Реформи у Міністерстві юстиції продовжуються
Автор: Svetlana   Додано: 6 травня 2015   Переглядів:422   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

  Основною метою всіх реформ, які проводяться у Міністерстві юстиції, є покращення умов отримання адміністративних послуг для громадян і бізнесу. Мін’юст сьогодні став першим міністерством, яке запроваджує он-лайн сервіси із отримання послуг нашими підприємцями через Інтернет, без черг і хабарів, в режимі он-лайн.                                                                                                                                                       

   За словами Міністра юстиції України Павла Дмитровича Петренка, віднині українці зможуть зареєструвати компанію, отримати і роздрукувати електронні виписки, витяги або довідки прямо на сайті, не виходячи з дому.Створено можливість створити запит на отримання документа за максимально розширеною кількістю критеріїв пошуку. Шукати можна за назвою компанії, за її засновниками, за директорами. Так само в режимі он-лайн громадянин може отримати історичну довідку за всіма реєстраційними діями, які відбувалися в компанії з моменту її створення.Для отримання довідки не потрібно жодних електронних цифрових підписів чи інших ідентифікаторів. Достатньо лише сплатити послугу власною банківською карткою.                                                                                 

    «Вартість отримання документа становитиме 45,68 грн. Ще 3 гривні у вигляді комісії сплачується Ощадбанку. Загальна сума за проведення операції – 48,68 грн. Це 75% від вартості паперового аналогу», — повідомив Павло Петренкона засіданні Кабінету Міністрів України.                                                                                                            Кожному документу буде присвоєно унікальний ідентифікаційний код. Банкір чи представник іншої установи зможе легко перевірити його достовірність, ввівши присвоєний номер на сайті. Громадянину не потрібно повторно отримувати документ і повторно платити кошти. Сформовані виписка, витяг чи довідка протягом року зберігатимуться в  архіві Мін’юсту.                                                                     

   Відповідною послугою може скористатися кожен українець, витративши лише кілька хвилин і не відвідуючи державних органів.

 

Юрій Редько, в.о. начальника Люботинського

міського управління юстиції Харківської області




 МАЙНОВІ ВІДНОСИНИ
Автор: Chekardina   Додано: 6 травня 2015   Переглядів:425   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

МАЙНОВІ   ВІДНОСИНИ


Питання правового регулювання  майнових відносин в сім’ї, і в першу чергу  в шлюбі , завжди є актуальними. Суспільство  розвивається постійно  і безперервно, і відповідно  погляди  на права  і обов’язки подружжя  також змінюються. Особисті подружні  відносини ,звичайно, не піддаються правовому  регулюванню  в такій мірі, як відносини  майнові.

Перелік майна ,що є особистою приватною власністю кожного  з подружжя, наведений  у ст.ст.57,58 Сімейного кодексу України.

Таким майном  зокрема є :

- майно , набуте   до шлюбу;

- майно ,набуте за час  шлюбу, але  на підставі  договору  дарування  або в порядку  спадкування ;

- майно набуте за час шлюбу , але  за кошти , які належали їй, йому особисто.

- речі індивідуального користування , у тому  числі  коштовності, навіть тоді ,коли вони придбавались  за рахунок  спільних коштів

- премії ,нагороди  за особисті заслуги ;

- кошти, одержані  як відшкодування  за втрату ( пошкодження ) речі ,яка була  особистою приватною власністю, відшкодування  завданої шкоди ;

- приплід, дохід ( дивіденди) від речі ,яка належала одному із подружжя;

- частка  у спільному  майні ,яка відповідає особистому внеску  того із подружжя ,хто її здійснив.

Проте  у будь –якому випадку  розпорядження  майном ( навіть особистим )  має здійснюватися  з урахуванням  інтересів сім’ї ,зокрема дітей.

Дружина та  чоловік мають  рівні права на  володіння , користування  і розпорядження  придбаним за час зареєстрованого шлюбу  майном ,  якщо  інше не встановлено  домовленістю  між ними . Для укладання  одним із подружжя  договорів  щодо розпорядження  спільним майном, яке потребує нотаріального посвідчення і ( або ) державної реєстрації ,згода другого з подружжя  має бути  викладена  письмово  і нотаріально  засвідченою.

В житті непоодинокими  є  випадки ,коли  подружжя  розриває шлюб , але  спільне майно  з тих чи інших причин  не ділить.

Право подружжя на поділ майна ,яке належить йому на праві  спільної сумісної власності регулюється  ст.69 Сімейного кодексу України. Поділ такого майна  можливий  лише  за взаємною  згодою подружжя .

            Чи можна  вирішити  питання  про  розпорядження  спільним  майном  подружжя, набутого  у період  знаходження  в зареєстрованому шлюбі , без згоди ( у відповідній формі)  другого з подружжя ? Без припинення  права  спільної  сумісної власності –ні?

Чи можна вирішити  це  ж питання  без згоди  колишнього  другого з подружжя? Відповідь міститься  у ст.68 СК України, де зазначено: « Розірвання  шлюбу  не припиняє права спільної сумісної власності  на майно, набуте за час шлюбу» Тобто ,сам по собі факт припинення  шлюбних відносин не припиняє  спільності на  набуте  у шлюбі майно, а тим  більше  не припиняє право  власності  будь - кого із подружжя  на таке майно.

Таким чином ,позбавити  громадянина  майна  тільки  з тих  підстав ,що шлюб ним  розірвано , не можна .І хибною  є точка зору громадян ( у тому числі і окремих юристів ) ,які вважають , що  по закінченню  трьох річного строку з моменту  розірвання  шлюбу  другий  з подружжя  втрачає  будь - які права  щодо набутого  у шлюбі майна.

Згідно ст. 369 Цивільного кодексу України , де зазначено , що правочин щодо розпорядження  спільним майном , вчинений  одним  із співвласників , може  бути  визнаний судом недійсним за позовом  іншого співвласника у разі  відсутності  у співвласника ,який вчинив  правочин ,необхідних повноважень. Відсутність заяви ( письмової, нотаріально засвідченої –коли того вимагає закон )  і є підтвердженням  відсутності  у відчужувача (того,хто підписує договір) тих самих необхідних повноважень.

Якщо  між подружжям  не досягнуто згоди  про  добровільний  розподіл  майна ,поділ здійснюється  у судовому  порядку  із застосуванням  правил, викладених у ст.ст.70-71 Сімейного кодексу України .

                                                                                Державний нотаріус Другої державної  нотаріальної контори

Харківського району Харківської області

                                                                                 Радіонова Т.І.

 

 




 Харківська міжрайонна прокуратура інформує: Мешканець м. Люботин своїми діями вчинив замах на працівників міліції
Автор: Chekardina   Додано: 6 травня 2015   Переглядів:448   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Мешканець м. Люботин своїми діями вчинив замах на працівників міліції


26.04.2015 мешканець м. Люботин, 1957 р.н., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, після сварки з сусідом, який і викликав міліцію, використовуючи мисливську рушницю, на яку не має передбаченого Законом дозволу, почав відстрілюватися в бік співробітників ВМ (м. Люботин) Харківського РВ (з обслуговування Харківського району та м. Люботин) ГУМВС України в Харківській області, які прибули на виклик та перебували у черговому нараді у складі слідчо-оперативної групи.

Затримати «горе-стрілка» вдалося лише співробітникам Батальйону міліції громадської безпеки особливого призначення ГУМВС України в Харківській області.

Відомості про вказаний злочин внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст. 348 КК України – замах на вбивство працівника правоохоронного органу у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків.

Також, під час досудового розслідування було встановлено, що вказаний громадянин перебуває у розшуку згідно ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України – умисне спричинення легких тілесних ушкоджень.

За погодженням з Харківською міжрайонною прокуратурою вказаному громадянину, 1957 р.н., повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ст. 348 КК України.

Санкція вказаної статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від 9 до 15 років.

У зв’язку з тим, що відносно вказаного громадянина Жовтневим РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру, останньому обрано запобіжний захід у вигляді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку.

Наразі триває досудове розслідування, проводиться ряд судових експертиз, у тому числі стаціонарна судово-психіатрична експертиза.


Прокурор Харківської міжрайонної прокуратури, юрист 2 класу

Н.Коваленко

 




 Виплата компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації
Автор: Svetlana   Додано: 22 квітня 2015   Переглядів:420   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Виплата компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників,

призваних на військову службу за призовом під час мобілізації.

 

  Статтею 119 Кодексу законів про працю України  передбачено  гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов'язків.Так, на час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку. Працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу" і "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.                                               

   За працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.                                                             

    За працівниками, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форми власності, більше ніж на один рік. Тож,  04 березня 2015 р. Кабінет Міністрів України постановою №105 затвердив  Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. Відповідно до затвердженого Порядку виплату працівникам середнього заробітку буде здійснювати підприємство, компенсацію підприємствам витрат на виплату середнього заробітку працівникам буде здійснювати Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі обласним департаментам соціального захисту, які, в свою чергу, перераховують їх до районних (міських) управлінь, а вони –  підприємствам.  У Порядку також визначено порядок подання документів, на підставі яких буде здійснюватися компенсація. Крім того, зазначається, що обчислення середнього заробітку працівників здійснюватиметься відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 р. № 100. Виплата компенсації проводиться підприємствами, установами, організаціями у строки, визначені статтею 115 Кодексу законів про працю України. Оподаткування, нарахування і сплата єдиного соціального внеску на компенсацію проводяться відповідно до Податкового кодексу України і Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.         

Юрій Редько, в.о. начальника Люботинського міського

управління юстиції Харківської області




 У пенсійному законодавстві зміни
Автор: Svetlana   Додано: 22 квітня 2015   Переглядів:422   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

У пенсійному законодавстві зміни

 

   Пенсійне законодавство України зазнало змін, так 01 квітня цього року  набув чинності Закон України  №213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення". Закон стосується порядку призначення пенсій за віком на пільгових умовах і за вислугу років, а також виплати пенсій працюючим пенсіонерам. Зокрема, Законом встановлено:  

— поступове підвищення пенсійного віку на 5 років для жінок, яким призначаються пенсії за віком на пільгових умовах, пенсії за вислугу років;                                                            

— збільшення страхового стажу, необхідного для призначення таких пенсій, і для чоловіків, і для жінок — на 5 років. Крім того, для окремих категорій на 5 років збільшуються вимоги щодо необхідного стажу вислуги років;                                                 

— перерахунок пенсій у разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, незалежно від факту роботи пенсіонера;  

— обмеження виплати пенсії працюючим пенсіонерам. У період роботи пенсіонера буде виплачуватися пенсія в розмірі 85 %, але не менше розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Норма буде діяти до 1 січня 2016 року. Слід відзначити, що Законом не обмежені пенсії для працюючих чорнобильців, працівників металургійної та хімічної промисловості, державних органів, органів місцевого самоврядування тощо, які є: інвалідами I і II групи; інвалідами війни III групи; учасниками бойових дій, у тому числі учасниками АТО; членами сімей загиблих (померлих) учасників бойових дій.

   Також набули чинності Закон України № 214-VIII "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо посадових осіб органів доходів і зборів" та Закону № 215-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо посадових осіб контролюючих органів". Крім того, скасовано виплату одноразової допомоги (за рахунок коштів Фонду соцстраху з подальшим стягненням цієї суми з винних осіб) сім'ям у разі загибелі посадової особи зазначених органів, а також самим посадовим особам у разі заподіяння ним під час виконання службових обов'язків важких, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

 

  Юрій Редько, в.о. начальника Люботинського міського

управління юстиції Харківської області




 Міністерство юстиції України запроваджує електронні он-лайн сервіси у сфері державної реєстрації
Автор: Svetlana   Додано: 22 квітня 2015   Переглядів:397   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Міністерство юстиції України запроваджує електронні он-лайн сервіси у сфері державної реєстрації


  Міністерство юстиції запроваджує нові стандарти надання реєстраційних послуг - з квітня отримати усі необхідні дані у вигляді витягів, довідок чи виписок можна буде в електронній формі, не виходячи з дому. Саме про це повідомив Міністр юстиції Павло Дмитрович Петренко,  презентуючи електронні сервіси у сфері державної реєстрації в Кабінеті Міністрів. Після запровадження нових електронних сервісів, громадянам не потрібно буде витрачати час у чергах, знаходити посередників серед державних службовців, щоб отримати ту чи іншу довідку. Всі ці сервіси можна буде отримати через Інтернет у себе вдома чи на роботі, зайшовши на сайт Міністерства юстиції України і оплативши цю послугу своєю платіжною карткою.                                                                    

   За  словами Павла Дмитровича, згідно з прийнятими законодавчими актами усі сформовані електронною системою документи матимуть такий самий офіційний статус, як і їх паперові аналоги з підписом і печаткою реєстратора.  Кожному електронному документу буде присвоєно унікальний номер. За ним в електронній системі можна буде віднайти оригінал документу, якщо цього буде вимагати банк чи якась інша установа. Строк дії сформованого документа і його унікального номера буде визначений Мін′юстом. На сьогодні триває дискусія з цього приводу, пропонуються варіанти від 3 до шести місяців. Також,  Міністр юстиції України  також зауважив, що замовлення щодо формування необхідного документу з реєстру підприємств можна буде робити по максимально розширеному переліку для пошуку: назві компанії, інформації про засновників, інформації про директорів, по відповідному коду. «Ми розраховуємо на те, що більшість із 1,3 млн довідок, які стосувалися реєстрації і ведення бізнесу, наші громадяни будуть отримувати не в реєстраційних службах, а через електронні сервіси», - зазначив Павло Петренко. В Міністерстві юстиції сподіваються, що таким чином вдасться ліквідувати черги, знищити побутову корупцію і прибрати всі перепони і негатив, які створюються державою для підприємців. Що стосується реєстрації прав на нерухомість, то процедура буде  схожа з попередньою. Громадянину треба перший раз прийти і подати пакет документів щодо реєстрації нерухомості. А потім через 5 чи 14 днів прийти й забрати ці документи. Ще однією ініціативою стане надання нотаріусам права проводити реєстрацію договорів оренди земельних ділянок сільгосппризначення, починаючи з квітня місяця. Завдяки цьому нововведенню вдасться зняти черги в усіх аграрних регіонах, що особливо актуально під час посівної кампанії і переоформлення величезної кількості договорів. Міністр юстиції України також повідомив, що Уряд прийняв розпорядження, яким зобов’язав усі органи державної виконавчої влади використовувати інформацію з реєстрів і повторно не вимагати від громадян цю інформацію. Зазначені реформи мають відобразитися на позиції України в рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business.

Юрій Редько, в.о. начальника Люботинського міського

управління юстиції Харківської області

 




 Підписано Закон України №191-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)”
Автор: Svetlana   Додано: 22 квітня 2015   Переглядів:512   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Підписано Закон України №191-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)”

 

   Президент України Петро Порошенко підписав Закон України №191-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)”. Зазначений Закон був  ухвалений Верховною Радою України 12 лютого поточного року. Головною метою Закону є дерегуляція господарської діяльності, приведення законодавства в окремих сферах у відповідність до правового поля ЄС, що дає можливість Україні підвищити позицію у рейтингу Doing Business. Цим Законом спрощується процедура започаткування та ведення господарської діяльності, скорочуються дозвільні і погоджувальні процедури, зменшується вплив державних органів на діяльність суб’єктів господарювання, підвищується рівень захисту прав інвесторів, удосконалюється механізм фінансування діяльності органів Державної реєстраційної служби. Закон стосується інтересів центральних та місцевих органів виконавчої влади, які є органами ліцензування, та може позитивно вплинути на розвиток регіонів, знизить ризики вчинення корупційних правопорушень, позитивно вплине на ринок праці, оскільки закон спрямований на розширення свободи підприємницької діяльності. Як очікується,  реалізація Закону, забезпечить адаптацію законодавства України, що регулює здійснення адміністративних процедур (надання адміністративних послуг), пов’язаних із одержанням суб’єктами господарювання прав на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності, до законодавства Європейського Союзу, а також базового законодавства України, що регулює відносини у сфері дозвільної системи. Передбачені Законом скорочення функцій та оптимізація процедур адміністративного регулювання господарської діяльності мають на меті сприяння створенню кращих умов для ведення бізнесу в Україні та підвищенню рівня захисту суб’єктів господарювання. Таким чином, буде забезпечено скорочення функцій та удосконалення процедур адміністративного регулювання економіки, запроваджено прозорі і єдині правила для всіх суб’єктів економічної діяльності та умови для підвищення рівня їх захисту. 

Юрій Редько, в.о. начальника Люботинського міського

управління юстиції Харківської області




 Повноваження нотаріусів щодо державної реєстрації речових прав, похідних від права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення
Автор: Chekardina   Додано: 16 квітня 2015   Переглядів:397   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Повноваження нотаріусів щодо державної реєстрації речових прав, похідних від права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення


25 березня 2015 року набув чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення повноважень нотаріусів та особливостей реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення” внесено зміни до Закону України “Про нотаріат” щодо функцій нотаріуса, а також розширені повноваження нотаріусів у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Вказаним Законом нотаріусам надано можливість державної реєстрації речових прав, похідних від права власності, на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, нотаріусом незалежно від нотаріального посвідчення договору, на підставі якого виникає таке право, а також визначені особливості державної реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки сільсь-когосподарського призначення, право власності на які виникло та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року. Державна реєстрація прав на землі сільськогосподарського призначення проводиться нотаріусом за місцем розташування земельної ділянки або у межах відповідної області, де розташована така земельна ділянка. Державна реєстрація похідного речового права на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, право власності на яку виникло та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року, здійснюється одночасно з державною реєстрацією права власності на таку земельну ділянку (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав) на підставі заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, поданої власником чи набувачем відповідного похідного права, або уповноваженою ними особою. У разі звернення власника (його представника) з метою реєстрації права власності та іншого речового права на таку земельну ділянку подається дві заяви: про державну реєстрацію права власності та про державну реєстрацію іншого речового права. При цьому до заяв додаються правовстановлювальні документи, витяг з державного земельного кадастру (у разі відсутності у правовстановлю-вальному документі кадастрового номеру), правочин, що встановлює інше речове право на земельну ділянку та належним чином засвідчені їх копії, а також інші документи згідно вимог Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Після проведення державної реєстрації прав формується два витяги — про державну реєстрацію права власності та про державну реєстрацію іншого речового права. У разі звернення за державною реєстрацією іншого речового права на земельну ділянку сільськогосподарського призначення набувача такого права, нотаріусу подається одна заява про державну реєстрацію похідного речового права.

При цьому закон не вимагає подання у цьому випадку оригіналів правовстановлювальних документів на земельну ділянку. При перевірці документів, поданих для державної реєстрації іншого речового права на земельну ділянку, відмінного від права власності, зокрема договору оренди, нотаріус повинен перевірити правильність його складання.  До того ж слід звернути увагу на те, що у цьому випадку законом не встановлені вимоги до документів, викладених на двох і більше аркушах, що подаються для державної реєстрації прав, щодо необхідності їх прошивання у спосіб, що унеможливлює їх роз'єднання без порушення цілісності, та нумерації аркушів.  

 

 

Завідувач Другою держнотконторою

Харківського району Харківської області

Омельницька Н.В.

 




 Державна виконавча служба Люботинського МУЮ Харківської області інформує
Автор: Chekardina   Додано: 14 квітня 2015   Переглядів:542   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

 Питання, яке бентежить суспільство, у зв'язку із несплатою громадянами боргів за житлово-комунальні послуги, є порядок та умови стягнення відповідних заборгованостей з боржників


В порядку чинного законодавства України житлово-комунальні організації, що надають відповідні послуги, звертаються до суду з позовними заявами про стягнення боргів в судовому порядку.

Після набрання рішенням, яке ухвалив суд, законної сили, вони подаються до органів державної виконавчої служби - для примусового стягнення. Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і винести постанову про відкриття виконавчого провадження. Відповідно до вимог статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" у постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до 7 днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення - буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

За час виконання вказаних рішень судів, з метою стягнення заборгованості, державними виконавцями перевіряється майновий стан боржників шляхом отримання офіційних документів з органів, що реєструють право власності на нерухоме майно та транспортні засоби, а також шляхом огляду наявного майна за місцем мешкання боржника. Крім того, встановлюються джерела отримання боржником доходів.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для погашення усього розміру заборгованості, на виявлене таким чином майно накладається арешт з метою подальшого його вилучення та реалізації за допомогою  системи електронних торгів арештованого майна (СЕТАМ). Боржник в даному випадку має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення.

Якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

З огляду на викладене вбачається, що державний виконавець під час виконання рішень суду про стягнення боргів за житлово-комунальні послуги вживає заходи примусового виконання, визначені Законом України "Про виконавче провадження",  в тому числі,  арешту та вилучення майна, стягнення заборгованості з заробітної плати та інших доходів боржників та інші.

Беручи до уваги зазначене боржникам наголошується на своєчасну сплату боргів за спожиті житлово-комунальні послуги з метою недопущення застосування до останніх заходів примусового стягнення.

 

 

 

Начальник відділу державної виконавчої служби

Люботинського МУЮ Харківської області

                                                                         Я.В. Іськів 

 

 




 У Мін’юсті представили результати роботи СЕТАМ за півроку
Автор: Chekardina   Додано: 14 квітня 2015   Переглядів:365   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

У Мін’юсті представили результати роботи СЕТАМ за півроку


Міністерство юстиції України підсумувало піврічну роботу системи електронних торгів арештованим майном (СЕТАМ ) та презентувало низку змін у її роботі. За словами першого заступника міністра юстиції України Наталії Севостьянової, наразі у системі уже оприлюднено 49 тисяч лотів на загальну суму близько 5,5 млрд грн. Перший заступник міністра підкреслила, що станом на січень у СЕТАМ проведено 38,5 тисяч аукціонів. «І якщо ми зробимо статистику за півроку, то ми бачимо, що середня вартість збільшувалася на 12%», - відзначила вона.

Наталія Севостьянова підкреслила, що такі цифри свідчать про позитивну практику роботи СЕТАМ, адже раніше вартість лотів, виставлених на продаж, тільки знижувалася. І в результаті вони передавалися особам, які були зацікавлені придбати задешево лише окремі категорії товарів - такі як нерухомість та автомобілі.

За словами першого заступника міністра, протягом півроку в роботі СЕТАМ було виявлено низку технічних недоліків, зокрема, перевантаженість самої процедури проведення аукціону. Наразі ці недоліки усунуто, процедура спрощується і будь-який громадянин за бажанням може взяти участь в такому аукціоні.

Перший заступник голови Державної виконавчої служби Агія Ахундова в свою чергу презентувала основні зміни до порядку проведення електронних торгів, які мають на меті удосконалення самої системи. За її словами, мова йде про підвищення якості представлення інформації на сайті. Також буде спрощено порядок реалізації майна, вартість якого не перевищує 100 неоподаткованих мінімумів (1700 грн). Крім того, запроваджується новий порядок торгів із застосуванням особливої ставки, а використання електронного цифрового підпису стає необов’язковим. Скорочується і процедура оформлення документів переможцю торгів. «Ми прогнозуємо, що за рахунок цих змін у нас збільшиться обсяг реалізації майна як мінімум у 4 рази», - сказала вона.                                                                                   

Грузинський експерт Хатія Шелія, що консультує Мінюст у питаннях реформування системи виконання судових рішень, додала, що електронний аукціон є дієвим механізмом в реалізації арештованого майна. За її словами, електронні торги суттєво знижують ризики корупційних проявів, це знижує тиск боржника за рахунок зменшення його боргових зобов’язань завдяки вищій ціні продажу лотів, а також пришвидшує пошук потенційних покупців і створює здорову конкуренцію між ними.

 

Начальник відділу державної виконавчої служби Люботинського міського управління юстиції

   Іськів Я.В.