25 вересня 2015 року спливає строк подання відомостей про кінцевих бенефіціарів (контролерів) юридичної особи
Автор: Chekardina   Додано: 21 вересня 2015   Переглядів:304   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

25 вересня 2015 року спливає строк подання відомостей про кінцевих бенефіціарів (контролерів) юридичної особи

 

26 травня 2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи», спрямований на вирішення проблемних питань, що стосуються подання реєстраційних карток форм № 4, а також великих черг до державних реєстраторів.

  Прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відомостей про кінцевий вигодоодержувача (контролері) юридичної особи» забезпечило спрощення державної реєстрації юридичних осіб; зниження корупційних ризиків; зменшення невдоволення серед суб’єктів господарювання – юридичних осіб та напруги у підприємницькому середовищі; недопущення накладання значних штрафів на добросовісних суб’єктів господарювання тощо.

      25 вересня 2015 року спливає строк подання відомостей про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичними особами, які були зареєстровані до 25 листопада 2014 року.

Нагадуємо, що від обов’язку подання відомостей про кінцевих бенефіціарних власників (25 вересня 2015 року спливає строк подання відомостей про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів)) звільнено релігійні організації, державні та комунальні підприємства, юридичні особи, учасниками яких є виключно фізичні особи, якщо кінцеві бенефіціарні власники (контролери) таких юридичних осіб збігаються з їх учасниками (членами).

      З метою уникнення порушень Закону та незручностей при подачі відповідних документів державним реєстраторам  рекомендуємо юридичним особам завчасно надати  необхідні відомості.

 

В.о. начальника Люботинського міського управління юстиції Пушкарська Н.І.

 

 




 Варіанти корумпованої поведінки
Автор: Chekardina   Додано: 7 вересня 2015   Переглядів:259   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

 Варіанти корумпованої поведінки


Механізм корупції може передбачати два варіанти корумпованої поведінки, за яких в даному випадку має місце взаємодія двох суб'єктів, кожен з яких за допомогою встановлення корупційного зв'язку прагне задовольнити свої інтереси, в іншому - корумпована діяльність зводиться до дій лише однієї особи (корупціонера), яка самостійно (без взаємодії з іншим суб'єктом) задовольняє свій особистий інтерес чи інтерес іншої особи (осіб) за допомогою використання наданої їй влади чи посадових повноважень.

Перший з них, який ґрунтується на принципі "Ти мені - я тобі", у свою чергу також може характеризуватися двома ситуаціями.

Перша. Взаємодія суб'єктів корупційних відносин здійснюється на матеріальній основі, коли суб'єкт, наділений владними  (службовими) повноваженнями, за матеріальну винагороду вчиняє на користь особи, яка надає цю винагороду, певні дії з використанням наданої йому влади чи посадових повноважень або утримується від вчинення певних дій, які він міг чи зобов'язаний був у даній ситуації вчинити з використанням влади чи посадових повноважень у такому випадку ми маємо справу із класичним проявом корупції - з підкупом-продажністю особи, уповноваженої на виконання функцій держави. Предметом купівлі-продажу виступає влада (службові повноваження), а засобом розрахунку - винагорода матеріального характеру. При такого роду корупції, умовно кажучи, відбувається обмін влади на власність, на матеріальні цінності, на послуги матеріального характеру.

Друга. Взаємодія суб'єктів корупційних відносин здійснюється на  вигідних для обох сторін умовах, які не обумовлюються безпосередньо матеріальною винагородою. Йдеться також про свого роду підкуп, який відрізняється від попереднього характером розрахунку; предметом купівлі-продажу у цьому випадку виступає також влада (службові повноваження), однак засобом розрахунку - винагорода нематеріального характеру. Ця особливість суттєво розширює правові рамки корупції, не дозволяючи зводити її у правовому розумінні лише до хабарництва. Водночас, вона не змінює суті вчиненого і не зменшує характеру його суспільної небезпеки. Адже для держави і суспільства в принципі не суть важливо, яку винагороду одержує носій владних (службових) повноважень за свою продажність, що, зокрема підтверджується тим, що об'єктом одержання хабара традиційно визнається не принцип оплати праці службовців, а авторитет і престиж влади. Принципово важливим є те, що по-перше, особа, уповноважена на виконання функцій держави, продається, а , по-друге, у тому випадку корумпована особа починає служити не державі та суспільству, а тому, хто його "купив" за неофіційну матеріальну винагороду чи за будь-яку іншу вигоду. Важливо, що в результаті таких дій, як вже зазначалося вище, відбувається "пошкодження" системи управління, "продаж влади".

Обидва зазначені варіанти об'єднує те, що незаконне використання особою, уповноваженою на викладання функцій держави, свого статусу чи можливостей, які з нього випливають, з метою одержання особистої вигоди чи в інтересах інших осіб, створює необґрунтований пріоритет інтересів одних осіб перед іншими.

                                                                           Державний нотаріус Другої державної

                                                                           нотаріальної контори Харківського

                                                                           району Харківської області  Т.І.Радіонова

 

 

 

 




 БЕЗОПЛАТНА ПРАВОВА ДОПОМОГА
Автор: Chekardina   Додано: 7 вересня 2015   Переглядів:431   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

БЕЗОПЛАТНА ПРАВОВА ДОПОМОГА

 

 Право на безоплатну правову допомогу – гарантована Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правову допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правову допомогу у випадках, передбачених цим Законом.
      Отже, відповідно до Закону «Про безоплатну правову допомогу» в Україні снують два основні її види:
- первинна правова допомога
- вторинна правова допомога

 

Натисніть: "Читати далі"

 

 

 

 




 До уваги адвокатів! (до 30.09.2015)
Автор: Chekardina   Додано: 31 серпня 2015   Переглядів:391   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

До уваги адвокатів!

 

Оголошено конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги. Заяви для проходження конкурсу приймаються Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській  області, а також всіма районними, міськими, міськрайонними управліннями юстиції до 30 вересня 2015 року.

З повним текстом оголошення можна ознайомитися на офіційному веб-сайті Головного територіального управління юстиції у Харківській області (https://kharkivobljust.gov.ua).

Також за додатковою інформацією в м. Люботин можна звертатися до Люботинського міського управління юстиції Харківської області, за алресою вул. Радянська, 41,  м. Люботин, Харківська область, 62433, тел. 741-02-00. 

 

 

 

 




 Як отримати безоплатну вторинну правову допомогу в місцевих центрах
Автор: Chekardina   Додано: 25 серпня 2015   Переглядів:242   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Як отримати безоплатну вторинну правову допомогу в місцевих центрах


Люботинське міське управління юстиції інформує: з 1 липня 2015 року у громадян України з'явилася можливість отримувати безоплатну вторинну правову допомогу (БВПД) у новостворених місцевих центрах. На сьогодні в кожній області працює від 3 до 7 центрів, всього 100 в Україні.

Відповідно до закону, доступ до безоплатної правової допомоги мають:

- малозабезпечені (особи, чий середній місячний сукупний сімейний доход не перевищує 2436 гривень, тобто менше двох прожиткових мінімумів),

- учасники бойових дій (у в тому числі учасники АТО з відповідним статусом і члени сімей загиблих),

- діти-сироти, діти, позбавлені батьківської опіки, біженці та інші особи.

Алгоритм отримання відповідної правової допомоги наступний:

 

Натисніть :"Читати далі"

 




 Увага! Є можливість записуватись на прийом через мережу Інтернет
Автор: Chekardina   Додано: 18 серпня 2015   Переглядів:353   Категорія - [Головна, Відділ ДРАЦС, Правова освіта населення]
 

Шановні громадяни!

 

 

Для створення комфортних умов обслуговування громадян відділом державної реєстрації актів цивільного стану Люботинського міського управління юстиції у Харківській області є можливість записуватись на прийом на будь-який зручний для Вас час згідно з графіком роботи відділу через мережу Інтернет.

Записатись на прийом можна на офіційному сайті Головного територіального управління юстиції у Харківській області (https://kharkivobljust.gov.ua) у розділі «Управління державної реєстрації».

При цьому слід зазначити, що відділ державної реєстрації актів цивільного стану Люботинського міського управління юстиції у Харківській області продовжує вести традиційний прийом громадян.

Введення відповідних інтернет-послуг стало черговим кроком на шляху формування європейського підходу до обслуговування громадян і надає можливість максимально спростити процес прийому громадян органами державної реєстрації актів цивільного стану і заощадити Ваш вільний час.

 

 

Спеціаліст відділу ДРАЦС Люботинського
міського управління юстиції у Харківській області

Гладка Н.С.

 

 

 

 




 Виконання рішень Європейського суду з прав людини
Автор: Chekardina   Додано: 18 серпня 2015   Переглядів:385   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Виконання рішень Європейського суду з прав людини

 

Закон України «Про виконавче провадження» (далі – Закон) визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Стаття 2 Закону передбачає, що примусове виконання рішень в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Виконання рішень здійснюється в добровільному порядку, без заходів примусового виконання, за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом направлення Департаментом планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Міністерства юстиції України офіційного перекладу рішення, платіжного доручення та постанови про відкриття виконавчого провадження до Державної казначейської служби України для оплати на користь стягувача.

Розпорядником бюджетних коштів, передбачених на виконання рішень Європейського суду з прав людини, є Міністерство юстиції України.

Конвертація коштів, присуджених Європейським судом з прав людини, оформлення платіжних документів (платіжного доручення) проводиться Міністерством юстиції України, як органом, відповідальним за забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та координацію виконання його рішень, з урахуванням особливостей, вищезазначених нормативно-правових актів та законодавства України, відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення платежів, пов’язаних з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.03.2007 № 408.

Обов’язковість виконання рішень Європейського суду з прав людини передбачається статтею 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

 

Натисніть "Читати далі"

 




 Відкритість інформації — загроза корупції
Автор: Svetlana   Додано: 14 серпня 2015   Переглядів:295   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Відкритість інформації — загроза корупції

 

Відповідні зміни передбачені Законом (законопроект № 2423) “Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення прозорості у сфері відносин власності з метою запобігання корупції”, який 6 серпня було опубліковано в "Голосі України". Закон набирає чинності за 2 місяці з дня опублікування. Вказаний Закон, дозволяє за прізвищем чиновника дізнатися про квартири, будинки, земельні ділянки чи автівки, які є в його власності.

Дякуючи таким змінам в законодавстві, жодна особа, яку винайняли на оплачувану роботу чи обрали для представництва своїх інтересів платники податків, незалежно від того, наскільки високою є його посада – від Президента до депутата районної ради, прокурора чи службовця на державному підприємстві – не зможуть приховати своїх маєтків та автопарків за порожніми деклараціями.

Відтепер, будь-який громадянин, журналіст, громадський активіст чи будь-хто, кого цікавить інформація про майно службовців, володіючи елементарними навиками роботи із комп`ютером, не виходячи з дому, зможе визначити яке саме майно належить народному обранцю та іншим державним службовцям.

Йдеться про інформацію щодо площі житла, ділянки, марки і обсягу двигуна буде достатньо, аби зрозуміти, чи живе той чи інший власник на ті кошти, які декларує.

Так, наприклад, інформація про зареєстровані транспортні засоби та їх власників, що міститься у Єдиному державному реєстрі, держателем якого є Державтоінспекція Міністерства внутрішніх справ України, є відкритою та загальнодоступною.

Для фізичних та юридичних осіб інформація з Єдиного державного реєстру надається шляхом пошуку за суб'єктом (власником транспортного засобу) в електронній формі через офіційний веб-сайт органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації та обліку транспортних засобів, чи в паперовій формі шляхом подання заяви особисто або пересилання поштового відправлення органам Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України.

За запитом посадових осіб органів державної влади органів місцевого самоврядування, судів, органів внутрішніх справ, органів прокуратури, органів Служби безпеки України, адвокатів, нотаріусів інформація з Реєстру у зв'язку із здійсненням ними повноважень, надається за суб'єктом (власником транспортного засобу) чи за державним номерним знаком в письмовій або електронній формі шляхом безпосереднього доступу до Єдиного державного реєстру за умови ідентифікації відповідної посадової особи за допомогою електронного цифрового підпису. Порядок доступу до Єдиного державного реєстру повинен визначити Кабмін.

Окрім того, за заявою власника чи іншого правоволодільця орган реєстрації та обліку транспортних засобів надає інформацію про осіб, які отримали відомості про зареєстрований транспортний засіб, що йому належить.

Щодо нерухомості, фізичним та юридичним особам інформація за об'єктом нерухомого майна надається в електронному або письмовому вигляді, за умови ідентифікації особи. Інформація за суб’єктом права надається на аналогічних умовах.

На отримання відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку мають право:

-           фізичні та юридичні особи;

-           органи державної влади та органи місцевого самоврядування для реалізації своїх повноважень, визначених законом. Орган, що здійснює

ведення Державного земельного кадастру, за заявою фізичної особи - суб’єкта права власності або речового права на земельну ділянку зобов'язаний надати йому інформацію про осіб, які отримали доступ до інформації про цього суб’єкта в Державному земельному кадастрі.

Окрім того, варто звернути уагу на те, що Міністерство юстиції першим серед центральних органів виконавчої влади відмовляється від частини своїх повноважень, аби знизити корупційний тиск на звичайних громадян, передаючи ці повноваження у приватний сектор і органам місцевого самоврядування.

 

В.о. начальника Люботинського

міського управління юстиції

В.М. Кожуріна

 




 Закріплення інституту безоплатної правової допомоги у Вітчизняному законодавстві
Автор: Svetlana   Додано: 14 серпня 2015   Переглядів:342   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Закріплення інституту безоплатної правової допомоги у Вітчизняному законодавстві

 

До групи країн, Основний Закон яких передбачає право особи на правову допомогу безоплатно або коштом держави, належать Республіка Азербайджан, Республіка Казахстан, Російська Федерація, Республіка Вірменія, Республіка Білорусь, а також Україна.

Відповідно до п.1 ст. 1 Закону України “Про безоплатну правову допомогу”

безоплатна   правова   допомога  -  правова  допомога,  що гарантується  державою та  повністю  або  частково  надається  за рахунок  коштів  Державного бюджету України,  місцевих бюджетів та інших джерел.

Окрім того, вказаний закон регламентує, що право   на   безоплатну  правову  допомогу  -  гарантована Конституцією  України   можливість   громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатну  первинну  правову  допомогу, а також можливість певної категорії  осіб  отримати  безоплатну  вторинну правову допомогу у випадках, передбачених цим Законом.

В свою чергу, відповідно до статті 59 Конституції України, кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державниїх органах в Україні діє адвокатура. 

Державна політика у сфері надання безоплатної правової допомоги ґрунтується на таких принципах:

1)          верховенство права;

2)          законність;

3)          доступність безоплатної правової допомоги;

4)          забезпечення якості безоплатної правової допомоги;

5)          гарантоване державне фінансування.

Особливу увагу варто звернути на те, що при реалізації права на безоплатну правову допомогу не допускається застосовування привілеїв чи обмежень до осіб за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Безоплатна первинна правова допомога - вид державної
гарантії, що полягає в інформуванні особи про її права і свободи,
порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та
порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної
влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових
осіб.

Безоплатна первинна правова допомога включає такі види
правових послуг:

1)надання правової інформації;

2)          надання консультацій і роз'яснень з правових питань;

3)          складення заяв, скарг та інших документів правового
характеру (крім документів процесуального характеру);

4)          надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації. Право на безоплатну первинну правову допомогу згідно з Конституцією України та Законом України «Про безоплатну правову допомогу» мають усі особи, які перебувають під юрисдикцією України.

Суб'єктами надання безоплатної первинної правової допомоги
в Україні є:

1)органи виконавчої влади;

2)органи місцевого самоврядування;

3)фізичні та юридичні особи приватного права;

4)спеціалізовані установи.

Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг:

  • захист від обвинувачення;
  • здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
  • складення документів процесуального характеру.

Міністерство юстиції України утворило центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Окрім того, Кабінетом Міністрів України затверджені Порядок і умови проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються до надання безоплатної вторинної правової допомоги

  

В.о. начальника Люботинського

міського управління юстиції

В.М. Кожуріна

 

 

 




 Президент України підписав Закон “Про Національну поліцію”
Автор: Svetlana   Додано: 7 серпня 2015   Переглядів:482   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Президент України підписав Закон “Про Національну поліцію”

 

Законотворчий процес в нашій країні набирає оберти. Президент України підписав Закон “Про Національну поліцію”. Закон вступить в силу через 3 місяці після опублікування, але частина норм почне діяти з 2017 року. До кінця 2016 року поліції дозволяється використання службових посвідчень, бланків, печаток, штампів, логотипів і емблем МВД і міліції.

Закон був прийняти Верховною Радою України 2 липня 2015 року. Він визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Закон "Про національну поліції" в четвер, 6 травня, опублікований у парламентській газеті "Голос України". Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем публікації, за винятком деяких положень.

Також, варто зауважити, що у частині про поліцейських підрозділах патрульної поліції в Києві цей закон набирає чинності з дня його публікації. У частині про поліцейських підрозділах в Одесі та Львові закон набирає чинності з 20 серпня 2015 р.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про Національну поліцію”, Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах:

1)забезпечення публічної безпеки і порядку;

2)охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;

3)протидія злочинності;

4)надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Відповідно до вказаного Закону, систему поліції складають:

1)центральний орган управління поліцією;

2)територіальні органи поліції.

В свою чергу, у складі поліції функціонують:  кримінальна поліція;  патрульна поліція; органи досудового розслідування; поліція охорони;  спеціальна поліція;  поліція особливого призначення.

Варто звернути увагу на те, що Глава держави заявив, що Національна поліція повинна бути деполітизована і захищена від впливу політичних сил. Так, пояснюючи дану заяву, Порошенко зазначив, що Кабінет міністрів повинен призначати керівника Національної поліції, а решта призначення повинен робити керівник поліції.

Нова патрульна служба є одним із нововведень, запропонованих концепцію реформування МВС. Перехід до нової форми патрулювання триватиме, як прогнозують, до півроку, і крім Києва, патрульна служба буде впроваджена у Львові, Одесі, Харкові, Луцьку, Дніпропетровську.

 

В.о. начальника Люботинського

міського управління юстиції

В.М. Кожуріна