стаття Закону України « Про виконавче провадження» в редакції від 09.03.2011 року
Автор: Lubotin   Додано: 29 березня 2011   Переглядів:2703   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Відділ державної виконавчої служби Люботинського міського управління юстиції Харківської області вважає за необхідне довести до відома всіх громадян оновлену статтю Закону України « Про виконавче провадження» в редакції від 09.03.2011 року, якою визначено порядок реалізації майна, на яке звернено стягнення та акцентувати свою увагу на нових умовах продажу арештованого майна таких як продаж на комісійних умовах, а також ст. 63 Закону, якою визначено звернення стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення та земельну ділянку фізичної особи

 

Стаття 62. Реалізація майна, на яке звернено стягнення


1. Реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

2. Рухоме майно, вартість якого не перевищує сто п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, товари побутового вжитку, а також інше рухоме майно (у разі якщо стягувач не заперечує проти цього) реалізуються на комісійних умовах. Нерухоме майно, транспортні засоби, повітряні, морські та річкові судна реалізуються виключно на прилюдних торгах (аукціонах).

3. Майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.

4. Порядок реалізації майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, крім цінних паперів, визначається Міністерством фінансів України за погодженням з Національним банком України. Порядок реалізації цінних паперів визначається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Міністерством юстиції України, а іншого майна - Міністерством юстиції України.

5. Не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків. У разі нереалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки воно повторно уцінюється в такому самому порядку, але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.

6. У разі якщо в місячний строк з дня проведення повторної уцінки майно не реалізовано на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах, державний виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.

7. У разі якщо стягувач у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання повідомлення державного виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. У разі відсутності в боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання.

8. У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов'язаний у п'ятнадцятиденний строк з дня надходження до державного виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок для обліку депозитних сум органу державної виконавчої служби різницю між початковою вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо початкова вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягується виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові.

9. Майно передається стягувачу за ціною, що дорівнює початковій вартості майна, за якою воно передавалося на реалізацію. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. За фактом такої передачі державний виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно.

10. У разі наявності кількох стягувачів, які виявили бажання залишити за собою нереалізоване майно, воно передається в порядку календарного надходження виконавчих документів до виконання з урахуванням черговості, визначеної статтею 44 цього Закону.

11. У разі якщо від продажу частини майна виручено суму, достатню для задоволення вимог стягувача, сплати виконавчого збору, відшкодування витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, а також сплати штрафу, продаж арештованого майна припиняється.

 

Стаття 63. Звернення стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення та земельну ділянку фізичної особи

1. Звернення стягнення на будинок, квартиру, земельну ділянку, інше нерухоме майно фізичної особи проводиться у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

2. Разом з житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику.

3. У разі звернення стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення чи земельну ділянку державний виконавець подає запит до відповідних місцевих органів, що здійснюють реєстрацію та облік майна, про належність такого майна боржнику на праві власності, а також перевіряє, чи не перебуває це майно під арештом.

4. Після надходження документального підтвердження належності боржнику на праві власності будинку чи іншого нерухомого майна державний виконавець накладає на них арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідних реєстрів в установленому законодавством порядку. Про накладення арешту на будинок чи інше нерухоме майно, заставлене третім особам, державний виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

5. У разі відсутності документів, що характеризують об'єкт нерухомості, у зв'язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виготовлення таких документів здійснюється у встановленому порядку за рахунок коштів стягувача. У разі якщо стягувач у двадцятиденний строк з дня одержання відповідного повідомлення державного виконавця не авансує витрати, пов'язані з підготовкою документів, що характеризують об'єкт нерухомості, арешт з нього знімається.

 

Начальник відділу державної виконавчої

служби Люботинського міського управління

юстиції Харківської області Я.В. Іськів




 Інформація щодо порядку державної реєстрації народження дитини, народженої поза закладом охорони здоров’я
Автор: Lubotin   Додано: 23 березня 2011   Переглядів:1118   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

3 10 січня 2011 року набув чинності наказ Міністерства юстиції України від 24 грудня 2010 року за № 3307/5, яким внесено зміни до Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 за № 52/5 (зі змінами).

 

Варто звернути увагу на те, що змінився порядок державної реєстрації народження дитини, народженої поза закладом охорони здоров'я.

Раніше реєстрація народження такої дитини проводилася відділами державної реєстрації актів цивільного стану на підставі медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу форми 103-1/о та за наявністю двох свідків, присутніх при пологах (в графі 10 актового запису про народження вказувалися їх прізвища, власні імена, по батькові, паспортні дані та місце проживання, а також проставлялися власні підписи обох свідків).

З 10 січня 2011 року при державній реєстрації народження дитини, народженої поза закладом охорони здоров'я наявність підписів двох свідків не може бути підставою для такої реєстрації, та з причини відсутності у батьків дитини медичного свідоцтва про народження встановленої форми, відділ державної реєстрації актів цивільного стану не має можливості зареєструвати народження дитини.

В такому випадку заявникам необхідно звернутися до суду за місцем проживання для встановлення в судовому порядку факту народження дитини даною жінкою.

 

На підставі листа Головного управління

юстиції у Харківській області

від 07.02.2011 року №177/01-02-12




 Обмеження щодо юридичних осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення
Автор: Lubotin   Додано: 23 березня 2011   Переглядів:1009   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Органи державної влади або органи місцевого самоврядування, юридичні особи публічного права, юридичні особи, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, не можутьнадавати юридичним особам, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення, кошти і майно протягом п'яти років з дня набрання рішенням суду законної сили.

Юридичним особам, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення, протягом п'яти років з дня набрання рішенням суду законної сили забороняється провадити діяльність від імені держави чи будь-яку іншу діяльність з надання державних послуг на договірних засадах. Кабінет Міністрів України визначає порядок накопичення та оприлюднення інформації про юридичних осіб, притягнутих до відповідальності за корупційні правопорушення.




 Права громадянина при розгляді заяви чи скарги
Автор: Lubotin   Додано: 18 березня 2011   Переглядів:1162   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об"єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:

- особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;

- знайомитися з матеріалами перевірки;

- подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;

- бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;

- користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;

- одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;

- висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;

- вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

 

Начальник Люботинського

міського управління юстиції

Харківської області

Л.В.Гаєвська




 Надання субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу
Автор: Lubotin   Додано: 18 березня 2011   Переглядів:1306   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Субсидія призначається уповноваженому власнику (співвласнику) житла, наймачу державного та громадського житлового фонду, членові житлово-будівельного (житлового) кооперативу, власнику (співвласнику) житлового приміщення, на якого відкрито особовий рахунок за місцем реєстрації. В окремих випадках, на підставі рішення засідання комісії з питань надання населенню субсидій на оплату ЖКП, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, як виняток, виходячи з конкретних обставин, що склались в сім'ї, та актів обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, субсидія може призначатися іншій особі, зареєстрованій у житловому приміщенні (будинку), а також індивідуальним забудовникам, будинки яких не прийняті в експлуатацію, але вони сплачують вартість одержуваних житлово-комунальних послуг.

Субсидія розраховується із кількості зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб, яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги, у тому числі осіб, призваних на строкову військову службу.

Кількість осіб визначається на початок місяця, в якому надійшло звернення за призначенням субсидії.

Субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначається на шість місяців, а на оплату природного газу, що використовується для індивідуального опалення, - на опалювальний період, починаючи з місяця звернення за її призначенням.

 

Субсидія для придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива та відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг надається на календарний рік. При цьому субсидія на оплату ЖКП розраховується з місяця звернення за її призначенням до кінця поточного року.

По закінченні терміну отримання субсидії громадяни повинні підтвердити право на призначення субсидії на наступний період. Для цього вони подають до управління праці та соціального захисту населення довідки про доходи зареєстрованих громадян та заяву, в якій підтверджується відсутність змін у складі зареєстрованих та у характеристиці житла і послуг з моменту попереднього призначення субсидії.




 Реєстрація народження та визначення походження дитини
Автор: Lubotin   Додано: 5 березня 2011   Переглядів:1292   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Місце реєстрації народження. Реєстрація народження дитини провадиться державним органом реєстрації актів цивільного стану за місцем народження дитини або за місцем проживання її батьків чи одного з них. Якщо реєстрація народження дитини провадиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то місцем народження дитини в актовому записі про народження, на бажання батьків, може бути зазначено фактичне місце народження дитини, яке підтверджується документом, що посвідчує факт її народження, або місце проживання батьків.

 

Заява про реєстрацію народження. Реєстрація народження провадиться за усною чи письмовою заявою батьків дитини чи одного з них, а в разі хвороби, смерті батьків або з інших причин неможливості для них зареєструвати народження - за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров'я, в якому народилася дитина або в якому на цей час вона перебуває.

Обов'язок батьків зареєструвати народження дитини. Заяву про реєстрацію народження дитини батьки зобов'язані подати невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини. Невиконання цього обов'язку є підставою для покладення на батьків дитини адміністративної відповідальності, встановленої статтею 212 – 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення – накладення штрафу від 1 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Документи, що подаються для реєстрації народження дитини. Одночасно з заявою про реєстрацію народження подаються:- паспорти або паспортні документи, що посвідчують особи батьків (одного з них). - паспорт або паспортний документ, що посвідчує особу заявника, у разі, якщо реєстрація народження провадиться не батьками, а іншою особою;- документ, який є підставою для внесення відомостей про батька дитини (свідоцтво про шлюб, заява матері, спільна заява матері та батька дитини, заява батька про визнання батьківства). За відсутності свідоцтва про шлюб підтвердженням зареєстрованого шлюбу може бути відмітка про його реєстрацію в паспортах або паспортних документах матері та батька дитини. - медичне свідоцтво про народження форми N 103/о, що видається закладами охорони здоров'я, незалежно від підпорядкування та форми власності, де приймаються пологи, а у разі народження дитини поза закладом охорони здоров'я - медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу форми N 103-1/о і заява двох свідків, присутніх при пологах.




 ПОНЯТТЯ КОРУПЦІЇ ТА КОРУПЦІЙНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ
Автор: Lubotin   Додано: 5 березня 2011   Переглядів:1941   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Корупцією є діяльність осіб, уповноважених на виконання функцій держави, спрямована на протиправне використання наданих їм повноважень для одержання матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг (ст. 1 Закону України "Про боротьбу з корупцією").

 

Протиправне використання такими особами наданих їм повноважень передбачає перевищення ними їхніх владних та інших службових прав, а так само інше умисне зловживання ними, а також умисне невиконання покладених на них обов'язків.

Корупція становить сукупність різних за характером та ступенем суспільної небезпеки, але єдиних за своєю суттю корупційних правопорушень, а також порушень етики поведінки посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, пов'язаних з вчиненням цих правопорушень.

Поняття корупції конкретизується шляхом виділення двох видів корупційних проявів: 1) корупційних діянь і 2) інших правопорушень, пов'язаних з корупцією.

До корупційних діянь належать:

незаконне одержання особою, уповноваженою на виконання функцій держави, у зв'язку з виконанням таких функцій (в тому числі діяльність посадових осіб місцевого самоврядування, що спрямована на здійснення повноважень місцевого самоврядування), матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг, у тому числі прийняття чи одержання предметів (послуг) шляхом їх придбання за ціною (тарифом), яка є істотно нижчою від їх фактичної (дійсної) вартості;

одержання особою, уповноваженою на виконання функцій держави (в тому числі діяльність посадових осіб місцевого самоврядування), кредитів або позичок, придбання цінних паперів, нерухомості або іншого майна з використанням при цьому пільг чи переваг, не передбачених чинним законодавством.

Під матеріальними благами слід розуміти матеріальні умови життєдіяльності, які здатні забезпечити достаток, матеріальне благополуччя, задовольнити матеріальні інтереси. Такі умови створюються шляхом використання відповідних властивостей майна.

 

Матеріальні послуги – це будь-які дії майнового характеру, тобто дії, які потребують певних затрат праці для збільшення або поліпшення якості майна, а отже, мають свою грошову оцінку. Отримання таких послуг пов'язане з витратами майнового характеру (певного майна чи праці). При вчиненні ж корупційного діяння зацікавлена особа одержує такі блага без витрати ним свого майна і своєї праці за рахунок коштів держави або інших осіб. Такими послугами можуть бути: отримання коштів або матеріальних цінностей, у тому числі будівельних матеріалів та запчастин, для проведення ремонту квартири, транспортного засобу, побутової техніки, будівництва будинку, виконання робіт щодо догляду за літніми громадянами, дитиною тощо.




 Державна реєстрація шлюбу в Україні
Автор: Lubotin   Додано: 5 березня 2011   Переглядів:2570   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Шановні наречені! Шлюб – це одна з найяскравіших подій в житті людини! І сьогодні, коли Ви вирішили назавжди з'єднати свої сердця та долі, а попереду ціле життя, хочу побажати, щоб Ваші стосунки були проникнуті теплом та ніжністю, довірою та взаємопорозумінням, а кохання було вірним супутником Вашої сім'ї!

 

Відповідно до Сімейного кодексу України «шлюб – це сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану».

Виходячи з цього правового поняття, випливає, що обов'язковою ознакою шлюбу є його реєстрація у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Тобто, коли жінка та чоловік проживають однією сім'єю без державної реєстрації шлюбу, в них не виникає прав і обов'язків подружжя, хоча сімейний союз існує. Не змінює цього положення навіть і той факт, що вони укладають певний шлюбний обряд за звичаями тієї чи іншої народності, або шлюбний релігійний обряд (вінчання). Хоча у випадках, передбачених законом, шлюбу, що укладений за релігійним обрядом, надається юридичне значення. Це стосується шлюбів, що укладені за релігійними обрядами до створення або відновлення державних органів реєстрації актів цивільного стану.

 

Для того, щоб зареєструвати шлюб необхідна наявність низки умов, а саме:
- досягнення шлюбного віку (шлюбний вік для жінки встановлюється у сімнадцять, а для чоловіка - вісімнадцять років).

Встановлення шлюбного віку пов'язується з завершенням фізичного росту організму, а також і тим, що особа має досягти відповідного стану психічного, розумового, морального та соціального розвитку.

Однак Сімейний кодекс передбачає можливість надання права на шлюб особі , яка ще недосягла шлюбного віку. Так, за заявою особи , яка досягла чотирнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано таке право , якщо буде встановлено , що це відповідає її інтересам.

- добровільність шлюбу – це означає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушення їх до укладення шлюбу не допускається.




 ОТРИМАННЯ КРЕДИТУ
Автор: Lubotin   Додано: 21 лютого 2011   Переглядів:1483   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Кредит - це гроші, які позичальник отримує від банку чи іншої фінансової установи, уклавши з ним кредитний договір і які підлягають поверненню разом з відсотками, на умовах і в строк, передбачені кредитним договором.

Позичальником за кредитним договором може бути громадянин України, а також громадянин, який має місце проживання в Україні.

 

Кредити надаються банками, кредитними спілками, ломбардами, лізинговими компаніями, страховими компаніями, установами накопичу вального пенсійного забезпечення, інвестиційними фондами та компаніями.

Для отримання кредиту треба звернутися з письмовою заявою до установи, яка може надати кредит. В заяві повинно бути зазначена необхідна сума кредиту, його мета, строки погашення та форми забезпечення (наприклад : застава майна). До заяви додається оригінал паспорта та його ксерокопія, оригінал та ксерокопія ідентифікаційного коду, довідка про доходи з місця роботи із зазначенням посади, документи, що підтверджують інші доходи (в разі необхідності), інші документи на вимогу кредитодавця.

Кредитний договір укладається тільки у письмовій формі, незалежно від суми кредиту.

Кредитний договір має таку структуру :

- ввідна частина;

- загальні положення ;

- предмет договору ;

- умови надання кредиту ;

- права та обов'язки позичальника ;

- права та обов'язки банку ;

- особливі умови ;

- відповідальність сторін ;

- юридичні адреси, реквізити та підписи сторін.

Кредитний договір підписується керівником банку та позичальником, або уповноваженими на це особами та скріплюються печатками. Якщо кредитний договір складений на кількох аркушах, то на кожному аркуші проставляються підписи керівника банку та позичальника.




 Обов’язковість подання роботодавцями звітів 3-ПН «Про наявність вакансій», 5-ПН «Про прийнятих працівників» до центру зайнятості.
Автор: Lubotin   Додано: 16 лютого 2011   Переглядів:1697   Категорія - [Корисна інформація » Правова освіта населення]
 

Обов’язковість подання роботодавцями звітів 3-ПН «Про наявність вакансій», 5-ПН «Про прийнятих працівників» до центру зайнятості.


З  1  січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»        (Закон від 08.07.2010 №2464-VI),  яким внесено зміни і доповнення до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Кодексу України  про адміністративні  правопорушення. Зокрема, цим законом передбачено, що неподання звітності про прийнятих працівників (форма №5-ПН «Про прийнятих працівників») або порушення термінів її подання, визначених Законом України «Про зайнятість населення», тягне за собою адміністративну відповідальність посадових осіб, підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, які використовують найману працю.

 

Тому, відповідно ст..20  Закону України «Про зайнятість населення»:

-    підприємства, установи, організації незалежно від форми власності  та господарювання повинні за наявності вакансій у повному обсязі подавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій) за формою №3-ПН «Звіт про наявність вакансій» центрам зайнятості за місцем їх реєстрації при наявності вакансій;

-    підприємства, установи, організації незалежно від форми власності  та господарювання , які здійснювали прийом працівників, повинні  у повному обсязі подавати інформацію про прийнятих працівників до центрів зайнятості за місцем їх реєстрації за формою №5-ПН «Про прийнятих працівників, яка складається щодекадно і подається не пізніше 3-го дня після закінчення звітної декади.

 

 

П. 11  розділу 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 08.07.2010 №2464-VI внесені  зміни до законодавчих актів України.    

  Назва та абзац перший частини першої статті 165-3 КУпАП викладено в такій редакції:

«Стаття 165-3. Порушення законодавства  про загальнообов’язкове  державне соціальне страхування на випадок безробіття».

 Порушення посадовими особами  підприємств, установ, організацій, фізичними особами, які використовують найману працю, порядку використання коштів загальнообов’язкового державного  соціального страхування на випадок безробіття, несвоєчасне або неповне їх повернення, несвоєчасне подання або неподання визначених Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» відомостей ,подання недостовірних відомостей про використання коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття».

 

 Назва та абзац перший частини першої статті 188-23 викладено в такій редакції:

«Стаття 186-23. Перешкоджання уповноваженим особам Пенсійного фонду України, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у проведенні перевірок».

    Вчинення дій, що перешкоджають уповноваженим особам Пенсійного Фонду України у проведенні перевірок, пов’язаних з нарахуванням, обчисленням та сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також вчинення дій, що перешкоджають уповноваженим особам Пенсійного фонду України, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати  працездатності у проведенні перевірок щодо використання страхових коштів у випадках, передбачених законом».

 

26.01.11 р.         Люботинський МЦЗ




 Заходи протидії корупції та здійснення контролю за додержанням державними службовцями антикорупційного законодавства
Автор: Lubotin   Додано: 8 лютого 2011   Переглядів:2234   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Основними заходами протидії корупції та здійснення антикорупційного контролю є:

 

спостереження за поведінкою, службовими контактами державних службовців тощо;

періодичне вивчення документів щодо діяльності державного службовця за певний період часу;

визначення кола посадових осіб та громадян, з якими державний службовець з корисливих спонукань контактує в процесі роботи, встановлення осіб, з якими такі контакти здійснюються систематично;

проведення співбесід з державним службовцем, його керівником, колегами органу виконавчої влади з певного кола питань;

проведення планових перевірок діяльності державного службовця, оцінка законності та обґрунтованості його дій;

аналіз даних оперативного, статистичного та інших видів обліку;

моніторинг конкретних управлінських процедур, прийняття рішень, у зв'язку з якими найчастіше здійснюються корупційні правопорушення, поведінки посадових осіб, які відіграють певну роль у прийнятті таких рішень.

Систематичне та ефективне здійснення антикорупційних контрольних заходів дозволяє вирішувати наступні завдання:

встановлювати на всіх стадіях проходження державної служби осіб, які виявляють схильність до вчинення корупційних діянь, своєчасно проводити з ними попереджувальну роботу;

виявляти факти вчинення корупційних діянь і вживати передбачені законом заходи щодо винних осіб;

визначати управлінські процедури, в ході яких найчастіше здійснюються корупційні правопорушення, та розробляти більш надійні та ефективні засоби контролю за їх здійсненням;

за результатами узагальнення досвіду здійснення антикорупційних заходів розробляти та вносити пропозиції щодо усунення правових норм, організаційних та матеріально-технічних умов, які сприяють вчиненню корупційних діянь, вдосконалення антикорупційного законодавства.

З метою здійснення контролю за дотриманням державним службовцем антикорупційного законодавства у службових відносинах з громадянами, представниками підприємств, установ та організацій слід особливу увагу звертати на з'ясування питань, чи державний службовець:

не керується при виконанні своїх посадових обов'язків власними політичними поглядами на шкоду інтересам служби.

не надає будь-яких переваг та не виявляє корисливу прихильність у стосунках з окремими фізичними і юридичними особами, політичними партіями;

не проявляє упередженість при прийнятті певних рішень під час виконання своїх службових обов'язків;

не проявляє свавілля або байдужість до правомірних звернень та вимог громадян, їх об'єднань, а також юридичних осіб, не допускає проявів бюрократизму, відомчості та місництва, не поводиться таким чином, що дискредитує орган державної влади або ганьбить репутацію державного службовця;

при виконанні своїх повноважень забезпечує раціональність, ефективність та економність використання матеріальних та фінансових ресурсів, які йому доручені;

своєчасно і точно виконує покладені на нього обов'язки і вказівки своїх керівників;

діє в межах своїх повноважень. У разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець має невідкладно в письмовій формі повідомити про це керівнику, який дав доручення, а в разі наполягання на його виконанні - повідомити вищу за посадою особу або відповідні компетентні правоохоронні органи, що ведуть боротьбу з корупцією;




 ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ
Автор: Lubotin   Додано: 21 січня 2011   Переглядів:9286   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Основні напрями державної політики у сфері державної служби

 

Державна політика у сфері державної служби визначається Верховною Радою України.

Основними напрямами державної політики у сфері державної служби є визначення основних цілей, завдань та принципів функціонування інституту державної служби, забезпечення ефективної роботи всіх державних органів відповідно до їх компетенції.

Проведення єдиної державної політики та функціональне управління державною службою здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері державної служби.

{Частина третя статті 6 в редакції Закону N 2592-VI (2592-17) від 07.10.2010 }

Питання функціонування державної служби в інших державних органах, правове становище яких регулюється спеціальними законами України, вирішуються цими органами.

Орган управління державною службою

Органом управління державною службою в державних органах та їх апараті є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері державної служби.

{ Частина перша статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2592-VI ( 2592-17 ) від 07.10.2010}

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері державної служби:

{Абзац перший частини другої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2592-VI ( 2592-17 ) від 07.10.2010}

прогнозує і планує потребу державних органів та їх апарату в кадрах;

забезпечує разом з іншими державними органами реалізацію загальних напрямів політики у сфері державної служби в державних органах та їх апараті;

розробляє і вносить на розгляд Кабінету Міністрів України проекти нормативних актів з питань державної служби в державних органах та їх апараті;

розробляє, координує і контролює здійснення заходів щодо підвищення ефективності державної служби в державних органах та їх апараті;

здійснює методичне керівництво проведенням конкурсного відбору державних службовців в державних органах та їх апараті;

організує навчання і професійну підготовку державних службовців державних органів та їх апарату;

контролює дотримання визначених цим Законом умов реалізації громадянами права на державну службу;

організує, координує та забезпечує умови для розвитку наукових досліджень з питань державної служби.

 

Начальник Люботинського міського

управління юстиції Харківської області

Гаєвська Л.В.




 Платникам ’’Єдиного податку’’
Автор: Lubotin   Додано: 12 січня 2011   Переглядів:1042   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

З прийняттям Податного кодексу, податкове законодавство зазнало суттєвих змін. На сьогодні, актуальним є питання, щодо справляння єдиного податку.

З 1 січня 2011 року, спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва, до яких належать і фізичні особи, зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності, до внесення змін до розділу XIV Податкового кодексу України (глава 1 виключена), в частині оподаткування суб'єктів малого підприємництва, регулюється Указом Президента України від 03.07.1998 р. № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (з наступними змінами) з урахуванням таких деяких особливостей.

 

Залишається чинним порядок видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку (затверджено наказом ДПА України від 29.10.99 р. № 599.

Згідно з пунктом 2 Порядку підставою для видачі Свідоцтва є подання суб'єктом підприємницької діяльності – фізичною особою письмової заяви (додаток 1 Порядку) та платіжного документа про сплату єдиного податку не менше ніж за календарний місяць. Заява має бути подана не пізніше ніж за 15 днів до початку кварталу, з якого він обирає спосіб оподаткування доходів за єдиним податком.




 Наскладніші сімейно-правові спори-це позбавлення батьківських прав
Автор: Lubotin   Додано: 14 грудня 2010   Переглядів:1645   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Інколи в житті трапляються випадки, коли дітей забирають від батьків. Так не буває, - скажете ви. Буває і досить часто.

Позбавлення батьківських прав – один з найскладніших і важливих за своїми правовими наслідками видів сімейно-правових спорів. Позбавлення батьківських прав – не просто спосіб їхньої втрати, а й міра сімейно-правової відповідальності за порушення одним із батьків прав своєї дитини, попрання її інтересів. Про винятковість позбавлення батьківських прав говорить вичерпний перелік його підстав.

Підставою для позбавлення батьківських прав може бути відмова без поважних причин забрати свою дитину з пологового будинку або іншої лікувальної, виховної установи, установи соціального захисту чи населення, з інших аналогічних установ. Про відмову свідчать дії батьків, які ухиляються від того, щоб забрати свою дитину додому. Коли самотня мати без поважних причин відмовляється взяти дитину з пологового будинку, лікарні, кидає її, не виявляючи інтересу до її подальшої долі, то виникає одна з передбачених ст.164 СК підстава для позбавлення її батьківських прав. Якщо ж самотня мати висловлює своє бажання влаштувати дитину назавжди чи на час до однієї з дитячих установ, немає підстав для позбавлення її батьківських прав. Не буде визнаватися відмовою від дитини і згода матері чи батька на усиновлення дитини без указівки конкретної особи – майбутнього усиновителя.

 

Ще однією підставою для позбавлення батьківських прав є також ухиляння від виконання батьками своїх обов"язків щодо виховання дитини. Для винесення рішення суду недостатньо переконатися у факті об"єктивного невиконання батьками своїх обов"язків. Необхідно також встановити, що батьки систематично, незважаючи на попередження, не виконують свої батьківські обов"язки хоча і мають для цього можливості.

Жорстоке поводження з дітьми може слугувати підставою для позбавлення батьківських прав.

Поняття „жорстоке поводження" включає наступні відмінні ознаки : фізичне насильство над дитиною, інакше кажучи, побої, побиття неповнолітнього, заподіяння йому фізичних страждань, болю у будь – який спосіб ; психічне насильство над дитиною через подавлення її волі, погрози, вселяння почуття страху ; замах на статеву недоторканість дітей, що становить особливу небезпеку для несформованої ні духовно, ні фізично особистості.

Особливе місце серед підстав позбавлення батьківських прав займає алкоголізм або наркоманія батьків. Для позбавлення батьківських прав тільки через алкоголізм або наркоманію потрібен відповідний медичний висновок. Однак потреби в ньому, як правило не виникає, оскільки в діях батька – алкоголіка зазвичай наявні також інші ознаки неправомірного поводження, що дозволяють удатися до позбавлення батьківських прав. Як на думку фахівців, батько – хронічний алкоголік або наркоман не в змозі усвідомлювати що відбувається, його можна позбавити батьківських прав. Для захисту інтересів дітей у таких випадках може бути застосований інший засіб – відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав.

 

Наступна підстава для позбавлення батьківських прав – зловживання своїми батьківськими правами, що виражається в різних формах. Іноді вона заключається в діях і вчинках, що мають на меті перешкодити дитині учитися, одержати освіту, дії направлені на спонукання дитини вживати спиртні напої, алкоголь, використовування дитини для здійснення злочину. Зловживають батьківськими правами і ті, хто змушує своїх дітей займатися жебракуванням та бродяжництвом. Небезпека зловживання батьківськими правами – у використанні безпомічного стану дитини, застосування до неї психічного, а іноді фізичного тиску, прямо пов"язаного з грубим порушенням його прав. Причому таке порушення, як правило, має систематичний характер.

Наступною підставою для позбавлення батьківських прав є умисний злочин проти життя, здоров"я своїх дітей. Це може бути : замах на вбивство дитини, прагнення довести до самогубства, тяжкі тілесні ушкодження, побої катування, зараження венеричною хворобою, ВІЛ – інфекцією, залишення малолітньої дитини в небезпечному, загрозливому для її життя стані тощо.

Приведений перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.

Зрозуміло, що провина одного з батьків може бути більшою чи меншою, навмисною і необережною. Тим більше, йдеться про складні, триваючі до неповноліття відносини, що складаються з найрізноманітніших, часом суперечливих фактів, дій. Тому судом оцінка поводження одного з батьків з погляду його провини як вихователя дозволяє щоразу знайти найбільш придатну до конкретної ситуації міру відповідальності. При незмірно великому ступені провини, свідомому заподіянні шкоди неповнолітньому можлива кримінальна відповідальність особи. Коли має місце завзяте небажання виконувати батьківські права та обов"язки, злісне зловживання ними – застосовують позбавлення батьківських прав.

 

Позбавлення батьківських прав терміном не обмежене. Це не означає, що воно має необоротний характер. Сімейний Кодекс України допускає відновлення в батьківських правах, якщо цього вимагають інтереси дітей і якщо діти не усиновлені. Це можливо, коли батьки змінили свою поведінку і довели, що піклуються про дитину, мають бажання здійснювати її виховання.

Особа, позбавлена батьківських прав, залишається матір"ю чи батьком дитини, але правові наслідки після набрання чинності рішення суду все ж наступають. Згідно зі ст.166 СК особа, позбавлена батьківських прав : втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов"язків щодо її виховання, перестає бути законним представником дитини ; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім"ям з дітьми ; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником ; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов"язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування) ; втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

 

Начальник Люботинського міського

управління юстиції Харківської області

Л.В.Гаєвська




 Наркомания среди молодежи
Автор: Lubotin   Додано: 14 грудня 2010   Переглядів:1540   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Ни для кого не секрет, что наркотики это яд. Независимо от принимаемого количества, они наносят непоправимый ущерб нашему здоровью. Наркотики, благодаря своему действию на психику, чаще всего это состояние эйфории, бодрости, ощущение повышенного эмоционального и физического тонуса, получили распространение по всему миру. По статистическим данным разных стран, общее количество людей, употребляющих запрещенные наркотики, составляет более 20% всего населения планеты. Резкое повышение популярности наркотиков произошло в середине ХХ века, среди сторонников очень популярного в то время движения хиппи, которое зародилось в США в 60-х годах прошлого века, тогда миллионы человек по всей Америке начали употреблять марихуану, в последствии подобная мода распространилась и по всей Европе и Азии, а за марихуаной ошибочно закрепилась репутация легкого наркотика, который почти безвреден.

 

Конопля, кокаин, ЛСД, героин, экстази, метадон - самые известные и ходовые, хотя на самом деле существует очень много видов наркотиков, они разрушают практически все органы и системы организма, больше всего страдают мозг, печень, почки, сердце, репродуктивные органы. Средняя продолжительность жизни наркомана, при постоянном употреблении наркотиков внутривенно, примерно 6-8 лет, потом чаще всего не выдерживает печень (цирроз печени очень часто встречается у героиновых наркоманов) либо сердце. Многое зависит от того в каком возрасте, в каких дозах, с какой периодичностью и какой вид наркотиков употребляется. Нередко люди погибают от несчастных случаев в состоянии наркотического опьянения, кончают жизнь самоубийством, или умирают от передозировки, и чаще всего цель в жизни наркомана одна - достать дозу.
Самая распространённая причина, по которой люди начинают употреблять наркотики, это жажда новых ощущений, стремление убежать от скучной серой жизни, забыть о проблемах, снять стресс, но когда "кайф" проходит нередко появляется состояние депрессии, апатии, безысходности. Желание снова употреблять наркотики, с каждой новой дозой становится все сильнее, у зависимых от наркотиков людей появляются ломки (Абстинентный синдром), и чем чаще употребляет человек наркотики, тем быстрее и острее она проявляется.

 

К наркотикам те или иные вещества относят обычно по следующим критериям:

- способность вызывать эйфорию (приподнятое настроение) или, по крайней мере, приятные субъективные переживания;

- способность вызывать зависимость (психическую и/или физическую) - то есть непреодолимую потребность снова и снова использовать наркотик;

- существенный вред, приносимый психическому и/или физическому здоровью регулярно употребляющего их;

- возможность и опасность широкого распространения этих веществ среди населения;

- в данной культурной среде потребление рассматриваемого вещества не должно быть традиционным (иначе в первую очередь необходимо было бы отнести к наркотикам табак и алкоголь).

Некоторые вещества, способные вызывать опьянение, в Список наркотиков не входят - например, отдельные снотворные препараты (реладорм), клей «Момент», бензин и пр. Злоупотребление ими называется «токсикомания», но с врачебной (не юридической) точки зрения от наркомании ничем не отличается. То же самое можно сказать об алкоголе, табаке и некоторых других продуктах, употребление которых является традиционным в отдельных человеческих культурах.

 

Все наркотики разделяют на следующие группы (учитывая распространенность тех или иных веществ в северо-западном регионе России в конце ХХ века):

1.Производные конопли (наркотики, изготовленные из конопли)
2. Опиатные наркотики (наркотики, изготовленные из мака или действующие сходным с ними образом)
3. Психостимуляторы (такие как кокаин, эфедрон, фенамин)
4.Галюциногены (синтетические - ЛСД и природного происхождения - из грибов)
5. Снотворно- седативные препараты ("Седативные" - значит успокаивающие)
6. ЛВНД – Летучие Вещества Наркотического Действия (бензин, клей "Момент" и пр.)

 

ЛОМКА

Когда заканчивается действие очередной дозы, организм требует еще, зависимого человека не покидает мысль, где достать еще дозу наркотика, появляется нервная дрожь, холодный пот, судороги, немеют конечности, часто появляется понос, тошнота, боли в суставах и мышцах, головные боли, головокружения, бессонница, человек становится эмоционально нестабильным, раздражительным, легко впадает в ярость, становится склонным к насилию и это не полный список всех симптомов, которые может испытывать зависимый от наркотиков человек во время ломки.

Сами наркоманы описывают состояние ломки как, пронзающая мышцы боль, выкручивающая суставы, выворачивающая внутренности и расплавляющая мозг....

Состояние ломки может длиться довольно долгий период, от нескольких дней до 2-3 месяцев, в зависимости от вида наркотика, восприимчивости организма, и стадии запущенности наркотической зависимости. Нередко у наркоманов происходят психозы, чаще всего после длительной ломки, затуманивается сознание, часто возникают галлюцинации, провалы в памяти, множество самоубийств происходит в состоянии психоза вызванного наркотиками, чаще всего под воздействием необоснованного страха, иногда спонтанного желания уйти из жизни. Некоторые наркотики вызывают эффект самовнушения, человек сам себя убеждает, что всё, что происходит в его голове происходит и в реальной жизни, в этом случае любая неприятная мысль может стать причиной для самоубийства, или насилия в отношении других людей.

 

Наркомания и общество

Рост числа людей употребляющих наркотики не может не сказаться и на последующих поколениях, у людей употребляющих наркотики очень часто рождаются нездоровые дети, с серьезными физическими дефектами, хроническими болезнями, серьёзными патологиями, число выкидышей достигает 50%. Очень часто родители наркоманы отказываются от своих детей, либо их лишают права их воспитывать.

Особую тревогу вызывает тот факт, что возраст людей употребляющих наркотики становится всё ниже, согласно статистическим опросам почти 40% школьников возраста 12-13 лет пробовали в своей жизни те или иные наркотики (в том числе табак и алкоголь), в Европе почти 30% лиц в возрасте 15 лет пробовали запрещенные наркотики. Во многих случаях баловство легкими наркотиками в дальнейшем перерастает в более серьезную зависимость от наркотиков, которые гораздо сильнее и опаснее.

Сейчас по всему миру наркотики cчитаются вне закона, ежегодно силовыми структурами по всему миру конфискуются сотни тонн наркотических средств, сжигаются километры конопляных полей, арестовываются сотни наркоторговцев, создаются центры реабилитации наркоманов, но несмотря на всё это, количество наркотиков растёт с каждым днём, как и количество людей желающих их употреблять. Главная ошибка таких людей состоит в том, что они верят в то, что наркотики принесут им счастье, сделают их жизнь более весёлой и насыщенной, но вскоре понимают что ошибались, и далеко не у каждого находятся силы вернуться обратно к нормальной жизни....жизни без наркотиков.

 

Начальник Люботинського міського

управління юстиції Харківської області

Л.В.Гаєвська