ОРЕНДА ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ
Автор: Svetlana   Додано: 22 травня 2015   Переглядів:399   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Відповідно до вимог статті 90 Земельного кодексу України власник земельної ділянки має право передавати земельну ділянку в оренду.

Згідно зі статтею 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частинами першою та п’ятою статті 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» визначено вичерпний перелік істотних умов договору оренди землі. Відсутність у  договорі  оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору   оренди,   а   також  для  визнання  договору  недійсним відповідно до закону.

Таким чином, Законом України «Про оренду землі» встановлено вичерпний перелік підстав для визнання договору оренди недійсним.

Окремо зазначаємо, що в період з 2008 до 2010 років реєстрація правовстановлюючих документів на земельні ділянки здійснювалася Центром державного земельного кадастру згідно з Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 № 174, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.07.2003 за № 641/7962.

 З 2011 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 за № 1021 «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі» (зі змінами), що діяла до 01.01.2013, відповідними повноваженнями були наділені територіальні органи Держземагентства за місцем розташування земельної ділянки.

Відповідно до статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути достроково розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно зі статтею 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за  рішенням  суду  в  разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього  Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки,  а також на підставах,  визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

 З 01.01.2013 набрали чинність Закон України «Про Державний земельний кадастр», постанова Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру», зміни до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

 З прийняттям зазначених нормативних актів повноваження щодо державної реєстрації прав на земельні ділянки та скасування державної реєстрації цих прав не розповсюджуються на компетенцію органів земельних ресурсів України.

Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон).

Положеннями статті 2 Закону визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно – офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

 

Завідувач Другою державною

нотаріальною конторою

Харківського району

Харківської області

Н.В.Омельницька

 




 Розпочала роботу система автоматичного розподілу виконавчих документів
Автор: Svetlana   Додано: 6 травня 2015   Переглядів:372   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

     Комп’ютерна система відтепер розподілятиме виконавчі документи між державними виконавцями без участі чиновників залежно від їх завантаженості.  Якщо у відділі державної виконавчої служби відкрито виконавче провадження про стягнення з боржника коштів, виконавчі документи щодо цього боржника автоматично розподіляються системою на державного виконавця, який веде дане провадження.    

    Згідно з новим Порядком, виконавчі документи, які надходять до відділу, опрацьовуються відповідальною особою, яка визначена начальником відділу, і реєструються у системі в день їх надходження. Система самостійно формує Журнал реєстрації документів про відкриття виконавчого провадження, Журнал обліку виконавчих проваджень, які передані державному виконавцеві, та обкладинку виконавчого провадження. Запровадження системи автоматичного розподілу виконавчих документів унеможливлює корупційні прояви при розподілі виконавчих документів. Крім того, автоматичний розподіл проваджень збалансує навантаження між державними виконавцями та забезпечить можливість рівного доступу державних виконавців на право одержати винагороду за своєчасне повне виконання виконавчих документів.                                        

     До початку діяльності відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України положення вказаного Порядку поширюється на відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

 

Юрій Редько, в.о. начальника Люботинського міського

управління юстиції Харківської області




 Реформи у Міністерстві юстиції продовжуються
Автор: Svetlana   Додано: 6 травня 2015   Переглядів:433   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

  Основною метою всіх реформ, які проводяться у Міністерстві юстиції, є покращення умов отримання адміністративних послуг для громадян і бізнесу. Мін’юст сьогодні став першим міністерством, яке запроваджує он-лайн сервіси із отримання послуг нашими підприємцями через Інтернет, без черг і хабарів, в режимі он-лайн.                                                                                                                                                       

   За словами Міністра юстиції України Павла Дмитровича Петренка, віднині українці зможуть зареєструвати компанію, отримати і роздрукувати електронні виписки, витяги або довідки прямо на сайті, не виходячи з дому.Створено можливість створити запит на отримання документа за максимально розширеною кількістю критеріїв пошуку. Шукати можна за назвою компанії, за її засновниками, за директорами. Так само в режимі он-лайн громадянин може отримати історичну довідку за всіма реєстраційними діями, які відбувалися в компанії з моменту її створення.Для отримання довідки не потрібно жодних електронних цифрових підписів чи інших ідентифікаторів. Достатньо лише сплатити послугу власною банківською карткою.                                                                                 

    «Вартість отримання документа становитиме 45,68 грн. Ще 3 гривні у вигляді комісії сплачується Ощадбанку. Загальна сума за проведення операції – 48,68 грн. Це 75% від вартості паперового аналогу», — повідомив Павло Петренкона засіданні Кабінету Міністрів України.                                                                                                            Кожному документу буде присвоєно унікальний ідентифікаційний код. Банкір чи представник іншої установи зможе легко перевірити його достовірність, ввівши присвоєний номер на сайті. Громадянину не потрібно повторно отримувати документ і повторно платити кошти. Сформовані виписка, витяг чи довідка протягом року зберігатимуться в  архіві Мін’юсту.                                                                     

   Відповідною послугою може скористатися кожен українець, витративши лише кілька хвилин і не відвідуючи державних органів.

 

Юрій Редько, в.о. начальника Люботинського

міського управління юстиції Харківської області




 МАЙНОВІ ВІДНОСИНИ
Автор: Chekardina   Додано: 6 травня 2015   Переглядів:439   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

МАЙНОВІ   ВІДНОСИНИ


Питання правового регулювання  майнових відносин в сім’ї, і в першу чергу  в шлюбі , завжди є актуальними. Суспільство  розвивається постійно  і безперервно, і відповідно  погляди  на права  і обов’язки подружжя  також змінюються. Особисті подружні  відносини ,звичайно, не піддаються правовому  регулюванню  в такій мірі, як відносини  майнові.

Перелік майна ,що є особистою приватною власністю кожного  з подружжя, наведений  у ст.ст.57,58 Сімейного кодексу України.

Таким майном  зокрема є :

- майно , набуте   до шлюбу;

- майно ,набуте за час  шлюбу, але  на підставі  договору  дарування  або в порядку  спадкування ;

- майно набуте за час шлюбу , але  за кошти , які належали їй, йому особисто.

- речі індивідуального користування , у тому  числі  коштовності, навіть тоді ,коли вони придбавались  за рахунок  спільних коштів

- премії ,нагороди  за особисті заслуги ;

- кошти, одержані  як відшкодування  за втрату ( пошкодження ) речі ,яка була  особистою приватною власністю, відшкодування  завданої шкоди ;

- приплід, дохід ( дивіденди) від речі ,яка належала одному із подружжя;

- частка  у спільному  майні ,яка відповідає особистому внеску  того із подружжя ,хто її здійснив.

Проте  у будь –якому випадку  розпорядження  майном ( навіть особистим )  має здійснюватися  з урахуванням  інтересів сім’ї ,зокрема дітей.

Дружина та  чоловік мають  рівні права на  володіння , користування  і розпорядження  придбаним за час зареєстрованого шлюбу  майном ,  якщо  інше не встановлено  домовленістю  між ними . Для укладання  одним із подружжя  договорів  щодо розпорядження  спільним майном, яке потребує нотаріального посвідчення і ( або ) державної реєстрації ,згода другого з подружжя  має бути  викладена  письмово  і нотаріально  засвідченою.

В житті непоодинокими  є  випадки ,коли  подружжя  розриває шлюб , але  спільне майно  з тих чи інших причин  не ділить.

Право подружжя на поділ майна ,яке належить йому на праві  спільної сумісної власності регулюється  ст.69 Сімейного кодексу України. Поділ такого майна  можливий  лише  за взаємною  згодою подружжя .

            Чи можна  вирішити  питання  про  розпорядження  спільним  майном  подружжя, набутого  у період  знаходження  в зареєстрованому шлюбі , без згоди ( у відповідній формі)  другого з подружжя ? Без припинення  права  спільної  сумісної власності –ні?

Чи можна вирішити  це  ж питання  без згоди  колишнього  другого з подружжя? Відповідь міститься  у ст.68 СК України, де зазначено: « Розірвання  шлюбу  не припиняє права спільної сумісної власності  на майно, набуте за час шлюбу» Тобто ,сам по собі факт припинення  шлюбних відносин не припиняє  спільності на  набуте  у шлюбі майно, а тим  більше  не припиняє право  власності  будь - кого із подружжя  на таке майно.

Таким чином ,позбавити  громадянина  майна  тільки  з тих  підстав ,що шлюб ним  розірвано , не можна .І хибною  є точка зору громадян ( у тому числі і окремих юристів ) ,які вважають , що  по закінченню  трьох річного строку з моменту  розірвання  шлюбу  другий  з подружжя  втрачає  будь - які права  щодо набутого  у шлюбі майна.

Згідно ст. 369 Цивільного кодексу України , де зазначено , що правочин щодо розпорядження  спільним майном , вчинений  одним  із співвласників , може  бути  визнаний судом недійсним за позовом  іншого співвласника у разі  відсутності  у співвласника ,який вчинив  правочин ,необхідних повноважень. Відсутність заяви ( письмової, нотаріально засвідченої –коли того вимагає закон )  і є підтвердженням  відсутності  у відчужувача (того,хто підписує договір) тих самих необхідних повноважень.

Якщо  між подружжям  не досягнуто згоди  про  добровільний  розподіл  майна ,поділ здійснюється  у судовому  порядку  із застосуванням  правил, викладених у ст.ст.70-71 Сімейного кодексу України .

                                                                                Державний нотаріус Другої державної  нотаріальної контори

Харківського району Харківської області

                                                                                 Радіонова Т.І.

 

 




 Харківська міжрайонна прокуратура інформує: Мешканець м. Люботин своїми діями вчинив замах на працівників міліції
Автор: Chekardina   Додано: 6 травня 2015   Переглядів:465   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Мешканець м. Люботин своїми діями вчинив замах на працівників міліції


26.04.2015 мешканець м. Люботин, 1957 р.н., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, після сварки з сусідом, який і викликав міліцію, використовуючи мисливську рушницю, на яку не має передбаченого Законом дозволу, почав відстрілюватися в бік співробітників ВМ (м. Люботин) Харківського РВ (з обслуговування Харківського району та м. Люботин) ГУМВС України в Харківській області, які прибули на виклик та перебували у черговому нараді у складі слідчо-оперативної групи.

Затримати «горе-стрілка» вдалося лише співробітникам Батальйону міліції громадської безпеки особливого призначення ГУМВС України в Харківській області.

Відомості про вказаний злочин внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст. 348 КК України – замах на вбивство працівника правоохоронного органу у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків.

Також, під час досудового розслідування було встановлено, що вказаний громадянин перебуває у розшуку згідно ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України – умисне спричинення легких тілесних ушкоджень.

За погодженням з Харківською міжрайонною прокуратурою вказаному громадянину, 1957 р.н., повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ст. 348 КК України.

Санкція вказаної статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від 9 до 15 років.

У зв’язку з тим, що відносно вказаного громадянина Жовтневим РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру, останньому обрано запобіжний захід у вигляді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку.

Наразі триває досудове розслідування, проводиться ряд судових експертиз, у тому числі стаціонарна судово-психіатрична експертиза.


Прокурор Харківської міжрайонної прокуратури, юрист 2 класу

Н.Коваленко

 




 Виплата компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації
Автор: Svetlana   Додано: 22 квітня 2015   Переглядів:431   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Виплата компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників,

призваних на військову службу за призовом під час мобілізації.

 

  Статтею 119 Кодексу законів про працю України  передбачено  гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов'язків.Так, на час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку. Працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу" і "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.                                               

   За працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.                                                             

    За працівниками, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форми власності, більше ніж на один рік. Тож,  04 березня 2015 р. Кабінет Міністрів України постановою №105 затвердив  Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. Відповідно до затвердженого Порядку виплату працівникам середнього заробітку буде здійснювати підприємство, компенсацію підприємствам витрат на виплату середнього заробітку працівникам буде здійснювати Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі обласним департаментам соціального захисту, які, в свою чергу, перераховують їх до районних (міських) управлінь, а вони –  підприємствам.  У Порядку також визначено порядок подання документів, на підставі яких буде здійснюватися компенсація. Крім того, зазначається, що обчислення середнього заробітку працівників здійснюватиметься відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 р. № 100. Виплата компенсації проводиться підприємствами, установами, організаціями у строки, визначені статтею 115 Кодексу законів про працю України. Оподаткування, нарахування і сплата єдиного соціального внеску на компенсацію проводяться відповідно до Податкового кодексу України і Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.         

Юрій Редько, в.о. начальника Люботинського міського

управління юстиції Харківської області




 У пенсійному законодавстві зміни
Автор: Svetlana   Додано: 22 квітня 2015   Переглядів:435   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

У пенсійному законодавстві зміни

 

   Пенсійне законодавство України зазнало змін, так 01 квітня цього року  набув чинності Закон України  №213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення". Закон стосується порядку призначення пенсій за віком на пільгових умовах і за вислугу років, а також виплати пенсій працюючим пенсіонерам. Зокрема, Законом встановлено:  

— поступове підвищення пенсійного віку на 5 років для жінок, яким призначаються пенсії за віком на пільгових умовах, пенсії за вислугу років;                                                            

— збільшення страхового стажу, необхідного для призначення таких пенсій, і для чоловіків, і для жінок — на 5 років. Крім того, для окремих категорій на 5 років збільшуються вимоги щодо необхідного стажу вислуги років;                                                 

— перерахунок пенсій у разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, незалежно від факту роботи пенсіонера;  

— обмеження виплати пенсії працюючим пенсіонерам. У період роботи пенсіонера буде виплачуватися пенсія в розмірі 85 %, але не менше розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Норма буде діяти до 1 січня 2016 року. Слід відзначити, що Законом не обмежені пенсії для працюючих чорнобильців, працівників металургійної та хімічної промисловості, державних органів, органів місцевого самоврядування тощо, які є: інвалідами I і II групи; інвалідами війни III групи; учасниками бойових дій, у тому числі учасниками АТО; членами сімей загиблих (померлих) учасників бойових дій.

   Також набули чинності Закон України № 214-VIII "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо посадових осіб органів доходів і зборів" та Закону № 215-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо посадових осіб контролюючих органів". Крім того, скасовано виплату одноразової допомоги (за рахунок коштів Фонду соцстраху з подальшим стягненням цієї суми з винних осіб) сім'ям у разі загибелі посадової особи зазначених органів, а також самим посадовим особам у разі заподіяння ним під час виконання службових обов'язків важких, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

 

  Юрій Редько, в.о. начальника Люботинського міського

управління юстиції Харківської області




 Міністерство юстиції України запроваджує електронні он-лайн сервіси у сфері державної реєстрації
Автор: Svetlana   Додано: 22 квітня 2015   Переглядів:410   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Міністерство юстиції України запроваджує електронні он-лайн сервіси у сфері державної реєстрації


  Міністерство юстиції запроваджує нові стандарти надання реєстраційних послуг - з квітня отримати усі необхідні дані у вигляді витягів, довідок чи виписок можна буде в електронній формі, не виходячи з дому. Саме про це повідомив Міністр юстиції Павло Дмитрович Петренко,  презентуючи електронні сервіси у сфері державної реєстрації в Кабінеті Міністрів. Після запровадження нових електронних сервісів, громадянам не потрібно буде витрачати час у чергах, знаходити посередників серед державних службовців, щоб отримати ту чи іншу довідку. Всі ці сервіси можна буде отримати через Інтернет у себе вдома чи на роботі, зайшовши на сайт Міністерства юстиції України і оплативши цю послугу своєю платіжною карткою.                                                                    

   За  словами Павла Дмитровича, згідно з прийнятими законодавчими актами усі сформовані електронною системою документи матимуть такий самий офіційний статус, як і їх паперові аналоги з підписом і печаткою реєстратора.  Кожному електронному документу буде присвоєно унікальний номер. За ним в електронній системі можна буде віднайти оригінал документу, якщо цього буде вимагати банк чи якась інша установа. Строк дії сформованого документа і його унікального номера буде визначений Мін′юстом. На сьогодні триває дискусія з цього приводу, пропонуються варіанти від 3 до шести місяців. Також,  Міністр юстиції України  також зауважив, що замовлення щодо формування необхідного документу з реєстру підприємств можна буде робити по максимально розширеному переліку для пошуку: назві компанії, інформації про засновників, інформації про директорів, по відповідному коду. «Ми розраховуємо на те, що більшість із 1,3 млн довідок, які стосувалися реєстрації і ведення бізнесу, наші громадяни будуть отримувати не в реєстраційних службах, а через електронні сервіси», - зазначив Павло Петренко. В Міністерстві юстиції сподіваються, що таким чином вдасться ліквідувати черги, знищити побутову корупцію і прибрати всі перепони і негатив, які створюються державою для підприємців. Що стосується реєстрації прав на нерухомість, то процедура буде  схожа з попередньою. Громадянину треба перший раз прийти і подати пакет документів щодо реєстрації нерухомості. А потім через 5 чи 14 днів прийти й забрати ці документи. Ще однією ініціативою стане надання нотаріусам права проводити реєстрацію договорів оренди земельних ділянок сільгосппризначення, починаючи з квітня місяця. Завдяки цьому нововведенню вдасться зняти черги в усіх аграрних регіонах, що особливо актуально під час посівної кампанії і переоформлення величезної кількості договорів. Міністр юстиції України також повідомив, що Уряд прийняв розпорядження, яким зобов’язав усі органи державної виконавчої влади використовувати інформацію з реєстрів і повторно не вимагати від громадян цю інформацію. Зазначені реформи мають відобразитися на позиції України в рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business.

Юрій Редько, в.о. начальника Люботинського міського

управління юстиції Харківської області

 




 Підписано Закон України №191-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)”
Автор: Svetlana   Додано: 22 квітня 2015   Переглядів:534   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Підписано Закон України №191-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)”

 

   Президент України Петро Порошенко підписав Закон України №191-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)”. Зазначений Закон був  ухвалений Верховною Радою України 12 лютого поточного року. Головною метою Закону є дерегуляція господарської діяльності, приведення законодавства в окремих сферах у відповідність до правового поля ЄС, що дає можливість Україні підвищити позицію у рейтингу Doing Business. Цим Законом спрощується процедура започаткування та ведення господарської діяльності, скорочуються дозвільні і погоджувальні процедури, зменшується вплив державних органів на діяльність суб’єктів господарювання, підвищується рівень захисту прав інвесторів, удосконалюється механізм фінансування діяльності органів Державної реєстраційної служби. Закон стосується інтересів центральних та місцевих органів виконавчої влади, які є органами ліцензування, та може позитивно вплинути на розвиток регіонів, знизить ризики вчинення корупційних правопорушень, позитивно вплине на ринок праці, оскільки закон спрямований на розширення свободи підприємницької діяльності. Як очікується,  реалізація Закону, забезпечить адаптацію законодавства України, що регулює здійснення адміністративних процедур (надання адміністративних послуг), пов’язаних із одержанням суб’єктами господарювання прав на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності, до законодавства Європейського Союзу, а також базового законодавства України, що регулює відносини у сфері дозвільної системи. Передбачені Законом скорочення функцій та оптимізація процедур адміністративного регулювання господарської діяльності мають на меті сприяння створенню кращих умов для ведення бізнесу в Україні та підвищенню рівня захисту суб’єктів господарювання. Таким чином, буде забезпечено скорочення функцій та удосконалення процедур адміністративного регулювання економіки, запроваджено прозорі і єдині правила для всіх суб’єктів економічної діяльності та умови для підвищення рівня їх захисту. 

Юрій Редько, в.о. начальника Люботинського міського

управління юстиції Харківської області




 Повноваження нотаріусів щодо державної реєстрації речових прав, похідних від права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення
Автор: Chekardina   Додано: 16 квітня 2015   Переглядів:406   Категорія - [Головна, Правова освіта населення]
 

Повноваження нотаріусів щодо державної реєстрації речових прав, похідних від права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення


25 березня 2015 року набув чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення повноважень нотаріусів та особливостей реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення” внесено зміни до Закону України “Про нотаріат” щодо функцій нотаріуса, а також розширені повноваження нотаріусів у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Вказаним Законом нотаріусам надано можливість державної реєстрації речових прав, похідних від права власності, на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, нотаріусом незалежно від нотаріального посвідчення договору, на підставі якого виникає таке право, а також визначені особливості державної реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки сільсь-когосподарського призначення, право власності на які виникло та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року. Державна реєстрація прав на землі сільськогосподарського призначення проводиться нотаріусом за місцем розташування земельної ділянки або у межах відповідної області, де розташована така земельна ділянка. Державна реєстрація похідного речового права на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, право власності на яку виникло та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року, здійснюється одночасно з державною реєстрацією права власності на таку земельну ділянку (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав) на підставі заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, поданої власником чи набувачем відповідного похідного права, або уповноваженою ними особою. У разі звернення власника (його представника) з метою реєстрації права власності та іншого речового права на таку земельну ділянку подається дві заяви: про державну реєстрацію права власності та про державну реєстрацію іншого речового права. При цьому до заяв додаються правовстановлювальні документи, витяг з державного земельного кадастру (у разі відсутності у правовстановлю-вальному документі кадастрового номеру), правочин, що встановлює інше речове право на земельну ділянку та належним чином засвідчені їх копії, а також інші документи згідно вимог Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Після проведення державної реєстрації прав формується два витяги — про державну реєстрацію права власності та про державну реєстрацію іншого речового права. У разі звернення за державною реєстрацією іншого речового права на земельну ділянку сільськогосподарського призначення набувача такого права, нотаріусу подається одна заява про державну реєстрацію похідного речового права.

При цьому закон не вимагає подання у цьому випадку оригіналів правовстановлювальних документів на земельну ділянку. При перевірці документів, поданих для державної реєстрації іншого речового права на земельну ділянку, відмінного від права власності, зокрема договору оренди, нотаріус повинен перевірити правильність його складання.  До того ж слід звернути увагу на те, що у цьому випадку законом не встановлені вимоги до документів, викладених на двох і більше аркушах, що подаються для державної реєстрації прав, щодо необхідності їх прошивання у спосіб, що унеможливлює їх роз'єднання без порушення цілісності, та нумерації аркушів.  

 

 

Завідувач Другою держнотконторою

Харківського району Харківської області

Омельницька Н.В.